Антоніо Джірланда старий завіт



Сторінка23/44
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.05 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   44

Книги та хронологічна послідовність пророків


Не треба думати, що пророчі книги були написані так, як ми їх сьогодні читаємо, й тими особами, під чиїм ім’ям вони дійшли до нас.

Ці книги — це по суті «збірки» чи антології з різного матеріалу. Вони містять в собі «оракули», тобто безпосереднє передання якогось Господнього «слова», висловлені усно та зібрані на «летучих» листках; моральну проповідь, заохочення, автобіографічні, тобто в першій особі, чи біографічні, тобто в третій особі, сторінки.

Послідовність пророчих оракулів та їхньої проповіді не є хронологічною. Слова пророків були зібрані та викладені на письмі їхніми учнями, які згодом редагували книгу, іноді доповнюючи її різними відомостями чи розповідями про життя пророка. Одним словом, книга завжди приходить пізніше, ніж пророк.

Іноді оракули та проповідь деяких пророків, які залишилися анонімними, були поміщені у збірках інших пророків: найбільш відомий випадок — це книга Ісаї, оракули якої походять принаймні від трьох різних пророків, незважаючи на те, що існує певна близькість між їх ідеями.

Послідовність, за якою розміщені пророчі книги у Біблії, не завжди відповідає тій послідовності, за якою ці пророки поставали в історії. Біблія угруповує спочатку твори чотирьох великих пророків (Ісаї, Єремії, Єзекиїла, Даниїла), і ця послідовність відповідає також їхній історичній послідовності. Але їх ніби обрамовує ряд малих пророків, котрі постали були перед, під час та після діяльності чотирьох великих пророків.

Ряд тих пророків, яких ми можемо назвати «письменниками», відкривається Амосом та Осією, які провадять свою працю декілька десятиліть перед Ісаєю. Перший з великих пророків, Ісая, був покликаний Богом прибл. в 740 р. до Хр. та провадив свою працю впродовж майже 40 років. Сучасником Ісаї був пророк Міхей.

З першої половини VII ст. нам не відомий жодний пророк. Коло 640 р. з’являється Софонія; в 627 р. дає чути свій голос великий Єремія, що промовлятиме до вибраного народу аж до знищення Єрусалиму (586 р.). Сучасниками Єремії є Наум, твір якого постав перед 612 р., і Авакум. З трошки пізнішого часу після падіння Єрусалиму є короткий твір Авдія.

Під час заслання пригнічених та розгублених євреїв підтримує на дусі ще один великий пророк, Єзекиїл, що розвиває свою працю між вигнанцями в 593-571 роках. Наприкінці заслання, прибл. в 540 р. підноситься голос ще одного великого пророка, ім’я якого нам незнане, твір якого був об’єднаний з оракулами Ісаї. Йдеться про Іс 40–55, де євреям звіщається близький кінець заслання та повернення на батьківщину: це є так звана «вістка утішення», автора якої умовно називають Девтеро-Ісаєю, тобто другим Ісаєю.

Після повернення на батьківщину пророки продовжують супроводжувати та підбадьорювати євреїв у праці над відбудовою: у перших роках після заслання постають автор Іс 56–66, званий Трито-Ісаєю, тобто третім Ісаєю, Аггей, Захарія, і згодом, у V ст., Малахія та Йоіл.

Книга під назвою Йони — це лише поверхово «пророча» книга: в дійсності це є маленький повчальний, дуже цілісний твір, чітко означеного літературного жанру. Можливо він увійшов у цю збірку, щоб сповнити число 12. Його невідомий автор вжив це ім’я, яке відповідає імені одного пророка, котрий жив в часі Амоса, і про якого подається лише коротесенька вістка в 2Цар 14,25.

Цей ряд замикається останнім великим пророком, Даниїлом. Персонаж, про якого ця книга розповідає, жив при вавилонському царському дворі в періоді заслання, а згодом — при перському дворі; однак сама книга, що носить його ім’я, була написана між 170 та 160 рр., через що ми її поставили на останньому місці. Ця книга являється останнім пророчим голосом Старого Завіту, який був найбільше наближений до Месії, говорячи про таємничу постать «Сина Чоловічого, що йде на небесних хмарах» (Дан 7,13), — вислів, якого застосує Ісус на означення себе самого (пор. Мр 14,62).

Останнім провісником Месії буде Йоан Христитель. Однак він є «більше ніж пророком» (Мт 11,9), оскільки він не просто провістив прихід Месії, але вказав на нього, вже присутнього серед ізраїльтян, та безпосередньо підготував його відкупительну місію.


11
Пророки VIII століття

Амос


Амос — це найстарший пророк-письменник та одна з найбільш привабливих постатей у своєму роді задля щирості його способу мовлення. Родом з Текоа, одного села, розташованого декілька кілометрів від Вифлеєму в напрямку до Мертвого моря, він заробляв собі на життя нелегкою працею, будучи пастухом та вирощуючи сикомори (Ам 7,14). Одного дня Бог йому об’являється (не знаємо яким чином), робить його своїм пророком та висилає його проповідувати у Північному, тобто Ізраїльському царстві. Знаходимось прибл. в 760-750-их рр. до Хр.

В містах Ізраїля Амос мав змогу зрозуміти, для чого Господь його послав. Північне царство знаходилося під володінням Єровоама II (783-743 рр.), кмітливого царя, який розвинув економіку до такої міри, що поширився добробут та розкішне життя.

Але це багатство зосереджується в руках лише відносно вузького числа родин, котрі могли мати у власності по два мешкання, одне на зиму, а одне на літню резиденцію, розкішні меблі, причандалля зі слонової кості (пор. 3,15 та 6,4-6). Але ця розкіш була ударом по щоці для навколишньої бідності, тим більше, що часто це багатство було плодом несправедливості (Ам 5,10-15; 8,4-8). Пророк обурюється на це становище й, між іншим, не боїться назвати самаритянських пань «башанськими коровами» (Ам 4,1).

Башан — це область в Трансйорданії, на схід від Генезаретського озера, багата на ліси та пасовиська і славна вигодовуванням великої рогатої худоби. Цей вислів Амоса вказує на тучність (що в євреїв була одним із необхідних складників краси), ненаситність та недогідливість тих пань, живого символу визискування та пригнічування бідних.

Якщо в соціальних умовах спостерігалася велика нерівність та несправедливість, то в релігійних, на жаль, знаходимо гірку однорідність. Той культ, що сповнювався у Бетелі, був майже поганським і в більшій кількості випадків неморальним: Бог відчуває відразу до тих свят, які там влаштовуються (Ам 5,21-23). Бог бажає передовсім справедливості, як проповідує Амос, тобто зберігання встановленого у Синайському союзі морального ладу.

Супроводжуючі Амосову проповідь видіння (Ам 7–9) мають символічне значення і звіщають близьку кару — знищення Самарії, спустошення царства та асирійську неволю блаженствуючих і майже ставших поганами ізраїльтян. Через декілька десятиліть (в 722 р.) погрози Амоса стануть жахливою дійсністю.

Окрім цих видінь та пророцтв про нещастя, Амос, як і всі інші пророки після нього, бачить нове Боже втручання, який знову підносить долю свого народу та звіщає месіанський час, в якому Бог відбудує «розвалену Давидову халупу» (Ам 9,11-15).

Встановлене Давидом велике царство вже було зведене до жалюгідного стану, так ніби у великому будинку не залишилося б на ногах жодного навіть перекошеного укриття, під яким би можна було так-сяк заховатися від грози. Дві гілки, на які розділилося царство, наближаються до знищення, спершу Північне царство, а згодом і Південне. Однак все не закінчиться в такий спосіб. Бог запевняє, що «відбудує» дім Давида, який був символом об’єднаного царства, — й, отож, усього Ізраїля. Такою обнадіюючою вісткою Амос завершує свою книгу, що розпочалася рядом пророцтв проти поганських народів, як також проти Ізраїля та Юди (Ам 1–2).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   44

Схожі:

Антоніо Джірланда старий завіт iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками. Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді (1678-1741) видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник...
Антоніо Джірланда старий завіт iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
«Старий і море», а ще ознайомитися з оповіданням «Мій старий» або «Непереможений»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок: Філософсько символічний зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Мета: визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море», розглянути образну систему твору; розвивати творче...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка»
Тема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка». Добро І зло в казці. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрет)...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Мета
Обладнання: портрет О. Вайльда, музика Антоніо Вівальді «Пори року (Зима)» зірочки, репродукція картини Н. Гольц «Нарцис», короткий...
Антоніо Джірланда старий завіт iconЗавдання: поглибити знання учнів про життя І творчість лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»; Завдання
Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconЕ. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Тема: Е. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Антоніо Джірланда старий завіт iconУроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок української літератури: «В. Королів-Старий. Хуха-Моховинка»

Антоніо Джірланда старий завіт iconПозакласне читання. В. Королів-старий. «Потерчата» Мета
Бровко на місці — й пішовшвиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наївшись


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка