Антоніо Джірланда старий завіт



Сторінка37/44
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.05 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44

17
Псалми та Пісня Пісень


Молитва завжди супроводжувала життя Божого народу, висловлюючись звичайно у тих поетичних творах, що ми називаємо псалмами. У кожній главі цього підручника ми мусіли відсилатися до якогось псалма, адже їхнє написання простягається впродовж майже усієї історії вибраного народу, можливо аж до періоду Макавеїв.

Говоримо про це на даному місці для того, щоб підкреслити значення та вартість цих молитов, що являють собою «відповідь» віри Ізраїля об’явившому себе Богові та «відповідь» на пережиту історію, але також і тому, що псалми, як молитва, залишаються одними з найживіших та найактуальніших сторінок Біблії для віруючих євреїв і християн, які знаходять у них найкращий спосіб для висловлення своїх почуттів перед здійсненими Богом величними ділами, аж до повноти об’явлення в Ісусі Христі.


Псалми, молитва Ізраїля


Книга Псалмів — це збірка зі 150 молитов, що були у вжитку передовсім у літургії в єрусалимському храмі, головним чином після заслання.

За літургійним звичаєм їх співалося у супроводі одного струнного інструменту, якого греки називали псалтирем. Звідси й слово псалми, тобто «пісні, супроводжувані псалтирем». Однак ця свого роду цитра не була єдиним застосовуваним інструментом. Останній псалом вказує на існування цілого оркестру, що складався з різних груп інструментів, яким маестро давав старт згідно з вимогами величавої композиції. Псалмами молилися під час тих щоденних богослужб, які відправлялися у храмі, та під час щорічних єврейських свят, з нагоди яких багато паломників приходили до Єрусалиму з різних областей Палестини. Псалмами молився щоденно кожен праведний єврей.

Ці молитви не були складені всі разом, в короткому часі, ні навіть не одним єдиним автором. Книга псалмів зростала по ходу того, як зростала Біблія, збагачуючись впродовж століть, в міру того, як Бог об’являвся своєму народові: у псалмах присутні вся історія та все об’явлення. Історія єврейського народу не є нічим іншим, як історією його відносин з Богом, історією вірності або невірності укладеному в часах Мойсея союзові.

Усі події, пов’язані з цими відносинами, стали предметом молитви: радісні та сумні події, як приватні, так і всенародні, месіанські надії, потреби особливої допомоги, визнання власних провин та перепрошення за них і головно потреба прослави, почитання та подяки Богові. Усі релігійні почуття присутні у псалмах. Вони являються поетичним висловленням релігійних пережить.

Багато псалмів були складені спеціально для літургійних служб у храмі; але багато з них на початку були молитвами, що були складені для особливих потреб народу, якоїсь групи чи окремої особи. Але і ці псалми також увійшли у літургійну збірку, і їх прилюдно рецитувалося, бо ж часто ці особисті молитви добре підходили для висловлення тих почуттів, які народ плекав на колективному рівні. Наприклад, 51-ий псалом («Помилуй мене, Боже...») був приватною молитвою, приписаною Давидові, коли він визнав свій гріх і просив за нього прощення у Бога (пор. 1Сам 12). Але покаяння та біль — це почуття, яке всі люди повинні мати перед Богом, і яке Ізраїль відчував та виявляв також на колективному рівні: молитва Давида стала таким чином молитвою всього народу, що падав перед Богом у проханні про милосердя та прощення. Під час заслання чи у важкому часі реставрації до цього псалма були додані останні стишки, в яких євреї просять у Бога ласки щоб могти відбудувати Єрусалим, щоб відновити величаве богопочитання у храмі. Так багато псалмів були пристосовані до літургійного вжитку іншими натхненними авторами (пор., напр., Пс 130).

На початку майже кожного псалма знаходяться деякі вказівки:



а) звичайно був вказаний автор псалма (Давида, Асафа, синів Кораха);

б) іноді були вказані історичні обставини, в яких він був написаний;

в) в багатьох випадках вказувався інструмент, яким мало супроводжуватися співання псалма («на флейтах», пор. Пс 5);

г) часом вказувалася також мелодія, на яку даний псалом мав співатися («Удосвітня лань», пор. Пс 22; або «Лілея», пор. Пс 45): це мабуть були популярні в часі автора пісні, до мелодії яких пристосовувалися слова псалма.

Треба згадати, що від 10-ого до 147-ого псалма латинський переклад, вживаний у католицькій Церкві та у літургійних книгах, за винятком деяких випадків, має нижче на одну одиницю числення, відносно єврейського тексту; таким чином Пс 10 в латинському перекладі відповідає єврейському Пс 11. У перекладах з оригінальних текстів було прийнято єврейське числення, додаючи в дужках латинське числення, напр.: Пс 22 (21).


Класифікація псалмів


150 псалмів зараз у Біблії є поділені на 5 книг: а) 1–41; б) 42–72; в) 73–89; г) 90–106; д) 107–150.

На цей поділ вказує заклик «Благословен Господь... Нехай так буде», що зустрічається на кінці 41-ого, 72-ого, 89-ого, 106-ого псалмів. Але зручнішим є поділ, що угруповує псалми у різні категорії на підставі аргументу, чи, радше, на підставі релігійного почуття, що у них переважає.

Переклади Біблії на модерні мови звичайно вказують у примітці категорію чи літературний жанр, до якого даний псалом належить. Однак треба зауважити, що ці молитви вийшли із серця натхненних авторів у більшості випадків цілком спонтанно, отож, свобідно переходять від одного почуття до іншого, як стається з кожним, хто молиться, висловлюючи власними словами свій стан душі та звертаючись до Бога з чимось, що особливо йому лежить на серці. Отож, ці примітки вказують на переважаюче, а не виключне почуття, присутнє в псалмах. Звідси й можливість зачислення одного і того ж псалма до різних категорій, і мотивації цього є вартісні.

Ось головні категорії псалмів. До кожної з них ми вкажемо деякі псалми, йдучи за численням оригінального тексту.

1) Одна група псалмів каталогується як гімни прослави Бога, всемогутнього Творця та автора здійснених для Ізраїля у ході його історії чудес. Пор. Пс 8; 9; 19 (перша половина); 29; 33; 104; 105; 113; 117; 136; 145–150.

Посилання та натяки на історію є присутні у дуже багатьох псалмах, можна навіть сказати, що вона є фоном чи «резонаторною колонкою» усіх псалмів, тому що Ізраїль прославляє, оспівує, просить та перепрошує Бога, який об’явився, і якого він пізнав у своїй історії, а не якесь невиразне Найвище Буття. Однак деякі псалми чинять предметом особливої молитви та роздумування саме історичні події. Див. передовсім Пс 78; 89; 105; 114, у яких історію бачиться з точки зору особливих мотивацій, які спонукали псалмопівця згадати про неї.

2) Інші псалми — це молитви подяки за подані всьому народові добродійства або за даровані окремим особам ласки: Пс 23; 30; 32; 34; 40; 45; 64; 100; 118; 138 і ін.

3) Найчисленніша категорія — це т. зв. псалми благання, як особистого, так і загального. Сюди належить сороківка псалмів: Пс 3; 6; 7; 13; 22; 35; 38; 51; 69; 102; 109; 130 і ін. У цих псалмах, що іноді описують терпіння та тривогу якогось переслідуваного доброго ізраїльтянина, знаходяться стишки (якщо це не буде цілий псалом), в яких автор виходить поза межі своєї особи, і його слова стають справжніми пророцтвами про терпіння найправеднішої людини, того, хто більше від усіх несправедливо був переслідуваний та вбитий (пор. Пс 22 і 69).

4) Пс 120–134 носять назву висхідна пісня: йдеться про п’ятнадцять псалмів, які співалися під час того, як «виходилося» до Єрусалиму й до храму. Це місто знаходилося в гірській області Юдеї, понад 700 м. над рівнем Середземного моря і прибл. 1100 м. над рівнем Мертвого моря та над глибокою Йорданською долиною. Приготування, дорога і прибуття до святого міста і храму викликали безліч релігійних почуттів, пов’язаних з радістю й певністю, почуття близькості до могутнього і милосердного Бога Ізраїля. Але мусимо зауважити, що у цій групі знаходяться псалми, що можуть бути зачислені до різних категорій.

5) Деякі псалми, звані також царськими, були складені з нагоди виходу на престол того чи іншого потомка Давида, або з нагоди інших обставин, що стосувалися особи царя. Він був представником найвищої влади, яку лише єдиний Бог мав над вибраним народом, й, отож, хвала і прослава царя виходила поза межі його особи й підносилась до Бога. Крім цього, кожен цар, що виходив на єрусалимський престол, являвся ланкою того ланцюжка, що мав довести до приходу Месії, через якого Бог мав встановити в досконалий та остаточний спосіб своє царювання над світом. Тому свята на честь царя стають приводом для постання псалмів, в яких знаходяться згадки про прихід Месії, потомка Давида, та його царства.

Отож, в усіх царських псалмах знаходяться принаймні не безпосередні згадки про Месію, і саме через це вони увійшли до збірки офіційних молитов єврейського народу, що очікував та просив Бога про Месію. Але іноді деякі вислови виразно виходять поза межі постаті царя і знаходять повне значення лише у свооєму застосуванні до Месії, як, напр., у Пс 2; 45; 72; 110. До царських псалмів також належать Пс 20; 21; 101,144.

6) Деякі псалми були написані безпосередньо для того, щоб оспівувати всесвітню владу Бога, який поставив свою оселю в Єрусалимі, на горі Сіон, де стояв храм. Ці псалми співалися з нагоди особливих урочистостей, правдоподібно під час процесії з кивотом завіту: Пс 47; 68; 93; 96; 97; 98; 99; 132. У них часто повторюється вигук «Йгвг царює», що проголошувався усім народом.

7) На останку, деякі псалми мають сапієнціальний характер: це є роздуми про Господній закон, джерело глибокого щастя та спокійного життя, або про проблему зла і відплати: Пс 1; 15; 19 (друга частина); 44; 73 та довгий Пс 119.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44

Схожі:

Антоніо Джірланда старий завіт iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками. Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді (1678-1741) видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник...
Антоніо Джірланда старий завіт iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
«Старий і море», а ще ознайомитися з оповіданням «Мій старий» або «Непереможений»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок: Філософсько символічний зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Мета: визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море», розглянути образну систему твору; розвивати творче...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка»
Тема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка». Добро І зло в казці. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрет)...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Мета
Обладнання: портрет О. Вайльда, музика Антоніо Вівальді «Пори року (Зима)» зірочки, репродукція картини Н. Гольц «Нарцис», короткий...
Антоніо Джірланда старий завіт iconЗавдання: поглибити знання учнів про життя І творчість лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»; Завдання
Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconЕ. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Тема: Е. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Антоніо Джірланда старий завіт iconУроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок української літератури: «В. Королів-Старий. Хуха-Моховинка»

Антоніо Джірланда старий завіт iconПозакласне читання. В. Королів-старий. «Потерчата» Мета
Бровко на місці — й пішовшвиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наївшись


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка