Антоніо Джірланда старий завіт



Сторінка38/44
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.05 Mb.
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   44

Псалми – молитва «нового Ізраїля»


Чи можуть псалми давнього Ізраїля стати молитвою християн, чи «Ізраїля Божого» (Гл 6,16), як каже ап. Павло?

Не лише можуть, але й повинні псалми стати молитвою також і християн. Псалми були молитвою Ісуса Христа, Марії, апостолів та перших християн. Із них Церква бере більшу частину молитов, що містяться в євхаристійній службі. Крім цього всі знають, що священики (й тепер вже також багато інших людей) відмовляють кожного дня «офіційну молитву» в імені всієї Церкви; ці молитви, звані «Часословом», майже цілковито складаються з псалмів, до яких додаються деякі уривки, взяті з інших книг Біблії, деякі гімни та інші короткі молитви.

Якщо Церква запрошує нас молитися цілий рік псалмами, то вони не лише можуть, але й повинні стати молитвою християнина, який намагається пізнати та глибше жити свою віру, свідоміше брати участь у літургії, й, отож, молитися у тіснішій злуці з Церквою. Вони являються найкращою молитвою, якою можна звертатися до Бога, після навченої Ісусом молитви «Отче наш», тому що сам Бог вкладає в уста та у серце ті слова, якими він хоче, щоб його народ прославляв його і дякував йому, закликав та благав його. Один відомий бібліст, Е. Бошамп, після довгого екзеґетично-богословського вивчення псалмів опублікував одну книжку духовного коментаря до псалмів під красномовною назвою Від псалмів до «Отче наш»1, в якій, аналізуючи молитви давнього Ізраїля, він демонструє їх подивугідну близькість до Ісусової молитви, що представляється, як досконалий синтез цих молитов.

Тепер Божий народ поширився на учнів Ісуса, розсіяних по цілому світі, для яких на духовному рівні здійснюється те, що Ізраїль пережив впродовж своєї історії: могутнє і милосердне Боже втручання в історію, що приносить допомогу та спасіння. Бог втручається в історію, пославши свого Сина Ісуса, який приніс усім відкуплення, правду та благодать і продовжує приносити ці дари впродовж століть через Церкву та св. Тайни. Ті релігійні почуття, що зродили псалми, є ті самі, що натхнюють Церкву, коли вона поручає їх рецитувати. Але ми їх рецитуємо, звертаючись до Бога Отця, додаючи свій голос до голосу Ісуса, що став нашим братом, щоб і ми могли стати Божими дітьми.

Псалми дають змогу прославляти та дякувати Богові за ці дари, яких обіцяє та символізує Старий Завіт. Якщо псалмопівець висловлює свою радість, що він може прийти чи перебувати у святому місті, в Божому житлі, так само і християни можуть вживати його слова, застосовуючи їх до Божого «житла» у Церкві, на літургійному зібранні. Коли псалми, згадуючи історію Ізраїля, прославляють Бога та дякують йому за чудесну поживу, якою він годував свій народ в пустелі, і коли вони говорять про ті жертви, які Ізраїль складав Богові, думка сама собою лине до правдивого небесного хліба та до єдиної євхаристійної жертви, для якої старозавітна манна та старозавітні жертви були лиш символом.

Іноді ми можемо стати самі собою на місце псалмопівця. Коли нас мучить біль, благальні псалми підказують нам слова, якими його висловити, і головно слова, які оживлять нашу надію. Коли, будучи далеко від Бога, як блудний син, ми відчуваємо докори сумління та потребу повернутися до Отця, псалми подають нам найвлучніші слова, щоб висловити нашу біль та дати нам певність про прощення, про яке ми тепер, після спасительної смерті Ісуса Христа, можемо бути набагато певніші, ніж сам псалмопівець. В той час, як ми прославляємо Бога та дякуємо йому за перше здійснення його обітниць, псалми запрошують нас дивитися вперед, адже історія спасіння ще не закінчилася. Першим періодом цієї історії був Старий Завіт, час обітниць, час пророцтв, прообразів та символів. Він завершився приходом Месії, який лише частково здійснив ті обітниці і ті пророцтва: він кинув зерно правди і благодаті у світ; але вповні вони здійсняться лише в другому приході Христа. В міжчасі ж новий Божий народ, як спершу Ізраїль, живе вірою та надією на слово Ісуса, який першим увійшов у дім Отця, принісши туди нашу людську прославлену природу, що є запевненням та гарантією нашого повернення до дому Отця, що є на небесах. У цьому небесному Єрусалимі буде повне пізнання Бога, про яке віра дає лише дуже блідне поняття; там здійсниться та цілковита злука любові з Богом, що дасть нам повне щастя, для якого євхаристійне Причастя є лише частковим провіщенням, скритим під таким виглядом, якого наші чуття не можуть просякнути.

Отож, псалми — це молитва Божого народу, який подорожує до обіцяної землі, який прямує до того, що Бог пообіцяв, який відчуває власну слабість перед трудностями, який відчуває тягар цієї подорожі по пустелі та покірно простягає руку, просячи допомоги в Бога Отця.

Становище Церкви та християнина є подібним до становища єврейського народу на духовному рівні. Молитви, якими Бог натхнув свій народ, також містять у собі те глибоке значення, яке прихід Ісуса та Новий Завіт просвітили та вчинили виразним, так як схід сонця чинить видними та виразними ті кольори і обриси речей, що у нічній темряві лише невиразно провиднялися. Навіть наше світло не є повним і цілковитим, і тому псалми живлять бажання та надію про другий прихід Христа, так як Ізраїль висловлював у них бажання та надію про його перший прихід.

Псалми безперестанно говорять про всю історію спасіння, головно про її центр, яким є особа та діяльність Ісуса, славу, царювання та могутність якого вони змальовують, описуючи одночасно також і його терпіння, приниження та смерть (див. псалми «терплячого праведника», напр., Пс 22; 69). Саме його, Ісуса, Церква повинна дати пізнати світові, і вона це робить також і у своїй молитві. Кожен християнин пізнає його краще, якщо молитиметься так, як молиться Церква.

Одним словом, зрозумівши обставини, в яких вони були написані, псалми потрібно «читати по-християнськи».

Ми сказали, що у псалмах відображені все об’явлення та вся історія спасіння: та правда, ті події, постаті, добродійства та кари, які Ізраїль пережив, стали мотивом та предметом молитви, повернулися назад до Бога у молитві. Це означає, що для того, щоб молитися псалмами, треба знати Біблію, і чим більше ми її знатимемо, тим краще ми зможемо молитися цими молитвами, тим краще ми зрозуміємо натяки та ті події, постаті та речі, про які лише здалека згадується у псалмах, оскільки єврейський народ їх прекрасно знав, тоді як ми не знаємо.

Крім цього, часте читання Біблії призвичаїть нас також до біблійного способу мовлення, що часто є далеким від нашого, та до біблійної ментальності, яку мали також автори псалмів. Отож, постійний контакт і перечитування Біблії — це перша передумова для того, щоб молитися з Біблією.

Однією з трудностей, що не мають більше загальний характер, але відносяться лише до деяких псалмів, можуть бути деякі не зовсім християнські прокляття, спрямовані проти ворогів народу чи особистих противників. Не треба забувати, що у ментальності стародавніх східних народів вороги народу являлися ворогами його бога. Таким чином, вороги вибраного народу є ворогами його Бога, й, отож, автори псалмів просять Бога, щоб він виявив свою могутність та вищість над будь-яким іншим божеством, упокорюючи ці народи за допомогою Ізраїля. Отож, ми тут знаходимося на історичному, часовому рівні. Щось подібного муситься сказати, коли автор псалма просить від Бога зла на якогось свого ворога: хто звертається до Бога такими словами, знає, що його було несправедливо ображено, адже в противному випадку він би звів на себе те зло, яке закликає на інших (адже Бог «вивідує серця», пор. Пс 7,10). Отож, псалмопівець просить Бога про справедливий суд.

Християнин молиться також цими псалмами, відкриваючи те бажання справедливості, яке їх просякає, та якого так потребує також і наш світ; але він віддає суд Богові, який установить справедливість.

Хочемо закінчити, кажучи, що, на відміну від інших книг, псалми не можна «читати», ними треба молитися. Щоб їх зрозуміти, потрібно поставити себе у той душевний стан, який мали ті особи, що їх написали, тобто поставити себе у молитву. Це не означає, що треба покинути звичні молитви, лиш що треба «почати» вживати деякі псалми, після того, як їх добре пізналося, зрозумілося, про що вони говорять, та розв’язалося ті трудності, що можуть виникнути. Це буде так, ніби відкрилося щось нового, що вчинить молитву живішою та інтенсивнішою, вчинить її більше у резонансі з історією спасіння та з усіма тими, хто молився та молиться псалмами, беручи участь у безмежному хорі прослави та благання Бога.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   44

Схожі:

Антоніо Джірланда старий завіт iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками. Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді (1678-1741) видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник...
Антоніо Джірланда старий завіт iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
«Старий і море», а ще ознайомитися з оповіданням «Мій старий» або «Непереможений»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок: Філософсько символічний зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Мета: визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море», розглянути образну систему твору; розвивати творче...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка»
Тема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка». Добро І зло в казці. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрет)...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Мета
Обладнання: портрет О. Вайльда, музика Антоніо Вівальді «Пори року (Зима)» зірочки, репродукція картини Н. Гольц «Нарцис», короткий...
Антоніо Джірланда старий завіт iconЗавдання: поглибити знання учнів про життя І творчість лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»; Завдання
Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconЕ. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Тема: Е. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Антоніо Джірланда старий завіт iconУроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок української літератури: «В. Королів-Старий. Хуха-Моховинка»

Антоніо Джірланда старий завіт iconПозакласне читання. В. Королів-старий. «Потерчата» Мета
Бровко на місці — й пішовшвиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наївшись


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка