Антоніо Джірланда старий завіт



Сторінка40/44
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.05 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

Перша книга Макавеїв


Перша книга Макавеїв розповідає про історію юдейського спротиву, чи, принаймні, спротиву найкращих юдеїв проти намагання Селевкидів гелленізувати, тобто ввести до грецької цивілізації Божий народ. На чолі цього спротиву від самого початку знаходилася одна родина священичого походження, родина Маттатії і п’яти його синів.

Одного з них, Юду, мужнього й умілого провідника, було прозвано Макавеєм, що правдоподібно означає «молот», або, згідно з іншими, «позначений Богом». Його прізвисько перейшло до всієї родини (родина Макавеїв), а згодом — і до всієї епохи, в якій вони жили (епоха Макавеїв). Книги, які розповідають про них та про їхній час, були названі «книгами Макавеїв». Організовані Макавеями спротив та війна осягнули успіх і привели їх до управління їхнім народом, тобто до посади первосвященика, яка була найвищою релігійною і громадською посадою.

Перша книга Макавеїв охоплює 40 років історії: від 175 р. до Хр., в якому Антіох IV, званий Епіфаном, вийшов на престол, і аж до 135 р. до Хр., в якому помер останній з п’яти братів, Симон Макавей.

Перші дві глави цієї книги — це вступ: автор коротко розповідає про здобуття і грабунок Єрусалиму та храму Антіохом IV (169 р.), що стало початком поганського культу та релігійного переслідування в Єрусалимі. Однак ці варварства і збезчещення стали також початком спротиву, який виявив віру та героїзм найкращої частини Божого народу: Маттатія, батько Макавеїв, запрошений перейти на сторону греків, гордо відкидає будь-яку пропозицію, зруйновує поганський вівтар, збудований у його містечку, Модіні, вбиває одного юдея-відступника, який прилюдно жертвував кадило на честь поганських богів, і навіть одного з чиновників Антіоха, що був посланий контролювати ситуацію у цьому місті.

Після цієї події Маттатії не залишається іншого вибору, як піти у партизанку з усією своєю родиною. Його відвага та його священичий авторитет збирає навколо нього багато добрих юдеїв, які терпіли і лиш очікували якогось проводиря, що об’єднатися і організуватися. Таким чином вони стали першою озброєною групою, що почала зненацька входити до населених пунктів, знищуючи поганські вівтарі та вбиваючи чужинців, які переслідували юдеїв, а також і тих співвітчизників, що співпрацювали з ними.

Трудності партизанського життя швидко довели Маттатію до смерті. Але перед тим, як закрити очі, він ще хотів підбадьорити своїх синів і всіх інших до продовження боротьби.

Щоб уникнути погубного суперництва, він сам встановив, що Юда мав взяти провід у військових операціях, тим часом як Симон, найбільш розважний і мудрий, мав бути добрим дорадником. Після цього гордий старець вмирає у мирі, з очима, просвіченими надією, що його народ, якраз тому, що бореться з довір’ям до свого Бога для того, щоб залишитися вірним його законові, не зможе не вийти вкінці переможно.

Після смерті Маттатії книга розповідає про пригоди братів Макавеїв у тій послідовності, в якій вони наступали один по одному на чолі повстання.



а) 1Мак 3,1–9,27. Ці глави розповідають про подвиги Юди Макавея. Зі своїми небагатьма людьми він зумів неодноразово завдати поразки тим загонам, які сирійський цар висилав проти нього, будучи переконаним, що легко зможе знищити цю групу повстанців, яка натомість щоразу більше зростала і зростала.

Юда зумів увійти переможно в Єрусалим, очистити збезчещений Антіохом храм та відновити богопочитання згідно з нормами закону (164 р. до Хр.). Але в місті залишилася твердиня, зайнята сирійськими вояками, яку Юда не зміг здобути. Крім цього в Єрусалимі залишалася певна кількість юдеїв, які були по стороні ворога. Вони допомогли деяким обложеним втекти та добратися до Антіоха V, сина Антіоха IV, що помер вже був, у Персії й просити у нього допомоги.

Цар, дев’ятирічний хлопчина, що знаходився під опікою, виходить зі столиці, Антіохії, зі своїм військом під проводом Лісія. Юда зі своїми вояками мусить вийти з Єрусалиму, щоб не дати себе оточити великими силами ворога. В одному з боїв падає один з п’яти братів, Єлеазар, жертвою свого трохи наївного героїзму. Антіох увійшов у Єрусалим, але не міг зайняти району храму, з якого Юда зробив був твердиню, що могла якийсь час встоятися перед облогою. Однак цар мусить поспішно залишити Єрусалим, бо його престол знаходиться у небезпеці. Один інший генерал хотів управляти на місці Лісії, а згодом двоюрідний брат царя, Димитрій, хотів захопити престол, вважаючи себе законним царем.

Ця боротьба між претендентами на сирійський престол залишає перевести дух Юді та його військові, однак ненадовго. Димитрій усуває Антіоха V і Лісія, але не має наміру міняти політики у відношенні до юдеїв. Він також посилає спершу одне, а згодом ще одне військо проти Юди, якому вдається обидвом цим військам завдати поразки: друга перемога, перемога над генералом Никанором, стала славною, і її святкувалося також у наступних роках; вона перейшла до історії як «день Никанора».

Ще перед цими перемогами Юда подумав, що буде корисним запропонувати союз римлянам, які прийняли його, але на ділі не вважали себе ні до чого зобов’язаними цим союзом, і не порухали навіть пальцем, коли юдеї попали в біду. А біда прийшла незадовго.

У 160 р. до Хр., кілька місяців після перемоги над Никанором, цар Димитрій організував похід могутнього війська з 20 тисяч солдат і кінноти.

Трьох-тисячне військо Юди піддалося цього разу паніці і дезертувало. Юда лише з 800-ма людьми кинувся у бій, але його швидко було оточено та знищено, разом з його загоном героїв, у битві під Беретом.

б) 1Мак 9,28–12,53. Після Юди, як головний герой наступає Йонатан (160-142 рр. до Хр.), вибраний на провід «друзями Юди» (1Мак 9,28), тобто тими юдеями, що вирішили не припиняти боротьби. Йонатан твердо взяв провід у свої руки, але уникав будь-якої відкритої сутички. Він виявив надзвичайну політичну второпність в той час, як за престол Антіоха боролися різні претенденти, взаємно себе знищуючи. Здобувши довір’я головно тих малих центрів, в яких більше зберігся націоналістичний та релігійних дух, Йонатан зумів майже ізолювати Єрусалим і деякі інші міста, де все ще залишалися сирійські загони, і де була сильнішою партія юдеїв, прихильних до гелленізму. У певному моменті різні претенденти на престол Сирії визнають авторитет та владу Йонатана, і намагаються кожен схилити його на свою сторону, надаючи йому різні посади і почесті; один із них визнав його первосвящеником, що було найвищою не лише релігійною, але й громадською посадою.

Йонатан приймав пропозиції від усіх, не пов’язуючи себе остаточно ні з ким та будучи обережним перед певними пропозиціями (пор. 1Мак 10,46-47). Він переслідував ту ціль, задля якої його родина повстала була проти чужинця: відновити релігійну свободу для юдеїв, — а це у тому періоді означало спершу здобути політичну свободу. Він також відновив союз із Римом, можливо лише для того, щоб мати ще одне визнання його дійсної влади також зі сторони тих, хто починав ставати новим господарем Середнього Сходу.

Він майже осягнув був свою ціль, коли через необережність впав у пастку: попавши в полон до одного сирійського генерала, Трифона, він був вбитий у 142 р. до Хр.

в) 1Мак 13–16. Останні чотири глави розповідають про діяльність останнього Макавея, що залишився живим, Симона (142-135 рр. до Хр.). Він зібрав плоди жертви та політичної вмілості своїх упавших братів. Тепер Сирією правив Димитрій II. Симон намагається наблизитися до нього, і цар його гарно приймає, даючи йому всі визнання голови юдеїв, як також вийняття з-під податків: це була свобода.

Єрусалимська твердиня, зайнята сирійськими загонами ще від часів Антіоха IV, також була остаточно здобута. У 141 р. увесь народ офіційно визнав Симона первосвящеником; більше того, тут було встановлено, щоб ця релігійна та громадська посада стала спадковою у родині Симона. Так започаткувалася династія, яку було названо гасмонейською, від Гасмона, батька Маттатії, згідно з Йосифом Флавієм.

Однак навіть останній Макавей не зміг завершити свої дні у мирі. Знову запалилася боротьба зі сусідньою Сирією, і Симон, будучи вже старим, віддав провід над своїми загонами двом своїм синам, Іоанові та Юді (1Мак 16,3). Вони зуміли завдати поразки ворогові, і Юдея знову повернулася до миру. Однак Симон мав одного ворога в своїй родині: його зять запросив його на забаву та наказав його підступно вбити, разом з його двома синами, думаючи, що таким чином зробить приємність сирійському цареві і зможе зайняти місце свого тестя. Іоан, другий син Симона, повідомлений про це, зумів взяти у руки батькову владу.

Цією зрадницькою та кривавою сценою завершується історія Макавеїв, які всі впали за свій ідеал. П’ятий брат, Іоан, упав в одній пастці (пор. 9,35-42). Так померли всі ті, ким Бог послуговувався для того, щоб спасти кращу частину вибраного народу в одному з найдраматичніших моментах його історії.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

Схожі:

Антоніо Джірланда старий завіт iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками. Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді (1678-1741) видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник...
Антоніо Джірланда старий завіт iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
«Старий і море», а ще ознайомитися з оповіданням «Мій старий» або «Непереможений»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок: Філософсько символічний зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Мета: визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море», розглянути образну систему твору; розвивати творче...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка»
Тема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка». Добро І зло в казці. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрет)...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Мета
Обладнання: портрет О. Вайльда, музика Антоніо Вівальді «Пори року (Зима)» зірочки, репродукція картини Н. Гольц «Нарцис», короткий...
Антоніо Джірланда старий завіт iconЗавдання: поглибити знання учнів про життя І творчість лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»; Завдання
Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconЕ. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Тема: Е. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Антоніо Джірланда старий завіт iconУроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок української літератури: «В. Королів-Старий. Хуха-Моховинка»

Антоніо Джірланда старий завіт iconПозакласне читання. В. Королів-старий. «Потерчата» Мета
Бровко на місці — й пішовшвиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наївшись


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка