Антоніо Джірланда старий завіт



Сторінка42/44
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.05 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

19
Повчальні оповідання: книги Товита, Юдити, Естери


До епохи Макавеїв чи до трохи ранішого часу належать три короткі книги Товита, Юдити і Естери, герої яких є одними з найвідоміших постатей Старого Завіту.

Ціллю цих книг не було писати історію, але представити приклади поведінки. Макроскопічні і в кінцевому результаті наївні неточності, вказують на те, що перед нами — народні оповідання, які люблять вразливі ефекти, колорит, різкі зміни ситуацій, великих персонажів. В історичній дійсності ядро цих оповідань треба шукати у місцевих епізодах дискримінації, терпіння і навіть переслідування, яких зазнали єврейські спільноти, розсіяні на Сході після знищення царств Ізраїля (722 р. до Хр.) і Юди (586 р. до Хр.). У цих епізодах приклади повних віри в Бога людей, які ризикували своїм життям, щоб зберегти вірність йому та щоб допомагати своїм братам, були спонукою для кожного єврея плекати свою віру та любов до братів, головно коли все це могло бути небезпечним, як це було в епосі Макавеїв.


Книга Товита


Це є історія двох терплячих, але все ж таки вірних Богові та його законові людей, що відбувається на землі заслання. Книга намагається показати, як Бог не залишає того, хто звертається до нього з довір’ям і живе згідно з його законом.

а) Тов 1–3 представляє героїв цієї історії.

Родина Товита належала до племена Нафталі, яке в часах Ісуса Навина оселилося в Галилеї. Ця область, як і все Північне царство, була зайнята асирійцями, які в 722 р. знищили навіть її столицю Самарію і вивезли до Месопотамії більшу частину євреїв. Товит та його маленька сім’я (жінка і син Товит) жили у місті Ніневії, столиці Асирії, де вони непогано встабілізувалися. Як і на батьківщині, так і на засланні головним переживанням Товита було жити в усьому згідно з Божим законом та допомагати, наскільки він міг, своїм співвітчизникам, депортованим на заслання, таким як він і біднішим від нього. Особливим ділом милосердя, яке він завжди старався сповнювати, було поховання тіл євреїв, яких асирійці часто вбивали і залишали непохованими. Це було найбільшим зневаженням, яке в тому часі лиш можна було зробити якійсь особі, і це було поличником також для всіх інших євреїв, які безрадно спостерігали за цими сценами. Товит робить все можливе, щоб сповнити це діло милосердя; його помічають, доносять на нього, і його розшукується, щоб убити. Йому вдається втекти, але всі його добра конфісковуються.

Завдяки заступництву одного родича, що займав впливову посаду при дворі асирійського царя, він може повернутися. Але якраз під час свята П’ятидесятниці, коли він сідає за стіл у затишку своєї сім’ї, ще одне непоховане тіло піднімає його з-за столу, щоб сповнити діло милосердя. Після обіду на нього находить останнє горе: один банальний нещасний випадок його осліплює. Товит не може більше працювати, його жінка, Анна, тягне, як може; щоденні переживання нервують її, і одного разу на вид скрупулів чесності чоловіка, які по більшій мірі були необґрунтованими, вона не витримує і ганить свого чоловіка власне за його добрі діла, за любов і милосердя до мертвих, які, на її думку, довели сім’ю до безрадного становища. Бідному чоловікові не залишається нічого іншого, як лише звернутися до Бога, в якого він ніколи не переставав з довір’ям вірити.

Він визнає, що його терпіння є частиною покути за ті провини, за які народ страждає на засланні. Але приходить час, коли він більше не може витримати, і просить Бога, щоб він поставив кінець його дням. До цього моменту (Тов 1,3–3,6) історія Товита розповідається у першій особі, що чинить її ще більш зворушливою і заторкуючою.

Тим часом в одному місті Персії, Екбатані, ще одна єврейська сім’я знаходиться в біді, сім’я Рагуела. Його єдину дочку, що була у віці одруження, спіткало диявольське переслідування. Якийсь демон, що його текст називає Асмодеєм, забивав на смерть всіх її наречених. Аж сім чоловіків, говорить автор (очевидно не без перебільшення, що мало за ціль побільшити цікавість та подив читача), одружилися були з нею, але померли ще того самого вечора, в якому було весілля. Між народом ходила чутка, що то саме вона, Сара, вбивала своїх чоловіків; й одна слугиня, знаючи про цю чутку, одного разу, посварившись із господинею, тикає їй це. Сара хоче покінчити самогубством, але потім, подумавши про біль і безчестя свого батька, в якого вона була єдиною дочкою, також вона, будучи свідомою своєї невинності, звертається до Бога і просить його звільнити її від терпіння і дати їй померти (Тов 3,7-15).

б) Тов 4–12 розповідають про Божу допомогу цим двом добрим ізраїльтянам. Ця історія є добре відома; в кожному разі вона заслуговує на те, щоб її прочиталося безпосередньо в тексті: подорож юного Товита, в супроводі Божого провідника, щоб забрати позичені батьком гроші якомусь Гаваелові з Рагів, одного далекого перського міста; зловлення риби, зупинка в Екбатані і одруження юного Товита з Сарою, яка щасливо звільнюється від демона; страх старих батьків Товита; святочне повернення до Ніневії; виздоровлення батька зі сліпості та об’явлення Рафаїла.

в) Епілог (Тов 13–14): Молитва подяки Богові старого Товита, що пророкує славу Єрусалиму в майбутньому. Далі йдуть короткі вістки про останні роки життя Товита, його останні повчання синові і пророцтво про падіння Ніневії, якого юний Товит буде свідком.

Деякі деталі цієї історії можуть викликати подив, як, напр., терапевтична сила деяких органів риби або ревнощі демона до Сари, так ніби він був би... закоханий у неї. Що стосується ревнощів диявола, треба зауважити, що це є «народне пояснення», яке давалося на факт смерті чоловіків Сари. Товит каже своєму товаришеві в подорожі: «Чув я...» (Тов 6,14); а знається, як народна фантазія навіть сьогодні легко дає найнеймовірніші пояснення на якісь надзвичайні речі. В кожному разі певним є, що бідна дівчина була переслідувана демоном, і Бог на це дозволяв, тим часом, як полагоджував справи в такий спосіб, щоб вона могла щасливо були віддана заміж, згідно зі законом, за когось зі своєї родини, будучи єдиною дочкою й, отож, спадкоємницею (Тов 6,13; пор. Чис 27,8-11).

Що ж стосується до сили оздоровлення чи звільнення від диявола, приписуваної деяким органам риби, то тут не йдеться про якусь магію чи про суєвір’я. Не треба забувати, що вся ця дія є приготовлена Богом і проваджена одним з його ангелів, виразно посланим для «оздоровлення»; саме він є «Божим ліком» (Рафаїл по єврейськи значить якраз «Бог оздоровлює»). Що ж до всіх інших деталей, автор книги пристосовується до дуже загальних лікарських знань та до народних вірувань. Те, що дійсно є важливим, — це молитва терплячих, молитва, яку Бог вислуховує, а він може використати будь-який середник, відповідно до ментальності того часу, щоб допомогти тим, хто до нього звертається з довір’ям у молитві.

Книга Товита є особливо важливою, тому що вона дає основу, разом з іншими текстами, для доктрини про ангелів-хоронителів. Її вага з моральної точки зору стає зрозумілою із звичайного читання. Епізоди життя Товита та його слова — це безперестанний заклик до чинення добрих діл, а ті молитви, що знаходяться у книзі, висловлюють почуття і майже саму душу її героїв, тобто глибоку віру, яка керує всім їхнім життям.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

Схожі:

Антоніо Джірланда старий завіт iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками. Антоніо Вівальді
Антоніо Вівальді (1678-1741) видатний італійський композитор, скрипаль, педагог, диригент, католицький священник. Найбільший представник...
Антоніо Джірланда старий завіт iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі Життєвий І творчий шлях Ернеста Міллера Хемінгуея
«Старий і море», а ще ознайомитися з оповіданням «Мій старий» або «Непереможений»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок: Філософсько символічний зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Мета: визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море», розглянути образну систему твору; розвивати творче...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка»
Тема. Василь Королів – Старий «Хуха Моховинка». Добро І зло в казці. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрет)...
Антоніо Джірланда старий завіт iconТема. Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Еволюція образу головного героя. Мета
Обладнання: портрет О. Вайльда, музика Антоніо Вівальді «Пори року (Зима)» зірочки, репродукція картини Н. Гольц «Нарцис», короткий...
Антоніо Джірланда старий завіт iconЗавдання: поглибити знання учнів про життя І творчість лауреата Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»; Завдання
Нобелівської премії Е. Хемінгуея, визначити основні проблеми І мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconЕ. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Тема: Е. М. Хемінгуей. «Старий І море». Показ драматичних суперечностей людського буття
Антоніо Джірланда старий завіт iconУроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий І море»
Антоніо Джірланда старий завіт iconУрок української літератури: «В. Королів-Старий. Хуха-Моховинка»

Антоніо Джірланда старий завіт iconПозакласне читання. В. Королів-старий. «Потерчата» Мета
Бровко на місці — й пішовшвиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наївшись


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка