Антуа́н де Сент-Екзюпері́



Скачати 271.94 Kb.
Дата конвертації21.03.2018
Розмір271.94 Kb.






Антуа́н де Сент-Екзюпері́ (фр. Antoine Marie Roger de Saint-Exupéry; серед друзів відомий як Сент-Екзюпері, народився 29 червня 1900Ліон — помер 31 липня 1944Тірренське море) — французький письменник і авіаторграф

Народився у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері.

Антуан закінчив школу єзуїтів у Монтре. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Жюль Ведрін. В ті роки, на світанку ери повітроплавання, професія авіатора була рідкісною та романтичною. Вона цілком відповідала характеру й устремлінням юнака, закоханого в небо.

З початку Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції наприкінці 1940року емігрував до США.

У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачив світ за життя автора.

Із 1943 р. служить військовим льотчиком у французьких військах у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Друзі згадували, що в останній його рік небезпека була йому потрібна, «як таблетка знеболювального». Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую…»

У липні 1944 року вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся.

Його літак був знайдений у 2004 році.

1945 року «Маленького принца» надрукували у Франції. У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно згодом, іноді зі значними помилками. Французька публікація1945 року стала джерелом усіх наступних. Деякі помилки вкралися і в текст.

1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».



Свен Нордквіст (швед. Sven Nordqvist) — шведський письменник і ілюстратор дитячих книг, всесвітньо відомий як автор серії книг про Петсона і Фіндуса, в якій описані пригоди старого дідуня Петсона і його кота Фіндуса.

Свен Нордквіст народився 30 квітня 1946 року в Гельсінборгзі а підростав у Гальмстаді, в Швеції. Спочатку він хотів стати ілюстратором, однак йому не вдалось поступити до мистецької школи. Натомість він студіював архітектуру в Лундському політехнічному інституті і якийсь час там працював як викладач архітектури. В той же час він продовжує працювати як ілюстратор, працюючи в рекламі та беручи участь в оформленні плакатів і книжок. У 1983 році він отримує перше місце в конкурсі дитячої книжки і з того часу працює виключно як автор і ілюстратор дитячих книг. Одружений і має двох дорослих синів.

Українські переклади

Українські переклади пригод Петсона і Фіндуса, в перекладі Галини Кирпи, виходять в тернопільському видавництві «Навчальна книга - Богдан»:

Полювання на Лиса. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2009. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-408-452-6

Петсон, Фіндус і намет. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2009. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-408-454-0

Як Фіндус загубився. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2010. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-408-451-9

Петсон, Фіндус і торт на іменини. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2010. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-408-453-3

Петсон, Фіндус і переполох на городі. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2010. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-408-450-2

Різдво у Петсона. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2012. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-10-2688-8

Коли Петсон сумує. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2012. — 24 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-10-2821-9

Хвилина півнячого кукуріку. Тернопіль, «Навчальна книга - Богдан», 2012. — 28 с. (Серія «Пригоди Петсона і Фіндуса»). ISBN 978-966-10-2820-2





Волт Дісней — ( при народженні Волтер Елаяс Дісней) — (*5 грудня 1901 — †15 грудня 1966) — американський художник-мультиплікатор, кінорежисер, актор, сценарист і продюсер, засновник компанії «Walt Disney Productions».

Волт Дісней народився 5 грудня 1901 р. в Чикаго. Уолт Дісней народився в багатодітній родині, його батько Еліас Дісней мав ірландсько-канадські корені, а мати Флора - німецько-американські.

У родини не було грошей на олівці й папір, а чотирирічний Уолт хотів малювати. Уолт знайшов смолу, ціпок і намалював будинок ... на стіні власного будинку. Це, можливо, був найперший малюнок Уолта. Роки через три він почне продавати свої малюнки сусідам. А ще через 40 років вони будуть продавати ці малюнки на аукціонах. Коли Уолт підріс, батько став навантажувати його роботою. 8- літній Уолт почав заробляти гроші, протягом шести років встаючи в 3:30 щоранку й розносячись газети. В 1919 році, Уолт Дісней почав роботу як художній директор комерційної студії. Там Дісней і зустрів Уба Айверкса, молодого художника, що став його діловим партнером. Вони відкрили спільну студію й придбали стару камеру, з допомогою якої вони й робили двоххвилинні рекламні фільми…

За вісім десятиріч The Walt Disney Company створила репутацію компанії № 1 в області сімейних розваг. Почав свій шлях у якості крихітної студії мультиплікаційних фільмів в 1920-х роках, сьогодні вона виросла до масштабу однієї з найкрупніших корпорацій світу і продовжує радувати мільйони сімей по всьому світу.

                                                              

Теодор Сьюз Гейзель ( Доктор Сьюз (англ. Доктор Сьюз ) ; 2 березня 1904 Спрінгфілд (Массачусетс ) , США - 24 вересня 1991 Ла -Хойя ) - американський дитячий письменник і мультиплікатор .

Теодор Гейзель народився в сім'ї німецького пивовара . Його дід довгі роки чекав дня коли він зможе очолити сімейну справу . Проте в день , коли він пішов на пенсію , в Америці ввели сухий закон. Залишившись без роботи , батько Теодора найнявся до місцевого зоопарку . Згодом він став його директором , а також директором національного парку. Дитинство письменника пройшло в безпосередній близькості від зоопарку , і він цілими днями проводив за малюванням його мешканців - різноманітних тварин , змінюючи їх до невпізнання. Мати письменника , дівоче прізвище якої - Сьюз - Теодор Гейзель вибрав як свого псевдоніма , підтримувала свого сина в його заняттях . Вона дозволяла маленькому Тео малювати своїх химерних звірів на стінах мансарди і нахвалював його малюнки . Шкільний вчитель малювання , правда, не поділяв думки матері письменника. На одному з уроків він передбачив Гейзеля , що той ніколи не зможе навчитися "нормально малювати " . Пізніше Доктор Сьюз закінчив Дартмут коледж ( Dartmouth College ) , отримавши там ступінь бакалавра. Вже ставши модним і високооплачуваним автором , Сьюз написав свою першу книгу « На Шовковичній вулиці " . Він пропонував її в 28 видавництвах і скрізь отримував відмову. Єдиним котра погодилася видавництвом став Рандом Хауз . Історія « На тутової вулиці " , картинки до якої намалював сам автор , мала великий успіх , за нею послідували інші 40 книг Доктора Сьюза . За ним були поставлені мультфільми , радіовистави , мюзикли . В Америці існує справжній великий парк за мотивами його малюнків . На сьогоднішній день Доктор Сьюз – найбільш продаваний дитячий письменник англійською мовою ( для маленьких дітей , "Гаррі Поттер» - це інша вікова група). Але "Кіт у капелюсі » - це справжня ікона американської культури. « Кота в капелюсі » Доктор Сьюз написав використовуючи , всього 220 слів , які він заздалегідь отримав списком від замовника. Передбачалася , що це саме ті 220 слів , які повинні знати діти певного віку.«Кіт у капелюсі » розпочав серію книжок для найменших , успішно витіснили книжки про " Діка і Джейн" заполонили в рр. 30-50 . всі полиці магазинів . У 1971 році вийшла книга " Лоракс" , де піднімалося питання про відповідальність бізнесу за знищення природи , дерев і пороках суспільства споживання. Завоювавши в середині століття серця американських дітей , Доктор Сьюз продовжує користуватися популярністю.





Кястутіс Каспаравічюс - литовський письменник й ілюстратор. Автор ілюстрацій до близько 50 книг (із яких тексти писав до 9-ти), володар почесної медалі імені Андерсена, двічі переможець книжкового ярмарку в Болоньї, «справжня гордість Литви», Кястутіс Каспаравічюс, нарешті, добрів і до українського читача. Нині перекладено й видано його чотири книги: «Зникла картина», «Садівник Флоренціюс» (названа кращою дитячою книгою Литви), «Заєць Морквус Великий» і «Білий Слон». Книги Кястутіса Каспаравічюса  вийшли в тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» у доброму перекладі Оляни Рути.

Малюнки К.Каспаравічюса вирізняються дуже цікавим і оригінальним творчим стилем, упізнаваним після перегляду кількох із них. Він уважний до деталей (очевидно, добре знає, що діти полюбляють розглядати написане відтвореним на малюнку поруч – і слимачка, який створює автомобільний затор, уже півдня лізучи через пішохідний перехід до газетного кіоска і кошик із суничками перед входом до будинку, і ложку з виделочкою в сумочці ненажери-свинки). Часто малюнками художник навіть доповнює текст, додає йому симпатичних штрихів, як-от підмощені подушечки під трубою, по якій спускаються пожежники, чи будиночок жирафа формі жирафа «Книги мають бути такі, — стверджує К. Каспаравічюс, — що в них можна гортати сторінки довго, розглядати малюнки, не читаючи тексту, або, навпаки, читати, не звертаючт уваги на ілюстрації».Та найголовніше – литовський ілюстратор уміє намалювати так, що після перегляду його малюнків мимоволі хочеться по-дитячому щиро всміхатися.

Одного разу він відгукнувся на прохання… китайського видавництва взяти участь у благодійному проекті: написати й проілюструвати свою історію, адресувавши її дітлахам, які постраждали від землетрусу… Після неймовірного успіху «Безглуздих історій» (в Україні не видавалися) не відважився признатися, що то була перша спроба – так він поєднав у собі ілюстратора й письменника. І відтоді книжки письменника К.Каспаравічюса розпочали мандрівку світом: нині його історії перекладено на понад 20 мов, його однаково друкуються по всій планеті. Такий дивний старт письменницької діяльності в ілюстратора К.Каспаравічюса, мабуть, не випадковий, адже він — на диво добрий письменник, зовні навіть схожий на казкаря-чарівника



Пауль Маар — відомий німецький сучасний дитячий письменник, драматург, перекладач і художник. Його казкові персонажі відомі далеко за межами Німеччини. У творах П. Маара поєдналися риси німецької народної казки й ознаки сучасного життя. Німецький казкар створив і намалював нових героїв: Маленьке Кенгурятко, пана Беллб (це кумедний пес, що перетворився на людину) і веселого Суботика, якого нерідко називають сучасним Карлсоном. Непосидючого Суботика читачі полюбили за доброту, гумор і фантастичні можливості здійснювати бажання.

Пауль Маар народився 13 грудня 1937 р. в німецькому місті Швайнфурті. Хлопчик рано залишився без матері. Його родиною стали дідусь і бабуся. Вони навчили його цінувати добре слово, бути щирим у стосунках із людьми, любити сувору красу рідного краю — Північної Баварії. Хлопчик змалку любив читати й малювати тих персонажів, які йому найбільше сподобалися. Але з читанням книжок виникли проблеми, бо батько вважав, що читання — це лише втрата часу, тому вдома їх майже не було. Після закінчення гімназії Пауль міг самостійно обирати шлях і без зайвих вагань вступив до Державної академії мистецтв у м. Штутгарті. По завершенні навчання працював учителем малювання.

Перша книжка II. Маара «Собака з татуюванням» вийшла друком 1967 р. Це збірка оповідань, об’єднаних спільним сюжетом про собаку, який розповідав історії про малюнки, зроблені на його тілі. Найновіші казки письменник написав про пана Белло — теж про собаку, що став людиною й залишився добрим і наївним. Про пана Белло П. Маар написав уже чотири книжки й не збирається на цьому зупинятися. Найбільш відомі з його творів — це казки про Суботика від німецького слова Samstag, що означає субота. Великим попитом серед читачів користуються казкові повісті «ІЦо не день, то субота» , «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», «Китобус» або Нові цятки для Суботика», «Суботик у небезпеці». За казкові твори, малюнки до них і сценарії П. Маар отримав високі відзнаки різних країн. Письменник став двічі лауреатом німецької премії дитячої літератури, Держаної премії Австрії, німецької національної літературної премії та багатьох інших. 1998 р. він отримав найвищу нагороду ФРН — орден за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною. Його називають найпо-пулярнішим серед сучасних дитячих драматургів Німеччини, Австрії та Швейцарії. Письменник мешкає в старовинному німецькому місті Бамберзі разом із дружиною та дітьми.



Ервін Мозер народився 1954 р. у Відні, зростав у австрійському Бурґенлянді. За фахом верстальник. Живе у Відні й Бурґенлянді. Автор численних дитячих книжок та книжок-картинок, серед яких «Місячна кулька» та «Лагідний дракон». «Дідусеві історії, або Ліжко з летючими деревами» та «Місяць за стодолами» були номіновані на Німецьку премію за книжки для юнацтва, а «Історії з морської пляшки» потрапили до почесного списку Австрійської державної премії за книжки для дітей та юнацтва. «Ворона на снігу» отримала в Японії премію «Сова», а «Крук Альфонс» був відзначений Літературною премією «Щуролов» міста Гамельн. У 2000 році Ервін Мозер отримав титул дитячого автора року, а 2013-го був нагороджений Золотою почесною відзнакою землі Відень. 



Валько - псевдонім німецького автора і художника книг для дітей. Справжнє ім'я — Вальтер Кесслер. Малював для студії Волта Діснея та студії Стівена Спілберга. Працював художником-постановником великої кулькості кіно- та телепродукції. Зараз працює як автор та ілюстратор дитячих книг.

Його перша книга – «Загублений Різдвяний лист» – з'явилася в 2008 році.





Беатрі́с По́ттер (28 липня 1866, Кенсінгтон, Лондон — † 22 грудня 1943, Нір-Сорей, Камбрія) — англійська дитяча письменниця, художник.

Народившись у привілейованій родині, Поттер отримала освіту від гувернанток і була ізольована від інших дітей. Беатріс мала багато домашніх тварин, і часто відпочивала у Шотландії, в Озерному краю, де вона закохалася у ландшафт, флору і фауну, уважно спостерігала за ними та перемальовувала.

Завдяки прибуткам від продажу книг, вона стала фінансово незалежною і змогла купити ферму «Хілл Топ» в Озерному краю. Згодом вона збільшила свою власність, купуючи землі навколо. У 47 років вона вийшла заміж за Вільяма Хіліса, місцевого адвоката, який став фермером та селекціонером овець, і продовжувала писати та ілюструвати дитячі книги. Всього було опубліковано її двадцять три книги. Поттер померла 22 грудня 1943 року, і залишила майже все своє майно Національному фонду.

Її книги продовжують продавати по всьому світу, різними мовами. За мотивами казок Беатріс були зняті фільми, зроблені анімації, і навіть поставлений балет.

Беатріс Поттер стала однією із перших, хто зайнявся збереженням природи Англії. Вона поступово купувала ферми сусідів, які розорювалися, і дозволяла їм продовжувати вести господарство. Беатріс заповідала 4000 акрів землі та 15 ферм Національному парку.

У 1936 році Волт Дісней хотів зробити фільм про Кролика Пітера, проте Поттер відмовилася. В 1982 році Бі-Бі-Сі створила «Повість про Беатріс Поттер». Сценарій написав Джон Хоуксворс, режисером фільму був Білл Хейс.

В 1971 році у Лондоні Бірмінгемський Королівський Балет поставив «Казки Беатріс Поттер».

У 2006 році вийшов біографічний фільм «Міс Поттер», головну роль в якому зіграла Рене Зеллвегер.





Ондржей Секора , ( 25 вересня 1899 , Брно - 4 липня 1967 Прага) - чеський художник , ілюстратор художньої літератури , письменник , журналіст , ентомолог і спортивний діяч. Найбільшу популярність придбав як автор дитячих книг про мурашки Ферден , «Ура! за Зденєком » ( вийшли також в російській перекладі) і жука Питліка . Також Секора був одним з перших ентузіастів регбі в Чехословаччині.

У 1919 р. закінчив гімназію у Вишкові. Потім навчався на юридичному факультеті Масарикова університету. Починаючи з 1921 р. працював спортивним редактором , ілюстратором , журналістом і коментатором в газеті Лідове новіни в Брно. У 1927 р. редакція газети Lidové noviny переїхала до Праги . У 1929-1931 рр. . навчався приватним порядком у професора Арношт Хофбауера .

У 1941 р. був звільнений з посади і виключений з Федерації чеських журналістів з причини змішаного шлюбу (його дружина була єврейкою і в роки війни знаходилася в Терезинська гетто ) . З жовтня 1944 р. по квітень 1945 перебував в німецьких концтаборах в Кляйнштайне (нині Польща ) і Остероде (Німеччина). у Остероде Секора познайомився з актором Олдржиха Новим , з яким спробував організувати в таборі ляльковий театр . Як Ондржей Секора , так і його дружина пережили війну.

Був членом Компартії Чехословаччини. У післявоєнні роки брав активну участь в комуністичній агітації та пропаганді , працював редактором у журналах Práce ( Праця ) і Dikobraz ( Дикобраз ) . З 1949 р. також керував відділом у Державному видавництві дитячої книги ( Státní nakladatelství dětské knihy , SNDK ). У пізні роки займався тільки малюванням , написанням і ілюструванням книг. У 1964 р. отримав титул Заслуженого артиста (у Чехії присвоюється не тільки акторам , а й взагалі діячам мистецтва) , а в 1966 р. отримав Премію Марії Майеровой . У 1964 р. пережив серцевий напад і відійшов від громадської діяльності . Помер у 1967 р.

Союз регбістів був створений в Чехословаччині з ініціативи Ондржея Секори після його повернення з Франції в 1926 р. , звідки він привіз перший м'яч для регбі і звід правил. Перший матч з регбі відбувся в м. Брно , столиці Моравії , де тоді працював Секора ; в матчі брали участь команди Moravská Slávie ( Брно - Пісаркі ) і AFK Zizka ( Брно ) , також створені за його активної участі - Секора був тренером обох . Також йому належить заслуга створення чеської термінології гри в регбі. Пізніше Секора був співзасновником і редактором журналу Sport.

На честь Секора названо астероїд основного пояса 13406 Sekora , відкритий в 1999 р.



Моріс Сендак (10 червня 1928, Бруклін, Нью-Йорк — † 8 травня 2012, Денбері, Коннектикут) — американський дитячий письменник, художник-ілюстратор, продюсер, режисер, актор.

Народився в єврейській родині, яка емігрувала з Польщі. Стати художником-ілюстратором вирішив у дванадцять років після перегляду мультфільму «Фантазія». Не отримував спеціальної художньої освіти, але уважно вивчав творчість інших художників, історію книжкової ілюстрації. По закінченню школи Сендак працював оформлювачем вітрин в магазині іграшок на П'ятій авеню і кожну вільну хвилину проводив у відділі книжок-картинок.

В 1951–1962 роках Моріс Сендак створив ілюстрації до понад 40 книг. У 1956 році з'являється перша книга, де Моріс Сендак виступає не тільки як художник, але як і письменник — «Вікно в кімнаті Вінні». У 1957 році він видав ще одну власну книжку «Дуже-дуже далеко».

У 1958 році виходить книжка «Записка на дверях Розі», де Сендак вперше прямо звертається до своїх бруклінських вражень. 1963 рік став вирішальним у долі Моріса Сендака. Художник створив книгу, що принесла йому світову славу, була перевидана у десятках країн — «Там, де живуть Чудовиська». Лауреат премій: шведська премія імені Астрід Ліндгрен (2003), Кальдекотта, медалі Ганса Крістіана Андерсена.

Проілюстрував серію дитячих книг «Ведмежатко» (Little Bear) (автор Else Holmelund Minarik) видавництва HarperCollins, у 1995 році на основі його ілюстрацій в Канаді зняли мультсеріал Maurice Sendak' s Little Bear (39 серій). Як актор виступив в серіалі «Ангели в Америці» (2003). У 2009 році відбулась прем'єра фільму за казкою Сендака «Там, де живуть Чудовиська». Протягом останніх років Сендак все рідше повертається до книжкової ілюстрації. Він викладає, працює в кіно та на телебаченні, створює костюми та декорації для театральних постановок. Та все ж книга залишається головним покликанням Моріса Сендака, його улюбленою справою.



Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.



Туве Маріка Янсон народилася 9 серпня 1914 р. в столиці Фінляндії м. Гельсінкі. Батько, Віктор Янсон, був скульптором, навчив своєї справи й маленьку Туве. Мати, Сігне Гаммартсен, була популярним дизайнером-графіком, учила дітей малювати. Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. Ще в дитинстві, коли сім’я відпочивала біля Фінської затоки, у Т. Янсон виникла ідея намалювати веселу карикатуру на свого братика Лapca у вигляді незграбного бегемотика. Цей образ через багато років стане основним казковим персонажем письменниці. Діти в сімействі Янсонів були дуже дружними, вони все життя допомагали одне одному. Стосунки між сестрою й братами також згодом знайшли відображення в розповідях про мумі-тролів.

Перша книжка письменниці про мумі-тролів побачила світ 1945 р. Це була повість «Маленькі тролі і великий паводок», яка одразу сподобалася читачам у різних країнах. З того часу вона створила ще п’ятнадцять книжок про мумі тролів, які ілюстрували сама та її брати.

За свої казкові твори Т. Янсон отримала високі відзнаки різних країн: 1953 р. — премію Нільса Хольгерсона, 1966 р. — медаль Г. К. Андерсена, 1972 р. — премію Шведської академії мистецтв, 1976 р. — золоту президентську медаль Фінляндії, 1993 р. — премію імені Сельми Лагерлеф, 1996 р. — Літературну премію американо-скандинавського культурного фонду.

Протягом усього життя письменниця вигадувала історії про мумі-тролів для того, щоб сучасний світ став трохи добрішим і людянішим.З 2002 р. у Фінляндії засновано Літературну премію імені Туве Янсон, яку щороку вручають письменникам, які пишуть для дітей. Книжки популярної фінської авторки перекладено 40 мовами світу





Дональд Біссет - англійський дитячий письменник , художник , кіноактор і театральний режисер. Народився 3 серпня 1910 року в Брентфорді , Мидлсекс , Англія. Помер 18 серпня 1995 в Лондоні.

Біссет створив світ коротких казок , не тільки втілив свої задумки в двох прославили його книгах - Забутий день народження і Подорож по річці Часу - а й здійснив телепостановки з кращих своїх казок. Біссет ще й художник і сам оформляє свої книги. Також він відзначився як винахідливий театральний режисер , сам поставив свої казки на сцені Королівського Шекспірівського театру в Стретфорд - на - Евоні і навіть зіграв у них з десяток невеликих ролей. Він придумав і поселив в Африці звіра , якому ніколи не буває нудно : одна половина його складається з Чарівна Кота , а інша - з винахідливого Крокодила . Звуть звіра Крококот . Улюблений друг Дональда Біссета - тигреня Рррр , разом з яким Дональд Біссет любить подорожувати річкою часу до кінця Райдуги . І так вміє ворушити мізками , що його думки шарудять. Головні вороги Дональда Біссета і Тигреня Рррр - Вреднюгі з іменами Не можна , Несміт і Соромся .

Н. В. Шершевская ( перекладачка казок Біссета ) про письменника :

Англійська казкар ... почав писати казки на замовлення лондонського телебачення і сам читав їх у дитячих передачах. А читав він чудово , тому що був професійним актором і супроводжував читання своїми кумедними і виразними малюнками. Передача тривала хвилин вісім , і відповідно , обсяг казки не перевищував двох -трьох сторінок. Перша книжка його коротких казок вийшла в серії "Читай сам » в 1954 році. Вона називалася " Розповім , коли захочете " . За нею послідували " Розповім іншим разом" , " Розповім коли-небудь » і т. д. Потім з'явилися збірки , об'єднані одними і тими ж героями , - « Як» , «Бесіди з тигром» , «Пригоди качки Міранди » , « Кінь на прізвисько Димка » , «Подорож дядечка Тік-Так» , «Поїздка в Джунглі » та інші . Всі книги виходили з малюнками самого автора.

В Англії Біссет відомий і як кіноактор. Він зіграв ролі в 57 фільмах і телесеріалах , які залишилися невідомими за межами Англії . Першу роль Біссет зіграв у фільмі " КАРУСЕЛЬ " в 1949 році. У 1978 році зіграв невелику роль у фільмі " Вожді Атлантиди " йшов в тому числі і в радянському прокаті. Останній раз в кіно він зіграв в 1991 році в англійському телесеріалі Чисто англійське вбивство (Білл ) роль містера Грімма .



Катерина Штанко народилася 24 липня 1951 р. в м. Сімферополі.

1969–1973 — навчалася в Кримському художньому училищі.

1973–1979 — студентка Київського Державного художнього інституту.

1979–1983 — продовжує навчання в аспірантурі при Академії Образотворчих мистецтв у Москві (Академічні художні майстерні).

Співпрацювала з видавництвами «Веселка»«Дніпро», «Свенас», «Марка України», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Грані-Т» та«Видавництво Старого Лева»

Учасниця багатьох республіканських всесоюзних та міжнародних виставок.

Найулюбленіша техніка: акварель, еколайн, графітний олівець.

У 2014 року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вийшла книга «Дракони, вперед!», в якій Катерина Штанко виступила і як ілюстратор, і як автор. 12 грудня того ж року твір був визнаний «Дитячою книгою року BBC — 2014».



  • 1983 — Диплом першого ступеня Українського республіканського конкурсу книжкової графіки за збірку ілюстрації до збірки віршів Т.Шевченка «Мені тринадцятий минало»

  • 1981 — Диплом другого ступеня Українського республіканського конкурсу книжкової графіки за ілюстрації до роману Марії Пригари «Михайлик джура козацький»

  • 1981 — Спеціальний диплом Всесоюзного конкурсу книжкової графіки. за найкращу роботу художника — ілюстрації до книжки «Норвезькі народні казки»

  • 1980 — Диплом першого ступеня Українського республіканського конкурсу книжкової графіки за ілюстрації до книжки Ш.Перро «Попелюшка»

  • 2003 — 1-а премія конкурсу «Книжка року» за книжку «100 казок» (обкладинка, форзац, 14 ілюстрацій)

  • 2000 — Всесвітній кубок марок — серія «Квіти України»

  • 2001 — Премія Міжнародного товариства філателістів «За кращу марку 10-ліття» — серія «Квіти України»

  • 2004 — Премія ім. Григорія Нарбута за серію марок «Квіти України»

  • 2014 — «Дитяча книга року BBC» за книгу «Дракони, вперед!» (автор і ілюстратор)



Володимир Штанко (4 квітня 1981 р.) – український художник-ілюстратор. Батьки – відомі в Україні та закордоном художники-графіки Олексій та Катерина Штанко.

Володимир навчався у дитячій художній школі, потім – у Державній художній середній школі імені Т.Г.Шевченка (живописне відділення, керівник - Н.Л.Вітковська). У 2000 році вступив до Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури, де вивчав книжкову графіку під керівництвом професора Г.І.Галинської.

Наразі займається книжковою ілюстрацією, співпрацює з «Видавництвом Старого Лева», «Грані-Т», дитячим журналом «Малятко». Найчастіше використовує техніки акварелі, ecoline (рідка акварель),олівець, гуаш, акрилові фарби.

Кость Лавро́ (11 березня 1961) — український книжковий графік, відомий оформленням книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га.

Народився під Диканькою на Полтавщині.

Закінчив Республіканську Художню Середню Школу та факультет художнього оформлення книги Української академії друкарства.

Член Спілки художників України. Лауреат Національної Премії України ім. Тараса Шевченка.

У своїх роботах поєднав засадничі постулати українського авангарду 1920-х років з найтиповішими рисами українського народного малярства. Роботи Костя Лавра неодноразово входили до каталогів виставок дитячої книги у БолоньїБратиславі тощо.

Окрім «А-ба-ба-га-ла-ма-ги» співпрацює з українським видавництвом «Розумна дитина» і популярним французьким дитячим журналом «Pomme d'Api».

Ілюстрації до книжки «Ніч перед Різдвом» здобули кілька найвищих книжкових нагород, серед яких — титул «Найкраща дитяча книга 2007 року» на Всеукраїнському конкурсі «Книга року» та диплом І ступеня за перемогу у конкурсі «Искусство книги» (Росія, 2007).

«А-ба-ба-га-ла-ма-га»


  • «Дитяча Євангелія, 1993», 1993

  • «Улюблені вірші-2», 2005

  • «Улюблені вірші», 1994, 2004, 2006, 2008 (Худ. К. Лавро, В. Ковальчук, К. Штанко та ін.)

  • «Пан Коцький», 1997, 2005

  • «Абетка», 1999 1-ша премія на «Книзі року—1999»

  • «Котик та півник» у серії «Міні-диво», 2001

  • «Росла собі ялиночка», 2002

  • М. Вінграновський «Козак Петро Мамарига», 2002

  • у серії «Міні-диво» 2002 року: «Хатка, яку збудував собі Джек», «Їде мишка», «Падав сніг на поріг», «Різдвяна рукавичка», «Улюблені вірші»

  • І. Малкович «Різдвяна рукавичка», 2004

  • «100 казок. 1-й том», 2005–2006, (Худ. К. Лавро, В. Єрко та ін.), 1-ша премія на «Книзі року-2005»

  • М. Гоголь «Ніч перед Різдвом», 2005, 2007, (1-ша премія на «Книзі року-2006», 1-ша премія Міжнародного Московського книжкового ярмарку-2007)

  • П. Глазовий «Гуморески», 2007

  • Казка про котика та півника, 2008

  • «100 казок. 2-й том», 2006–2008, (Худ. К. Штанко, В. Єрко, К. Лавро, В. Пальчун та ін.)

  • «Співомовки козака Вінка Руданського», 2009

  • «Дитяча Євангелія», (нова, доповнена ілюстраціями), 2009

  • «Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах.», 2009

Розумна дитина

  • «Ой, розходися, розвеселися!» (книжка-піаніно)

  • «Читаємо по складах» (в 12 книжках)

  • Я. Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка»

  • «Колискові» (книжка-пампушка)

  • Фотоальбом «Наше маля» (Худ. Кость Лавро, О.Вікен, О.Продан, Н.Мордас, С.Усс) «Іменини» (серія «Ку-ку!»)



Євгенія Геннадіївна Гапчи́нська (*15 листопада 1974Харків) — українська художниця-живописець.

Народилася 15 листопада 1974 р. в Харкові в родині військового. П'ята дитина в сім'ї. У п'ятирічному віці пішла до школи, а в 13 років стала студенткою Харківського художнього училища. Закінчила Харківське художнє училище і Харківський художній інститут у 1996–1997 рр навчалася в Нюрнберзькій художній Академії (Німеччина). У 2000-му році переїхала до Києва.

До сьогодні Євгенія брала участь у понад 35 виставках, має персональні галереї у КиєвіДніпропетровську та Одесі. Живописно-виставкову діяльність розпочала 2002-го року. Роботи Євгенії продаються найдорожче серед сучасних українських художників. Художниця співпрацює з видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га», зокрема проілюструвала книжку Івана Малковича «Ліза та її сни».

2008 року Укрпошта увела в обіг марки «Знаки Зодіаку» авторства Євгенії Гапчинської.

2010 року книга «Піратські історії» видавництва «Розумна дитина», яку проілюструвала Євгенія Гапчинська, потрапила до каталогу найкращих дитячих книжок світу «White Ravens 2010», що видає Міжнародна Мюнхенська дитяча бібліотека.

Щороку робить більше десятка нових виставок в УкраїніРосіїФранціїБельгіїАнгліїНідерландах та інших країнах. Має кілька власних галерей в Україні та в Росії. Її роботи зберігаються в європейських музеях та приватних колекціях поціновувачів і діячів мистецтва.



Євгенія Гапчинська - одна з найбільш знаменитих українських художниць, яка має свій неповторний стиль. Малюючи маленьких смішних чоловічків із зворушливими написами, Гапчинська називає себе "Постачальником щастя № 1" . Євгенія Гапчинська, поза сумнівом, найпопулярніша сучасна українська художниця. Авторка кумедних зворушливо-дитячих картин-усмішок народилася у Харкові, в багатодітній сім’ї. Здобула освіту в Харківській Академії мистецтв та Нюрнберзькій Академії мистецтв, за фахом живописець. Пошуки власного «я» вказали Жені на свій шлях у мистецтві. Гапчинська малює щастя. Так називається її персональна галерея у Києві, таким є і девіз, який характеризує її посил до мільйонної армії шанувальників «Постачальник щастя №1».

Свою мету – змусити людей посміхатися, згадати щасливі моменти дитинства, помітити все добре й світле в оточуючому нас світі Женя досягла – влучила в яблучко! Пояснення такому успіху лиш одне – щирість авторки. Вона сама є такою, такою є життєва філософія і такими є її сюжети. Будьте щасливі !!!



Владислав Єрко — визначний майстер української книжкової графіки.

Єрко народився 01.07.1962 року в Києві. Навчався на кафедрі «Мистецтво книги» Київського Поліграфічного інституту (1984-1990). Член Спілки художників. Працював у жанрі кіноплакату. Володар 2-ї премії Московського Міжнародного конкурсу плакату (1987).

У книжковій графіці працює з 1989 року. Ілюстрував твори Шекспіра, Свіфта, Гофмана, Льюїса Керрола, Германа Гессе, Умберто Еко, Кастанеди, Пауло Коельо, Річарда Баха, українські народні казки та ін.

Владислав Єрко — переможець низки престижних художніх та книжкових виставок, володар титулу «Людина книги» як найкращий художник 2002 року за версією московського «Книжкового огляду». Загальне визнання отримали його чорно-білі ілюстрації до книг Пауло Коельо та кольорові ілюстрації до андерсенівської «Снігової Королеви», яка на всеукраїнському конкурсі «Книга року» завоювала Ґран-прі як найкраща книга 2000-го року та титул «Найкраща дитяча книжка-2006» (Фонд Андерсона, США). Пауло Коельо про Єркову «Снігову Королеву»сказав так: «Це найдивовижніша дитяча книга, яку я бачив у своєму житті». Єркову «Снігову Королеву» видано в багатьох країнах світу: від Великої Британії — до Південної Кореї та Австралії. 

2004 року ілюстрована Єрком книжка «Казки Туманного Альбіону» здобула перемогу на всеукраїнському конкурсі «Книжка року-2003».
2008 року проілюстрований Єрком «Гамлет, принц данський» отримав Ґран-прі Львівського форуму видавців.
Фактично всі дитячі книжки Єрка з кольоровими ілюстраціями отримували призи на різних українських книжкових виставках та книжкових преміях.

Окрім того у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:


  • М.Гоголь «Тарас Бульба», 1998 Е.Т.А.Гофман «Крихітка Цахес», 1998

  • Снігова Королева, 2000

  • Л.Керрол «Аліса в Країні Див», 2001

  • Снігова Королева у серії «Міні-диво», 2002

  • The Snow Queen by A-BA-BA-HA-LA-MA-HA Publishers, 2002

  • Обкладинки до серії книжок «Гаррі Поттер», 2002—2007

  • Дж.Свіфт «Мандри Ґуллівера», 2005

  • «100 казок. 1-й том», 2005—2006, 1-ша премія на «Книзі року-2005». (Худ. В.Єрко, К.Штанко, К.Лавро та ін.)

  • С. та М.Дяченки «Ритуал», 2006 В.Шекспір «Гамлет, принц данський», 2008

  • «100 казок. 2-й том», 2006—2008, (Худ. К.Штанко, В.Єрко, К.Лавро, В.Пальчун та ін.)

  • 2-й том двотомника «Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах.», 2009

  • Г.Х.Андерсен «Кресало»,  2011«100 казок. 3-й том», 2012, (обкладинка)

  • Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц», 2015


Вікторія Ковальчук






Відома українська ілюстраторка дитячих книжок. Народилася 26 січня 1954 року в Луцьку. Закінчила Львівську Академію друкарства (1978). Член Спілки художників. Живе й працює у Львові. Багаторазовий переможець республіканських та всесоюзних книжкових виставок.

Серед нагороджених книг:


  • Д.Павличко. «Пригоди кота Мартина», (1 премія на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги»); Ліна Костенко. «Бузиновий цар», (2 премія на конкурсі «Мистецтво книги»);

  • Б.І.Антонич. «Росте хлоп’я, мов кущ малини» (2 премія на конкурсі «Мистецтво книги»).

В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:


  • «Вовк і семеро козенят», 1993

  • «Вовк і семеро козенят» у серії «Міні-диво», 2002

  • «Улюблені вірші», 1994, 2004, 2006 (Худ. В. Ковальчук, К. Штанко, К. Лавро та ін.)

  • «Вовк і семеро козенят», 2006 (нові ілюстрації)


Тоні Вульф

Самые лучшие произведения мировой литературы для детей когда-то заинтересовали итальянского художника Антонио Лупателли (Antonio Lupatelli) и он создал сотни великолепных иллюстраций к ним. Теперь иллюстрации Антонио Лупателли и других итальянских художников украшают эту книгу. Только теперь он называет себя псевдонимом Тони Вульф. Его иллюстрации легко можно узнать по обилию забавных мелочей, которые так интересно рассматривать.



Шедеври світової дитячої ілюстрації!
Дивовижні ілюстрації знаменитого італійського художника Тоні Вульфа!
Книжки нової серії «Світова класика — дітям» — незвичайні та чарівні. Герої відомих класичних сюжетів — забавні звірятка.
Ілюстрації знаменитого італійського художника Тоні Вульфа, який заслужено вважається класиком дитячої ілюстрації, — оригінальні, яскраві та надзвичайно емоційні. Без сумніву, ці книги, що підкорили мільйони юних читачів та відомі у всьому світі, сподобаються і нашим дітям.

Переводчик Ольга Варшавер считает ее своим настоящим открытием: «У Кейт в Штатах только вышла первая книга для детей, а я уже поняла, что мы является свидетелями рождения большого детского писателя». 
Я думаю, для детской книги иллюстрации очень значимы. Точные, правильно подобранные иллюстрации могут помочь осмыслению текста. Когда текст и иллюстрации вместе воздействуют на читателя, их способность околдовывать усиливается. К.Ді Камілло

Что значит для вас «быть писателем»?

– Это значит быть увлеченным миром. Это значит смотреть, видеть и слышать. Это значит открыть свое сердце, и работать над тем, чтобы сердце оставалось открытым. К.Ді Камілло

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Антуа́н де Сент-Екзюпері́ icon115 років від дня народження Антуана де Сент-Екзюпері (1900–1944)
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ (народився 29 червня 1900, Ліон — помер 31 липня 1944, Тірренське море) — французький письменник й авіатор,...
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconІснує лише одна проблема, одна – єдина у світі – повернути людям духовну сутність… Антуан де Сент Екзюпері
...
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconАнтуан де Сент Екзюпері ( 1900 1944 ). Філософська казка притча «Маленький принц»
Тема: Антуан де Сент – Екзюпері ( 1900 – 1944 ). Філософська казка – притча «Маленький принц»
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconАнтуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). Людські стосунки, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц»
Тема: Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). Людські стосунки, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц»
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ icon«Найголовнішого не побачиш очима…» (комплексна система завдань за філософською казкою-притчею А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconІсторія Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Извлечение из Манифеста об учреждении Министерств (8 сент. 1802)// спмнп, 1802–1825. – Т. – С. 1-4
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconДо 110 річниці від дня народження Антуана де Сент-Екзюпері Роботу виконала: Костюкевич Оксана Вікторівна, вчитель світової літератури нвк «зош І-ІІІ ст., гімназія»
Вступ. Характеристика сучасної літературної освіти
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconУрок позакласного читання у 5 класі Виконала Учитель української мови І літератури
Антуан де Сент-Екзюпері у своїй філософсько-алегоричній притчі-казці «Маленький принц» зауважив: «Усі ми з берега дитинства, хоча...
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconУрок №1 Символи долі Антуана де Сент-Екзюпері (Життєвий І творчий шлях письменника) Мета уроку
Методи І прийоми: «Щоденник подвійних нотаток»; метод Цицерона; метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати власні...
Антуа́н де Сент-Екзюпері́ iconУправління освіти Шосткинської міської ради Міський методичний кабінет Розробка уроку світової літератури Гуманістичні цінності казки-притчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
Обладнання: портрет письменника, тексти твору, мультимедійна презентація «Маленький принц у мистецтві», публікація «Садівник у пустелі...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка