Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів



Скачати 441.22 Kb.
Сторінка6/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір441.22 Kb.
1   2   3   4   5   6

ТОЧКИ ЗОРУ




ЕКСПРЕС-УРОК ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ

Ольга Степанова, "Украина-центр", 24.05.2016, Кировоградская обл.

Найголовніший популяризатор української мови побував у Кіровограді і дав інтерв'ю "УЦ".

Цього чоловіка впізнає, мабуть, більшість українців. Автор і ведучий "Експрес-уроків української мови" на каналі "1+1" Олександр Авраменко зовні зовсім не схожий ані на вчителя української літератури, ані на науковця та автора підручників. Більше - на шоумена: стильний, харизматичний, з чудовим почуттям гумору, взагалі дуже приємний у спілкуванні молодий чоловік. Проте саме до нього особисто звертаються політики, актори, телеведучі для того, щоб вдосконалити свою мову або навіть вивчити її з нуля. Останній зірковий учень Авраменка - Володимир Зеленський.

Навіть якщо ви не впізнали Олександра в обличчя, то, напевне, знаєте його голос, вже дванадцять років 9 листопада він читає по радіо (а тепер і по телебаченню, і в онлайн-трансляції) диктант національної єдності. В минулому році його писали не тільки в Україні, але й в Китаї, Таїланді, Польщі. "Це такий гарний масовий психоз, - каже мовознавець. - Мені дуже подобається. В Азії люди вставали о четвертій ранку та приходили під посольства, щоб разом з нами писати диктант. Якби я його не читав, то мені й самому було б цікаво його написати, просто згадати шкільні роки, згадати, як ручка скрипить".

Якщо замислитися, то і диктант національної єдності, і експрес-уроки на телебаченні - речі безпрецедентні: дорослі люди, яким це не потрібно для роботи, завдяки Олександру Авраменку із задоволенням беруться до навчання.

Минулого тижня найголовніший популяризатор української мови побував у Кіровограді, зустрівся з вчителями української мови, з учнями школи № 6, представив свій посібник для дорослих "Українська за 20 уроків" і дав невелике інтерв'ю "УЦ". Чесно кажучи, після спілкування з Олександром Авраменком мені самій дуже захотілося в нього повчитися.

Друга рідна мова

- Ви із Запоріжжя, тож виникає питання: українська - це ваша рідна мова чи друга?

- В мене тато - селянин, а в селі панує українська мова в Запорізькій області, як, мабуть, і у вас в Кіровоградській. А мама - городянка, і вона російськомовна. Тож у мені поєдналися дві культури та дві мови. Зараз мені, звичайно, хочеться сказати, що моя рідна - українська. Але насправді російська теж рідна.

Старшокласники питали Олександра Миколайовича, чи любив він українську мову в школі та чому взагалі пішов на філфак.

- Мабуть, я повинен сказати: "Змалку любив калинову, солов'їну". Але ні. Мені більше подобалася російська література. А вступати я збирався на фізмат. Моя дівчина йшла на філфак, і я пішов з нею. Мама до третього курсу не знала, що я навчаюся на філологічному факультеті. Якось приходжу додому, а вона плаче: "Ти! Ти!" Я не розумію, що я такого зробив. А їй на заводі люди розповіли, що я дуже добре навчаюся, і сказали де. Я їй залікову показую, там тільки п'ятірки, кажу: "Мені дуже подобається". А вона сльози витирає: "Що ж це тепер буде?.."

- А що з дівчиною? - питають школярі.

- З якою? - не відразу зрозумів Олександр. - А, з нею все гаразд, після першого курсу ми одружилися, і в цьому році нашому синочку виповнюється 25 років.

Після закінчення педагогічного університету Олександр Авраменко кілька років працював у школі, а потім вступив до Українського вільного університету у Мюнхені. Він пояснює:

- Я вже був сформованим спеціалістом, мав досвід. Я поїхав, щоб здобути європейський диплом і мати право викладати по всьому світі (у нас дуже багато шкіл, де викладають українську, у Сполучених Штатах, у Канаді, у Бразилії, в Іспанії - 90 шкіл, у Празі). У них є факультет слов'янської філології, там я за два роки здобув вищу освіту. Але потім я зрозумів, що тут більше можу зробити, ніж там. Там зовсім інший рівень викладання, потреби інші: там - мінімальні, а тут все по-серйозному.

Проте, здається, саме цей вихід у світ дав Олександру змогу стати тим, ким він є. Незашореність, відсутність страху відійти від програми, бажання не стільки передавати знан­ня, скільки зацікавити своїм предметом - це перше, що впало у вічі під час його спілкування з вчителями (спочатку я написала "кинулося у вічі", а потім випадково натрапила на експрес-урок Олександра Авраменка "Кидатися в вічі може лише люте кошеня" і виправила помилку). Навіть не віриться, що наше міносвіти дозволило цій людині писати підручники та складати програми для ЗНО.



Не про калину та малину

У минулому році Олександр Авраменко видав підручник для восьмого класу з української мови. Зовні підручник більше схожий на глянцевий журнал - яскравий, великого формату. До підручника додається диск, проте автор наголошує, що це вже данина минулому, - крім диску, в кожному уроці посилання на його канал в YouTube, щоб кожен учень на уроці чи вдома міг в телефоні подивитися ролик. Ролики - про мовні помилки Потапа, Каті Осадчої і т.п. Цікаво восьмикласникам? Безумовно. В підручнику - інтерв'ю Кузьми Скрябіна та Святослава Вакарчука, висловлення Коко Шанель та розповідь про замки України. В цих текстах восьмикласники шукають звертання та роблять синтаксичний розбір речення, вивчають правила оформлення прямої мови і т.п.

- Ці теми викликають в учнів бажання говорити, - пояснює автор підручника. - Якщо я відкриваю підручник і читаю "обрізали крила народу-орлу", "козаченько зажурився" чи там "калина-малина", я відразу розумію: це нудно. Теми про українську історію, традиції, звичайно, повинні бути, але не тільки вони! Щоб в учнів не складалося враження, що українська мова задовольняє потреби минувшини. Коли "калина-малина", то дітям нема про що говорити.

Підручник для 8-го класу вийшов тільки минулого року, але його вже обрали для своїх учнів 15% вчителів-предметників - це дуже багато для консервативного освітянського середовища. Мабуть, відіграла роль і репутація Авраменка як автора цікавих і доступних підручників з літератури (за ними сьогодні навчаються 70% школярів).

- Якщо дитина відкриває підручник Степанишина й бачить "Котляревський", а далі 32 сторінки (32!) чорно-білого суцільного тексту, що вона відчуває? Мені, до речі, як філологу дуже подобається підручник Степанишина. Як філологу. А ми ж не готуємо філологів і літературознавців, ми готуємо читачів. А на уроках мови - людей, які зможуть грамотно висловити свою думку. Це найголовніше, а не "відмінювання іменників на -єр, -їр". Принципи науковості та доступності, звичайно, рівні. Але якщо підручник дитині недоступний, то, який би науковий він не був, він мертвий!

За тим самим принципом "не про калину і малину" створено посібник "Українська за 20 уроків", який, на думку автора, стане при нагоді і старшокласникам, і дорослим людям, які хочуть вдосконалити свою мову. Він і складений на основі занять з дорослими - політиками та зірками, які зверталися до Авраменка, телеведучими, для яких він проводить курси.

І в телевізійних експрес-уроках, і в підручниках велику увагу педагог приділяє фразеологізмам, українським прислів'ям і приказкам. Якщо замислитися, то люди, для яких українська мова друга, навіть ті, хто говорить нею легко та грамотно, такі конструкції вживають рідко (я це з особистого досвіду знаю). Але ж саме фразеологізми та прислів'я роблять мову яскравою та соковитою! Говорячи про суржик, Авраменко, наприклад, каже "Укусна конфєта "Бєлочка"" - і всім відразу зрозуміло, про що мова.

Так сталося, що за кілька днів до Авраменка в Кіровоград приїздив професор Колумбійського університету Юрій Шевчук. Він теж зустрічався з вчителями та говорив про те, що, на його думку, треба відмовитися від усього, що було привнесено в українську мову з російської. Вчителі запитали думку Авраменка з цього приводу.

- Так, українська мова була зрусифікована. Цього не заперечиш, - каже філолог. - Мабуть, в чомусь треба повертатися до суто української мови. Але я ніколи не скажу, наприклад, "гобі" - воно для мене неприродно звучить. В мене був експрес-урок про рибалку й риболовлю, де я казав, що якщо чоловік каже: "Я люблю рибалку", то він, мабуть, нетрадиційної орієнтації, тому що рибалка - то російською "рыбак". І я вживав слово "хобі"". "Знавці" мене ледь не четвертували: тільки "гобі"! Але якщо у власних назвах (Гельсинки, Гемінгвей) - це ще якось сприймається, то у широковживаних словах типу "хобі" це дуже дратує.

"Укусна конфєта "Бєлочка"

Розмовляючи зі старшокласниками, Олександр Авраменко наголошував: сьогодні в Україні не можна стати успішною людиною, не володіючи українською мовою:

- Звичайно, важливі професійні якості, але якщо ви хочете стати харизматичною особистістю, вести за собою людей, то мова дуже важлива. Подумайте самі: якщо навіть Зеленський - заможний чоловік, дуже популярний, дуже зайнятий, не шкодує часу на те, щоб вдосконалювати свою мову, то, мабуть, це потрібно.

- А російською мовою ви спілкуєтеся? - питають учні.

- В Україні - ні. Намагаюся не спілкуватися. Не тому, що не знаю її чи не люблю. А тому, що я маю виконувати певну місію, не тільки гроші заробляти, але й бути дороговказом, демонструвати те, що пропагую. Але за кордоном - так. Якщо персонал готелю розуміє російську та не розуміє української, то навіщо мені їм мозок ламати?

Проте нам в інтерв'ю Авраменко розповів, що якщо мова не йде про публічних людей, то й "укусна конфєта" - це не страшно.

- Зараз багато людей переходять на українську, але говорять при цьому жахливо, іноді це звучить навіть комічно…

- Коли я вчився грати в боулінг, то перші кроки теж були досить комічними. Мабуть, в будь-якій справі перший млинець нанівець. Є люди, які схильні до вивчення мов, а іншим опанувати мову дуже складно. Взагалі це дуже добра тенденція, позитивна. І я всіма руками і ногами "за".

- Що б ви порадили читати, слухати, щоб швидше й краще опанувати мову?

- Українські переклади зарубіжної літератури. Це найкраще, що може бути для вивчення мови. У нас дуже потужна перекладацька школа. Беріть класику, Золя, наприклад, або із сучасних авторів Муракамі. Перекладачі настільки ретельно шукають слова, щоб передати, настільки майстерно, що мені іноді здається, що вони перевершують оригінал.

Але не переклади з російської! Переклади російських авторів іноді бувають не дуже вдалі. Наприклад, "У лукомор'я дуб зелений", звідки те лукомор'я, що воно таке? Але частіше враження неприємне просто тому, що ми з вами добре відчуваємо російську мову і переклад наче спотворює її, правда? Я вважаю, що якщо ми добре знаємо російську мову, то навіщо читати її в перекладі? Це ж дурниці.

- Як ви вважаєте, те, що сьогодні в школах не викладається російська мова, покращує знання української мови чи навпаки?

- Трохи покращує. Коли було дві мови, діти дуже часто плутали "е" і "є", "и" та "і" українські і російські. Зараз цього майже немає. Але сказати, що значно грамотніше стали, то ні.

Я скажу крамолу одну, мабуть, комусь не сподобається. Чим більше мов вивчаєш, знаєш, тим краще. Зараз, може, не модно говорити про російську мову. Але чи російська, чи чеська, чи англійська - неважливо, будь-яка мова зайвою не буде. Якщо є можливість її вивчати, то навіщо від неї відмовлятися?

Звичайно, всі люди, які живуть в Україні, мають знати українську мову. Але я реаліст. В Україні завжди говоритимуть російською мовою. Ми народилися і з молоком матері її взяли. Я вважаю, що не треба зраджувати свою маму. Не можна називати російську "мовою окупантів", що, мама - окупантка? Звичайно, коли Путін сказав "Ми пришли защищать русскоязычное население", то він дуже нашкодив цьому населенню. Але треба ж мати здоровий глузд! Я український філолог, я веду передачу на "1+1" про чистоту мови, найрейтинговіша програма, до речі. Але навколо мене теж багато отих "патріотів", які тобі очі видеруть і які мене звинувачують у недостатності патріотизму…

Тож читайте хороші переклади, дивіться "Експрес-уроки української мови" на каналі "1+1" або на YouTube - вони коротенькі (2 хвилини) і дійсно дуже цікаві, намагайтеся запам'ятовувати фразеологічні звороти та не соромтеся говорити українською, навіть якщо ваша мова поки що недосконала.

- Людей, які говорять грамотно, насправді дуже мало - в будь-якій країні, - каже Авраменко. - Хто повинен говорити бездоганно? Телеведучі, журналісти, актори, вчителі, письменники. А для всіх інших це, мабуть, і не обов'язково.

http://uc.kr.ua/ekspres-urok-zdorovogo-gluzdu/

УКРАЇНСЬКІ РЕФОРМИ: ПОТРІБНІ Й НЕ ДУЖЕ

Антон Федорців, "Поступ", 22.05.2016, Львівська обл.

Внутрішня політика української влади дедалі більше стає парадоксальною.

Протягом останніх семи днів чимало важливих рішень так і не були ухвалені, зате доцільність прийняття інших викликає чималі сумніви. Топ-новиною тижня стало, звісно, перейменування Дніпропетровська, здійснене в рамках процесу декомунізації. Це вперше назву було змінено для обласного центру та ще й міста-мільйонника. До цього перейменовували здебільшого невеликі містечка, на думку яких депутати дозволяють собі не зважати, або ж зміни назв були символічним жестом, як декомунізація географічних об'єктів в тимчасово окупованих Криму та Донбасі.

Процес декомунізації, здається, став наріжним каменем курсу формально існуючої коаліції. У четвер, після пленарного засідання Верховної Ради, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович із захопленням розповідав медійникам підсумки дня: 300 районів, міст і сіл отримали нові, декомунізовані назви, а новою ціллю є перейменування Кіровограду. Цікаво, що лише витрати на зміну назви Дніпропетровська, за оцінками міських чиновників, складуть 700-800 тисяч гривень.

Із Кіровоградом ситуація ще кричущіша. Профільний комітет парламенту пропонує народним обранцям перейменувати місто в Кропивницький. Ця назва, важка для вимови (особливо для іноземців) та транслітерації, викликає подив, а самі мешканці обласного центру проти будь-яких перейменувань, тим більше - таких.

Адептам декомунізації пощастило, що нова назва - Дніпро - доволі компромісна і не викликала масового обурення в мешканців міста. Можна лише здогадуватись, якою була б реакція, якби обласний центр перейменували, скажімо, в Січеслав. І річ далеко не в проукраїнських чи в проросійських поглядах городян. Спосіб позбавлення України від радянського минулого (яке запізнилося на 20-25 років) викликає чимало запитань і небезпідставно піддається критиці експертів. Деякі з них, як завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії НАН України Георгій Касьянов, навіть стверджують, що способи здійснення декомунізації нагадують комуністичні практики.

І дійсно, перейменовуючи тисячі вулиць, сотні сіл, селищ і міст, пов'язаних із радянською епохою, на зміну одній уніфікації насаджують іншу. Одна справа, коли повертаються історичні, традиційні назви. Однак, зовсім інша, коли замість діячів епохи УРСР та СРСР, топоніми іменують на честь особистостей інших періодів. При цьому, більшість із них далекі від суспільного консенсусу та є не менш дискусійними фігурами, ніж члени радянського уряду України Християн Раковський чи Володимир Затонський.

Не краща ситуація і з культурними пам'ятками. Більшість місцевих адміністрацій, вочевидь, не мають особливого потягу до пошуку в бюджеті коштів для спокійного демонтажу пам'ятників чи меморіальних дошок. Звісно, простіше дочекатись, поки приїде радикально налаштована молодь у балаклавах та в абсолютно вандальський спосіб "декомунізує" такий об'єкт. Так ледь не сталося 9 травня у Львові, коли представники місцевої "Свободи" та інших радикальних організацій "вперше" помітили, що поруч із їхнім офісом є пам'ятник українському письменнику-радянофілу Степанові Тудору. Те, що саме в цей день у столиці Галичини очікують провокацій, а активісти підіграли цим підозрам - звісно, збіг обставин.

Місцевим чиновникам та регіональним політикам варто пам'ятати, що кожному такому деструктивному вияву обов'язково знайдеться місце в прайм-таймі ЗМІ - українських, російських, західних. І якщо реакції в Російській Федерації можна спрогнозувати з легкістю, то європейцям варварське пошкодження пам'яток теж навряд чи припаде до душі.

Чималий осад такі дії залишають і в українському суспільстві. Неважливо, яких ідеологічних поглядів дотримується той чи інший громадянин; переважна більшість населення України не сприймає такий спосіб боротьби з ідолами минулого. Та весь галас навколо процесу декомунізації є вигідним для багатьох політичних гравців. Це потрібно президентові Петру Порошенку, який не може завершити антитерористичну операцію, уряду Володимира Гройсмана, який, як і попередній склад Кабінету міністрів, не здатен впроваджувати реальні реформи, главам адміністрацій різного рівня, щоб рапортувати в Київ про блискучу дострокову декомунізацію.

Коли немає реальних реформ, нинішній владі залишається робити піар на патрульній поліції та перейменуванні вулиць. Поки громадяни відволікаються на це, можна спокійно завершити поділ "солодких" об'єктів власності, які, до речі, переважно були споруджені в радянську епоху. Ігор Кононенко, для прикладу, може далі просувати "своїх" людей у керівництво митниць і державних компаній, а Ігор Коломойський - не виплачувати дивіденди акціонерам нафтогазових монополій.

У той же день, коли перейменовували Дніпропетровськ, Верховна Рада мала ухвалити кілька законів у рамках виконання угоди про асоціацію із ЄС, впровадження європейських стандартів і "правил гри" в сферах екології, енергетики, судочинства та державного регулювання, бізнесу. Проте, вже перший законопроект не набрав необхідної кількості голосів, а до затвердження решти депутати так і не дістались. Зате в кулуарах десятки народних обранців позували у вишиванках для преси, демонструючи, як вони люблять Україну.

http://postup.brama.com/usual.php?what=81894

* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 26 травня 2016 року включно.

Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:

ishvets@rada.gov.ua

або телефоном:  255-39-18,


Швець Ірині Борисівні

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Голова житомирської обласної ради володимир ширма про досягнення та пріоритети 13
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Сесія міськради схвалила кошторис міста на 2017-Й, виїзний "хоспіс вдома", нове кп 24
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Сергей гриневецкий: "не требуйте от стоящих у власти большой мудрости. Пусть хотя бы не допускают глупостей" 16
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Запорізькі рятувальники взяли участь у круглому столі стосовно реагування на соціально-економічні проблеми внутрішньо переміщених...
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Юрій вілкул: я хотів би, щоб роботу обласної ради вимірювали кількістю зроблених добрих справ 8
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Лiлiя Густомесова, Тетяна Гаюн, "Вісті Придніпров'я ", 16. 03. 2010, Дніпропетровська обл
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Николай круглов: "налоговый кодекс компромисс между властью, бизнесом и обществом" 29
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Опозиція внесла пакет законопроектів щодо змін у системі судочинства та кримінальної юстиції 2
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Валентин ющенко: пільговим категоріям споживачів зменшили соціальні гарантії на споживання газу 15
Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка