Апарат верховної ради україни



Сторінка9/15
Дата конвертації21.01.2018
Розмір0.88 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

ЕКОНОМІКА




КАВАЛЕРИЙСКИЙ НАСКОК НА АЛЕКСАНДРИЙСКИЙ ВОПРОС

Анна Кузнецова, "Украина - Центр", 14.10.2009, Кировоградская обл.

"Нужен ли государству и области александрийский угольный бассейн?" - ответ на этот вопрос искал глава Кировоградской облгосадминистрации Владимир Мовчан.

Губернатор предупредил александрийскую делегацию сразу - он в шахтах ("сколько их там, две или три?" - видимо, никто так и не доложил губернатору об открытом способе добычи бурого угля) еще не был, поэтому сейчас хочет узнать ситуацию, поговорить на предмет инициатив снизу и только потом выдаст свое резюме: имеет место быть эта точка зрения или нет.

"У меня целая куча докладных по поводу шахт… Кто туда только ни ездил без толку - и министры, и замминистры, и нардепы, и их помощники, не хватает только людей из села… И вот я хочу понять, а зачем, если эти брикеты, гранулы никому не нужны? Давайте для начала разберемся, а что эти предприятия нам вообще дают? Какая необходимость в них для страны и для региона?" - задался вопросом Мовчан, а потом заверил, что если она - эта необходимость - все-таки отыщется, то он step by step (шаг за шагом) организует работу под эгидой облгосадминистрации по привлечению инвесторов, и - "все, пуск! Вперед, и с песней!".

Владимир Петрович абсолютно уверен в своих силах и утверждает, что когда новое угольное предприятие заработает, долги, соответственно, по заработной плате погасятся, а новые рабочие места создадутся, как по мановению волшебной палочки, то "кранты будут вашей политике".

После доклада александрийцев, по которому все-таки сложно было однозначно ответить на первый поставленный вопрос, Владимир Мовчан немного приуныл. Оказывается, там столько подводных камней и течений, что просто так возобновить работу угольных разрезов не получится…

"А вы вообще боролись? Где ваши шрамы? Где кровь запеклась?"

Следов сражений не нашлось, александрийцы как-то обходились без кровопролития в министерстве, и Мовчан резюмировал, что "вы просто не умеете решать вопросы. Если приехали и уехали - значит, не договорились". Теперь же все будет по-другому. Владимир Петрович в срочном порядке сформировал рабочую группу, которая будет представлять интересы александрийских шахтеров в Киеве, и посоветовал ехать на прием к сильным мира сего не с пустыми руками. "А я тогда позвоню министру угля Юрию Васильевичу и скажу ему, что вы там будете гарантировать, чтобы эту волокиту закончить побыстрее…"

И чтобы к этому самому Юрию Васильевичу съездить продуктивно, надо определиться со стратегией и тактикой. "Что вы все время кого-то слушаете? Может, и в нашем воспаленном мозгу родится какой-нибудь план?" - понадеялся глава облгосадминистрации.

Решили попробовать договориться с Живаго через Юлию Владимировну, а потом искать покупателей. "Можно продать предприятие даже за 1 гривню или доллар. Но в договоре прописать ряд моментов: о невозможности перепрофилирования, гарантиях выплаты заработной платы, прочих долгов перед государством. А потом встать перед людьми, честно посмотреть им в глаза и сказать: вас ждет то-то и то-то"…

А для начала надо дождаться очередной сессии Верховной Рады, где будет слушаться "александрийский вопрос". Но прежде все-таки ответить губернатору, а оно нам надо?



http://www.uc.kr.ua/fresh/4739/

ЗАТ "РАЙЗ-МАКСИМКО": ВІДРОДЖЕННЯ ФЛАГМАНА ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ

Ірина Рогожинська, "Зоря Полтавщини", 14.10.2009

Важкий шлях до становлення найпотужнішого нині в Україні виробника цукру - Червонозаводської філії ЗАТ "Райз-Максимко".

За допомогою лише коней та примітивного реманенту наші прадіди зробили майже неможливе. Всього за дев'ять місяців "серед степу широкого" виросло найбільше на той час у СРСР підприємство - виробник цукру - цукроварня імені Сталіна, пізніше - Лохвицький цукровий завод. Рівно вісім десятиліть тому, в жовтні 1929 року, тут зварили перший цукор - розпочався перший виробничий сезон.



Завод-орденоносець

Свій 80-й день народження, а також професійне свято - День працівників харчової промисловості - лохвицькі цукровики відзначають не лише високими виробничими показниками і вшануванням передовиків. Напевно, найголовніші події, якими живуть заводчани у ці святкові дні, - відродження підприємства, впровадження сучасних виробничих та енергозберігаючих технологій і вихід на потужність переробки понад один мільйон тонн цукрових буряків. Якщо ці глобальні перетворення розглядати в контексті історії підприємства, то нині тут намагаються вийти на показники так званих "золотих часів".

- Історія більше не знає факту, щоб за такі короткі терміни, без техніки, побудували подібний завод-гігант, - розповідає директор Червонозаводської філії ЗАТ "Райз-Максимко" Роман Домбровський. - На підприємстві було встановлене найкраще на той час імпортне обладнання, початкова потужність виробництва становила 2 тисячі тонн переробки цукрових буряків на добу. А пізніше навколо заводу виросло селище цукровиків, нині - місто Червонозаводське.

Із самого початку завод був запроектований так, щоб шляхом модернізації можна було підвищувати продуктивність виробництва. Перша хвиля технічного переозброєння припала на довоєнні роки - потужність була доведена до 3,6 тисячі тонн переробки сировини на добу. Під час Великої Вітчизняної війни, відступаючи, окупанти зруйнували головний корпус заводу, значну частину житлових будинків, а частину найбільш цінного обладнання вивезли. Тож другий етап глобальної реконструкції припав на 1943-1945 роки, коли завод довелося відроджувати й запускати заново.

- У подальшому продуктивність виробництва постійно зростала. І ось у 1967 році наше підприємство як найпотужніше і найпродуктивніше серед цукрових заводів СРСР нагородили орденом Леніна. Це, до речі, єдиний випадок в історії цукроварної галузі радянських часів, - згадує радник технічного директора Червонозаводської філії ЗАТ "Райз-Максимко" Олексій Нестеров.

Для Олексія Никаноровича нинішній рік - також ювілейний, адже віддав рідному заводу 40 років життя. Він пам'ятає "золоті часи", коли цукровий завод стабільно переробляв близько мільйона тонн цукрових буряків. Воно й не дивно, адже у ті роки область заготовляла до 4 мільйонів тонн цукристих. Пам'ятає ветеран виробництва й останній вдалий сезон 1991 року - 1 млн 250 тисяч тонн переробки, близько 150 тисяч тонн виробленого цукру.

Лише цей рекордний показник не дозволив виробничій кризі 1990-х поглинути завод. На відміну від багатьох інших підприємств цукроварної галузі, яка тоді потроху почала "затухати", на Лохвицькому цукрозаводі провели чергову великомасштабну модернізацію. Були збудовані нове дифузійне відділення, станція для очищення буряків від домішок, модернізоване мийне відділення. Для дифузійного відділення закупили комплектне обладнання відомої французької фірми "ФСБ", яка виробляє обладнання для цукрових заводів Західної Європи.

Однак де й узялися горе-інвестори з красивими обіцянками, які практично довели підприємство до банкрутства. За короткий час найпотужніший в Україні виробник цукру - Лохвицький цукровий завод - втратив довіру сільгоспвиробників, накопичивши мільйонні борги перед постачальниками цукрового буряку. Агроформування більше не хотіли співпрацювати з заводом і різко скоротили площі посівів цукристих. Підприємство переживало занепад: за виробничий сезон ледь удавалося переробити 250-270 тисяч тонн сировини. Переробний гігант працював лише на 20 відсотків своєї потужності, були втрачені цінні професійні кадри.



Від вирощування сировини до виготовлення цукру

Врятувала цукровий завод від знищення компанія "Райз", прийшовши на підприємство у червні 2006 року. Нові власники взялися виправити становище і знову вивести підприємство в число найкращих у Європі. Але насамперед "Райзу" довелося відновлювати підмочену попередніми власниками репутацію. Працювати, а тим більше виходити на повну потужність без сировини завод не міг. Тож вирішили зробити ставку на розвиток власної сировинної зони поблизу цукрового заводу. Своїми силами компанія створила зону бурякосіяння площею понад 16 тисяч 200 гектарів у Полтавській і Сумській областях, яка щороку дає 800-900 тисяч тонн цукрових буряків. Утворився замкнутий цикл, який дозволив впровадити сучасну європейську технологію - безпосередньо з поля сировина одразу відправляється на переробку. Таким чином домоглися зведення до мінімуму втрат сировини та її якості.

- Нинішня потужність заводу дозволяє переробляти більш ніж 8,5 тисячі тонн цукрового буряку на добу й отримувати 1200-1300 тонн цукру, - розповідає директор Червонозаводської філії ЗАТ "Райз-Максимко" Роман Домбровський. - Аби забезпечити цукровиробництво сировиною, на збиранні цукристих цілодобово працюють шістнадцять власних і чотири найманих бурякозбиральних комплекси німецького виробництва "Холмер" і "Ропа". Нині вже викопано цукрових буряків на площі близько 4 тисяч гектарів. На перевезенні задіяні понад сто великовантажних машин, які перевозять сировину на три бурякопункти - призаводський, Гадяцький і Сумський. Звідти цукросировина щодня надходить на завод залізницею.

З приходом компанії "Райз" цукровий завод отримав нове життя. Поступово нарощувалися об'єми заготівель цукрових буряків. Минулого року тут твердо вийшли на показники виробництва "золотих часів" - переробили майже 700 тисяч тонн буряку і виробили 100 тисяч тонн цукру. Це була велика перемога заводчан. Але далася вона нелегко. Економічному успіху передувала колосальна трирічна робота з модернізації виробництва, в яку було вкладено понад 120 мільйонів гривень інвестицій.

Перш за все завод капітально відремонтували. Вивели з виробничого циклу старі енергозатратні дільниці, замінили морально й фізично застаріле технологічне обладнання на сучасне. Повністю поновили станцію фугівки першого продукту, де одержують білий товарний цукор, закупили нові імпортні центрифуги, фільтрпреси та ряд іншого обладнання, провели автоматизацію виробництва. Замінили близько 20 кілометрів зношених труб великого діаметра, в тому числі й підземних, побудували спеціальні сплавні майданчики для прийому великовагових машин.

Одним із найважливіших завдань було зменшення використання енергоресурсів: завдяки серйозним капіталовкладенням за три роки досягнуто значної економії газу, адже його частка у собівартості солодкої продукції - 30 відсотків.

- Завдяки модернізації та впровадженню енергозберігаючих технологій сьогодні на кожну тонну буряку споживається на 5 кубів газу менше у порівнянні з позаминулим роком. А це - великі кошти, бо щодня завод використовує газу майже на один мільйон гривень, - розповідає Роман Григорович. - Нині це одна з найбільших проблем, оскільки всі вимагають платити наперед, зокрема й такі монополісти, як НАК "Нафтогаз України". Кредитів підприємствам не дають. А щоб обходитися власними ресурсами, доводиться продавати свою продукцію за низькою ціною, іноді навіть собі на збиток.

Тільки в цьому році, в кризовий для економіки період, у виробництво вже вкладено понад 35 мільйонів гривень. За ці кошти закуплена і монтується жомосушарка. Певною мірою її придбання - вимушений крок, спровокований знищенням вітчизняного тваринництва. Жом, яким раніше годували тварин, за останні роки в Україні став нікому не потрібен, хоча ціна на нього впала до найнижчої за історію заводу відмітки - 20 гривень за тонну. Завод зазнав великих затрат для його вивезення та утилізації. Тож у минулому році було вирішено закупити за кордоном великий жомосушильний комплекс, побудувати новий цех сухого гранульованого жому, склад готової продукції, яку завод експортуватиме.



Час змін

Його ветеран заводу Олексій Нестеров згадує як важкий: ринок збуту продукції звузився вкрай, розірвані зв'язки з постачальниками, скорочення та перехід фахівців туди, де можна було заробляти хоча б щось. Залишилися ті, хто вірив у відродження рідного заводу. Із цим відродженням прямо пов'язаний новий інвестор - компанія "Райз", який виконав свої обіцянки. Минуло всього лише три роки, та сьогодні впевнено можна сказати, що цукровий завод відродився й утвердився. За основними організаційними, технічними й технологічними показниками нині Червонозаводська філія ЗАТ "Райз-Максимко" є лідером серед цукрових підприємств України.

Крім того, завдяки відродженню бурякоцукровиробництва корпорація забезпечила роботою кількасот жителів Лохвицького району. Всього на підприємстві сьогодні створено понад 1300 робочих місць.

ЗАТ "Райз-Максимко" не стоїть осторонь соціальних проблем, адже і нині цукровий завод фактично залишається містоутворюючим. Керівництво заводу плідно співпрацює з місцевою владою, підприємство допомагає місту технікою, коштами. Для нової школи придбано комп'ютер та оргтехніку, виділяються кошти на оздоровлення дітей. Надається допомога ветеранській організації Червонозаводського, ветеранам виробництва. Минулого року для Лохвицької центральної районної лікарні придбано сучасний кардіограф вартістю понад 100 тисяч гривень.

Але на досягнутому на підприємстві зупинятися не збираються. У планах, якими поділився директор Роман Домбровський, - вивести цукровий завод на сучасний європейський рівень. Тож модернізація виробництва продовжуватиметься й у подальшому, аби вийти на потужність переробки не менше 10 тисяч тонн цукрових буряків за добу. І хоча вже мали б реалізовувати проект нарощення потужностей до 16 тисяч тонн, на думку Романа Григоровича, плани треба будувати реальні. А під час економічної кризи збільшення обсягів переробки до цих показників поки що відкладається на перспективу. Більш реально сьогодні працювати над покращенням якості цукру й доведенням його до європейських стандартів, аби зробити солодку продукцію конкурентоспроможною в світі.

- Напередодні нашого ювілею і професійного свята хочеться висловити подяку всім, хто доклав зусиль, аби зберегти це підприємство, відродити і вивести на нові рубежі, - говорить директор Червонозаводської філії ЗАТ "Райз-Максимко" Роман Домбровський. - Окрема подяка технічному директору Леоніду Гаркавому, під керівництвом якого проводилися всі роботи з модернізації виробництва. Працює на заводі й власне конструкторське бюро, інженери на чолі з Володимиром Середою також зробили чималий вклад у відродження підприємства. Варто відзначити головного механіка Володимира Бутейка, головного енергетика Сергія Шульженка, начальника ТЕЦ Володимира Глушка. Серед передовиків виробництва - бригадира слюсарів-ремонтників бурякопереробної дільниці Петра Василенка, бригадира з ремонту обладнання випарної станції Івана Шикоту, бригадира слюсарів-ремонтників продуктової дільниці Володимира Краснопоясовського, бригадирів з ремонту обладнання ТЕЦ Сергія Поліщука та Юрія Пузя, бригадира електрослюсарів з ремонту обладнання ТЕЦ Олександра Ястребу. Також працівників ремонтно-механічних майстерень: токаря Олексія Чернеця, фрезерувальника Миколу Литвиненка, слюсаря-ремонтника Олексія Говоруху та багатьох інших. Саме завдяки золотим рукам цих людей та всього колективу один із найбільших не лише на теренах України, а й у СНД цукровий завод ЗАТ "Райз-Максимко" сьогодні знову - в лідерах. Тож від імені президента ЗАТ "Компанія "Райз" Віталія Цехмістренка, віце-президента з питань агровиробництва та переробки, генерального директора ЗАТ "Райз-Максимко" Юрія Колєсніка та від себе особисто вітаю всіх працівників цукрового заводу, інженерно-технічний склад, працівників технологічних і допоміжних цехів із професійним святом - Днем працівників харчової промисловості. Всіх працівників і ветеранів, тих, хто поклав початок освоєнню потужностей заводу, - також із 80-річчям підприємства. Доземний уклін і подяка за сумлінну працю, всім, хто присвятив своє життя цьому підприємству. Від щирого серця бажаємо вам здоров'я, трудових успіхів, благополуччя і процвітання!



http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1853



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Схожі:

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Голова житомирської обласної ради володимир ширма про досягнення та пріоритети 13
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Вінничина має бути «флагманом» у формуванні політики у сільському господарстві України А. Яценюк 7
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Юрій вілкул: я хотів би, щоб роботу обласної ради вимірювали кількістю зроблених добрих справ 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Юрій карвацький: "наразі не скоротили жодного будівельника. Додатково набрали мулярів " 34
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Громадські активісти тернопільщини об'єднались заради контролю діяльності державної влади 2
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Володимир гройсман: децентралізація є запорукою успіху І зміцнення благополуччя українців 4
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Мария Шолохова, Татьяна Довженко, "Днепровская правда", 22. 05. 2009, Днепропетровская обл
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Віктор янукович про ситуацію в країні, або подорож в адміністрацію президента 12
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Влада втратила страх перед народом", вважає лідер во "свобода" олег тягнибок 10


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка