Апарат верховної ради україни



Сторінка16/16
Дата конвертації29.01.2018
Розмір0.92 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

СКАНДАЛИ




Нас «крышуют», а мы не знаем?!

Елена Никитина, «Украина-Центр», 11.09.2008, Кировоградская обл.

Кировоград в очередной раз залихорадило. Причина - реконструция жилых домов.

Горожане теперь обеспокоены не зелеными зонами, которые власть бессовестно отдает под застройку, а судьбой собственных жилищ. Тему реконструкции жилых домов с надстройками дополнительных и мансардных этажей уже подняли областные СМИ. Мы же решили не ограничиваться только информативной подачей, а разобраться в ситуации.

Редакция «УЦ» располагает решением исполнительного комитета Кировоградского горсовета от 17 июля 2008 года № 1107, которым частному предприятию «Мастер-кар» дается разрешение на реконструкцию целого ряда жилых домов в самом центре Кировограда. Приводим их полный список: ул. Карла Маркса, 1, 1-б, 4, 3/5, 5, 6/3, 6/3-б, 7, 8, 9, 10, 10-а, 11/11, 11/11 к.3, 11/11 к.6, 12, 15/7, 16/9, 20, 22/5, 25/34, 23/13, 32/11, 34/32, 47/16; Пашутинская, 5/24, 11/16, 12, 17, 34, 36, 51-а, 53/67, 44/72; Шевченко, 13, 15, 17/20, 21/27, 25, 26, 48, 49/26; Егорова, 4/7, 5-а, 6, 8; Володарского, 3, 8, 13, 14; Гоголя, 91/46, 78; Гагарина,

13/8 и проспект Коммунистический, 1, 1-б, 4-а, 7, 9, 11, 13.

Все бы ничего, но список этот был утвержден не только без всякого согласования с жильцами перечисленных домов, но даже без их уведомления. И второе: заявленная реконструкция, по мнению авторов документа, предполагает надстройку дополнительных и мансардных этажей.

Безусловно, слово «реконструкция» не может не радовать жителей домов, давно и безнадежно нуждающихся в капитальном ремонте. Мы внимаем обещаниям местной власти, радуемся активно начавшемуся ремонту кровель, ожидаем дальнейших действий по обновлению фасадов. Но вот «надстройка дополнительных и мансардных этажей» настораживает и пугает. Следует заметить, что не только нас, но и жителей других городов Украины и стран ближнего зарубежья, где процесс принудительной «мансардизации» уже несколько лет идет полным ходом.

Но давайте во всем разберемся по порядку. Итак, существует решение горисполкома. Первый заместитель городского головы, он же член исполкома, Сергей Табалов, к которому мы обратились за разъяснениями, заявил, что решение принималось на заседании и его подержали все исполкомовцы. Но нам удалось выяснить, что документ был подписан таки путем опроса. Нехорошо...

И относительно того, что поддержали все, тоже неувязочка вышла. Например, Андрей Райкович заверил корреспондента «УЦ», что уже давно принципиально не подписывает решения исполкома, которые не выносятся на публичное обсуждение.

Кроме того, градостроительный совет тоже не рассматривал проекты реконструкции домов с достройками, хотя это должно было произойти еще до вынесения проекта решения на заседание исполкома. Совсем никуда не годится...

Что же такое вуалируют, если не скрывают, от нас городские чиновники? Почему такие благие намерения не выносятся на всеобщее обсуждение, не проводится грамотная разъяснительная работа? Возможно, идея подобной реконструкции могла бы найти поддержку среди населения, если бы не реализовывалась так конспиративно. В подобной ситуации мы невольно ждем подвоха, что в нашем городе случалось неоднократно.

Безусловно, жилой фонд центральной части областного центра нуждается в реконструкции. Специалисты говорят, что строительными нормами предусмотрены типовые сроки службы дома, которые зависят от срока службы некоторых элементов конструкции. Например, система отопления в доме нуждается в замене через 30 лет. Водопровод и канализация рассчитаны на 25 лет службы, примерно столько же служат деревянные полы, двери, рамы и прочие деревянные конструкции. Поэтому комплексный ремонт с заменой инженерных коммуникаций в домах всех типов надлежит проводить каждые 30 лет. Перекрытия и некапитальные стены рекомендуется менять каждые 50 лет. Вспомните, когда в вашем доме проводился капитальный ремонт?

Власть говорит, что в бюджете нет денег на то, чтобы даже внешний вид домов привести в порядок, не говоря уже о замене коммуникационных систем. К недавнему юбилею Кировограда с помощью субвенции из госбюджета удалось облагородить несколько старых домов в центральной части города, но на этом все и закончилось. Следующего юбилея решили не ждать и нашли инвесторов.

В процессе написания этого материала удалось выяснить, что существует еще три решения - июньские!!! - дающие такие же права компаниям «Камлот-3000» и «Будкомплекс» относительно многочисленных домов (тоже в центре!) на улицах Луначарского, Декабристов, Ленина и Тимирязева. И по некоторым адресам уже начались строительные работы. То есть нас уже давно «крышуют», но мы об этом ничего не знаем.

Сергей Табалов говорит, что строительные компании сами вышли на кировоградскую власть и предложили свои услуги. За просто так никто не будет причесывать город, поэтому инвесторы выдвинули условия: взамен на наведение порядка в домах и вокруг них достроить дополнительные и мансардные этажи с последующей реализацией этой жилплощади. Оказывается, это не прецедент, подобная практика отработана в столице и в других областных центрах.

Некоторые столичные журналисты утверждают, что решение надстроить мансарду выгодно и жильцам, и инвесторам, и местным властям, обязанным проводить плановый капитальный ремонт дворов. Инвесторы, выстроив «малой кровью» элитное жилье в центре города, обязуются отреставрировать фасады, в том числе все балконы, заменить все окна на металлопластиковые, поменять коммуникации, реконструировать подъезды, обустроить дворы. Словом, жильцы получают обновленные дома с долговечными и красивыми крышами. Стоимость таких квартир в Киеве, например, повысилась в полтора раза.

Но эта сказка становится реальностью только в том случае, если жильцы дома и инвесторы договорились полюбовно!

В большинстве же случаев люди не хотят впускать в дом чужаков, какими бы белыми и пушистыми они ни старались казаться. Учитывая имевшие место конфликты на этой почве, еще три года назад Конституционный суд Украины подтвердил положения части 2 статьи 10 Закона Украины «О приватизации государственного жилищного фонда». Согласно разъяснению Конституционного суда, собственники квартир являются совладельцами вспомогательных помещений в многоквартирных домах, в том числе и чердаков, используемых для строительства мансард. Таким образом, проведение реконструкции такого помещения возможно только при условии согласия всех его совладельцев. как показывает практика, выполнить его не так просто.

Вот и в Кировограде, в ответ на начавшиеся работы на улице Луначарского, уже есть конкретные действия. Прокурор города опротестовал решения исполнительного комитета №1079 от 14.07.08, №963 от 23.06.08, №837 от 29.05.08 «О предоставлении разрешения на реконструкцию домов», которыми дано разрешение ЧП «Камлот-3000» и ООО «Строительная компания “Будкомплекс”» осуществлять реконструкцию жилых домов по улице Луначарского, 1, 1-а, 3, 4, 5/3, 6/1, 7/4, 8/2, 10, 12/1, 14/2, 16, Декабристов, 8/22, 21, Тимирязева, 56, 58, а также по улице Ленина, 16/7, 22-а с надстройкой третьего, четвертого и мансардного этажей административного и жилого назначения. Протест вынесен в связи с тем, что собственниками квартир названных домов не дано согласие на такую реконструкцию, а решения исполкома нарушают их права, гарантированные статьей 41 Конституции Украины и статьей 2 Закона Украины «О собственности».

Это что касается первых трех решений исполкома. Относительно последнего тоже есть реакция. В редакцию «УЦ» сообщили, что жильцы дома № 13/8 по улице Гагарина, который тоже планируется «мансардировать», подали исковое заявление в Кировоградский окружной административный суд, в котором просят отменить решение исполкома и обязать городского голову Владимира Пузакова «провести служебное расследование и привлечь к ответственности лиц, виновных в подготовке документов для принятия незаконного решения исполнительного комитета».

Сергей Табалов уверен, что, как только планируемым образом будет реконструирован один дом, жильцы всех остальных из перечисленных сразу же захотят, чтобы инвесторы пришли к ним. Очень даже может быть. Но эксперимент с первым домом мог бы быть удачным только в случае, если бы изначально были выдержаны все нормы закона. А их не так мало.

Сначала необходимо определить, сможет ли здание выдержать надстройку. Для этого проводится комплексное обследование его технического состояния, несущих конструкций, несущей возможности фундаментов. Если заключение экспертизы положительное, можно делать следующий шаг - обратиться к собственнику здания и заключить с ним инвестиционный контракт. После этого заказать архитектурно-планировочное задание на разработку рабочей документации по переоборудованию чердачного помещения или замене крыши мансардным этажом. На основании архитектурно-планировочного задания необходимо получить технические условия подключения к инженерным коммуникациям. Затем представить эскизный проект переоборудования чердака или надстройки мансарды на утверждение градосовета. И когда согласовательный протокол получен, начинается разработка проекта. После согласования проекта с совладельцами дома, генеральной подрядной организацией, рядом управлений и служб проект утверждается и выдается разрешение на строительство. И все это должно осуществляться публично! А это значит, что в результате все будут согласны, всем будет хорошо и выгодно.

Наша власть изначально спровоцировала конфликт. Мы что, уже не можем решать вопросы нормально, цивилизованно? Какая тайна скрывается за «подпольными» решениями исполкома? Между прочим, автор этой статьи живет в доме, который вошел в план реконструкции с надстройкой. С одной стороны, я не хочу, чтобы надо мной был еще этаж и там кто-то топтался. С другой - я хочу жить в красивом доме с уютным двориком. Убедите меня и моих соседей в том, что мансарда - это благо для всех. А иначе... Конечно, не топор с вилами, но исковое заявление напишем. Оно вам и вашим инвесторам надо?



http://www.uc.kr.ua/fresh/3879/

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ




Экологическое варварство по-херсонски

Сергей Яновский, «Новий день», 12.09.08, Сумская обл.

Экологическое варварство — фирменный стиль работы херсонских бизнесменов.

Разорить кусок газона под офисом, организовав на его месте парковку для личной иномарки или спилить десяток деревьев, чтобы построить кафе — все это для них, как говорится, в порядке вещей. Вот и фирма по торговле медицинскими товарами «Пивдень», обосновавшаяся на улице Суворова, «благоустройство» начала с того, что заказала информационные таблички, которые рекламная фирма прикрепила прямо к живой акации (смотри фото) с обеих сторон. И ладно бы примотать таблички проволокой либо приклеить, так нет: не придумали ничего умнее, кроме как вкрутить прямо в ствол шесть длинных «саморезов».

Автор этих строк не ограничился фотографированием данной «композиции», а еще и вызвал на место сотрудников городского управления экологии. Констатировав, что размещать рекламный «носитель» на дереве разрешения никто не давал, они выдали фирме предписание убрать злополучные таблички. Однако подобные «художества» в Херсоне не единичны: на улице Карла Маркса другое предприятие «сэкономило» материалы для ограждения стройплощадки: часть забора опять-таки приколотили к дереву. И самое поразительное, что в нашем государстве уродование зеленых насаждений виновникам чаще всего сходит с рук. Начальник городского управления экологии Виктория Первиненко говорит, что финансовые санкции им можно предъявить только в том случае, если повреждено не менее трети дерева. За все прочее, как вы уже убедились, могут только «повоспитывать».

http://www.newday.kherson.ua/2008/09/12/ekologicheskoe-varvarstvo-po-xersonski/

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА




Горять церкви в Україні

Роман Івасів, «Галичина», 11.09.2008, Івано-Франківська обл.

Держава практично усунулася від нагляду за пам‘ятками дерев’яної архітектури.

За роки незалежності нашої держави в Україні згоріло понад 200 храмів. Абсолютна їх більшість міститься на Західній Україні і належить УГКЦ. Тільки дві церкви згоріло через об’єктивне (природне) стихійне лихо — розряд блискавки під час бурі. Причинами інших пожеж є т. зв. людський фактор. І що найсумніше — держава практично усунулася від нагляду за пам‘ятками дерев’яної архітектури.



Моторошні цифри статистики

Останніми роками багато безцінних пам’яток сакральної архітектури перетворилося на попіл.

Погляньмо на страшну статистику: 2000 року згоріла 21 церква, 2001-го — 23, 2002-го — 28, 2003-го — 22, 2004-го — 22, 2005-го — 19, 2006-го — 29, у тому числі церква XV ст. в селищі Шклі Яворівського району. Тобто тільки за неповні шість років Україна втратила 164 церкви, знищені вогнем.

Минулі роки були позначені взагалі немислимими втратами для української культури: на саме Різдво запалала опівдні і швидко згоріла у Волошках Свято-Миколаївська церква, куди Косачі приходили молитися. Тут хрестили двох дітей Косачів, а Леся Українка хотіла тут вінчатися з Климентом Квіткою. Втім найцінніші образи з ХVIII ст. на згарищі так і не знайшли (два позолочені — Богоматері й святого Миколая та три ікони на дошках)... В селі Нагуєвичах Львівської області пішла з димом дерев’яна церква Святого Миколая, в якій хрестили Івана Франка. Згоріло Євангеліє, що його подарував церкві батько письменника, а також інші речі роботи Якова Франка. За роки незалежності Україна втратила близько 150 таких унікальних пам‘яток, стверджують у Товаристві захисту пам’яток історії та культури.

Безсумнівно, такий стан справ нічим іншим, як трагедією національного масштабу, і не назвеш. Для порівняння: за часів совітського атеїстичного режиму в середньому за рік знищували 21 церкву. А коли поглянемо на сусідів, то чомусь на етнічно українських землях Пряшівщини (Словаччина) всі 27 дерев’яних церков внесені до реєстру національних пам’яток держави і відповідно відреставровані. Бляшане покриття, зроблене ще в минулому сторіччі, замінено ронтою, а дві церкви внесені до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО. Близько сотні таких церков є на сучасних територіях Польщі та Румунії. Більшість цих церков дуже добре збереглася, і, дякувати Богу та урядам їхніх держав, церкви там не горять. Україна, яка має 1900 пам‘яток дерев’яної сакральної архітектури (дві третини з них — на Західній Україні), на превеликий жаль, бережливим ставленням до своєї безцінної духовної і культурної спадщини похвалитися не може.

«Причини — не наші», — каже наша влада

У нас не так. З проголошенням незалежності церкви перейшли від держави до рук церковних громад, і, схоже, відповідні державні органи полегшено зітхнули, адже на утримання храмів потрібні доволі великі кошти, яких на це як не було, так і немає в державі. Це по-перше. По-друге — в абсолютній більшості випадків офіційною причиною займання називають коротке замикання в електромережі. Хоча церкви найчастіше горять тоді, коли в них не відбувається жодних відправ, по-іншому, тоді, коли навантаження на електромережу мінімальне (принаймні таким би мало бути). Правда, незрозуміло, чому так відбувається, адже пожежники повинні не тільки гасити, але й запобігати пожежі. Якщо такий кризовий стан електромереж по церквах України, то хіба не мають вони права заборонити відправи в церкві, коли освітлення та відповідні прилади перебувають у неналежному стані, і зобов’язати власників замінити всі старі розводки на нові, тим більше що сучасні технології дозволяють убезпечити від самої думки про такі нещасні випадки. Чи потрібно, щоб залишилося в нашій державі лише декілька дерев’яних церков, а потім усі відповідні державні служби кинуться їх рятувати? По-третє. На думку окремих дослідників цього питання, часте фігурування в документації саме цієї версії є наслідком бажання правоохоронних органів якомога швидше завершити справу без грифу «не розкрита». Адже всім зрозуміло, що шанс відшукати зловмисника, маючи перед собою як доказ саме попелище, зведений до мінімуму. На підтвердження цієї думки маємо доволі вагомий аргумент: за всі роки незалежності України за спалення сакральної споруди не було притягнуто до відповідальності жодної особи. Як яскрава ілюстрація — після підпалу церкви Св. Параскеви в смт Шклі Яворівського району попри очевидні факти, які свідчили, що пожежа була не випадкова, відмовлено у відкритті кримінальної справи.



Про Європейську співдружність

Міжнародний резонанс такого перебігу подій, коли їх скласти докупи (три перелічені складові), змальовує нам галичанина як недолугого недоумка, якому небезпечно навіть коробку сірників до рук дати. Чорний піар власне й передбачає плекання іміджу частини України — Галичини як основи політичної нестабільності в молодій державіѕ Хто постійно плекає цей образ монстра-потвори, ні для кого не секрет. Але найбільшим секретом є те, чому до цього часу ми не можемо захистити духовну спадщину свого народу. А ще хочемо увійти в культурне поле старих європейських держав. Виникає просте запитання: з чим ми хочемо прийти в Європу?

Коментар Андрія Давидюка (відділ культурної спадщини та музейної роботи управління культури Івано-Франківської ОДА):

- За останні 14 років на Івано-Франківщині згоріло 14 дерев’яних храмів: церква Св. Миколая, зведена 1894 р., в с. Торговиці Городенківського району, церква Св. Миколая — 1859 р., в с. Голоскові Коломийського району, церква Успіння Пресвятої Богородиці — 1810 р., в с. Джурові Снятинського району, церква Успіння Пресвятої Богородиці — 1854 р., в с. Лісному Хлібичині Коломийського району, церква Пресвятої Трійці — 1852 р., в с. Товмачику Коломийського р-ну, церква Собору Пресвятої Богородиці і дзвіниця — 1793 р., в с. Фатівці Коломийського району, церква Св. первомученика Степана — 1865 р., в с. Лугах Рожнятівського району, церква

Св. Миколая — 1830 р., в с. Задубрівцях Снятинського району, церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії — 1742 р., в с. Іллінцях Снятинського району, церква Вознесіння Господнього — 1858 р., в

с. Стецеві Снятинського району, церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця — XVII-XVIII ст., в с. Одаях Тисменицького району, церква Воскресіння Христового — 1828 р., в с. Побережжі Тисменицького району, церква Св. архістратига Михаїла — XVIII ст., в

с. Олеші Тлумацького району, церква Св. Миколая — XIX ст., в

с. Ясеневі Пільному Городенківського району.

Щоб змінити ситуацію, потрібне насамперед належне фінансування, адже нагальної реставрації в нашій області потребують 150 дерев’яних церков. (Всього в області 850 дерев’яних церков). Відповідно до розробленого проекту, кошти на ці невідкладні роботи щодо зазначених 150 церков становлять 18 млн. 370 тис. грн. За часів радянської влади існувала програма, яка передбачала обробку дерев’яних конструкцій церков спеціальним вогнетривким розчином. Поновлення повинно відбуватися протягом кожних 10 років — від ронти до дерев’яних конструкцій. Через брак коштів такі роботи, по суті, не проводяться. Це ще одна з причин загорання церков. Як і несправність електропроводки та неналежний нагляд тих людей, які мали б перевіряти її і складати відповідні акти, а в разі потреби навіть закривати церкву до усунення технічних несправностей. Слід зауважити, що з церквою горять безцінні іконостаси і весь інвентар. Ми, по суті, втрачаємо ту культурну спадщину, яку вже відродити буде неможливо.

http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=2049&tx_ttnews[backPid]=24

* * *


Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 12 вересня 2008 року включно.

Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:


nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Голова житомирської обласної ради володимир ширма про досягнення та пріоритети 13
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Юрій вілкул: я хотів би, щоб роботу обласної ради вимірювали кількістю зроблених добрих справ 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Юрій карвацький: "наразі не скоротили жодного будівельника. Додатково набрали мулярів " 34
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Громадські активісти тернопільщини об'єднались заради контролю діяльності державної влади 2
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Министр регионального развития украины василий куйбида с рабочим визитом посетил севастополь 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Володимир гройсман: децентралізація є запорукою успіху І зміцнення благополуччя українців 4
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Мария Шолохова, Татьяна Довженко, "Днепровская правда", 22. 05. 2009, Днепропетровская обл
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Віктор янукович про ситуацію в країні, або подорож в адміністрацію президента 12
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Влада втратила страх перед народом", вважає лідер во "свобода" олег тягнибок 10


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка