Апарат верховної ради україни



Сторінка3/9
Дата конвертації15.03.2018
Розмір0.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

МІСТА-ПОБРАТИМИ. ПОРІВНЯННЯ

Галина Добош, "Західний кур'єр", 24.04.2014, Івано-Франківська обл.

Український Івано-Франківськ та румунське Бая Маре зможуть порівнювати статистичні показники свого розвитку.

Український Івано-Франківськ та румунське Бая Маре, між якими вже майже чверть століття діє угода про партнерство, зможуть порівнювати статистичні показники свого розвитку у різних сферах і використовувати їх для визначення пріоритетів. Така мета спільного проекту "Транскордонна база даних індикаторів моніторингу процесу сталого розвитку на території міст Бая Маре та Івано-Франківськ", який виконують Асоціація розвитку спільнот "Околиці Бая Маре" та громадська організація "Центр регіонального і муніципального розвитку - ресурсний центр" за участі управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому і головного управління статистики в області. Фінансується проект Програмою транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Минув перший рік його виконання, і у червні на сервері ресурсного центру будуть розміщені для порівняння майже півсотні показників.



У пошуках промовистих і співмірних цифр

Міста Івано-Франківськ і Бая Маре, центри прикарпатської області і Марамурешського повіту, багато у чому схожі. Як мовиться, "з однієї вагової категорії": за кількістю населення, за економічним потенціалом, навіть за налаштованістю на європейськість. І водночас істотна відмінність власне у цьому останньому: ми називаємо себе європейським містом і хочемо таким бути, а Румунія вже є членом Євросоюзу.

- Ідея проекту в тому, щоб мешканці двох міст могли порівнювати підібрані і затверджені двома сторонами показники культурного, соціального, економічного розвитку, заходячи на сайт в Інтернеті, спостерігаючи, як змінюються індикатори в той чи інший бік, - розповідає начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Богдан Білик.

Замінимо слово "індикатори" на звичніше і зрозуміліше більшості з нас поняття "статистичні показники". За рік підібрано більше п'ятидесяти таких показників. Передбачаю сумніви декого з читачів: наскільки співмірні, порівнювальні ці показники для українського і євросоюзівського міст? Мовляв, різні умови, різний підрахунок, різні цифри.

- Наша вітчизняна статистика адаптовується до міжнародних стандартів, - наголошує в.о. начальника головного управління статистики в області Олена Бліннікова. - За оцінкою міжнародних експертів, середовище функціонування органів державної статистики в Україні в основному відповідає міжнародним стандартам, в тому числі фундаментальним принципам офіційної статистики ООН.

Хоча Олена Бліннікова визнає, що робота над вибором показників була кропіткою і не завжди простою. Бо чи раз бувало так, що розуміли: різні підходи і до назви показника, і до його наповнення, змісту, і до методології обрахунку. Від деяких доводилося відмовлятися, деякі узгоджували, щоб вони були порівняні, наповнені одним змістом.

Серед відібраних 50 індикаторів - усі сфери життєдіяльності: економіка, фінанси, соціалка, освіта, медицина, культура, туризм. Назву лише деякі, вибрані майже навмання: надходження до місцевого бюджету, динаміка імпорту-експорту, кількість студентів у вишах чи кількість лікарняних ліжок, дані про відвідування туристами, охорону навколишнього середовища, інфраструктуру. Румуни, приміром, попросили і про такі показники, як протяжність газопроводів чи довжина вулиць.

При цьому виконавці наголошують: всі показники офіційні, відібрані відповідно до методології, а не якимись кустарними методами і головне - співставимі і адаптовані.

І всі ці цифри повинні порівнюватися і аналізуватися - це наступний крок проекту.

Статистика як матеріал для роздумів

Олена Бліннікова каже, що зростає довіра міжнародної спільноти до української статистики. Водночас додає, що мала би бути довіра з боку всіх, насамперед органів влади і суспільства.

- Є цифра, і не цифра має піддаватися сумніву, а мають бути проведені аналітичні заходи і відповідно зроблені висновки: чому саме така цифра? Справа не в тому, щоб просто оприлюднити цифри, а вони після того "зависли в повітрі", їх потрібно аналізувати.

Як відомо, основний користувач статистичної звітності - органи влади. Вони повинні використовувати надані органами статистики цифри для прийняття управлінських рішень. Саме це бачать наступним кроком проекту: аналіз отриманих показників, порівняння їх з румунськими. Такий аналіз візьмуть на себе спеціалісти управління економічного та інтеграційного розвитку.

- Кожна статистична звітність повинна давати матеріал для роздумів, - наголошує Богдан Білик. - Це основа для аналізу, моніторингу, розробки відповідних заходів. Ми зможемо порівнювати економічний розвиток міст-побратимів, а також вишукувати свої "вузькі місця".

І виокремлює ще один напрямок, умовно кажучи, "для внутрішього користування".

- Згідно з угодою про місцеве партнерство, порівняльні цифри ми повинні викладати на сайт ресурсного центру раз на рік. Але ж їх можна використовувати, аналізуючи цифри, щоб оперативно перебудовувати економіку, підприємництво, соціальний напрямок. Для прикладу, нинішній кризовий період для бізнесу, пов'язаний з втратою російського ринку. Якщо для Прикарпаття в минулому році торгівля з Росією перевищувала мільярд гривень, то за три місяці цього року - лише 25 мільйонів гривень. Потрібно шукати резерви переорієнтації на внутрішній ринок, поки вийдемо на європейський. Без аналізу статистичних даних щодо інноваційної продукції, залучення інвестицій, динаміки імпорту-експорту таку переорієнтацію важко зробити.

Богдан Білик наводить ще одну тему для поглибленого вивчення, але уже масштабнішу. Статистичні цифри свідчать про відтік інвестицій. І це підстава для аналізу, чим це викликане: побори з інвесторів, нав'язування їм невластивих обов'язків, неприйняття закону щодо власності на землю? І так далі… Не функція статистики давати відповіді на такі питання, але цифри повинні примусити фахівців зробити такий аналіз.

На сайті ресурсного центру індикатори повинні розміщуватися раз на рік - як порівняльна база для двох міст. Для місцевих органів влади і широкого загалу доступ до цих статистичних даних буде постійним. Спеціалісти щорічно узагальнюватимуть дані моніторингу.

А водночас буде можливість контролю з боку мешканців міста за реальним станом справ у різних сферах, приміром, використання бюджету за призначенням чи сталість розвитку міста.

Бо цифри, та ще коли бачиш їх у порівнянні - річ вперта. І для думаючих людей – промовиста.

http://zk.at.ua/news/misto/2014-04-24-3634



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Голова житомирської обласної ради володимир ширма про досягнення та пріоритети 13
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Вінничина має бути «флагманом» у формуванні політики у сільському господарстві України А. Яценюк 7
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Юрій вілкул: я хотів би, щоб роботу обласної ради вимірювали кількістю зроблених добрих справ 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Юрій карвацький: "наразі не скоротили жодного будівельника. Додатково набрали мулярів " 34
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Громадські активісти тернопільщини об'єднались заради контролю діяльності державної влади 2
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Министр регионального развития украины василий куйбида с рабочим визитом посетил севастополь 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Володимир гройсман: децентралізація є запорукою успіху І зміцнення благополуччя українців 4
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Мария Шолохова, Татьяна Довженко, "Днепровская правда", 22. 05. 2009, Днепропетровская обл
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Віктор янукович про ситуацію в країні, або подорож в адміністрацію президента 12


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка