Апарат верховної ради україни



Сторінка5/8
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ХЛІБ І МИР - ДВА КРИЛА ЩАСТЯ

А. Жупина, В. Піддубняк, "Новий день", 14.11.2014, Херсонська обл.

Нинішній рік для державного підприємства "Дослідне господарство "Асканійське"" - ювілейний.

Передовому господарству Каховського району, області, України виповнилося 80 літ.

Вісім десятиліть - це вікозламні епохи: колективізація, голодомор, війна, відбудова, перебудова… Попри нинішні складні погодні умови, "Асканійське" взяло "своїх" близько 25 тисяч тонн зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, жита, сої, соняшнику, льону, гірчиці, ріпаку, сафлору та інших сільськогосподарських культур.

Не відстає і приречена для багатьох господарств краю галузь - тварин­ництво. Річний надій на корову в "Асканійському" становитиме не менше 7,5 тисячі кілограмів. Порадувала золотим руном отара - до речі, найбільша у степовому краї. Загальний настриг тонкорунної вовни склав 20 тонн.

Побільшало у господарстві і високих державних відзнак. Зокрема, за заслуги перед українським народом Верховна Рада нагородила "Асканійське" Грамотою.

Степ, степ і за степом - степ!

Неширока асфальтівка, наче боячись заблукати серед цієї безкрайності, тримається Каховського магістрального каналу. Зрідка, серед марев і мжичок, вигулькують мостові переходи на малозаселене лівобережжя.

Кураїнна Україна! Справіку страждала ти тут і від безлюддя, і від бездощів'я, і від непотрібності. І лиш коли підприємливі німці Фальц-Фейни довели, що і в цьому пеклі можна створити рай земний, між ковилою і кураями з'явилися плуги і сівалки…

Листопадова сіра паволока роз­сіюється - і таврійський степ стає ще ширшим, ще неозорішим. І розумієш: то тільки здалеку ці простори безмовні. А пильніше придивитися і прислухатися - стільки гамору у ньому, тракторного і пташиного!

На дослідному полі гуркоче маленький тракторець - залізний кремезень такої ювелірної роботи не зробить, як цей. А через якийсь кілометр - нездійсненна мрія багатьох механізаторів - двожильний "Джон Дір" - понад півтисячі кінських сил!

В руках кращого тракториста "Асканійського" Віктора Хаустова цей велетень слухняний і маневровий. Сказано: досвід. Більше чверті століття Віктор Єгорович за тракторним стерном, але таких норм, як нині, не давав.

- На дискування денна норма на цьому тракторі - 70-80 гектарів за зміну. А умови для роботи які!

- І скільки ж Ви заробляєте, якщо не секрет? - запитуємо.

Тут Віктор Єгорович (як і всі інші механізатори) дипломат:

- Платять нормально - не жалуємося. На заводах, мабуть, більше не заробляють. І одержуємо за свій труд не лише гривнями, а й тим, що виростили - пшеницею, кукурудзою. В цьому році сказали: беріть кукурудзи, скільки хочете. Я взяв три тонни.

- На продаж?

- А свиней чим годувати? Свинями у нашому селі багато людей займаються, бо корів тримати не так вигідно…

Тим часом підоспіла "польова кухня":

- Пообідаємо, півгодини відпочинемо і знову в поле, - подає руку на прощання Хаустов. - Може, й ви з нами борщику та каші відвідаєте? Обіди у нас безкоштовні, - уточнює.

Дякуємо і їдемо далі.

Люду в степу більшає. Там доорють ще одне поле, там гризунів виводять, там корми везуть… І як після побаченого назвати провінцію отим образливим "сонна"? Якби ж була такою, то що ж у народу на столі було б?

Аж ось і Тавричанка. "Неначе писанка, село"!

Колись же називалося Щербинівкою - можливо, тому, що долю мало щербату. Тепер - не те. Можливо, тому, що сам Всевишній гідно оцінив побожне ставлення селян до землі, до води, до неба.

Щонеділі, переступаючи церковний поріг, церковний староста обов'язково затримується біля ікони Миколая Угодника і просить святого заступитися за Тавричанку-Щербинівку, за Таврію, за Україну.

Воістину: хто вірить в небо, той в благодать земну не може не вірити. Навіть тоді, коли відчай душу ятрить: "Що ж буде з хлібом?..".

А справді - що буде? Із питанням - до "мамані", так у Тавричанці лагідно зовуть Віру Опанасівну.

"Маманя", відчувається, не в піднесеному настрої, хтось зіпсував? Зіпсувала, виявляється, поїздка на Донбас.

Віра Опанасівна щойно з тих багатостраждальних країв - традиційну продовольчу допомогу у монастир возила. Частиною провіанту довелося поділитися з людьми на блок-постах. І з тими, і з тими, бо "всі вони однакові - наші. Війна потрібна бандитам і… політикам. От!".

Згадалося, як кілька років тому, задовго до трагічних подій на Донбасі, на одному з поважних зібрань Віра Найдьонова, наче відчуваючи материнським серцем якісь негаразди у суспільстві, казала:

"Головне, щоб був мир у нашій державі. Тоді краще будуть жити наші діти. Для мене як для жінки у першу чергу важливе благополуччя родини та рідної землі. А земля ця - наша Батьківщина". А ще були й такі слова: "Та ж все ми можемо, якби тільки менше заповіді Божі порушували: крали, лукавили, зраджували…".

По-народному просто, по-селянськи мудро, по-державному глобально.

Переходимо по паузі до розмови про мирні справи. Про те, що радує і об тім, що хвилює, а то й болить.

"У нашому степу роки сприятливі для хліборобства випадають рідко, - щоразу нагадує Віра Найдьонова, директор дослідного господарства "Асканійське" Української академії аграрних наук. - Я ці роки знаю напам'ять: 1973-й і 2008-й… І все. От і цей рік був трудніший за минулий".

- Ні, все-таки найтруднішим був 1985-й, коли вас призначили директором радгоспу-середнячка. Чи не так, Віро Опанасівно?

- Може, й так… Тоді у господарстві збирали всього до 30 центнерів зерна з гектара, надій молока на корову складав 2 тисячі кіло­грамів. Борги перед державою такі, що страшно й згадувати…

- Рік, отже, знову важкий. Важкий чи не зовсім вдалий? Як тут правильніше сказати?..

- Не знаю такого села, якому було б легко, і такої землі, яка родила б без участі людини. Стосовно ж нинішнього року, то скажу: до свого професійного свята - Дня працівників сільського господарства - підходимо у нормальному настрої. Якби ж не та клята війна на Донбасі! А так… Ми вже закінчили сівбу озимини. А озимий клин разом із орендованими землями у Чаплинському ра­йоні становить у нас 2800 гектарів. Це більше, ніж торік. Не скрізь, звичайно, ми ще одержали такі сходи, як хотілося, а особливо там, де посіяли ячмінь. Зараз, правда, трохи потепліло, то сподіваємося, що ситуація виправиться.

- Небо нарешті змилости­виться…

- Сподіваємося. Але без чіткого дотримання технологій високих врожаїв не чекай. Обстежили посіви і вирішили: на тисячі гектарів треба обов'язково внести безводний аміак. У нас три поля було (180 гектарів), які засіяли пшеницею після кукурудзи, удобреної аміаком. І що? Зібрали по 50 центнерів пшениці з гектара. А от у полі поблизу 14-ї насосної станції інша картина. Там одержали всього по 20 гектарів. І хоча була дотримана технологія, і насіння прекрасне, і мікродобрива…

- В чому ж причина?

- Треба було полити 10-11 разів, а полили 6. Не було можливості полити більше. От що таке вода для нашого посушливого степу!

- На такі простори, як у вас, потрібна і сучасна високопродуктивна техніка…

- Аякже! - говорить Віра Опана­сівна. - Це - святе. От і цього року купили сучасну дощувальну машину вартістю 1 мільйон 340 тисяч гривень, спеціальні форсунки до неї, які "роблять туман". Замовили ще одну дощувальну машину на полив 60 гектарів поля. Ще один трактор "Джон Дір" придбали, хоч не без непередбачуваних перевитрат. "Наскочили" на галопуючий курс долара: домовилися купити той трактор за 9,6 мільйона гривень, а довелося заплатити майже 15. До "Джон Діра" взяли глибокий розпушувач грунту, унікальну (такої поки що ні в кого з сусідів близьких і далеких немає) сівалку. Що я можу ще додати. Два "Кейси" і один "Джон Дір" замінюють 15 тракторів Т-150. П'ятнадцять! За добу 160 гектарів якісної оранки видає.

- А інша техніка?

- Відремонтували вже всю. Ремонт обійшовся у 2,2 мільйона гривень. Зате у новий рік увійдемо зі спокійною душею.

Заходить розмова про тваринницьку галузь. Тут Віра Опанасівна не з високих показників почала, а з практичної економіки.

- А економіка така, як у тій приказці: і нести важко, і кинути шкода. Давайте рахувати. От зараз дивлюся: можна було б продати 35 нетелей вагою по 450 кілограмів кожна. І за нетелями ганяються. Але… Собівартість нетелей становить десь до 19 тисяч гривень. Нехай я продам теличку за 22 тисячі гривень і три тисячі "навару" одержу. Що це, гроші? Порахувала: ця телиця, ставши коровою, дасть молока за 7 місяців лактації на 24 тисячі. То хто ж просто так задешево стане цих телиць продавати?.. А м'ясна худоба у нас яка! Донецьк брав, Луганськ… Сьогодні ніхто не бере. І 80 телиць я відправляю під ніж. Якщо їх брали по 40 гривень за кілограм живої ваги, то сьогодні хоч би по 24 взяли. Але ж безкінечно їх тримати не будеш!

- А з вівчарством що? Як-не-як, а ця галузь для степу - історична: і кожух, і свита, і душа сита…

- То в Австралії чи Англії вівця у пошані. А у нас - в загоні. Фальц-Фейни на вівцях собі світової слави зажили, а ми - клопоту. Більше, як 13 гривень за кілограм живої ваги баранини, ніхто не дає. І що, за 700 гривень вівцю продавати? Та й раніше овець здебільшого Крим, Донецьк, Луганськ забирав… Племінні ресурси - і ніхто тепер не бере. А ми ж ту Асканійську тонкорунну "вилизали".

- Може, хоч вовна не збиткова?

- Цьогорічний настриг найвищий і в господарстві, і в Україні за останні 9 років - по 7-8 кілограмів на вівцю. Настригли загалом до 20 тонн, і всю продали. Ціна 18 гривень вважається високою. Китай закуповує вовну, а у нас на внутрішньому ринку вовна - і яка вовна! - нікому не потрібна.

Одначе, попри всі негаразди ринкової економіки по-українськи, "Асканійське" не збирається пускати тваринницьку галузь під ніж, зосередившись виключно на виробництві товарного зерна, елітного і репродукційного насіння, хоча ніхто б за такий крок Найдьонову "під статтю" не підвів.

- Звести його нанівець? А куди дівати людей? - запитує Віра Опанасівна. - Та й молоко для нас - це та ж біла валюта. І щодня продаємо його до 13 тонн на Баштанський сирзавод. І хоча Крим пропонує зараз вищі ціни, ми партнера міняти не збираємося, бо надійний.

Саме з огляду на це, "Асканійське" запаслося кормами і для корів, і для овець, і для іншої живності і в зиму входить підготовленим до будь-яких сюрпризів.

Хвилює інше: що буде з газом? Почули, що нічого доброго поки що чекати не доводиться, вирішили перестрахуватися - купили дорогі (з комп'ютерною начинкою) твердопаливні котли. Передовсім - для місцевої школи.

- Хто-хто, а дітки не повинні мерзнути! - говорить Віра Найдьонова. - Це ж наші майбутні інженери, механізатори, зоотехніки…

До слова. Купуючи твердопаливні котли, у "Асканійському" вирішили придбати ще й сучасну установку (не гіршу за імпортну) для виготовлення брикетів із відходів, тієї ж соєвої соломи… Порахували, що це вигідно, бо швидко окупиться, а головне - надійно: своє паливо завжди під рукою.

У "Асканійському" взяли твердий курс на те, щоб якомога більше урожаю полів і ферм переробляти на місці, у Тавричанці. Це не лише вигідно, а й соціально важливо. Відомо, що нова сучасна техніка на полях потребує менше людських рук. А де працювати тим, хто на трактор чи комбайн не потрапив? За півсотні кілометрів - у Каховці? Чи йти батракувати на фермера-одноосібника?

Сьогодні у господарстві діють цех з переробки м'ясної та молочної продукції, млин, цех з виготовлення круп. А невдовзі з'явиться пекарня, одне обладнання якої обійдеться господарству у 600 тисяч гривень. Діятиме італійська макаронна лінія.

- Сьогодні продаємо фарш, м'ясо, а вже, може, й у наступному році будемо виготовляти і заморожувати пельмені, вареники, перець, голубці, - зазирає у день завтрашній Віра Найдьонова. - Це, повторюю, і жива копійка, і зайнятість.

- Словом, своє професійне свято зустрічаєте з настроєм.

- Саме так! І будемо святкувати його не один, а два дні. Без всякої помпезності у суботу зберемося, як завжди, у будинку культури, підіб'ємо підсумки, поговоримо з людьми на житейські теми, про ситуацію в державі, районі, господарстві. А потім вручимо премії кращим за професією, і не лише механізаторам чи дояркам, а й тим же самодіяльним артистам чи спортсменам. Традиційно - концерт нашої самодіяльності на три години. А у неділю показові виступи боксерів, штангістів, гімнастів… Все буде, як у людей!

Дозволимо не погодитися: так, як у Тавричанці, святкують далеко не скрізь. Поки що аграрна галузь України, попри запевнення державних мужів, працює не так, як у Європі, хоч за нинішньої ситуації на ній тримається економіка держави. Передусім, на таких господарствах, як "Асканійське".

Візитівка історична

На території Тавричанки перебувала центральна садиба радгоспу "Асканійський", за яким було закріплено 5423 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5402 га орної землі, з них 2600 га - зрошуваної. У радгоспі вирощували городину, зернові й кормові культури. Тваринництво - м'ясо-молочного напряму.



Візитівка нинішня

ДПДГ "Асканійське" - багатогалузеве під­приємство з широко розвиненою інфраструктурою. Має 9534 га сільськогосподарських угідь, з них 4995 га - на зрошенні. Діяльність господарства спрямована на вирощування олійних, зернових, технічних культур, виробництво продукції молочного, м'ясного скотарства і вівчарства та вирощування племінного молодняку.



Візитівка керівника

Віра Опанасівна Найдьонова - почесний академік Української академії аграрних наук, заслужений працівник сільського господарства України, почесний професор Херсонського державного аграрного університету, відмінник освіти України.



http://www.newday.kherson.ua/component/content/article/4-obwestvo/2345-hlib-i-mir--dva-krila-schastja.html?directory=1



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління

Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційних ресурсів та відкритих заходів
Голова житомирської обласної ради володимир ширма про досягнення та пріоритети 13
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Вінничина має бути «флагманом» у формуванні політики у сільському господарстві України А. Яценюк 7
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Юрій вілкул: я хотів би, щоб роботу обласної ради вимірювали кількістю зроблених добрих справ 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Юрій карвацький: "наразі не скоротили жодного будівельника. Додатково набрали мулярів " 34
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни
Министр регионального развития украины василий куйбида с рабочим визитом посетил севастополь 8
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Володимир гройсман: децентралізація є запорукою успіху І зміцнення благополуччя українців 4
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Мария Шолохова, Татьяна Довженко, "Днепровская правда", 22. 05. 2009, Днепропетровская обл
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Віктор янукович про ситуацію в країні, або подорож в адміністрацію президента 12
Апарат верховної ради україни iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління
Влада втратила страх перед народом", вважає лідер во "свобода" олег тягнибок 10


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка