Артеменко Т. Б



Сторінка20/21
Дата конвертації12.03.2018
Розмір1.8 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Валентина Чиж

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Українська освіта переживає нині своє становлення, реформується, збагачується новими підходами до виховання людини нового покоління, що матиме орієнтацію на європейські цінності. Саме тому питання європейської людиноцентричної системи цінностей в освітньому процесі на даний час є надзвичайно актуальним.

Що ж таке європейські цінності? Чи потрібні вони нам, чи знайдуть вони своє належне місце у нашому, українському освітньому процесі?

Основою європейських цінностей є демократія, рівність прав усіх людей, цінність приватної власності та християнські цінності.

Звичайно, кожна людина мріє жити в такому суспільстві, де б її поважали, прислухалися до її думки і надавали їй свободу вибору.

Ми ще, на жаль, не можемо похвалитися усім цим.

Українській державі, що стала нині на проєвропейський шлях, важливо особливу увагу звернути на виховання дітей, змінити свої підходи до педагогічних методів та прийомів, адже не секрет, що довгий час і суспільство, і освіта мали авторитарний стиль і керівництва, і навчання. Сьогодні наша країна проходить шлях трансформації від традиційного ладу суспільства з елементами авторитаризму до соціально-орієнтованого суспільства з прозорою демократією.

Йде зміна кількох ціннісних систем та формується нова система, яка і передбачає орієнтацію на європейські цінності. Сподіваємось, що це дасть змогу оздоровити наше суспільство.

Формування людиноцентричної політики передбачає створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, що забезпечує всебічний розвиток людини, її самореалізацію.

Відправною точкою людиноцентризму є ствердження гідності особи, свободи її ідеалів, соціальної справедливості й покладається на такі принципи, як чесність, достойність, моральність, гідність.

Нам, українцям, звичайно, є чому повчитися у наших сусідів, але будувати свідоме суспільство з людиноцентричними цінностями варто на своїх підвалинах.

Ми, українці, маємо багатий досвід, багату історію й у нас є давні традиції, культура, відродивши які, ми зможемо зрозуміти та прийняти усі позиції людиноцентризму.

Ми мали досить демократичний устрій за часів козаччини, у нас достатньо вільного духу і бажання стати такою державою, де б людина, як особистість, мала належне місце.

Витоки гуманістичних ідей знаходимо в давньоруських літописах Київської Русі, у філософських трактатах актуального, як ніколи, Григорія Сковороди. Є у нас праці І. Гізеля, І. Величковського, П. Могили, Ф. Прокоповича, М. Максимовича, Т. Шевченка, К. Ушинського, О. Потебні, Б. Грінченка та інших діячів освіти та культури. Вони вважали, що дітей якомога раніше слід знайомити з гуманістичними поняттями, навчати доброті.

На думку Василя Сухомлинського, головним у вихованні гуманізму є те, що педагог повинен любити дитину, тоді й вона полюбить людей.

Не треба забувати і про вплив сім’ї на виховання дітей. Адже «недолюблені» діти є нині проблемою у нашому суспільстві. Перефразовуючи Сухомлинського можна сказати: «Діти, яких не любили – не вміють любити».

Тому «Сто порад вчителеві», написаних Василем Сухомлинським, можна порадити кожному учителеві. До кожного учня слід донести цю аксіому: «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре» [2].

Тож недаремно психологи та фахівці-педагоги все частіше звертають увагу саме на ці аспекти освіти та радять виховувати дітей «у доброму середовищі».

Маленька людина з раннього дитинства всотує досвід та приклад батьків та соціуму. І майбутнє дитини зумовлене «аурою його виховання».

Я працюю з дітьми, які потребують особливої уваги і особливого відношення. Їм важче, ніж звичайним, здоровим дітям, адаптуватися у людському середовищі, жити за принципами людиноцентризму.

Діти з особливими освітніми потребами часто не вміють співпереживати, тому важливим є підбір художньої літератури, на прикладах якої вони б заповнили цю прогалину. Порівнюючи події, що відбулися раніше, із подіями сьогодення, варто виховувати патріотизм, любов до Батьківщини та тверду громадянську позицію [1].

Працюючи з дітьми на уроках та в позаурочний час, необхідно донести кожній дитині, що вона особлива, що її думка має право на існування, якою б вона не була. Учням потрібно надавати можливість відстоювати власну думку, не нав’язуючи своєї. Школярі мають розуміти, що не варто лякатися помилок на уроці, їх завжди можна виправити. В легкій та доступній формі пояснити учням де вони помилилися і як цього уникнути. На уроках української літератури обов’язковим є порівняння себе (учня) з героями повістей та оповідань та знаходження відповідей на запитання: А як би я вчинив в тій чи іншій ситуації? Чому саме так? Хто винен і чи винен взагалі? Потрібно виховувати в учнів вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки, не перекладаючи її на інших. При вивченні біографії поетів та письменників звертати увагу на такі запитання: Чи був поет (письменник) особливим? Чи можу я (учень) стати відомим? Що для цього потрібно?

Діти повинні відчувати себе потрібними, особливими, рівними в своїх правах та обов’язках, але пам’ятати, що кожен із них унікальний. Доречно згадати слова Василя Симоненка, які найкраще і найзрозуміліше стверджують цю думку: «Ти знаєш, що ти – людина. / Ти знаєш про це чи ні? / Усмішка твоя – єдина, / Мука твоя – єдина, / Очі твої – одні.»

Одним із важливих напрямків у роботі на уроках української мови та літератури є відродження національних традицій. Цьому сприяє проведення нестандартних уроків, виховних заходів, що розкривають традиції, обряди та свята нашого народу, де учні самі є героями дійств.

Вчитель відіграє основну роль у впровадженні європейської людиноцентричної системи цінностей в освітній процес, і обов’язковою умовою для цього є створення ситуації успіху, похвала за найменші досягнення вихованця. Ми маємо допомогти дитині знайти своє місце в дорослому житті, бути щасливою та успішною людиною, справжнім громадянином нового демократичного суспільства, що побудоване на таких європейських принципах, як рівність, чесність, моральність, гідність, справедливість, ім’я якого – Україна.

Список використаної літератури



1. Кравець Н.П. Корекційна робота з розумово відсталими учнями на уроках літературного читання / Н.П. Кравець. – Київ, 2016. – 198 с.

2. Сухомлинский В.А. Письма к сыну / В.А. Сухомлинский. – Москва: Просвещение, 1987. – 49 с.

Катерина Шевченко
ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДБАЄМО, РОЗВИВАЄМО ЙОГО І ЗБЕРІГАЄМО

На зростанні ролі розвитку психологічного здоров’я дитини дошкільного віку наголошують Закон України «Про дошкільну освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Базовий компонент дошкільної освіти. Ці документи спрямовані на розвиток внутрішніх сил дитини, на соціокультурне зростання особистості.

Оновлення змісту освітнього процесу, враховуючи пріоритетні напрямки роботи дошкільного закладу, передбачає: створення умов для забезпечення розвитку психологічного здоров’я дитини; інноваційний підхід педагогічного колективу у розвитку психологічного здоров’я дітей; взаємодію родинного та суспільного виховання.

Закон України «Про дошкільну освіту» визначає збереження та зміцнення психологічного здоров’я дитини як одне з пріоритетних завдань розвитку дошкільної освіти. Зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні (сфера життєдіяльності «Я Сам»; змістової лінії фізичне – «Я»; психічне – «Я»; соціальне – «Я») спрямований на розв’язання цих основних завдань.[1, с. 6-22; 2, с. 123-182]

Сьогодні ми все частіше стикаємося з такими проявами психологічного нездоров’я дітей, як підвищена тривожність, страх, невпевненість у собі, надмірна вразливість тощо. Негативний вплив на психологічне здоров’я дитини стресогенних чинників, які постійно діють на дитячу психіку, і є головною причиною досить високого відсотка невротичних проявів у поведінці дошкільників. Ці чинники підсилюються проблемами, які існують у системі дошкільної освіти: низький статус працівників дошкільної освіти у суспільстві; незадовільне матеріальне забезпечення вихователів, що ускладнює підбір кваліфікованих кадрів для роботи з дітьми; спрямованість батьків на посилену підготовку дітей до школи, що підвищує загальне навчальне навантаження, яке не відповідає віковим можливостям дітей, викликаючи у них нервову перевтому. [6, с. 4-9]

Психологічне здоров’я дитини характеризується її здатністю успішно регулювати свою поведінку і діяльність відповідно до загальноприйнятих норм і правил, активно розвиватись як особистість.

Кожний віковий період має свої норми психологічного здоров’я. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я визначають психологічне здоров’я особистості за такими основними критеріями: ставлення дитини до самої себе; ставлення до інших людей; здатність справлятися з вимогами життя.

Психологічно здорова дитина характеризується гармонійністю розвитку, врівноваженістю, адаптивністю, а також духовністю, орієнтацією на саморозвиток і самоактуалізацію. Гармонійний особистісний розвиток і фізичне здоров’я сприяють успішній адаптації дитини у соціумі.

Емоційна потреба у любові та захищеності посідає перше місце серед психічних потреб дітей усіх вікових груп. Недостатнє задоволення цієї потреби зумовлює виникнення у дітей короткочасних і тривалих негативних психічних станів (неврозів, психопатій тощо).

За даними досліджень порушення рівноваги внутрішнього світу дитини сприяє розвитку негативних емоційних станів.[5, с. 23, 67]

Одним з актуальних завдань виховання є забезпечення психологічного комфорту малюків, стабілізація їхнього емоційного стану. Ефективним шляхом розв’язання цієї проблеми є залучення дошкільників до участі в таких видах діяльності, які виконують функцію позитивно-емоційного збагачення, викликають емоції радості, захоплення, натхнення, що сприяє витісненню тривожності, напруження, почуття безпорадності. У дошкільному закладі до таких видів діяльності належить художня, до якої входять зображувальна, музична, театралізована та художньо-мовленнєва діяльність.

Діти переживають неабияку радість, захоплення, натхнення, намагаючись відтворити об’єкти навколишньої дійсності за допомогою малювання, ліплення, аплікації, конструювання з різних матеріалів. Щодня під час проведення занять ми можемо приділити увагу розвитку емоційної сфери малюків.[4, с. 20, 28]

В роботі з педагогами широко використовуємо таку інтерактивну технологію «Інформація – мій помічник: шукаю, володію, поділюся».

Знайомимося з матеріалом і поглиблюємо знання по цій темі: як впливають емоції на психологічне здоров’я людини; в чому полягає різниця між емоціями і почуттями; які ви можете назвати показники емоційного розвитку дошкільника.

Після обговорення кожен педагог пропонує вправи та ігри, які можна використовувати у щоденній роботі з дітьми (ігровий момент «Звідки гості завітали?», «Класний настрій завжди маю»); проводяться вправи на релаксаційне дихання та на розслаблення, ігри-медитації, етюди, ігри-казки у піску.

Якщо говорити про роботу з дітьми, то дорослому варто звертати увагу на дозування для дитини зовнішньої інформації. Те, що викликає занепокоєння, дорослі можуть обговорити з дитиною. Це може бути як випадкова, так і особистісно зафарбована ситуація. [2, с. 50-51]

В роботі з дітьми використовуємо інтерактивну технологію: «Ти мені довіряй, ти мене запитай». Насамперед, слід пояснити дітям, чи дійсно така ситуація має місце в суспільному житті нашої держави, інших держав чи нашого міста.

Потім проводимо обговорення ситуації і знаходимо вихід із неї.

Наприклад: якщо діти обговорюють події в зоні воєнних дій на Сході України або їх наслідки, необхідно повідомити дітям про те, що така ситуація дійсно має місце.

Щоб захистити дітей від емоційного напруження, тривоги та страхів, які виникають, повідомляємо, що: воїни нашої Української Армії стоять на захисті своєї держави – України, українського народу. Вони сміливі, безстрашні, сильні, могутні, героїчні, відповідальні, патріоти. Вони багато знають і уміють, загартовані, хоробрі, самовіддані, справжні захисники своєї Батьківщини. Можна розповісти, що в даний час частина України (Донецька та Луганська області) окуповані, відбуваються бої, а тому трапляються і сумні події: поранення, захоплення в полон і навіть смерть. Всі українці дуже співчувають один одному, коли щось трапляється. Люди виявляють вдячність патріотам, героям. Допомога надходить звідусіль – всі країни нам співчувають, підтримують. Кожен житель України вносить свою часточку допомоги. Велику допомогу надають волонтери. Держава нагороджує героїв, вшановує загиблих, допомагає пораненим з лікуванням, виділяє матеріальну допомогу. Всі сподіваються, що прийде час і настане мир, і всі будуть жити щасливо, посміхатися і радіти.

Не слід боятися, що інформації буде забагато, чи вона буде незрозумілою.

Основне, щоб діти отримали відповідь на свої хвилюючі запитання, заспокоїти дітей, вселити віру в перемогу, дати відчути, що вони захищені, що їх люблять.

Для розвитку психологічного здоров’я дітей доцільно організувати куточки емоційно-психологічного розвантаження, де дитина може побути наодинці з собою або усамітнитися з другом. Для цього ми створили «Куточок добра», «Килимочок-чарівник», «Куточок гумору і сміху», «Мішечок добрих справ», «Чарівні торбинка і корзинка», «Скляночка-забавляночка».

У кожній віковій групі нашого дитячого садка №4 «Берізка» живе персонаж, який допомагає дітям зняти тривожність та позбутися страхів: Клоун Кеша, Тигрик-Веселунчик, Зайчик-посміхайчик, Кумедна мавпочка – Кривляка. Діти розповідають їм на вушко свої маленькі таємниці, діляться тривогами та страхами.

Діти полюбляють відносити свої тривоги та хвилювання «Песику-Ненажері», який все погане «поїдає» і голодним ніколи не буває.

Широко застосовується в усіх вікових групах паперотерапія. Зминання та розривання паперу допомагає дитині забути тривогу, а поганий настрій перетворити у позитивну енергію.

В групах раннього та молодшого дошкільного віку є «Скляночки-Забавляночки», які допомагають під час адаптації дітей до дошкільного закладу.

В гості до тривожної дитини чи дитини зі страхами приходить «Хмаринка-Плаксуня» і разом з дитиною плаче, жаліється, розповідає про свої проблеми. Практичний психолог чи вихователь промовляє: До тебе в гості хмаринка завітала, / Вона все плакала і часто сумувала. / Ми «Скляночку чарівную» у руки візьмемо, / І всі твої слізоньки швиденько зберемо.

З-за Хмаринки виходить Веселе Сонечко. Психолог чи вихователь використовує примовлянки, забавлянки, потішки і разом із Сонечком заспокоює дитину: Любий синочку (можна ім’я дитини) / Не плач, не плач, / Ми спекли тобі калач. / Тож швиденько витирайся / І до діток посміхайся.

Всі свої образливі слова дитина може прокричати у «Чарівну торбинку», яку потім міцно зав’язують і ховають чи «викидають».

Всі ці осередки емоційного розвантаження спрямовують потоки страху і тривоги у безпечне русло. [6, с. 4-9]

Для розвитку засад психологічного здоров’я використовуємо процес інтерактивного навчання дошкільників.

Метод розв’язання проблем або «Дерево рішень». Діти, досягнувши взаємної домовленості, шляхом обговорення, знаходять своє рішення для розв’язання певних проблем, вислуховують один одного. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно, що стимулює їх до подальших висловлювань.

Метод «Мікрофон». Відбувається групове обговорення певної проблеми.

Метод «Дебати». Діти висловлюють свої думки, оставлять один одному запитання, домовляються, шукаючи спосіб розв’язання проблеми.

Метод «Ланцюжок». Діти вчаться довіряти один одному, відчувати командний дух, вносять свої пропозиції в уявний ланцюжок, самостійно утворюють ланцюжок дій.

Метод «Снігова куля». Група дітей знаходить спільне рішення і виконує спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи.

Метод «Багатоканальної діяльності». Полягає у сприймання світу за допомогою всіх органів чуття.

Всі ці інтерактивні методи забезпечують високий рівень інтелектуальної, емоційної активності, дають змогу підтримувати у дітей гарний настрій та інтерес до процесу сприймання.

Рівень обізнаності батьків з особливостями дитячої психіки часто відіграє вирішальне значення у збереженні психологічного здоров’я дитини. Коли психологічна грамотність батьків зростає, можна бачити, як поступово у дитини зникають ознаки психологічного нездоров'я: Дитина починає відчувати емоційний комфорт, у неї з'являється почуття захищеності власного Я. [3, с. 18-19]

У своїй роботі поглиблюємо знання батьків та педагогів про роль і значення психологічного здоров’я дітей для становлення особистості. Формуємо у батьків необхідність співпраці з закладом дошкільної освіти, активізуємо батьків для участі у житті дошкільного закладу.

Тому головною метою діяльності практичних психологів закладів дошкільної освіти, батьків та вихователів є розвиток психологічного здоров’я дітей, виховання дитини з відчуттям радості та оптимістичних життєвих перспектив.

Список використаної літератури

1. Базовий Компонент дошкільної освіти в Україні. // Дошкільне виховання – №1, 1999. – С. 6-22.

2. Бернацька О. Тривожність – коротко про головне. – К.: Практичний психолог: дитячий садок. - 2014. – №4. - С. 50-51.

3. Карпенко Н. Страх: позитивна і негативна роль у розвиткові дітей. // Дошкільне виховання. - 1997. - №12. - С. 18-19.

4. Крамченкова В.О. Психодіагностика розвитку дошкільників: старший дошкільний вік. - Вид-во «Ранок», 2013. - С. 20-28.

5. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. – Ярославль: «Академія развития», 1997. - 206 с.

6. Ладивір С. Дитинство має бути щасливим або Як уберегти дитину від негативних переживань. – К.: Практичний психолог: дитячий садок. – 2014. - №11. - С. 4-9.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

Артеменко Т. Б iconНа допомогу львовознавцям О. Артеменко, А. Васильєва
Левинського, Альфреда Захаревича, Івана Багенського. Під час цієї подорожі ви почуєте нові топоніми, серед них – «Качиний Діл», середовище...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка