Артеменко Т. Б



Сторінка3/21
Дата конвертації12.03.2018
Розмір1.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Сергій Бірюков

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА



Постійно щось придумувати, випробовувати, вдосконалювати й вдосконалюватися – ось єдиний напрямок життя педагога. (К.Д.Ушинський)
Професійне становлення можна розглядати як розвиток інтелектуальної, емоційної, дієво-вольової, духовно-моральної сфер особистості педагога. Ефективність спілкування педагога з дітьми визначається сукупністю його особистих якостей. Високий рівень розвитку професійних якостей робить педагога близьким і зрозумілим для дітей, психологічно привабливим і створює умови для того, щоб педагог сприймався дітьми як лідер, що є невід’ємною, важливою складовою його успіху у сфері освіти. [3, с.19] Також важливими є такі якості як загальна культура, гуманістична орієнтація особистості і діяльності, наявність рефлексивної культури, здатність до системного бачення проблем освітнього закладу, педагогічних явищ і процесів, до творчого прийняття рішень, володіння сучасними педагогічними методами та прийомами, креативність мислення.

Останнім часом в Україні, зважаючи на те, що країна взяла собі за ціль рухатися в Європейському напрямку, актуалізувалося питання щодо підготовки педагога до інноваційної діяльності, адже розвиток творчого потенціалу особистості вихователів та вчителів - основна умова забезпечення їх готовності до роботи в умовах, що змінюються, запорука підвищення якості навчально-виховної роботи. [2, с. 28]

Вчені виділяють наступні загальні компоненти професійно-педагогічної культури: аксіологічний, технологічний, особистісно-творчий. Аксіологічний компонент включає професійно-педагогічні знання та світогляд, педагогічне мислення, рефлексію, педагогічний такт та етику. Технологічний компонент включає в себе способи і прийоми педагогічної діяльності та майстерності педагога, його здатність структурувати професійну діяльність і вибудовувати її за певним алгоритмом. Особистісно-творчий компонент розкриває механізм оволодіння педагогічною культурою. [1, с. 65]

Невід'ємною частиною професійного становлення педагога є вдосконалення професійної компетентності, досвіду та індивідуальних здібностей, які формуються і залежать виключно від рівня професійної освіти, мотивованого прагнення педагога до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчого і відповідального ставлення до справи. [3, с. 47]

Педагог допомагає дитині стати особистістю, він створює умови для повноцінного прояву і розвитку особистісних якостей кожної дитини. Неприпустимим з цієї точи зору є порівняння однієї дитини з іншою. [2, с.19]

Результати процесу виховання на перших етапах є малопомітними для зовнішнього сприйняття, у педагогічній діяльності рідко можна побачити миттєві результати. Часом, щоб побачити результати виховної діяльності, іноді потрібні роки. Тому важливо зберігати душевну рівновагу тоді, коли праця не винагороджується миттєво.

Потрібно пам'ятати, що професія педагога - це цілодобова праця, і в зв’язку з цим треба мати мудрість уберегти себе від емоційного «вигорання». Педагога можна порівняти з акумулятором, який потрібно заряджати. Йому потрібно знаходити час як для самоосвіти, так і для «підживлення». Природа, поїздки, музеї, музика, книги, кіно, література, театри, зустрічі, спілкування з цікавими людьми, хобі - ось неповний перелік того, що допоможе педагогові «зарядитися».

Сьогодні, як ніколи, освіта України потребує педагогів-трудівників, педагогів-оптимістів, високоморальних, люблячих людей - одним словом, успішних педагогів–новаторів із власними, свіжими ідеями, які зможуть виховати високоморального українця, знання та вміння якого будуть затребувані не тільки в Україні, але й у світі.

Професіоналізм педагога - це своєрідний сплав його особистісних характеристик, теоретичних знань і практичних умінь. Знати особливості психологічної культури праці педагога, прагнути до поповнення психологічних знань - значить, бути успішним педагогом!

Список використаної літератури



  1. Колмогорова Л.С., Гуляева Е.К. От самопознания - к самоорганизации и саморазвитию. Пособие для психологов и педагогов, 1997.

  2. Мотков О.И. Психология самопознания личности. Практическое пособие. - М., 1993.

  3. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики: пособие для студентов психологических ф-тов. - М., 1995.


Леся Вавілова

РОЛЬ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Швидкі темпи розвитку сучасного суспільства вимагають від представників різних професій постійного самовдосконалення, здатності швидко адаптуватись до змін та вміння використовувати свої внутрішні ресурси для того, щоб бути справжнім професіоналом у своїй сфері. Не становлять виключення і педагоги.

На сьогодні все більше уваги звертають на людські ресурси як найвищу цінність, яка є основою прогресу та ефективної роботи. В основі таких ресурсів лежать особистісні якості людини, які дозволяють педагогу, лікарю, інженеру, архітектору бути справжніми майстрами своєї справи.

Проблема особистісних рис педагога лежить в полі інтересу багатьох українських та зарубіжних дослідників в контексті професійно важливих якостей. Наведемо підходи, які на нашу думку являються найбільш цікавими та вичерпними в описанні ролі особистісних рис учителя у його успішній професійній діяльності.

Ю.Н. Калютін виділяє три групи особистісних якостей, які мають для педагога професійну значимість: розвиток у педагога емпатії (здатності розуміти внутрішній світ іншої людини і проникати в її почуття, співпереживати їм); здатність до активного впливу на учня (динамізм особистості, який проявляється в ініціативі, гнучкості, різноманітті впливів); в протилежність динамізму і вмінню “володіти іншими”, педагог повинен володіти високорозвиненою здатністю “володіти собою” [2, с.193]. В основі запропонованої класифікації автор демонструє, яким чином особистісні риси педагога можуть реалізовуватись в його роботі, забезпечуючи професійну самореалізацію. Тут особистісні якості вчителя постають у трьох вимірах:

1) інтерактивному – здатність впливати на учня, взаємодіяти і співпрацювати з ним;

2) емоційному – вміння співпереживати, розуміти внутрішній стан учнів;

3) рефлексивному – здатність до конструктивного внутрішнього аналізу своїх досягнень і помилок, що лежать в основі особистісного розвитку.

І.І. Сергєєва, ґрунтуючись на працях А.С. Макаренка, вказує на педагогічний артистизм як важливу професійну і особистісну характеристику педагога [4, с. 129]. На думку дослідниці, педагогічний артистизм полягає у вмінні вчителя встановити контакт з учнями, завоювати їхню довіру та авторитет. Ми погоджуємось з твердженням, що педагогічна діяльність – це свого роду мистецтво, яке ґрунтується на внутрішніх задатках та рисах учителя. Сучасний вчитель має вміти зацікавити учня, створити інтерес до свого предмету. Таке зацікавлення можливе завдяки емоційно-образній мові творення нового, співтворчості педагога і учня, орієнтованого на розуміння та діалог [1, с. 28-29]. І.І. Сергєєва включає до структури педагогічного артистизму учителя наступні компоненти [4, с. 132-133]: мотиваційний (потреба у самовдосконаленні через розширення світогляду, оволодіння новими знаннями, вміннями та навичками); внутрішній (здатність до рефлексії, емпатії та самоконтролю); зовнішній (вміння виражати емоції, використовувати власні артистичні здібності в педагогічній роботі). Запропонована структура перекликається з професійно важливими якостями педагога, зазначеними Ю.Н. Калютіним (зовнішній – з інтерактивним, внутрішній – з емоційним та рефлексивним).

В.Я. Пилиповський пропонує такі типові риси, які повинні бути притаманні майбутньому вчителю як професіоналу [3, с. 102]: істинні професіонали культивують теплі, емоційно забарвлені взаємовідносини з учнями; при несприятливих обставинах володіють ситуацією, уміючи за допомогою гумору розрядити обстановку, яка загрожує неприємними наслідками; свій предмет викладають з ентузіазмом і фантазією – завжди зібрано, цілеспрямовано, виключаючи непродуктивну трату часу на уроці; професійні вчителі послідовні в своїх вимогах, справедливі, ставляться до учнів поважливо і рівно.

Така класифікація дозволяє прослідкувати прояв особистісних рис безпосередньо в професійній діяльності вчителя.

Нами було проведено дослідження з визначення особистісних рис сучасного педагога, які є передумовою ефективної професійної діяльності. Ми провели опитування серед педагогічного колективу (учителів) та учнів старших класів і попросили їх вказати п’ять особистісних якостей вчителя, які вони вважають необхідними для сучасного педагога. В результаті запропонованого опитування було отримано список з переліком рис, який ми об’єднали у кілька груп за допомогою методу експертної оцінки.

На основі опитування вчителів було виділені наступні групи професійно важливих особистісних рис вчителя:

1) спрямованість на неперервне самовдосконалення (професійний розвиток, оволодіння новими знаннями та навичками, розширення кругозору, відкритість до нового);

2) комунікативні здібності (здатність знаходити спільну мову з оточуючими, вміння встановлювати контакт у спілкуванні і знаходити вихід зі складних чи конфліктних ситуацій);

3) «людяність» (здатність до емпатії, співпереживання, вміння з розумінням ставитись до різних ситуацій);

4) стресостійкість (здатність контролювати свої емоції).

Зі сторони учнів ми отримали такі групи якостей вчителя, які обумовлюють його ефективну професійну діяльність:

1) «професійність» (здатність логічно, структуровано і цікаво подавати свій предмет);

2) «педагогічні здібності» (неупередженість, розуміння, вміння ставитись до учнів як до рівних, повага та тактовність);

3) особистісна харизма (відкритість, комунікабельність, самоповага, артистизм, вміння бути прикладом для учня).

Таким чином, особистісні якості вчителя є основою його успішної професійної діяльності, здатності бути педагогом з великої літери. Існує значна кількість підходів до виділення особистісних і професійних якостей педагога, але більшість з них сходяться на загальній думці про готовність до змін і саморозвитку, вміння бути відкритими і здатними вдосконалювати свою педагогічну майстерність.

Список використаної літератури

1. Гончаров С. Педагогічна майстерність викладача – гарантія якості навчання / С. Гончаров, Т. Костюкова // Нова пед. думка. – 2012. – № 1 : матеріали Х Міжнародної науково-методичної конференції «Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань», ч. 2. – С. 27–34.

2. Мешко, Г.М. Вступ до педагогічної професії: навч. посібник / Г.М. Мешко. - К. : Академвидав, 2010. - 200 с.

3. Проць Н.І. Формування професійно-значущих якостей особистості майбутнього вчителя / Н.І. Проць // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. ХIV Каришинські читання : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. (Полтава, 24–25 трав. 2007 р.) / Ін-т інноваційних технологій та змісту освіти, Ін-т пед. АПН України, Полтав. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2007. – С. 102–103.



4. Сергєєва І.І. Артистизм як важлива професійна якість сучасного вчителя / І.І. Сергєєва // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. "Засоби навчальної та науково-дослідної роботи". - 2012. - Вип. 38. - С. 128-135. // url: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_zntndr_2012_38_21



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Артеменко Т. Б iconНа допомогу львовознавцям О. Артеменко, А. Васильєва
Левинського, Альфреда Захаревича, Івана Багенського. Під час цієї подорожі ви почуєте нові топоніми, серед них – «Качиний Діл», середовище...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка