Артеменко Т. Б



Сторінка7/21
Дата конвертації12.03.2018
Розмір1.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Вікторія Димитрієва

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКА У СУЧАСНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 300 млн. людей страждають від психічних розладів. Наразі є протиріччя між усвідомленням важливості психологічного здоров’я як соціальної цінності і дефіцитом конкретних напрацювань і технологій, пов’язаних з його формуванням.

Роль сучасних закладів освіти у формуванні психологічного здоров'я залишається поза належною увагою фахівців.

Узагальнивши відомості з теоретичних джерел, спробуємо сформулювати основні напрямки діагностики психологічного здоров’я дітей дошкільного віку та запропонувати критерії та типологію психологічного здоров’я, можливості його формування.

Термін «психологічне здоров’я» не має однозначного трактування. У літературі він тлумачиться досить широко і включає в себе ряд чинників особистісного функціонування. Так, на думку І. Дубровіної, психічне здоров’я являє собою нормальне функціонування окремих психічних процесів, а таке поняття, як психологічне здоров’я слід віднести до особистості в цілому, адже саме воно робить особистість досконалою [3, с. 53].

Аналізуючи сучасні тенденції, Б.С. Братусь стверджує, що для дуже багатьох людей є специфічним діагноз «здоровий психічно, але хворий особистісно». Думки різних дослідників перетинаються на тому, що психологічне здоров'я пов'язане зі стійкістю до стресу, гармонією та духовністю.

Ми поділяємо уявлення Б.С. Братуся про багаторівневість психологічного здоров'я. Він вважав, що вищим в структурі психологічного здоров'я є рівень особистісно-смислового здоров'я, який регулює нижні, підлеглі рівні - індивідуально-психологічний і психофізіологічний [1, с. 67-74.]. Кожен з виділених рівнів буде характеризуватися різними проявами, різними механізмами адаптації та регуляції особистості в її відносинах зі світом.

Визначаючи критерії психологічного здоров'я, ми візьмемо за основу розширене дослідження А. Елліса, який визначив фактори, що можуть вказувати на те, що людина є психологічно здоровою.

Перший критерій – інтерес особистості до самої себе. Дослідник вказував, що чутлива й емоційно здорова людина ставить власні інтереси дещо вище інтересів інших, певною мірою жертвує собою заради тих, про кого піклується, але не цілком.

Другий критерій – це суспільний інтерес. Якщо людина поводиться аморально, не обстоює інтереси інших і заохочує соціальний відбір, малоймовірно, що вона побудує собі світ, у якому зможе жити затишно та щасливо.

Третій критерій – це самоврядування, під яким, перш за все, розуміється самоконтроль. Це здатність брати на себе відповідальність за своє життя й водночас – за прагнення об’єднання з іншими без вимагання значної підтримки.

Четвертий критерій – це висока фрустраційна стійкість. Під нею розуміється надання права собі та іншим робити помилки без засудження своєї особистості або особистості іншого.

П’ятий критерій – це гнучкість, під якою розуміється пластичність думки, готовність до змін. Людина не ставить ні собі, ні іншим жорстких незмінних правил.

Шостий критерій – прийняття невизначеності. Людина живе у світі ймовірностей та випадковостей, у якому ніколи не буде повної визначеності.

Сьомий критерій – орієнтація на творчі плани. Творчі інтереси займають більшу частину існування людини й вимагають від неї участі.

Восьмий критерій – наукове мислення, тобто прагнення бути більш об’єктивним, раціональним. Регуляція своїх почуттів і дій за допомогою оцінювання їх наслідків відповідно до ступеня їх впливу на досягнення близьких і віддалених цілей.

Дев’ятий критерій – це прийняття самого себе, тобто відмова від оцінювання своєї внутрішньої цінності за зовнішніми досягненнями або під впливом оцінки інших, прагнення радіти життю, а не лише стверджувати себе.

Десятий критерій – ризик. Емоційно здорова людина схильна ризикувати виправдано й прагне робити те, що вона хоче, навіть коли існує можливість невдачі, вона прагне бути заповзятливою, проте не нерозважливо хороброю.

Одинадцятий критерій – утримання від гедонізму. Людина шукає задоволення як від поточного моменту, так і від можливого майбутнього; вона вважає, що краще думати як про сьогодні, так і про завтра, і не захоплена негайним отриманням задоволення.

Дванадцятий критерій – так званий «нонутопізм», тобто відмова від нереалістичного прагнення до всеохоплюючого щастя, радості, досконалості або до повної відсутності тривоги, депресії, приниження своєї гідності й ворожості.

Тринадцятий критерій – це відповідальність за свої емоційні порушення, тобто схильність брати на себе відповідальності за свої вчинки, а не прагнення з метою захисту звинувачувати інших або соціальні умови [5, с. 18-19].

Проблема психологічного здоров'я найбільш цілісно і докладно розглядається в контексті онтогенезу. Психологічне здоров'я на всіх етапах онтогенезу забезпечує повноцінний розвиток особистості (інтелектуальний, емоційно-вольовий, комунікативний, духовно-моральний), сприяє становленню особистісного «Я» і ефективної самореалізації особистісних особливостей.

Берегти та підтримувати психологічне здоров’я, виховувати людину у сприйнятті його як цінності потрібно вже в дошкільному віці, і велику роль у цьому відіграють родинні стосунки і виховання, а також психологічний клімат, створений у дошкільному закладі освіти. Ми можемо виділити такі фактори впливу на психологічне здоров'я дитини, пов’язані з перебуванням дошкільному освітньому закладі.

1. Наявність або відсутність внутрішнього конфлікту. Протиріччя між вимогами оточуючих людей (батьків, вихователів) і можливостями дитини, конфліктні відносини з однолітками можуть порушити емоційний комфорт дитини.

2. Стиль взаємодії вихователя з дітьми. Адекватний стиль спілкування педагога з дітьми, який передбачає прийняття, розуміння і визнання вихованця, дуже важливий у дошкільному віці. Жорстко-авторитарний відчужений стиль вихователя є непродуктивним і викликає порушення психологічного здоров'я, погіршення успішності і пізнавальної мотивації учнів.

В цілому можна зробити висновок, що психологічне здоров'я дошкільників формується при взаємодії зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних), факторів.

Своєчасна діагностика дозволить прогнозувати виникнення порушень психологічного здоров'я дошкільників, а здійснення цілеспрямованої психопрофілактичної і психокорекційної роботи буде сприяти зниженню гостроти прояву психологічного неблагополуччя у старших дошкільників.

Розглянувши підходи до визначення критеріїв психологічного здоров'я, ми прийшли до висновку, що в межах нашої проблематики найбільш доцільно виділення наступних критеріїв: адекватний віку рівень емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості; здатність до планування своєї діяльності у старшому дошкільному віці; позитивний Я-образ; можливість саморегуляції психічних станів; самокритичність; самостійність; здатність до рефлексії, емпатії; сформованість навичок спілкування.

Нами виділено декілька базових методик, які в комплексі дозволять отримати загальну картину психологічного здоров'я дошкільників Серед них - методика Е.Е. Кравцової «Де чиє місце?»; методика В.Г. Щур «Драбинка»; тест для діагностики довільної сфери "Будиночок" (Н. Гуткіна); методика «Вивчення розуміння емоційних станів людей, зображених на картинці» (Г.А. Урунтаєва, Ю.А. Афонькіна); опитувальний лист на визначення емоційного благополуччя (Н. Артюхіна, А.М. Щетиніна); методика «Ігрова кімната» (для дітей 5-7 років); карта проявів ініціативності (А.М. Щетиніна); діагностика здібностей дітей до партнерського діалогу (А.М. Щетиніна).

Проаналізувавши літературні джерела щодо психологічного здоров'я та його виховання у дітей, а також емпіричні дослідження та практичні рекомендації, ми можемо визначити типологію психологічного здоров'я старших дошкільників (табл. 1).

Таблиця 1. Типологія психологічного здоров'я дошкільників


Рівень

Характеристика

Високий

У дитини високий рівень вербального уявлення, вона легко виражає свої думки, розповідає як про себе, так і про вигаданих героїв та персонажів. Адекватна самооцінка, добре розвинена увага. Дитина розуміє емоційний стан інших людей, може проявити емпатію. Контактна, легко вибудовує взаємини з дітьми, включається в сюжетно-рольові та інші ігри, проявляє ініціативу, здатна домовитися, характеризується емоційним благополуччям

Середній

Дитина може розкритися творчо і придумати невелике оповідання за підтримки дорослих і їхнього постійного схвалення, рівень уяви знаходиться на середньому рівні. Самооцінка адекватна або, злегка завищена, довільна увага розвинена на середньому рівні. Дитина може зрозуміти більшість емоційних станів інших людей, періодично проявляє емоційну нестабільність і має ознаки емоційного неблагополуччя. Вона легко спілкується з однолітками, грається з ними, проте ініціативу проявляє досить рідко. Дитина вміє домовлятися, але у неї не завжди вистачає терпіння дослухати співрозмовника до кінця, через що іноді виникають конфлікти, які, втім, швидко вирішуються

Низький

Уява дитини розвинена слабко, вона не розуміє суті багатьох завдань і спирається на допомогу дорослих. Самооцінка завищена або, навпаки, дуже занижена, рівень розвитку довільної уваги недостатній. Емоційний стан інших людей дошкільник розрізняє не завжди, і є підстави говорити про його власне емоційне неблагополуччя. З дітьми вона грає неохоче, ігрові навички розвинені недостатньо, ініціативу в спілкуванні з однолітками майже не проявляє. У конфліктній ситуації вважає за краще вибирати уникнення, з іншими дітьми домовляється складно

Рівень дисбалансу

Маючи високий рівень за одними показниками, дитина істотно відстає за іншими, наприклад, при відмінній творчій уяві і здатності до емпатії має занижену самооцінку і складнощі у спілкуванні з однолітками. Або, навпаки, при добре розвинених ігрових навичках дитина характеризується відсутністю емпатії і нерозвиненою довільною увагою

На основі зазначеного вище може бути сформована технологія діяльності навчального закладу та окремих фахівців, спрямована на збереження та формування психологічного здоров'я. Така діяльність має стати провідним напрямком роботи сучасного дошкільного навчального закладу, адже здоров'я є це найважливішою соціальною цінністю та умовою виховання щасливого покоління.

Список використаної літератури

1. Братусь Б.С. Аномалии личности / Б.С. Братусь – М.: Мысль, 1988. – С. 67-74.

2. Данилина Т.А., Зедгенидзе В.Я., Стёпина Н.М. В мире детских эмоций: пособие для практических работников ДОУ / Т.А. Данилина, В.Я. Зедгенидзе, Н.М. Стёпина. - М.: Айрис-пресс, 2004. – 160 с.

3. Пахальян, В.Э. Развитие и психологическое здоровье [Текст] / В.Э. Пахальян. – СПб.: Питер, 2006. – 240 с.

4. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / Под ред. И.В. Дубровиной. — 4-е изд. — Екатеринбург: Деловая книга, 2000. — 176 с.

5. Ellis A. The Practice of Rational-Emotive Therapy / A. Ellis,W. Dryden. – N. Y. : Spinger Publishing Company, 1987. – Р. 18–20.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Схожі:

Артеменко Т. Б iconНа допомогу львовознавцям О. Артеменко, А. Васильєва
Левинського, Альфреда Захаревича, Івана Багенського. Під час цієї подорожі ви почуєте нові топоніми, серед них – «Качиний Діл», середовище...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка