Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти



Сторінка10/12
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Морфема three-
Числівник three реалізується як у вільних словосполученнях, так і у фразеологізмах. У вільних словосполученнях числівник three корелює з дискретними одиницями на позначення числової кількості, напр.: англ. – three birds, three cars, three books. Деривати з основою three- семантизують як точну, так і невизначену кількість, напр.: англ. – threesome, thrice. Невизначена кількість представлена у російських полілексемних одиницях типу рос. – в тридевятом королевстве, в тридесятом царстве, що в англійській мові має еквівалент once upon a time.

В англійській мові виокремлюються іменники, прикметники та прислівники з морфемою three. Іменники та прикметники утворюються шляхом словоскладання та афіксації, прислівники – шляхом конверсії, напр.: англ. – three-card monte ‘гра’, three-card trick ‘гра’, three-decker, threepence, threescore ‘60’, threesome, three-wheeler; three-colour process, three-cornered, threefold, three-handed, threepenny, three-phase, three-piece, three-ply, three-quarter, three-star, three-way; thrice. Денумеративи-дієслова представлені ілюзорно, напр.: англ. – to three-peat, що походить від числівника three та скороченої форми дієслова repeat. Денумеративи з морфемою three, як і інші одиниці, зберігають діахронічну пам’ять їх становлення. Квантитативна функція ДУ вказує на те, що всі вони походять від вільних словосполучень на позначення ознак дискретних одиниць. Арифметична функція зберігає пам’ять вихідних одиниць у денумеративах twice та thrice, в яких афікс -ce семантизує ‘раз’.

Денумератив thrice, що є секондарним відчислівниковим утворенням, походить від староанглійського thriga та позначає ‘три рази’. Денумеративи з морфемою three функціонують як прикметники, напр.: англ. – thrice-told story ‘стара пісня, стара казка’. У цьому прикладі спрацьовує процес десемантизації, слово thrice втрачає свою квантитативну ознаку та набуває квалітативної ознаки. Подібна модифікація відбувається у фразеологічних одиницях із числівником three, напр.: англ. – Three balls ‘крамниця лихваря’, three cheers ‘хай живе’, three R’s ‘основи початкової освіти – читання, письмо, арифметика’.

Денумеративи виражають приблизність монолексемно та полілексемно, тобто слова та словосполучення вербалізують приблизність у прикладах thirtysome або in his thirties. У той час, коли числівники виражають приблизність в умовах словосполучень, денумеративи виражають її однослівно. Денумеративи модернізують буття апроксимації, наприклад, some thirty years, де приблизність номінується займенником some або сусідніми лексемами. Займенник some займає препозицію та постпозицію стосовно денумератива. Морфема -some у денумеративах семантизує невизначену кількість (thirtysome) та значення приблизної кількості (some thirty years). Невизначену кількість позначають числівники у ФО.


Морфема four-
Вільні словосполучення позначені наявністю числівника four, який на цих просторах позначає визначену та невизначену кількість, напр.: англ. – The sisters walked in pairs or fours (Jane Austen, p. 33). Hurstwood looked the part, for, besides, being slightly under fortysome, he had a good stout constitution (Adel Parks). На фразеологічних площинах числівник four відкритий до процесів деквантифікації та десемантизації, напр.: англ. – forty winks ‘короткий сон’, four eyes see more than two ‘розум добре, а два ще краще’, four-flusher ‘дурисвіт’, four hundred ‘капіталісти’, four-in-hand ‘краватка’, fourth estate ‘преса, журналісти’. Деквантифікація супроводжується процесом лексикалізації квантитативних словосполучень, що обумовлює появу парадигми кількісно-якісних фразеологічних одиниць із квантитативним компонентом. У царині фразеологічного простору квантитативний компонент десемантизується і втрачає кількісне значення, а фразеологічні одиниці реалізують квалітативні та предметні ознаки.

Основною та базовою у денумеративах є сема числа. Виокремлюється частиномовне представлення денумеративів з лексемою four. Іменники, що утворюються морфологічним способом, представлені такими типами, напр.: англ. – four-eyes, four-flush, four-in-hand, four-poster, fours, fourscore, foursome, fourpenny one. Прикметники утворюються шляхом словоскладання та афіксації, напр.: англ. – four-dimensional, four-eyed, fourfold, four-leaf, four-letter, fourpenny, four-square, four-star, four-stroke, fourth. Прислівники у словнику представлені ілюзорно – forthly. У художніх англомовних текстах денумеративи з лексемою four є активними, напр.: англ. – Take a four to get to the station. Chester drove with two-forty speed. Four-channel audio? Are you kidding me? (Lynne Graham & Michelle Reid).


Морфема five-
Числівник five походить від староанглійського fif, що семантизує значення суми два та три, або на один більше, ніж чотири, або половина десяти. Зазначена морфема зустрічається у монолексемних та полілексемних одиницях. В англійській мові способи вираження синтаксичних відношень репрезентовані керуванням та приляганням. У вільних словосполученнях із числівником та іменником спрацьовує семантичне узгодження, напр.: англ. – five dogs, five books. У денумеративах з морфемою five нумеральний компонент, в основному, займає препозицію та утворює різні частини мови, напр.: англ. – іменники – five-and-dime, five-and-ten, five-a side, five-corner, five-eight, fiver, fives, five-spice, fivestones; прикметники – five-finger discount, five-alarm, five-finger, fivefold, five-star; прислівники – fivefold, напр.: англ. – A five-angled museum is a main decoration of the city (Samantha Quinn). Jummy was very glad to get the first five in his class (Warren Linda). Gimme five if you are up to my idea (ibid). All five of them turned round having heard a splash (Samantha Quinn). Mom looked at the pile of five-and-ten goods on the table (ibid). I wanna live in a five-star hotel, you bastard! (ibid). Денумеративи типу fivesome вживається на позначення приблизної кількості.

Числівник fifteen походить від староанглійського fiftene (five + ten). За допомогою морфологічного способу творення від числівника fifteen утворюється денумератив fifteenth, що позначає порядок при лічбі. Значення приблизної кількості реалізується денумеративами типу fiftysome, in her fifties. Дериваційний суфікс -(e)s співвідноситься з поліфункціональними одиницями. Денумератив by fives вказує на кількісні ознаки лімітованої групи людей або об’єктів. Денумератив in fifties виражає обмежений термін у житті людини або суспільства, напр.: англ. – In his fifties Jimmy was still an energetic and positive-tuned man with sparkling eyes (Ben Elton). I have seen two fifties and a twenty in a wallet (ibid). У фразеологічному оточенні денумератив fifty-fifty підвладний процесу деквантифікації – такі денумеративи маркують якісні ознаки, напр.: англ. – He has a fifty-fifty chance to of surving operation (Sophie Kinsella).


Морфема six-
Cлова з лексемою six уподібнюються у їх функціях із вищезазначеними денумеративами. Числівник six походить від староанглійського siex, six, syx.

Серед денумеративів із морфемою six виокремлюються іменники, прикметники та прислівники, напр.: англ. – sixer, six-gun, six-pack, sixpence, sixpounder, six-shooter, sixte, sixfold, sixpenny, sixth-form, sixty-four-thousand-dollar question. “The unemployment rate rose almost sixfold” reported Financial Times (Robb Forman Dew).

За способом творення денумеративи із зазначеною лексемою представлені композитами, напр.: англ. – Rob’s wife moves like a six-joined robot? Don’t you think? He felt it with his sixth-sense mind (John Grisham).

У фразеологічному оточенні денумератив із морфемою six підвладні процесам деквантифікації та десемантизації, напр.: анг. – a six and half a dozen ‘різниця тільки в назві’, ‘те саме’, ‘ніякої різниці’, at sixes and sevens ‘безлад’, knock someone for six ‘дивувати когось’, a six feet under ‘померлий та похований’. З прикладів стає очевидним, що ці денумеративи втрачають квантитативне навантаження та набувають квалітативних ознак, що експлікується десемантизацією.

Порядкові денумеративи утворюються за допомогою суфіксів –th та називаються денумеральними ад’єктивами, напр.: англ. – the sixth novel. Some sixth sense told him he was not alone (Lisa Gardner). His Buick had big shining sixteenth-inch wheels (ibid).
Морфема seven-
Про давні витоки числівника seven свідчить його використання у міфологемах. Піфагорійці наділяли його силою мудрості та передбачення. Числівник seven визнавався священним не лише усіма цивілізованими народами античності та Сходу, а й шанувався навіть пізніми народами Заходу. Людина відчувала свою залежність від небесних сил і в усьому підпорядковувала землю небесам. Найбільші світила в її очах ставали найважливішими із сил. Такими були планети, яких античний світ нараховував сім. З плином часу вони перетворились у сім богів. У єгиптян було сім богів, у фінікійців – сім корів, у персів – сім священних коней Мітри, у парсів – сім ангелів, які протистоять семи демонам. Сім богів часто зображалося як семиголове божество. Усе небо підпорядковувалося семи планетам. У культурі існувало сім див, музика підкоряється семи нотам. Не обійшла стороною нас і наука – періодична система Менделєєва має сім періодів. У повсякденному житті ми зустрічаємося із числом сім – тиждень має сім днів, веселка має сім кольорів. Як свідчить історія, наш світ створився за сім днів. Рим, Москва, Київ та Ієрусалим стоять на семи пагорбах. Число сім віддзеркалює історію народу у віршах, скоромовках, прислів’ях та приказках, напр.: англ. – Seven wives for seven brothers; укр. – Сім раз відмір – один раз відріж; у семи няньок дитя без ока; рос. – Семь бед – один ответ; для бешеной собаки – семь верст не крюк, або:

Семь пирамид, семь мудрецов

И семь чудес нам древность славит.

Владыке снилось семь коров,

Рим семь холмов подошвой давит,

Семь городов входили в спор

О славной грекам колыбели,

Да и везде как на подбор –

Семь пятниц на одной неделе.

Денумеративи з морфемою seven- позначені різночастиномовним представленням. Виокремлюються іменники, прикметники та прислівники. Іменникам притаманні способи творення шляхом конверсії та композиції. Афіксація представлена раритетно, напр.: англ. – sevensome. У словнику денумеративи із зазначеною лексемою представлені рідко, напр.: англ. – seventy-eight (телефон), sevenfold, seventeen, sevensome, seventy.

У художніх текстах виокремлюються іменники, прикметники та прислівники, напр.: англ. – Chester grinned at Mike drinking his almost frozen Seven Up (Lynne Graham & Michelle Reid). Those seven-hole wheels were the dream of all his life. No doubt you’ll have your small seven-day vocation (Dean Koontz). Stop behaving like a Seventh-Day Adventist (ibid).

На фразеологічних просторах денумеративи з лексемою seven позначають модифіковану кількість, напр.: англ. – Seventh daughter of a seventh daughter (пророчиця, провісниця), укр. – бути на сьомому небі.


Морфеми eight-, nine- та ten-
Морфеми eight, nine та ten утворюють повнозначні денумеративи-іменники (eighthman, eightsome, ninepins), денумеративи-прикметники (eightfold, ninefold, tenfold), та денумеративи-прислівники (eightfold, ninefold, tenfold). Усі ці денумеральні інновації утворюються афіксацією та композицією, за винятком денумеративів-прислівників із суфіксом -fold, що утворюються від прикметників за конверсією. У художньому дискурсі денумеративи із зазначеними морфемами зустрічаються раритетно, напр.: англ. – They all piled into the eight-seater taxi (Linda Warren). A maid and a butcher had sewed a nine-course dinner (Sheelagh Kelly). The X-ray had receded a ten-inch nail driven into his head (Dan Brown) (див. табл. 13).
Таблиця 13 Частиномовна представленість морфем

one – ten

Частиномовна представленість морфем

у художніх текстах

Способи вербокреації

1

2

N. – the one, oneness. He was the one who was waited for (Adele Parks)

Конверсія

Adj. – the only, one-sided. The only reason I’m doing it is because I love you (Stephanie Meyer)

Афіксація

Продовження табл. 13

1

2

Adv. – only, once, alone. Staff meetings take place once a week. (Adele Parks)

Афіксація

N. – the two, twos, twoccer. The two of hearts? You’ll follow the suit (Vanessa Steel)

Конверсія

Adj. – twosome, two-faced. Two-day tour to Paris only 99.99 Euro (Marianne Fredriksson)

Композиція

Adv. – twice. I won’t repeat twice (Donald E. Westlake)

Афіксація

N. – the three, thirties. The three of us always stayed together (Elmore Leonard)

Конверсія

Adj. – three-corned. My tree-day journey was excellent (Chris Ryan)

Композиція

Adv. – thrice. He was noticed thrice in that restaurant (Elmore Leonard)

Афіксація

N. – the four, fours. Take a four to get to the station (Donald E. Westlake)

Конверсія

Adj. – four-wheeled, fourfold. I hate him – he was a four-letter man (Sophie Kinsella)

Композиція

Adv. – fourthly

Афіксація

N. – five-and-ten, fiver, fives. All five of them turned round having heard a splash (Donald E. Westlake)

Конверсія

Adj. – five-finger, fivefold, five-stones. You are not in the USSR, there’re no five- year plans now (Elmore Leonard)

Композиція

Adv. – fifthly

Афіксація

N. – sixer, six-gun. The sixth-grader though he was looked older (Elmore Leonard)

Композиція

Adj. – sixfold, sixty-four book. He felt it with his sixth-sense mind (Donald E. Westlake)

Композиція

Продовження табл. 13

1

2

Adv. – sixfold

Афіксація

N. – sevens. The Sevens is my favorite gamer (Geoffrey Household)

Конверсія

Adj. – seventh heaven. Do you still have a Seven-Years War in your house. (Donald E. Westlake)

композиція

Adv. – sevenfold

Афіксація

N. – eights, eighthman, eightsome. The Group of Eight gathered in France on Thursday to agree aid for new Arab democracies (Marianne Fredriksson)

Конверсія

Adj. – eight-sided

Eight-year old boy was so miserable, that I didn’t tell him the truth (Chris Ryan)

Композиція

Adv. – eightfold. You must have your map eightfold to fit it in my package (Donald E. Westlake)

Афіксація

N. – ninty-nine, ninepins. Nineties were a hard time for them (Lyn Andrews)

Конверсія

Adj. – nine-to-five The nine-storied building was the highest in the town (Chris Ryan)

Композиція

Adv. –




N. – tens, tenner. Show me your ten of spades (Donald E. Westlake)

Конверсія

Adj. – ten-roomed. A ten-year-old boy died yesterday (Sophie Kinsella)

Композиція

Adv. –



Дієвим є термін “поліфункціональність лексеми” з огляду на те, що вона виконує чимало функцій. Ці лексеми позначені різноманіттям синтаксичних функцій. Денумеральним одиницям притаманні семантичні, словотвірні, валентнісні, морфологічні аспекти. За межами контексту лексема позначає абстрактне поняття, а у мовленні актуалізується її конкретика.



У когнітивному та комунікативному руслі денумеральні одиниці синкретично реалізують ознаки корелюючих частин мови – числівника та іменника / прикметника / прислівника. Кожна сема денумеральних утворень має право на синтагматичну реалізацію, зустріч із іншими релевантними словами. Ця реалізація не завжди омовлюється за традиційними канонами, порушення норм провокує появу стилістично маркованих ланцюжків, наприклад оксиморонів типу англ. – to miss a mile; укр. – немолода молодиця, червона синька; рос. – горячий лед, живой труп. Парадигматичний аспект передбачає вибір із групи одиниць; синтагматичний аспект пов’язаний з контекстом у руслі інтеграції з оточенням. Дієвою при цьому є дихотомія – мова :: мовлення. Обидва аспекти є надзвичайно вагомими для розуміння природи числівників, їх кластерних одиниць на епідигматичному векторі. У висловлюванні номінативні одиниці, включаючи числівники, займають різну позицію у предикативних ланцюжках, мають специфічну валентність, характеризуються різною інформативністю. Як повнозначні, так і службові слова мають різну автономність. Усі ці відмінності пов’язані з особливостями функціонування мовних одиниць, із їх семантикою та лексико-граматичним представленням.
Словотвірні ланцюжки та гнізда ДУ
Числівники як нумеральні одиниці служать стабільною базою денумеральної вербокреації в сучасному англомовному дискурсі, що об’єктивується наявністю продуктивних словотвірних ланцюжків та словотвірних гнізд. Словотвірним гніздом називають сукупність похідних слів, що позначені спільним коренем. Ознакою словотвірного гнізда є наявність похідних ДУ. Наприклад, у словотвірному гнізді числівника seven похідні одиниці утворені від базового слова, тому їх називають похідними першого порядку, а одиниці, які утворені від них, – другого порядку.

SEVENS

SEVEN SEVENTH → SEVENTH-LY

SEVENSOME

SEVENTIES

SEVENFOLD

SEVENTEEN → SEVENTEENTH
У прикладі ми можемо бачити шість ланцюжка похідності. Словотвірний ланцюжок – це “ряд однокореневих слів, побудованих відповідно до їхньої послідовної похідності і мотивованості”. До складу першого ланцюжка входять твірна основа та одне похідне (seven – seven-s), у другому ланцюжку виокремлюються вихідна одиниця та її деривати (seven – seventh – seventh-ly). Наступний ланцюжок представлений лексемою sevensome, що утворився шляхом афіксації, наступний – іменником seventies, п’ятий – sevenfold. Останній ланцюжок має два словотвірні кроки.

Для словотвірних ланцюжків характерним є поступове сукцесивне словотворення, потенційні властивості вихідних компонентів служать основою для подальшого будування слів – творення інновацій. Словотвірний ланцюжок є найменшою одиницею словотвору. Отже, сукупність таких ланцюжків визначається лінгвістами як словотвірне гніздо.

Словотвірне гніздо числівників hundred та million можна подати такими ланцюжками:
HUNDREDS

HUNDRED HUNDREDSOME→HUNDREDSOMENESS

HUNDREDFOLD→HUNDREDFOLDNESS

HUNDREDTH→HUNDREDTHS
Числівник hundred має чотири ланцюжки похідності. Кожен із них має різні ступені закритості, кінцева ланка ланцюжка свідчить про те, чи можливі подальші деривації. ДУ детермінуються моделями макросистеми. Похідні утворення від числівника належать до різних частин мови. У першому ланцюжку ми маємо іменник, маркером якого виступає закінчення -s. У наступних ланцюжках прозорими є творення прикметників за допомогою афіксів (-some, -fold, -th), які відкриті до подальших процесів, пор. hundredsomeness, hundredfoldness, hundredths.
MILLIONER

MILLIONTH→MILLIONTHS

MILLION MILLIONFOLD→MILLIONFOLDNESS

MILLIONISM→MILLIONISMNESS

MILLIONAIRE→MILLIONAIRISH




MILLIONAIRISM→MULTIMILLIONAIRISM
У цьому прикладі словотвірного гнізда виокремлюється шість різноманітних словотвірних ланцюжків похідності, до складу яких (ланцюжків) входить базове вихідне слово million, словотвірні моделі якого детермінуються макросистемою англійської мови. У словотвірних ланцюжках при цьому діє ступеневий характер вербокреації. Твірна основа є базисом, служить джерелом деривації та об’єднує всі словотвірні ланцюжки у більш складну систему – словотвірне гніздо.

В англійськії мові словотвірні гнізда денумеральних конструювань утворюються навколо вихідних одиниць та словоформантів, які надають денумеративам статусу похідних вторинних одиниць (див. рис. 3.1).










ONENESS

ONE




ONLY







ONCE → ONCER
















TWOS

TWO




TWICE







TWOFOLD







TWOSOME
















THREES

THREE




THRICE







THREESOME







THREEFOLD
















FOURS

FOUR




FOURTH FOURTH-LY
FOURTH-S







FOURFOLD







FOURSOME










Рисунок 3.1 Денумеральні гнізда англомовних числівників (one – ten)








FIVES


FIVE




FIFTH FIFTH-LY
FIFTH-S







FIVEFOLD







FIVESOME
















SIXTH SIXTH-LY
SIXTH-S

SIX




SIXES







SIXFOLD







SIXSOME
















EIGHTH EIGHTH-LY
EIGHTH-S

EIGHT




EIGHTFOLD







EIGHTSOME
















NINTH NINTH-LY
NINTH-S

NINE




NINEFOLD







NINES
















TENS


TEN




TENTH TENTH-LY
TENTH-S







TENFOLD







TENNER

Рисунок 3.1, аркуш 2



Словотвірні пари та ланцюжки можна розглядати як прості лінійні конструювання, для яких валоративною є динамічність. Так, словотвірна пара ten → tens або словотвірний ланцюжок ten → tenth → tenthly за формальними ознаками належать до простих фракталів, оскільки вектори деривації в них мають лінеарний характер. Числівникова основа, що входить до складу словотвірного ланцюжка, стає базою для формування нового деривата, приєднання якого спричиняє руйнацію лінійної структури ланцюжка та перетворює його в джерело словотвірного гнізда, яке, у свою чергу, характеризується послідовністю структурної організації, більшим ступенем відкритості (див. табл. 14).
Таблиця 14 Ступені похідності денумеративів англійської мови

Вихідні основи

Перший ступінь похідності

Другий ступінь похідності

Третій ступінь похідності

1

2

3

4

One

Oneness, only, once







Two

Twos, twice, twofold

Twofoldness




Three

Threes, thrice, threesome, threefold

Thirdly, thirds




Four

Fours, fourth, fourfold, fourteen, fourty

Fourthly, fourths




Five

Fifth, fives, fivefold, fifteen, fifty

Fifthly, fifths




Six

Sixth, sixes, sixfold, sixteen, sixty

Sixthly, sixths





Продоження табл. 14

1

2

3

4

Seven

Seventh, sevens, sevensfold, seventeen, seventy

Seventhly, sevenths




Eight

Eighth, eightfold, eighteen, eighty

Eighthly, eighths




Nine

Ninth, ninefold, nines, nineteen, ninety

Ninthly, ninths, nineteenth,




Ten

Tens, tenth, tenfold, tenner

Tenthly, tenths




Eleven

Eleventh, elevenfold, elevensome

Elevenths, eleventhly




Twenty

Twenties, twentieth

Twentieths, twentiethly




Forty

Forties, fortieth

Fortieths




Million

Millionth, millionaire, millionfold, millionism

Millionairedom,millionairish, millionairism

Multi-millionai-rism

Таким чином, оглянувши словотворчі гнізда, є очевидними ознаки словотвірного гнізда, в яких простежуються його сутність та порядок. Маркерами словотвірного гнізда є:



  • спільність твірної основи як вихідної одиниці для денумеральних утворень;

  • послідовність векторів словотвору;

  • детермінація вибору моделей нормами мови;

  • наявність семи числа у повнозначних похідних одиницях;

  • зв’язки між секондарними утвореннями;

  • упорядкованість зв’язків.

Ознаки словотвірного гнізда відбивають характер створення денумеративів за іманентними моделями мови. Між твірною основою, або базисною одиницею, та секондарними утвореннями існують відношення похідності, взаємозалежності першого, другого. третього та інших кроків від похідної основи. Словотвірні ланцюжки складаються із секондарних іновацій, які утворилися шляхом деривації та утворюють словотвірне гніздо вихідної одиниці, яке позиціонується як модель системи словотворення, що містить у своєму складі ланцюжки всіх попередніх актів словотвору. Словотвірне гніздо є відкритою системою, що потенційно може поповнюватися новими дериватами.

Словотвір є окремою ендозоною, підсистемою, що використовує базові одиниці мовної системи як будівельний матеріал для утворення модельованих інновацій. Цим будівельним матеріалом служать одиниці морфемного, синтаксичного та лексичного рівнів мови.

Денумератив відрізняється від числівника – як у плані вираження, так і в плані змісту, а також способом реалізації основної для нього номінативно-репрезентативної функції. Зважаючи на подвійну співвіднесеність – із позамовною дійсністю і системою мови – денумеративи, як і всі похідні слова, реалізують потенціал словотвірної системи у вигляді конкретних структур, що є комбінаціями словотворчих засобів на позначення лексичних і словотвірних відношень. Властивість подвійної референції препарує осмислення семантики денумеративів. Лексичне значення повнозначних денумеративів об’єктивує їх статус вторинних одиниць номінації. Лексичне значення денумератива ґрунтується на лексичному значенні числівника.
Семантична дистанція числівників та денумеративів
Числівники англійської мови становлять самостійний лексико-граматичний клас слів із властивими їм семантико-функціональними показниками. Числівники містять комплекс лексичних засобів вираження кількості дискретних предметів або явищ. Ці слова використовуються при конкретизації і декодуванні кількості денотатів. Онтологічна сутність англійських числівників виявляється в їхньому двоплановому модусі існування актуальних знаків з особливою квантитативною та нумеративною функціями. Числівники – це номінуючі знаки, що маніфестують позамовну квантитативність. Виступаючи універсальним та специфічним засобом позначення абстрактного поняття числа, англійські числівники реалізують увесь обсяг функцій, властивих самостійним частинам мови, повнозначним словам. Числівники, як і будь-який мовний знак, є білатеральними. Як квантитативні одиниці вони реалізують загальнокатегоріальне і конкретне значення числа. Як немає слів без значення, так і немає числівників без числового змісту. Неоформленість числівників англійської мови відображає морфологічну дійсність усієї системи. Нульова словозміна цих слів обумовлює вивчення інших формально виражених ознак, серед яких для монофлективних числівників показовим є їхнє синтаксичне буття та словотвірне моделювання.

Денумеративи англійської мови позначені нульовим закінченням, але вони мають маркери квантитативного наповнення. Такими маркерами є морфеми, що виражають значення точних числових ознак, напр.: англ. – fiver (купюра в п’ять доларів), tenner (десятка), millionaire (мільйонер).

Денумеративи виступають різними частинами мови. Кожна денумеративна частина мови має у своїй структурі певні числові морфеми, за допомогою яких відбувається деривація.

Денумеральним утворенням, як і числівникам англійської мови, притаманна синкретсемія (термін М. В. Піменової), що охоплює нерозчленовану мовну одиницю, номінацію позначуваного та позначувального. За змістом одна лексема (синкрета) вживається для семантизації двох або більше значень одночасно, які актуалізуються у мовленні. Історично числівники належали до групи синкретів, оскільки вони мали і предметне, і кількісне значення в їх етимологічних витоках. У денумеральних утвореннях явище синкретсемії проявляється в наявності сем кількості та предметності (денумеративи-іменники), кількості та якості (денумеративи-прикметники, денумеративи-прислівники) та кількості і дії (денумеративи-дієслова). Синкретизм притаманний також метафоричним утворенням у корпусі номінативних та комунікативних одиниць.

На синтаксичному рівні числівники англійської мови виконують функцію означення. Денумеративи-іменники, в основному, виконують функцію підмета, денумеративи-прикметники – функцію означення, а денумеративи-прислівники можуть виступати як означенням, так і обставиною.

Семантичне наповнення числівників та денумеративів різниться. Числівники англійської мови реалізують у своєму значенні сему числа, а денумеративи реалізують як сему числа, так і сему предметності або якості, що простежується на векторах частиномовної вербокреації. Денумеративи англійської мови позбавлені нумеративної функції. Прагматична функція числівників реалізується у фразеологічних одиницях, у денумеративах – в однослівному контексті, напр.: англ. – one-horse, oncer.

Епідигматична функція числівників полягає у вербокреації денумеративів, які, у свою чергу, відкриті для секондарних утворень, виступаючи вихідними одиницями для подальшого словотворення. Наприклад, денумеративи-прикметники, що є секондарними похідними від числівників, утворюють, у свою чергу, денумеративи-прислівники – alone (Adj.) → alone (Adv.)

Девіації поверхневих та глибинних структур денумеративів як похідних від числівників спрацьовують у феноменах поліфункціональності, поліаспектності, полімодальності, зокрема в процесах десемантизації та деквантифікації на векторах їх еволюції та інволюції.



Вивчення та осмислення номінацій числа та їх похідних (числівників і денумеративів) дає змогу ідентифікувати основні риси зазначених одиниць у порівняльному аспекті, які редуковано представлені у денумеративах п’ятьма позиціями, за винятком термінологізації та детермінологізації (див. табл. 15).
Таблиця 15 - Спільні та відмітні риси числівників та денумеральних утворень


Риси

Числівники

Денумеративи

Походження (вторинні утворення)

+

+

Термінологічність

+



Детермінологічність

+



Фразеологізація

+

+

Поліфункціональність

+

+

Спустошеність

+

+

Словотворчі тенденції

+

+

Разом

7

5

За генетичним походженням і числівники, і денумеративи не є ініціальними, вони вторинні по відношенню до їх прецедентних одиниць. Числівники походять від предметних номінацій (зареєстрованих / незареєстрованих у лексикографічних джерелах). Денумеральні утворення походять від числівників. Перші на позатекстових просторах при позначенні точності підлягають процесу термінологізації, у контекстуальному оточенні числівники виступають маркерами і приблизної, і невизначеної кількості – процес детермінологізації. І числівникам, і денумеральним утворенням притаманний процес фразеологізації, семантизації небуквального змісту. Корелюючі слова є поліфункціональними, поліаспектними та полімодальними – специфічно омовленими у кожній підсистемі. Фразеологізація свідчить про відкритість числівників та денумеративів до процесу десемантизації, який починається з генералізації вихідного значення, коли числівники та денумеральні утворення позначають узагальнене кількісне значення, конкретизація значення уступає місце генералізації. Наступним кроком десемантизації є деквантифікація – номінація невизначеної кількості, а потім – кількістної спустошеності. Апроксимація (невизначена кількість) позначається числівниками у синтаксичному оточенні, або фразеологічному, в той час як денумеральні утворення позначають апроксимацію однослівно і здебільшого композитами, які походять від словосполучень, напр.: англ. – a twentysomething ← a girl of some twenty years; hundredsome ← some hundred (books). Зрозуміло, що механізм їх кореляції не є ригористичним у зв’язку з дією у мовній системі законів взаємозв’язку та взаємообумовленості. Але припускаємо, що спільними рисами для числівників та денумеральних одиниць є п’ять аспектів (1, 4, 5, 6, 7), а два аспекти (2, 3) є відмітними. Тобто q = 5, А – сума значень числівника (7), В – сума значень денумератива (5). Таким чином, визначаємо семантичну дистанцію між зазначеними словами за семантичною формулою дистанції В. М. Манакіна :

На шкалі оцінок відстань між числівниками та денумеративами є незначною (0,16) на перший погляд, але значущою для розпізнання онтології корелюючих парадигм, їх синтаксичних, граматичних та епідигматичних рис. Таким чином, словотворчий статус числівників та денумеративів не є автономним, але необхідним для розпізнання парадигматичного наповнення частиномовних одиниць. Вважаємо, що вербокреація є одним із важливих засобів частиномовної класифікації.

Числівникам та їх похідним (денумеративам) притаманні як відмітні, так і спільні риси.

Спільні риси числівників та денумеративів:



  • семантизація числа, яке у контексті представлене по-різному (у глибинних та поверхневих структурах корелюючих парадигм);

  • і числівники, і денумеративи належать до лексико-семантичного поля кількості;

  • обидві групи позначають число дискретних предметів;

  • ранні числівники вживаються для утворення пізніх числівників, а також для утворення денумеративів (самостійних та службових слів);

  • обидві групи відкриті процесам еволюції та інволюції;

  • обом групам притаманні процеси квантифікації, деквантифікації та десемантизації;

  • обидві групи вживаються у вільних та фразеологічних словосполученнях;

  • обидві групи відкриті процесам неогенії.

На діахронічному зрізі числівники були ранніми утвореннями, які служили базою де- / нумерального словотвору. Відмітні риси корелюючих парадигм свідчать про їх нетотожність, але семантичну та структурну близькість. Структурна близькість є прозорою у поверхневій структурі з огляду на наявність нумеральної морфеми. У глибинній структурі поняття числа виражається в тріаді точного, невизначеного та приблизного подання. На епідигматичному рівні обидві групи позначені відкритістю до словотвору за моделями англійської мови.

Системність мови полягає в тому, що вона складається з підсистем, які взаємозв’язані та взаємодетерміновані в її іманентній структурі. Однією із таких систем є лексико-граматичне подання слів, частин мови, які найбільш прозоро представлені в предметних, непредметних, повнозначних та неповнозначних загальних категоріях. Структура кожної частини мови має своє ядро та периферію, що й препарує перехід однієї частини мови в іншу. У складі кожної частини мови виокремлюються одиниці, що характеризують частину мови найповніше і розглядаються як найвиразніші представники певної лексико-граматичної парадигми. Категорія частини мови базується на певних зв’язках та відношеннях, деякі із них виникають генетично, деякі – поступово виокремлюються і створюють ієрархічну організацію лексико-семантичних груп, серед яких виокремлюється повнозначна частина мови – числівник. Серед критеріїв виділення останніх традиційними є семантичні, синтаксичні, морфологічні та словотворчі чинники. Вельми актуальним є словотвірний вимір, за яким моделюється низка відчислівникових денумеральних утворень – ДУ.

У науковій картині світу виокремлюється цілий комплекс квантитативних одиниць – мовне поле кількості, в якому представлена ієрархія різноструктурних одиниць із загальною семою кількості, в якому відображаються системні відношення, властиві навколишньому світу, когнітивному процесу, взаємообумовленості лінгвістичних та соціальних чинників. ЛСПК – біцентричне поле, яке охоплює нумеральність та димензіональність. Числівники англійської мови займають основне місце в цьому полі, оскільки вони вживаються з димензіональними словами, інтегруючи їх взаємозв’язок та взаємозумовленість.

Числівники – це лексико-семантичний самостійний відкритий клас повнозначних слів на позначення точної, приблизної, невизначеної кількості у мовленєвих ситуаціях як такі, що відкриті до поповнення свого корпусу. У своїх витоках числівники позначені синкретизмом значень. У процесі термінологізації зазначені слова позбулися предметності, до якої звернулись у таких процесах – детермінологізації, фразеологізації денумеральних утворень. Поліфункціональність числівників проявляється в гетерогенних функціях. Зазначені слова семантизують квантитативні характеристики навколишнього світу, номінують результати пізнавальної діяльності людини, виступають маркерами числових денотатів (понять), реалізуючи при цьому квантитативну та нумеративну функції.

Числівники англійської мови у своїй еволюції пройшли декілька етапів, як такі, що генерували у царині предметних одиниць; зазнали термінологізації та детермінологізації; вживаються у фразеологічному контексті; виконують нумеративну, квантитативну функції, номінуючи точну, приблизну та невизначену кількість у мовленні; підвладні семантичному колообігу – від предметного, через кількісне, до спустошеного значення; позначені потенційною словотвірною силою.

Числівники у фразеологічному контексті, модифікуючись, набувають нових значень – при семантизації понять “багато” та “мало”, а також – у феномені семантичного спустошення. Предметне значення числівників є ілюзорним у лексикографічних джерелах, воно виявляється опосередковано на матеріалі слів міри та ваги, лічильних слів та інших квантитативних одиниць. Десемантизація нумеральних компонентів спостерігається при позначенні числового контрасту, що специфічно представлено у словосполученнях із числівниками різних рівнів. Так, при вираженні значення багато у фразеологічному словосполученні вживаються числівники високого порядку і, навпаки, значення мало номінується числівниками малого рангу, напр.: англ. – million and one – ‘дуже багато’, thousand smiles – ‘безліч посмішок’, one to thousand – ‘дуже рідко’. Фразеологічне оточення руйнує реальну достовірність фактів числових номінацій, порушує кількісне представлення і є оцінним засобом вираження перебільшення.

Для денумеративів стартовими є основи числівників, структура яких відкрита модифікаціям на словотворчому рівні, як таких, що сприяють дієвості вербокреації в англійській мові, тобто появі нових лексико-граматичних парадигм (частин мови) та службових слів. Розпізнання словотвірної природи числівників сприяє осмисленню кореляції між морфемними та лексичними одиницями денумеральних утворень. Під денумеративами розуміємо похідні одиниці, продуктивного та непродуктивного відчислівникового творення – модельовані та немодельовані. Домінантною є модель “твірна основа + афікс”, напр.: англ. – seventh, seventysome, seventyfold, що характеризується спільністю твірної основи, словотворчого форманта і словотвірного значення.

Денумеральні утворення представлені самостійними та несамостійними одиницями – повнозначними та неповнозначними словами. Серед повнозначних денумеративів виокремлюються іменникові (twins, Twain, fortnight, millionaire), прикметникові (two-cornered, one-eyed, three-sided), прислівникові (once, thrice), займенникові (someone, anyone) та дієслівні (to deep-six, to ten) типи. Серед неповнозначних слів виокремлюються вигуки (Five!), сполучники (when only), прийменники (between) та частки (only). Словотворення, в основному, орієнтоване на композити, утворення нових номінацій, коли один зміст передається корелюючими структурами (I bought a car with two seats I bought a two-seated car, або I bough a two-seater).

Серед способів творення денумеративів-іменників виокремлюються афіксація, композиція, конверсія та компресія. Аналіз афіксальних одиниць дав можливість виокремити такі афікси: -er, -some, -ard, -ness, -fold, -ly, -ce, -th, -ish, mid-. Важливу роль у процесі афіксалізації відіграє словотворення за аналогією – коли незмінний компонент набуває статусу високочастотного та переходить у ранг афікса – seventysomething, tensome. Ці афікси можуть вживатися практично з усіма числівниками. Механізмом творення композитних одиниць є універбалізація, тобто об’єднання компонентів у складне слово – a two-seater, a four-wheeler. Унаслідок зрощення синтаксичних конструкцій в одну лексему утворюються слова-фрази типу six-year-old, one-size-fit-all-tween-engine.

Конверсія спрямована на зміну функціональної парадигми, тобто на зміну частиномовних характеристик твірного слова. Найбільш продуктивними моделями творення конверсійних денумеративів-іменників є семантична трансформація Num N типу one the one; the hundred the hundreds. Конвертовані одиниці в умовах фразеологічного контексту актуалізують невизначену кількість (thousand to one).

Вагома глобалізація світу, система Інтернет сприяють виникненню такого виду денумеративів-іменників, у яких серед стягнутих елементів є назви чисел або їх омографи, типу 4WD – four-wheel drive, 4 – for, 2you – to you, any1 – anyone.

Денумеральні прикметники утворюються шляхом композиції та афіксації. Лексичні одиниці, утворені з двох або більше основ, зручно передають складні поняття у стислій формі. Частиномовне навантаження прикметників несуть ад’єктивно-нумеральні композити, у яких твірними виступають повні основи слів. Такий композит має щонайменш два компоненти, останній з яких іменникова основа, а перший може бути представлений кількісним числівником або порядковим ад’єктивом, напр.: англ. – two-family house, sixteenth-century picture. Порядкові денумеральні ад’єктиви утворюються за допомогою афіксації (-th).

Способом творення денумеративів-займенників є композиція типу someone, anyone, none; у реченні вони виконують функцію підмета або додатка.

Семантичні риси денумеративів-прислівників детермінуються вихідними формами числівників та суміжних абвербів. Прислівники утворилися від прикметників, а порядкові ад’єктиви служать базою для утворення денумеративів-прислівників. Основними способами творення зазначених одиниць є афіксація та конверсія. До продуктивних моделей належать Num + -th + -ly (fifth – fifthly) та Num + -ce (once, twice). Денумеративи-прислівники утворюються за конверсією (only та alone). Частиномовна представленість цих одиниць контекстуально детермінована, семантична девіація є очевидною із сполучуваності з корелюючими словами. Омонімічність нівелюється віднесеністю до ад’єктивних або адвербіальних одиниць.

Функціональна зміна містить одиниці лексичного та граматичного рівнів: конверсії повнозначних слів у неповнозначні, а також неповнозначних у повнозначні, напр.: англ. – only (частка) → don’t only! (повнозначне слово); Five! (вигук) → Give me a five! (повнозначне слово); -teen (словоформа) → in her teens (повнозначне слово). Таким чином, як повнозначним, так і службовим словам із вихідною семою числа притаманні риси поліаспектності, синкретизму, десемантизації та спустошеності. Денумеральні утворення вживаються у статусі несамостійних елементів за умови втрати ними лексичної сутності та значущості, набування синтаксичної вагомості та нового функціонального призначення (between – явище препозиціональності, if only, when only – явище кон’юнктивізації).

Особливим є процес внутрішньочислівникового частиномовного утворення на матеріалі назв малих чисел та числівників високого рангу. Числове значення у денумеративах представлене модифіковано у кількісно-якісному функціонуванні.

Вивчення денумеральних утворень за межами їх текстового представлення є неповним, таким, що не розкриває динаміки становлення та функціонування одиниць із числовою семою. Взаємозв’язок між граматичною формою та функціональним змістом, між лексичною та граматичною семантикою осмислюється на матеріалі денумеральних інновацій. Словотвірний аналіз денумеративів препарує виокремлення морфем, серед них – числівникових. Денумеральні утворення об’єктивують динаміку мовного словотвору, його способів, засобів та появу частиномовних моделей, кореляції первинних та вторинних утворень на матеріалі числівників та відчислівникових одиниць.

Семантична дистанція між числівниками та денумеративами є незначною, але такою, що підтверджує достовірність робочої гіпотези: слова зі спільними семами проходять схожу еволюцію та функціонування.



ІІ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Питання для самоконтролю


  1. Яка різниця між синтаксичними (вільними) словосполученнями (з нумеральними компонентами) та фразеологічними?

  2. Які значення реалізують числівники у ФС(ч.)?

  3. Чи омовлюються поняття “багато”, “мало” числівниками?

  4. Прокоментуйте процес десемантизації квантитативних одиниць.

  5. Як ви розумієте метазнак “спустошені числівники”?

  6. Назвіть основні частиномовні риси числівників.

  7. У чому полягають номінативна, квантитативна та нумеративна функції числівників?

  8. Які словотвірні моделі притаманні квантитативним словосполученням?

  9. Чим відрізняються денумеративи від числівників?

  10. Чи залежать числівники від текстового та дискурсивного оточення?

  11. Яке семантичне наповнення числівників у фразеологічному контексті?

  12. Чим об’єктивується домінантне положення числівників у ЛСПК?

  13. Визначте характер прямої та опосередкованої лічби.

  14. Які основні віхи еволюції притаманні номінаціям числа?

  15. Назвіть основні моделі нумеральних словосполучень.

  16. У яких дискурсах числівники (квантитативні слова) реалізуються часто?

  17. Які мовні одиниці номінують поняття “багато”, “мало”?

  18. Назвіть основні засоби номінації неточної кількості.

  19. Визначте статус специфікаторів НумС.

  20. Чи позначають числівники за межами контексту приблизну кількість?

  21. У чому проявляється поліфункціональність числівників?

  22. Назвіть основні функції кількісних одиниць.

  23. Які когнітивні зони імплікуються в еволюції числівників, слів міри та ваги?

  24. Чи можуть позначатися кількісні ознаки невербальними засобами?

  25. Назвіть випадки “спустошених” кількісних слів.

  26. Проаналізуйте процес еволюції мовних категорій квантитативності та квалітативності.

  27. Назвіть мовні засоби вираження кількісно-якісних відношень.

  28. Які групи числових дериватів виділяються у мові?

  29. Які числівникові деривати набувають ознак прикметника?

  30. Які специфікації якості спостерігаються у кількісно-якісних похідних?

  31. Як інтерпретуються порядкові числівники у сучасній лінгвістичній літературі?

  32. На чому базується віднесення порядкових числівників до розряду числівників?

  33. Проаналізуйту спільні та відмітні риси кількісних і порядкових числівників.

  34. Що об’єднує порядкові числівники з прикметниками?

  35. Поясніть значення терміна “порядковість”.

  36. Прокоментуйте структуру та значення нумеративних прикметників-дериватів.

  37. У чому полягає номінативна функція числівників?

  38. Поясніть різницю між словами: число і числівник.

  39. Що означає номінативно-ідентифікуюча функція числівника?

  40. Що означає номінативно-індивідуалізуюча функція числівника?

  41. Наведіть приклади різних типів сполучуваності числівників.

  42. Коли числівники виконують суто нумеративну функцію?

  43. У яких умовах числівники реалізують номінативну функцію?

  44. Коли використовуються еліптичні форми нумеральних сполучень?

  45. Які особливості взаємодії апелятивного та онімічного шарів лексики?

  46. Чи можуть онімні одиниці (у тому числі нумеральні оніми) бути константними одиницями?

  47. Які фактори сприяють зростанню ономастичного поля (зокрема зростанню кількості нумеральних онімів)?

  48. Як впливає функціональна варіативність кількісних одиниць на процес їх термінологізації?

  49. Яка різниця між нумеральними та денумеральними утвореннями?

  50. Наведіть приклади денумеральних іменників, прикметників, прислівників та службових слів.

  51. Що спільного між морфемами -teen та -ty ?

  52. Наведіть приклади числівників, у яких прозорими є процеси додавання та множення.

  53. Назвіть ступені похідності денумеративів.

  54. Наведіть приклади частиномовних деривативів.

  55. Чи відносять числівники-денумеративи до інтернаціональних слів?

  56. Якими шляхами поповнюють числівники фразеологічний корпус?

  57. Визначте поліфункціональність числівників.

  58. Які групи іменників вживаються у статусі другої основи денумеративів?

  59. Назвіть основні ступені денумерального конструювання?

  60. Чи є числівник вихідною/похідною одиницею у процесах дериватології?

  61. Які морфеми вживаються з основами числівників?

  62. З’ясуйте семантичне навантаження денумеративів:

- thousands of people;

- twofaced problem;

- four-cornered room.


  1. Які одиниці мотивуються легше

- монолексемні ;

- полілексемні ?



  1. Які квантитативні одиниці часто вживаються у казках та міфології?




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2010 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2011 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconН. В. Хамітов самотність у людському бутті Досвід метаантропології 2-е видання, виправлене І доповнене кнт київ 2017 ббк 87. 21 Х18 Рецензенти: І

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon"19"(075. 8) Ббк 81. 411. 4-7я73 К61 Рецензенти
К61Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу "Історія перекладу" : навчальний посібник
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти
Олександр Іванович – д пед н., проф., зав каф фізики й методики викладання фізики зну
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКонспекти уроків, художні тексти, тестові завдання клас Донецьк 2006 ббк 83. (2=Укр) Рецензенти
Оліфіренко В. В. – кандидат педагогічних наук, доцент Донецького національного університету, член Національної Спілки письменників...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБбк 83. 30 І-19 Рецензенти: – доктор філологічних наук, професор Войтюк А. Ю
Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим,...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon+ 159. 019: 159. 923 Кондратенко Лариса Олександрівна
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconМ 74 том 163 м 74 мова І культура
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – Вип. 16. – Т. I (163). – 432 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка