Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти



Сторінка3/12
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Семантичні характеристики числівників
У сучасній мовознавчій науці немає більш широкого та менш визначеного поняття, ніж семантика. Визначення, до якого схиляється більшість мовознавців, є таким: семантика мовної одиниці становить той зміст, смисл, сукупність даних, які мовний знак позначає собою і передбачає у процесі комунікації.

Семантичні характеристики числівників проявляються в їх еволюції, як таких, що пройшли складний шлях свого становлення. У змістовному плані числівники є абстрактним позначенням числа, що не має предметності (на відміну від іменника), дії (на відміну від дієслова), квалітативності (на відміну від прикметника), вказувальності (на відміну від займенника). Ці слова виражають ідею числа та позначаються наявністю конкретної семи числа. Сам корінь слова числівник семантизує значення числа (number). На синтаксичному рівні числівник актуалізується у сполученнях з іменниками. На морфологічному рівні числівники відокремилися від інших слів своєю аморфністю. Числівникам різноструктурних мов притаманна семантична єдність, на що вказує мотивація метазнаків англ. – Numeral, укр. – числівник, рос. – числительное. Як лексичні одиниці, що виражають число, числівники співвідносяться з натуральним рядом чисел, їм притаманна ригористична семантична організація. У цій парадигмі кожен числівник позначає число на одну одиницю більше попереднього та дефінується за формулою Чn = Чn−1 + 1 (5=4+1, 6=5+1). Ряд, який починається з одиниці та послідовно збільшується на одиницю, може бути апріорі нескінченним. Це “чудо числівників” корелює у науковій літературі із феноменом термінологізації. А. Є. Супрун назвав числівники “абсолютними термінами”, що з часом десемантизувалися, втратили сему предметності та набули рис термінологічності, відсутності морфологічної оформленості.

У словнику базове значення розглянутих слів тлумачиться алонімом number, що позначає: 1) номер; 2) кількість, число; 3) грам. число. Пор.: one – the number 1; two – the number 2; three – the number 3, III, one more than two; four – one more than three, or six less than ten, the number 4, equivalent to the product of two and two; five – equivalent to the sum of two and three, one more than four, or half of ten, the number 5; six – equivalent to the product of two and three, one more than five, or four less than ten, the number 6; seven – equivalent to the sum of three and four, one more than six, or three less than ten, the number 7; eight – equivalent to the product of two and four, one more than seven, or two less than ten, the number 8; nine – equivalent to the product of three and three, one more than eight, or one less than ten, the number 9; ten – equivalent to the product of five and two, one more than nine, the number 10.

Спільним для числівників англійської мови, співвіднесених із першим десятком натурального ряду чисел, є проста структура, самостійність і співвіднесеність із германськими витоками. Назви чисел першого десятка у сучасній англійській мові співвідносяться з поняттям числа від одного до десяти, у їх змістовній структурі не етимологізуються ранні етапи когніції кількісних відношень. Про семантичну еволюцію англійських числівників свідчать дані історії квантитативних слів, у яких відбивається шлях пізнання від предметного до кількісного.

У давніх народів рука слугувала знаряддям лічби, що дало можливість виникненню квинтарної та децимальної систем лічби. Згодом виникла вігезимальна система, при якій для лічби використовувалися пальці рук та ніг. На слов’янській землі сформувалася десятична система, але тут простежуються залишки ранніх систем обчислення – п’ятеричної та двадцятеричної. Раніше числа позначалися за допомогою малюнків, букв, цифр та слів. Деякі малюнки були схожі з конкретними предметами, наприклад, одиниця позначалася вертикальною рискою. У сучасних мовах відбувається процес уніфікації зображення цифр і вони набувають міжнародного характеру. Мовні позначення цифр та їх змістовні структури розрізнюються у кожній мові. В деяких мовах предметні витоки числівників є прозорими, у деяких – числівники актуалізують тільки числове значення, втративши до цього предметні асоціації. Дію лінгвістичних та соціальних факторів обумовлює наявність конкретного чи неконкретного значення у змістовній структурі числівників. В основі лічби можуть виступати будь-які числа, при цьому кожна мова виокремлює чи виробляє притаманну їй систему номінацій числа. Люди рахують двійками, трійками, десятками чи сотнями, у деяких народів – дюжинами.

Вивчення системи лічби, її номінацій відкриває когнітивне буття кількісних відношень реального світу.


Когнітивні характеристики числівників
Мова знаходиться у тісному зв’язку з мисленням та об’єктивною картиною світу. Через мислення мовні одиниці співвідносяться з предметами та явищами об’єктивного світу. Мова – це найвище знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних процесів.

Пізнання – це процес наближеного відображення об’єкта, в якому є небезпека огрубіння й омертвіння живої дійсності. Людина у своїй свідомості творить і перетворює навколишній світ. Багатоаспектність кількісної реальності детермінує характер когніції.

Сучасні англійські числівники, як і числівники інших мов, актуалізують абстрактне значення, яке вони отримали у процесі еволюції. Вихідні вектори цих слів асоціюють із конкретними предметами. Своєю появою вони завдячують потребі людини порахувати та виміряти предмети, які її оточують. Загальним процесом для числівників різних мов є їх поступовий розвиток від предметного до кількісного значення. На сучасному етапі англійські числівники виступають носіями абстрактного та лічильного значення. Змістові структури англійських числівників характеризуються динамікою, зміною обсягу, специфічною еволюцією від неозначеного до означеного та знову до неозначено-кількісного значення. Англійські числівники позначують не лише кількісні відношення, a також виконують функцію аналізу останніх. Числівники абстрагують і узагальнюють кількісні ознаки, виступають потужним знаряддям пізнання світу, засобом переробки інформації та об’єктивації знань про навколишній світ.

Кожний предмет об’єктивного світу має кількісні характеристики. Процеси, події, факти розглядаються у їх просторово-часових параметрах, оскільки з просторовими характеристиками нерозривно пов’язані й часові.

Кількісні характеристики світу пізнаються шляхом обчислення й вимірювання, що обумовлюється природою речей та явищ. Предмети можуть бути дискретними, такими, що піддаються лічбі. Обчислення може бути прямим (на позначення числових характеристик) та непрямим (на позначення величин у процесі вимірювання). Вимірювання виникло давно і мало велике значення у практичній діяльності людини – як необхідний наслідок впливу людини на навколишній світ. Д. І. Менделєєв відмічав, що будь-яка наука починається з виміру, а точні науки зовсім неможливі без вимірювання.

Одне з вагомих досягнень людства – число та вміння мислити числами. Число становить сукупність певної кількості чого-небудь. У свою чергу, кількість є філософською і логічною категорією, що характеризує зовнішній аспект предметів і явищ з погляду на їх вимірюваність маси, величини, об’єму.

“Поняття числа і фігури взято не звідкись, а тільки з дійсного світу, – писав Ф. Енгельс, – десять пальців, на яких люди вчилися лічити, тобто зробити першу арифметичну операцію, є все що завгодно, тільки не продукт вільної творчості розуму. Щоб лічити, потрібно мати не лише предмети, які піддаються лічбі, а й мати вже здібність абстрагуватися при розгляді цих предметів від усіх інших їхніх властивостей, крім числа, а ця здібність є результатом довгого історичного розвитку, що спирається на досвід”.

Назви чисел виникли давно і є на часі абстрактним показником кількості предметів, з одного боку, та позначенням їх лічби, з іншого. Числові позначення синкретично інтегрували з позначенням предметів, згодом – їхніх ознак. Без числа неможлива не лише будь-яка наука, а й будь-яке знання, будь-яке відношення до життя. Число дає не тільки міру речей, а й простий зв’язок явищ, і тут мова пов’язана із числом у розвитку людського мислення від дифузно-предметних спроб людини до сучасного розуміння числа та чисел у всьому математичному та філософському розмаїтті числових можливостей.

“Світ є число”, – стверджував Платон. Витоки поняття числа сягають давнини й пов’язані з когнітивною діяльністю людей, як таке, що виникло із лічби окремих предметів. Однією із форм ранньої лічби слугував простий перелік реальних об’єктів. Предметні витоки є віддаленими на часі, прихованими й імпліцитними, що як сплески предметності час від часу появляються на векторі функціонування.

Розуміння числа є основною проблемою квантифікації. Число відбиває кількісні аспекти світу в мові. Воно корелює з поняттям кількості, виступає засобом вираження широкого її поняття. За допомогою числа відбувається лічба предметів та явищ. У житті та свідомості людини число пов’язане й постійно корелює з предметним світом. Число корелює з поняттям кількості, яка має бути порахована або виміряна. Кількісні слова, що позначають абстрактні поняття чисел, сформувалися на базі назв конкретних предметів. Із часом у людській свідомості число абстрагувалося від означуваних предметів, перетворилося в абстрактні номінації.

Людство прийняло азбуку лічби, що базувалася на натуральному ряді чисел. Для фасцилізації прийняття кількісної інформації використовуються засоби невербаліки. Лічба та об’єкти лічби спочатку зливалися: об’єкти лічби були і засобом лічби. Згодом засоби лічби відокремилися від об’єкта лічби та отримали функцію еталонів лічби. Людина з її фізичною симетрією послужила прототипом числових еталонів. Соматична парність рук, ніг була основою для десятеричної та вігезимальної систем лічби й міри. Багато народів мало систему лічби, що була пов’язана з використанням частин тіла – пальців, рук, голів та ніг. Проте згодом на їх зміну прийшли цифри – візуальні засоби, які звільнилися від предметних асоціацій. Процес пізнання кількісних відношень передбачає послідовність розвитку від простого до складного, від конкретного до абстрактного.

Категорія кількості належить до універсальних категорій, в основі яких лежить реальна дійсність. Понятійний зміст кількості базується на об’єктивно існуючих кількісних відношеннях. Основні поняття знаходять своє вираження у мовних одиницях лінгвістичних систем. В англійській мові виокремлюється цілий комплекс мовних одиниць, засобів вираження кількісних ознак, що має назву лексико-семантичного поля кількості. Одиниці мовного поля кількості вступають у парадигматичні відношення позначення квантитативних протиставлень на базі загальної семантичної функції.

Приналежність одиниць до лексико-семантичного поля кількості визначається наявністю загальних, інваріантних або варіантних сем кількості. Обсяг лексико-семантичного поля кількості визначається наявністю елементів, що реалізують опорні або супутні семи кількості. Кількісні значення притаманні корпусу повнозначних слів і є інгерентними для багатьох частин мови. Це іменники, прикметники, дієслова, займенники. Службові слова, серед них – прийменники, сполучники – семантизують число дистантно.

Для вираження числових значень служать особливі слова – числівники. Етимологічні витоки цих номінацій тлумачаться історичною лінгвістикою шляхом реконструкції спільних коренів та установлення типів мови. Числівник як частина мови наділений категоріальним значенням, граматичним представленням та словотворчими потенціями. Перефразувавши Платона, можна сказати, що “мова є числівник”.

Сучасні англійські числівники, як і числівники інших мов, мають абстрактне значення, якого вони набули у процесі еволюції. Числівники розвивалися на базі конкретних денотатів, вони належать до найдавнішої лексики. Потреба у лічбі, необхідність порахувати предмети та виміряти оточуючі людину предмети генерували виникнення числівників.

На часі предметний етап числівників є ілюзорним і верифікується міждисциплінарними науками. Числівники етимологізуються в індоєвропейських коренях: латинських, ірландських, готських (згідно з етимологічним словником Вебстера). У старослов’янських словах инораъ, инокъ, иноходь афікс инъ втратив своє первісне числове значення і простежується у словах інший, інколи, інде (згідно з працями В. Г. Таранця). Лексема один корелює із одиницями на позначення саме той, тільки той. Пор.: рос. – картофелина, горошина (де суфікс -ин семантизує значення сингулярної одиниці). У багатьох народів, як уже зазначалося, знаряддям лічби слугувала рука людини. В основі десятеричної системи лежить лічба на пальцях рук. Наприклад, етимологія числа 10 вказує на зв’язок зі словами дві руки, а число 5 походить від древнього слова рука. Очевидно, що першими квантитативними реалізаціями множинності були показники простих чисел один та два. Найбільш уживаним є число два, оскільки в давнину воно показувало не лише дві речі, а й позначало також багато речей і навіть інколи одну річ, яка мислилась як єдине неподільне ціле.

У багатьох мовах позначення малих чисел тяжіють до антропометричних назв. На ранніх етапах пізнання множинності рука-длань та рука-п’ятерня використовувалися для позначення понять один-два, п’ять-десять. У деяких мовах назви чисел корелюють із позначеннями людина і плем’я, у клинописах для позначення одиниці використовується зображення людини.

Англійські числівники позначують не лише кількісні відношення, а й якісні. Числівники абстрагують і узагальнюють кількісні ознаки, є потужним знаряддям пізнання світу, засобом переробки інформації та об’єктивації знань про навколишній світ.



Поліфункціональність числівників
Поліфункціональність числівників об’єктивується характером когнітивних процесів, засобами їх експлікації у мовній картині світу.

Номінативна функція числівників полягає в позначенні результатів пізнання та є універсально діючою на векторах як квантитативної, так і нумеративної субфункції. Перша субфункція вживається при позначенні предметних відношень, друга – в арифметичних процесах додавання, віднімання, множення та ділення.

Числівники виконують квантитативну функцію, про що свідчить їх тяжіння до дискретних одиниць у ролі детермінативів. Ці слова уточнюють предмет у його кількості й виступають як характеристика імені з атрибутивним прирощенням. Числівники виконують когнітивну та номінативну функції.

Під когнітивною функцією числівників розуміємо здатність цих мовних одиниць зберігати основні етапи пізнання об’єктивних квантитативних відношень. Когнітивна функція числівників “розповідає” про складний шлях становлення категорії кількості, здатність досліджуваних мовних одиниць відображати основні віхи еволюції від предметних значень праформ до термінологічного значення, потім – до детермінологічного, якісно-предметного наповнення. Вивчення когнітивної функції числівників допомагає розумінню числа як факту мовної онтології.

Прагматична функція числівників реалізується у фразеологічному контексті, в їх емоційно-експресивному бутті.

Епідигматична функція (словотвірна) об’єктивується наявною парадигмою денумеративів, утворених за моделями макросистеми.

Числівники англійської мови пройшли складний шлях і характеризуються притаманними структурно-семантичними тенденціями. Числівники англійської мови – самостійний лексико-граматичний клас слів із властивими їм семантико-функціональними показниками, яким притаманні ізоморфні риси лексико-семантичного поля кількості, що становить поліцентричну ієрархічну парадигму.

На парадигматичній осі числівники реалізують тільки точні числові характеристики, що експлікує їх термінологічний характер. У текстовому оточенні числівники модифікуються, змінюються і при цьому номінують як точні, так і неточні ознаки. На синтагматичному рівні числівники позначені біфункціональністю, тобто вони реалізують квантитативну та нумеративну функції. Поза текстом числівники вживаються для позначення точної кількості. Емпіричний матеріал свідчить про домінантний характер числівників у парадигматичній групі квантитативності, вони становлять ядро квантитативних словесних знаків і є базовими в лексико-семантичному полі кількості.

Для поля кількості характерними ознаками є багатоярусність і багатоаспектність. Стратифікація його зумовлена гіперо-гіпонімічними відношеннями компонентів. Семантична модель категорії кількості об’єктивується реальним буттям предметів та явищ дійсності, а також – загальноісторичним досвідом пізнання кількості:

точна

КІЛЬКІСТЬ

неточна приблизна


невизначена
Сема кількості обіймає цілий комплекс морфемних, граматичних, лексичних засобів позначення точної та неточної кількості. Поняття приблизної кількості корелює з невизначеною множинністю та величиною. На морфемному рівні значення неточної кількості виражається синкретичними одиницями, основними та супровідними семами.

Числівники представлені групами: 1) власне кількісних (один, три); 2) збірних (двоє, троє); 3) дробових (одна друга). Власне-кількісні числівники означають кількість предметів або абстрактно-математичну кількість у цілих одиницях (англ. – three dogs, two friends, four times five; укр. – два кораблі, три товариші, шість поділити на три). Числівники на позначення кількості дискретних предметів поєднуються з іменниками, які означають предмети, що підлягають лічбі. Вони становлять основу числівникової підсистеми мови.

Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле (двоє незнайомих, троє дітей, семеро козенят). Збірні числівники доповнюють систему власне кількісних числівників паралельними, певною мірою синонімічними числовими назвами (два товариші – двоє товаришів, чотири двері – четверо дверей). В англійській мові збірних числівників немає, але англ. лексема both тяжіє, наближається до словосполучення типу two of them.

Дробові числівники позначають кількість, що складається з певного числа частин цілого. Вони вживаються також при іменниках, які не піддаються лічбі. Пор.: укр. – одна третя земної поверхні, дві сьомих рідини; англ. – one thirds of page, two fifths of water. Дробові числівники мають аналітичну будову. Кожен із них компонується з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового числівника (у знаменнику). Дробові числівники широко використовуються в науковому (особливо в математиці) та діловому дискурсах.

Нумеральні синтаксичні словосполучення в сучасному англомовному дискурсі позначають точні та приблизні кількості. Кількісні одиниці на фразеологічних просторах позначають невизначену кількість – багато-мало. Пор.: англ. – two heads are better than one, one in a hundred.
Прагматичні характеристики числівників
Фразеологія – це конденсований досвід соціуму, минуле та сучасне якого відлунюються у фразеологічних одиницях (ФО) мови. Універсальним є те, що ФО корелюючих мов вступають у двобій не тільки з вихідними синтаксичними структурами, а й у “смертельний поєдинок” з усталеною фразеологією. Фразеологія як проміжний рівень перебуває на векторах лексико-семантичного рівня. Фразеологія – як система непрямих номінацій – пов’язана з окремими зонами буття, пов’язана із людиною та її діяльністю і має чіткий антропоцентричний характер.

У кожній мові є стійкі словосполучення, які за змістом та синтаксичною функцією рівнозначні слову. Ці словосполучення належать до полілексемних мовних одиниць із певною структурою та семантичним навантаженням. Фразеологічні одиниці відбивають уявлення людей про навколишній світ. Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов’язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та ментальності народу. Фразеологізми як явище були породжені необхідністю створення виражальних засобів для потреб комунікації, для можливості наочно виразити свої емоції, почуття, дати яскраву та образну характеристику діям, процесам і явищам. У фразеології відображено національну картину світу.

Фразеологізм – семантично пов’язане сполучення слів, яке на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень) не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. До фразеологізмів відносять прислів'я, приказки, крилаті вислови.

Більшість фразеологізмів з'явилися в процесі спостереження за навколишньою дійсністю – історичною, суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом. Процес створення фразеологічних одиниць складається з двох етапів. Перший полягає у тому, що певні звуки, складені у слово, набувають значення. Другий етап – це коли сполучення, яке складається з декількох слів, кожне з яких має у словнику власне значення, набуває нового значення, що не тотожне, відрізняється від значення будь-якого зі слів-компонентів фразеологічної одиниці.

Компоненти фразеологічних одиниць із числівником здатні семантично модифікуватися, їм притаманні відтворюваність, стабільність структурних компонентів, цілісність значення, непроникність. Усі ці ознаки зближують фразеологізм зі словом.

Числівники у вільних словосполученнях співвідносяться з реальними об’єктами, вказують на їх точну або приблизну кількість. На значення числівників в умовах фразеологічного сполучення впливають компоненти оточення: перехрещення і включення їх смислів у семантику цільної одиниці. Загальний смисл фразеологічних одиниць обумовлюється сукупністю значень складових.

Залучення однакових числівників у різні фразеологічні оточення сприяє семантизації різних смислів. Наприклад, фразеологічне словосполучення з компонентом one є носіями унікальності (the only one, there is the only one child in the world), одиничності (one can do it), відповідності (one man one mind), паукальності (the voice of one man is the voice of no one), часової невизначеності (one time, one day). Переосмислення числівника у фразеологічному сполученні впливає на семантичну модифікацію, сприяє втраті кількісного значення та переходу фразеологічної одиниці до поля якісної оцінки. Напр.: англ. – to put two and two together – ‘зробити висновки’, as clear as two and two makes four – ‘ясно як білий день’, no two ways about it – ‘іншого виходу немає’, to drink like seven lords – ‘напиватися, як свиня’.

Фразеологічні одиниці із числівником – ФО(ч) – як вторинні одиниці репрезентують відхилення від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень. Вивчення поверхневої та глибинної структур ФО(ч) є актуальним з огляду на сьогоденну вагомість когнітивних досліджень, експлікацію характеру дієвості людського фактора. У полілексемній гетерогенній структурі постійно протиставляються узуальна форма – оказіональній, об’єктивна оцінка – суб’єктивній, вихідна структура – похідній, первинні одиниці – вторинним, нейтральна лексика – експресивно-емоційній, національний пласт – транснаціональному тощо. Розпізнання когнітивної вагомості ФО(ч) є дуже актуальним для їх адекватного відтворення у мовах-трансляторах. ФО(ч) притаманні мовна усталеність, формальна та семантична цілісність. Зазначені одиниці належать до мовних конструювань із відповідною структурою, семантикою та прагматикою. На відміну від змінних словосполучень ці полілексемні одиниці позначені біполярністю – відкриті процесам конвергенції та дивергенції.

Ретроспективно ФО(ч) тяжіють до валоративних знаків, що відіграли значну роль в омовленні кількісних ознак навколишнього світу. Оточення ФО(ч) специфічно впливає на семантичне наповнення числівників. Адгерентних конотацій, зокрема національно маркованих, набувають ФО(ч) у процесі етнічної акомодації. Пор. амер. ФО(ч) the old thirteen ‘cтарий державний прапор США’, two bits ‘монета в 25 центів’, a long bit ‘монета в 15 центів’. Переклад зазначених ФО(ч) не є адитивним відтворенням значень компонентів, препарується пошуком етимологічних витоків лексикалізованих одиниць, їх кореляцією з реальними / ірреальними подіями, артефактами, міфами, легендами тощо. Так, шотландська монета plack ‘4 пенси’ була у вжитку в ХV – XVI ст., її незначна вартість послужила мотивацією для появи ФО(ч) two and a plack ‘дріб’язок’, ‘дрібні гроші’.

Семантика ФО(ч) зазвичай детермінується значеннями вихідних одиниць. Позначення людей, їхніх емоцій за кількісними ознаками стало мовною традицією. Пор.:



the upper two hundred ‘верхівка’, ‘еліта’;

one dollar a year man – ‘людина, яка працює на державній службі за символічну плату’;

to feel like a million –‘почувати себе прекрасно’;

to go like sixty – ‘нестись щодуху, стрілою’.

ФО(ч) the seven Sisters – ‘сузір’я Тільця’ – за легендою позначала сім дочок Атланта і Глейони. Числівник seven є надзвичайно популярним на фразеологічному просторі. Пор.: англ. seven wonders, seven deadly sins, seven-leaqued-boots. Із часом кількісні семи вихідних одиниць поступаються якісним; ФО(ч), модифікуючись, збагачуються новими образами. Пор.: ФО(ч) there are one or two traders – ‘два не згодні між собою спеціалісти’. Семантичні зміщення фразеологічних одиниць, їх метафоричні експансії, парафрази та рескрипти є показовими для художнього дискурсу. Адекватне осмислення препарується фразеологічним контекстом, когнітивним досвідом носіїв корелюючих мов. ФО(ч) – це лексикалізація змінних словосполучень. Спільність поверхневої структури корелюючих словосполучень не передбачає тотожності їх змісту. Пор.: англ. one of those days (only in reference to the future), some day, some time or other, some of these days later; ‘цими днями’, ‘незабаром, коли-небудь’. Образи паремій у мовах оригіналу та транслятора позначені як конгруентністю, так і девіацією. Пор.: англ. One scrubbed bushel sheep will mar a whole flock, syn. One rotten apple decays the bushel; the rotten apple injures its neighbours; Two cats and a mouse, syn. Two wives in one house; Two in distress make sorrow less; укр. Одна паршива вівця всю отару поганить. Від одного яблука весь віз згниє. Два ведмеді в одній берлозі не живуть, два коти в одному мішку не помиряться. У гурті і смерть не страшна.

Поверхневі структури ФО(ч) відкриті до заміщення, що об’єктивується наявністю синонімів, антонімів та алонімів. У лексикографічних джерелах нумеральні компоненти можуть замінюватись або пропускатися. Пор.: англ. – One today is worth two tomorrow; Never do tomorrow what you can do today; Never put off till tomorrow what you can do today; укр. – Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні; оклад не йде на лад; англ. – One bird in hand is worth two in the bush; укр. – Краще синиця в руках, ніж журавель у небі; англ. – Seven cooks spoil the broth; рос. – У семи нянек дитя без глаза.

ФО(ч) утворюють сектор вторинної номінації, корелюють із конотативною лексикою, омовлюють етношарм носіїв мови. Спільність рис ФО(ч) у корелюючих мовах уможливлює їх осмислення та тлумачення іманентними засобами цільової мови. Облігаторним при цьому є збереження змісту ФО(ч), факультативним – лексико-синтаксичних паралелей. У семантичній скарбниці зіставлених одиниць зберігається когнітивний досвід. Відомо, що ФО(ч) у своїй еволюції обіймають первинні та вторинні знаки. Вихідні (первинні) нумеральні словосполучення (НумС) лексикалізуються у вторинні, похідні фразеологічні словосполучення. У новоутворених, секондарних одиницях кількісне наповнення модифікується в якісне або субстантивне.

Образотворчі процеси спричиняють появу омонімічних синтаксичних (вихідних) та фразеологічних (похідних) словосполучень, що є базою креативних пошуків у тлумаченні. Структурні еквіваленти ФО(ч) у мові транслятора можуть бути повними або частковими (при збереженні прагматичних інтенцій). Пор.: англ. – two dogs over one bone seldom agree; in two twos; when two Sundays meet together; two or three; four corners of world; at one time; to know how many beans make five; to have smth at finger tips; укр. – двом собакам однієї кістки не поділити; негайно; ніколи; декілька; чотири сторони світу; за один раз; бути собі на умі; знати як свої п’ять пальців.

Адекватність тлумачення ФО(ч) об’єктивується аналізом зазначених одиниць у мові оригіналу та цільової мови. Вивчення поліаспектності ФО(ч) дає можливість осмислити експресивно-емоційні потенції числівників, їх семантичне навантаження, ретроспективне буття та сучасне функціонування. Семантичний континум ФО(ч) конденсовано відображає шлях становлення нумерального пласта лексики, її образотворчу, адаптивну можливість модифікацій.

Позбавлення числівниками у фразеологічному словосполученні числового змісту призводить до втрати сем точної кількості, до вираження понять багато – мало, напр.: англ. – two minds are better than one; a stitch in time saves nine; укр. – на всі чотири сторони; під три чорти; рос. – за семью печатями; за три моря. При десемантизації числівник у фразеологічному словосполученні переходить до розряду кількісно-якісних одиниць, напр.: англ. – dressed up to the nines – ‘зодягнений по моді’, nine worthies – ‘знамениті люди’, a cat has nine lives – ‘живучий’. Числівники у фразеологічному словосполученні можуть замінюватись іншими кількісними словами: to make two ends meet – to make both ends meet ‘зводити кінці з кінцями’, for two pins – for a pin ‘за дрібницю’, at one time – at a time ‘за один раз’. Також може відбуватися взаємозамінюваність числівників, при тому зберігається смисл сполучення: forty winks – nine winks ‘сон уривками’, to talk nineteen to the dozen – to talk ten to the dozen ‘тараторити’, to be in two minds – to be in twenty minds‘ бути в нерішучості’, to give hundred smiles – to give million smiles ‘усміхатися’. Наступним чинником десемантизації числівників у фразеологічному словосполученні служить заміна числівника іншим словом: saying and doing are two (different) things ‘скоро казки сказуються, та нескоро діло робиться’, to come out of one (the same) footing ‘бути на рівні з кимось’. Числівник може взагалі опускатися, при цьому зміст не змінюється: like as (two) peas ‘однакові як дві краплі води’, as cross as (two) sticks ‘роздратований, не в дусі’, as drunk as (seven) lords ‘п’яний як чіп’.

Фразеологічні одиниці англійської мови виражають кількісні та якісні оцінки. Семантичні модифікації числівників у фразеологічному словосполученні переходять від понятійного числового змісту до повної втрати кількісних денотатів та набування сем якості. Якщо нумеральний компонент зберігає числове значення, то фразеологічна одиниця реалізує квантитативне значення, якщо відбувається десемантизація нумерального компонента – фразеологічна одиниця реалізує квалітативне, тобто якісне значення. Як метафори фразеологічні одиниці служать для номінації об’єктів, створення художніх образів та породження нових лексичних одиниць, як такі, що реалізують диференціювальну функцію (див. табл. 3).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2010 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2011 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconН. В. Хамітов самотність у людському бутті Досвід метаантропології 2-е видання, виправлене І доповнене кнт київ 2017 ббк 87. 21 Х18 Рецензенти: І

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon"19"(075. 8) Ббк 81. 411. 4-7я73 К61 Рецензенти
К61Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу "Історія перекладу" : навчальний посібник
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти
Олександр Іванович – д пед н., проф., зав каф фізики й методики викладання фізики зну
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКонспекти уроків, художні тексти, тестові завдання клас Донецьк 2006 ббк 83. (2=Укр) Рецензенти
Оліфіренко В. В. – кандидат педагогічних наук, доцент Донецького національного університету, член Національної Спілки письменників...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБбк 83. 30 І-19 Рецензенти: – доктор філологічних наук, професор Войтюк А. Ю
Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим,...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon+ 159. 019: 159. 923 Кондратенко Лариса Олександрівна
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconМ 74 том 163 м 74 мова І культура
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – Вип. 16. – Т. I (163). – 432 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка