Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти



Сторінка5/12
Дата конвертації09.03.2018
Розмір1.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Визначення понять, що становлять термінологічний

апарат дослідження
Процес творення слів називають деривацією. Механізм словотвору діє без перепочинку, без відпусток, виготовляючи нові слова. Словотвір – справжній “вічний двигун”. Чимало слів утворено шляхом деривації. І для їх утворення мова має у своєму розпорядженні значеннєві морфеми.

Найбільш повне визначення деривації дає О. С. Кубрякова, зазначивши, що це “процес утворення або результат утворення в мові будь-якого вторинного знака, який можна пояснити за допомогою певних правил”. Вторинні (секондарні) мовні знаки завжди утворюються на базі вже існуючих у мові вихідних знаків. С. М. Єнікєєва зазначає, що деривація – це “процес творення всіх похідних лінгвальних одиниць, починаючи з фонетичних дериватів і закінчуючи текстом”. Отже, дериват є основною одиницею словотвору, що виникла в результаті останього вербокреативного акту і корелятивна твірній основі зазначеного словотвірного акту. Однак термін дериват не обмежується позначенням словотвірних процесів і має широке застосування в лінгвістиці, тому що дериваційні процеси відбуваються на всіх рівнях мови. Ми приймаємо думку С. М. Єнікєєвої, що у разі словотворення відбувається вербокреація, яка визначає процеси та результати формування похідних лексичних одиниць, які здійснюються шляхом утворення абсолютно нових мовних знаків. Важливою характеристикою деривата є словотвірна структура, що розподіляє слова на елементи, що беруть участь у творенні слова.

У складі будь-якої мови з високорозвиненою словотвірною системою похідні слова становлять основний масив. Це стосується й англійської мови. Семантика похідних слів відбиває тенденцію до збагачення мовного матеріалу.

Похідні одиниці є результатом словотвірного акту внаслідок семантичних і дериваційних трансформацій вихідних слів. Структура і значення похідних слів виводяться шляхом поєднання значень складників похідного, що визначають його дериваційну структуру.

Для осмислення похідних слів суттєвим та вагомим залишається поняття мотивації, яке виникло під час вирішення проблем словотворення, у процесі виявлення формальної та семантичної еквівалентності між вихідними та похідними одиницями. Поняття мотивацій виникло на теренах словотвору, яке тлумачилось у річищі формальної та семантичної кореляції вихідних та похідних одиниць. Дослідження мотиваційних змін уможливлює осмислення етимологічних витоків одиниць мови, їх еволюційних процесів.

Комплексний підхід до денумеральних утворень є надзвичайно цінним для розпізнання взаємодії феноменів, їх взаємозалежності на діасинхронічному векторі.

Мотивація передбачає семантизацію слова засобами поверхневої структури – звуками, морфемами, семантичними зсувами, що обумовлює появу типів мотивації – фонетичної, морфологічної та семантичної (див. табл. 4). Співвідношення мотивованих та немотивованих слів у різних мовних структурах представлене по-різному, що логічно залежить від структури мови – аналітичної чи синтаксичної.
Таблиця 4 – Кількісне співвідношення мотивованих та немотивованих слів


Мова

Мотиво-вані слова

Немотиво-

вані

слова

Співвідношення

мотивованих і немотивованих слів

Англійська

2500

3455

1 : 1.38

Українська

2500

1447

1 : 0.57

Російська

2500

1663

1: 0.66

В англійській мові на десять мотивованих слів доводиться майже 14 немотивованих слів, в українській та російській мовах мотивовані слова трапляються частіше.

Домінантними словами у дефініції словотвору є процес, результат або явище. Словотворча мотивація – це особливий процес деривації та спосіб функціонування слова. Поєднання структурного та семантичного критеріїв вважаємо правомірним для осмислення денумеральних утворень. Згідно із синтаксичним критерієм дериваційна мотивація вивчається на базі генотипів вихідних одиниць – слів, словосполучень, речень, що мотивують появу ДУ.

Дериваційні інновації препарують постійний інтерес лінгвістичних студій до словотвору, до реєстрації неологізмів, до створення інвентарю, осмислення віртуальних та реальних способів поповнення лексичного фонду, до активізації словотворення, фразотворення та формотворення. Тенденції комбінаторики мовних одиниць, їх представлення є вагомими для формування вільних синтаксичних одиниць (two-storeyed building) та зв’язаних одиниць (between, alone), модельованих та немодельованих утворень. Загальна модель денумеральних слів – Num + словотворчий формант = DeNum. Вихідні одиниці денумеральних утворень реалізують свої словотворчі можливості за моделями іманентної системи мови, при цьому моделі залишаються спільними, але їх представленість, лексична наповненість у текстах є варіабельними. Інновативним конструюванням притаманні категоріальне значення, структурно-семантичні відношення вихідних та похідних одиниць із відповідними словотвірними формантами.

Роль словотвору полягає у виконанні трансформаційної функції перетворення вихідних одиниць різних рівнів мови на одиниці лексичного рівня. Словотвір англійської мови є трансрівнем мовної суперсистеми, що має структурну організацію й містить у своєму складі словотворчі засоби, словотвірні моделі, механізми та категорії.

Під терміном “похідне” розуміємо афіксальні утворення, складні слова та інші типи вторинних, секондарних словотвірних конструювань. Це такі утворення, що зберігають формальні та семантичні ознаки вторинності. Визначальними рисами деривата є його секондарний характер і залежність від твірної основи – як непохідної, так і похідної. Дериват виникає як результат вербокреативного акту, в якому твірна основа включається у словотвірний акт. Дериват, за С. М. Єнікєєвою, є “результатом дії механізмів словотвірної системи, вінцем вербокреативного акту, у процесі здійснення якого елементарні, твірні, лінгвальні одиниці трансформуються за існуючими в даній мові правилами”. Виходячи з цього, ми не розглядаємо дериват як елементарний конституент словотвору, тому що він сам утворюється на базі твірних лінгвальних одиниць. Отже, секондарні, вторинні мовні знаки утворюються на базі вихідного знака, його творення відбувається за певними правилами у мові.

Дериват утворюється на базі твірних лінгвальних одиниць. Важливою характеристикою деривата є словотвірна структура, під якою розуміють поділ слова на елементи, які беруть участь у творенні даного слова. О. П. Соболєва відмічає, що розуміння словотвірної структури потрібно розглядати як співвідношення вихідної та похідної одиниць, під словотвірною структурою слід розуміти деривативні кроки, які необхідні для утворення похідного слова. Отже, словотвірний крок та словотвірна структура є етапами словотвірного рівня.

Похідне слово, незалежно від того, чи воно є афіксальним, чи композитою, твориться за певними правилами та схемою. Такою схемою є словотвірна модель, яку розглядають “як типову структуру, що має узагальнений зміст і здатна наповнюватися різним лексичним матеріалом (тобто різними лексичними основами) за наявності певних закономірностей сполучання її елементів один з одним”.

Дериват – представник цілого класу найменувань, які утворені за певними моделями. Похідне слово характеризується єдністю трьох елементів: 1) частини мови твірного слова; 2) семантичної кореляції між твірним словом та похідним; 3) формального співвідношення між похідними та твірними словами (однаковість способу словотворення, а для афіксальних способів тотожність афікса).

Похідне слово відрізняється від інших мовних номінацій як у плані вираження, так і у плані змісту, способом реалізації основної для нього номінативно-репрезентативної функції. Зважаючи на подвійну співвіднесеність – із позамовною дійсністю і системою мови, похідні слова реалізують потенціал словотвірної системи у вигляді конкретних структур, що є комбінаціями словотворчих засобів, які відображають певні лексичні й словотвірні відношення. Властивість подвійної референції є вагомим для поглиблення уявлень про семантику похідного слова. Власне лексичне значення дозволяє розглядати дериват як самостійну одиницю, а наявність референтного значення – як вторинну одиницю номінації. Похідні слова актом свого творення стають фактом мовної системи, носієм словотвірного і категоріального значень, які презентуються формально вираженою ономасіологічною структурою, демонструючи віднесеність до певного мовного класу, семантичних категорій через способи і заходи словотвірної системи сучасної англійської мови.

Лексичне значення похідного слова ґрунтується на значенні твірного слова, визначається як мовними, так і позамовними чинниками. Специфіка лексичного значення похідного слова пов’язана з морфологічною й словотвірною структурою, а також формально-семантичними ознаками. Похідна одиниця в результаті словотворчого акту оформлена за певними правилами словотвірної системи та набуває лексичного значення, відмітного від мотивувального слова. Лексичне значення похідного слова становить сукупність компонентів: денотативного, сигніфікативного, емотивно-конотативного, реляційного, прагматичного та морфолого-словотвірного. Наявність морфолого-словотвірного компонента є невід’ємною ознакою лексичного значення похідного слова. Саме він модифікує сигніфікативний компонент, надає додаткових конотативних і емотивних відтінків, взаємодіє з прагматичним компонентом, окреслюючи прагматичний потенціал похідного слова і його значущість у процесі комунікації.

Значення, яке виникає в похідному слові внаслідок поєднання мотивувальної основи з формантом, є словотвірним значенням, яке потрібно розуміти як семантичну різницю між мотивувальним і мотивованим, що виражене словотворчим формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. Словотвірне значення є узагальненим для сукупності мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яке відрізняє ці слова від слів, що їх мотивують.

Дериваційний компонент ДУ є базовим у процесі переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови. Вихідним та похідним одиницям притаманна спільна сема числа, яка повністю не зникає (повнозначні слова), а інколи є фоном (службові слова). Таким чином, новоутворені денумеративи змінюють свої функціональні або граматичні та лексичні характеристики. Цей процес носить діасинхронічний характер. Функціональна зміна слів передбачає перехід мовної одиниці в нову якість. Основні моделі функціональної зміни проявляються у таких векторах:


  • морфема → лексема (-teen her teens);

  • лексема → морфема (some thirtysome);

  • лексема → речення (five give me five);

  • словосполучення → складне слово (car with four wheels four-wheel car).



Вихідні віхи денумеративів англійської мови
Виникнення нових слів, їх здатність конструювати нові слова та словосполучення сприяють розширенню словникового складу, еволюції його складників. Числівникам як вихідним одиницям денумеральних утворень притаманні “сім чудес” – ознак.

Перше “чудо”. Древні вчені співвідносили число з предметом, а потім – з ейдосом, логосом, поняттям. Число – це світ. Числівники – мовознавство. Багато числівників має індоєвропейські корені. Рука та тіло людини були інструментами лічби та виміру, про що нам нагадують лексеми англ. five (finger), toe (ten), brace (arm). Пор. п’ятеричну, десятеричну и двадцятеричну системи.

Синкретизм предметності та нумеральності (друге “чудо”) простежується у семантиці назв першого десятка. З плином часу предметне значення вивітрюється, числівники перетворюються в назви абстрактних чисел.

Основні функції (третє “чудо”) числівників нагадують про їх предметність, яка стає прозорою в основних віхах функціонування досліджуваних слів. Предметність цих номінацій полягає у їх призначенні – бути кількісною мірою дискретних одиниць. Квантитативна функція спрацьовує у більшості нумеральних словосполучень, напр.: англ. –



Ten green bottles hanging on the wall

And if one green bottle should accidently fall,

Then nine green bottles hanging on the wall.

Четверте “чудо” числівників полягає у їх термінологічності, приналежності до “чистих термінів” (термін А. Е. Супруна) за межами конситуації, в лексикографічних дефініціях. У мові ці номінації відкриті процесам детермінологізації, синонімізації, антономізації, експресивності, емоційності, семантичній розмитості, втраті ригористичності, точності. Детермінологізація генерує феномен приблизності та фразеологізації.

П’яте “чудо”. Фразеологічним одиницям із числівниками притаманне явище семантичної девіації – спочатку деквантифікації, а потім – спустошеності. На фразеологічних просторах фразеологічні одиниці омовлюють поняття багато, мало та якісну оцінку.

У парадигмі фразеологічних одиниць діючими є процеси номінації предметів, їх кількісних та якісних характеристик, а також наявність корпусу зі спустошеними числівниками (шосте “чудо”), які вживаються у функції декору, напр.:



англ. рос.

One, two, three,

Sparrows in a tree,

Four, five, six,

Tiny little sticks,

Seven, еight, nine,

This nest is mine.

Раз, два, три, четыре, пять

Вышел зайчик погулять.

Раз, два, три, четыре,

Пять, шесть, семь,

Восемь, девять, десять

Выплывает белый месяц.

Сьоме “чудо” стосується епідигматичної функції числівників в ендозоні денумеративів – секондарних конструкцій, напр.: англ. – аlone, lonely, only, between, twins, thrice. Денумеративи відбивають ретроспективне буття числівників. Однак кількість ознак денумеративів зменшується на дві одиниці, оскільки денумеративи позбавлені термінологічності й детермінологічності.
Моделі денумеральних утворень
Існує декілька словотвірних моделей, за якими утворюються деривативи. Універсальною є модель “твірна основа + афікс”, напр.: англ. – seven-th, seventysome, seventies, seventyfold. Словотвірна модель характеризується спільністю таких маркерів, як твірна основа, словотворчий формант і словотвірне значення. Тобто словотвірну модель ми можемо розглядати як єдність форми і змісту, оскільки словотвірна модель верифікує форму денумератива, а словотвірне значення маркує його зміст. Денумеративи – секондарні конструювання, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників. Серед денумеративів виокремлюються такі типи: субстантивні (twins, Twain, fortnight, millionaire), ад’єктивні (two-cornered, one-eyed, three-sided), адвербіальні (once, thrice) та службові слова (between, only). Серед денумеративів зустрічаються, здебільшого, іменники та прикметники, напр.: one-up – ‘той, хто має переваги’; one-way love – ‘нерозділене кохання’; one-to-one – ‘поєдинок’; two by four – ‘товста папка’; one-sided – ‘односторонній критерій’. Серед дієслівних денумеративів зустрічаються слова, утворені способом конверсії, напр.: англ. – to one-up – ‘мати перевагу на одне очко’; to four-flush – ‘займатися замилюванням очей’. У денумеральному процесі використовуються основи числівників, серед яких часто реалізуються one, two, three, million. Пор.: англ. – once, only, twice, twofold, thrice, threefold, millionaire. У дериватах основа числівника посідає препозитивне місце і виступає мотивувальним елементом. Денумеральні прикметники утворюються за моделями: а) синтаксичного та б) синтаксично-морфологічного словоскладання. Денумеративи-іменники представлені у мовленні типами: а) thousands, hundreds, б) twenties. Дієслова-денумеративи створюються за моделлю оказіональної конверсії, напр.: англ. – This is not well thought out Convers and you should deep-six it (Diane Pearson). We must two our efforts (Barry Eisler).

Серед денумеративів розрізняють прості, складні та складнопохідні утворення. Під простим словом розуміємо безафіксне, конвертоване утворення на зразок: sevens, fives. До наступної групи належать складні слова, утворені внаслідок словоскладання, – композити, що є поліфункціональними одиницями номінації, різновидністю деривата, утвореного за стандартною моделлю. У них нумеральна основа займає препозитивне положення стосовно іншого компонента, що зумовлюється премодифікацією числівника у вихідних словосполученнях, напр.: англ. – three-cornered ← three corners, two-headed ← two heads. Структурні та семантичні зв’язки компонентів денумеративів характеризуються формальною та семантичною компресією. Семантична єдність композитів є похідною та адитивною. Складні денумеральні композити вказують на кількісні характеристики людей – four-footer, thirty-strong, об’єктів – two-edged, three-cornered, явищ, процесів – two-match tour, часових параметрів – four-monthed, three-year-old. Серед похідних денумеративів виокремлюються слова, утворені способом експліцитної деривації, що виникла внаслідок суфіксації, префіксації або того та іншого одночасно, напр.: once, thirtysome, fourteen, someone, mid-nineties. Модифікації підлягають частовживані числівники. Похідні одиниці корелюють з основами числівників, залежать від них. Основа числівника має потенційні можливості виявляти себе у сполучувальній комбінаториці, в селективних внутрішньословесних зв’язках.

Валентність нумеральної основи реалізується переважно за рахунок правого розширювача. Розширення за допомоги суфікса має три ступені. Під ступенем словотворення розуміють послідовність творення слів від твірної основи за допомогою морфем. Для денумеральних утворень показовим є перший ступінь похідності (seven-th, foursome, fiv-er, thousand-s). Другий ступінь, в основному, закриває словотворчу активність числівникової основи (seven-th-ly, nine-th-ly – ninthly). Третій ступінь похідності – це поодинокі утворення типу multimillionairess.

Основи числівників сполучаються із суфіксами -fold, -some, -th, -ce, -es. Утворення з -fold майже необмежені, вони охоплюють усі основи числівників, окрім one (twofold, threefold, sixfold). Морфема -some співвідносить денумеральні утворення з мовними засобами приблизної кількості (foursome, fiftysome). Морфема -th вказує на місце та порядок розміщення предмета (sixty-sixtieth, fourteen-fourteenth). Деривативи на -ce утворюють закриту парадигму (once, twice, thrice). Дериваційний суфікс -es співвідноситься з поліфункціональними одиницями (fives).

Словотворчі афікси – це діючі префікси та суфікси, з якими асоціюють відповідні словотвірні значення. Афіксалізація лексичних одиниць є складним процесом перетворення синтаксично вільної, самостійної лексеми на словотворчий формант (-some, -fold, -ty).

До активних суфіксів належить морфема -th, що приєднується до основи числівників. Утворені за цією моделлю деривати вказують на місце та порядок розміщення об’єкта (англ. − seven → seven-th). Морфема -some співвідносить денумеральні утворення з мовними засобами вираження приблизної кількості (англ. − seventysome, hundredsome). Дієслівні денумеративи утворюються шляхом конверсії, яка є специфічним способом словотвору, коли нове слово не модифікується формально від вихідного слова, не використовує будь-яких лінійних словотворчих засобів. Конверсія є семантичним засобом словотвору, оскільки важливою її рисою вважається зміна значення вихідного слова у зв’язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Конверсія передбачає вживання лексеми у функціях різних частин мови як спосіб словотвору, внаслідок якого утворюються слова із спільним коренем. Основною моделлю конверсії у денумеративах виступає Num→V, причому релевантними є складні слова та словосполучення, напр.: англ. – ten → to ten, one up → to one-up, four → to four-flush.

Активним словотворчим процесом є словоскладання (композиція), яке посідає значне місце в лексико-семантичній системі англійської мови і є важливим джерелом формування словникового складу мови, одним із головних напрямків його поповнення.

В англійській мові денумеральні композити представлені такими моделями: Num+N (two-piece), Num+N+-ed (three-cornered), Num+Adj+N (three-strong-group). Словоскладання здебільшого обіймає дві основи. Якщо новоутворення становлять деривати моделі NumN, то в результаті утворюється іменник, напр.: англ. – two pence → twopence, three pence → threepence. Такі утворення є традиційними, канонізованими, такими, що тяжіють до лексикализації вільних словосполучень. У словосполученнях типу Num+N+-ed утворюється прикметник, напр.: англ. – three corners of the room → three-cornered (room). Денумеральні деривати семантично співвідносяться з вихідними словосполученнями. Словотворчий елемент може приєднуватися не лише до одноосновного слова, а й до словосполучення, напр.: англ. – one – once (one + -ce), one-eyed = (one + eye) + ed. У цьому разі можна говорити про похідні слова, вихідною основою для яких служать словосполучення. У сучасному мовознавстві словосполучення розглядаються як номінативні одиниці референтів. Словосполучувальна номінація є вторинною, оскільки слова, які входять до складу словосполучення, вже мають статус засобів номінації, що підлягають переосмисленню та переоформленню.

Для повної характеристики похідних слів необхідно вивчати не лише структурний, а й семантичний аспект словотвірних процесів. Характеристика семантичного аспекту денумеральної деривації вважається більш складним завданням, ніж описання її структури, оскільки значення слова − це “невловима” субстанція порівняно із формою. Похідні одиниці корелюють з основами числівників, залежать від них. Основа числівника має потенційні можливості виявляти себе у сполучувальній комбінаториці, в селективних внутрішньословесних зв’язках. В англійській мові нумеральні основи вживаються, в основному, в дериватах, утворених шляхом афіксації та словоскладання. Афікси, що розширюють нумеральні основи, співвідносять похідні одиниці з різними лексико-граматичними парадигмами, напр.: англ. – fifth, fiver, to five, seventysome, forties, twice, three-wheeler, twinned, four-flusher.
Внутрішньочастиномовні утворення числівникових одиниць
В англійській мові числівники другого десятка утворюються адитивно та семантизують значення складених чисел: eleven – ‘одиниця, що залишилася (leave) після десяти’, twelve – відповідно ‘двійка після десяти’. У формах цих числівників принцип адитивності візуально стертий на відміну від числівників на позначення 13 – 19 (прозорих у своїй мотивації), але цим числівникам, як і усій групі назв другого десятка, притаманний єдиний принцип побудови.

Спільним структурним компонентом у числівниковій групі виокремлюється морфема -teen, напр.: англ. – thirteen, fourteen, sixteen. Числівники наступного рангу утворюються від числівників першого десятка з додаванням суфікса -ty, напр.: англ. – twenty, thirty, sixty. У номінаціях зазначених дериваційних груп виокремлюються відповідно етимологічні дублети -teen та -ty, які походять від лексеми ten, та імплікують відповідно процеси додавання та множення. В українській та російській мовах числівники на позначення одинадцять-дев’ятнадцять утворюються шляхом додавання суфіксів укр. -надцять, рос. -надцать, що семантизує ‘на + десять’, напр.: укр. – дванадцять, чотирнадцять, сімнадцять; рос. – двенадцать, тринадцать, семнадцать. Назви чисел другого десятка в англійській мові структурно мотивовані – їх числовий зміст тлумачиться змістом компонентів основи. Позначення десятків від 20 до 90 творяться за допомогою суфіксів укр. -дцять, рос. -дцать (за винятком сорок і девяносто), напр.: укр. – двадцять, тридцять; рос. – двадцать, тридцать. У складених назвах чисел в англійській мові, починаючи з 20, номінації чисел розміщуються за принципом сукцесивності, напр.: англ. – twenty-four, forty-six; укр. – двадцять чотири, сорок шість; рос. – двадцать шесть, тридцать восем.

За структурою числівники англійської мови поділяються на три групи: прості, складні та складені. До простих належать числівники від one до ten. Складні числівники – це слова, утворені від двох числівникових коренів типу sixteen, seventeen, що виникли внаслідок стягнення. Складені числівники утворюються адитивним способом, поєднанням простих і складних числівників. Принцип аглютинації продовжує діяти в українській та російській мовах, тоді як в англійській мові у відповідних випадках використовується сполучникова сурядність: між позначеннями сотень і дрібніших одиниць вводиться сполучник and. Пор.: англ. – three hundred and twenty four, укр. – триста двадцять чотири. Прості числівники позначені активно діючою епідигматичною функцією: без них неможливе існування числівникового внутрішньочастиномовного конструювання. Назви чисел one ten позначені тенденціями вторинного конструювання складних і складених числівників. Кількісні числівники в англійській мові (hundred, thousand, million) не вживаються у множині, напр.: англ. – three hundred, five thousand, two million. Процес пізнання кількісних відношень відбивається у побудові числівників, їх внутрішній формі. Зміст назв десятків мотивується мультикаплікативним відношенням позначуваних чисел, напр.: англ. – twenty =2·10, thirty = 3·10, fifty = 5·10.

Особливу групу становлять позначення великих вузлових чисел, що належать до пізніх утворювань. Процес самоорганізації притаманний також числівникам вищого порядку, типу hundred, thousand, million та milliard, в етимологічній пам’яті яких зберігається сема ‘великий’, напр.: англ. – hundred – ‘велика десятка’; thousand – ‘велика сотня’; million – ‘велика тисяча’; milliard – ‘великий мільйон’.

Числівники англійської мови характеризуються притаманною для них словотвірною активністю, що проявляється у процесі словоскладання та афіксації. Словоскладання відіграє важливу роль у лексико-семантичній системі сучасної англійської мови, оскільки є одним із важливих джерел розвитку та поповнення словникового складу за рахунок функціонально-структурних одиниць. Словоскладання вихідних одиниць – це скорочення існуючих у мові номінативних одиниць – підчас способами немодельованого утворення слів.

Числівники посідають центральне місце серед лексичних квантитативних одиниць і мають значну аналітико-синтезувальну потенцію. Ці слова становлять упорядковану систему одиниць, вони наділені силою оказіонального творення. Комбінаторика числівників спостерігається як на рівні сполучення, так і словотворення. Пор.: англ. – two, twice, two-paged; укр. – два, двоїна, двовладдя. Похідні від числівників слова мають тенденцію до реалізації семи точного числового позначення. Коренева морфема числівника може сполучатися як із суфіксами, так і з іншими морфемами. Утворені від числівників слова, зберігаючи вихідну сему числа, набувають самостійного лексичного значення.

В англійській мові існує ціла низка слів з основою числівника. Проте спільність основи слів не свідчить про належність дериватів до однієї і тієї самої частини мови. За допомогою суфіксів від числівника можуть утворюватися різні частини мови − іменники, прикметники, займенники, прислівники, дієслова та службові слова, напр.: англ. – two, twoness, anyone, to two, between; укр. – два, двоякість, подвоїти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2010 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconНавчальний посібник Київ 2011 (075. 8) Ббк ш 141. 14 923 д 462 Т. М. Дячук, В. М. Варенкo Рецензенти
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconН. В. Хамітов самотність у людському бутті Досвід метаантропології 2-е видання, виправлене І доповнене кнт київ 2017 ббк 87. 21 Х18 Рецензенти: І

Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon"19"(075. 8) Ббк 81. 411. 4-7я73 К61 Рецензенти
К61Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу "Історія перекладу" : навчальний посібник
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти
Олександр Іванович – д пед н., проф., зав каф фізики й методики викладання фізики зну
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconКонспекти уроків, художні тексти, тестові завдання клас Донецьк 2006 ббк 83. (2=Укр) Рецензенти
Оліфіренко В. В. – кандидат педагогічних наук, доцент Донецького національного університету, член Національної Спілки письменників...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconБбк 83. 30 І-19 Рецензенти: – доктор філологічних наук, професор Войтюк А. Ю
Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим,...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти icon+ 159. 019: 159. 923 Кондратенко Лариса Олександрівна
...
Ббк 81. 432. 1-211-923 ш 33 Рецензенти iconМ 74 том 163 м 74 мова І культура
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – Вип. 16. – Т. I (163). – 432 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка