Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти



Сторінка1/9
Дата конвертації06.07.2017
Розмір1,85 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

Теорія та практика навчання фізико-математичних та технологічних дисциплін

1, 2





Бердянськ

2012




УДК 378.147:[51+53+62](045)

ББК 74.58
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Іваницький Олександр Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. фізики й методики викладання фізики ЗНУ;

Сиротюк Володимир Дмитрович – д.пед.н., проф., зав. каф. теорії і методики навчання фізики та астрономії НПУ імені М. П. Драгоманова
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 7 від 11.12.2012 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. методики викладання фізико-математичних та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., зав. каф. початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. професійної педагогіки та методики професійного навчання Бердянського державного педагогічного університету; Кідалов Валерій Віталійович д.ф.-м.н., проф., зав. каф. фізики Бердянського державного педагогічного університету; Лазарєв Микола Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. креативної педагогіки та інтелектуальної власності, проректор з наукової роботи Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків); Корець Микола Савич – д.пед.н., проф., зав. кафедри загально-технічних дисциплін, директор Інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; Стешенко Володимир Васильович – д.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки і методики технологічної підготовки Слов’янського державного педагогічного університету; Малихін Андрій Олександрович – к.пед.н., доц., директор Інституту фізико-математичної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету.



ТТ 33

Теорія та практика навчання фізико-математичних та технологічних дисциплін : збірник наукових праць. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – № 1, 2. – 120 с.
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та інших вищих навчальних закладів України з теорії та методики навчання фізико-математичних та технологічних дисциплін. Збірник розраховано на науковців, педагогів, працівників освіти, студентів.

УДК 378.147:[51+53+62](045)

ББК 74.58

© Бердянський державний



педагогічний університет




ЗМІСТ


Ачкан В. В., Корзун Ю.О., Семенова К. І. Засоби формування дослідницької та конструктивно-графічної математичних компетентностей студентів-фізиків у процесі вивчення елементарної математики…………………………………………….


4

Бардус І. О. Комплекс професійно спрямованих завдань із загальної фізики як засіб підвищення фахової спрямованості навчання………………………………………………………………….



12

Білошапка В. Я., Солодар В. Р., Колодка В. В., Семенова К. С. Дислокаційне внутрішнє тертя в надпровідниках ІІ роду……………


17

Вагіна Н. С., Коваленко В. М. Формування дослідницьких компетентностей студентів педагогічного університету засобами прикладних математичних дисциплін…………………………………



25

Вертипорох Д. Я. Інформатизація професійної діяльності вчителя технологій………………………………………………………


32

Волошина А. К. Мультимедійні технології навчання фізики………

37

Кірєєва І. В. Актуальні тенденції в підготовці майбутніх фахівців до діяльності в умовах інноваційного освітнього простору……....


43

Кірєєва І. В., Горяніна Л. В. Математичне моделювання в задачах прикладної спрямованості………………………………….



48

Кірєєва І. В., Марєнко Є. В. Особливості використання міжпредметних звязків при вивченні математики: історичний аспект..



53

Кірєєва І. В., Новіцька І. В. Використання електронного посібника у процесі викладання математичної статистики у вищій школі……………………………………………………………….



60

Красножон О. Б. Комп’ютерна підтримка теми “Елементи аналітичної геометрії в евклідовому просторі”…………………….


65

Лазаренко А. С., Галиця А. І. Залежність електропровідності провідників від структури кристалічної решітки…………………….


72

Лазаренко А. С., Мироненко А. С. Квантовий об’єкт у потенціальній ямі кінцевої глибини…………………………………..


78

Сиващенко С. І. Модель формування культури праці студентів на практичних заняттях у навчальних майстернях………………...


84

Школа О. В., Донєва О. Ю. Експериментальне визначення сталої Больцмана……………………………………………………….


90

Школа О. В., Ковальов А. О. Визначення швидкості поширення звуку в повітрі фазовим методом…………………………………….


96

Яценко Т. М., Дубіна Н. Б. Удосконалення лабораторного практикуму з дослідження дифракції світла для студентів-фізиків……………………………………………………………………..



102

РЕЗЮМЕ………………………………………………………….………

106

РЕЗЮМЕ………………………………………………………………….

109

SUMMARY………………………………………………………………..

113

Вимоги до написання статей……………………………………...

117


УДК В.В.372.851:373.51

В. В. Ачкан,

кандидат педагогічних наук, доцент



Ю. О. Корзун,

магістр


К. І.Семенова,

магістр


(Бердянський державний

педагогічний університет)


ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ

ТА КОНСТРУКТИВНО-ГРАФІЧНОЇ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ФІЗИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИКИ
Постановка проблеми. У контексті реформування математичної освіти, побудови особистісно орієнтованої системи математичної підготовки важливого значення набуває впровадження компетентнісного підходу в організацію навчання. Необхідність реалізації компетентнісного підходу задекларована і в нормативних документах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [5]. У той же час залишаються не усунутими протиріччя між наявністю ґрунтовних теоретичних наукових доробок з проблем компетентнісного підходу та відсутністю шляхів його реалізації у практиці ВНЗ; між цілями й завданнями математичної освіти, спрямованими на формування системних знань, інтелектуальний розвиток, активізацію пізнавальної діяльності студентів, на формування в них ключових і математичних компетентностей та недостатнім методичним забезпеченням, відсутністю конкретних методичних рекомендацій, необхідних для вирішення цих завдань. Усе це зумовлює актуальність наукового обґрунтування засобів реалізації вищезазначених змін у математичній освіті.

Важливим кроком упровадження компетентнісного підходу в навчання математики є конкретизація існуючих загальних положень на рівні навчальних курсів у середній та вищій школі.

Практикум з елементарної математики є дисципліною з вибіркової частини навчального плану для студентів фізико-математичного напряму Інституту фізико-математичної та технологічної освіти БДПУ; вона викладається в першому семестрі. Зважаючи на низький конкурс, що спостерігається в останні роки на фізико-математичному напрямі, викладач має справу з не завжди найсильнішими вчорашніми школярами з усіма, витікаючими з цього наслідками: низький рівень розвитку творчих здібностей, звичка працювати за зразками, проблема мотивації навчальної діяльності. Усе вище зазначене робить актуальною проблему вдосконалення методики викладання курсу елементарної математики з позицій компетентнісного підходу.

Аналіз досліджень і публікацій. Питанням впровадження компетентнісного підходу в математичну освіту присвячені роботи І. Зіненко [4], С. Ракова [6], Н. Ходирєвої [8], О. Шавальової [9]. Зазначений цикл досліджень охоплює питання, пов’язані із визначенням основних математичних компетентностей та напрямів їх набуття, навчанням учнів гуманітарного ліцею на засадах компетентнісного підходу; формуванням математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу з використанням інформаційних технологій; підготовкою майбутніх учителів до формування математичних компетентностей учнів; реалізацією компетентнісного підходу у процесі математичної підготовки студентів медичних коледжів.

Різним аспектам вивчення елементарної математики на фізико-математичному факультеті педагогічного ВНЗ присвячені роботи В. Бевз [2], С. Семенця [7] та ін.



Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте питання реалізації компетентнісного підходу у процесі вивчення елементарної математики досі є майже не дослідженим.

Мета статті. Розкрити методичні аспекти формування дослідницької та конструктивно-графічної математичних компетентностей студентів-фізиків у процесі вивчення курсу елементарної математики. Запропонувати засоби формування цих компетентностей.

У дослідженні [6] С. Раковим виділені процедурна, логічна, дослідницька, технологічна та методологічна математичні компетентності вчителя. У [2] дослідженні автором виділені процедурна, логічна, дослідницька та конструктивно-графічна компетентності старшокласника. Першокурсники фактично є вчорашніми старшокласниками, тому при роботі з ними ми в першу чергу спирались на класифікацію компетентностей, наведену в [2]. Теоретичний аналіз і результати експериментального навчання в старшій та вищій школі засвідчили, що всі математичні компетентності взаємопов’язані. Відповідно у процесі вивчення будь-якої навчальної дисципліни ВНЗ у студентів формуються практично всі математичні компетентності. Разом з тим для підвищення ефективності вивчення певної дисципліни доцільно при організації навчання на кожному занятті акцентувати увагу викладача на формуванні тієї компетентності, на яку безпосередньо спрямована відповідна навчальна діяльність.

У статті зупинимося на питанні формування дослідницької та конструктивно-графічної математичних компетентностей. Під дослідницькою компетентністю будемо розуміти володіння передбачуваними програмою та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти математичними методами дослідження практичних задач. Під конструктивно-графічною – здатність будувати математичні моделі практичних ситуацій, використовуючи аналітичні або графічні об’єкти.

Окреслимо основні напрями набуття першокурсниками дослідницької та конструктивно-графічної математичних компетентностей. Напрями набуття дослідницької компетентності визначаються формуванням здатності першокурсника: висувати та перевіряти справедливість гіпотез, спираючись на відомі методи (індукція, аналогія, узагальнення), а також на власний досвід досліджень; формулювати (ставити) математичні задачі на основі аналізу суспільно та індивідуально значущих задач; досліджувати математичні моделі задач; інтерпретувати результати, отримані формальними методами, у термінах вихідної предметної області (ситуації); оцінювати похибки при використанні наближених обчислень; систематизувати отримані результати: досліджувати межі застосувань отриманих результатів, установлювати зв’язки з попередніми результатами, модифікувати вихідну задачу, шукати аналогії в інших розділах математики та інших галузях знань і т. п.; аналізувати раціональність (ефективність) розв’язування задач математичними методами; рефлексувати та використовувати набутий досвід.

Напрями набуття конструктивно-графічної компетентності визначаються формуванням здатності першокурсника:


  • використовувати мову математики для створення математичних моделей практичних задач, зокрема виконувати побудови графіків рівнянь і нерівностей, функцій, зображень плоских та просторових геометричних фігур;

  • використовувати графіки рівнянь та нерівностей, функцій, зображення плоских та просторових геометричних фігур для розв’язування задач;

  • використовувати навчальні математичні пакети для побудови відповідних графіків та зображень геометричних фігур.

Для набуття студентами дослідницької компетентності при вивченні елементарної математики доцільно розв’язувати з ними та пропонувати для самостійного розв’язування усні вправи, спрямовані на розвиток їх логічного мислення та математичного мовлення; розв’язувати прикладні задачі, пов’язані з їхньою майбутньою професійною діяльністю, організовувати пошуково-дослідницьку роботу (навчальні дослідження) студентів під час кожного змістового модуля навчальної дисципліни. Наведемо приклади таких завдань, що пропонуються студентам при вивченні змістового модуля “рівняння та нерівності”.

Для набуття першокурсниками конструктивно-графічної компетентності у процесі вивчення елементарної математики доцільно: використовувати прикладні задачі, пов’язані з їхньою майбутньою професійною діяльністю, пропонувати студентам завдання, що вимагають застосовувати графічний метод розв’язування задачі (зокрема організовувати графічні навчальні дослідження першокурсників), використовувати в процесі навчання ІКТ, пропонувати студентам завдання, що вимагають самостійно скласти задачу.

Прикладні задачі є важливими складовими професійної підготовки студентів-фізиків та засобом формування в них не лише дослідницької та конструктивно-графічної математичних, але й ключових життєвих компетентностей. Прикладні задачі можна умовно розділити на такі, у яких математична модель міститься в умові задачі, та такі, розв’язання яких передбачає побудову математичної моделі. Для формування дослідницької конструктивно-графічної математичної компетентності доцільно пропонувати студентам (на різних етапах занять та для самостійної роботи) прикладні задачі другого типу, адже саме розв’язування таких задач сприяє формуванню в першокурсників здатності будувати математичні моделі практичних ситуацій, використовуючи аналітичні або графічні об’єкти. Наведемо приклад такої задачі.

Задача 1. По прямому шосе рухається автобус зі швидкістю 16 м/c. Попереду руху автобуса в полі на відстані 60 м від шосе та 400 м від автобуса знаходиться людина, яка може бігти зі швидкістю 4 м/c. У якому напрямі вона повинна бігти, щоб встигнути “перехопити” автобус?

Розв’язання. Нехай автобус знаходиться у точці А, а людина у точці В (рис. 1). Знайдемо, під яким кутом до лінії АВ повинна бігти людина, щоб опинитися на шосе у деякій точці С до того, як там опиниться автобус або одночасно з ним. Час руху автобуса час руху людини Звідси маємо: Використавши теорему синусів до трикутника АВС та врахувавши, що де d – відстань людини від шосе, а s – відстань людини від автобусу, маємо: Звідси отримуємо:



Рис.1. Рисунок до задачі 1

Завдання для усного розв’язування виконують розвивальну функцію, можуть використовуватися з метою закріплення вмінь, навичок та з метою контролю. У той же час подібні завдання не потребують громіздких розрахунків, їх розв’язування складається з 2 – 3 логічних кроків; вони привчають студентів аналізувати умову завдання, перш ніж переходити до його розв’язування. Наведемо кілька прикладів, що пропонувалися студентам при вивченні змістового модуля “рівняння та нерівності”. Розв’язуючи рівняння , студенти обґрунтовують, що корені заданого рівняння знаходяться серед коренів системи рівнянь: адже сума двох невід’ємних функцій дорівнює нулю лише тоді, коли кожна з цих функцій одночасно дорівнює нулю. Студенти легко знаходять розв’язок системи

Розв’язуючи нерівність студенти обґрунтовують, що дана нерівність не має розв’язків, адже невід’ємна як сума двох невід’ємних функцій.

Наведемо приклад навчального дослідження, що пропонуються студентам при вивченні змістового модуля “рівняння та нерівності”. Аналіз структури навчальних досліджень та основних прийомів розв’язування рівнянь і нерівностей дозволив виділили аналітичні та графічні навчальні дослідження першокурсників при розв’язуванні рівнянь та нерівностей. В основі аналітичних навчальних досліджень лежить використання основних методів розв’язування рівнянь та нерівностей, до яких ми відносимо використання рівносильних перетворень, властивостей функцій та рівнянь-наслідків. В основі графічних навчальних досліджень лежить використання графічного методу розв’язування рівнянь та нерівностей з параметрами.



Приклад 1. Знайти всі значення параметра а, при яких рівняння має корені.

Аналіз умови завдання та пошук плану розв’язування. Необхідно вибрати один із загальних методів та конкретних прийомів розв’язування задачі. Студенти вибирають метод використання рівносильних перетворень та обґрунтовують можливість зведення цього рівняння до квадратного. Це можна зробити, використавши прийом заміни змінної (де тоді ).

Реалізація плану розв’язування. Студенти виконують заміну та обґрунтовують, що отримане в результаті заміни квадратне рівняння (1) рівносильне заданому при де Отже, замість дослідження заданого рівняння можна аналізувати одержане, але при цьому дещо змінюється вимога задачі: знайти всі значення параметра а, при яких рівняння (1) має хоча б один невід’ємний корінь. Щоб пояснити необхідність зміни вимоги, можна запропонувати студентам розглянути випадки, коли рівняння (1) має два корені, наприклад, Тоді, виконавши обернену заміну, одержуємо рівняння та які не мають коренів. Тобто наявність коренів у рівняння (1) ще не гарантує їх наявність у заданого рівняння.

На наступному етапі навчальна дослідницька діяльність першокурсників пов’язана із урахуванням випадків, за яких виконується вимога задачі. Таких випадків три: 1) один із коренів дорівнює нулю; 2) рівняння має один додатній та один від’ємний корені; 3) обидва корені додатні.

Розглянемо кожен із цих випадків. 1) якщо t = 0, то маємо звідки 2) умовою того, що рівняння має один додатній та один від’ємний корені, є виконання нерівності: Отже, звідки 3) умовою того, що обидва корені додатні, є виконання системи нерівностей де Тож маємо: Звідки Тобто

Висновок. Об’єднавши отримані результати, маємо:



Вивчення знайденого розв’язання та аналіз його результатів. Для розв’язування подібних задач корисно пам’ятати: якщо в досліджуваному завданні з параметром використана заміна змінної, то завдання дослідження може дещо змінитися. Під час дослідження квадратного рівняння використовуються умови розміщення коренів квадратного тричлена відносно нуля. Викладач пропонує студентам з’ясувати, чи існують інші шляхи отримання відповіді. Так, можна було б розв’язати задане рівняння, а потім дати відповідь на запитання задачі, але такий шлях потребував би значно більше часу.

З графічним методом розв’язування завдань студенти знайомі ще зі школи. У курсі елементарної математики вельми важливо сформувати в них здатність його використовувати для розв’язування певних видів завдань. Наприклад, при вже на першому практичному занятті зі змістового модуля “рівняння та нерівності” доцільно запропонувати студентам такий орієнтир: якщо за умовою завдання вимагається знайти кількість коренів рівняння, то доцільно застосовувати графічний метод розв’язування. Цей орієнтир можна проілюструвати на такому прикладі. Укажіть, скільки дійсних коренів має рівняння .



Розв’язування. Виконавши найпростіші рівносильні перетворення, маємо рівняння Студенти будують графіки функцій та (рис. 2) бачать, що вони перетинаються лише у двох точках (x = 0; x = 2) і роблять висновок, що рівняння має два корені. Доцільно також запропонувати студентам довести, що рівняння не має інших коренів, крім знайдених графічно (досить розглянути розв’язання заданого рівняння при і при ).



Рис. 2. Графіки функцій та



Рис. 3. Графіки функцій та

На третьому практичному занятті під час вивчення тригонометричних рівнянь та нерівностей першокурсникам пропонується розв’язати графічно рівняння Студенти будують графіки функцій та (рис. 3). За допомогою графіка припускають, що найменший спільний період обох функцій дорівнює та легко аналітично в цьому впевнюються. На рисунку студенти бачать, що графіки функцій та перетинаються у трьох точках на проміжку За допомогою графіка вони визначають ці точки: Отже, рівняння має дві серії коренів Обов’язково треба пояснити студентам, що серії коренів дві, оскільки та входять до серії

Для формування конструктивно-графічної компетентності першокурсників у процесі навчання доцільно пропонувати їм самостійно скласти завдання, що розв’язуються за допомогою певного орієнтира. Наведемо кілька прикладів, що пропонуються студентам при вивченні змістових модулів “функції” “рівняння та нерівності”. Так, після введення узагальненого поняття однорідного рівняння та розв’язування однорідних тригонометричних рівнянь студентам пропонується самостійно скласти однорідні тригонометричні, логарифмічні та показникові рівняння. Після узагальнення властивостей елементарних функцій студентам пропонується самостійно “скласти” спадні логарифмічну, показникову та степеневу функції.

Процес самостійного “конструювання” завдань сприяє кращому усвідомленню студентами методів їх розв’язування, використовувати знання у нових (змінених) ситуаціях.

Висновки. Результати навчання за розробленою методикою показали, що використання на різних етапах заняття прикладних задач, розв’язання яких передбачає самостійну побудову студентами математичної моделі, завдань, що вимагають застосування графічного методу розв’язування; організація навчальних досліджень (аналітичних та графічних) студентів під час кожного змістового модуля навчальної дисципліни; самостійне “конструювання” завдань сприяє підвищенню мотивації першокурсників, розвитку логічного мислення, формуванню в них умінь аналізувати об’єкти, ситуації та взаємозв’язки, застосовувати знання в новій ситуації, використовувати та оцінювати власні стратегії розв’язування пізнавальних проблем, складати та реалізовувати план своєї діяльності і, як наслідок, набуттю студентами не лише конструктивно-графічної та дослідницької математичних, а й певних галузевих та ключових компетентностей.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Нагальним і важливим є вдосконалення методики вивчення математичних дисциплін з метою формування в студентів математичних компетентностей.
ЛІТЕРАТУРА

1. Ачкан В. В. Формування математичних компетентностей старшокласників у процесі вивчення рівнянь та нерівностей : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Ачкан Віталій Валентинович – К., 2009. – 224 с.

2. Бевз В. Г. Використання історичного матеріалу у навчанні елементарної математики майбутніх учителів // Дидактика математики: проблеми і дослідження : зб. наук. робіт. – Вип. 22.Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2004. – С. 62 - 68.

3. Гальперин П. Я. Зависимость обучения от типа ориентировочной деятельности / П.Я. Гальперин – М. : Изд.-во Моск. ун.-та, 1968. – 238 с.

4. Зіненко І. М. Методика навчання алгебри та початків аналізу учнів гуманітарного ліцею на засадах компетентнісного підходу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 “Теорія і методика навчання (математика)” / І. М. Зіненко. – Херсон, 2011. – 20 с.

5. Наказ МОНУ № 612 від 13.07.2007 р. “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 р. ” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – www. mon.gov. ua/laws/ MON_612.doc

6. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: монографія / С. А. Раков. – Х. : Факт, 2005. – 360 с.

7. Семенець С. П. Елементарна математика. Навчальна програма (розроблена на основі концепції розвивальної освіти) / С. П. Семенець. – Житомир : Вид.-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – 88 с.

8. Ходырева Н. Г. Методическая система становления готовности будущих учителей к формированию математической компетентности школьников : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (математика)” / Н. Г. Ходырева. – Волгоград, 2004. – 23 с.

9. Шавальова О. В. Реалізація компетентнісного підходу у математичній підготовці студентів медичних коледжів в умовах комп’ютеризації навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 “Теорія і методика навчання математики” / О. В. Шавальова. – К., 2007. – 20 с.





Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii
konferencii -> Том Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
konferencii -> Долина нарцисів: українські літературні любовні антології
konferencii -> Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013
konferencii -> Черкашина Т. Ю
konferencii -> Том Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
konferencii -> Бердянськ 2009 (06)
konferencii -> Античний вимір ліричного героя любовної лірики максима рильського
konferencii -> Бердянськ 2009 (06)
konferencii -> Том Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
konferencii -> Педагогічного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon2 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5 з 41

Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon1 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5

Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon3 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5 з-41

Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon4 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5 з-41

Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : бдпу, 2011. – № – 390...
Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти iconБердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: бдпу, 2008. – 276...
Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти iconБердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: бдпу, 2007. – 196...
Бердянськ 2012 [51+53+62](045) ббк 74. 58 Рецензенти icon4 (Педагогічні науки) Бердянськ 2005 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: бдпу, 2005. – 210...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка