«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета



Скачати 164,14 Kb.
Дата конвертації14.06.2017
Розмір164,14 Kb.

Кривчун А.І., класний керівник 9-го класу, МірошниченкоЛ.В., класний керівник 10-го класу Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Берегині українського духу»

(Літературно-мистецька композиція)
Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю видатних українських жінок, їх

місцем у суспільстві;підкреслити велике призначення жінки на Землі;

виховувати повагу до народної Берегині, почуття любові й гордості за

українську жінку.



Форма проведення: літературно-мистецька композиція.

Обладнання: мультимедійна презентація, відеофільм «Ця дивна жінка»,

складений із репродукцій картин,відеозапис пісні Л.Костенко

«Що в нас було? Любов і літо…», екранізація уривка із фільму

«Тарас Бульба», відеокліп пісні Н.Бучинської та Д.Гордона

«Перваялюбовь», відеофільм «Жінки».
Хід заходу

На фоні музики звучить поетичний калейдоскоп


  1. Ця дивна жінка зіткана з любові,

Любов її живе в душі і крові,

В устах, руках, у погляді і слові.

Ця дивна жінка зіткана з любові.


  1. Вона не так, як всі, живе у світі,

Вона себе народжує щомиті

І має думи, сонцем оповиті.

Вона не так, як всі, живе у світі.


  1. Вона росте з своєї самотини

Від матері щодня і до дитини.

А від дитини знову до дружини

Росте вона з своєї самотини.


  1. З її долонь ростуть до неба квіти,

Випурхують, немов пташата, діти.

Її любов живе до всього світу,

З її долонь ростуть до неба квіти.

(Пісня «Українські дівчата». Виконує О.Федорко)

Ведучий 1. Кажуть, що історія пишеться чоловіками. Але чому? Невже жінки ні на що не впливали? Ми розповімо сьогодні, ким були ті українки, які все – таки лишили по собі помітний слід.

Ведучий 2. Жінка-українка здавна відігравала значну роль у суспільному житті. Вона не тільки народжувала та виховувала дітей, а й займалася громадськими справами, разом із чоловіками творила науку, культуру, історію.

Ведучий 1. Жінка… Скільки про неї було сказано й написано. Сьогодні ми звернемося до цієї одвічної загадки природи.

Ведучий 2. Отож давайте познайомимося з деякими  із славетних жінок-українок. Ми запрошуємо вас перегорнути сторінки нашого свята, яке ми назвали…

Разом: «Берегині українського духу».

Ведучий 1. Наша перша подорож у дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Ліни Костенко. На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як «нерозгадане чудо», «голос народу».

Ведучий 2. Маючи воістину  Божий дар, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадянської мужності. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства.

Ведучий 1. Вслухайтесь у слово поетеси, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих і поетичних.

Ведучий 2. Тож запрошуємо вас у поетичний світ Ліни Костенко.

На фоні музики учні читають вірші Ліни Костенко

«Життя іде і все без коректур», «Вже почалось, мабуть, майбутнє»,


  1. Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.


  1. Вже почалось, мабуть, майбутнє.
    Оце, либонь, вже почалось…
    Не забувайте незабутнє,
    воно вже інеєм взялось! 
    І не знецінюйте коштовне,
    не загубіться у юрбі.
    Не проміняйте неповторне
    на сто ерзаців у собі! 




  1. Минають фронди і жіронди,
    минає славне і гучне.
    Шукайте посмішку Джоконди,
    вона ніколи не мине. 
    Любіть травинку, і тваринку,
    і сонце завтрашнього дня,
    вечірню в попелі жаринку,
    шляхетну інохідь коня. 




  1. Згадайте в поспіху вагона,
    в невідворотності зникань,
    як рафаелівська Мадонна
    у вічі дивиться вікам! 
    В епоху спорту і синтетики
    людей велика ряснота.
    Нехай тендітні пальці етики
    торкнуть вам серце і вуста. 

(Відеозапис пісні на слова Л.Костенко «Що в нас було? Любов і літо…»)

Ведучий 3. У народі кажуть, що 19 березня прилітають із вирію лелеки. Мабуть, саме вони й принесли у цей день 1930 рокудо містечка Ржищів на Київщині у сім’ю вчителів немовля-дівчинку, яка згодом стала Ліною Костенко. Коли дівчинці виповнилося 6 років, родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Ведучий 4. Ці скупі біографічні дані стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка розповість у віршах про дороги воєнних років і про заміноване поле, по якому доводилося ходити, і про перший, написаний в окопі вірш.

Ведучий 5.

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні.
Ведучий 3. Після школи Ліна навчається в Київському педінституті, а згодом – у Московському літературному інституті імені М.Горького, який закінчила з відзнакою. Її зоря зійшла на українському літературному небосхилі наприкінці п'ятдесятих років.Тоді одна за одною вийшли друком її поетичні збірки «Проміння землі», «Вітрила», а в 1961 році – «Мандрівки серця».
Це був неймовірний успіх! Про неї заговорила вся Україна.


Ведучий 4. А потім довгихшістнадцять років у літературному житті України мовби й не існувало Ліни Костенко. Сьогодні таке диво – мовчання – пояснюють безкомпромісною громадянською позицією поетеси: «І не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю». Така позиції не могла не муляти очі представникам влади, проте чіпати її боялися.Та все ж твори не друкували.
Ведучий 5. Мужність Ліни Костенко вражає. Адже це вона в 60-ті роки єдина із членів спілки письменників уголос протестує проти вводу радянських військ у Чехословаччину, незважаючи на загрозу арешту. Це вона у Львові кидає квіти підсудним (адже тоді прокотилася хвиля репресій проти української інтелігенції).
Ведучий 3. Проте час усе ставить на свої місця. І ось 1977 року вийшла у світ книга віршів «Над берегами вічної ріки», сповнена уважності й любові до людини. Далі – 1979 –історичний роман«Маруся Чурай». А потім невтомні роки творчої праці…
Ведучий 4. На сьогодні Ліна Костенко – лауреат Національної премії України імені Шевченка, премії Франческо Петрарки, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги, Почесний доктор Національного університету «Києво-Могилянська академія». Нагороджена медаллю Святого Володимира, Орденом князя Ярослава Мудрого. Удостоєна літературної відзнаки «Золоті письменники України».
Ведучий 5. Живе поетеса в Києві. Має двох дітей: донька Оксана Пахльовська – письменниця, культуролог, викладач Римського університету; син Василь – програміст. 19 березня культурна спільнота України вітала Ліну Василівну із 86-річчям. Хай береже нам їїБог ще на довгі роки, хай осипає зорепадом вдячності й любові від людей.

(Інсценізація уривка із роману Л.Костенко «Маруся Чурай».)

Ведучий 6. Народна артистка України Ада Роговцева народилася 16 липня 1937 року в Глухові Сумської області. Закінчивши Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого (1959 р.), стала актрисою Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки в Києві, у якому прослужила 35 років і зіграла 60(!) ролей. Майже 700 разів виходила на сцену у

виставі «Варшавська мелодія», яку вважає найзнаковішою в своїй акторській кар’єрі.


Ведучий 7. Її намагалися переманити до Москви найіменитіші російські режисери, але Роговцева не погодилася. Після відходу з театру ім. Лесі Українки гастролює з концертними програмами та камерними театрами. Можна по-доброму позаздрити акторському успіху Ади Роговцевої, якого досягла вона завдяки невтомній праці, таланту й  любові до людей.
Ведучий 8. Аду Миколаївну називають примадонною українського та російського кіно. Зніматись почала 19-річною дівчиною, відтоді зіграла майже у 80-ти стрічках, серед яких найвідоміші – «Вічний поклик», «Салют, Маріє!», «Осіння дорога до мами», «Було в тата три сини», «Кармелюк», «Завтра буде завтра», «Тобі, справжньому», «Полювання на ізюбра», «Мій генерал», «Єрмолови», «Тарас Бульба».

(Екранізація уривка із фільму «Тарас Бульба»)

Ведучий 6. Кожна роль Роговцевої в кіно – це правдива хвилююча жіноча історія, тому всі, хто хоч раз дивився бодай один фільм за її участю, люблять і захоплюються талантом актриси.  «Сьогодні мені часто пропонують ролі маленькі, часом нецікаві. І я погоджуюся, щоб мати змогу виходити на знімальний майданчик. Тут допомагає досвід – працюєш по максимуму», – говорить вона.
Ведучий 7. Для своїх шанувальників Ада Миколаївна й досі (у 78) легка та юна, хоча позаду 54 роки роботи в театрі, 58 – у кіно, звання, нагороди, оплески і любов глядачів. У 23 роки стала заслуженою, а у 30 – народною артисткою України, у 40 – народною артисткою СРСР. Лауреат Шевченківської премії, Герой України. Та відомо, що немало горя пережила ця тендітна і, здавалося б, дуже беззахисна жінка.
Ведучий 8. «На мою долю випала і татова ампутація ноги, і мамин параліч у 49 років», – розповідає Роговцева. Одинадцять років тому помер її чоловік – народний артист СРСР Костянтин Степанков, з яким вони прожили разом 46 років. А три роки тому Ада Миколаївна пережила ще одну неймовірно важку втрату – смерть сина Костянтина, відомого українського хореографа, режисера й педагога.
Ведучий 6. Роговцева – ще й автор поетичних збірок “Мамині молитви” і «Цілую голос твій», книг «Мій Костя» і «Свідоцтво про життя». Бачимо за ними саму авторку – жінку, яка вміє любити. «Поезія – це завжди якийсь поштовх, – вважає Ада Роговцева. – Треба знаходитись у стані гармонії – з природою, людьми, самим собою, щоб вона тобі була дарована».

Ведучий 7. Про своє, особисте, пише так:

Я життя не підганяла,

Зупиняла, як могла.

А ніколи не спиняла,

Хоч хвилини берегла.

Діти виросли – не зчулась,

А вже сива. Дивина…

Як дівчам було – забулось.

Старість, старість… Новина?
Ведучий 8. Захоплюючись талантом, глибокою душевною красою Ади Миколаївни, можна, очевидно, стверджувати, що причина її популярності і професійної затребуваності криється у вмінні любити, співпереживати, слухати, помічати, не проходити повз. І чим більше переглядаєш фільмів чи вистав  за її участю, чим вдумливіше вчитуєшся в рядки її поезій та спогадів, тим переконливіше розумієш, що Ада Роговцева – це ім’я, це легенда, це ціла яскрава епоха в мистецькому житті України.

(Пісня «Квітуча Україна». Виконує Даша Синявіна)
Ведучий 9. Ім’я Марія Башкирцева майже невідоме сучасній молоді. Однак українку, що народилася 10 листопада 1858 року під Диканькою, в селі Гавронці на Полтавщині знає весь світ. Вона була ще маленькою, коли батьки розлучилися. У віці 10 років разом із мамою виїжджаєза кордон і опиняється у Франції. Її картини, скульптури та знаменитий щоденник досі зберігаються в Парижі, бо там вона провела свої останні дні.

Ведучий 10. Це перша в світі жінка-художник, чиї картини представлені в Луврі.  І для того, аби залишити свій слід в історії мистецтва, їй знадобилося всього 24 роки життя. Так, у Парижі, біля входу в Люксембурзький палац, стоїть  статуя «Безсмертя», на постаменті якої написані імена видатних людей, що їх замолоду скосила смерть. Серед них –  не французьке прізвище: «Башкирцева».

Ведучий 11. Маючи унікальний оперний голос, 16-річна дівчина, сповнена віри та надій у себе, напише у щоденнику: «Яке задоволення гарно співати! Усвідомлюєш себе всемогутньою, почуваєшся царицею! Усвідомлюєш себе щасливою завдяки своєму власному хисту. Стаєш більше ніж жінкою, почуваєш себе безсмертною».

Ведучий 12. Марія ще не знає, що незабаром через хворобу горла втратить голос. Але якось відчуває, що жити їй недовго: «Я поспішаю жити і хочу встигнути все…», – ці рядки вона напише, ще не знаючи, що має туберкульоз легень.

Ведучий 9. Між датами народження і смерті Марії – дивовижно бурхливе життя. Вона цікавилася фізикою й хімією, літературою й лінгвістикою, знала кілька іноземних мов, читала в оригіналі Гомера, Плутарха, Лівія, була музикантом і співачкою. Займалася малярством. Закінчила школу із  золотою медаллю. І, вже навіть хворою, щодня працювала по десять-дванадцять годин, дедалі більше підриваючи своє здоров'я, наближаючи невідворотний кінець.

Ведучий 11. Померла Марія Башкирцевав розквіті слави 31 жовтня 1884 року й похована в Парижі на кладовищі Пассі. Посмертна слава засяяла навколо її імені завдяки талановитим картинам і щоденникові, який було перекладено в багатьох країнах Європи. Вона лишила понад сто п'ятдесят картин і скульптур. Переважна більшість їх зберігається у різних музеях Франції.

(Пісня «Свіча». Виконує Анжела Коваль.)

Ведучий 13. Коли ми говоримо про видатних спортсменів Сумщини, то неодмінно згадуємо двох тендітних біатлоністок – Валю та ВітуСемеренко – учасниць не лише всеукраїнських, але й міжнародних змагань; призерок золотих, срібних та бронзових медалей; і взагалі добрих, щирих, доброзичливих дівчат.

Ведучий 14. Народилися 18 січня 1986 в містечку Краснопілля Сумської області. Разом ходили до дитячого садочка, потім до школи. У четвертому класі разом прийшли в секцію лижних гонок. Батьки не заперечували, хіба що мама дуже переживала, чи не зашкодить це здоров'ю дівчат. А через кілька років про них заговорили як про дуже перспективних гонщиць.
Ведучий 15. Зайнятися біатлоном сестрам запропонував їх тренер Григорій Шамрай, який  попередив, що не відразу все стане легко виходити. Як завжди, за кадром залишилися сотні годин тренувань і непростий процес роботи з гвинтівкою.


Ведучий 13. Перший міжнародний досвід дівчатам довелося здобувати в різних країнах. 2004 року Валя поїхала на молодіжний чемпіонат світу з лижних гонокдо Норвегії, де пробилася до тридцятки найсильніших на дистанції п’ять кілометрів вільним стилем.
Ведучий 14. Віта, яка завжди, впевненіше почувалася в класиці, того ж року вже змагалася серед біатлоністок на світовій першості у Франції. До речі, тоді дівчатам уперше довелося надовго розлучитися. На наступне своє велике випробування сестри поїхали вже разом, і разом зійшли на другу сходинку п'єдесталу пошани в естафеті. Сталося це на молодіжному чемпіонаті світу в Контіолахті-2005. Віта там же стала срібною призеркою в індивідуальних гонках.
Ведучий 15. На сьогодні обидві сестри – титуловані  українські біатлоністки. На двох – 20 золотих медалей, безліч бронзи, срібла та перемоги на олімпіадах. Сестри Валентина і Віта Семеренко стали легендами українського та всесвітнього біатлону. Все життя вони тренуються та перемагають разом, під керівництвом одних і тих самих тренерів Світлани Байди та Григорія Шамрая.

Ведучий 13. Перші свої серйозні нагороди дівчата отримали понад 10 років тому. Тоді, 2005 року, вони привезли 3 срібні медалі з Австріїта дві бронзи із Новосибірська. Після цього не минало майже жодного року, щоб Семеренки залишалися без нагород – безліч чемпіонатів Європи, Світу, та, звісно, Олімпійські ігри.

Ведучий 14. 18 січня Валі та Віті Семеренко виповнилося по 30 років.І в переддень свого ювілею сімейна скарбничка із нагородами поповнилася – Валя у складі національної збірної виборола для України «золото» в Німеччині в естафеті на етапі Кубка світу.

Ведучий 15. На цьому українські чемпіонки закінчувати не збираються і планують і надалі підніматися на п'єдестал за новими нагородами.Можна лише побажати майбутнім медалісткам успіхів та творчої наснаги.

(Пісня «Черешенька». Виконує дівочий ансамбль.)

Ведучий 16. Народна артистка України Наталія Бучинська є символом національної пісні. Молода, красива, успішна жінка, яка взяла свій талант від рідної землі. Вона несе своїми піснями відчуття вічної весни, краси та любові. Однак, насправді, життя її набагато цікавіше й незвичніше, ніж може здатися на перший погляд.
Ведучий 17. Судіть самі – творче звання Народної артистки України Наталія отримала у 27 років, що зробило її наймолодшою народною артисткою за всю історію української культури. Крім цього титулу, вона є володарем офіцерського звання «майор МВС України». Додайте до цього три вищі освіти – і перед нами постає зовсім інший образ... образ різнобічний, інтелігентний та дуже цікавий!

Ведучий 18. Народилася Наталія Бучинська 28 квітня 1977 р. у славному місті Львові. Батько працював стоматологом, а мама – товарознавцем. Вони не мали спеціальної музичної освіти, проте дуже любили співати.

Ведучий 19. Ще маленькою дівчинкою Наталія вже відчувала своє покликання і мріяла стати співачкою. Вона знала напам'ять всі пісні, співані її батьками, і виконувала їх на імпровізованій сцені, уявляючи себе відомою артисткою, вдома перед гостями або разом із подругами перед дорослою аудиторією свого двору.

Ведучий 16. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, сім'я переїжджає жити в Тернопіль. Там майбутня зірка пішла до школи і стала активною учасницею художньої самодіяльності шкільного хору, разом із яким виступала на сцені Тернопільського будинку культури «Березіль».

Ведучий 17. Паралельно закінчила музичну школу й хотіла продовжувати музичну освіту, але в Тернополі для цього не було можливостей. І тоді вона вступила до Тернопільської академії народного господарства на економічну спеціальність. Але співати не покинула.

Ведучий 18. Однак від долі не втечеш – із першого курсу навчання у вузі Наталія бере участь у пісенних конкурсах та фестивалях. А 1995 року вона здобуває свою першу маленьку перемогу в конкурсі «Міс академія» і того ж року – перемогу у фестивалі «Червона рута». І закипіло творче життя...

Ведучий 19. 1998 рік – ще один доленосний рік у житті Наталії Бучинської: приїхавши до Києва на запрошення Державного ансамблю пісні і танцю Міністерства внутрішніх справ України, вона проходить прослуховування і стає солісткою ансамблю. Саме тоді й зустрічає свого майбутнього директора Леоніда Радченка, який став не тільки її творчим наставником, а й другом по життю. У цьому ж році її пісня «Послухай, шелестять дощі...» стала «Піснею року».

Ведучий 16. 2004 р. закінчила Київську академію внутрішніх справ у званні майора міліції. Звичайно, що цьому передували роки копіткої праці й народного визнання: це і перемога Наталії у конкурсі імені Клавдіі Шульженко з піснею «Калінушка», і Гран-Прі Президента України та присвоєння звання заслуженої артистки України (1999 рік), і участь у «Пісенному Вернісажі» (1998–2002 рр.), і поїздка з великою концертною програмою в Косово, і, нарешті, 2004 рік – рік присвоєння звання народної артистки України.

Ведучий 17. Цікавими також є її творчий дует з Дмитром Гордоном («Первая любовь»), а пісня "Моя Україна", виконана в дуеті з Михайлом Поплавським, взагалі стала найкращою піснею 2005 року. Також співачка отримала нагороду у всеукраїнському рейтингу популярності «Бренд року–2005» у номінації «Народне визнання».

(Відеокліп пісні Наталії Бучинської та Дмитра Гордона «Перваялюбовь»)

Ведучий 18. З 2006 року Наталія Бучинська поєднувала свою концертну діяльність з навчанням у Київському національному університеті культури і мистецтв. Вона має чудову сім'ю. Її донечка Катруся знає всі мамині пісні напам'ять і вже в свої чотири з половиною рочки сміливо могла вийти на сцену й заспівати разом з мамою будь-яку її пісню...

Ведучий 19. Молода, «заслужена» й «народна», Наталія Бучинська абсолютно позбавлена будь-яких амбіцій і втілює в собі той рідкісний Божий дар – поєднання жіночої вроди, розуму та багатогранного таланту. І, незважаючи на стрімко зростаючу славу і всенародне визнання, залишається абсолютно земною людиною.

(Пісня «Не спить кохання». Виконує Катя Тарасенко.)

На фоні музики звучить поетичний калейдоскоп.


  1. Жіноча  доля,  наче цвіт калини, 

Що на вітрах холодних облітає.

То снігом то дощем осіннім кине,



То  полум’ям гарячим обпікає…


  1. Жіноча доля як терпка роса,
    Що на чебрець опівночі спадає.
    Цілує душу відчаю сльоза,
    А каяття помилки виправляє.




  1. Жіноча доля – як лукавства тінь.
    Уста сміються, а в очах – зажура.
    Закреслить тугу забуття глибінь,
    Сама себе, всміхаючись, одурить.



  1. У щасті пригортає цілий світ,
    Про зло благає пам’ять замовчати.
    Жіноча доля – милосердя цвіт,
    Воістину уміє все прощати. 

(«Пісня про Кам’янку». Виконує О.Федорко.)


Ведучий. Наше свято підійшло до завершення. Бажаємо вам здоров'я, щастя, любові та поваги від людей. На все добре!



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Зарубіжна література
2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconЛітературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка Мета
Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу Т. Г. Шевченка
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconПозакласний захід. Літературно-мистецька композиція «Родинний архів» Слово вчителя
Чи любимо ми заглядати в родинний архів, в якому живе невпинний час, ні, він не зупиняється, а просто залишає свої сліди. Пропоную...
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета icon"Я з пісні народної виріс" Олександр Білаш
Літературно-музична композиція, присвячена 85-річчю з Дня народження видатного українського композитора, поета
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconГалицька центральна районна бібліотека Іван Багряний – титан українського духу
Багряний – титан українського духу : (до 110-річчя від дня народження І. Багряного) : пам’ятка користувачу / Галицька цб; [уклад....
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconЛітературно-музичний вечір “Син свого часу” О. П. Довженко Мета
Мета. Відродження національної духовності народу України на прикладі життя видатного українського кінорежисера І письменника О. П....
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconЧернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було засновано у...
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconПро проведення VІІ всеукраїнського літературно-музичного фестивалю "Розстріляна молодість"
Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги буде проведений заключний етап VІІ всеукраїнського...
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconПрограма з української літератури передбачає години для ознайомлення учнів з літературою рідного краю. Мета таких уроків осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, національного духу, реалій дійсності
Мета таких уроків – осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, національного духу, реалій дійсності, сприйняття...
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconУрок зустріч Раїса Котик-Маховська "Я сльозинка твоя, Україно…"
Мета: систематизувати І узагальнити знання учнів про творчість Раїси Котик – Маховської, вельмишановної учительки, людини виняткової...
«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета iconФілософія повноти життя й любові за романом марії матіос «майже ніколи не навпаки»: літературно-мистецька вітальня як форма позакласного читання
Урокам позакласного читання понад 50 років. Н. Волошина пише про те, що така організаційна форма з’явилася у 1954-55 навчальному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка