Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках



Скачати 224.82 Kb.
Дата конвертації14.06.2017
Розмір224.82 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


Березнівська центральна районна бібліотека

організаційно-методичний відділ

Національно-патріотичне виховання в бібліотеках

(Рекомендаційні матеріали)


http://kntu.net.ua/var/ezwebin_site/storage/images/media/images/nacional-no-patriotichne-vihovannya/221432-2-ukr-ua/nacional-no-patriotichne-vihovannya_ultralarge.jpg


2016 рік


Березнівська центральна районна бібліотека

організаційно-методичний відділ

Національно-патріотичне виховання в бібліотеках

(Рекомендаційні матеріали)

Березне 2016


Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: реком.матеріали / Березнівська центр.районна б-ка;[відп. за вип. Л.А.Гарбар; упоряд.:В.П.Гурин, Л.В.Андрощук Л.В.].-Березне, 2016.-16с.

Національно-патріотичне виховання - пріоритетний напрямок діяльності бібліотек. У виданні пропонується перелік творів українських авторів патріотичної тематики та основні форми роботи, що сприяють вихованню патріотизму, причетності до історичної долі України, висвітленню подій, які відбуваються в зоні АТО, вшанування героїв Небесної Сотні.

Методичні рекомендації адресовані бібліотечним працівникам, вчителям, вихователям, які проводять роботу по національно-патріотичному вихованню.

Упорядники: Гурин В.П., зав.організаційно-методичним відділом

Андрощук Л.В., провідний методист


Відповідальна за випуск: Гарбар Л.А., директор КЗ «Березнівська ЦСПШБ»

© КЗ «Березнівська ЦСПШБ», 2016



Патріотизм - серцевина людини, основа її активної позиції
В.О.Сухомлинський
 У розбудові української незалежної демократичної держави важливу роль відіграє формування особистості, громадянина, господаря своєї землі. Утверджуються, зокрема, такі якості, як почуття любові до рідної країни, національна свідомість, повага до надбань предків, вболівання за збереження навколишнього середовища.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких основних завдань:


  • утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

  • виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

  • підвищення престижу військової служби як виду державної служби;

  • визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

  • формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;

  • визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

  • формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.

Патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:



державний – базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

військовий – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв української армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахування їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Національно-патріотичне виховання, популяризація літератури з даної тематики в бібліотеках покликані забезпечити морально-політичну і практичну підготовку до виконання священного обов’язку захисту ‒ незалежної України, військової служби в Збройних Силах України, формуванню у молоді стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви, самопідготовки і самовиховання, вихованню почуття патріотизму, любові до України, бажання відстояти її незалежність і соборність, наслідування кращих традицій.

Націлювати молодь на те, що патріотизм – любов до України, до свого народу, гордість за її минуле і сьогодення, готовність до їх захисту, утвердження в свідомості об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України, її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ УНР, січових стрільців, воїнів УПА до часів незалежності, Майдану, героїв Небесної Сотні та зони АТО.

Бібліотеки повинні співпрацювати з ЗОШ, музеями, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування.

Фонди бібліотек повинні поповнюватися літературою патріотичної тематики, пропонуючи користувачам твори письменників: М. Андрусяка “Брати вогню”, “Брати грому”, “Брати просторів”; Ю Андруховича “12 обручів”; Т. Белімової “Вільний світ”; І. Білика “Дикі білі коні”, “Не дратуйте грифонів”; В. Босовича “Володимир, син Святослава”; Ю.Винничука “Танго смерті”; В. Голобородька “Летюче віконце”; Г.Гордасевича “Степан Бандера: людина і міф”; Б. Гуменюка “Вірші з війни”; Ю Горліс-Горського “Холодний Яр”; Л. Дашвара “Село не люди”, “Молоко з кров’ю”; Л. Дереша “Культ”; Н. Доляка “Чорна дошка. Велика, страшна і голодна правда”; В. Єшкілєва “Три кути трикутника. Автографи часу. Апокриф мандрів Григорія Сковороди”; С. Жадана “Ворошиловград”, Б. Жолдака “УКРИ”; “Месопотамія”, “Життя Марії”, “ДепешМод”; О. Забужко “Музей покинутих секретів”, “Диригент останньої свічки”, “Notre Dfme d’Urraine; Українка в конфлікті міфологій”, “З мапи книг і людей”; Р. Іваничука “Вогненні стовпи”; А.Кокотюхи “Червоний”, “Справа отамана зеленого”; “Братів Капранових “Кобзар 2000”; Ю. Киричука “Історія УПА”; В. Кожелянко “Діти застою”; Д. Корнія. “Горихмарник”, “По той бік темряви”; Ф. Кондрата “Ми стали волі на сторожі”; Л. Костенко “Записки українського самашедшего”; В.Кулановського “Іван Сірко”, “Максим Кривоніс”; Б. Лепкого “Крутіж”, “Мотря”; В. Лиса “Соло для Соломії”, “Століття Якова”, “Країна гіркої ніжності”, “Маска”; М. Матіос “Солодка Даруся”, “Майже ніколи не навпаки”, “Нація”; В. Паливоди “Спогади українського повстанця”; М.Рябого “Ще не вмерла Україна”; М. Старицького “Останні орли”; С.Талан “Розколоте небо”; К Харченко “Історія”; О. Чупи “10 слів про Вітчизну”; В. Шкляра “Залишенець”, “Елементал”, “Маруся”, “Ключ”; Ю.Щербака “Час смертохристів” та ін.

Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей з урахуванням основних напрямів діяльності юнацької та молодіжної аудиторії.


Організовуючи масові заходи, необхідно враховувати їх виховну складову:

- формувати у користувачів основні поняття про ідентичність українського народу, нації, суспільства, держави;

- виховувати почуття поваги та гордості до рідного краю, мови, традицій народу;

- виховувати почуття громадянина України; вшанування державних символів, Конституції України;

- виховувати розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ста влення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій;

- виховувати почуття патріотизму;

- спонукати до активної життєвої позиції, неприйняття нега тивних проявів у соціумі;

-вшановувати героїв України;

- виховувати почуття свободи, готовності до захисту національних інтересів України.

Основними формами патріотичного виховання є: інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів); діяльнісно-практичні (екскурсії, свята, огляди-конкурси тощо); інтегративні (клуби та об’єднання за інтересами); діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування); індивідуальні (індивідуальна робота тощо); візуальні (музеї, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Основної уваги потребує популяризація історії України та рідного краю, відродження національної культури.

Працюючи в цьому напрямку організуйте відкриті перегляди літератури, цикли книжково- ілюстрованих виставок, виставок-хронографів “Ти пам’ятаєш, як все це було”, “Від тієї війни залишився слід”, “Хай слава бойова земляків немеркнучої зіркою в легендах буде жити”, “Про доблесть і славу”, “Спасибі вам, захисники”. Щорічно вшановувати пам’ять Героїв Крут, жертв Голокосту, учасників бойових дій на території інших держав та річниць пам’ятних подій Другої світової війни шляхом проведення вечорів, годин – реквієм, уроків мужності та пам’яті, виховних годин, бесід, годин спілкування, демонстрації фотоматеріалів: “Понад Крутами вічність у сурми сурмить…”, “Бережіть пам’ять про подвиг”, “Крути: незгасна пам’ять і урок сьогодні”, “Афганська війна – як це було?”, “Герої живуть поруч”, “Життя, опалене війною”, “Трагедія і подвиг афганської війни”, “Історія скорботи та героїзму”, “Голокост в Україні: пам’ять і уроки”, “Місця, пов’язані з пам’яттю про Голокост”, “Уроки Голокосту і культура пам’яті в Україні”. Пропонуємо цикл заходів “Історія в стилі класики”, який може включати в себе: ‒презентацію нових історичних романів “Історія, одягнена в особах”; ‒вечори-портрети “З народження я покликаний до патріотизму” – шляхетні особи України, “Моя доля мудра загадка” про людей незвичайної долі, що увійшли в історію України, ( міста, села, селища); ‒вечори-зустрічі поколінь “Війни свідки живі”; ‒поетичні вечори “Нам життя і пам’ять”; ‒літературні години “Йде весна переможним травнем” і т.д.

Під час проведення заходів організуйте акцію “Прочитай книгу про війну”.

Проводити цикл заходів до Дня Соборності України, а саме, історичні та патріотичні години, бесіди-розповіді за темами “День Соборності України – символ національного єднання українського народу”, “Соборна, незалежна Україна”, “Ланцюг історії не перерветься”, “Народження незалежної суверенної держави – України”, “Великий день єднання”, “Нехай не розмежованою залишиться навіки”, диспути “Чи є “Соборність” актуальною проблемою сьогоднішньої України?”.

Вжити заходів, спрямованих на підвищення поінформованості користувачів бібліотеки, поширюючи об’єктивну інформацію в своєму населеному пункті та привернення їхньої уваги до історії боротьби та борців за незалежність України у ХХ столітті.

Провести цикл заходів по відзначенню дат загальноукраїнської значущості, зокрема, Дня Державного Прапора України та відзначення Дня незалежності України, Дня Гідності та Свободи – “круглі столи”, тематичні вечори, години запитань і відповідей, уроки історії та пам’яті, виховні години, історичні години, лекції, бесіди, години спілкування на тему “Нема ціни святині дорогій”, “Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься”, “У пам’яті світ врятований”, “Утверджувати ідеали культури миру – служити миру”, “Люблю я свій народ – ціную його звичаї”, “Наш стяг у золоті й блакиті”, “Я – громадянин-патріот незалежної держави України”, “Пам’яті вдячні нащадки”, “Моя рідна Україна”, “Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її Прапор і Гімн”, “Наша вітчизна – Україна”, “Державна символіка Батьківщини”, “Твої права і обов’язки”, “Патріотизм – нагальна потреба України”, “Моя земля – земля моїх предків”, “Україно, матінко моя”, “Символи України”, “І синє небо, і жовте колосся”, “Народні символи”, “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!”; флеш-опитування “Що ви знаєте про український прапор?”; “Я – громадянин і патріот держави”, “Я – українець!”; віче “Цвітуть неначе квіти волі, знамена жовто-голубі”, “Хай майорить прапор нашої держави”, “Українці, єднаймося!”; організовувати екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, пошукову роботу, акції, виконання патріотичних віршів про Україну, тощо.

До Дня захисника України та Збройних Сил України проводити цикл заходів і кінолекторіїв, декади патріотизму, презентації нових історичних книг, дні історичної книги, зустрічі з ветеранами, вечори та години патріотичної освіти, акції пам’яті, уроки мужності: “Гей ви, хлопці, славні запорожці”, “Хай же змилоститься над вами доля і майбутнє буде без війни”, “Герої живуть поруч”, “Наша армія – символ мужності”. Яскраві приклади з героїчного минулого козацької доби, які сприятимуть формуванню власної гідності, дисципліни можна розповісти у бесідах “Хай живе козацька доля, хай живе козацький дух”.

Щороку по всій Україні та й за кордоном вшановуються роковини за загиблими на Майдані Незалежності в Києві героїв Небесної Сотні. Завдання бібліотек донести до своїх користувачів більше правдивої‒ інформації. Актуальними будуть створені зони героїко-патріотичної тематики. Сюди можуть відноситися тематичні полиці: “Пам’яті Небесної Сотні”, “Вшануймо героїв Небесної Сотні”, “Небесна Сотня – то в серцях вогонь”, “Найкраща Сотня в небо йде”, викладки літератури: “Реквієм Небесній Сотні”, “Загинули не марно!”, розділ на книжковій виставці з портретами героїв: “За чисті душі, що злетіли в небо”, “Небесна Сотня! Вічна слава героям!”, викладки газетно-ілюстративних матеріалів “Герої Небесної Сотні!” з матеріалами місцевої періодики про героїв Небесної Сотні – наших земляків. Доповнити матеріали виставок можуть рекомендаційні списки літератури “Подвиг Небесної Сотні – приклад для нащадків”, “Герої не вмирають”. До зони героїко-патріотичної тематики можна прилучити флеш-моб “Згадаймо поіменно героїв Небесної Сотні”. Проводити вечори, години – реквієм, уроки історичної правди, мужності та пам’яті: “Пам’яті Небесної Сотні...”, “Пам’яті героям (ю) АТО”, “У нашій пам’яті вони назавжди залишились”, “Покоління незалежних”, “Хоробрі серця”, “Слава Україні! Героям Слава!”, “Одна в нас доля – Україна”, “Янголи на білих крилах”, “Небесна сотня. Герої не вмирають!!!”, “Небесна сотня”.

В систематичній картотеці статей та краєзнавчій картотеці повинні бути виділені актуальні рубрики: Герої Небесної Сотні – наші земляки, Воїни Березнівщини в зоні АТО, а в тематичні папки збирати матеріали про своїх героїв, їхнє життя.

Сьогодні над Україною нависла нова небезпека. Повним ходом іде війна на Сході України. Гинуть кращі сини України, стримуючи навалу Росії. Україна в небезпеці. Рятуймо її. Всіма методами і засобами. Кожен на своєму місці. Ви повинні бути центром в інформуванні населення про події в зоні АТО через періодичні видання, інформаційні технології, підтримувати політику держави в організації захисту територіальної цілісності України і всі найсвіжіші матеріали розмістити на тематичних поличках, книжкових виставках, включити в інформаційні повідомлення, які завантажені з мережі Інтернет, складати рекомендаційні списки літератури для різнобічного інформування населення.

Виховні заходи необхідно проводити у тісному зв‘язку з органами місцевого самоврядування, військовою частиною та військовослужбовцями – учасниками бойових дій, які боронять державу від найманців та сепаратистів на східних рубежах України, посягань на незалежність та цілісність кордонів України.

В кожній бібліотеці повинна бути викладка літератури або розділ на виставці “Вісті з передової”, на якій мають бути представлені найсвіжіші матеріали з періодики.

Актуальними будуть книжкові виставки:

1) “Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі”. Розділи виставки: ‒ Українська святиня – Запорізька Січ ‒ Україна в роки Другої світової війни. ‒ Хроніка війни. Останні події в зоні АТО. ‒ Україна – єдина країна.

2) “Не здолати Україну”. Розділи виставки: ‒ Захист України – обов’язок кожного громадянина. ‒ Стан душі – волонтер. ‒ Пам’ятаймо імена героїв ‒ Боже, Україну збережи! Господи, помилуй нас!

Різнобічно висвітлювати сьогоднішні події на сході за допомогою проведення циклу бесід, уроків мужності, оглядів періодичних видань, інформаційних повідомлень, годин спілкування, зустрічей з воїнами АТО, волонтерами та брати участь в різноманітних акціях.

Пріоритетну роль відіграють активні форми популяризації літератури: дискусії “Кому потрібна ця війна?”, “Захист України – обов’язок кожного громадянина?”, “Чи достатньо одного патріотизму для захисту України?”, обговорення проблемних статей з періодики “Фронтовий щоденник”, цикл бесід “Вісті з фронту”, викладка літератури “Хроніка подій в зоні АТО”, уроки мужності “Гірко плаче Україна за своїми синами”, акцію “Підтримай свого солдата” на які запросити учасників АТО, їхніх батьків, побратимів.

Провести уроки мужності і милосердя під девізом “Борімося – поборемо!”, залучивши до його проведення учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, ветеранів минулих воєн, дисидентського руху, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.

Активно відстоювати свою громадянську позицію на вуличних акціях, флеш-мобах, акціях підтримки “Ми разом”, спрямованих на допомогу пораненим військовим; благодійних акціях “З вірою в серці”, спрямованої на підтримку захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО, участь у мітингу-реквієм на вшанування Героїв Небесної Сотні, зустрічей з воїнами-учасниками АТО “В родинному колі”. Захід для дітей-переселенців із зони АТО “Пізнай свою історію – вона єднає”.

В Україні проходять мобілізації до лав Збройних Сил України. Пропонується організувати тематичну викладку літератури “Все про нову хвилю мобілізації”, на якій представити Закон “Про часткову мобілізацію”, підготувати інформаційне повідомлення “Стань на захист України”, провести бесіду “Всі на боротьбу з російською окупацією”. Під час проведення мають бути використані газетно-журнальні матеріали, література національно-патріотичної тематики та Інтернет-ресурси.

Для того, аби викликати зацікавленість у молоді до військової служби, ознайомити з історією українського війська, навчити цінувати традиції збройного чину, виховувати в молоді патріотичні почуття, пропонуємо в бібліотеках проводити зустрічі з працівниками військкомату, відкриті діалоги та дискусії “Героїзм та мужність ідуть поруч“, “А ти зміг би повторити подвиг дідів? “, “Як ти розумієш патріотизм? “, оформляти папки “Син іде в армію“, “Тобі, Україно, на вірність присягаю“, “Служу народу України“.

Важливу роль мають відіграти матеріали про волонтерів в зоні АТО, їхню безкорисливу самопожертву в ім’я України. Адже їхня роль – не переоцінена. Налагодити співпрацю з громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування та волонтерами для проведення спільних заходів в бібліотеках, зокрема патріотичних бесід, годин мужності “Волонтери рятівники і помічники воїнів в зоні АТО”, “Волонтер –‒ це стан душі”, “Допомога військовим від волонтерів”, організовувати викладки газетних матеріалів про мужність і відвагу волонтерів “Волонтери: пліч-о-пліч з захисниками України”.

По можливості в бібліотеках організувати пункти збору речей для відправки на фронт: продукти харчування, теплі речі, ліки, закликати користувачів бібліотеки приєднатися до цієї акції. Не забувати про акцію “Бібліотека українського воїна”.

У зв’язку із зростаючими вимогами до рівня патріотичного виховання доцільно використовувати таку форму роботи як патріотичні клуби. Завданням таких клубів є знайомство з минулим країни, з бойовими подвигами співвітчизників, зустрічі з цікавими людьми. Надзвичайно важливим є те, що участь у роботі клубу виховує активність у читанні літератури даної тематики, поглиблює пошукову роботу.

Велику удачу обіцяють засідання біля історичних місць, пам’ятників, участь у мітингу-реквієм “Вони визволяли наше село”, “Герої віддали своє життя за Україну”. Серед форм популяризації літератури може бути пошукова робота краєзнавчого характеру, зокрема, знаходити відомості про учасників визвольної боротьби, проводити зустрічі з ними, їхніми родинами, побратимами. Створювати ізотеки, фототеки, тематичні теки естампів, репродукцій, листівок, плакатів, фактографічний банк мистецьких цікавинок “Хто є хто на Березнівщині”.

Пропагуючи краєзнавчу тематику слід обов’язково включати дати краєзнавчої значущості. Пропонуємо провести цикл заходів за темами “Березнівщина – Батьківщина моя”, “Їх імена в історії мого села”, “Літературний портрет Березнівщини”, “Їх славні імена в літописі Черкащини”. Оформіть виставку “Біографія книг – біографія поколінь. Штрихи до портрета земляків”. Пропонуємо представити на цю виставку книги, речі, які мають відображати реалії часу, з яких можна скласти уявлення про минулі роки, зміни в суспільному житті і конкретної історичної ситуації. Можна використовувати особисті бібліотечки книг читачів.

Складовою частиною роботи з краєзнавства можуть стати історико-культурні години біля пам’ятників і меморіальних дощок, години цікавої інформації, електронні презентації, слайд-подорожі, години краєзнавства, конкурси, пізнавальні ігри, віртуальні подорожі по меморіальних місцях Березнівщини і т.д. Пропонуємо вам назви масових заходів: “Джерело ти моя, Батьківщина”, “Мій Край, Березнівщина !”, “Люби свій край, поважай свою історію”, “Мала Батьківщина – велика любов”, “Мій край задумливий і ніжний”, “Мій край і я: чим більше думаю, тим більше бережу”, “Нам не дано забути подвиг земляків”, “Наша вулиця носить ім’я героя війни”, “Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів”, “Про ту землю, де ти народився”, “Співаю тобі, мій рідний край”, “З милим краєм дихаю заодно”, “ Березнівщини світлі пейзажі”, “Світ малої Батьківщини”, “Ти всіх країв дорожче мені”, “Куточок батьківський я в душі своїй зберіг”, “ Березнівські маршрути”, “Йшов на війну ………”, “Я виріс тут – і цей край мені дорогий”, “Я не випадковий гість рідної землі”, “Я. Мій будинок. Моя Україна” і т. д.

“Бібліотека – територія толерантності” – такий слоган ми сьогодні чуємо часто. Завдання бібліотек – сприяти формуванню в суспільстві нової толерантної думки, відкритості, бажання і вміння зрозуміти інше та інших, виховувати повагу до інших культур, європейських цінностей і одночасно не допустити втрати свого коріння, допомагати збереженню своєї національної ідентичності.

Толерантність у діяльності бібліотек – це не лише міжнаціональні й культурні стосунки, а й соціально-економічні, міжпоколінні, міжполітичні взаємини. На розв’язання цих завдань можуть бути спрямовані заходи (дискусії, конкурси, виставки, оперативне надання інформації тощо) бібліотек, присвячені соціальним проблемам: вихованню духовно- моральних принципів, особливо серед молоді; збереженню культурних традицій; формуванню взаємопорозуміння через книгу і читання; створенню умов для соціальної адаптації і мирного життя демобілізованих учасників АТО, вимушених переселенців.

Пропонуємо провести цикл заходів “Толерантність під звуки обстрілів”, в рамках якого провести тренінг “Протидія мові ворожнечі в умовах воєнного конфлікту”, де головним повинно бути питання протидії ворожнечі серед людей та ксенофобії. Говорити про те, як формується образ ворога в представників національних менших, спільнот і соціальних груп та як протидіяти дискримінації і ксенофобській пропаганді. До проведення заходу запросіть громадських активістів, представників людей інших національностей, соціальну службу, представників шкільної установи, центру зайнятості, служби у справах сім’ї та молоді, релігійного діяча.

Кожного листопада до Міжнародного дня толерантності проводити Тиждень толерантності, який включатиме уроки толерантності “Ксенофобія: серйозний погляд”, “Бути людиною”; години толерантності “Ми всі різні – ми всі одні”; бесіду-діалог “Діалог і толерантність”, “Толерантні ми – толерантне суспільство”, “Пізнай себе – зрозумій іншого”, години-дискусії “Українці – толерантна нація” і інші.

Щорічно проводити заходи по вшануванню пам’яті невинних жертв злочинної депортації кримськотатарського народу, скоєної комуністичним тоталітарним режимом 18 травня 1944 року, а також жертв протиправних дій російської окупаційної влади в Автономній республіці Крим та місті Севастополі 2014-2015 років.

Одним із важливих напрямків популяризації виховання загальнолюдських цінностей є робота бібліотек у молодіжному середовищі. Підліткам та юнацтву досить часто притаманна інтолерантна поведінка: підвищена агресивність, нестриманість, байдужість. З цією віковою категорією постійно потрібно працювати бібліотекам. Проводити тренінги з підвищення рівня політико-правової свідомості “Я і моє право”. з формування навичок самоорганізації “Самі будуємо своє життя у рідній країні”, проведення виховних годин у формі особистісно-рольових ігор: “Політична карусель”, “Громадяни і політики”. Підняти свій рівень самосвідомого громадянина допоможе брейн-ринг “Права та обов’язки громадян”, “Молодь та їх права”. 

Одним із найефективніших засобів масової роботи з формування національної та громадянської самосвідомості є візуальна пропаганда, а саме, тематичні книжкові виставки – виставки-вікторини “Могутні масиви народного духу і сил”; виставки-прем’єри “Україна пам’ятає! Світ визнає!”, “Живе і вічне слово Кобзаря”; виставки-дискусії “Слава козацька не вмре не поляже”, “Духовне відродження”; виставка- міркування “Європейський вибір України: Людина. Право. Суспільство”.

Українська мова входить до трійки найкрасивіших мов світу. Її називали однією з наймелодійніших ще в далекому 1934 році на мовному конкурсі в Парижі. Доскональне володіння рідною мовою безпосередньо впливає на розвиток інтелектуальних, естетичних інтересів молоді, їхніх моральних почуттів.

Що може сучасний бібліотекар, для того, аби наблизити українського читача до української книжки? Може багато, якщо він сам книголюб, якщо він щоденно наполегливо працює над власною самоосвітою. Думається, перше завдання полягає в тому, аби допомогти нашим читачам відкрити материк української класичної літератури як з великої України, так і діаспорної, її шедеврів. Йдеться про твори У.Самчука, І.Багряного, Е.Маланюка, В.Барки, О.Ольжича, О.Теліги, В.Винниченка, А.Любченка, Б.Лепкого, Д.Гуменної, Г.Костюка та багатьох інших.

Збагатити знання користувачів усною народною творчістю рідного краю, розвивати інтерес до читання літератури українською мовою допоможуть години-презентації “Український народний гумор”, “Прекрасний український гумор”, “Український гумор, який додає снаги і життя прикрашає”, свято Книги “Проза сучасної України” (До Дня української писемності та мови), де входить: виставка – “Нові видання кращих творів сучасної української прози” або “Галерея української літератури: Від першодруків до книг національної незалежності”, літературна вікторина “Сучасна українська проза”, літературний конкурс “Сьогодення та майбутнє української книги”.



Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання:
Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 “Про День Гідності та Свободи”;

Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 “Про День Соборності України”;

Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 “Про День захисника України”;

Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”;

Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;

Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948 із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України від 29 жовтня 2003 року № 1227/2003, від 16 грудня 2014 року № 934/2014;

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009-2015 роки” із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 1015, від 24 жовтня 2012 року N 970, від 28 листопада 2012 року № 1107, від 29 травня 2013 року № 380, від 26 червня 2013 року № 458;

Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 “Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції “Пам’ятати. Відродити. Зберегти”;

Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49. 

Використані джерела

1.Вилегжаніна Т. Толерантність: через бібліотеки–до миру і злагоди / Тамара Вилегжаніна // Бібліотечна планета.–2015. –No2. –С. 4-5.


2.Гарнійчук В. Дискусія як один із методів виховання патріотизму старших підлітків / В. М. Гарнійчук// Позакласний час.-2009.–No17-18.–С.3-6. 3.
3.Чорна . роль бібліотеки у розвитку національної свідомості

учнів / І.В. Чорна // Шкільна бібліотека. –2015. –No8. –С. 17-19.


4. Мій дім – моя країна. Методичні рекомендації з питань національно-патріотичного виховання дітей [Електронний ресурс]// Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім.Т.Г.Шевченка: сайт.– Режим доступу: http://odb.km.ua/?dep=38&w=show_dpage&dep_up=615&dep_cur=616&dpage_id=157. – Назва з екрана.
5. Наша пам’ять жива: методичні поради з військово-патріотичного виховання молоді // Методична скарбничка [Електронний ресурс]// блог обл. б-ки для юнацтва Житомирської облради. – Режим доступу: http://metodskarbnuchka. blogspot.com/2014/03/blog-post_7799.html.- Назва з екрана.



Каталог: berezne -> files
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
files -> Біографічна довідка
files -> Відгуки, зауваження, пропозиції щодо розміщення, добору літератури, оформлення просимо надсилати на адресу
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
files -> 2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
files -> Щоб не відійшов у забуття
files -> Великої Перемоги немеркнуче світло До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
files -> Ббк 91 о 24 «Я народився І жив для добра І любові»
files -> Ббк 4 б 48 Березнівщина – перлина українського Полісся : краєзнавчий бібліографічний посібник, випуск /матеріал підготували О. Гурин, Н. В. Юрчик. Березне, 2016. 78 с


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconБерезнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
Апостол духу. Каменяр – Іван Франко: методико-бібліографічні матеріали /Березнівська центральна районна бібліотека, організаційно-методичний...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconБіографічна довідка
«Фундатор відродження української держави»: до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : методико-бібліографічні матеріали...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconНадвірнянська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
Останнім часом бібліотеки практикують проведення акцій з метою привернення уваги до книги, читання, бібліотеки, популяризації послуг,...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconБерезнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
Я вибрала долю собі сама”: до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко: рекомендаційно-бібліографічний список / Укладач: Гурин О....
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconБерезнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
Володар слів ясних І мудрих : рекомендаційно-бібліографічний список / уклад зав сектором дібр о.І. Гурин – Березнівська цспшб, 2015.–...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconСарненська центральна районна бібліотека сектор інформаційно-бібліографічної роботи Серія : Гордість краю
Сарненська центральна районна бібліотека; методично-бібліографічний відділ. – Сарни. – 016. – с
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconНаціонально-патріотичне виховання на уроках математики
Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу,...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconТростянецька районна центральна бібліотека т. Г. Шевченко І Сумщина
Т. Г. Шевченко І сумщина [ Текст ]: бібліографічний покажчик / Тростянецька районна центральна бібліотека; упоряд. З. Каруна. Тростянець,...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconХорольська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ
Кожна бібліотека прагне до максимального розкриття змісту своїх ресурсів для користувачів. Важливим засобом фрмування читацької уваги...
Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках iconІ вулиці твої поезіями сповнюють поети
Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника інформаційно—бібліографічний...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка