Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ



Скачати 494,89 Kb.
Дата конвертації10.05.2017
Розмір494,89 Kb.

http://rgbdruk.pl/rgb/images/wzornik/dyplomy/dyplom_puchar%20zloty.jpg

Березнівська центральна районна бібліотекаhttp://cover.mreadz.com/344/343622_.jpg

Організаційно-методичний відділhttp://rgbdruk.pl/rgb/images/wzornik/dyplomy/dyplom_puchar%20zloty.jpg

Апостол духу.

Каменяр – Іван Франко

Методико-бібліографічні матеріали

до 160-річчя від дня народження І. Франка ( 1856 – 1916)

Березне-2016


ББК 83.3(4УКР) 5

А - 76


Апостол духу. Каменяр – Іван Франко: методико-бібліографічні матеріали /Березнівська центральна районна бібліотека, організаційно-методичний відділ; [підгот. Л.В.Андрощук, відп. за вип В.П.Гурин . ]. - Березне, 2016. – с.

Метотодико-бібліографічні матеріали підготовлені до 160-ї річниці від дня народження класика української культури, великого письменника і поета, критика і дослідника літератури, історика і філософа, фольклориста і етнографа, мовознавця і мистецтвознавця, соціолога й економіста, публіциста і журналіста, провідного діяча українського політичного життя – Івана Франка.

Методико-бібліографічні матеріали розраховані на всіх, хто цікавиться життям та творчістю І.Я.Франка, можуть бути використані у навчальних закладах та серед інших категорій читачів в організації заходів, приурочених до ювілейної дати видатного письменника

Укладач: Людмила Володимирівна Андрощук

Відповідальний за випуск: Вікторія Пилипівна Гурин



Іван Франко: унікальні виміри таланту
Через хвилі нещасть і неволі,

Мимо бур, пересудів, обмов,

Попливем до країни святої,

Де братерство, і згода, й любов.

І. Франко
Іван Франко – особистість з шаленою працездатністю, талановита індивідуальність, яка думала про свою землю і українських народ, справжній громадянин, який віддав усі свою сили на те, щоб життя українців стало кращим і повноціннішим. Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої дух і тіло рве до бою заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий.

Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу – минувшини, сьогодення й майбуття. Івана Франка ми називаємо Каменярем за його завзятість у боротьбі із перешкодами на шляху прогресу, універсальним генієм – за всеосяжність охоплення життя, розмаїття поставлених проблем; нашим національним пророком, бо він звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Титаном праці теж величаємо Франка. Життя в Івана Франка було цікаве, різноманітне і бурхливе. З дитинства він виніс у своїй поетичній душі «пісню і працю» мамину та розум і вболівання за громадські справи батька-коваля. У гімназії вивчив п'ять мов. Українською, польською, німецькою писав вірші. З грецької та латинської ще в гімназії багато перекладав. Знав старослов'янську, чеську, російську, ідиш, пізніше вивчив французьку, англійську, угорську, італійську. Майже всі вірші «Кобзаря» читав напам'ять. За життя І. Франка протягом майже сорока років вийшло десять збірок його поезій.

Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов'язок служити людям, а й благословляв добровільно взятий на свої плечі тягар. Перу письменника належить понад п'ять тисяч творів, які ввійшли до золотого фонду не лише української, а й світової літератури. Його твори завжди служили і будуть служити всьому передовому людству в боротьбі проти імперіалізму, проти гноблення і експлуатації людини людиною, за мир, демократію і братерство.

27 серпня 2016 року виповнюється 160-років від дня народження Івана Яковича Франка.

Завдання бібліотечних працівників - доносити до свідомості читачів дорогий

скарб творчого доробку Великого Каменяра. Для широкої популяризації творів та літератури про життя і творчість письменника необхідно використовувати різні форми бібліотечної роботи: бесіди, бібліографічні огляди, літературні, тематичні, літературно-музичні вечори, літературні та франківські читання, години поезії, усні журнали, читацькі конференції та ін. В індивідуальних бесідах з різними групами читачів бібліотекарю слід

підкреслювати, що творча спадщина І.Франка надзвичайно багата і різноманітна. Він був не лише великим письменником, а й великим вченим-мислителем, продовжувачем традицій Т.Шевченка.

Життєвий і творчий шлях І.Я.Франка читачам можна розкрити за таким

планом:

Дитинство. Найважливіші враження. Самостійність, працьовитість,



початок літературної діяльності;

Студентські роки. Навчання, самоосвіта, громадська та творча робота;

Змужніння. Вершинні здобутки в поезії та прозі;

Журналістсько-видавнича та громадсько-політична діяльність;

Новаторство;

Хвороба;

Останні роки життя;

Вшанування пам’яті;

І.Франко і Харківщина.

Іван Франко зробив чимало для розвитку української бібліотечної справи. Він і М. Драгоманов бажали покращення культурного життя українців, дбали про підвищення рівня освіти українського народу за допомогою організації нових бібліотек, забезпечення їхніх фондів якісною літературою.

При проведенні літературних вечорів треба звернути особливу увагу на широку пропаганду поетичних творів Івана Франка, які вже давно визнані одним із шедеврів світової лірики. Поезія Франка хвилювала і буде вічно хвилювати людські серця. Його поетичне слово володіє особливою чудодійною силою. Воно будить думки людини, сповнює її наснагою, хвилює емоційною образністю. Справжня поезія завжди пристрасна і емоційна, це «вогонь в одежі слова», як сказав Франко. ... Коли у нашій уяві постає літературно-громадський портрет Великого Каменяра, ми передусім, бачимо запального поета, який рішуче і невтомно вступав у двобій із суспільним злом. Його все життя було сповнене творчого горіння. З нервів, сліз, розпачу, відчаю і болю Франка створені справжні перлини його лірики, що ввійшли в золотий фонд світової поезії.

Широкій пропаганді поетичної творчості І.Франка сприятиме проведення циклу вечорів поезії на теми: «Поет-борець», «Поезія мужності і боротьби», «Співецьсвободи», «Вогонь в одежі слова», «Поезія праці і боротьби», «Інтимна лірика Франка». Значний інтерес читачів викличе вечір поезії на тему: «Мій улюблений вірш Франка», на якому кожний виступаючий розповість про те, що його приваблює в поетичній творчості Франка, охарактеризує той чи інший вірш поета.

Важливе місце в популяризації творчості Івана Франка та літератури про його життя і діяльність повинні зайняти бібліографічні огляди літератури.

Бібліографічні огляди, присвячені Франку, можна провести на теми; «Твори

мужності й боротьби», «Іван Франко у спогадах сучасників», «Поетичний вінок Івану Франкові», «Іван Франко у творчості львівських поетів» та ін.

Маловідомий Франко


Як насправді звали Івана Франка? Дивне, скажете, запитання? Зовсім ні, тому що насправді прізвище Франко звучало з наголосом на першому складі, але через співзвучність його з прізвищем фашиського диктатора Іспанії Баамонде Франко було прийняте «мудре» рішення компартійними босами перенести наголос у прізвищі Івана Франка на останній склад і тільки таким дозволити вживати його в радянській літературі. З тої самої причини відбулось доволі унікальне перейменування м.Станіславів та кількох сел на комбіновану назву з імені і прізвища героя увічнення: Івано-Франківськ.

Стосовно імені письменника, то навіть дослідники-франкознавці не всі знають, що насправді вдома і в рідному селі Нагуєвичах Франка звали зовсім не Іваном чи Івасиком, а Мироном. Відоме оповідання «Малий Мирон» є повністю автобіографічним. Цікавим є і той факт, що найбільшим інвестором, як прийнято зараз величати жертводавців, було для Івана Франка студентство, академічна молодь, яка постійно організовувала збирання коштів і накопичувала їх у банку «Дністер», щоб потім передати-подарувати Івану Франку. За ці кошти було куплено земельну ділянку і будувався на ній дім Франка. Саме академічна молодь піднесла Івану Франку чималий за розмірами лавровий вінок з чистого срібла з дарчим надписом «Великому учителеві українське студентство 1873-1913». Враховуючи ту обставину, що Івана Франка свої ж галичани-професори не допустили до викладацької діяльності в університеті, який нині носить його ім’я,- цей вінок став для Франка особливо цінною відзнакою.

Сучасники І. Франка згадували його як міцного, кремезного чоловіка невисокого зросту, з прикметними очима, що запам’ятовувалися кому сивими, ясними, з виразом енергійної думки, загалом лагідними, кому холодними сірими чи навіть сіро-сталевими, кому «працею перетомленими синіми»; високим, «класичним за формою, думним» чолом, рудуватим непокірним, трохи крученим волоссям, крутим енергійним підборіддям, упертими вустами, звичайно щільно стуленими, які надавали обличчю виразу завзяття, впертості, наполегливості, аж до суворості.

У житті І. Франко був невибагливий, скромний. За спогадами сина Петра,«залюбки одягався у сірий одяг. Майже завжди носив вишивану сорочку. Таким же невибагливим був І. Франко і в їжі: «Мати варила просто, але дуже добре. На снідання батько пив каву з булкою (часто домашньою)», обідав «вітамінованим супом з додатком квасу, кропиви, грибів, літом і осінню – овочеві супи, м’ясо та ласощі». Усі, хто знав І. Франка, відзначали його пристрасть до збирання грибів та риболовлі. Зі спогадів учителя гімназії Григорія Величка, який часто зустрічався з І. Франком у Болехові та Львові: «Розумівся дуже добре, де риба любить пересиджувати, в яку пору найлегше її зловити». Але «риба цікавила його доти, доки не викинув її з води на берег». Умів ловити рибу руками, навіть ногами. Мріяв І. Франко і про власний ставок із рибою, навіть дітей навчив виплітати сіті, які сам робив майстерно (вудок не любив), але ця мрія так і не стала реальністю.

Ще (за спогадами доньки письменника Анни) любив І. Франко прикрашати подвір’я свого будинку (із 1902 року сім’я Франка жила у власному будинку у Львові: «Кругом хати насадив яблуні, і груші, і вишні, а попри стежки – корчі порічок, аґрусу та малини».

Додаток 1

План книжкової виставки


«ВЕЛИКИЙ ПИСЬМЕННИК І ГРОМАДЯНИН».

«Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким

хлібом, я почував себе до обов'язку віддати працю свого

життя тому простому народові»

І.Франко

І розділ. Безсмертна спадщина Франка.



«…Тепер ще яскравіше зарисувалася могутня постать

Франка і всі його заслуги, ще дорожчим став нам той

чоловік… Адже Франків у нас не густо».

М. Коцюбинський

Тут слід якнайширше представити всі видання творів Франка, які є в бібліотеці.


ІІ розділ. "Його життя - вогонь і боротьба"



"Лиш боротись - значить жить"

І. Франко

В цьому розділі потрібно представити найважливішу літературу, що дає загальну характеристику життя і творчості І.Франка. Поруч можна розташувати художні твори, які змальовують образ Великого Каменяра.

ІІІ розділ. "У пам'яті народній"

«…Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки

людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій

він би не був великий…»

(П. Загребельний)

Тут необхідно представити матеріали про всесвітню славу поета, про

відзначення ювілеїв поета та широке використання його творчості в наш час.
Додаток 2
Як підсумковий захід з популяризації творчості І.Я.Франка радимо провести

вікторину, яка дасть можливість активізувати мислення читачів, поглибити їх

інтерес до творчості письменника.
ВІКТОРИНА

Питання вікторини:

І. Яким віршем відкривається збірка "З вершин і низин"? ("Вічний революціонер").

2. Який композитор передав у музиці революційний зміст цього вірша? (М.В. Лисенко).

3. Які твори Франка мають однакові назви з статтею Добродюбова і п'єсою Горького?

("На дні")

4. Якого письменника Франко назвав "одним із світочів російського народу"? (О.М.Горького)

5. Назва якої повісті Франка складається з назви міста і дієслова, що означає емоційний стан людини? ("Борислав сміється").

6. Який драматичний твір присвятив Франко одному з князів Київської Русі?



("Сон князя Святослава").

7. Який однойменний цикл віршів є у Франка і Грабовського? ("Веснянки").

8. До якої повісті Франко взяв епіграфом слова Пушкіна: "Дела давно минувших дней, преданья стрины глубокой"? (До повісті "Захар Беркут").

9. Які поеми Франка названі іменами: міста ХУІ-ХУП ст.; біблійного героя?



(а) "Іван Вишенський"; б) "Мойсей").

10. У якій повісті Франка показано прекрасний образ дівчини, що заради любові до народу зрікається свого батька? Як її звуть? (У повісті "Захар Беркут", Мирослава).

11. Назва якого циклу віршів Франка є першою згадкою про пролетаря в українській дожовтневій поезії? ("Думи пролетаря")

12. Які визначні твори Гоголя, Чернишевського і Помяловського Франко переклав на українську мову? ("Мертві душі", "Що робити?", "Нариси бурси").

1З. Яка народна пісня послужила Франкові темою драми "Украдене щастя"?

("Пісня про шандаря")

14. Якого драматурга Франко назвав "Шекспіром російського купецтва"? (О.М.Островського).


Додаток 3

«ТРИЧІ ЯВЛЯЛАСЯ МЕНІ ЛЮБОВ»

(Сценарій літературно-мистецького свято )
Читець

Тричі мені являлася любов

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання мрій уткана, із снов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарці вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча, як розцвілий свіжо чай....

Ведучий. «Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом. Ще в гімназії я закохався в дочку одного руського священика, Ольгу Рошкевич...» (І. Франка).

Ведуча. І. Я. Франко, працюючи репетитором у сина сільського священика Михайла Рошкевича, знайомиться з його донькою Ольгою. Дівчина приваблює поета розумом, неабиякою делікатністю в поведінці, щирим поглядом великих

мудрих очей.

Ведучий. Згодом поет палко закохується в Ольгу, дівчина відповідає йому взаємністю. Вони проводять багато часу разом. Франко залучає Ольгу до літературної діяльності. Врешті-решт, Франко прохає Ольгу стати її нареченою. Батькам дівчини подобається її обранець. «Ольга Рошкевич. Ця книга була першим виявом приязні і почувань Івана

Яковича до мене, її я берегла все життя, як спогади про ті світлі і бентежні, романтичні та пристрасні дні нашого кохання, сповідань, мрій...

У дитинстві нам, дітям священика, заборонялось бавитися з селянськими дітьми, ми мали сидіти в покоях, вчитись світських манер та опановувати різні науки, дбати, щоб личко мало білий колір, а не було спалене сонцем, як мужицьке.

Що могло нас цікавити ще? Тільки Іван Якович своїми палкими розмовами про життя народу зумів нас з сестрою Михайлиною повернути обличчям до реального життя, зробив наше життя цікавим, сповненим змісту.

А я не могла стямитися від щастя! Невже Господь такий милостивий до мене? Невже я буду іти пліч-о-пліч все життя з людиною, якою не просто захоплююсь, поважаю, а яку до нестями кохаю? Нещастя впало на нас раптово... Франко був заарештований «за соціалізм».

В нашім домі було проведено обшук. По околиці поповзли чутки, що Іван Франко страшний злочинець. Репутація мого шанованого батька катастрофічно падала. А я стала «притчею во язицях». Боже! Ліпше б на мою голову посипались каміння, здається, його удари у мене б стало сили стерпіти. Але злі чутки, облудні плітки, наговори, мовляв: іч яка грамотна, за розумного хотіла вийти заміж — а ледь не вийшла за злочинця, — я не мала сили того винести. А мій батько наказав мені раз і на завжди викинути з голови і викреслити зі свого життя Івана Яковича. Я спробувала не покоритися волі батька, твердо промовила: «Або Франко, або монастир». (Виходить)

Ведучий. Так чи міг хто встояти перед волею Михайла Рошкевича — жорстокого в поведінці, точніше, деспота, від гніву якого в хаті всі тремтіли. Спочатку Ольга находить змогу посилати листи Франку. В їх листах ще повно надії на спільне життя і щасливе майбутнє. В кожному листі рясніє від слів «кохання», «коханий», «кохана», «любимий».

Читець

Хвилі щастя золотого,



Всі надії, думи, сни,

Пісні, втіхи серця мого,

Дні свободи і весни.

Все, все, що лиш завдячую

Згадці про твою любов,

Я в день нинішній желаю —

Сто раз більше — тобі знов!

Ох чи ти ще пам'ятаєш

Слово друга, світе мій?

Чи о тім коли згадаєш,

Що забрала спокій мій?

Ведуча. Час спливає, і Ольга починає боятися за своє щастя. А, може, Іван, зміниться, закине ту свою роботу, щоб тільки могли побратися.

Ведучий. Франко не зрозумів Ольги. Він не міг припустити думки, що для свого особистого щастя мав покинути свої переконання... А в домі Ольги кожен день сварки. Мати дівчини нарікає на свою долю, що нагородила її такою дочкою, на котру тепер показують пальцями і з котрої сміються горобці... А про батька вже не варто й говорити...

Ведуча. І ось одного дня в Лолині, в домі Рошкевичів, з'являється Володимир Озаркевич, син посла, громадського діяча, який зовсім несподівано просить у батьків руку... Ольги. Ольга довго і слухати не хотіла про Володимира. Та, зрештою,Ольга дає свою згоду і виходить заміж за Озаркевича, сподіваючись звільнитися від деспотії батька.

Ведучий. Шлюб Ольги з Володимиром Озаркевичем було укладено в Лолині 14 вересня 1879 року. Довго ніхто не міг зрозуміти, що змусило Озаркевича одружитися на дочці збіднілого священика, яка до того ж мала ще підупаду репутацію. Тільки потім все стало ясно. Володимир свідомо, нехтуючи своєю кар'єрою, переносячи глузування близьких, простягнув руку колишній Франковій нареченій. Простягнув із поваги і пошани до Франка. А його дім завжди був відкритий для друзів Франка.

Ведуча. Для Франка заміжжя Ольги було ударом. «А чи справді-таки Ольга його любила?» — закрадаються сумніви в душу поета.

Читець

І ти лукавила зо мною!



Ах ангельські слова твої

Були лиш облеском брехні!

І ти лукавила за мною!

Ох, чи не в сні

Любились щиро ми з тобою?

І серце бідне рвесь у мні,

Що ти злукавила зо мною!..

Ведуча. Ольга з болем говорить про несправедливість Франка до неї і намагається переконати його в тому, що не фальшивила у своїх почуттях.

Читець

Я не лукавила з тобою,



Клянуся правдою святою!

Я чесно думала й робила,

Та доля нас лиха слідила.

Що чиста щирість говорила,

Вона в брехню перетворила,

Аж поки нас не розлучила.

Не я лукавила з тобою,

А ви лукавство в нашім строю —

Дороги наші віддалило

І серця наші розлучило,

Та нашої любові не убило.

Ведуча. Ольга казала правду, бо любов до Франка вона пронесла в своїм палкім серці через усе життя.

Ведучий. Драма любові Ольги Рошкевич та Івана Франка — типова для минулого. Суспільство відкинуло його від себе, а її посадило біля домашнього вогнища.

Ведуча. Він сплів зі свого болю найкращі поезії. (Музика)

Ведуча. Чи прихильною була доля до Франка чи ні - судити вам, але вона подарувала йому ще один шанс, надію, сподівання - його друге кохання, яким стала надзвичайно вродлива, рафінована аристократка Юзефа Дзвонковська.

Читець


Явилась друга — горда княгиня,

Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня,

Мене рукою зимною вона

Відсунула й шепнула таємно:

«Мені не жить, тож: хай умру одна».

І мовчки щезла там, де вічно темно.

Ведучий. Одноповерховий будинок панів Дзвонковських, які були відомі і шановані ще при королі Сігізмунді, славився своєю гостинністю, тон серед гостей задавала тітка Юзефи Дзвонковської — Текля Бобровицька. Вона вперто вважала себе парижанкою, хоча їй у цьому заважало не дуже французьке ім'я. Сім'я Дзвонковських належала до польських емігрантів, тому саме в цьому будинку з часом почали збиратися ті, хто цікавився темою польської інтелігенції, організувався гурток, до якого входило і чимало українців, серед яких був Іван Якович Франко. Юзефа Дзвонковська була окрасою цього гуртка. Але дехто вважав, що на Юзефу мала великий вплив витончена тітка Текля, яка дивилася на деяких учасників гуртка як на звичайнісіньку голоту, хлопів.



Ведуча. На Франка Юзефа справила сильне враження. Він оцінив її критичний розум, зрозумів, що її наліт «польськості» швидко злетить, опаде, а наверх зрине людина, одне слово, Франко покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа — саме та жінка, яка може стати його дружиною. І ось приїзд до Дзвонковських. Розмова з Юзефою... Але вона не відповідала на його почуття. Відмова Юзефи вразила його. Він думає, що це аристократичне походження заважає їй поріднитись із ним. Він звинувачує її в цьому і надсилає їй вірша...

Читець

Я й забув, що то осінь холодна,

Я й забув, що то смерті пора,

Я й забув, що ти кров благородна,

Що між нами безодня стара,

Що між нами народнії сльози,

Що побити нам зовсім не слід,

Я й забув, що столітні погрози

Відлучили від мого твій рід...

Юзефа. «Цей вірш на мене справив прикре враження. Несправедливість його гніву змусила написати мені відповідь: «Пане, ви звинувачуєте мене в кастовості, якої і сліду немає в моїм поводженні. На основі чого ви зробили висновок про мою гордість і аристократичні капризи, може, на основі кількох, кинутих жартома фраз, які ви сприйняли серйозно?... Тож знайте, що людей, а особливо чесних, я ціную більше, ніж зірки.

Щодо національності, то до українського народу, хоч його ще мало знаю, прив'язалася щиро, і вам це відомо. Ви прагнете взяти за дружину особу, яку погано знаєте, до якої не маєте довір'я — згідно з моїми переконаннями, — це є легковаження почуттями, яке не принесе нам сподіваного спокою і щастя. Сердечневітаю пана. Юзефа».

Ведучий. Вона не відповіла взаємністю, він страждав. Лиш потім довідався

про справжню причину відмови — і в його поезії зринуть квіти неминучої розлуки...

Цвітко осіння,

Бита сльотою.

Чом тяжкий мені

жаль за тобою?

Стрівшії мельком

Тебе на своїм путі,

Чом ж не можу

Я тебе забути?

І пробери мене

Трепіт таємний,

Але втиша мене

Голос неземний:

«Ні друже, ні, не нам

снить про жизнь любу,

Буря осіння нам гране до шлюбу.

Рада б життя прожить.

Друже, при тобі,

Та вже зима біжить, що,

Може, нас зложить в

Спільному гробі».



Ведучий. Юзефа була хвора на туберкульоз. Скоріше чи пізніше хвороба мала привести її в могилу. Тому не могла стати його дружиною. Відмовила, як і всім іншим, хто прохав її руки. Інші не знали нічого, а Франку вона сказала. Чесно і відверто. Вона зреклася від нього заради нього. Він зробив би так само... (Музика)

Ведуча. Що ж посилає Франку доля втретє— випробування чи справжню любов? На це питання, мабуть, не зміг би однозначно відповісти і сам Іван Якович.

Читець

Явилась третя — жінка чи звір.

Глядиш на неї — і очам приємно,

Впивається її красою зір.

То разом страх бере, душа холоне,

І сила розпливається в простір.



Ведучий. «Фатальне для мене було те, що, вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалека пізнав одну панночку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальніх 10 літ, під її впливом були написані «Маніпулянтка», «Зів'яле листя», дві п'єси в «Змарагды» і ненадрукована повість». (Із листа І. Я.Франка до А. Ю. Кримського)

Ведуча. Особа Целіни Зигмунтовської, в яку закохується Франко, зацікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти чутки: «Чи правда, що Зигмунтовська

жила в домі поета? Чи через неї з'явилося його “3ів'яле листя»?... То хто ж вона, оспівана, як ні одна до цього і після цього жінка, в кращих ліричних поезіях Франка? Хто вона, Целіна Зигмунтовська?



Ведучий. Широкому колові про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі «Про батька». «Пізнався — писав Тарас Франко, — Іван Якович з Целіною Зигмунтовською ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці й обслуговувала публіку. Франко почував себе при ній несміливим, ні постаттю, ні красою не міг її заімпонувати. Його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було... Целіна вийшла заміж за поліцейського комісара, мала з ним двох дітей і швидко повдовіла».

Ведуча. Целіну виховувала її тітка. Все виховання зводилось до того, щоб вигідно вийти заміж. Майбутнє кожної порядної жінки — в кишені чоловіка. Якщо чоловік матиме гроші і добру посаду, то все буде добре. Цих настанов Целіна дотримувалася протягом свого життя. Целіна. Видаючи кореспонденцію, я часто помічала, що мене «пасе» очима

якийсь молодик. Співробітники сказали мені, що це Іван Франко, газетір чи ще щось у цьому роді, тобто людина непевних занять. Потім на мою адресу почали приходити листи від якогось невідомого. Мені подобались ті листи, гарно написані. Одного дня Франко підійшов до мого віконця й запитав, чи буде відповідь на листи невідомого? Я близько придивилась до Франка. Ні, він мені абсолютно не подобався Мені завжди подобались брюнети з синіми очима, а Франко був рудий та й прізвище мені його не сподобалось...

Він слідував за мною скрізь, як тінь. То тривало мене слово, хотів підступити ближче, годинами вистоював перед моїми вікнами... Потім він зник. Але одного дня знову з'явився на пошті у супроводі якоїсь гaрної брюнетки. Товаришки по роботі сказали, що то дружина Івана Франка. Я полегшено зітхнула: нарешті буду мати спокій...

Ведучий. Так, дійсно Іван Франко одружується з курсисткою Ольгою

Хоружинською, але чи був увінчаний любов'ю той шлюб? Ні. Поет не може витравити з серця кохання до Целіни, яка раптово виїхала зі Львова. Франко пише їй листи, часто їздить у Перемишль, де на той час живе Целіна, присвячує їй свої вірші. Здається, рана ніби загоїлась, і настав довгоочікуваний спокій. Зовнішньо він, дійсно, став спокійний, тільки час від часу в його записнику з'являються вірші, подібні до цього...



Звучить вірш «Чого являєшся мені у сні».

Ведуча. Та несподівано Целіна знову з являться у Львові. Приїзд Целіни до Львова знову викликає у Франка неспокій. Біль, розпач, скарги на долю тепер сплітаються в одне ціле. Для Целіни ж він нецікавий навіть тепер. Що він, жонатий мужчина, якого обсіли діти, може дати їй? Та й, окрім того, він русин, українець. Не для неї. І Целіна виходить заміж вдруге за працівника суду — чоловіка видного та багатого. Целіна з чоловіком та дітьми оселяються в гарному будинку, повз який часто ходить у справах Франко.

Ведучий. Збірка поезій «Зів'яле листя» вийшла Львові 1896 року. У передмові до збірки Іван Франко писав: «Герой отих віршів — чоловік слабкої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям та мало спосібний до практичного життя».

Ведуча. Хто ж зробив з мужнього каменяра людину слабкої волі? Целіна? У чому її провина? Провини ніякої немає. Була звичайна жінка, яких повний світ. Мала свої плани, свої розрахунки. Чи винна була в тому, що її образ взяв за об'єкт свого «невиплаканого серця» Франко? Ні... то вже була така його зла доля. (Музика)

Ведучий. А хто ж була та, яка подарувала великому поетові чотирьох прекрасних дітей, яка розділила з ним всі радощі і біди його, яка зносила глузування і презирство невдоволених нею галичан і яка не заслужила жодного ліричного рядка поезії свого чоловіка? Франко в жодних своїх спогадах не назвав її «люблю», «кохаю», вона для нього тільки «жінка, котра була поруч...».

Ведуча. Дружина Івана Франка — Ольга Хоружинська — слобожанка із села Борки, що на Харківщині. Вона часто жила у своїх родичів разом із старшою сестрою Антоніною в селі Тимофіївка, що біля Сум. Пізніше сестра Ольги, Антоніна, влаштовується працювати вчителькою в Сумській гімназії і забирає до себе Ольгу та молодших сестер. Опісля Антоніні вдається влаштовувати Ольгу до Харківського інституту шляхетних дівчат.

Ведучий. Знайомиться Франко зі своєю майбутньою дружиною в Києві. Ольга своєю привітністю впадає в око Франкові. Він теж їй сподобався. Поет прохає Хоружинську вийти за нього заміж, не приховуючи при цьому, що у своїй дружині він хоче бачити перш за все друга...

Ведуча. Франко від'їздить до Львова. Ольга пише йому листи російською мовою і просить вибачення, що не вміє добре говорити і писати по-українські. Франко заспокоює її і відповідає, що якою б мовою не були написані її листи до нього, вони будуть все одно дорогі і милі для нього. «Адже ж я знаю, що Вам ніде було вивчитись української мови, то ж чого тут соромитись. Нехай червоніють ті, котрі не дають українцям вчитись на своїй рідній мові».

Ведучий. Як прийняла Ольгу Хоружинську Галичина? Спершу вдаваною ввічливістю та чемністю. А потім на Ольгу починають сипатися звинувачення, навіть з боку друзів Франка, в непрактичності, в невмінні вести господарство, в ненавченості до бесіди, в нездатності влаштувати безтурботне життя великій людині.

Ведуча. А між тим Ольга була весь час поруч зі своїм чоловіком, мусила виховувати чотирьох дітей, терпіти депресії, в які впадав Франко, пропускати повз вуха плітки добродійок про подружню невірність чоловіка і підставляти своє жіноче тендітне плече, коли чоловікові несила було зносити життєві труднощі та негаразди.

Ведучий. А чи хотілося б кому-небудь із заміжніх жінок почути від власного чоловіка такі слова: «З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з доктрини, що треба опинитися з українкою, і то більш освіченою, курсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий і, мавши іншу жінку, я міг би розвинути краще і доконати більшого, ну, та дарма, судженої конем не об'їдеш». (Так писав І. Я. Франко до А. Ю. Кримського.)

Ведуча. Ольга все життя жаліла, що одружилася з Франком в травні, бо ж знала недобру прикмету, що ті, що одружуються в травні, — ніколи не матимуть щастя...

(Лунає музика.)

Після смерті Франка Ольга заслабла. Це було взимку. Вона грала на піаніно... їй марилися білі коні, що мчать її, тендітну панночку з Києва до Львова, аби захистити Франка від отого божевільного світу. Ось вона, повна відчаю і болю, хоче вже спинити їх нестримний біг, та коні вихором промчались по засніженому безмежному полі, не зупиняючись...



Додаток 4

Сценарій свята «Мандрівка у казку» (для учнів 5-6 класів)



Мета: поглибити знання учнів про дитинство І.Франка, продовжити знайомство школярів із казками письменника, розвивати творчу уяву, виховувати бажання творити добро. Святково прибрана сцена. На сцені портрет І.Франка, книжкова виставка.

Читець.

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Мов дівчина у вінку;

Ожили луги, діброви,

Повно гамору, розмови

І пісень в чагарнику.

Ведучий 1. Цими чудовими рядками із вірша Івана Франка ми розпочинаємо наше свято.

Ведучий 2. 160 років тому, 27 серпня 1856 року, у селі Нагуєвичі, що неподалік від Львова, народився Іван Франко.

(Роман Завадович «Поет-каменяр»)

Читець 1. В Нагуєвичах на горбку

стояла хата у садку,

а збоку — кузня майстра Яця,

меткого Якова Франка.

Там цілі дні кипіла праця,

бо справна в коваля рука.

Дзвеніли молоти й луною,

веселою та голосною,

їх пісня над селом неслась.

Читець 2. У Яця був синок Івась,

розумний і кмітливий хлопчик,

до книжки брався все охоче,

то й порішили батько-мати:

«Івася треба в школу дати!»

Читець 3. Пішов малий Івась до школи

в Дрогобич-місто. Вільну волю,

братів і друзів, ліс і поле —

усе, що палко так любив,

Івась-школярик залишив.

Учився пильно і завзято,

Читав книжок дуже багато...

Читець 4. Померли рано батько й мати,

та не вернувсь у рідну хату

Івасик, круглий сирота.

Вже інша кликала мета

у світ, велична і свята:

своє знання, любов і сили

віддати батьківщині милій.

Читець 1. З Івася він Іваном став,

та вчитися не перестав.

Учивсь у Львові та у Відні

і завжди думав:



Іван Франко. «Краю рідний,

о, як би помогти тобі

в тяжкій неволі і журбі?

Щоби чужим не був слугою,

щоб управляв ти сам собою,

щоб був щасливий і багатий

у власній вільній хаті?»

Читець 2. І присягнувсь Іван завзятий

талант і розум дужий свій —

всього себе на службу дати

Вітчизні любій, дорогій.



Читець 3. За те була йому пошана:

народ назвав Франка Івана

провідником-Каменярем,

що безупинно день за днем

у бурю, дощ і непогоду

ламає молотом граніт.

І для невільного народу

будує шлях у кращий світ.



Читець 4. Франко — то гордість і окраса

свого народу і землі.

Він, мов молодший брат Тараса,

обидва — волі ковалі.



Ведучий 1. Іван Франко завжди з теплом і любов’ю згадував батьківську кузню.

Читець. У долині село лежить,

Понад селом туман дрижить,

А на горбі, край села

Стоїть кузня немала.

А в тій кузні коваль клепле,

А в коваля серце тепле,

А він клепле та й співа

Всіх до кузні іззива.



Яків Франко. "Ходіть, люди, з хат і з поля!

Тут кується краща доля.

Ходіть, люди, порану,

Вибивайтесь з туману!"



Ведучий 2. У кузні малий Іван слухав розповіді селян про тяжку працю, злидні та неврожаї, бачив нужденних заробітчан. У дитячу душу глибоко запало побачене і почуте. Він зрозумів, як тяжко живеться людям, і усвідомив, що за кращу долю треба боротися. Вогонь кузні та батьківська любов зігрівали душу великого письменника:

Іван Франко. «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. … Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Звучить пісня «Червона калино,чого в лузі гнешся».

Читець: Пісне, моя ти сердечна дружино.

Серця відрадо в дні горя і сліз,

З хати вітця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

Тямлю як нині: малим ще хлопчиною

В мамині пісні заслухувавсь я;

Пісні ті стали красою єдиною

Бідного мого, тяжкого життя.



Ведучий1. Першою розбудила в дитячому серці Івана поетичні струни, любов до пісні його мати - Марія Кульчицька. Вона любила співати і знала багато пісень; співані нею синові народні пісні вводили його в світ поезії і багато заважили в розвиткові майбутнього митця слова. Вони навчили його переживати виспівані з сумом людські турботи, недолю і незгоди, ненавидіти зло і кривду. Найсердечнішими словами згадував поет матір і її пісні, силу яких відчував усе ясніше й глибше зі зрілістю. Дуже багато дав отой ласкавий материн спів майбутньому поетові, а через нього і українській літературі. Народні пісні стали улюбленими піснями Франка. Недаремно ж свою любов до пісень поет називав прекрасним віном, придбаним у батьковій хаті.

Читець: "Мамо, голубко! - було налягаю -

Ще про Ганнусю, шумильця, вінки!"

"- Ні, синку, годі! Покіль я співаю,

Праця чекає моєї руки."

...Ох, і не раз тая пісня сумненька

В хвилях великих невгодин життя

Тихий привіт мені слала, мов ненька,

Сил додала до важкого буття.



Ведучий 1. Іван Франко навчався у Дрогобицькій гімназії, Львівському та Чернівецькому університетах, а у Відні захистив наукову роботу. Він є автором більше шести тисяч творів різних жанрів. Особливе місце у творчості письменника посідають його твори для дітей. Дуже популярна і нині його збірка казок "Коли ще звірі говорили”. Казкар писав:

Іван Франко. «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи… Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті».

Ведучий 2. Казковий світ – чарівний і неповторний. Мандрувати його стежками завжди цікаво й повчально. Казка вимагає особливої атмосфери, тому вона – символ домашнього затишку, родинної злагоди. Сьогодні ми з вами поринемо у світ казки.

Ведучий 1. Тож будьте мов ангелики,

Щоб казка чарівна

Сполоханим метеликом

Не пурхнула з вікна.

А казка закликає нас

В невидані світи

Веселками устелені…

Ходім мерщій туди.



Додаток 5

Вікторина «Великий Каменяр»


1. Подорожуючі купці, що проходили повз Нагуєвичі, у батьковій кузні сказали малому Іванові: “Твій батько кує залізо, а ти будеш кувати...(Золото .Як зозуля. Слова

2. Село, де народився Іван Франко... (Нагуєвичі. Лолин . Криворівня )3. Ким був батько Івана? ( Мірошником . Ковалем . Дяком)

4. Як звали Франка в дитинстві? (Івасик. Ясьо . Іванко )

5. Оповідання, яке написав Франко на основі правдивої історії, що відбулася у школі в Ясениці Сільній. Який предмет був розкішшю для школяра на той час?



(“Оловець” (“Олівець”) . “Панщизняний хліб” .“Казка про Добробут” )

6. Прізвище матері письменника. (Марія Кульчицька . Марія Терлецькі .Марія Павлик)

7. Під яким псевдонімом писав Іван Франко? Подібну назву має одне з оповідань автора “Малий...”. (Мирон . Тарас . Остап )

8. Оповідання Івана Франка “Schоnschreiben” відображає події періоду навчання письменника у Дрогобицькій нормальній школі. Який навчальний предмет приносив школярам найбільші муки? (Інформатика .Теологія .Краснописання )

9. Які учні сиділи у тогочасних школах за “ослячою партою”? ( Найвпертіші. Найслабші у навчанні . З найдовшими вухами )

10. Як Франко-гімназист заробляв собі на проживання? (Працюючи інструктором. Пишучи вірші . Видаючи журнал )

11. Як називали репетиторів у часи Франка? (Інструктор. Гувернант Суплент )

12. Прізвище гімназиста родом з прикарпатського села Лолин, інструктором якого був Іван (у сестру якого згодом закохався). (Павлик. Рошкевич. Олеськів)

13. Поема Франка, написана в 1905 році, що відображає епізод з історії єврейського народу. (“Мойсей” . “Каменярі”. “Зенітка” )

14. Сучасна назва Нагуєвичів, села, де народився письменник. ( Іванове .Село Івана Франка . Франкове село )

15. Повість про напад монголів на Україну, написана письменником для літературного конкурсу, оголошеного журналом “Зоря”. (“Захар Беркут”. “Перехресні стежки” . “Основи суспільності” )

16. Прем’єра якого спектаклю, поставленого за драмою Франка, відбулася 16 листопада 1893 року в театрі “Руська бесіда”? ( “Мина Мазало” . “Украдене щастя” . “Давня казка” )

17. Де продовжив своє навчання Франко після закінчення Дрогобицької гімназії? (Львівський університет . Московський університет . Софійський університет )

18. Що стало поштовхом до розриву між Франком і Ольгою Рошкевич? (Нове захоплення . Навчання в університеті . Арешт Франка )

19. Якого кольору лисяче хутро, якщо лис – цар? (Руде . Синє .Буре )

20. Скільки дітей було у Франка? (Троє синів і донька . Не було . Двоє доньок)

21. Дружина Івана Франка, київська курсистка Ольга Хорунжинська віддає свій дівочий посаг, щоб допомогти чоловікові видати першу збірку поезій. Саме їй присвячена збірка, вкажіть назву. (“З вершин і низин” . “На крилах пісень” . “Гайдамаки” )

22. Письменниця, в родині якої часто гостювало подружжя Франків у галицькому містечку Болехові. ( Наталія Кобринська . Ольга Кобилянська. Олена Пілка)



Важливi вiхи життя IВАНА ФРАНКА

 27 серпня 1856 р. – народився у с. Нагуєвичi Дрогобицького повiту у Схiднiй Галичинi (тепер Львiвська обл.). Про дитячi роки писав в оповiданнях У кузнi, Малий Мирон, Пiд оборогом.



1862-1864 – навчання у школi села Ясениця Сiльна.

1864-1867 – навчання у нормальнiй школi при василiянському монастирi у Дрогобичi.

1867-1875 – навчання у Дрогобицькiй гiмназiї. Про шкiльнi роки писав в оповiданнях Грицева шкiльна наука, Shonshcreiben, Олiвець. У столярнi.

1875 р. – вступив на фiлософський факультет Львiвського унiверситету, увiйшов до складу редакцiї журналу Друг.

1876 р. - у лiтературному альманасi Днiстрянка опублiковано оповiдання Лесишина челядь, Два приятелi. Вийшла перша поетична збiрка Баляди i розкази.

1877 р.- почав друкувати оповiдання з циклу Борислав.

Червень 1877 р. - перше ув'язнення.

Сiчень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями, їх звинувачували у належностi до таємної соцiалiстичної органiзацiї, якої насправдi не було. У тюремнiй камерi Франко написав сатиру Сморгонська академiя

1878 р.- Франко разом з М. Павликом заснував журнал Громадський друг. 1878 р. вийшло тiльки два номери. Журнал було заборонено. Видавцi випустили у свiт два збiрники журнального типу Дзвiн, Молот.

1878 - 1880 р.- видає серiю книжок Дрiбна бiблiотека.

Березень 1880 р. - другий арешт i тримiсячне ув'язнення в коломийськiй тюрмi. Письменника звинуватили у пiдбуреннi мiсцевих селян проти “законного порядку”. Враження вiд коломийського ув'язнення описанi у творi На днi.

1881 р. - почав виходити журнал Свiт за активної участи Франка. За 1881-1882 рр. у Свiтi Франко написав 52 вiдсотки усього матерiалу, що мiстив журнал, не враховуючи непiдписаних редакцiйних статей. У цьому журналi був надрукований роман Борислав смiється.

1881-1882 р. - живе у Нагуєвичах. Тут пише повiсть Захар Беркут , перекладає трагедiю Фауст Й..В. Гете, поему Нiмеччина Г. Гайне, пише низку статей про Т.Шевченка, рецензує збiрку Хуторна поезiя П. Кулiша тощо.

1883 р. - працює у журналi Зоря. Увiйшов до складу редакцiї газети Дiло.

1885- 1886 р. вiдвiдує Київ. Знайомиться з М. Лисенком, I.Нечуєм-Левицьким, М. Старицьким, П. Житецьким, О. Кониським, В.Антоновичем.

Травень 1886 р. - у Києвi одружується з Ольгою Хорунжинською.

1887 р. - перше видання збiрки З вершин i низин. Збiрка присвячена О. Хорунжинськiй.

1887- 1997 рр. - працює у редакцiї Kurjera Lwowskiego.

1888 р. - написав поему Смерть Каїна.

1889 р. - третiй арешт, двомiсячне ув”язнення за зв”язок з групою київських студентiв, що прибули до Галичини.

1890 - Вийшла збiрка оповiдань У потi чола . У Львовi почав виходити двотижневик Народ вiдповiдальним за випуск якого був I. Франко. За iнiцiативою I. Франка та М. Павлика засновано Русько-українську радикальну партiю.

1892 р. -у Чернiвецькому унiверситетi виконав навчальнi завдання останнього семестру.

1 липня 1893 р. -захистив докторську дисертацiю Варлаам i Йоасаф у Вiденському унiверситетi, старохрстиянський духовний роман i його лiтературна iсторiя у професора Ягича.

1893 р. - вийшла п”єса Украдене щастя. Вперше була поставлена у театрi Руська бесiда.

1894 - 1897 - видає журнал Житє i слово.

1896 - вийшла збiрка Зiв”яле листя.

1896 - 1897 рр. - участь у виборах до Вiденського Сейму.

1897 р.- вийшла збiрка Мiй Iзмарагд, друге видання збiрки З вершин i низин.

1898 р. - вийшла поема Похорон.

1898 р. - святкування 25-рiчного ювiлею творчої працi письменника.

1899 р.- вийшла збiрка Поеми, до якої були включенi твори , написанi на основi обробки схiдного епосу - поема Iстар, Сатнi i Табубу, поема Бiдний Генрiх, Поема про бiлу сорочку.

1900 р. - вийшла збiрка Iз днiв журби, поема Iван Вишинський.

1904 р. - вiдвiдав Рим.

1905 р.- написав поему Мойсей.

1906 р. -Харкiвський унiверситет присвоїв науковий ступiнь доктора росiйської словесностi. О.Шахматов, Ф.Корш висунули кандидатуру Франка кандидатом у члени Росiйської академiї наук, однак iмперськi реакцiйнi сили перешкодили здiйсненню цього.

1906 р. - вийшла збiрка Semper tiro.

1913 р. - святкування 40-рiччя. Творчої дiяльностi письменника.

1914 р. - вийшов ювiлейний збiрник Привiт Iвановi Франковi.

1914 р.- вийшла збiрка Iз лiт моєї молодостi.

28 травня 1916 р. - помер у Львовi. Похований на Личакiвському кладовищi





Публікації про життя і творчість автора на сторінках

періодичних виданнях


БагаБаран Є. Іван Франко: непоборні міфи : pro i contra... : виступ на святкуванні 159-ої річниці від народження Івана Франка / Є. Баран // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2015. - № 8. - С. 143-144
Бондаренко С. У столиці Франкової любові / С. Бондаренко // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2012. - №33/30 серп./. - С. 1; 2
Бонь В. Сторінки історії : [до 70-річчя музею Івана Франка у Львові] / В. Бонь // Дзвін : літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2010. - №2. - С. 121-125
Війтенко І. Село Франкової любові / І. Війтенко // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2014. - №4. - С. 34-35
Вірстюк А. Тричі мені являлась любов... : [про І. Франка] / А. Вірстюк // Однокласник : журнал для підлітків. - 2012. - № 2. - С. 12. - ISSN 0868-9695

Василенко М. Іван Франко "гостем" в австрійців : публікації творів письменника у віденському тижневику "Die Zeit" / М. Василенко // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2012. - №5/6. - С. 122-129
Василенко М. Грунтовний життєпис великого каменяра : [про І. Франка] / М. Василенко // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2011. - №1. - С. 125-129
Вертій О. Іван Франко і національне самоусвідомлення українців / О. Вертій // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2013. - №5/6. - С. 136-153
Вертій О. У світлі поглядів Івана Франка : про національну літературу та сучасне літературознавство / О. Вертій // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2011. - N5/6. - С. 143-151
Вертій О. У світлі поглядів Івана Франка : про національну літературу та сучасне літературознавство / О. Вертій // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2011. - №8. - С. 137-144
Гарбуз Ю. Іван Франко - геній української нації / Ю. Гарбуз // Українська мова та література. - 2012. - № 13. - С. 4-5
Гнатюк М. Взаємини на тлі епохи : Іван Франко та Євген Олесницький / М. Гнатюк // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2010. - №5/6. - С. 130-133
Гончарюк Л. Драма "Украдене щастя" - найвизначніший сценічний твір Івана Франка : 10-й клас / Л. Гончарюк // Українська мова та література. - 2012. - № 15/16. - С. 54-57
Горак Р. Від поривань юності до вистражданої мети : Іван Франко в долі Лесі Курбаса / Р. Горак // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2012. - №10. - С. 80-93
Горак Р. До Збаража : до 70-річчя музею Івана Франка у Львові / Р. Горак, І. Горак // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2009. - №11/12. - С. 100-129
Горак Р. Дорога до "Мойсея" : до 110-ліття з часу написання поеми / Р. Горак // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2015. - № 8. - С. 145-153
Гордон О. Франко : [вірш] / Олександр Гордон // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2012. - №10. - С. 20

Доній О. Проблема людського щастя : (за драмою І. Франка "Украдене щастя") / О. Доній // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 21/22. - С. 58-60
Зорівчак Р. Іван Франко як поціновувач і популяризатор творчості Вільяма Шекспіра / Р. Зорівчак // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2013. - №22. - С. 10-11
Зорівчак Р. Сприйняття творчості Івана Франка в англомовному світі / Р. Зорівчак // Літературна Україна : спеціалізована. - 2014. - № 21. - С. 10-11
Івахненко Л. Іван Франко. Казка "Фарбований Лис" : бінарний урок / Л. Івахненко // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 17/18. - С. 11-14
Коваленко М. Історична повість "Захар Беркут" І. Франка / М. Коваленко // Українська мова та література. - 2012. - № 13. - С. 6-9
Лісович О. " У далеку дорогу життя Франкове візьмемо слово" : до 155 - річчя з дня народження / О. Лісович // Початкова освіта : Перша всеукраїнська газета для першого вчителя. - 2011. - № 2. - С. 20-22
Мушинка М. Рік Івана Франка та 100-річчя дослідника його творчості - Миколи Неврлого / М. Мушинка; В. Колодій // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2016. - №8. - С. 7
Найвідоміші поліглоти України // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2016. - №1. - С. 37

Не знаєш стін, перегород любов ! : із листування Івана Франка та Ольги Рошкевич // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2012. - №1. - С. 30-31
Оркуш М. До Ясениці Сільної : [про батьківщину матері І. Франка М. Кульчицької] / М. Оркуш, Р. Горак // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2014. - № 9. - С. 101-107
Павлова Т. П. Іван Франко (до 155-річчя від дня народження) / Т. П. Павлова, Н. М. Шаповалова // Шкільний бібліотекар : науково-методичний журнал. - 2011. - N9. - С. 25-29
Панькова Н. Новела Івана Франка "Сойчине крило" : урок-дослідження / Н. Панькова // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 19/20. - С. 40-44

Перебийніс П. Чи "регіональний" наш Франко?: роздуми над сторінками видавничої серії "Франкознавчі студії" / П. Перебийніс // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2015. - №30. - С. 7
Пилипчук С. Вірю в силу духа...: Маєстати Франкового слова / С. Пилипчук // Дзвін : літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2012. - №8. - С. 111-114
Пилипчук С. Завжди актуальний Іван Франко : слово, виголошене під пам’ятником Іванові Франкові у Львові 27 серпня 2014 року / С. Пилипчук // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2014. - № 8. - С. 101-103
Рудий, хвостатий і дуже хитрий : до 125-річчя поеми Івана Франка "Лис Микита" // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2015. - №10. - С. 24-26
Самченко В. Трагедії Франка : дім , що будував Каменяр, - з маревом кохання, хворобами і втратами / В. Самченко // Україна молода : Щоденна інформаційно - політична газета. - 2011. - N 149/150/26-27 серп. - С. 20
Франко Р. Хотів я чи ні, а призвище працювало : [спогади Роланда про свого діда Івана Франка] / Р. Франко; Розмову вела Т. Кроп // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2012. - №34/6 верес./. - С. 1;
Цеслів-Рішко М. Голгофа Франкового захисника : [І. Франко і Стрийщина] / М. Цеслів-Рішко // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2010. - №5/6. - С. 90-93
Чечко Ю. Апостол духу, Каменяр - Іван Франко : 155 років від дня народження письменника / Ю. Чечко // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2011. - №7. - С. 25-26
Чистух В. Про Івана Франка на уроці математики : повторення й систематизація знань із теми Елементи прикладної математики : алгебра : 9-й клас : [бінарний урок] [Текст] / В. Чистух // Математика : Українська газета для вчителів. - 2016. - № 3. - С. 26-34.
Шалата М. Вічний у вселюдському поступі / М. Шалата // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2015. - №34. - С. 6-7
Шевчук В. У школі Івана Франка / В. Шевчук // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2011. - №8. - С. 130-136

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ
Невідомий Франко: захоплення, звички [Електронний ресурс] // Галицьке слово [веб-сайт] Режим доступу: http://galslovo.if.ua/index_old.php?st=2720

Відомий і невідомий Іван Франко [Електронний ресурс] //Разом.Громадське об’єднання [веб-сайт] Режим доступу: http://together.lviv.ua/index.php?id=976

Відомий і невідомий Франко [Електронний ресурс] //Світогляд-енерго[веб-сайт] Режим доступу: http://світогляд.kiev.ua/ru/kultura/vidomij_i_nevidomij_franko.html

Цікавих та маловідомих фактів про Івана Франка [Електронний ресурс]// Фотографії старого Львова [веб-сайт] Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/15- tsikavyh-ta-malovidomyh-faktiv-pro-ivana-franka/

Іван Франко 1856-1916: алфавітний покажчик творів [Електронний ресурс] //Галицьке слово [веб-сайт] Режим доступу: http://poetry.uazone.net/franko/

Iван Франко: життєвий i творчий подвиг [Сторінка обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Д.І.Чижевського] .- Режим доступу: http://www.library.kr.ua/elib/franko/



Зміст

Іван Франко: унікальні виміри таланту ……………………………………..………......3-4

Маловідомий Франко …………………………………………………………….……....4-5

Додаток 1. План книжкової виставки «Великий письменник і громадянин» …….….5-6

Додаток 2. Вікторина ……………………………………………………………….…..…6-7

Додаток 3. Сценарій літературно-мистецького свята

« Тричі явллялася мені любов» ………………………………………..…..7-13

Додаток 4. Сценарій свята «Мандрівка у казку» ……………………………………..13-16

Додаток 5. Вікторина «Великий Каменяр» …………………………………………...16-18

Важливi вiхи життя IВАНА ФРАНКА…………………………………………….…...18-20



Публікації про життя і творчість автора на сторінках періодичних виданнях...….20-23

Електорнні ресурси ……………………………………………….………………….……..24






Каталог: berezne -> files
files -> Біографічна довідка
files -> Відгуки, зауваження, пропозиції щодо розміщення, добору літератури, оформлення просимо надсилати на адресу
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
files -> Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках
files -> 2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
files -> Щоб не відійшов у забуття
files -> Великої Перемоги немеркнуче світло До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
files -> Ббк 91 о 24 «Я народився І жив для добра І любові»
files -> Ббк 4 б 48 Березнівщина – перлина українського Полісся : краєзнавчий бібліографічний посібник, випуск /матеріал підготували О. Гурин, Н. В. Юрчик. Березне, 2016. 78 с


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconБерезнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках
Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: реком матеріали / Березнівська центр районна б-ка;[відп за вип. Л. А. Гарбар; упоряд.:...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconБіографічна довідка
«Фундатор відродження української держави»: до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : методико-бібліографічні матеріали...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconНадвірнянська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
Останнім часом бібліотеки практикують проведення акцій з метою привернення уваги до книги, читання, бібліотеки, популяризації послуг,...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconБерезнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
Я вибрала долю собі сама”: до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко: рекомендаційно-бібліографічний список / Укладач: Гурин О....
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconБерезнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
Володар слів ясних І мудрих : рекомендаційно-бібліографічний список / уклад зав сектором дібр о.І. Гурин – Березнівська цспшб, 2015.–...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconСарненська центральна районна бібліотека сектор інформаційно-бібліографічної роботи Серія : Гордість краю
Сарненська центральна районна бібліотека; методично-бібліографічний відділ. – Сарни. – 016. – с
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconТростянецька районна центральна бібліотека т. Г. Шевченко І Сумщина
Т. Г. Шевченко І сумщина [ Текст ]: бібліографічний покажчик / Тростянецька районна центральна бібліотека; упоряд. З. Каруна. Тростянець,...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconХорольська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ
Кожна бібліотека прагне до максимального розкриття змісту своїх ресурсів для користувачів. Важливим засобом фрмування читацької уваги...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ iconІ вулиці твої поезіями сповнюють поети
Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника інформаційно—бібліографічний...
Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ icon2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
«Витязь молодої української поезії» : рекомендаційно-бібліоргафічний список/ матеріал підготувала О.І. Гурин; Березнівська центральна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка