Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво»,



Сторінка1/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.19 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6

Урок №

Тема : Б.-І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», «Коляда».

Мета : ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, його віршами про народно-релігійні свята й обряди; розвивати навички виразного читання, аналізу, визначення художніх засобів у поезіях; висловлення власних суджень про сутність зобра­женого в художньому творі; виховувати пошану до звичаїв і традицій народу, батьківського дому.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, тексти народних колядок та щедрівок, ілюстрації до них.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, колядки, щед­рівки.
ХІД УРОКУ

І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Заслуховування повідомлень про видатних українців.

ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю як ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів і стати одним із найвідоміших літераторів України.

Народився Богдан-Ігор Антонич у с. Новиці на Лемківщині (нині — територія Польщі) в сім'ї священика.

Два імені й дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров'я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень.

Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті — а українською.

Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть сам скла мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво.

Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента . У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти - євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан - Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували ти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і о били те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.

Вірші Богдана-Ігоря Антонича життєрадісні, передають залюбленість поета у рідну природу, прадавні звичаї, традиції роду. Ось як про це пише відомий письменник, літературознавець Дмитро Павличко:

«У кожної людини буває такий день, коли вперше раді сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони г ні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелю ки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке б ком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, шість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та,через , яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кра­пни немає, як та, в якій ти вперше впізнав живе єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калабані. У сфері таких почуттів живе Антонич...»

І це ми з вами відчуємо, ознайомившись із віршами поета.



2 Виразне читання віршів «На шляху», «Весна», «Назустріч».

3 Слово вчителя.

Дуже любив Б.-І. Антонич звичаї, традиції, свята рідного народу, прадавні легенди й міфи, біблійні оповіді. Під надзвичайно оригінальним кутом бачить він Різдво, Коляду. Поет так любить свою Лемківщину, що вона здається йому центром Всесвіту, місцем, де відбуваються найважливіші події світу.

4 Виразне читання поезії «Різдво».

5 Словникова робота.

Лемки — жителі Лемківщини;

крисані — капелюхи з крисами (полями);

завія — заметіль, метелиця;

стріха — дах;

Марія — Божа Матір.

6 Обмін враженнями щодо прочитаного.

7 Виразне читання поезії «Коляда».

8 Словникова робота.

Коляда — різдвяна величальна пісня;

Ясна Пані — Богоматір;

сарна — гірська коза.

9 Обмін враженнями щодо прочитаного.

10 Робота в групах.

1 -ша група коментує зміст (робить частковий аналіз) вір­ша «Різдво».

2-га група пояснює зміст вірша «Коляда».

3-тя група порівнює вірш «Різдво» й «Коляда» з народ­ними колядками й щедрівками.

4-та група визначає художні засоби та їхню роль у творах.

((Місяць) круглий; принесли місяць; сніговій (завії); ніч крутиться; у долоні у Марії — місяць; місяць — золотий горіх; тешуть теслі; тешуть з срібла сані; стелиться путь; (синь) незнану веснянії (сни); очі наче у сарни; Ясна Пані; ходить сонце у крисані; снігом стелиться життя.)

Орієнтовні відповіді

1-ша група.

Поет переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа й говорить, що Бог народився у його лемківському краї, на санях, а лемки, як ті давні волхви, пастухи, принесли в дару нок місяць круглий. І цей місяць у долонях Божої Матері я золотий горіх.

Цю поетичну картину можна зрозуміти по-різному — і я фантазію автора, і як символічну думку — Бог у кожному краї у кожній оселі і в серці кожної людини.

2-га група.

У поезії «Коляда» говориться про дорогу Божого Дитяти. Люди радіють народженню Христа-Спасителя, «тешуть теслі з срібла сани», у яких повезуть його в «синь незнану». Поряд — Божа Матір із великими печальними очима. Поки що Дитя маленьке, спить собі безтурботно, але Мати передбачає тернистий шлях життя і місію, йому призначену — «снігом стелиться життя» тому й «плаче Пані».

З -тя група.

У народних колядках та щедрівках теж славиться народжена Сина Божого, вказується на велике свято роду людського, усі християн, як, наприклад, у щедрівці «Добрий вечір тобі, пан господарю!». Разом із тим тут є величання господарів, побажання їм усіляких гараздів. Поет вдається і до перед християнських мотивів, що стосуються урожаю, приплоду худоби й т.д . У народних колядках і щедрівках частими є повтори, пестливі зменшувальні слова, художні засоби прості, використовують^ здебільшого епітети. У поезії Б.-І. Антонича — картини біль складні, можливо, з підтекстом, з художніх засобів превалюють метафори.

4-та група. Серед художніх засобів трапляються епітет (сніговий, круглий), порівняння (очі наче у сарни), повтори (тешутьь теслі), метафори (місяць золотий горіх) тощо. Ці засоби допомагають яскравіше змалювати картини життя, авторські по­чуття й переживання.

11. Оголошення результатів роботи в групах.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

12 Гра «Прочитай вислів».

прочитати народний вислів, який часто мовиться, коли людина вирушає в дорогу у чи розпочинає важливу, важку справу. Цей вислів закрутила завірюха-завія.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Б.-І. Антонича ;

\/ІІ ПІДСУМОК
Урок №

Тема : Тематичне оцінювання . контрольна робота № 4 з теми « Зимові візерунки»

Мета : виявити рівень знань умінь та навичок учнів ; розвивати навички зв’язного мовлення аналізу художніх творів визначення теоретичних понять літератури і застосування їх на практиці ; сприяти формуванню образного та логічного мислення ; виховувати кращі людські якості

Хід уроку

І . Повідомлення теми та мети .

ІІ Мотивація навчальної діяльності .

ІІІ Бесіда – інструктаж щодо виконання контрольної роботи .

І\/ Написання роботи .
І рівень

Дати відповідь на запитання ( 0,5 б кожна відповідь) = 4 б




  1. Піл час яких свят виконуються колядки та щедрівки (Різдво )

  2. Який князь забарився у творі «Печенізька облога Києва» ( Святослав)

  3. Яким чином хотіли згубити печеніги мешканців Києва ? ( голодом)

  4. Хто допоміг киянам уникнути смерті ? ( хлопчик )

  5. Кого дівчина рятувала у творі Дніпрової Чайки « Дівчина – чайка» ( козаків)

  6. За яку рису характеру у творі « Морське серце» хвиля покарала хлопця? ( боягузтво )

  7. Чому хвиля у творі « Морське серце» захотіла забрати молодшого брата? ( закохалась)

  8. На якого птаха перекинулась дівчина з твору Дніпрової Чайки ? ( чайка) .


ІІ рівень

Дайте визначення . 1 бал

1 . Напишіть , що таке історична поема . Наведіть приклад .
ІІІ рівень .

Дайте повну стислу відповідь . ( 2 бали за кожне питання ) = 4 б

1 Доведіть , що поема «Печенізька облога Києва» є історичною . (В основі лягли записи з літопису ,, Повість минулих літ” під роком 969 . Олесь взяв їх за основу . Тема : зображення вчинку хлопця , який врятував Київ від ворогів . Основна думка : уславлення подвигу невідомого героя . Використані історичні герої – Святослав , події – війни )

2. Чому твір « Морське серце» за жанром є поезія в прозі ?


І\/ рівень . ( 4 бали )

Напишіть твір – мініатюру на одну з тем .



  1. Які якості потрібні людині для героїчного вчинку ?

  2. Що символізують образи братів – старшого й меншого ?

  3. Яку б розв’язку запропонували ви у творі « Дівчина – чайка» ?

\/І Підсумок . Зібрати зошити , дати відповідь на запитання , які виникли в учнів


\/ІІ Домашнє завдання . Опрацювати біографію Віктора Кави . с 113 підручник .

Урок №


Тема. О. Олесь. Фрагмент біографії письменника «Печенізька облога Києва».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю О. Олеся, його віршами й поемою з історії України кня­жої доби; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичних творів, визначення їхньої іс­торичної основи, висловлення власних суджень щодо прочитаного, характеризування героїв; ви­ховувати почуття патріотизму, мужність; розви­вати кмітливість.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; карта Київської Русі.

Теорія літератури: історична поема, героїчний вчинок, характерис­тика героя.

ХІД УРОКУ

І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Аналіз письмової контрольної роботи (тематичного оцінювання).



III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

І. Слово вчителя.

Олександра Кандибу його майбутня дружина називала Олексієм. Так і ввійшов він в українську літературу під псевдонімом Олександр Олесь.

Своє дитинство Олександр Олесь називав «одним золотим днем». Із чотирьох років він уже читав. Вивчив багато віршів Шевченка, а в дев'ять років уже написав свій власний.

Кожного літа Олександр приїжджав до свого дідуся Василя у село Верхосулля. Тут він не лише милувався неповторною кра­гою степу, а й слухав численні казки, легенди про минувшину, "гримував перші уроки доброти, порядності й справедливості.

У Дергачівській хліборобській школі, що на Харківщині, куди і). Олесь вступив у 15 років, він захопився не основними предме­тами, а... індійською, польською, болгарською, серійською мовами.

Ставши студентом Харківського ветеринарного інституту, О. Олесь знову ж таки віддав перевагу літературній діяльності, Він познайомився з видатними письменниками Лесею Українкою, М. Коцюбинським, Б. Грінченком, В. Самійленком та іншими, за допомогою меценатів видав свою першу збірку.

Заробляти собі на хліб поетові довелося, працюючи ветліка­рем на одній із київських скотобійнь. Складні історичні події (падіння УНР, громадянська війна) змусили О. Олеся емігрувати за кордон. На чужині він дуже сумував за батьківщиною.

Твори для дітей Олександр Іванович почав писати, коли наро­дився перший син Олег (майбутній поет Олег Ольжич). Це були вірші про птахів і тварин, про граматику, історію і математику. О. Олесь здійснював поетичну обробку народних казок, літописів (наприклад, книга «Княжа Україна», 1920 р.).

О. Олесь пишався славними сторінками української історії, мужніми синами й дочками України, навіть якщо їхні імена де­якою мірою загубилися в сивих віках.

Так, у літописі «Повість минулих літ» під роком 969-м є за­пис про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. На основі цієї легенди О. Олесь створив історичну поему «Печенізь­ка облога Києва».

Ось уривок із літопису:

«Він тоді вийшов із города з уздечкою і ходив серед печенігів,, запитуючи: "Чи ніхто не бачив коня?" — бо він умів по-печенізько-му, і вони вважали його за одного зі своїх. Як приблизився він до ' ріки, то, скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро і побрів. Коли побачили це печеніги, кинулся вони за ним, стріляючи в нього,;. а не могли йому анічого зробити. А ті (русичі), побачивши з тої сторони Дніпра і прибувши в човні назустріч йому, взяли його в човен і перевезли його до дружини. І сказав він їм: "Якщо ви не підступите завтра рано під город,— здадуться люди печенігам". Мовив тоді їм воєвода на ім'я Претич: "Підступимо завтра в чов­нах". І як настав ранок, сіли вони в човни перед світом, затруби-; ли сильно трубами, і люди в городі зняли крик. Печеніги ж по­думали, що князь прийшов, і побігли од города хто куди».

2. Виразне читання поеми «Печенізька облога Києва».

3. Словникова робота.

Печеніги — кочове плем'я, яке часто нападало на Київсь­ку Русь. У 968 році, скориставшись відсутністю великого князя та його дружини, печеніги обложили Київ;

Святослав — великий князь Київський (945—979 роки),

видатний полководець давнини; сурми — труби, музичні інструменти;

тарабани — рід барабанів;

Претич — київський воєвода, який на час походів князя

Святослава Ігоревича був залишений охороняти місто;

муром — стіною;

сарана — комахи, що бувають в незліченій кількості;

сарна — гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами;

огир-кінь — жеребець;

буланий — світло-жовтий кінь із чорними хвостом і гривою.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Порівняння твору з уривком із літопису.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Знайди помилкове твердження».

знайти помилкові твердження се­ред правильних.

1) Князь Святослав був у поході в Болгарії.

2) Князь Святослав був старий і немічний, тому не міг очо­лити військо для захисту Києва.

3) Печеніги увірвалися в Київ і стали його палити.

4) Печеніги взяли Київську фортецю в облогу.

5) Воєвода Претич поїхав із воїнами на відпочинок за Дніпро.

6) Воєвода Претич відправився Дніпром у морський похід.

7) Кияни вирішили повідомити воєводу про напад за допо­могою голубиної пошти.

8) Виручити киян вирішив невідомий хлопчик, який знав печенізьку мову.

9) Хлопчик удав ніби шукає у печенізькому стані корову.

10) Печеніги погналися за хлопцем на човнах.

11) Претич і воїни повірили хлопчикові.

12) Претич і воїни відразу кинулися на допомогу киянам, і ворог утік.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати поему, переказувати її, робити «словесне малювання» окремих сцен; зробити ілюстрації.


  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. О. Олесь. «Печенізька облога Києва» .

Мета: допомогти учням глибше засвоїти ідейно-худож­ній зміст твору, оцінити художню майстерність автора; розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, характеристики героїв, визначення ху­дожніх засобів та їхньої ролі у творі; розвивати вміння висловлювати власні погляди щодо про­читаного, ідей творів; виховувати почуття патріо­тизму, мужність, самовідданість, любов до свого народу й бажання йому служити,

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюс­трації до твору, що вивчається;

Теорія літератури: матеріали про княжу Україну, історична поема, характеристика героя.


ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Виразне читання уривка з поеми О. Олеся.

Учні виразно читають уривок із поеми, який їм найбільше запам'ятався, найсильніше їх вразив.

2. Переказ поеми.

(Використовується інтерактивний метод «Словесне малювання».)

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Інтерактивна вправа.

Визначення теми та основної думки твору (учні пропонують всі можливі варіанти, які записуються на дошці, обговорюють­ся, залишається найкращий).

(Використовується метод «Мозкова атака».)

Орієнтовна відповідь

Тема: зображення героїчного вчинку хлопця, який урятував Київ від печенігів. Основна думка: уславлення подвигу невідо­мого героя.

2. Гра-дослідження інтелектуалів.

Беруть участь три учасники (або шість за бажанням; пред­ставники ряду, варіанту, групи), всі інші — вболівальники.

Учасники гри при потребі можуть скористатися порадою своїх групи, ряду.

Кожен учасник витягає по черзі дві картки із цитатами з по­еми «Печенізька облога Києва» О. Олеся і дає відповіді на пи­тання. Правильна відповідь оцінюється у два бали. Крім визна­чення переможця гри, вчитель може оцінити гравців за кількіс­тю набраних балів.

Картка 1

Стали думати кияни,

Де їм лицаря знайти,

Щоб із міста на той берег

Сміло зважився пройти.

1) Чому не знайшлося серед киян лицаря і справу дору­чили малому хлоп'яті?

2) Чому треба було йти «на той берег», якщо нині Дніп­ро протікає посеред Києва?

3) Про яку форму правління у давньому Києві свідчать наведені рядки?

Картка 2

А в той час гуляє Претич

З дужим військом за Дніпром...

Та не станеш буйним вітром

І не зробишся орлом.

1) Чому, замість того щоб охороняти місто, воєвода з військом «гуляв за Дніпром»?

2) У чому була недосконалість Київської фортеці?

3) Який художній засіб ужитий у цих рядках?

Картка З

А на сонці сяє зброя,

Сяють, блискають списи...

Як пробитися крізь хмару,

Як пройти через ліси?!

1) Де відбувається дія — у небі, в горах, у лісах?

2) Що говорить про військо печенігів дієслово «сяє», «сяють» ?

3) Що додають до характеристики юного героя ці рядки?






Картка 4




Вдалині Дніпро синіє...




Хлопчик плаче, як ягня:




— Чи не бачили ви, дядьку,




Тут буланого коня?

1)

Чому Дніпро синіє вдалині, адже дія відбувається у Києві?

2)

Чому хлопчик плаче, як ягня?

3)

Який це «буланий» кінь?










Картка 5




Ось уже і любий берег,




Хвилі весело шумлять...




Він оглянувся — далеко




Вороги його стоять.

1)

Чому берег названий любим, а хвилі — веселими?

2)

Про що свідчить те, що вороги залишилися позаду від хлопця?

3)

Який художній засіб використаний у вислові «хвилі весело шумлять»?










Картка 6







Прибігає, важко диха,







Ледве встоїть на ногах...







Закричав — і гнів палає







В вогняних його словах.




1)

Чому герой «важко диха», «ледве встоїть на- ногах»?




2)

На кого гнівається хлопець?




3)

Який художній засіб ужито у виразі «гнів палає»?




3. Слово вчителя.

За жанром твір О. Олеся «Печенізька облога Києва» визна­чається як історична поема. Перевіримо це, пригадавши, що таке поема та які її ознаки.



Ознаки поеми:

— зображення подій і характерів переважно високого, ге­роїчного змісту;

— єдність епічної розповіді та глибокої ліричності;

— піднесена, яскраво-емоційна мова;



  • ліричні відступи;

— наявність дійових осіб;

— докладність зображення подій та персонажів;

— тривалий час дії;

— віршована форма;

— середній обсяг.

Висновок.

Твір О. Олеся за основними пунктами відповідає визначенню ліро-епічного жанру поеми. За тематикою її можна назвати історичною поемою, тому що розповідь ґрунтується на реальному історичному факті, засвідченому в літописі.

4. Читання віршів О. Олеся із циклу «Княжа Україна», коментування їх, виз­начення авторської позиції.

Ця робота здійснюється за тієї умови, якщо дозволяє час.

5. Колективна характеристика хлопчика, героя поеми «Печенізька обло­га Києва».

Сміливий, відважний

кмітливий, винахідливий , розумний, знав печенізьку мову , патріот , сильний, витривалий, вправний ,скромний , хороший артист ,красномовний

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір-судження про героїчні вчинки дітей у різ­них життєвих ситуаціях.



  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема : О. Олесь. «Метелиця чи дівчина...».

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору, художню майстерність автора; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, визначення художніх засобі та їхньої ролі у творі; виховувати естетичні смаки, любов до природи, оптимістичне світобачення

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; зимові пейзажі.

Теорія літератури: ліричний вірш, художні засоби.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.


  1. Міні-диспут «Які якості потрібні людині для героїчного вчинку?»,

«Чи є героїзмом, стрибання з моста, з дерева?»

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Як ви вже знаєте, дитячі твори О. Олесь почав писати тоді коли в нього народився син. Ось, наприклад, цікава і смішна поезія «Алфавіт віршами, написаними для сина».

У віршах про природу казка, багата уява, фантазія автора переплітається з дійсністю, до того ж приправлена тонким гумором. Це створює неповторну життєрадісну картину, коли Метелиця — дівчинка, а Мороз —- дідок, закоханий у молоду красуню, і сльози течуть не у людей від морозу, а в Мороза від нерозділеного, нещасного кохання.

2. Виразне читання вірша О. Олеся «Метелиця чи дівчина...».

3. Словникова робота.

Леґіні — молоді хлопці, юнаки.

(Учитель відповідає також на питання учнів.)

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.



5. Колективний аналіз поезії О. Олеся.

Поетичні рядки

Образи реальні

Образи фантас­тичні

Художні засоби

Метелиця чи дівчина

дівчина

метелиця

Розгорнута

Н сусіднього села

село

сніг

метафора,

Навколо подивилася

хустонька

сніговий

у складі якої

І хустоньку взяла.

танок

покрив

є епітети {білу,

кишені білу хустоньку




заметіль

мережану),

Мережану взяла







зменшувально-

І в танці закрутилася







пестливі слова

Красуня із села.







(хустоньку)

Мороз, дідок рожевенький,

дідок

Мороз

Епітети (роже

Мов яблучко в саду,

яблучко

Сльози

венький, зако-

Всміхається, закоханий

красуня

в Моро-

ханий, молоду,

І! красуню молоду.

леґіні

за по що-

старесенький),

Та що він їй, старесенький,

сльози

ках

порівняння (мов

їй леґіні в думках,







яблучко в саду),

І сльози рясно котяться







зменшувально-

В Мороза по щоках.







пестливі слова

(рожевенький,

старесенький)

Висновок.

Тема вірша — створення поетичного образу зими, в якому реальні прикмети переплітаються із фантастичними. Природа оживлюється, уособлюється. Поезія викликає багато асоціацій, легеньку посмішку і навіть захоплення майстерністю, оригінальністю автора.

6. Завдання-дослідження.

Довести, що твір О. Олеся «Метелиця чи дівчина, вірш.

Визначити риму та ритм.

Рима: села — взяла

Ритм: Метелиця чи дівчина

3 сусіднього села Навколо подивилася

І хустоньку взяла.

7. Порівняння образу зими у творах О. Олеся та інших відомих учням письменників.

8. Індивідуальна робота.

Завдання: вивчити напам'ять вірш, виразно його розповідати. Можна зробити ланцюжок малюнків-підказок.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Творча робота «Жартівливий діалог».

Пропоную скласти й продемонструвати жартівливі діалоги між персонажами, де Мороз намагався б добитися свого.

Наприклад:

Мороз. Дівчино-красуне, не тікай!

Метелиця. То чого б це я свій час витрачала на старих дідів!

Мороз. Старий то старий, але тобі без мене нікуди. Де ти бачила гарну Метелицю при +20 °С ? Одна калюжа від неї лишиться... і т. под.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам'ять вірш, уміти його аналізувати, робити «словесний малюнок».

Підібрати вірші інших письменників про зиму, навчитися виразно їх читати; зробити ілюстрації, сніжинки на конкурс; під готувати повідомлення про чайку (окремим учням).


  1. ПІДСУМОК


Урок №
Тема. Дніпрова Чайка. Життя і творчість письменниці . «Дівчина-чайка».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменниці, її поезією в прозі; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу художньо­го твору; висловлення власних вражень, суджень щодо прочитаного; виховувати мужність, бажан­ня робити добро, допомагати іншим.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, морські пейзажі, зображення чайки.

Теорія літератури: легенда, поезія в прозі.



ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Розповідь напам'ять вірша О. Олеся «Метелиця чи дів­чина...» (можна методом взаємоперевірки в парах).

2) Огляд ілюстрацій.

3) Виразне читання віршів інших поетів про зиму.

4) Конкурс вирізаних сніжинок.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

І. Слово вчителя.

Ви, напевне, ще й не чули, щоб письменниця мала таке див­не ім'я — Дніпрова Чайка. Це псевдонім Людмили Олексіївни Березіної (за чоловіком Василівська). Мабуть, дуже вона люби­мі а моря й ріки, чайок, коли вирішила підписувати свої твори саме так.

Народилася Людмила Олексіївна в Херсонській губернії в ро­їнні сільського священика, де шанувалася книга, підтримували­ся творчі здібності дитини.

Як сама вона згадувала, до семи років «уже прочитала ба­гато книжок батькових і почала складати деякі вірші». Навча­лася в монастирській школі, у гімназії. Закінчивши Одеську приватну жіночу гімназію, Березіна вирішила стати вчителькою й віддати свої сили для освіти народу, хоч батьки були категорично проти — не про таку долю доньки вони мріяли.

Майбутня письменниця вчителювала на Херсонщині, Одещині та в Бессарабії, брала участь у роботі вчительських з'їзді! відстоювала права жінок, вивчала фольклорно-народознавчі матеріали таврійської землі.

Перу Дніпрової Чайки належить багато оповідань, віршів, а також творів не зовсім звичайного жанру — поезій у прозі. Один 1 циклів має назву «Морські малюнки». В основу багатьох із них покладені легенди, як наприклад у поезії в прозі «Дівчина-чайка»

2. Виразне читання поезії в прозі «Дівчина-чайка».

3. Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота за питаннями учнів.

4. Огляд морських пейзажів .

5. Повідомлення учня про чайок.

6. Евристична бесіда.

1) Яка легенда лягла в основу поезії в прозі «Дівчина-чайка»

2) Чим займався старий на острові й чому?

3) Якою була дочка старого?

4) Що говорили про дівчину птиця-бабич, свинка морська та рибонька?

5) Чому сердилося й лютувало море?

6) Чому дівчина перетворилася саме на чайку?

7) Чим цей твір нагадує казку, що спільного у нього з віршем ?

8) Чи подобається вам море? Опишіть його, коли воно спокійне, коли бурхливе, коли на ньому шторм.

9) Що ви знаєте про морські походи запорозьких козаків? Чому море віддавна приваблювало сміливих людей?

10) Виділіть у тексті уривок, який справив на вас найсильніше враження і зачитайте його та обґрунтуйте свій вибір.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Розшифруй рядки з твору».

Зашифрувані чудові рядки із твору «Дві крапельки». Прочитайте їх, розставивши розділові знаки

Моремогутнєвільнемореповнеборнііодчаюйпримарповнеєспівуігнівуічарвічнеймінливегрізнейжартівливескарбомдаруєшвщентокрадаєшгорнешчаруєшжахнаганяєштичарівникволодар!
Відповідь: Море, могутнє, вільне море! Повне борні, і од-чаю, й примар! Повнеє співу, і гніву, і чар! Вічне й мінливе, грізне й жартівливе, скарбом даруєш, вщент окрадаєш, горнеш-маруєш, жах наганяєш ти, чарівник-володар!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати, аналізувати поезію її прозі Дніпрової Чайки «Дівчина-чайка», зробити ілюстрації; підготувати повідомлення про медуз (окремим учням).


  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. Дніпрова Чайка. «Морське серце».

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст поезії в прозі; розвивати навич­ки виразного читання, аналізу художніх творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, вміння порівнювати різні жанри літератури; ви­ховувати мужність, стійкість, вірність.

Обладнання портрет письменниці, збірки її творів, ілюстрації до них, репродукції картин мариністів.

Теорія літератури: легенда, поезія в прозі.


ХІД УРОКУ

І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання уривків поезії в прозі «Дівчина-чайка» які найбільше запам'яталися, їх коментування.

2) Складання плану (або логічного ланцюжка) поезії в про зі, переказ її за планом.

3) Огляд ілюстрація.

VI. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання поезії в прозі Дніпрової Чайки «Морське серце».

2. Обмін враженнями щодо прочитаного.

3. Словникова робота за питаннями учнів. Хутко.— швидко; страхополох — боягуз; перли — коштовні камені;

коралі — морські закам'янілі частки, що використовуй*

лися як прикраси; ущент — повністю;

гидке — негарне, відворотне, противне; гидує — нехтує, зневажає; зиркнути — глянути.

4. Евристична бесіда.

1) На якій основі побудований цей твір? (На основі легенди/

2) Про яке «морське серце» йдеться? (Про медузу.)

3) Як ви ставитеся до вчинку меншого брата? А старшого

4) Що символізують образи братів — старшого й меншого

5) Чому саме серця старшого брата ніхто не схотів торкнутися, чому воно перетворилося на медузу?

6) Що таке, на вашу думку, геройство, відвага, мужність і коли вони потрібні?

7) Які художні засоби найпомітніші у цьому творі? (Метафори, уособлення.)

8) Чому цей твір за жанром — поезія в прозі?

5. Заслуховування повідомлення про медузу.

6. Слово вчителя (або робота зі словником літературознавчих термінів). Поезія в прозі — переважно невеликий за розміром літературний твір, написаний прозою, але своїм звучанням близь кий до вірша завдяки великій емоційності ліризму і своєрідні ритмічності мови, що нагадує вірш.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.) Виступала у цьому жанрі Дніпрова Чайка (цикл «Морські малюнки»), М. Черемшина, О. Кобилянська, В. Стефаник та ін. Із застосуванням особливостей вірша в прозі написані розмови квітів у казці для дітей Лесі Українки «Лілея».

7. Вправа-дослідження.

Завдання: знайти у творі різні види описів, з'ясувати їхню роль (портрет, опис тварини).

8. Інтерактивна вправа.

Висунення гіпотез: на основі чого, чому могла виникнути саме така легенда про медузу.

(Орієнтовна відповідь: медуз у морі багато, вони огид-пі на дотик, отруйні, жалкі, їх часто викидає на берег, і вони пропадають, виділяючи неприємний запах, їх ніхто не їсть.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Розгадування кросворда.



На основі поезії в прозі «Морське серце» кросворд-сходинки, які необхідно заповнити словами-поняттями, що пов'язані з морем.



д










р













р













м
















п
















X
















к
















м















Відповіді: д — дно; р — рак; р — риба; м — море; п — 11 орли; х — хвиля; к — коралі; м — медуза.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати поезію в прозі «Морське серце», переказувати її; зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК


УРОК №
Тема. Дніпрова Чайка. Поезії в прозі. Особливості жанру.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити особливості жанру поезії в прозі, ідейно-художнє значення творів Дніпрової Чайки; розвивати навички зв'язного мовлення, образного мислення, уяву та фантазію учнів, здатність користуватися всіма багатствами мови для вираження власних ду­мок; виховувати естетичні смаки, любов до творчої праці.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, ілюстрації до них, морські пейзажі.

Теорія літератури: віршована та прозова мова, вірші в прозі.


ХІД УРОКУ
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ



  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання поезії в прозі Дніпрової Чайки «Морське серце», переказ її.

2) Огляд ілюстрацій.

3) Визначення жанру поезії в прозі.
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Групова робота.

1-ша група описує море ясного дня.

2-га група описує море під час шторму.

3-тя група робить опис моря при сході сонця.

4-та група робить опис моря при заході сонця. (Можна використати допоміжні матеріали — вірші Дніпрової Чайки та інших поетів, картини мариністів.)

2. Зачитування описів, їх обговорення та удосконалення.

3. Творча робота.
Учні під керівництвом учителя намагаються переробити окре­мі, найбільш емоційні фрази із прози у вірші завдяки підбору рим, дотриманню певного ритму.

4. Робота на чернетці.

Учні на чернетці, використовуючи матеріали груп, репродук­ції картин мариністів та вірші про море різних поетів (наприклад, «Тиша морська» Лесі Українки) пишуть власні поезії в прозі.

Початок може бути таким:

— Я не бачив тебе, о море, ні при сході, ні при заході сонця, мі в бурю, ні в шторм, тільки вкрите тілами розпашілих від спе­ки курортників, але я можу уявити собі всю велич твою і кра­гу, всю твою грізну силу...
5. Робота на чистовиках.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти загадки, кросворди, головоломки про море.




  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. М. Рильський. Коротко про письменника «Пісні».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, допомогти їм усвідомити ідейно-худож­ній зміст вірша «Пісні»; розвивати навички ви­разного читання поезій, коментування, аналізу їх змісту, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати пошану до батьківсько­го досвіду, народної творчості.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до біографії, фотоматеріали,

Теорія літератури: віршові розміри.


ХІД УРОКУ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Аналіз письмових творчих робіт, зачитування кращих, запис і до альбому «Перлинки учнівської творчості».

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Ви можете собі уявити, що один із восьмикласників став ві­домим у країні поетом, видав свої твори друком? А у Максима Рильського саме так і було — в 15 років уже вийшла його пер­ша поетична збірка.

Народився Максим Тадейович Рильський у сім'ї відомого вченого-етнографа, який мав маєток у селі Романівці, що на Жито­мирщині. Мати його була простою селянкою. Хлопчик ріс серед прекрасної природи, в оточенні працьовитих і співучих людей. Враження дитинства позначилися на всій творчості поета.

М. Рильський навчався спочатку в одній із Київських гім­назій, потім у Київському університеті на медичному, а тоді історико-філологічному факультеті; одержав ґрунтовну освіту. Ось неповний перелік його спеціальностей: фольклорист, мистецтво­знавець, літературний критик, перекладач і, звичайно ж, пись­менник. Його за визначні наукові досягнення обрали академіком АН УРСР та АН СРСР, він був головою правління Спілки пись­менників України, депутатом Верховної Ради, очолював науко­во-дослідний інститут.

Перу М. Рильського належить багато чудових віршів про природу, рідну мову, народні пісні, про музику й театр, про од­вічні людські цінності. Вірші митця красиві й мелодійні, деякі, з них покладено на музику.

2. Виразне читання вірша М. Рильського «Пісні».

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Коментування поетичних рядків вірша.

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

— Коли автор чує пісні рідною мовою, йому згадується дитинство і все найкраще, з ним пов'язане — матусина колискова, її турбота й ласка, сільські друзі, мандри по луках і гаях у по­шуках цілющих трав та ягід.

В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

— Народні пісні виникли дуже давно, їх існує багато видів — календарно-обрядові, історичні, побутові. Це ніби поетична іс­торія народу, у якій відображається боротьба проти загарбників, уславлюється мужність синів та дочок народу, лицарські чесно­ти кращих представників людства.

В піснях — дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

— Дуже багато пісень присвячено коханню, вірності і зраді, нерозділеним почуттям. Пісня допомагає в праці, дає змогу при­гадати щасливі дні юності, високі мрії та помисли молодих.

Люблю пісні мойого краю,

Та не спинюсь на тім лишень.

З любов'ю вухо привертаю

До братніх на землі пісень.

— У піснях висловлюються людські почуття й переживання, уславлюються любов, природа, кращі людські якості. Це те, що об'єднує пісні різних народів і самі народи. Дуже часто на кон­цертах, наприклад, глядачі, навіть не знаючи мови, розуміють зміст душевної пісні.

Немає людності такої,

Громади жодної нема,

Яка б із давнини глухої

Ішла по всесвіту німа.

— Кожен народ має свої пісні, свої улюблені мелодії та му­зичні інструменти. Пісня — один із видів усної народної твор­чості, і саме вона сприяла виведенню людей «у люди».

Багато голосів на світі,

Як барв на поверхні земній,

Та всі вони в єдине злиті

У мрії людства віковій.

— Мрії у людей усіх національностей і держав одні — про добробут, любов, щастя, мир, працю, тому й пісні «в єдине злиті»

Це — рук стискання працьовите,

Це — серць братання у бою...

Жагу пісень, в труді омитих,

Люби, як брат сестру свою.

— Пісні підтримують людину в труді і в бою, допомагають вистояти в складних життєвих ситуаціях, передають сильні почуття — «жагу», розважають, піднімають настрій, тому заслуговують на любов і повагу.

У кожній мові, в кожнім слові

Краси майбутнього шукай,

Де в неохмареній любові

Розквітне світу небокрай.

— Поет упевнений, що мова, пісні кожного народу — прекрасні , бо втілюють народний досвід, народну мудрість, народне уявлення про красу й щастя. Він з оптимізмом дивиться в майбутнє.

5. Інтерактивна вправа.

(Використовується метод «Мозкова атака».) Визначення головної думки твору.

Орієнтовна відповідь.

Народні пісні — це поетична історія народу, відображення його переживань, мрій, це те, що об'єднує різні народи на земній кулі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Розшифруйте назву одного з кращих віршів М. Рильського, де є такі рядки:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград красиве і корисне.


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш «Пісні», визна­чати художні засоби; зробити ілюстрації; вивчити напам'ять за бажанням увесь вірш чи його уривок.

  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема : М. Рильський. «Поради», «Ознаки весни».

Мета : допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст віршів М. Рильського, розвивати навички виразного читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати естетичні смаки, любов до природи .

Обладнання : портрет письменника, збірки його творів, ілюс­трації до них; весняні пейзажі,

Теорія літератури : ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби.


ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання вірша М. Рильського «Пісні», пояснен­ня його змісту, визначення головної думки.

2) Огляд ілюстрацій.

3) Аналіз художніх засобів твору.

Завдання: розподілити художні засоби вірша «Пісні» за видами, визначити їхню роль у творі.

Пісні пливуть; у рідних (голосах); цілющі (трави); і труд, і даль, і даль, і усміх, і любов, і гнів; дівоча світла (туга); віль­ний (помах); з любов'ю вухо привертаю; братніх (пісень); (дав­нини) глухої; ішла німа; багато, як барв; в єдине злиті у мрії; (мрії) віковій; це—рук стискання; (стискання) працьовите;

це — серць братання у бою; люби, як брат сестру свою; неохмареній (любові); розквітне світу небокрай.


Епітети

Метафори

Перелічення зі спо­лучником










Роль у творі










IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Як відомо з біографії М. Рильського, поет дуже любив при­роду, особливо ліси й сади. Навіть свій власний будиночок вів збудував у Голосіївському лісі в Києві (тепер там літературно* меморіальний музей). Максим Тадейович любив спостерігати за природою, вчився у неї життєвої мудрості, знаходив глибокий зміст у професії садівника, лісівника. Цій темі він присвяти» багато віршів.

2. Виразне читання вірша М. Рильського «Порада».

3. Евристична бесіда.

1) Про що йдеться у вірші «Порада»?

2) Порада садівника стосується лише садіння ялинок чи маже ще якийсь прихований зміст, стосується і людей?

3) Яка головна думка поезії?

3. Виразне читання вірша М. Рильського «Ознаки весни».

4. Словникова робота.

Її чутно у голосі синиці — весняний спів синиці зовсім інший, ніж зимовий;

круки — ворони; навесні в повітрі відбуваються їх шлюб ні ігри;

у перегони грають молотки — вистукують;

хустина — рос. платок.

5. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Евристична бесіда.

1) Про яку весну йдеться — ранню чи пізню?

2) Які ознаки весни називає поет?

3 ) Чому згадується про дзвін молотів у кузні?

4)Що означає вислів «вона (весна) — в душі, що рветься у дорогу»І

5) Символом чого може виступити весна у людському жит­ті? (Символом відродження, зародження почуттів, почат­ку нового.)

6) Які ще ви знаєте ознаки ранньої весни?

7) Яка головна думка поезії?

7. Інтерактивна вправа.

(Використовується метод «Мозкова атака».) Завдання: визначити риси характеру письменника за його творами.

працьовитий

любить природу, розуміє її

спостережливий

любить пісню

миролюбний, з по­вагою ставиться до інших

романтичний, мрійливий

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Допоможіть розгадати голово­ломку, щоб дізнатися, що поет М. Рильський любив найбільше. Для цього слід закреслити шість літер.

Ш П І Р С И Т Р Ь О Д А М И С Т Л Е І Ц Т Т Е В Р О

VI ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші М. Рильсько­го; зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК


УРОК №



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема. Повернення Осипа Турянського Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією,
Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією, «заглянути» у його творчу...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconГригір Тютюнник. Духовний світ людини (за твором "Три зозулі з поклоном")
Навчальна: познайомити учнів з біографією письменника, поглибити поняття про новелу; допомогти учням розкрити погляди письменника...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», icon1. Визначенння теми та мети уроку. Ознайомлення з біографією письменнника
В. Симоненка, план аналізу поетичного твору, підручник (вихідні дані вказано в списку літератури), тематичні папки,тексти поезії...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconВ. Нестайко. Пригодницька повість
Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, звернути увагу на цікаві факти з життя В. Нестайка
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонспект уроку з літературного читання Тема уроку: Тарас Григорович Шевченко Матеріал для читання Андрій М’ястківський
Мета уроку: ознайомлення з біографією Т. Г. Шевченка, його літературною творчістю, закріплення уміння складати партитуру, розвивати...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонтрольна робота №3 (тести): «Творчість М. Твена, Е. Портер»
Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської»...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconЗапитання за біографією та творчою спадщиною письменника Стисло розкажіть цікаві факти життя О. Генрі
Новела (італ novella — новина) — невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема Теоретичні основи методики ознайомлення дітей з природою
Предмет, завдання та методи методики ознайомлення з природою як наукової дисципліни
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconОзнайомитися з біографією Джона Кітса; Ознайомитися з біографією Джона Кітса
Дж. Кітс Джон Кітс був найстаршим із чотирьох дітей Томаса та Френсіс Дженнінгс Кітсів. Джон народився у центральному районі Лондона,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка