Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво»,



Сторінка3/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.19 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6

4. Проблемне запитання.

— Чи справді пиріжок з калиною в однойменному оповідан­ні В. Кави — диво?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «За ходом шахового коня».

Зашифровані на шаховій дошці прислів'я, яке, на його думку, відповідає ідеї оповідання. Прочитайте його.















спо
















є,










ня













сум

ма

кій










те










ЛІН




но










чис
















хто

ля




є.




спа
















ти










£>







га













Відповідь: Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір «Як я ставлюся до Митька та його вчин­ку» або «Пиріжок за підбите око».

VII. ПІДСУМОК



УРОК №

Тема. Остап Вишня. Фрагменти біографії письменника «Перший диктант».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, із жанром гуморески, змістом твору «Перший диктант»; розвивати навички вираз­ного читання, переказу гумористичних творів, висловлення власних думок щодо прочитаного, майстерність автора; виховувати почуття гумо­ру, оптимістичне світобачення.

Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, збірки творів письменника, ілюс­трації до них.

Теорія літератури: засоби комічного, гумореска.
ХІД УРОКУ
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Заслуховування усних творів-роздумів за оповіданням В. Ка­ви «Пиріжок з калиною».

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

«Я походжу із селян. Народився на Полтавщині. Батьки мої мали дуже багато дітей і дуже мало грошей. Було це ще за царського часу... Закінчив я сільську школу, а потім військово-' фельдшерську. Працював фельдшером і далі вже вчився само­тужки...

Книжки читати я любив змалку: все думалося та гадало­ся, що то за люди такі є на світі, що вміють вірша скласти чи книжку написати, але про те, щоб самому щось таке скласти, про це не мріялося...

Після революції пішов працювати в газету. Вдачі я змал­ку був не сказати, щоб дуже сумної, а зовсім навпаки: по моло­дості сміялося весело й розложисто. Одного разу заради жарту, я написав невеличкий твір про непорядки в нашій газетній роботі. Сміху було, хоч лопатами вигортай! Усі співробітники ра­дили мені писати твори для газети.

— Та не вийде в мене! — кажу.

— А ви спробуйте!..

Іноді виходило, іноді не виходило. Згодом почало частіше "виходити", ніж "не виходити". Почав частіше братися за Го­голя, Щедрина та Чехова... Читав, думав: "Чому смішно? Звід­ки сміх?"

Дістав словник, збірники приказок... І прислухався. Прислу­хався і в трамваях, і на базарі, і на ярмарках, і по поїздах,— чому сміються, чого так весело?.. І записував.

У більшості моїх творів нічого вигаданого немає: це все влас­ні спостереження, все це було побачено, почуто, пережито.

Розуміється, все оброблено з мого погляду.

...Моя зброя — сміх! Я глузую, кепкую, а частенько просто усміхаюсь»,— так писав про себе видатний український гуморист Остап Вишня (справжнє його прізвище та ім'я по батькові — Губенко Павло Михайлович).

Його творами захоплюється вже не одне покоління українців і не лише в Україні. Л. Кравчук писав: «... Його люблять і за­океанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки. Його чудові гуморески і фейлетони читали і читають десятки ти­сяч українців, яких ...доля закинула за океан...»

Гумор — це те, що допомагає людині жити, долати трудно­щі. Сміхом можна більше вразити, ніж навіть лайкою. Недарем­но ж про Остапа Вишню склали в народі прислів'я: «Де Остап Вишня, там міліція лишня», а газети, журнали з його творами розходилися мільйонними тиражами. Письменник придумав но­вий жанр гумористичних творів — усмішка.

Дитинство Остапа Вишні в багатодітній родині було нелег­ким, але гуморист згадував його з теплою посмішкою, охоче пи­сав автобіографічні твори, як от «Перший диктант».

2. Виразне читання гуморески Остапа Вишні «Перший диктант».

3. Словникова робота.

Гарбузці — гарбузове насіння;

церковноприходське «вчилище» — початкова шко­ла при церкві;

дяк — помічник священика; виконував також функції вчи­теля у школі;

«сидєлець» — власник «марнопольки» — перекручене «моно­полька» — корчма, шинок, заклад, де продавалася горілка;

крашанки — курячі яйця;

справили — придбали (купили, пошили);

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.. Блиць – опитування

1) Що вам видалося найсмішнішим у творі? Чому?

2) Які моменти із життя сільських дітей у давнину здали­ся вам цікавими?

3) Чи є щось повчальне у цьому творі Остапа Вишні? Що саме?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Один із комічних епізодів у гуморесці Остапа Вишні побудо­ваний на використанні омонімів (слів, що однаково звучать, але мають зовсім різне значення): испанской из панской (рос). Іс­нує багато міжмовних омонімів, наприклад, луна (рос.) — місяць (укр.); луна (укр.) — зхо (рос); качка (укр.) — утка (рос), качка (рос.) — качання (укр.); булка (рос.) — білий хліб (укр.), бул­ка (болгар.) — молода жінка.

2. Гра «Підберіть омонім».

Олесь Кмітливець пропонує згадати кілька омонімів, серед них і міжмовних,, пояснити їхнє значення. (Час, баня уродли­вий і под.).

. Розгадування кросворда.

Завдання: заповнити кросворд, пригадавши основні жан­ри гумористичних творів.






!Є




























2б













зг

4У




















































5с































6к












































































7а






















Відповіді: 1) епіграма; 2) байка; 3) гумореска; 4) усміш­ка; 5) співомовка; 6) комедія; 7) анекдот.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати гумореску Остапа Вишні, зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК


Урок №
Тема. Остап Вишня. «Як ми колись учились».

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички вираз­ного читання, переказу, коментування прочита­ного, висловлення особистого ставлення до ге­роїв твору, їхніх дій та вчинків; розвивати по­чуття гумору, оптимістичне світобачення, любов до навчання.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: гумореска, засоби комічного.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, переказ епізодів, які запам'яталися учням найбільше.

2) Огляд ілюстрацій.

3) Складання плану (по пам'яті або за текстом).

2. Літературний диктант.

(Оцінюється методом взаємоперевірки в парах під керівниц­твом учителя. Кожна правильна відповідь — 1 бал.)

1) Де жила родина хлопчика-оповідача? (На хуторі.)

2) Які ласощі були в неділю у селянській родині? (Насін­ня, горіхи.)

3) Скільки всього було дітей у сім'ї Губенків (П'ятнад­цять.)

4) Чому сестричка Орися була плаксивою? (Бо казали, що її знайшли під калиновим кущем.)

5) Ким стала Орися, коли виросла? (Лікарем.)

6) Чому хуторяни неписьменні? (Там не було школи, цер­кви.)

7) Хто читав листи селянам? (Дяк або власник шинку.)

8) Що було найбільшим лихом у навчанні хуторських дітей? (Відсутність чобіт.)

9) Що робила вчителька взимку з дітьми із хутора, коли розпочиналася хуртовина? (Вона залишала дітей у себе, вдома.)

10) Чому сестричка Парася змогла закінчити лише два класи? (Треба було няньчити малих сестричок і братиків.)

11) Чому диктант діти писали російською мовою? (Бо українських шкіл за царизму в Україні не було.)

12) За що хлопчик отримав двійку. (За помилки.)

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання гуморески Остапа Вишні «Як ми колись учились».

2. Словникова робота.

Копи — копиці жита, пшениці;

стерня — короткі залишки стебел на полі після скошуван­ня зернових культур;

істик, кийок — палиця;

на колодки — на колоди, де збиралися гуляти увечері па­рубки й дівчата;

м'ясниці — Масляна, період перед Великим постом.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного. Запитання до учнів.

— Що вам здалося смішним, а що, можливо, сумним? Чому саме?

4. Колективна робота.

Завдання І: заповнити сходинки «освіти» дітей на селі.









коні







корови







вівці







телята




свині

гуси

Завдання II: записати види робіт і професії, якими повин­ні були оволодіти дівчата й хлопці.


Хлопці

Дівчата

погоничувати

коноплі брати

тесати

тіпати

стругати

прясти

орати

вишивати

косити

полоти




в'язати снопи

5. Пошуково-дослідницька робота.

Завдання: визначити риси «сімейної педагогіки», про які йдеться в гуморесці й записати їх у вигляді кількох пунктів.

1) Виховання працею з найменшого віку. Кожен мав свої обов'язки.

2) Батькове слово — головне.

3) Заохочувалася любов до прекрасного — до співу.

Гра - практикум «Визнач рису характеру».

Візміть участь у психологічному практикумі: визначити риси характеру героя-оповідача за урив­ками творів.

1) «Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими святами хати». (Остап Вишня. «Моя авто­біографія».)

(Герой-оповідач з повагою ставиться до старших людей, учителів, шанує народні традиції.)

2) «В Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокза­лу через увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матір'ю зупинились». (Остап Вишня. «Моя автобіографія».) (Герой — людина допитлива, вразлива, глибоко сприй­має красу.)

3) «На хуторі було з десяток хатів, а навкруги ліс, де росли високі ялинки, розложисті клени і могутні, у три-чотири обхвати дуби...» (Остап. Вишня. «Перший диктант».) (Оповідач любить природу, захоплений нею, спостереж­ливий.)

4) «Був і такий редактор.

— Товариш редактор! Коли буде передова?

— А газета хіба виходить? — запитує редактор.— Не ви­ходить, бо нема передової! — А раз не виходить, так на­віщо ж передова?» (Остап Вишня. «Отак і пишу») (Оповідач — людина іронічна, вміє коротко і влучно сха­рактеризувати героя.)

5) «Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в уса, дивить­ся на тебе лукавими своїми очима і "зничтожає" тебе». (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої...») (Герой-оповідач виявляє любов до народу, мудрість.)

6) «А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як Сірко в дерть,— вона вже з його осипається, він хапає її й ту­лить до себе, проріхи затуляє...» (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої...»)

(Герой-оповідач — людина з гумором, спостережлива, не славолюбна.)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати гумореску, зроби­ти ілюстрації.


  1. ПІДСУМОК

УРОК №


Тема. В. Нестайко. Короткий біографічний нарис про письменника . «Тореадори з Васюківки».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, зі змістом його твору; дати учням по­няття про повість; виховувати наполегливість у навчанні; розвивати почуття гумору.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: повість.


ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Зачитування учнями складених гуморесок.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Не кожній дитині, на жаль, випадає щасливе, безхмарне ди­тинство. У Всеволода Нестайка воно було обпалене війною, поз­начене гіркими недитячими переживаннями. Тому, коли він став дорослим, йому захотілося писати для дітей — повернутися в ди­тинство і догратися, досміятися, дофантазувати разом із юними читачами.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився ЗО січня 1930 року в м. Бердичеві, що на Житомирщині, в сім'ї службовця.

З дитинства він мріяв стати капітаном далекого плавання. «Однак,— згадує письменник,— доля вирішила інакше, і після закінчення десятирічки я вирушив у плавання по книжковому морю — вчився в університеті, потім працював у журналах і ви­давництвах».

Всеволод Нестайко — автор багатьох повістей, оповідань, ка­зок, п'єс. Його герої — непосидющі хлопчики й дівчатка, якими керує гаряче прагнення пізнати світ.

Весела усмішка, інколи лукава, часом трохи іронічна, прита­манна Нестайковим творам для дітей: «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Пригоди Грицька Половинки», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Таємниця трьох невідомих». Його книжку «То­реадори з Васюківки» занесено до «Особливого почесного спис­ку ім. Г. К. Андерсена». Письменник нагороджений медаллю ім. А. Макаренка, відзначений багатьма літературними преміями.

2. Виразне читання І розділу повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюків­ки» «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич».

3. Словникова робота.

Авантюрист — шукач сумнівних, ризикованих пригод, пройдисвіт;

убоїще, шмаркатий, ви ш к в а р к и — лайливі слова;

віру м а к у — покараю, поб'ю;

п одати голос — обізватися;

л ь о х а — свиня;

вскочити в халепу — потрапити в незручне, загрозли­ве становище;

заскочити зненацька — впіймати, застати несподівано; нам'яти вуха — побити, покарати; пискля — малеча, пташеня;

онучі — шматки тканини, якими замотують собі ноги, взу­ваючи чоботи, валянки; райрада — районна рада, місцевий орган управління; ланкова — головна в припиначка — мотузка з металевою чи дерев'яною пали­цею, до якої прив'язують козу.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

1) Скільки епізодів пригод хлопців у цьому розділі ви б виділили?

2) Які риси характеру виявилися у героїв Яви та Павлуші в цьому розділі?

3) Що здалося смішним і чому?

4) Чого, на вашу думку, можна ще чекати від хлопців?

5. Асоціативний диктант.

Завдання: записати, які з наведених слів асоціюються з прочитаним твором.

Веселий, сумний, нудний, нецікавий, цікавий, захоплюючий, безглуздий, неймовірний, фантастичний, жорстокий, страшний, повчальний, нерозумний, хороший.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Розшифруй рядок».

Олесь Кмітливець записав особливим способом рядок із відо­мої пісні, який спав йому на думку, коли він читав повість «То­реадори із Васюківки». Розшифруйте цей рядок.

БЗМРЙНМЖНЖТ

Відповідь: Без мрії не можна жити (пропущені голосні).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати І розділ, аналізува­ти поведінку героїв, засоби гумору; створити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захоплюючий сюжет.

Мета: ознайомити учнів із новими пригодами героїв повісті В. Нестайка; розвивати навички вираз­ного читання, аналізу поведінки та вчинків персонажів, їхнього морального вибору у різ­них життєвих ситуаціях; виховувати товарись­кість, вірність у дружбі, оптимістичне світоба­чення.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до повісті, фрагменти з кінофільму.

Теорія літератури: повість.


ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, переказ епізодів з першого розділу, які найбільше запам'яталися, здалися цікавими, смішними; обґрунтування свого вибору.

2) Огляд ілюстрацій.

2. Вікторина «Хто це?»

1) «...Противна й плямиста, як географічна карта». (Свиня Манюня.)

2) «...Лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату». (Дід.)

3) «...Мисливець завзятий, на полюванні коли стріляє, ліве око онучею зав'язує». (Дід Варава.)

4) «...Депутат райради, ланкова кукурудзоводів». (Мати Яви.)

5) «...Замість того, щоб заплакати, раптом як закричить: — Опозогив! — Вона букву "р" не вимовляє.— Загаза чогтова!» (Менша сестричка Яви Яриша.)

6) «А взагалі характер... ого-го! Сталь, а не характер. Та­ких на мільйон лише один буває». (Ява.)

7) «...Бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров'ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хоті­ла. Вона була бридлива, охайна корова». (Контрибуція.)
IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Виразне читання розділу ІХ повісті В. Нестайка, в якому Павлуша роз­казує, як він подружився з Явою.

2. Словникова робота.

Реваншисти — ті, що беруть реванш (одержують перемо­гу після поразки); знічев'я — від нічого робити; транзистор — радіо; не розшолопали — не зрозуміли; барахольщик — лайливе слово;

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Опитування-інтерв'ю.

Завдання: висловити своє судження щодо такої позиції ге­роїв повісті «Тореадори з Васюківіки»:

«Він [сторож] чогось не любив, як ми крали кавуни з баш­тана. Він любив, щоб ми просили. А ми не любили просити... Воно не так смачно».

5. Міні-диспут «По чому визначають справжніх друзів?».

Відповіді: 1) побратим; 2) приятель; 3) друг; 4) друзяка; 5) товариш; 6) дружище.


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати IX розділ повісті, характеризувати героїв, висловлювати своє ставлення до їхніх дій та вчинків; зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Мрія , дійсність , комічне у творі.

Мета: ознайомити учнів із новим розділом повісті; розвивати навички толерантного й аргументованого доведення своєї думки, виразного читання, пере­казу прозового твору, характеризування героїв; виховувати прагнення до знань, творчості, само­вдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до прочитаних розділів повісті «Тореадо­ри з Васюківки».

Теорія літератури: повість, головні та другорядні герої, головна думка.

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Складання по пам'яті (або за ланцюжком опорних слів) плану IX розділу І частини повісті «Тореадори з Васю­ківки».

2) Евристична бесіда.

— Назвіть нові риси головних героїв, які виявилися в цьо­му розділі.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання І розділу II частини повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» («"Е",— сказали ми з Явою»).

2. Словникова робота.

Бакенбарди — борода від скронь уздовж щік до виголе­ного підборіддя;

Щепкін — знаменитий актор XIX століття;

Станіславський — знаменитий режисер XIX століття;

Тарапунька, Штепсель — знамениті комедійні акто­ри, артисти естради радянських часів;

скакали дрижаки — хвилювалися;

метрика — свідоцтво про народження;

заварити кашу — розпочати,клопітну справу;

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Евристична бесіда.

1) Чи знайома вам ситуація, в яку потрапили хлопці, ви­йшовши на сцену? Якщо так, то де й коли вона трапилася?

2) Які нові риси характеру героїв відкриваються у цьо­му розділі? Як ви ставитеся до головних персонажів повісті?

3) Що ви думаєте про відвідування театрів, художніх виста­вок, драматичних гуртків, гуртків художньої самодіяль­ності? Чи допомагають вони людині розкрити її кращі якості?

4) Чи може телевізор, комп'ютер замінити театр, книгу, драмгурток? Що людина забуває, що втрачає при цьому?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Заповни таблицю».

Олесь Кмітливець просить подумати і заповнити таблицю. Що у творі В. Нестайка є мрією і дійсністю, смішним і сум­ним, романтичним і буденним?



Мрія

Дійсність







Смішне

Сумне







Романтичне

Буденне







VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати І розділ II частини повісті В. Нестай­ка, переказувати найцікавіші епізоди, характеризувати героїв; зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки Мрія , дійсність , комічне у творі.

Мета: ознайомити учнів з новим розділом повісті «Тореадори з Васюківки», допомогти усвідомити особ­ливості жанру повісті; розвивати навички ви­разного читання, переказу, аналізу поведінки та вчинків героїв із проведенням паралелей до власних відчуттів і спостережень; виховувати любов до життя, розуміння його цінності, праг­нення творити добро.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до прочитаних розділів повісті.

Теорія літератури: повість, її особливості.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота в парах.

Завдання: задати одне одному по три питання за змістом прочитаного розділу (або розділів) повісті.

2. Робота над характеристикою героїв.

Завдання: записати у дві колонки риси характерів Яви та Павлуші, які подобаються і не подобаються.



Ява

Павлуша

Подобаються

Не подобаються

Подобаються

Не подобаються













3. Інтерактивна вправа.

(Використовується метод «Мозкова атака».)

Завдання: запропонувати реальний вихід із ситуації, в яку потрапили хлопці під час вистави (уявіть, якби це були ви!).

V. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1 Виразне читання розділу XXV частини «Усе! Кінець! Я дарую велосипед "Загаза чогтова!". Я видужую».

2. Словникова робота.

Відремізувала — відрізала;

партика — шматок;

сміятися на кутні — бути в скрутному становищі;

сіни — вхідна прибудова в сільській хаті;

причандалля — прилади, інструменти;

ковбок — колода, дровітня.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Робота в групах.

1-ша група: записати моральні настанови, які є у цьо­му розділі.

2-га група: схарактеризувати Яву за цим розділом.

3-тя група: визначити роль лайливих, просторічних слів у творі.

4-та група: сформулювати головну думку твору та обґрун­тувати її.

Орієнтовні відповіді 1-ша група.

1) Не треба думати про найгірше, передбачати його.

2) Слід добре ставитися до молодших, до рідних.

3) Ніколи не впадати у відчай.

4) Треба дотримуватися свого слова.

5) Не слід жалкувати про зроблене добро.

2-га група. Ява емоційний та вразливий, може легко впасти в паніку,

розуміє, що найбільша цінність людини — це її життя, і його слід прожити гідно, щоб залишити добру пам'ять; по-дитячому безпосередній, добрий, щирий, любить природу.

3-тя група.

Просторічні, дещо грубі слова наближають нас до реально­го життя, до дитячої, підліткової мови, роблять розповідь щи­рою, емоційною, викликають довіру до автора й того, що відбу­вається у творі.

4-та група.

Треба цінувати життя в усіх його проявах, прагнути до дружби, добра, справедливості; слід бути допитливим, кмітливим, веселим, добрим, щедрим, як герої твору В. Нестайка Ява та Павлуша.

4. Інсценізація улюблених сцен, епізодів, діалогів з повісті «Тореадори з Васюківки».
5. Слово вчителя.

За жанром твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» — повість.



Повість — це великий за обсягом епічний твір, у якому де­тально розповідається про багато подій із життя дійових осіб, подається докладна й різнобічна характеристика головних героїв у їхніх вчинках та діях, у стосунках з іншими людьми. (Учні роблять запис до літературознавчого словничка.) Повісті бувають соціальні, соціально-побутові, історичні, біографічні, автобіографічні, пригодницькі, науково-фантастич­ні, міфологічні (химерні).

— До якого виду ви віднесли б повість В. Нестайка «Тореа­дори з Васюківки»? Свою відповідь обґрунтуйте.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати інші розділи повісті В. Нестайка (XVIII—XXIII, частина III). Підготуватися до бесіди з позакласного читання.



  1. ПІДСУМОК

Тема. Тематичне оцінювання.

Мета: виявити рівень знань, умінь, навичок учнів

з метою корекції; розвивати образне та логіч­не мислення учнів, пам'ять, зв'язне мовлення, вміння висловлювати свої погляди на авторські ідеї та художні образи; виховувати позитивне світобачення, формувати активну життєву по­зицію.

Обладнання: тести і тестові завдання, виставка учнівських

ілюстрацій до вивчених творів.

Теорія літератури: оповідання, гумореска, повість.

---------------------------------------------- ХІД УРОКУ----------------------------------------------

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Інструктаж до написання контрольної роботи.

2. Написання тестових завдань. І варіант

І—II рівні

(За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал.)

1) Укажіть, де для сільської дітвори в усі пори року було найбільш привабливе місце для гри? (За оповіданням В. Кави «Пиріжок з калиною».):

а) на лісовій галявині;

б) на луках;

в) на шкільному спортивному майданчику.

2) Доповніть речення.

Гумореска — це_______'_____________________________________

Я знаю такі гуморески:


3) Визначіть, з якого твору даний уривок, хто є його авто­ром, який найвиразніший художній засіб тут ужито.

«Ми повмощувались зручніше і почали обговорювати подро­биці. Насамперед — бик. Кандидатура колгоспного бугая Петь-ки була відхилена одразу. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі — наче трак­торні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор».

III рівень

(За кожну повну відповідь учень отримує 2 бали.)

1) Опишіть, як колись училися сільські діти (за гумореска­ми Остапа Вишні).

2) Схарактеризуйте Яву та Павлушу за повістю В. Нестай-ка «Тореадори з Васюківки».

IV рівень

(За кожну повну відповідь учень отримує 5 балів.)

Висловіть своє судження про те, як Ніна поставилася до зізнан­ня Митька (за оповіданням В. Кави «Пиріжок з калиною»).

Або дайте відповідь на запитання «Чого можна повчитися' у героїв повісті В. Нестайка "Тореадори з Васюківки"?»

II варіант

І—II рівні

(За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал.)

1) Укажіть, за що герой-оповідач з гуморески Остапа Виш­ні «Перший диктант» отримав двійку:

а) за невиконане домашнє завдання;

б) за помилки в письмовій роботі;

в) за погану поведінку.

2) Допишіть речення.

Повість — це________________________________________________а

Я знаю таку повість, як

3) Визначіть, з якого твору даний уривок, хто є його авто­ром, який найвиразніший художній засіб тут ужито.

«Ми скривилися. Ми не знали. Але нам не хотілося думати про це. І хто вигадав оті екзамени? Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками-палками, коли пташки галасують, як баби на базарі, і коли так сонячно й тепло, що ми... вже три­чі купалися»;

III рівень

(За кожну повну відповідь учень отримує 2 бали.)

1) Опишіть одну з пригод із тваринами Яви та Павлуші з повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

2) Схарактеризуйте вчительку Марію Андріївну за гуморес­кою Остапа Вишні «Перший диктант».

IV рівень

(За кожну повну відповідь учень отримує 5 балів.)

Напишіть твір «Із ким із героїв прочитаних творів я хотів би потоваришувати? »

Або висловіть своє судження про такі рядки з оповідан­ня В. Кави «Пиріжок з калиною»: «Він їй сніжкою в око, а вона — пиріжок».

УРОК №

Тема. І Калинець. Коротко про письменника «Писанки».



Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, допомогти сприйняти красу й оригі­нальність його поезій; розвивати навички ви­разного читання, коментування ліричних творів, визначення ролі метафори та порівняння у них: розвивати естетичні смаки; виховувати любов до рідних, до матері.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації для виготовлення писанок (яйця, фарби, віск, писанок та ін.)

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, метафора, порів­няння.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Аналіз робіт з тематичного оцінювання

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Слово вчителя.

Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником. (І. Драч.)

Відкриваємо й ми для себе дивосвіт поезії Ігоря Калинця, су­часного українського письменника зі Львова, лауреата Держав­ної премії імені Т. Г. Шевченка та літературної премії імені Ва­силя Стуса. Поетові довелося витримати шість років ув'язнення і три роки заслання лише за те, що він палко любив свою бать­ківщину, писав про це твори, не бажав плазувати перед «сильни­ми світу цього». Така сама доля спіткала і його дружину, пись­менницю Ірину Калинець.

«Лицар країни Лицарії», «син країни колядок», І. Калинець узяв із дитинства у довгу й нелегку мандрівку життя світлу мамину й батькову науку, здоровий національний дух, відлуння нерозривного зв'язку зі своєю землею, її традиціями, виплеканою ' багатьма поколіннями предків високою духовною культурою.

Ось його поезія «Писанки» — світлий спогад дитинства.

2. Виразне читання вірша І. Калинця «Писанки».

3. Словникова робота.

Писанка — прикрашене узорами яйце, що має символіч­не обрядове значення;

писачок — паличка для нанесення узорів на писанку;

в з ори — узори;

узвар — тут: відвар;

зілля — рослини;

філігранний — тонкий, майстерний;

стилізовані — виконані на зразок якогось стилю, напря­му в мистецтві, наприклад, фольклорного;

м а є в о — маяння, виблискування; орнамент — узор; оболоні — луки.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Слово вчителя.

Учені твердять, що писанка прийшла до нас із сивої давни­ни, з

передхристиянських часів, вона була відома вже у Три­пільській культурі. Яйце завжди, в усіх давніх культурах, сим­волізувало початок. Наші пращури уявляли світ як велетенське яйце — небо вважалося його склепінням, а нижня частина шка­ралупи обіймала підземний світ. Крашанка (зафарбоване в один колір яйце), писанка символізували пробудження природи, по­чаток нового циклу життя. А після прийняття християнства ста­ла ще й символом Воскресіння Ісуса Христа.

Урочистий, святковий, навіть казковий настрій поезії І. Ка­линця «Писанки» зумовлений тим, що передає один із найдо­рожчих, найяскравіших спогадів дитинства автора, пов'язаний з найріднішою людиною і з дивовижним світом мистецтва, який близький серцю кожного українця.

Мама як добра берегиня родини, роду і життя взагалі тримає у своїх долонях вже не просто писанки — «ясні сонця», а непов­торний світ казки і краси.

Поезія І. Калинця «Писанки» навдивовижу багата зоровими образами, і основну роль у ній відіграє метафора — «цибулиний золотий узвар», «писанка оранжево горить», «дзвенить, як згус­ток сонця», «писанки — ясні сонця».

Майстерно виписана Калинцева поезія і сама нагадує «у філі­граннім сплетінні ліній» писанку, яйце-райце, з якого постає душа народу.

6. Виготовлення учнями писанок.

1) Ознайомлення з технологією виготовлення.

2) Підготовка матеріалів (яйця, з яких крізь дві дірочки на кінцях видули рідкий вміст; фарби, свічка, писанок та ін.).

3) Вибір узорів, кольорів.

4) Виготовлення писанок.

5) Огляд робіт.

6) Порівняння кращих писанок, виготовлених учнями, з тими, що описані в поезії І. Калинця.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити вірш «Писанки» напам'ять, вміти його коментувати; за бажанням виготовити інші писанки; окремим учням підготу­вати повідомлення про писанку, принести фотографії мам.

Додаток до уроку 59

Писанка — символ вшанування прародителя світу, могут­нього бога Рода, який має здатність перетворюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс золоте яйце, з якого народив­ся Всесвіт. За легендою, писанки принесли людям птахи. Було це дуже суворої зими. Божі створіння не встигли вилетіти у ви­рій, як почали гинути. Люди позабирали птахів до своїх осель, відігріли, а навесні відпустили у вирій. Звідти птахи, не заба­рившись, повернулися, а на крилах своїх разом із чарівною вес­ною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом великого весняно­го дня люди почали писати писанки. Вони вірили, що птахи зна­ють більше від них таїну життя, бо в собі носять яєчко — символ народження, Сонця, воскресіння. У писанці зосереджена чарів­на магічна сила, наділена особливою святістю, здатністю прино­сити добро, щастя, любов та достаток.

Крашанка червоного кольору присвячувалася богові Сонця й означала радість життя, а для молодих — любов та надію на одруження. Жовтий колір співвідносився з Місяцем і зірками, а в господарстві — з урожаєм; блакитний — з небом, повітрям, а отже, здоров'ям; зелений — з весною, воскресінням природи; бронзовий означав плодючість та багаті дари Матері-Землі; чор­ний з білим — пошану душ померлих, подяку їм за опікунство. Чорний колір зменшував пору досвітків та ночі до третіх півнів, а тому темна писанка зачаровувала злі сили. Писанка із зобра­женням Дерева Життя — то символ безсмертя людини... Трикут­ник завжди символізував три стихії — воду, повітря й вогонь, а ще матір, батька і дитину. Він є також заповітом батьків-предків, пересторогою для нащадків і пов’язаний не лише із чарівним числом три, а й з усім життям. Кожен клинець має свій зміст і присвячений Сонцю, Місяцю, зорям, воді, повітрю, оранці, посіву, проростанню, дозріванню хлібів, збиранню вро­жаю, молотьбі, саду, пасіці, приплоду худоби і т. ін., а далі ще — родині: народженню, добру, щастю, одруженню...

Урок №


Тема : Віктор Близнець. «Звук павутинки» (скорочено). Дивовижність і краса світу, вміння відкрити його для себе (образ звуку павутинки). Образ допитливого і здібного хлопчика Льоньки, його мрії й фантазії.

Мета: опрацювати ідейний зміст твору В. Близнеця, звернути увагу на умови оточення, в якому перебуває головний герой твору, його ставлення до Ніни, Глипи і Буська; осмислити поняття безсмертя, добра, вічності та краси, як вони стосуються хлопчика Льоньки; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу; вміння спостерігати за героєм твору і робити відповідні висновки; грамотно висловлю-вати власні думки, почуття; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати на прикладі головного героя твору любов до краси рідного краю; культуру поведінки, бажання пізнати якомога більше про таємниці довкілля; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

тип уроку: комбінований.

Обладнання: тест твору та міні-біліотечка творів письменника; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід урОКу

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Оповідь у повісті В. Близнеця «Звук павутинки» ведеться від першої особи. Про що це свідчить?

• Чим пояснити постійну замріяність героя, фантастичну уяву? Свою думку вмотивуйте.

• Чому Льонька, перебуваючи на лоні природи, не відчував своєї самотності?

• Як Льонька сприйняв особисте знайомство з Адамом?

• Що ми дізналися про особливість імені Ніна? («Ні-і-ін-на... Правда, бринить, як звук павутинки на вітрі?»)

• Чи подорослішав Льонька після дружби з Адамом? З чим це пов’язано?

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1.1. Виразне читання та переказування окремих уривків розділів.

1.2. Опрацювання розділу «Ніна».

1.2.1.Тема:зображення знайомства Льоньки з Ніною, їх спільне вболівання, турбота за життя Адама.

1.2.2.Ідея: возвеличення справжньої дружби; схвалення здатності людини до співчуття і милосердя.

1.2.3.Основна думка: після смерті добра людина продовжує жити в думках, серцях близьких і знайомих, чого не можна сказати про таких людей, як Глипа.

1.2.4. Сюжет.

Сумування Льоньки через власну самотність. Адам не з’являвся, бо дуже хворів, про що хлопець дізнався пізніше. Перебуваючи біля річки, хлопець побачив зруйновану греблю, яку він майстрував з новим другом. Гуляючи, Льонька милувався природою, її красою і побачив знову відновлену греблю і зроблений млинок, який Адам змайстрував без допомоги хлопця.

Знайомство Льоньки з Ніною. Вони розмовляють про небезпечну хворобу Адама, про призначення людини на землі.

1.2.5. Композиція.

Експозиція: хлопчик страждає від самотності, блукаючи узбережжям річки.

Зав’язка:зустріч Льоньки з Ніною, їх хвилювання за життя Адама.

Кульмінація: роздуми Льоньки і Ніни про призначення людини на землі; які люди продовжують жити після смерті.

Розв’язка:«...з добрих людей виростає щось добре..., а хто злий, завидющий, — реп’ях, кропива, повзучий лишай».

1.2.6. Робота над змістом розділу, за питаннями:

• Що сталося з греблею, яку Адам зробив з Льонькою?

• Яку красу утворює лугова трава-гусятниця? («Вона шовковиста, густа, як вата. Глянеш — зелений килимок простелено між вербами. На сіно ця трава не годиться: її не вскубеш косою, збивається в клубки. А зате, як випаде роса, наче морозцем прихопить траву — сива-сива

шубка. А сонце зійде — горить, іскриться весь луг»)

• Що незвичайного хлопець спостеріг у русі річки? («Не так гомонить річка. Я вже знаю, як річка міняє свій голос. Вранці — чиста, світла вода, і дзюрчить вона срібним потічком; в обідню пору, в спеку вода ро-зімліває, хлопоче ліниво, і шум цей, чути далеко...») Як це характери-зує героя твору?

• Чим був здивований Льонька, прийшовши через деякий час до зруй-нованої греблі на річці? Опишіть млинок. («Ось так, під лотком, стоять ноги-опори, дві грубенькі палиці. Вони з ріжками вгорі, і на тих ріжках лежить поперечка. А на поперечці — дерев’яний млинок. У ньо-го лопаті, як долоньки, підставлені до лотка. Падає струмінь води, б’є по крилах, і хурчить, крутиться млинок, розсіває пил водяний, і сві-титься під греблею маленьке сонечко»)

• Чому, на думку Льоньки, все злодійське робиться вночі?

• Чого не вистачало хлопцю, коли він самотньо блукав біля річки?

Чому Льонька постійно згадував про Адама?

• Як хлопець сприйняв появу Ніни?

• Чому, незважаючи на важку хворобу, Адам все ж таки зробив млинок,

який він обіцяв змайструвати Льоньці?

• Через що ім’я «Ніна» хлопець сприйняв якось особливо, незвичайно?

• Яка розмова відбулася між Ніною і Льонькою, коли та припливла на човні до нього вдруге?

• Чим пояснити те, що Ніна не полюбляла, коли в неї щось розпитували?

• Чому в Льоньки виявилося бажання померти? Як на це зреагувала Ніна?

• Поясніть думку Ніни про те, що люди не вмирають зовсім?

• Як розмова між Льонькою і Ніною про життя і смерть вплинула

на осмислення хлопцем призначення людини на землі? У чому по-лягає підтекст цієї розмови?

1.3. Опрацювання розділу «Глипа й Бакун».

1.3.1.Тема:зображення прагнення Льоньки захистити Бакуна від жор-стокого Глипи.

1.3.2.Ідея: засудження жорстокості, підступності, байдужості до горя ін-ших; зневажливого ставлення до тварин.

1.3.3.Основна думка: тварина, як і людина, — це жива частина природи, до якої слід ставитися чуйно, лагідно, з розумінням.

1.3.4. Сюжет.

Розповідь про минуле старого коня Бакуна. Глипа і його брат Гав-ро вирішили скористатися Бакуном. Під час переправи через річку нога коня потрапила у щілину між камінням. Злодії вирішили знищи-ти Бакуна. Хлопець співчуває тварині і намагається їй допомогти. Але як? На думку матері, Бакун сам визволить себе із пастки. Незабаром

Льонька бачить коня живим, але кульгаючим. Намірам Глипи не суди-лося здійснитися.

1.3.5. Композиція.

Експозиція: знайомство з минулим Бакуна.

Зав’язка:Глипа з братом вирішують скористатися Бакуном.

Кульмінація:намагання Глипи і Гавра знищити Бакуна, з яким тра-пилося лихо під час переправи через річку.

Розв’язка:Бакун у небезпеці, наміри Глип не здійснилися.

1.3.6. Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:

• Як ви ставитеся до Бакуна, дізнавшись про його минуле?

• Про що згадував кінь?

• Чим Бакун приваблював Льоньку?

• Яку роботу доводилося виконувати старому Бакуну?

• Як автор ставиться до Глипи і його брата? Відповідаючи, зверніть увагу на зовнішність, поведінку, думки героїв.

• Що трапилося з Бакуном, коли Глипа вів його через річку? Порівняй-те, як до нещастя коня поставилися Глипа з братом, а як Льонька?

• Чому страждання Бакуна Льонька сприйняв як власні? Про що це свідчить?

• Яким чином хлопець хотів допомогти коню? Що порадила мати си-нові з цього приводу?

• Як врятувався кінь?

• З якою метою Глипи повернулися до коня, що опинився у небезпе-ці? Як Бакун зреагував на їх прихід?

• Чим пояснити те, що на місці, де стояли Глипи, «виріс кущ, геть об-шарпаний, з вовчими ягодами на колючих гілках»?

• Чи є у вас удома тварини? Як ви до них ставитеся?

• У чому повчальне значення цього розділу повісті?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

«Ніна»


1. Льонька назвав греблю, яку він побудував з Адамом, сумною руїною, бо її:

а) поламав Глипа; б) розібрали хлопці із сусіднього села;

в)було розмито річкою.

341 Пригоди іромантика

2. Зруйнована гребля нагадувала знищену ордою:

а) вежу; б)фортецю; в) старовинну споруду.

3. Яка трава, що росла біля річки, нагадувала зелений килимок?

а) Деревій; б)гусятниця; в) кульбаба.

4. Що дивовижного побачив Льонька на річці, прогулюючись вздовж її берега?

а) Павутиння; б) сріблястого чоловічка; в)водяний млинок.

5. Лежачи на березі річки, Льонька побачив човник, в якому сиділа дів-чина (Ніна), очі в неї були:

а) темні і цікаві; б)великі і здивовані; в) прищурені і хитрі.

6. Адам тривалий час не зустрічався з Льонькою, бо він:

а) від’їхав у місто до інституту; б)захворів;

в) не хотів підтримувати дружніх стосунків з хлопцем.

7. Ніна, охарактеризувавши Адама, сказала, що він:

а) безпечний; б)безпорадний; в) неуважний до себе.

8. Звідки хлопець знав про Ніну, хоча й і не був з нею знайомий?

а)Вона приснилася Льоньці; б) про неї багато розповідав Адам;

в) її фото містила районна газета.

9. Пливучи у човнику, освітленому сонцем, Ніна здавалася Льоньці:

а)свічкою з трепетним вогником; б) річковою красунею;

в) господаркою річки.

10. Коли Льонька побачив човник Ніни, то він був уже іншим:

а) сірим у синю смужку; б)білим з темними рисками;

в) голубим з білими плямами.

11. У хворого Адама була температура:

а)тридцять дев’ять і п’ять; б) тридцять вісім;

в) тридцять вісім і п’ять.

12. Найстарша лікарка приїхала до Адама:

а) з Москви; б)Києва; в) Харкова.

«Глипа і Бакун»

1. Бакуна у творі названо:

а)старим і мудрим; б) енергійним і спритним;

в) молодим і працьовитим.

2. У спекотні дні кінь:

а)забирався під верби; б) ховався у кам’яну печеру; в) хлюпався у воді.

3. Яка дорога не снилася Бакуну? Та, що пахла йому:

а) гарячим пилом; б) збовтаним осіннім болотом;

в)грибами і лісовою травою.

342 Усі уроки української літератури в 6 класі

4. Цілими днями Бакун те й робив, що:

а) випасався на полі; б) перебував у стійлі;

в)думав, забуваючи відганяти мух.

5. Дядько Гавро доводився Глипі:

а)братом; б) колегою по роботі; в) помічником у полюванні.

6. Якої роботи не виконував Бакун?

а) Підвозив воду; б) перетягав колоду; в)орав землю.

7. Кінь не полюбляв, коли:

а)ним попихали; б) його тривожили; в) смикали за гриву.

8. Переходячи через річку у супроводі Глипи, Бакун:

а)оступився, передньою ногою ковзнув у щілину між камінням; б) поламав ногу; в) наступив на Гавра.

9. Який школярський вироб зіпсував Глипа?

а) Вітряк; б)човен; в) будку для Рекса.

10. Бакун був таким важким, як:

а)лаптух з дровами; б) річкове каміння; в) глиба криги.

11. Коли Бакун опинився у небезпеці, Глипа вирішив його:

а) отруїти; б) забити камінням; в)зарубати.

12. Там, де стояв Глипа з Гавром, за уявленням Льоньки, виріс:

а)кущ з вовчими ягодами; б) колючий будяк;

в) терен з голками на гіллях.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів

навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати ідейний зміст розділів «Лікар Бусько», «За павутин-кою», підготувати характеристику образу Адама.

Урок №


Тема :

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема. Повернення Осипа Турянського Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією,
Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією, «заглянути» у його творчу...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconГригір Тютюнник. Духовний світ людини (за твором "Три зозулі з поклоном")
Навчальна: познайомити учнів з біографією письменника, поглибити поняття про новелу; допомогти учням розкрити погляди письменника...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», icon1. Визначенння теми та мети уроку. Ознайомлення з біографією письменнника
В. Симоненка, план аналізу поетичного твору, підручник (вихідні дані вказано в списку літератури), тематичні папки,тексти поезії...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconВ. Нестайко. Пригодницька повість
Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, звернути увагу на цікаві факти з життя В. Нестайка
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонспект уроку з літературного читання Тема уроку: Тарас Григорович Шевченко Матеріал для читання Андрій М’ястківський
Мета уроку: ознайомлення з біографією Т. Г. Шевченка, його літературною творчістю, закріплення уміння складати партитуру, розвивати...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонтрольна робота №3 (тести): «Творчість М. Твена, Е. Портер»
Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської»...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconЗапитання за біографією та творчою спадщиною письменника Стисло розкажіть цікаві факти життя О. Генрі
Новела (італ novella — новина) — невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема Теоретичні основи методики ознайомлення дітей з природою
Предмет, завдання та методи методики ознайомлення з природою як наукової дисципліни
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconОзнайомитися з біографією Джона Кітса; Ознайомитися з біографією Джона Кітса
Дж. Кітс Джон Кітс був найстаршим із чотирьох дітей Томаса та Френсіс Дженнінгс Кітсів. Джон народився у центральному районі Лондона,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка