Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво»,



Сторінка4/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.19 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6
Віктор Близнець. «Звук павутинки» (скорочено). Значення у творі образу вченого Адама, його трагічної історії.

Мета: охарактеризувати образ вченого Адама, пов’язуючи його з іншими персонажами твору; з’ясувати значення образу вченого; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; доводити свої судження; збагачувати словник шко-лярів; формувати їх естетичні смаки; виховувати почуття поваги до творчості В. Близнеця, любов до краси приро-ди рідного краю, до ближнього; цінувати дружбу, поряд-ність, взаєморозуміння; прищеплювати інтерес до наслід-ків власної праці.

тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чи є у вас друг (подруга)? Що ви цінуєте в ньому (ній)?

• Як і чим перевіряється справжня дружба?

• Що вам подобається в Льоньці? Чи хотіли б ви мати такого друга як він? Відповідь вмотивуйте.

• Що єднає повість В. Близнеця «Звук павутинки» і оповідання Г. Тю-тюнника «Дивак»?

• Чому переважна більшість людей намагається організувати власний відпочинок саме на природі?

Завдання. За змістом твору В. Близнеця «Звук павутинки» дайте ви-значення слову «природа». (Прийом «Доміно»)

Наприклад: природа — річка Лопотуха, лелеки, килимок з трави гу-сятниці.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. аналізування розділів твору «лікар Бусько», «За павутинкою»

1.1. Виразне читання. Переказування окремих уривків розділів.

1.2. Опрацювання розділу «Лікар Бусько».

1.2.1.Тема:зображення ролі правдивих навчальних історій, які розпові-дали Льонька і Адам один одному.

1.2.2.Ідея: уславлення всеперемагаючої сили волі, добра; співчутливо-го ставлення до ближнього; вміння долати труднощі власної хвороби і вірити в перемогу над нею (Адам).

345 Пригоди іромантика

1.2.3.Основна думка: людина створена на землі для добра, природа не прощає жорстокості; боротися — значить жити.

1.2.4. Сюжет.

Спостереження Льоньки за ластівками, які полюбляли гратися з Ба-куном.Стара Сіроха покликала Льоньку до Адама. Друзі розповідають один одному правдиві історії: хлопець — про Бакуна; Адам — про Буська.Мрія і віра Адама подолати свою хворобу. «Йду на дно, а гребусь».

1.2.5. Композиція.

Експозиція: відвідування Льонькою хворого Адама.

Зав’язка:розповіді друзів один одному правдивих історій.

Кульмінація:страждання Адама через хворобу.

Розв’язка:сподівання і віра вченого подолати свою хворобу.

1.2.6. Обговорення змісту розділу за питаннями:

• Що спостерігав Льонька, перебуваючи неподалік від сарая?

• Опишіть, як ластівка майструє своє гніздечко? («Носить із берега тугі клубочки грязюки, і не простої грязюки, а добре змішаної з трав’я-ними коріннями, з волокном, принесе в хлівець і спритно клеїть,дзьобом примазує ті віхті до сволока. Гляне збоку на свою роботу й защебече:

радіє, що в неї ловко виходить. А й справді, ловко. Спершу наче підкову чи скибку місяця виліплює, потім — гаманець, а далі рядок за рядком вивершує гніздо, схоже на маленьку корзинку. Висохне гніздо, стане аж біле, роками висить під стелею — не розвалюється»).

• Охарактеризуйте цю пташку(ластівки — птахи сімейства вороб’їних;

довжина 10–23 см, нараховується приблизно 79 видів; широко розпо-всюджені, серед них — воронок, касатка; гніздяться в населених пунк-тах; винищують мух та інших шкідливих комах)

• Яким чином ластівки грали з Бакуном? Розкажіть про це.

• Чому в Глипи обгоріла хата? Як це характеризує її господаря?

• Для чого на подвір’я до Льоньки завітала баба Сіроха?

• Як Адам зустрів Льоньку? Про що це свідчить?

• Чому вчений зацікавився пригодою, яка сталася з Бакуном? Через

що Льонька не хотів розповідати про неї Адаму?

• Яку історію розповів хлопець Адаму про Бакуна? Чим пояснити те,

що мати з Льонькою не змогли потрапити на прийом до лікаря?

• Як хлопець сприймав те, що Адам регулярно пив порошки?

• Яку бувальщину повідав учений Льоньці?

346 Усі уроки української літератури в 6 класі

• За що лелеки полюбили бабу Груню?

• Чому Буська було названо лікарем?

• Чим пояснити те, що баба Груня з допомогою лелеки намагалася ви-значити погоду?

• Для чого Льонька теж хотів мати лелек?

• Чому хлопець відчував свою провину перед Адамом за його здо-ров’я?

• Що обіцяє Льоньці Адам і чого він навчає хлопця?

1.3. Робота над розділом «За павутинкою».

1.3.1. Тлумачення слова «павутинка».

Павутинка — легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рі-дини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також

окрема нитка такої сітки.

Завдання. Поясніть фразеологізм: обплести павутиною. (Те, що за-важає кому-небудь вільно жити, діяти)

1.3.2.Тема:розкриття краси павутинки, міцної дружби Льоньки і Ніни.

1.3.3.Ідея: заклик до розуміння природи, оберігати і цінувати її.

1.3.4.Основна думка: тільки добра, чуйна, лагідна людина здатна осмис-лено сприймати природу-матінку.

1.3.5. Сюжет.

Зустріч Льоньки і Ніни. Хлопець дізнається від Ніни, що то вона до-помогла Бакуну врятувати життя. Друзі відвідують печеру, грають у кре-мінці, спостерігають за рухом павутинки. Прощаючись з Ніною, Льонь-ка просить, щоб вона приїжджала наступного разу.

Турбота матері про те, що її син постійно перебуває самотнім.

1.3.6. Композиція.

Експозиція: наступна зустріч Льоньки і Ніни.

Зав’язка:прогулянка друзів у печеру.

Кульмінація: насолода, яку отримали Льонька і Ніна від спостере-ження за павутинкою

Розв’язка:відчуття радості Льонькою від спілкування з Ніною, при-родним середовищем.

1.3.7. Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:

• Як Льонька сприйняв приїзд Ніни?

• Що дізнався хлопець від Ніни про допомогу Бакуну?

• У чому була особливість гриба, який Ніна показала Льоньці?

• Яку красу побачили друзі під час відвідування печери?

347 Пригоди іромантика

• Чим, на думку хлопця, було небезпечним перебування у печері?

• Розкажіть, як Льонька і Ніна грали у кремінці.

• Що побачили друзі, перебуваючи на Хіврі?

• Яким чином Ніна витягла з нірки павучка-хрестовика?

• Які відчуття були у друзів під час спостереження ними за павутин-кою?

• Чому мати хвилювалася за Льоньку?

• Як людина сприймає самотність?

• Чи буває людина самотньою в колективі? Чому?

2. характеристика образу адама

2.1. Орієнтовний план.

1) Адаменко — Адам — учений. («У мого друга товсте ім’я — Адам...

Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений

вечірній голос: ддам!..; «Ви той дядько, що приїхав до баби Сіроми?»)

2) Портрет і зовнішність героя. («...цибатий,.. виставив на сонце кіст-ляві, синювато-білі ноги»; «...в нього не наше обличчя, ну, не таке,

як у Глипи, у баби Сірохи,...», «А в нього... Не те що біле, а блідо-про-зоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки.

Здавалось, він ніколи не виходив на сонце», «...литки в нього були синьо-білі», «світло-сірі холодні очі»; «...скинув теніску, штани з гострими

складками... Який же він білий, який незграбний! Худий, драбинчастий,

під синьою шкірою видно увесь кістяк — можна ребра щитать. Такої

білої людини з такими довгими руками не було ще у нас на березі», «...він

стоїть над водою, як підйомний кран», «...кістлявими руками, наче ко-чергами...», «...прилизував чубчик–рідке волоссячко, таке, що геть про-свічувалось...», «...він ступав, як білий шукач серед джунглів, — тихо й обережно...», «...світив білими зубами, і на білому обличчі...», «...го-лос у нього з льодком», «плечі в нього були опущені, висохлі руки, як не-живі, висіли вздовж тулуба», «...світилось прозоре обличчя, світились

хрящуваті вуха, світилось немічне тіло»)

3) Адам — майстер-чарівник.

4) Риси характеру вченого:

а) доброта і чемність;

б) комунікабельність;

в) розуміння і повага до інтересів дитини;

г) оптимістичність;

д) волелюбність;

е) допитливість;

є) працьовитість.

5) Значення образу героя для виховання Льоньки.

2.2. Бесіда за питаннями:

• Коли і за яких обставин ви вперше познайомилися з Адамом?

• Чим Адам не був схожий на інших мешканців поселення?

• Що свідчить про розум Адама? Доведіть це, посилаючись на зміст

твору.


• Чим учений зміг зацікавити собою Льоньку?

• На яку хворобу страждав Адам? Як він ставився до неї? Чому?

• У чому виявлявся оптимізм, сила волі вченого?

• Як ви ставитеся до Адама? Що вам у ньому подобається?

• Яке значення образу Адама в повісті?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

2. Робота на картках

Картка № 1

Картка № 2

1. Вмотивуйте, чому, на вашу думку. Адам назвав Полісся царством гри-бів і русалок? Що ви вже знаєте про цих фантастичних істот?

2. Про що, на ваш погляд, свідчить таке звернення баби Груні до лелек:

«Дивіться, тримайтеся гурту. Там де хмара — летіть високо. А де блис-кавка з громом — летіть низько...». Власні міркування обґрунтуйте.

Картка № 3

1. У чому, на думку Адама, сенс життя? («Йду на дно, а гребусь. Щоб

і на останній хвилі — жити, як ти, як нормальні люди») Особисту дум-ку доведіть.

2. Дослідіть, у чому особливість сприйняття Льонькою і Ніною павутин-ки. Що ви уявляли, спостерігаючи за павутинкою у природному сере-довищі? Власну творчу думку узагальніть.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до характеристики образу Льоньки (план, цитати), малюнок «Льонька очима учнів».

Урок №


Тема : І. Калинець. Цикл «Дивосвіт»: «Стежечка», «Блискавка», «Веселка».

Мета: ознайомити учнів з оригінальними, неповторними віршами І. Калинця про природу, допомогти усвідомити особливості та красу цих творів; роз­вивати навички виразного читання, аналізу лі­ричних творів, визначення їхньої своєрідності; виховувати спостережливість, поетичне сприй­няття світу, любов до природи.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; матеріали про природу (пейзажні картини, фото, відео, диски).

Теорія літератури: верлібр, ліричний вірш, метафора.

ХІД УРОКУ

І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ведуча. Я — Дзвенислава. Саме для мене мій тато Ігор Ка­линець видав книжечку, яка так і зветься «Книжка для Дзвін­ки». І я дуже цим пишаюся. Ніколи не забуду, як батько брав мене за руку й вів стежечкою на луки, в ліс, показував джерель­ця із кришталево чистою водою, дзвінкотючі струмочки, весел­ку в небі. Він уміє розмовляти з деревцем, зі стежечкою, з рай­дугою і навіть із димом, уявляти їх як живих осіб

Перший учень. Читає виразно або розказує напам'ять вірш І. Калинця «Стежечка».

Другий учень. Читає виразно вірш І. Калинця «Блис­кавка».

Третій учень. Читає вірш І. Калинця «Веселка».

Четвертий учень. Наші давні предки «оживлювали», «олюднювали» довколишній світ. Веселка нагадувала дівчину, котра «надягла... стрічок-стрічок, як у свято, взяла коромисло і пішла до річки». Хіба не так українські красуні у святкові дні завжди прикрашали свої коси стрічками, різнобарв'я яких нага­дувало веселкові смуги?

У вірші «Стежечка» героїня — нежива істота — нагадує пустотливе, цікаве, залюблене у світ дівчатко. (Але ж світ крас­ний — голова крутиться). Виразний натяк на казковий сюжет прочитується і в поезії «Блискавка».

П'ятий учень. Довірливий, емоційний тон поезій циклу «Дивосвіт» створюється не лише завдяки персоніфікації, «ожив­ленню» явищ природи, а й через використання пестливих слів, застосування особливої поетичної форми — верлібру.

Верлібр — це вільний вірш, у якому відсутні рими, рядки його мають різну довжину й різну кількість наголосів, що роз­ташовані довільно. Не поділяється такий вірш і на строфи.

У І. Калинця немає ще й багатьох розділових знаків, тому вірші його звучать незвичайно, примушують по-новому гляну­ти на світ.

Часто І. Калинець використовує метафору — художній за­сіб, який розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого яви­ща. При цьому прямі ознаки поєднуються з переносними. У ме­тафорах відсутні сполучники ніби, наче, мовби, немовби, як та ін. Наприклад: «Котились писанками із гори ясні сонця у ма­мині долоні».

Ведуча. А я хотіла, щоб ви познайомилися ще й з іншими поезіями мого татуся: «Криничка», «Дим», «Колискова» і под.

(Читає поезії або їх читають інші учні.)

Ведуча. Дуже мені б хотілося, щоб вам сподобалися вір­ші І. Калинця, запам'яталися, допомогли полюбити безмежний і чарівний світ природи, що нас оточує, змусили з трепетом до нього ставитися, берегти його.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам'ять (за бажанням) один із віршів І. Калинця із циклу «Дивосвіт», вміти аналізувати його; зробити ілюстрації.



  1. ПІДСУМОК

УРОК №


Тема : Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» (фрагмент). Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом.

Мета : ознайомити учнів із життям та творчістю пись­менника, викликати цікавість до його пригодни­цьких книжок; розвивати навички виразного чи­тання, переказу, аналізу прочитаного; виховувати почуття гумору, допитливість, любов до ближніх

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Експрес-інтерв'ю

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Як добре мати знаменитого батька! Але разом із тим — як важко потім усім доводити, що ти теж талановитий, досяг слави

не з допомогою татусевих зв'язків та авторитету, а власним ро­зумом, здібностями, невтомною працею.

Батько Ярослава Михайловича Стельмаха, відомого українсь­кого письменника, автора багатьох захоплюючих творів для дітей,— видатний український письменник Михайло Стельмах.

З дитинства Ярослав любив читати книжки, вивчив багато мов. Він не тільки викладав у ВНЗ, займався перекладацькою діяльністю, а й писав п'єси, що мали великий успіх у багатьох театрах країни.

Інтригуючий сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті малень­ких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей Яросла­ва Стельмаха.

2. Виразне читання І розділу повісті —

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Частковий аналіз твору за питаннями.

1) 3 ким із героїв ви познайомилися?

2) Що можете сказати про характери хлопців? Які деталі твору вказують на те, що вони — шукачі пригод, роман­тики?

3) Що вам здалося смішним і чому саме?

6. Виразне читання II розділу — «Знайомство з майбутнім майстром спор­ту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом».

7. Словникова робота за питаннями учнів.

8. Обмін враженнями щодо прочитаного.

9. Прогнозування сюжету.

— Як ви думаєте, поїздка до бабусі буде цікавою? Як розгор­нуться події в подальшому, адже хлопці тільки зібралися ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу?


  1. Евристична бесіда.

1) 3 якими героями повісті ви познайомилися? Що можете про них сказати, як їх оцінити?

2) Що нового відкрили ви в характерах хлопців?

3) Чому бабуся Митька не одержала телеграми про приїзд гос­тей? Як би ви вчинили на місці Митька, в подібній ситуації?

4) Чи помітили ви різницю в стосунках сусідів-односельців та сусідів-городян? У чому вона і що ви із цього приво­ду думаєте?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Вікторина на уважність.

Олесь Кмітливець склав вікторину для найуважніших читачів.

1. Як звали:

а) маму Сергія (Оксана Павлівна);

б) майбутнього майстра міжнародного класу з велоси­педного спорту (Василь Трош);

в) сусіда-музиканта (дядько Гнат);

г) діда-сусіда (Трохим);

д) вчительку біології (Ірина Семенівна).

2. Назвіть цифри:

а) в який клас перейшли хлопці? (О шостій);

б) на скільки днів узяв гербарій рослин з Далекого Схо­ду приятель Митькового брата? (На два дні);

в) що могло зіпсувати настрій героям повісті на цілий наступний навчальний рік? (Двійка за незібрану ко­лекцію комах);

г) скільки треба було їхати поїздом до Митькової ба­бусі? (Одну ніч); а автобусом? (Півтори години);

д) скільки років було Васі-велосипедисту? (Чотирнад­цять);

є) скільки годин тривало його тренування? (Дві години).

3. Що їли хлопці у бабусі Митька? (Голубці, молоко, кисіль.)

4. Із чим приїхали хлопці до бабусі? (З рюкзаком та сачками.)

(Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. При пись­мових відповідях і взаємоперевірці під керівництвом учите­ля кожен може отримати оцінку за урок.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати І—II розділи повісті, переказува­ти їх; давати оцінку діям героїв; зробити ілюстрації.


  1. ПІДСУМОК

Урок №


Тема. Я. Стельмах. «Химера лісового озера, або Микитькозавр з Юрківки».

Мета: ознайомити учнів із новими розділами повісті, спонукати до читання художньої літератури; роз­вивати навички виразного читання, переказу, ха­рактеристики героїв; виховувати допитливість, почуття гумору, винахідливість, життєвий оп­тимізм.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до твору, що вивчається.

Теорія літератури: повість, пригодницький твір, гумор.


ХІД УРОКУ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, переказ епізодів повісті, які найбільше спо­добалися, запам'яталися.

2) Огляд ілюстрацій.

2. Колективна робота.

Завдання І: назвати комічні епізоди в повісті, з'ясувати, чому вони смішні.

Завдання II: поєднати лініями імена героїв із рисами їх­нього характеру.

допитливі

необережні

підозрілі

боягузливі

обманщики

задиркуваті

ліниві

дотепні


Сергійко

Кміть


IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання розділів повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера...».

Учні виразно читають такі розділи повісті: «Озеро. Змії люб­лять сіно», «Таємничий і — б-р-р який страшний. Хороший хло­пець. Нервові можуть далі не читати», «Я вкриваю себе гань­бою», «Великий зоолог».

2. Словникова робота (за питаннями учнів).

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Пошуково-дослідницьке завдання.

Довести за допомогою тексту, що Сергій і Митько:

— люблять природу;

— мають почуття гумору, можуть покепкувати не лише з ін­ших, а і з себе самих;

— розсудливі;

— дружелюбні;

— довірливі;

— допитливі;

— сміливі шукачі пригод.

5. Міні-диспут: «Щоб я зробив (зробила), коли б мене образив мій (моя) кращий(а) друг (подруга)?».

6. Аналіз художніх засобів твору.

Завдання: розподілити художні засоби, що є у творі, за видами, з'ясувати їх роль.

Ботанічка; сушити голови; вигравати в уяві; привабливі веселкові барви; діточки; нам'яти вуха; двоє лобуряк на голо­ву старенькій жінці; сісти на шию; надщербити несхитність; стрілка гойднулася в нашу сторону; переборщили трохи; хваць­кі й одчайдушні (мандрівники); шкірити зуби; пошарпаний (вело­сипед); юні лівінгстони; розчервонілий вусатий (здоровань); на­кинути оком; дременув; худющий; опецькуватий; кинути пог­ляд, і ходу, паняй, куди очі бачать; мов йому замакітрилось; розтелепа; голубінь неба заглядає в синь лісового озера; птахи радіють; раз плюнути; мухолови; насурмонені; поганий (пого­лос); не потикається; сліди лап, мов від крокодила; мовчазний таємничий (ліс); казковими (велетами); докори совісті вгриза­лися в душу; став мов укопаний.


Вид художніх засобів

Приклади

Епітети




Згрубілі, просторічні слова




Метафори




Порівняння




Фразеологізми





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема. Повернення Осипа Турянського Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією,
Мета. Ознайомити учнів з непересічною постаттю західноукраїнського письменника,його непростою біографією, «заглянути» у його творчу...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconГригір Тютюнник. Духовний світ людини (за твором "Три зозулі з поклоном")
Навчальна: познайомити учнів з біографією письменника, поглибити поняття про новелу; допомогти учням розкрити погляди письменника...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», icon1. Визначенння теми та мети уроку. Ознайомлення з біографією письменнника
В. Симоненка, план аналізу поетичного твору, підручник (вихідні дані вказано в списку літератури), тематичні папки,тексти поезії...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconВ. Нестайко. Пригодницька повість
Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, звернути увагу на цікаві факти з життя В. Нестайка
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонспект уроку з літературного читання Тема уроку: Тарас Григорович Шевченко Матеріал для читання Андрій М’ястківський
Мета уроку: ознайомлення з біографією Т. Г. Шевченка, його літературною творчістю, закріплення уміння складати партитуру, розвивати...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconКонтрольна робота №3 (тести): «Творчість М. Твена, Е. Портер»
Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської»...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconЗапитання за біографією та творчою спадщиною письменника Стисло розкажіть цікаві факти життя О. Генрі
Новела (італ novella — новина) — невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана...
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconТема Теоретичні основи методики ознайомлення дітей з природою
Предмет, завдання та методи методики ознайомлення з природою як наукової дисципліни
Б.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво», iconОзнайомитися з біографією Джона Кітса; Ознайомитися з біографією Джона Кітса
Дж. Кітс Джон Кітс був найстаршим із чотирьох дітей Томаса та Френсіс Дженнінгс Кітсів. Джон народився у центральному районі Лондона,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка