Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012



Сторінка1/15
Дата конвертації13.04.2017
Розмір2.64 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Міністерство культури України

Київський національний університет
культури і мистецтв

БІБЛІОТЕКА




Сергій Данилович Безклубенко
Біобібліографічний покажчик
До 80-річчя від дня народження


Київ - 2012

УДК [016:929 Безклубенко + 7 + 130.2] (477)

ББК Ч755.28

Б 396
Автор передмови

А. І. Гурбанська, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи КНУКіМ
Автор нарису про життя і діяльність

Р. Д. Михайлова, доктор мистецтвознавства, зав. кафедрою теорії та історії мистецтв КНУКіМ


Укладачі: О. О. Скаченко, І. Л. Маловська, А. В. Мальшакова, О. Ф. Омельяненко-Набіуліна
Рекомендовано до друку рішенням

Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв

(протокол № 8 від 17.02.2012 року)



Головний редактор

М. М. Поплавський, доктор педагогічних наук, професор




Наукова редакція

А. І. Гурбанська, доктор філологічних наук, професор

Р. Д. Михайлова, доктор мистецтвознавства, професор




Б 396 Сергій Данилович Безклубенко : біобібліогр. покажч. (до 80-річчя від дня народження) / уклад.: О. О. Скаченко, І. Л. Маловська, А. В. Мальшакова, О. Ф. Омельяненко–Набіуліна ; гол. ред. М. М. Поплавський ; наук. редакція А. І. Гурбанська, Р. Д. Михайлова ; М-во культури України, Київський національний університет культури і мистецтв, Бібліотека. – К. : Вид. центр КНУКіМ, 2012. – 280 с. 

Біобібліографічний покажчик присвячений творчому доробку С. Д. Безклубенка. Включає: нариси про життя і діяльність, основні дати біографії, хронологічний покажчик друкованих праць (1959–2011 рр.), фільмографію, бібліографію про діяльність вченого; вибрані рецензії та довідковий апарат.

Науково-допоміжний покажчик призначений для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, працівників системи культури, інформаційних служб.

фотографії, вміщені у біобібліографічний покажчик, відібрані особисто Сергієм Даниловичем Безклубенком.

УДК [016:929 Безклубенко + 7 + 130.2] (477)

ББК Ч755.28

Від укладачів
Біобібліографічний покажчик підготовлено до 80-річчя від дня народження відомого вченого – філософа, історика, культуролога, мистецтвознавця, педагога, заслуженого працівника культури України, лауреата премії Спілки кінематографістів СРСР, журналіста й літератора Сергія Даниловича Безклубенка.

Матеріали покажчика з можливою повнотою відображають публікації за 1959–2011 рр. (всього 517 записів). Принцип упорядкування відібраних матеріалів – тематично-хронологічний.

Покажчик складається із семи розділів, довідкового апарату та двох додатків.

До першого розділу «Слово про ювіляра» включено статті про життєвий і творчий шлях ученого від його колег та учнів.

Другий розділ «Друковані праці» містить хронологічний покажчик наукових робіт ювіляра, перелік монографій, навчальних посібників та словників. Бібліографічні записи подано в хронологічному порядку – за роками видання; у межах року за видами документів у такій послідовності: книги і брошури; статті та матеріали з періодичних, продовжуваних видань; видання, укладачем яких є С. Д. Безклубенко ; роботи за редакцією вченого.

У третьому розділі «Доповіді, виступи на наукових заходах» подані відомості про виступи вченого на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференціях.

Четвертий розділ «Фільмографія» містить анотований перелік кінофільмів, кінонарисів та сюжетів за участю Сергія Даниловича.

П’ятий розділ «Наукова школа» містить бібліографічні описи дисертаційних робіт, захищених під науковим керівництвом вченого та за його опонуванням.

До шостого розділу «Бібліографія про життя та наукову діяльність С. Д. Безклубенка» включено матеріали про вченого, оприлюднені в Україні та за межами держави у збірниках, періодичних та продовжуваних виданнях та веб-бібліографію.

Сьомий розділ містить вибрані рецензії на книги С. Д. Безклубенка.

Покажчик має додатки, які являють собою іронічну фотомозаїку життя і діяльності ювіляра, укладену ним самим.

Для зручності користування та всебічного розкриття змісту у виданні пропонується довідковий апарат, що включає: таблицю основних дат життя і наукової діяльності С. Д. Безклубенка; алфавітний покажчик назв друкованих робіт; алфавітний покажчик назв кінофільмів; окремий перелік монографій, навчальних посібників, словників; іменний покажчик; список джерел; список скорочень, зміст.

Відбір матеріалу завершено в січні 2012 р. У підготовці біобібліографічного покажчика використано каталоги бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інституту культурології НАМ України, матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного.

Більшість матеріалів опрацьовано de visu. Ряд публікацій описано за бібліографічними джерелами інформації та з мережі Іnternet. Такі записи позначені астериском *.

Бібліографічний опис здійснено за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис», ДСТУ 3582 – 97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12 – 93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русcком языке. Общие требование и правила».

Біобіліографічний покажчик призначений для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, працівників системи культури, інформаційних служб.


Curriculum vitae

***

Біг життя…



Сергій Данилович Безклубенко
проректор Київського національного університету культури і мистецтв,

заслужений працівник культури України,

кандидат мистецтвознавства,

доктор філософських наук, професор

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


15 червня 1932 р. –

народився в родині селянина у с. Ладижинка Уманського району Черкаської області

1939–1951 рр. –

навчався в Ладижинській середній школі

1956 р. –

закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка

1956–1962 рр. –

завідувач відділу редакції газети «Радянська Донеччина» (м. Донецьк)

1962–1963 рр. –

редактор міжрайонної газети «Маяк» (м. Червоноармійськ Донецької обл.)

1963–1967 рр. –

головний редактор суспільно-політичних програм Донецької студії телебачення

1967–1970 рр. –

слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві

1970 р. –

захистив дисертацію на тему «Деякі проблеми взаємовідносин кіно і телебачення» (про природу телевізійного фільму) на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

1970–1977 рр. –

завідувач сектору кінематографії, заступник завідувача відділу культури ЦК КПУ

1977 р. –

захистив дисертацію на тему «Проблеми мистецтва у світлі практичної і духовної діяльності людини» на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук

1977–1983 рр. –

міністр культури УРСР

1978 р. –

отримав звання Почесного громадянина м. Хьюстона (штат Техас, США)

1980 р. –

отримав почесне звання «Заслужений працівник культури Польщі» (Указ від 31.07.1980 р.)

1980 р. –

отримав почесне звання «Заслужений працівник освіти Угорщини»

1980–1985 рр. –

депутат Верховної Ради УРСР десятого скликання

1981 р. –

нагороджений орденом Дружби народів

1983–2000 рр. –

завідувач відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

1987–2001 рр. –

викладач Національної музичної академії України

1990 р. –

отримав вчене звання доцента

від 1993 р. –

викладач Київського університету культури та мистецтв

1996 р. –

отримав вчене звання професора

з 2001 р. –

провідний науковий співробітник Українського центру культурних досліджень

з 2001 р. –

проректор з наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв

2002 р. –

отримав почесне звання «Заслужений працівник культури України»

з 2007 р. –

провідний науковий співробітник Інституту культурології Академії мистецтв України

2010 р. –

нагороджений Золотою медаллю Академії мистецтв України

Ad cogitandum et agendum homo natus est

СЛОВО ПРО ЮВІЛЯРА

Для думки і дії народжена людина

А. І. Гурбанська,

доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи

Київського національного університету культури і мистецтв
ТРИ ЖИТТЯ – В ОДНОМУ

Сергій Данилович Безклубенко як людина всебічно талановита, з чітко визначеною громадянською й патріотичною позицією належить до когорти вітчизняних учених, які вписали своє ім'я до сторінок історії культури і мистецтва України. Його життєва стежка розпочалася 15 червня 1932 року. А нині Сергій Данилович відзначає 80-літній ювілей. У його особі щасливо поєдналися три іпостасі: неупереджений журналіст, виважений державний і громадський діяч, непересічний науковець і педагог. Як кажуть, три життя – в одному. Здобувши міцні знання в Ладиженській середній школі Уманського району, що на Черкащині, і закінчивши філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, Сергій Безклубенко розпочав своє професійне становлення як журналіст.

Молодий я, молодий,

Повен сили та одваги.

Гей, життя, виходь на бій,

Пожартуєм для розваги!

Цей поетичний маніфест юного Павла Тичини став і його життєвим кредо. Підготовку заміток, репортажів, нарисів, оглядових статей, сценаріїв кіно і телефільмів Сергій Безклубенко успішно поєднував з організацією газетної та телевізійної справи як завідувач відділу і редактор газет, головний редактор суспільно-політичних програм Донецької студії телебачення, що визначило його подальшу кар'єру як менеджера високого ґатунку. З часом він – завідувач сектору кінематографії, заступник завідувача відділу культури ЦК КПУ, міністр культури УРСР, депутат Верховної Ради УРСР десятого скликання. Нагороджений орденом Дружби народів, заслужений працівник культури України і Польщі, заслужений працівник освіти Угорщини, Почесний громадянин м. Х'юстона (штат Техас, США).

У 1970 році Сергій Данилович Безклубенко по закінченні аспірантури Академії суспільних наук при ЦК КПРС (м. Москва) захистив кандидатську дисертацію з мистецтвознавства «Деякі проблеми взаємовідносин кіно і телебачення», у 1977 році – докторську дисертацію з філософії «Проблеми мистецтва у світлі практичної і духовної діяльності людини», які органічно поєднуються з монографіями «Соціальна природа мистецтва» (1972), «Телевизионное кино. Очерк теории» (1975), «Природа искусства. О чем размышляют, о чем спорят философы» (1982).

На зламі ХХ–ХХІ століть із здобуттям Україною незалежності та початком епохи переоцінки цінностей узяла свій старт найбільш продуктивна часова парадигма Сергія Безклубенка-науковця, яка ознаменувалася виданням у 2002 році трьох фундаментальних праць: «Теорія культури», «Українське кіно: начерк історії», «Етнокультурологія». Ці книги, як і наступні («Відеологія», 2004; «Політекономія мистецтва», 2004; «Українська культура: погляд крізь віки», 2005; «Мистецтво: терміни і поняття» (Т. 1, 2008; Т. 2, 2010 та ін.), засвідчили широку ерудицію дослідника, його вміння оперувати фактами з різних галузей знань, зіставляти й порівнювати явища віддалені в часі і просторі, – вони є свідченням патріотичного служіння українському народові, науці про його культуру й мистецтво, що знайшло визнання у відзначенні вченого Золотою медаллю (2010) Академії мистецтв України.

Універсальні знання Сергія Безклубенка, різновекторність його наукових зацікавлень як історика художньої культури, філософа-мистецтвознавця, теоретика і практика кіно й телебачення, а також здатність запалити в юних серцях іскру захоплення наукою визначили знаковість його постаті в історії Київського національного університету культури і мистецтв, де з 2001 року він упродовж десятиліття успішно працював проректором з наукової роботи.

Нині наш ювіляр – радник ректора, завідувач кафедри суспільно- гуманітарних дисциплін, заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій з теорії й історії культури. Як і раніше, професор Сергій Безклубенко активний учасник всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій: його доповіді, влучні репліки та зауваги завжди викликають глибоке зацікавлення і жваве обговорення. Тож на часі випустити у світ оце видання, шанобливо укладене працівниками наукової бібліотеки нашого університету: скрупульозно зібраний, систематизований і бібліографічно описаний доробок Сергія Даниловича Безклубенка є цінним надбанням української науки, культури і мистецтва.

Щодня Сергій Данилович упевнено прямує до університету культури і мистецтв: тут ученого й педагога з нетерпінням чекають поважні колеги- науковці та допитливі студенти й аспіранти, які зацікавлено вслуховуються у його змістовні лекції з теорії й історії культури та методології й організації наукових досліджень. А ще в професора Сергія Безклубенка є Інститут культурології Академії мистецтв України, який у його особі має провідного наукового співробітника. Попереду – нові творчі задуми, їхнє втілення, веселкові дні і красні літа.

Щиро вітаємо Вас, вельмишановний Сергію Даниловичу, зі славним, «крутим», ювілеєм! Бажаємо Вам міцного здоров'я, оптимізму, невичерпного запасу духовних сил, бадьорого настрою і творчого натхнення. Нехай радість, тепло, добро й щастя завжди будуть з Вами, Вашими рідними і близькими!

Ad multos annos! Многая літа!



Р. Д. Михайлова,

доктор мистецтвознавства,

завідувач кафедри теорії та історії мистецтв

Київського національного університету культури і мистецтв
Сергій Данилович Безклубенко:

сторінки творчої та наукової біографії.
«З мудрості походять такі три здібності: виносити прекрасні рішення, безпомилково говорити і робити те, що належить», – ці слова давньогрецького філософа-енциклопедиста Демокрита – цілковито співпадають з образом Сергія Даниловича Безклубенка, благородної людини, висококваліфікованого фахівця, діяча науки та культури, досвідченого освітянина, доброзичливого наставника, вимогливого наукового керівника.

Дослідник-новатор, завідувач відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Національної Академії наук України (1983–2000), проректор з наукової роботи Київського Національного університету культури і мистецтв (2000–2011), доктор філософських наук, професор, знаний культуролог та мистецтвознавець, він стоїть біля витоків наукової школи української культурології, вітчизняної гуманітарної науки ХХ ст., її наукових напрямів та жанрів. Справу, якій присвятив дослідницьку діяльність, Сергій Данилович завжди поєднував із практикою – організаційною та суспільно-громадською. Саме тому його відзначено почесними званнями й нагородами України та інших країн.

Заслужений діяч культури Польщі (1979), заслужений працівник освіти Угорщини (1980), Почесний громадянин м. Хьюстона (штат Техас, США, 1978), заслужений працівник культури України (2002), кавалер ордена Дружби народів (1982), він є популяризатором культури й організатором цілої низки мистецьких закладів. На посаді міністра культури України (1977–1983) за його ініціативи розпочали творчу роботу театри Драми і комедії, Молодіжний, Дитячий музичний, Ляльковий другий у Києві, Юного глядача у Запоріжжі й Сумах, Будинки органної і камерної музики в Києві та в цілому ряді областей, духовий та естрадно-симфонічний оркестри у Києві, низки художніх колективів, зокрема Театр пісні, Ансамбль класичного балету, Ансамбль автентичної народної пісні.

Лауреат премії Спілки кінематографістів СРСР (1982), Сергій Данилович долучився й до створення українського регіонального телебачення. Розбудові кінематографічної справи України він віддав майже десятиліття. Виваженість, послідовність, творчий підхід, відчуття нового стали не лише нормою, а й стилем його роботи.

Уміння постійно працювати проявилося у С. Безклубенка ще в дитинстві. У дванадцять років він пішов працювати обліковцем, у підлітковому віці – візником зерна й помічником комбайнера.

Імовірно, що з «епічного» відчуття часу, до якого спонукає сільська природа з її широтою просторів та величчю живої землі, у юнака – майбутнього історика та філософа, мистецтвознавця та журналіста – формувалося відчуття краси й любов до мудрості, а водночас й розуміння історії як щоденного буття. Її осягнення приходило не лише з книг та підручників, а й із власної участі у подіях, де у єдине ціле складалося суворе щодення 30-х, відлуння колективізації, Друга світова війна, післявоєнні п’ятирічки, всесоюзне соціалістичне будівництво, з’їзди КПРС, розпад радянської системи, початок нової державності в Україні. Основною темою, своєрідним лейтмотивом творчої та наукової діяльності С. Д. Безклубенка була і залишається гуманістична ідея «внутрішніх» і «зовнішніх» проблем глобалізації, на тлі яких для нього суттєвою, історично важливою є роль людини, а більш широко – людського буття, соціуму як рушія культурних та мистецьких процесів. Важливе місце у його науковому та літературному доробку належить також питанням історичної справедливості, що існують у певній причинно-наслідковій залежності, актуалізуючись із явищ минулого у сучасне.

Свої враження та думки він завжди талановито викладав на папері. Виявивши літературний дар ще в школі, Сергій розвинув його на філософському факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, згодом – у Академії суспільних наук у Москві (1967–1970). Літературний хист визначив і професійну діяльність – журналістику, яка відкрила шлях до роботи із словом та впритул наблизила до літературознавства. Як літератор, Сергій Данилович і нині демонструє закріплене у журналістській практиці «гостре перо» та неповторну авторську письменницьку манеру – стриману, лаконічну, сміливу, у якій органічно поєднуються різні літературні жанри.

Ця літературно-письменницька манера яскраво проявилась у науково-публіцистичній дилогії С. Безклубенка «Ошибка дона Христофора Колумба. Ироническая повесть в двух частях». Перша частина якої – «Ирония судьбы» (К., 2005), – є оригінальною версією історичного бачення долі Колумба, знаного у світі першовідкривача Америки, а друга – «Ирония истории» (К., 2006) сповнена історичних парадоксів, трагізму та величі, – своєрідний авторський літопис взаємин народів-аборигенів та народів-зайовоників.

Школа журналістсько-редакційної роботи, яку Сергій Данилович пройшов у 1956–1962 роках від літпрацівника до заввідділу обласної газети у Донецьку, засвідчила його організаторські здібності, а професійний успіх призвів до призначення у 1962 р. на посаду головного редактора донецької міжрайонно-обласної газети «Маяк».

Питання культурних традицій були у фокусі творчої діяльності С. Д. Безклубенка і на Донецькій студії телебачення, куди його привела журналістика і де він протягом трьох років обіймав посаду головного редактора. У доробку цього часу – телевізійні передачі «Шахтарська слава», прототип популярних у 70-ті рр. ХХ ст. останкінських «Голубих вогників», «На годинку!» – програма за листами телеглядачів на морально-етичні теми; перший «підземний» репортаж з вуглевидобувної лави шахти «Жовтнева» м. Донецька, репортажі для програми «Естафета новин» Центрального телебачення в Москві, у тому числі серія з циклу «Кінолітопис трудової звитяги» про спорудження шахти «Краснолиманська» у м. Димитров Донецької області. У цій передачі Сергій Безклубенко виступив не тільки в ролі автора сценаріїв, а і як ведучий.

На Донецькій студії телебачення була реалізована низка різних за жанрами екранних проектів – кінонарис про Донецьк «Город-рабочий»; телеповість «Два життя» про двох ровесників-антиподів, один з яких віддав свій талант людям та Батьківщині, а інший – залишився одноосібником, егоїстично заглибленим у власні інтереси; соціальний кінопортрет «Кочегарка», присвячений колективу шахти у м. Горлівка; телерозповідь «Робітнича династія» про представників трьох поколінь робітників Новокраматорського машинобудівного заводу; кінонарис «Зустріч з молодістю» про новатора виробництва Олексія Стаханова, який започаткував загальносоюзне змагання «за виконання та перевиконання виробничих планів».

Цю активну рухливу роботу «призупинило» призначення Сергія Даниловича завідувачем сектору кінематографії, заступником завідувача відділу культури ЦК КП України. Рутинна «паперова» робота на цьому місці неочікувано для багатьох завершилася науковим результатом – захистом у 1977 р. докторської дисертації «Проблеми мистецтва у світлі практичної і духовної діяльності людини», яка стала новою сторінкою в житті Сергія Даниловича – науковця (після захищеної попередньо, у 1970 році, кандидатської).

Аналіз численних нарисів, оповідань, сценаріїв та рецензій на кіно- й телефільми послужили також основою для створення наукової праці «Телевизионное кино. Очерк теории» (К., 1975), новаторської за характером та ідеєю. Тож не дивно, що книга була відзначена першою премією Спілки кінематографістів СРСР.

Важливість розробок з наукової проблематики кіномистецтва та культури в цілому підтвердили вчені звання доцента (1990) та професора (1995).

Нові аспекти наукової проблематики з історії й теорії кіномистецтва знайшли відбиток у наступних працях С. Безклубенка: «Кіномистецтво та політика» (К., 1995), «Українське кіно. Начерк історії» (К., 2001), «Відеологія» (К., 2004). Остання книга є результатом не лише різноманітної практичної роботи автора у сфері екранних мистецтв, а й відображенням сучасного погляду на мистецькі процеси. Саме це дало змогу Сергію Даниловичу сформувати новий напрям у науці, підґрунтям якого є ідея вивчення закономірностей людського бачення явищ та предметів довколишнього світу, логіки роздивляння, «логіки відео», передбачити провідну роль телебачення та відео для ХХ–ХХІ ст., адже з винаходом та розвитком засобів фіксації зображень (фотографія, кінематограф), екранні мистецтва все більше захоплюють людину.

Продовженням та розвитком досліджень такого напрямку стало видання С. Д. Безклубенка «Український енциклопедичний кінословник. Том 1 : Основні поняття та терміни» (Вінниця, 2006), у якому він проаналізував категоріально-понятійний апарат кіномистецтва, виявив можливості їх ефективного використання.

Поєднуючи практичну та наукову діяльність, С. Д. Безклубенко дедалі все більше заглиблювався у проблеми світової та української культури, що обумовило створення відповідних культурологічних праць.

Дослідження культури впродовж кількох десятиліть розкривають фундаментальні праці С. Д. Безклубенка з теорії мистецтва, проблем мистецької творчості, історії світового мистецтва. Як частину загальнокультурного масиву світової культури він розглядає вітчизняний мистецький доробок України. У працях «Соціальна природа мистецтва» (К., 1972), «Природа искусства. О чем размышляют, о чем спорят философы» (М., 1982); «Грани творческого метода» (К., 1986); «Музы на ложе Прокруста» (К., 1988); «Сокрушение идолов» (К., 1989), «Теорія культури» (К., 2002); «Всезагальна теорія та історія мистецтва» (К., 2004); «Українська культура: погляд крізь віки» (Ужгород, 2005) його наукові інтереси відзначає широта мислення, незаангажоване бачення проблематики, оригінальне трактування й сучасна риторика.

Унікальним дослідженням є робота С. Д. Бзеклубенка «Політекономія мистецтва» (К., 2004), присвячена виробничим та ремісничо-технологічним засадам творчості. У цій книзі автор полемізує з англійським істориком і теоретиком мистецтва, художнім критиком і публіцистом Дж. Рьоскиним (1819–1900), який у 1857 р. видав працю «Радість навіки та її ринкова ціна, або Політекономія мистецтва». Вперше застосований ним термін «політекономія мистецтва», відобразив закономірності виробництва та споживання творів мистецтва як продукту матеріального і духовного виробництва у капіталістичній формації. Романтична критика капіталістичної цивілізації, ворожої мистецтву, яке Дж. Рьоскин розумів як синтез природи, краси та моральності, безумовно, є актуальною і в наш час, для якого характерні техногенні загорози природі та людству. Звернення й розкриття економічних чинників, які впливають на художнє життя в ринкових умовах, – важливий аспект сучасного мистецтвознавства ще й тому, що є спробою прогностичного аналізу, нині доволі рідкісного у культурологічно-мистецтвознавчих працях. Серед низки питань, піднятих С. Безклубенком у цьому виданні, показовою є, зокрема, ідея розподілу форм суспільної організації праці у художньому процесі. В полеміці з видатним англійцем автор простежує низку колізій та протиріч, які специфічними способами – рушійними та гальмівними водночас, –впливають на творчість в умовах кооперації, мануфактури, фабрики, індустрії.

Прогресивні й оригінальні наукові ідеї С. Д. Безклубенко втілив також у розробках з етнокультурології. Вони відображені у праці «Етнокультурологія. Критичний аналіз наукових та методологічних засад» (К., 2002), ідея якої полягає в логічному аналізі та перевірці основних понять і категорій, взятих на озброєння цією новою наукою. Зосередившись на властивих їй методах і закономірностях розвитку, С. Безклубенко вбачає одним зі своїх завдань аналіз істинності певних уявлень, їхньої об’єктивності й виправданості. У роботі різнобічно розкрито поняття культури: з одного боку, в аспекті соціокультурних та етно (націо) культурних вимірів, з іншого – у співіснуванні зі сферами етичного, естетичного, релігійного та ін.

Нині, переглядаючи праці С. Д. Безклубенка, можна підсумувати, що кожна зі створених ним монографій є помітною віхою у вітчизняній науці; кожну можна назвати такою, що закладала основи вітчизняної культурології, додаючи «стартового прискорення» у відповідних галузях науки, сприяючи їх подальшим дослідженням.

Під керівництвом Сергія Даниловича вперше в українській науковій практиці були окреслені та сформовані унікальні наукові напрями культурології й мистецтвознавства – теорія та історія кіно і телебачення, історія масових дійств, історія танцю; відновлені українська урбаністика, етнокультурологія, релігієзнавство та ін. Уже понад десятиліття всі вони успішно розвиваються у Київському національному університеті культури і мистецтв як базові напрями наукових досліджень, постійно й послідовно підтверджують статус вишу як провідного загальнодержавного центру культурологічних досліджень.

У цьому зв’язку варто наголосити, що в стінах університету, який по праву вважається одним із кращих українських спеціальних закладів вищої культурно-мистецької освіти, навколо С. Д. Безклубенка згуртувався загальноукраїнський осередок науковців, які не лише переймають його науковий досвід, а й продовжують, розвивають його в різногалузевій та різновекторній науковій діяльності.

Базові напрями культурологічно-мистецтвознавчої науки викладено в одній із нових, нещодавно виданих наукових праць Сергія Даниловича – ілюстрованій двотомній енциклопедії «Мистецтво: терміни та поняття» (Т. І, 2008; Т. ІІ, 2010). Варто наголосити, що це єдина узагальнююча праця такого типу в Україні.

Закладена С. Д. Безклубенком база сучасної наукової культурологічної школи, безумовно, має велике майбутнє, адже в університеті, у якому Сергій Данилович викладає не одне десятиліття, виховується студентська молодь, наукова зміна, інтелектуальна еліта. Сергій Данилович заслужив на щиру повагу і любов студентів. Саме для цієї аудиторії він створив науковий посібник «Основи філософських знань. Курс лекцій для студентів мистецьких факультетів вищих наукових закладів» (К., 2007), який має на меті не тільки заохочення молоді до знань, а й вироблення у кожного із студентів позиції фахівця-особистості.

Викладач-культуролог та мистецтвознавець, С. Безклубенко є також відомим популяризатором світової культури та мистецтва, що відзначено не тільки в Україні, де він ушанований як заслужений працівник культури України (2002), а й за кордоном. Вивчення історії Американського континенту, якому Сергій Данилович присвятив частину своєї наукової діяльності, відзначено обранням його почесним громадянином м. Хьюстона у штаті Техас у США (1978). Його просвітницька діяльність також відзначена урядовими нагородами Польщі (1979), Угорщини (1980), Болгарії, Росії, Азербайджану.

Ювілейну дату в житті Сергія Даниловича Безклубенка – дослідника, професора, наставника – колектив КНУКіМ відзначає виданням біобібліографічного покажчика на його честь, що вже стало доброю традицією.

Наукова громадськість, учні, колеги й співробітники університету засвідчують повагу та вдячність видатному науковцю, талановитому організаторові та діячеві української культури і щиро вітають ювіляра, зичать йому щастя, здоров’я, довгих років життя, а також нових славних звершень на ниві вітчизняної науки і культури.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 6 Софія Русова педагог, державний діяч, просвітитель (до 155-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2010
Лога Т. В., зав сектору наук організації та зберігання фондів філії днпб україни ім. В. О. Сухомлинського
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПоетеса тетяна ульянівна корнійчук (до 60-річчя від дня народження) Біобібліографічний нарис
Поетеса Тетяна Ульянівна Корнійчук : біобібліогр нарис до 60-річчя від дня народження / Сарненська центральна районна бібліотека;...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка