Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012



Сторінка4/15
Дата конвертації13.04.2017
Розмір2.64 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

В. В. Демещенко,

кандидат істричних наук, доцент,

директор Інституту мистецтв НАКККіМ
МЕТР УКРАЇНСЬКОГО КІНОЗНАВСТВА
Сергій Данилович Безклубенко, на мій погляд, – видатна, талановита особистість і знакова постать у нашій сучасній українській культурі. Це твердження – не просто слова, хоча вони промовлені від душі. саме життя і творчість цього митця та науковця є підтвердженням вищезазначеного. Я з гордістю говорю про свою приналежність до кола його учнів, які ідейно віддані своєму вчителю і педагогу, щиро поважають його за чуйність, людяність, інтелігентність, прогресивність, оптимізм, почуття гумору, великий науковий та творчий досвід, мудрість. Сергій Данилович допоміг нам уточнити, а то й визначити свій професійний життєвий шлях в мистецтві, культурі, науці, для кожного з нас він був та залишається мудрим і доброзичливим наставником, а найголовніше – другом.

Думається, що науковий інтерес до кіно і телебачення з’явився у Сергія Даниловича тоді, коли він працював на Донецькій студії телебачення (1963 –1967 рр.), обіймаючи посаду головного редактора суспільно-політичних програм. крім того, тривалий час він опікувався вітчизняним кінематографом, працюючи на посадах завсектором кінематографії та заступника завідуючого відділом культури ЦК КП України. Робота на цих посадах додала йому великого досвіду й поглибила інтерес до творчої та наукової роботи. Як практик-тележурналіст він є автором нарисів, оповідань, сценаріїв кіно та телефільмів («Город-рабочий», «Два життя», «Кочегарка», «Робітнича династія», «Зустріч з молодістю» та ін.) Сергій Данилович також був автором сценаріїв та ведучим телевізійних передач «Шахтарська слава», яку називали прототипом відомих Останкінських «Вогників», програм на морально-етичні теми (за листами телеглядачів). Працюючи як тележурналіст він зробив перший телевізійний «підземний» репортаж (з вуглевидобувної лави шахти «Жовтнева» м. Донецька) для програми «Естафета новин» Центрального телебачення (м. Москва), був автором сценаріїв та ведучим серії репортажів (у циклі «Кінолітопис трудової звитяги») про спорудження шахти «Краснолиманська» (м. Димитров Донецької області») та ін. З 1983 року по 2000 рік завідував відділом кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Академії наук України ім. М. Рильського.

Свій досвід роботи на телебаченні і в кіно він відобразив у численних працях, одна з яких «Відеологія», на мій погляд, цікава ще й тим, що позбавлена вдаваного академізму, написана живою «розмовною» мовою і надзвичайно корисна та повчальна для всіх, хто хоче зрозуміти, що собою становить екранне мистецтво. Надто важливо – посприяти тим, хто прагне навчитись творити екранне мистецтво. «...Неможливо «по книжці» навчитись плавати: треба неодмінно занурюватись у воду. І найкоротший шлях тут до мети – керівництво мудрого і доброзичливого наставника», – справедливо зауважує автор. І проводить виправдану паралель: «Оволодіти майстерністю – навчити мистецтва – може тільки майстер, митець... Індивідуально. Особисто. Але й добра книжка не завадить...».

Автор прагнув бути по-науковому безстороннім, але не думаю що це йому вдалося, бо все, що підпадає під цупкий науковий погляд Сергія Даниловича, піддається ґрунтовному аналізові і зазнає впливу особистості автора. В цій книзі Сергій Данилович підкреслює, що навчитись мистецтву кіно можна швидше із самого кіно, – знову й знову переглядаючи фільми. Під час наших розмов я якось спитала: «А скільки Ви передивились фільмів?». Відповідь була : «безліч! Та основне є те, що мені це не набридало...». Така позиція, на мою думку, характеризує людину як таку, яка прагне істини і розуміння того, що являє собою світ та місце і роль людини в ньому, які нові грані відкриває мистецтво, які нові естетичні погляди і смаки воно пропагує, а коротше: «хто ми є та куди прямуємо…». І це не дивно, оскільки Сергій Данилович – доктор філософських наук і науковець (з великої літери). Не завжди його наукові погляди, які вирізняються особливою оригінальністю, нестандартністю та манерою подання наукового матеріалу, визнаються іншими вченими. З цим мені особисто довелося зіткнутися під час захисту кандидатської дисертації, коли Сергій Данилович був моїм науковим керівником. Знаю, що не тільки мене «спотикали» подібні «пригоди». Але з плином часу я дедалі більше усвідомлювала глибину й проникливість наукових поглядів свого вчителя.

Ставлення Сергія Даниловича до молодих науковців – неупереджене й доброзичливе. насамперед він радить: пишіть, пишіть багато, людина повинна добряче «виписатись», щоб до неї завітали слушні й оригінальні думки. «швидке, «скоропальне» написання наукової праці – то вигадки: будь-яка праця, а тим більш наукова – це трудовий процес у часі (а не тільки в просторі паперу чи віртусу), «корінь «у нього спільний з «труднощами», які слід долати».

Сергій Данилович – автор численних наукових публікацій, у тому числі монографічних досліджень з різних галузей художньої культури. Значна частина з них них має безпосеренє відношення до кінознавства: «Телевизионное кино. Очерк теории» (К., 1975); «Современный кинопроцесс и действительность» (К., 1986); «Кіномистецтво та політика» (К., 1995); «Українське кіно. Начерк історії» (К., 2001); «Відеологія» (К., 2004); «Український енциклопедичний кінословник» (К., 2006). Але його зацікавлення кіномистецтвом було не лише споглядально-теоретичним. У цьому зв’язку хочеться зазначити, що саме завдяки Сергію Даниловичу на екрані з’явився у первозданній красі фільм режисера Леоніда Бикова «В бой идут одни «старики». В той час Леонід Федорович Биков змушений був відстоювати свій твір від різних причіпок чиновників від кіна: одним не подобався сценарій (дехто вважав його неправдоподібним: «яка, мовляв, там музика під час війни?»), іншим – добір на ролі акторів, третім – його «суржикова» російсько-українська «двомовність» та ін.

Сюжетна лінія фільму була розроблена Леонідом Биковим у співавторстві з двома сценаристами – Євгеном Онопрієнком та Олександром Сацким. У більшості героїв були реальні прототипи. Леонід Биков познайомився з двічі Героєм Радянського Союзу Віталієм Попковим, який став прототипом головного героя. У свій час саме його, який прибув на фронт з патефоном, прозвали «маестро»; те, що він робив в повітрі називали «небесним джазом», а створення в підрозділі музичного ансамблю лише підтвердило його титул. Прізвище головного героя Титаренко теж з’явилось не просто так. Під час роботи над сценарієм Леонід Федорович спілкувався з багатьма фронтовиками, у тому числі з тричі Героєм Радянського Союзу Іваном Кожедубом, який розповів історію про легендарного льотчика Дмитра Титаренка, у парі з яким вони разом знищили в 1945 році німецького аса Курта Ланге. Саме кіновиробництво і його технічні засоби вимагали від Л. Бикова великого терпіння, напруження та відданості своїй справі. Коли всі кабінети чиновників були пройдені, залишився ще один, у якому працював С. Д. Безклубенко – тоді заступник заввіділу культури ЦК КПУ. Саме він, переглянувши фільм, і взяв на себе відповідальність, твердо порадивши режисеру нікого більше не слухати, не робити ніяких поправок і пускати картину на екрани.

Думаю про свій вчинок, який суперечив на той час офіційній культурній політиці, Сергій Данилович ніколи не пошкодував. Цей фільм також безсумнівна перемога актора і режисера Леоніда Федоровича Бикова, який як актор отримав Першу премію за кращу чоловічу роль, а фільм було нагороджено Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка, срібною медаллю ім. О. Довженка, він отримав три іноземні премії, це був один з найкращих воєнних фільмів в прокаті СРСР.

Треба зазначити, що С. Безклубенко ще з університетської лави був таким собі «поміркованим дисидентом»: він завжди мав свою особисту думку і сміливість її відстоювати. Саме з цих причин упродовж навчання в університеті його двічі піддавали процедурі відрахування з лав студентства. І тільки збіг об’єктивних обставин (політичні репресії в тодішньому суспільстві) завадив, на його щастя і щастя українськоїх культури, довести ці процедури до логічного кінця. Ці риси особистості ювіляра позитивно даються взнаки, коли йому випало здійснювати керівництво українською культурою на посту міністра. На цій посаді С. Безклубенко зробив чимало корисного для розвитку української національної культури: організував створення театрів Драми і Комедії, Молодіжного театру, Дитячого музичного театру, другого лялькового театру в Києві, театру Юного глядача у містах Запоріжжя та Суми, Будинків органної та камерної музики у Києві та в ряді областей, духового та естрадно-симфонічного оркестру в Києві й різноманітних художніх колективів (Театр пісні, Ансамбль класичного балету, Ансамбль автентичної народної пісні) та ін.

За своє життя Сергій Данилович пройшов великий трудовий шлях від журналіста – завідувача відділом редакції донецької обласної газети до міністра культури України. Він здобув наукові звання кандидата мистецтвознавства та доктора філософських наук, високі звання і нагороди. Багато років Сергій Данилович працював на посаді проректора з наукової роботи КНУКіМ виховував талановитих аспірантів і докторантів, талановиту молодь, працював як науковець в галузях науки і культури, філософії та мистецтвознавства.



Сьогодні напередодні його вісімдесятиріччя хотілося б побажати Сергію Даниловичу довгих років життя, любові від його родини, друзів, учнів і колег. Творіть наш шановний, дорогий Метр, так довго, наскільки вистачить Вашого натхнення.

Feci quod potui, faciant meliora potentes
ДРУКОВАНІ ПРАЦІ

Зробив, що міг;

хто може, хай зробить краще

Хронологічний покажчик
1959

  1. Чому я порвав з баптизмом / С. Д. Безклубенко, Л. Д. Лепихов. – Донецьк : Донбас, 1959.*


1960

  1. Майбутнє кується сьогодні / С. Д. Безклубенко, А. І. Кравченко. – Сталіно, 1960. – 25 с.*




  1. О происхождении христианства // Вопросы атеизма. – Донецк, 1960.*


1961

  1. Дела духовные – дела греховные : заметки журналиста. – Сталино, 1961. – 35 с.*


1965

  1. Мертвое озеро. – Донецк : Донбасс, 1965.*


1966

  1. Донецкому телевидению – десять лет // Донбасс. – 1966. – № 5.*


1967

  1. Город-рабочий : [киноочерк о Донецке] // Донбасс. – 1967.*




  1. Любительское кино // Донецкие ритмы. – Донецк, 1967.*


1969

  1. Публицистика невозможна без публициста // Сов. радио и телевидение. – 1969. – № 9. *


1970

  1. Некоторые проблемы взаимоотношений кино и телевидения (о природе телефильма) : автореф. дис. … канд. иск. / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС, Каф. литературоведения, искусствознания и журналистики. – М., 1970. – 15 с.*




  1. В предчувствии телевидения // Искусство кино. – 1970. – № 12. – С. 86–100. *




  1. Телевизионное кино: история, проблемы, перспективы // Новаторство и художественное многообразие литературы и искусства / А. В. Караганов (отв. ред.). – М., 1970. – С. 89–125.*


1971

  1. Грані творчого методу : [нотатки мистецтвознавця] // Культура і життя. – 1971. – 19 груд. ; 23 груд. – (Питання теорії).




  1. Діапазони мистецтва // Культура і життя. – 1971. – 17 січ. – (Творча трибуна).




  1. Естетика телевізійного кінематографа. Спроба теорії // Культура і життя. – 1971. – 8 лип.




  1. Естетика телевізійного кінематографа. Спроба теорії // Культура і життя. – 1971. – 15 лип.




  1. Естетика телевізійного кінематографа. Спроба теорії // Культура і життя. – 1971. – 22 лип.




  1. Кіно світу і світ кіно // Рад. Україна. – 1971. – 3 листоп.




  1. Міщани у мистецтві : [про дрібнобуржуазну ідеологію в сучас. західноєвроп. мистец. Нотатки мистецтвознавця] // Літ. Україна. – 1971. – 12 листоп.




  1. На хвилях новомодної поетики // Дніпро. – 1971. – № 6.




  1. Поетика трьох потоків : [про творчі методи у мистец.] // Культура і життя. – 1971. – 28 лют. – (Творча трибуна).




  1. Сучасність в кадрі і поза ним // Новини кіноекрана. – 1971. – № 5.


1972

  1. Суспільна природа мистецтва. – К. : Мистецтво, 1972. – 283 с.




  1. «Бен Казей» та інші. Буржуазне телебачення сьогодні : [огляд] // Робітнича газ. – 1972. – 7 січ.

  2. Манівцями екзистенціалізму : [про швед. кінорежисера І. Бергмана] // Літ. Україна. – 1972. – 18 лют.


1974

  1. Політичні виміри мистецтва // Сучасна кінопанорама. – К., 1974.*


1975

  1. Общественная природа искусства / АН УССР, Объедин. совет Ин-та философии и Ин-та государства и права. – К., 1975. – 50 с. *




  1. Телевизионное кино : очерк истории. – К. : Мистецтво, 1975. – 277 с.


1976

  1. Социальная природа искусства. – М. : Знание, 1976. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Эстетика» ; № 3).




  1. Актуальні питання теорії і практики естетики // Філософ. думка. – 1976. – № 1.*




  1. Грані творчого методу. Питання теорії соціалістичного реалізму // Дніпро. – 1976. – № 10. – С. 139–146.


1977

  1. Проблемы искусства в свете практической и духовной деятельности человека : автореф. дис. … д-ра философии / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. – М., 1977. – 42 с.




  1. Взаимообогащение культур – единый процесс // Культура и жизнь. – 1977. – № 12.




  1. Надбання народу : [про розквіт духовних сил трудящих України, про досягнення укр. мистец. розповідає міністр культури УРСР С. Д. Безклубенко] // Робітнича газ. – 1977. – 11 жовт.




  1. Некоторые вопросы совершенствования партийного руководства развитием литературы и искусства // Передовой опыт – в практику партийной работы : материалы республ. науч.-практ. конф. «ХХV съезд КПСС и актуальные вопросы партийного строительства». – К. : Политиздат Украины, 1977. – С. 249–257.

  2. Рубежі культурного зростання : [бесіда з міністром культури УРСР С. Д. Безклубенком] // Під прапором ленінізму. – 1977. – № 23. – С. 69–70.




  1. Симфония дружбы // Муз. жизнь. – 1977. – № 18.




  1. Творити в ім’я Вітчизни : [про здобутки працівників культури і мистец. республіки] // Культура і життя. – 1977. – 5 листоп.




  1. У розквіті духовних сил : [про здобутки укр. рад. культури] // Соц. культура. – 1977. – № 12. – С. 2–5.


1978

  1. Вічна вдячність і любов народу : [втілення в життя ленін. плану монум. мистец.] // Пам’ятники України. – 1978. – № 2. – С. 12–18.




  1. Грани творческого метода [в искусстве] // Радуга. – 1978. – № 8. – С. 129–138.




  1. Грани творческого метода [в искусстве] // Радуга. – 1978. – № 9.*




  1. І землю орють, і вірші пишуть : [про розвиток культури і мистец. в республіці] : бесіда з міністром культури УРСР С. Д. Безклубенком / записала Л. Коробчак // Рад. Україна. – 1978. – 15 черв.




  1. Формувати комуністичні ідеали // Соц. культура. – 1978. – № 4. – С. 3–5.




  1. Художня творчість мас // Наука і культура. – К. : Знання, 1978.*


1979

  1. Розвиток соціалістичної культури, літератури, мистецтва і підвищення їх ролі в комуністичному будівництві : [тема 8. Актуальні питання ідеол. роботи КПРС з метод. порадами пропагандисту] // Під прапором ленінізму. – 1979. – № 2. – С. 17–21.




  1. Навіки разом : [відзначення 325-річчя возз’єднання України з Росією в закладах культури республіки] // Соц. культура. – 1979. – № 1. – С. 1–4.


1980

  1. Важлива ділянка ідеологічної роботи : [участь культосвіт. закладів республіки в роботі по запровадженню рад. свят та обрядів] // Соц. культура. – 1980. – № 3. – С. 1–5.




  1. Крізь призму інтернаціоналізму : [з виступу на ІІІ з’їзді муз. т-ва УРСР] // Культура і життя. – 1980. – 26 жовт.




  1. Крізь призму інтернаціоналізму : [про розвиток культури та мистец. в УРСР] // Музика. – № 6. – С. 6–7.




  1. Мистецькі мости єднання : [до відкриття Днів культури Соц. Республіки Хорватії в УРСР] : бесіда з міністром культури УРСР С. Д. Безклубенком / вів бесіду В. Жолдак // Культура і життя. – 1980. – 18 верес. – (Культурне будівництво).




  1. Працювати по-ленінському // Культура і життя. – 1980. – 20 січ.


1981

  1. Розвиток культури в Українській РСР = Cultural advancement of the Ukrainian SSR. – К. : Політвидав України, 1981. – 18 с.




  1. Виконуючи рішення партії : [про здобутки і завдання працівників культури і мистецтва республіки] // Культура і життя. – 1981. – 8 лют.




  1. Горизонты творчества // Театр. – 1981. – № 4.




  1. Культармієць на селі // Сіл. вісті. – 1981. – 22 лип.




  1. Народное и любительское искусство // Бюллетень комиссии УССР по делам ЮНЕСКО. – 1981. – № 2 (22). – С. 5–6. – [англ.]




  1. Песня и труд рядом идут : [о достижениях и задачах работников культуры и искусства республики] // Правда Украины. – 1981. – 8 янв.




  1. Підсумки і перспективи : [про розвиток культ.-освіт. роботи та самодіяльного мистецтва на Україні] // Соц. культура. – 1981. – № 6. – С. 4–7.




  1. Примножуються духовні багатства : [про здобутки працівників культ. та мистец. республіки] : бесіда з міністром культури УРСР С. Д. Безклубенком / записала Л. Коробчак // Робітнича газ. – 1981. – 3 лют.

  2. Промова товариша С. Д. Безклубенка на XXVІ з’їзді Компартії України // Рад. Україна. – 1981. – 13 лют.




  1. Речь товарища С. Д. Безклубенка на XXVІ съезде Компартии Украины // Правда Украины. – 1981. – 13 февр.




  1. Промова Сергія Безклубенка [на VIII з’їзді Спілки письменників України] // Літ. Україна. – 1981. – 21 квіт.




  1. Ходою звершень : [про розвиток культури і мистец. в республіці] // Культура і життя. – 1981. – 24 лип.




  1. Чуття єдиної родини : [розвиток театр. мистец. на Україні] // Укр. театр. – 1981. – № 1. – С. 2–6.


1982

  1. Природа искусства : о некоторых сторонах художественного творчества. – М. : Политиздат, 1982. – 165 с. – (Над чем работают, о чем спорят философы).




  1. Квітнути нашій культурі : [про діяльність культ.-освіт. закладів УРСР] // Соц. культура. – 1982. – С. 4–7.




  1. Многоголосие созидания и дружбы : [мастера искусства Украины в преддверии празднования 60-летия образования СССР] // Муз. жизнь. – 1982. – № 10. – С. 1.




  1. На гребне приливной волны : [о поисках и свершениях театров УССР накануне 60-летия образования СССР] // Театр. жизнь. – 1982. – № 6. – С. 10–12.




  1. От осознанной технологии к поэтике // Мастерство в фильме. – К. : Мистецтво, 1982.*




  1. La Cultura, Vinculo Para Unir Naciones // Tiempo de la Cultura. – Mexico, 1982. – martes 3. – C. 2.


1983

  1. Важная сфера в жизни общества // Бюллетень комиссии УССР по делам ЮНЕСКО. – 1983. – № 1 (25). – С. 22–26. – [англ.]

  2. Настроїмося на справу! : [про розвиток культури в республіці] // Культура і життя. – 1983. – 1 січ.


1986

  1. Грани творческого метода. – К. : Мистецтво, 1986. – 197 с.




  1. Велика програма творення : [про проект нової ред. Програми КПРС] // Нар. творчість та етнографія. – 1986. – С. 3–8.




  1. Зарубежное кино и телевидение : некоторые итоги борьбы // Современный кинопроцесс и действительность : [сб. ст.]. – К., 1986. – С. 137–156.




  1. Міцна і чиста, мов алмаз : основи кіномистецтва : рік навчання третій : урок шостий : «Українська кіноскладова частина багатонаціонального радянського кінематографа» // Новини кіноекрана. – 1986. – № 2. – С. 10–11.




  1. Ред. : Современный кинопроцесс и действительность : [сб. ст.] / отв. ред. С. Д. Безклубенко ; АН УССР, ИИФЭ им. М. Рыльского. – К. : Наук. думка, 1986. – 176 с.


1987

  1. Енергія оновлення у мистецтвознавстві // Нар. творчість та етнографія. – 1987. – № 3. – С. 11–18.




  1. Художественный процесс: вопросы организации и экономики // Великий Октябрь и социалистическая культура : сб. науч. тр. / А. Г. Костюк ; ИИФЭ им. М. Рыльского. – К. : Наукова думка, 1987. – С. 42–81.


1988

  1. Музы на ложе Прокруста : [взаимоотношения искусства и религии]. – К. : Мистецтво, 1988. – 197 с. : ил.


1989

  1. Вектори оновлення : [до критики філософії мистецтва] // Методологічні проблеми мистецтвознавства : зб. наук. пр. / ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН УРСР. – К., 1989. – С. 38–55.

  2. Рождение нового метода : [соц. реализм в киноискусстве] // Традиции и новаторство советского киноискусства. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 3–57. *




  1. Спокутна жертва або «Хрещення» Русі і доля вітчизняного мистецтва // Нар. творчість та етнографія. – 1989. – № 3. – С. 26–34.




  1. Ред. : Традиции и новаторство советского киноискусства / В. В. Авксентьева, С. Д. Безклубенко, С. Г. Зинич [и др.] ; отв. ред. С. Д. Безклубенко ; ИИФЭ им. М. Рыльского АН УССР. – К. : Наук. думка, 1989. – 222 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 6 Софія Русова педагог, державний діяч, просвітитель (до 155-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2010
Лога Т. В., зав сектору наук організації та зберігання фондів філії днпб україни ім. В. О. Сухомлинського
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПоетеса тетяна ульянівна корнійчук (до 60-річчя від дня народження) Біобібліографічний нарис
Поетеса Тетяна Ульянівна Корнійчук : біобібліогр нарис до 60-річчя від дня народження / Сарненська центральна районна бібліотека;...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка