Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012



Сторінка9/15
Дата конвертації13.04.2017
Розмір2.64 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

1986

  1. Соломонов М. Логіка творчості // Друг читача. – 1986. – 16 жовт.

Рец. на кн.: Грани творческого метода. – К. : Мистецтво, 1986. – 197 с.
1989

  1. Горкавий С. Театральний поміст «мистецтва» // Укр. театр. – 1989. – № 4. – С. 20.

Рец. на кн.: Музи на ложі Прокруста. – К. : Мистецтво, 1988. – 197 с.
1992

  1. Безклубенко С. Д. // Митці України : енцикл. довід. / [упоряд.: М. Г. Лабінський, М. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького]. – К. : Укр. енцикл., 1992. – С. 54.


1994

  1. Таубман Д. Кинематограф Киры Муратовой / Д. Таубман // Преображение. Русский феминистский журнал. – 1994. – № 2. – С. 133–143.

1995

  1. Безклубенко С. Д. // Мистецтво України : енцикл. : в 5-ти т. / [редкол.: А. В. Кудрицький та ін.]. – К. : «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. – Т. 1 : А–В. – С. 172.

1997

  1. С. Д. Безклубенко // Мистецтво України : біограф. довід. / [за ред. А. В. Кудрицького]. – К. : «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 48.


2000

  1. С. Д. Безклубенко // Хто є хто в Українi : [довiдник]. – К., 2000. – С. 26.


2002

  1. Будем, жить, маэстро! // Сегодня. – 2002. – 16 апр.




  1. Станішевський Ю. Багатогранність таланту / Ю. Станішевський // Культура і життя. – 2002. – 4 груд.




  1. Станішевський Ю. Багатогранність таланту вченого, педагога, громадського діяча : (до 70-річчя С. Д. Безклубенка) / Ю. Станішевський // Нар. творчість та етнографія. – 2002. – № 5/6. – С. 102–104.


2003

  1. Безклубенко С. Д. // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Ін-т енцикл. досліджень НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 376.




  1. Денисенко В. 25 лет счастья в драмах и комедиях / В. Денисенко // День. – 2003. – 29 нояб. (№ 217). – С. 7.




  1. Кравченко І. Кіно і влада: історія любові // Київ. – 2003. – № 9. – С. 175–180.

Рец. на кн. Українське кіно: начерк історії. – К. : КНУКіМ, 2001. – 169 с.
2004

  1. Капельгородська Н. М. Кіномистецтво України в біографіях : [кінодовідник] / Н. М. Капельгородська, Є. С. Глущенко, О. Р. Синько ; Держ. комітет телебачення і радіомовлення України, Ін-т фольклористики та етнології НАН України, Музей-майстерня та Благодійний меморіальний фонд І. Кавалерідзе. – К. : АВДІ, 2004. – С. 52.


2005

  1. Пономар Л. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України у 2004 році / Л. Пономар // Нар. творчість та етнографія. – 2005. – № 1. – С. 114.


2006

  1. Культура і мистецтво у сучасному світі : наук. записки КНУКіМ. – К. : КНУКіМ, 1998– .

Вип. 7. [зб. на честь С. Д. Безклубенка. До 75-річчя від дня народження] / редкол.: М. М. Поплавський, С. Д. Безклубенко [та ін.]. – К., 2006. – 254 с.


  1. Кунгурцева О. Леонид Быков: «Жить не хочется. Просто не вижу смысла. Что-то сломалось во мне. И ремонту не подлежит. Все беcсмысленно. Кроме природы. Мы – навоз» / О. Кунгурцева, В. Цымбал // Бульвар Гордона. – 2006. – 11 апр. (№ 15). – С. 8.


2007

  1. Станішевський Ю. Багатогранність таланту / Ю. Станішевський // Уряд. кур’єр. – 2007. – 27 лип. – С. 7.


2008

  1. Чужинова И. 30 лет со «свистом». Одним из первых в нашей столице открывает свой сезон Театр драмы и комедии на левом берегу Днепра / И. Чужинова // День. – 2008. – 10 сент. (№ 161). – С. 8.


2009

  1. Вергелис О. Театр времен «войны» и демократов. Режиссер Эдуард Митницкий: «Публика сегодня идет в зал, словно в бомбоубежище» / О. Вергелис // Зеркало недели. – 2009. – 05 сент. (№ 33 ). – С. 18.




  1. Інститут культурології: основні результати наукової і творчої діяльності за звітний період // Вісник Академії мистецтв України : наук.-інформ. вид. / НАМ України. – К., 2009. – Вип. 5. – С. 129.


2010

  1. Інститут культурології: основні результати наукової і творчої діяльності за звітний період // Вісник Академії мистецтв України : наук.-інформ. вид. / НАМ України. – К., 2010. – Вип. 6. – С. 137.


2011

  1. Інститут культурології: основні результати наукової і творчої діяльності за звітний період // Вісник Академії мистецтв України : наук.-інформ. вид. / НАМ України. – К., 2011. – Вип. 7. – С. 129, 132, 138.




  1. Хлібко М. Сергій Данилович Безклубенко : від помічника комбайнера до міністра культури України // Кропива : студ. журн. – 2011. – № 19. – С. 12–13.



Веб-бібліографія


  1. Безклубенко Сергій Данилович [Електронний ресурс] // Міністри культури попередніх років // Міністерство культури України. – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/94906. – Назва з титул. екрану.




  1. Безклубенко Сергій Данилович [Електронний ресурс] // Вікіпедія Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Безклубенко_Сергій_Данилович. – Назва з титул. екрану.




  1. Депутати ВР УРСР 10-го скликання [Електронний ресурс] // Вікіпедія Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Безклубенко_Сергій_Данилович. – Назва з титул. екрану.




  1. Аргун А. Х. Люди, как статуэтки... [Электронный ресурс] / А. Х. Аргун // Абхазия: ад в раю (письма к погибшему сыну). – Сухуми, 1994. – Режим доступа: http://www.abkhaziya.org/books/argun/10.html




  1. Білецька Неоніла: «Актор не повинен накопичувати негатив» [Електронний ресурс] / Н. Білецька // Демократична Україна. – 2007. – Режим доступу: http://www.dua.com.ua/2007/030/arch/8.shtml




  1. Богуцький Ю. Проблеми збереження історичної культурології в аспекті збереження самобутності української культури [Електронний ресурс] / Ю. Богуцький // Он-лайн версія видання Мистецький олімп України. – 2009. – Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/olimp2009/1/2.html

  2. Вергелис О. Театр времен «войны» и демократов. Режиссер Эдуард Митницкий: «Публика сегодня идет в зал, словно в бомбоубежище» [Электронный ресурс] / О. Вергелис // Всеукр. портал «Культура». – Режим доступа: http://kultura.com.ua/page.jsp?id=2332



  1. Відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=16&Itemid=87




  1. Відділ науково творчих досліджень з теорії та історії культури Інституту культурології НАН України // http://www.icr.kiev.ua/ukr/Viddil_teoriyi_ta_istoriyi_kulturi/




  1. Гаража С. Советские таланты : четыре имени [Электронный ресурс] / С. Гаража // Коммунист. – 2008. – № 65. – Режим доступа: http://www.komunist.com.ua/article/18/7413.htm




  1. Григорович А. Глас вопиющих в Пуще-Водице [Электронный ресурс] / А. Григорович // Зеркало недели. – 1995. – 18 нояб. (№ 46). – Режим доступа: http://zn.ua/CULTURE/glas_vopiyuschih_v_pusche-voditse-533.html




  1. Груша Х. «Нас называли Киевской Поганкой…» [Электронный ресурс] / Х. Груша, М. Борисова // Интересный Киев. – Режим доступа: http://www.interesniy.kiev.ua/zhizn-v-kieve/razvlecheniya-i-otdyh-kievlyan/teatralnaya-zhizn/nas-nazyvali-kievskoi-pogankoi




  1. З історії підготовки і створення «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область» – передмова до видання: «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область, Новосанжарський район» // Охорона культурної спадщини Полтавщини. – 2010. – 07 лют. – Режим доступу: http://www.spadshina.pl.ua/2010-01-09-07-11-50/4-2010-01-08-21-11-18/243--q-q-q-q




  1. Інститут культурології : основні результати наукової і творчої діяльності за 2009 р. [Електронний ресурс] // Вісник Академії мистецтв України. – К., 2009– .

Вип. 5 / редкол.: А. В. Чебикін (голова), І. Д. Безгін, Ю. П. Богуцький [та ін.]. – Режим доступу: http://academia.gov.ua/Visnyk_2009.doc


  1. Киянский Д. Театр Митницкого – сцена и жизнь. Наша страна очень нуждается в режисерах. Талантливых и порядочных [Электронный ресурс] / Д. Киянский // Зеркало недели. – 2001. – 02 июня (№ 21). – Режим доступа: http://zn.ua/articles/24672




  1. Кобельнюк А. Вот так и носимся с чистой доской в мозгах [Электронный ресурс] / А. Кобельнюк // Ракурс. – Режим доступа: http://rakurs.pl.ua/expresiya/77623-vot-tak-i-nosimsja-s-chi..




  1. Косничук Э. «Когда я увидел полные слез глаза Леонида Быкова, понял: ему срочно нужна помощь», – вспоминает бывший министр культуры украины Сергей Безклубенко [Электронный ресурс] / Э. Косничук // Факты. – 2003. – 15 апр. – Режим доступа: http://fakty.ua/75422-quot-kogda-ya-uvidel-polnye-slez-glaza-leonida-bykova-ponyal-emu-srochno-nuzhna-pomocsh-quot----vspominaet-byvshij-ministr-kultury-ukrainy-sergej-bezklubenko?logout=1




  1. Крук О. Створення етнографічних комплексів та експозицій як один з напрямків розвитку українського музейництва 1960-х – 1980-х років [Електронний ресурс] / О. Крук // Краєзнавство : наук. журнал / гол. ред. П. Тронько. – 2009. – № 1–2. – С. 120–126. – Режим доступу:

http://www.history.org.ua/JournALL/kraj/kraj_2009_1/17.pdf


  1. Народный артист России композитор Павел Слободкин в программе «Мастера». Ведущая – Диана Берлин [Электронный ресурс] // Голос России. – 2010. – 10 июня. – Режим доступа: http://rus.ruvr.ru/2010/06/10/9617962.html




  1. Олтаржевская Л. Театр вывернулся наизнанку [Электронный ресурс] / Л. Олтаржевская // Культура и искусство Украины. – 2010. – 23 сент. – Режим доступа: http://what.in.ua/page/teatr-vyvernulsja-naiznanku




  1. Повелительница короля духовых инструментов Ирина Калиновская : «Мы или супербогатая нация, или недальновидные люди» [Электронный ресурс] // Интересный Киев: интернет-проект. – Режим доступа: http://www.interesniy.kiev.ua/znamenitye-kievlyane/sovremennye-kievlyane/povelitelnitsa-korolya-duhovyh-instrumentov




  1. Презентація наукових видань Інституту культурології Національної Академії мистецтв України, 14 травня 2010 р. [Електронний ресурс] // Національна парламентська бібліотека України. – Режим доступу: http://www.nplu.org/ua/events/2010/NAMU/NAMU.html




  1. Про ювілейну конференцію в Історичній бібліотеці України [Електронний ресурс] // Національна історична бібліотека України. – Режим доступу: http://www.dibu.kiev.ua/page.php?id=85




  1. Роман Карцев : «С советской властью мы не боролись – она развалилась сама» [Электронный ресурс] // Бульвар Гордона. – 2007. – 25 дек. (№ 52), – Режим доступа: http://www.bulvar.com.ua/arch/2007/52/47720ffd62be5/




  1. Ситуація постмодернізму в Україні : круглий стіл в ред. журналу «Кіно-Театр» 11 верес. 2001 р. [Електронний ресурс] // Кіно-театр. – 2001. – № 6. – Режим доступу: http://www.ktm.ukma.kiev.ua/2001/6/index.htm




  1. Соціально-економічний розвиток Красноградщини в 60-і – 80-і роки [Електронний ресурс] // Сайт міста Красноград Харківської області. – Режим доступу: http://krasnograd.org.ua/history.php?h=8




  1. Чернега В. Противостояние [Электронный ресурс] / В. Чернега // Коммунист. – 2008. – № 24. – Режим доступа: http://www.komunist.com.ua/article/8/6644.htm




  1. Чужинова И. В сентябре нашему театру исполнилось 30 лет со дня основания! [Электронный ресурс] / И. Чужинова // Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. – Режим доступа: http://www.drama-comedy.kiev.ua/news-archive/88-30-.html



Actum atque tractatum
ВИБРАНІ РЕЦЕНЗІЇ

НА КНИГИ

С. Д. БЕЗКЛУБЕНКА

Зроблено і обговорено

І. С. Корнієнко,
доктор мистецтвознавства,

ректор Київського державного

театрального інституту ім. І. Карпенка–Карого

Про суспільну природу мистецтва
Рец. на кн. : Суспільна природа мистецтва / С. Д. Безклубенко. – К. : Мистецтво, 1972. – 283 с.
В історичних рішеннях XXIV з’їзду КПРС, в доповідях та промовах товариша Л. І. Брежнєва підкреслена виключно важлива роль літератури та мистецтва в духовному житті радянського суспільства, у вихованні нової людини, дано глибоку оцінку сучасного розвитку мистецтва, аналізуються його провідні тенденції, що засвідчує важливість завдань, які висуває практика комуністичного будівництва перед усією радянською художньою культурою і зокрема перед теорією мистецтва.

Одним із таких завдань є розробка загальної теорії мистецтва як суспільно-історичного явища, підпорядкованого об’єктивним закономірностям розвитку виробництва та культури. Однак вже перші сучасні дослідження виявили його надзвичайну складність: мистецтво має безліч зв’язків з суспільством, з історією та світовою культурою; до того ж воно розвивається за своїми внутрішніми законами, які не можна безпосередньо вивести лише з фундаментальних закономірностей базису та надбудови. Мистецтво як об’єкт вивчення, потребує адекватного методу аналізу та відповідного науково-термінологічного апарата.

На нашу думку, заслуговує схвалення спроба С. Д. Безклубенка розв’язати ряд важливих, принципових питань загальної теорії мистецтва, дослідити його суспільну природу в аспекті різноманітних зв’язків та співвідношень з дійсністю, з різними суспільними явищами, як духовними, так і матеріальними.

Мистецтво автор розглядає як діяльність людей, спрямовану на створення предметів для задоволення особливих, естетичних потреб.

Мета книги – дослідити соціальні, гносеологічні (світоглядні) та ідеологічні функції мистецтва щодо дійсності. Викладений в ній матеріал багатий оригінальними спостереженнями, цікавий обгрунтованими висновками, хоча де в чому й дискусійний. Та і сам С. Безклубенко не наполягає на остаточності своїх висновків. Навпаки, свою працю він просить розглядати як «наукове припущення, що потребує подальшої перевірки». Це припущення не позбавлене підстав – книга безумовно заслуговує на увагу.

Авторський задум втілюється в трьох розділах: «Мистецтво як виробництво», «Мистецтво як пізнання», «Мистецтво як форма суспільної свідомості». Поетика мистецтва відповідно розглядається як технологія, як гносеологія і як ідеологія, тут автор дав багато оригінальних ідей, зумів по-новому висвітлити старі, але досі не досліджені проблеми і запропонував шляхи їх розв’язання. Саме так підходить автор до проблеми генезису форм у театрі, кіно, телевізійному мистецтві («Поетика як технологія»), розглядаючи складний процес перетворення технічних засобів на виражальні, притаманні кожному мистецтву. Методика такого дослідження заслуговує спеціального вивчення.

Багато уваги приділяє С. Безклубенко з’ясуванню закономірностей виникнення видів мистецтва, виходячи з потреб економіки, гносеології та ідеології. Становище таких видів сучасного мистецтва, як архітектура, театр, кіно, телебачення, котрі не тільки втягуються в певні системи економічних відносин, але й становлять своєрідні економічно функціонуючі системи, зумовлює дослідження економічної природи мистецтва. Наукове розв’язання цього питання має важливе практичне значення не лише в справі організації правильного функціонування мистецтва в процесі комуністичного будівництва, але й в боротьбі проти застарілих або помилкових уявлень та чужих нам тверджень про мистецтво і його роль в суспільному житті, в непримиренній ідеологічній боротьбі з концепціями буржуазних теорій про природу творчого методу, єдності теми і змісту, походження художньої теми. Автор підкреслює, що він розглядає не особливості мистецтва як суспільного явища, а саме суспільну природу мистецтва як виробництва, як пізнання та як суспільної свідомості.

На наш погляд, заслуговує схвалення те, що С. Безклубенко будує своє дослідження на ґрунті живої художньої творчості, на основі тих різноманітних джерел, дають можливість визначити сутність мистецтва, його суспільну природу та ідеологічні функції.

Складний процес становлення мистецтва розкритий у книзі докладно. Щоправда, автор не завжди чітко визначає реальне походження художніх форм, іноді робить це спрощено, дещо схематично. Багато уваги приділяє він кіномистецтву, звертається до творчого досвіду та (багатющої теоретичної спадщини видатного радянського кінорежисера С. М. Ейзенштейна. Проте твердження автора про послідовні стадії застосування та осмилення монтажу в кіно полемічні, або потребують уточнення. Так, він твердить: «Спочатку його використовували чисто випадково і дуже примітивно, далі – цілеспрямовано, намагаючись звести до нього весь процес створення фільму, бо вважалт його своєрідною особливістю, «специфікою» кіно. Нарешті, монтаж став універсальним засобом творчості, причому тільки в кіно» (С. 109–110). По-перше, в ті часи, коли монтаж використовували «випадково і дуже примітивно», зовсім не народився як засіб художньої виразності, а існував тільки як технічний засіб і тому ще не був образною темою, яку кінематографісти змогли плідно використовувати. По-друге, монтаж став «універсальним засобом творчості» не на етапі, що його вказав автор, не тоді, коли була створена і наукова теорія. Адже сам С. Безклубенко слушно зазначає, що монтаж як фундаментальний, загальний принцип створення художнього образу значно старший за кінематограф, він існував у кожному мистецтві завжди саме як «універсальний засіб творчості». Інша річ, що у кінці двадцятих років монтаж став, нарешті образною системою і дійсно увійшов у специфіку кіно, хоч по-справжньому осмнслений був трохи пізніше. Отже, не слід, очевидно, було тлумачити живий мистецький процес, виходячи лише з трьох етапів розвитку кожного мистецтва, визначених автором: реальний процес виявляється набагато складнішим. Потребує аргументацій і більшої чіткості визначення суті методу соціалістичного реалізму як логіки ідей робітничого класу. З деякими спостереженнями автора, як уже говорені можна було б посперечатися докладніше, це була б полеміка, викликана новизною чи своєрідністю постановки або розв’язання того чи іншого питання. Можна було б, приміром, побажати більш досконалого висвітлення питання світоглядного та ідеологічного відношення мистецтва до дійсності, маючи на увазі, що між ними не можна встановити чіткої межі. Всі ці питання дуже і дуже серйозні і потребують більш ґрунтовних мотивацій.

У книжці є цінні, змістовні сторінки, присвячені захисту соціалістичного реалізму від нападок наших ідейних ворогів. С. Д. Безклубенко рішуче виступає проти суб’єктивізму в теорії мистецтва, проти формалізму та різних проявів інтуїтивізму, переконливо доводячи плідність основоположних принципів соціалістичного мистецтва – партійності, народності, інтернаціоналізму, відданості справі боротьби за краще майбутнє всього людства. Автор успішно полемізує з буржуазними концепціями «винятковості», «таємничості» художньої творчості, розкриває, спираючись на засади марксистсько-ленінської філософії та естетики, суспільно-ідеологічні джерела та об'єктивний зміст цих антинаукових концепцій. Водночас С. Безклубенко не цурається наукової полеміки з мистецтвознавцями, принципові позиції яких він поділяє, але розходиться в оцінці або розумінні конкретних явищ мистецтва.

Загалом С. Д. Безклубенко написав серйозну наукову працю, побудовану на досконало вивченому різноманітному матеріалі мистецтва, філософії, естетики, на знанні першоджерел, на аналізі творів вітчизняних та зарубіжних митців та вчених.
Л. Т. Левчук,
доктор філософских наук,

професор Київського національного

університету ім. Т. Г. Шевченка
Теория и практика нового жанра
Рец. на кн. : Телевизионное кино : очерк истории / С. Д. Безклубенко. – К. : Мистецтво, 1975. – 277 с.
«В нашей стране действуют свыше ста мощных телецентров, и почти каждый из них – крупное фильмопроизводящее предприятие, равное по мощности средней киностудии. Ежегодно на экраны телевизоров вьпускается более пятисот новых телевизионных фильмов. Это – мощное средство борьбы за утверждение коммунистических идеалов, и необходимо его всемерно совершенствовать и развивать», – зтими словами заканчивается книга С. Д. Безклубенко «Телевизионное кино». Эти слова могли би открыть исследование, так как все оно проникнуто глубокой и искренней заинтересованностью в судьбе советского телевизионного фильма. И это понятно. Кинематограф стал полноправным жанром телевизионного искусства. История его развития была и непростой, и нелегкой. Ему следовало овладеть собственной логикой, собственными законами развития, органично войти в характерный для телевидения способ видения мира.

Возраст телевизионного фильма. как и возраст нового искусства –телевидения, – невелик и исчисляется, по сути, двумя десятилетиями. Рождение нового искусства с присущей ему жанровой полифоничностью, поисками новых форм творчества и средств выражения происходит буквально на наших глазах. И этот процесс никого не оставляет безразличным: ни тех, кто является непосредственным творцом телевизионного искусства, в творческих поисках постигая его художественную специфику, ни тех, кто составляет его многомиллионную аудиторию.

Телевидение сегодня – как новый развивающийся вид искусства – явление настолько многогранное, что на современном зтапе развития теории телевидения необходимо идти по пути строгой научно-теоретической детализации предмета иселедования. О телевидении в целом написано немало, и мы можем последовательно проследить пути формирования присущих прежде всего телевидению специфических художественных особенностей.

Теория телевидения, без которой вряд ли возможно анализировать один из жанров зтого искусства, дана в книге с учетом специфики иселедования. Так центром общей теории телевидения становитея способ видения мира – «человек и событие». Человек существует в качестве основного средства изображения и становитея «мерилом показанного события».

Многие страницы книги дают возможность под новым углом зрения проверить и уточнить наши общие представлення и знания о телевидении в целом. Но чем активнее они наслаиваютея у каждого из нас, тем с большей силой проявляется интерес к углубленному теоретическому исследованию телевизионных фильмов.

Книга С. Д. Безклубенко радует четкой теоретической ориентацией, стремлением к логически аргументированной постановке интересующих автора проблем.

Следует отметить, что проблемы, попавшие в поле зрения автора, требовали всестороннего зстетического осмысления опыта создания телевизионных фильмов в нашей стране и за рубежом. На основе марксистских методологических принципов автор стремился исследовать существующие в советской и зарубежной литературе точки зрения, разнообразный фактический материал, почерпнутый из практики развития кино, телевидения, теледраматургии, учитывая при этом особенности создания и восприятия телефильмов. Согласимся, что эта задача для теоретического исследования далеко не проста.

В первой главе «Взаимопроникновение кино и телевидения» автор убедительно показывает, как постепенно, шаг за шагом, в активных творческих поисках периода становления телевизионное кино обретало общественное признание. Этот процесе был неотделим от «взросления» телевидения в целом. «Взросления», прежде всего, количествеиного. За десять лет (1950–1959 годы) в стране было построено 54 телецентра, а в 1965 году их было уже 120. Постепенно телевидение приобретало черты подлинной массовости и с развитием каждого нового телевизионного жанра, формирования профессионализма все острее вставала проблема качественной стороны телевизионного искусства.

Книга «Телевизионное кино» дает довольно полное представление об зтапах развития советского телевизионного кинематографа, о тех противоречивих, часто взаимоисключающих точках зрения на будущее телефильма, которые, по сути, сопровождают его на всех этапах развития. Анализ истории становления телефильма не самоцель, а нужен автору, поскольку дает возможность увидеть пройденный путь и найти обьективные критерии оценки сделанного.

Автор стремится показать, «как в условиях телевизионного творчества кристаллизуетея поэтика телевизионного фильма». Зта цель предопределяет не только ряд возможных, но и теоретически необходимых направлений исследования: освещение, во-первых, органической взаимосвязи общей теории телевидения и конкретной отрасли творчества, во-вторих – взаимодействия кино и телевидения, которые складываются в процессе художественного отражения и познания обьективной действительности.

Одновременно автор видит, по меньшей мере, четыре измерения, четыре грани, составляющие поэтику телефильма: идеологическую, гносеологическую, психологическую и технологическую. А это вызывает необходимость включить исследование природы телевизионного фильма в общеэстетическую проблему специфики художественного развития социалистической культуры.

Телевизионный фильм как один из жанров искусства подчиняется общим закономерностям художественного творчества. А одна из важнейших его закономерностей заключается в диалектике отражения, выражения и восприятия, то есть того пути, который проходит каждое произведение искусства, система его художественных образов в процессе своего создания.

Художник, активно участвуя в жизни народа, постоянно познает окружающую действительность, год от года накапливает впечатления, знания, тот индивидуальный опыт, который составит основу его творчества.

Толчок к активизации творческих сил художника дает познание им определенных процессов и явлений, и как отражение объективной действительности начинает формироваться замысел произведения. Одновременно складывается и второе звено процесса художественного творчества, так как в каждом произведении искусства нас интересует не механически перенесенные в художественную канву факты действительности, а их творческое осмысление, выражение в произведении авторской позиции. И, естественно, чем богаче, глубже личность самого художника, чем активнее участвует он в жизни своего народа, тем художественно более зрелым, граждански значительным будет созданное им произведение.

Практика развития советского телевизионного фильма убедительно это подтвердила. И не случайно большой творческий успех выпадал на долю тех произведении, которые можно было бы назвать сопричастными нашему времени. Среди таких произведений автор называет «Летопись полувека», «Вызываю огонь на себя», «Майор Вихрь», «Солдаты Отчизны» и многие другие.

И, наконец, третье звено процесса художественного творчества – восприятие произведения. Включение восприятия в процессе творчества дает возможность найти объективную зависимость между творчеством и восприятием и изучить вопросы идейно-эстетического влияния искусства на человека.

Проблеме восприятия телевизионных произведений в рецензируемой книге уделено много внимания. Здесь верно акцентируется внимание на технических и психологических условиях восприятия телевидения. Мы склонны думать, что некоторые авторы, считающие, что в принципе нет никакого различия между психологическими условиями восприятия в кинозале и на телевизионном экране, несколько упрощают проблему.

Исследование телевизионного фильма позволяет осмыслить и раскрыть специфику телевидения как формы образного отражения и познания мира, как новое средство освоения художником объективной действительности. Автор справился с этой задачей. В книге С. Д. Безклубенко умело прослежена специфика становления телевизионного фильма на различных этапах художественного творчества. Как и во всяком большом монографическом исследовании, можно выделить те главы, которые несут наибольшую идейно-теоретическую нагрузку и в полной мере выражают авторскую позицию. Такими главами, на наш взгляд, являются «Взаимовлияние кино и телевидения», «Общественная природа телевидения», «Творчество как труд».

Адресованная практикам и теоретикам кино и телевидения, всем, кто интересуется этими двумя, поистине «сегодняшними» видами искусства, книга С. Д. Безклубенко явится важным вкладом в развитие эстетики телевидения, приобретет свою читательскую аудиторию.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Схожі:

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008

Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconВипуск 6 Софія Русова педагог, державний діяч, просвітитель (до 155-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2010
Лога Т. В., зав сектору наук організації та зберігання фондів філії днпб україни ім. В. О. Сухомлинського
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconПоетеса тетяна ульянівна корнійчук (до 60-річчя від дня народження) Біобібліографічний нарис
Поетеса Тетяна Ульянівна Корнійчук : біобібліогр нарис до 60-річчя від дня народження / Сарненська центральна районна бібліотека;...
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Бібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012 iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка