Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів



Сторінка5/21
Дата конвертації14.09.2017
Розмір4.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Методи оцінювання показників якості роботи університетської бібліотеки
В цій статті розглянуто методи, за якими здійснювалися вибір параметрів оцінювання якості роботи наукової бібліотеки технічного університету. Наведено результати самоцінювання одного з підрозділів бібліотеки за допомогою методу анкетування. Показано, яким чином за допомогою методу експертних оцінок виявлено найважливіший показник якості оцінювання роботи окремого відділу бібліотеки. Базуючись на отриманих результатах та використовуючи обрані методи, можна розпочинати перший етап впровадження системи керування якістю бібліотеки – самооцінювання її роботи.

The approaches which used to select the quality estimation parameters in university library were discussed. The results of self–estimation of ones library department based on survey method were obtained . Using ranking method it was defined the most important quality factor. Based on obtained results we can starting the first stage to implementation of quality management system – self–estimation methods.
Розвиток світової економіки на сучасному етапі свідчить, що якість продукції та послуг стала визначальним чинником успішної господарської діяльності підприємств та організацій. В останнє десятиріччя у сфері якості сталися докорінні зміни, що адекватно відбивають прискорення технічного розвитку промисловості та індустрії. На сьогоднішній день стала актуальною проблема забезпечення якості освіти. Управління освітою, зокрема її якістю - складний, багатогранний і нелінійний процес, який повинні постійно координувати й корегувати суб'єкти управління, відповідно до соціально-педагогічних умов його функціонування.

В умовах ринкової економіки зростає актуальність впровадження менеджменту якості в бібліотеки з метою забезпечення високого рівня якості продуктів і послуг, яке може повністю задовольнити всі запити сучасних читачів. Якість інформаційних продуктів і послуг, що надаються сучасними бібліотеками, є вагомою складовою, що визначає конкурентоспроможність даних інформаційних центрів. Без забезпечення високої та стабільної якості, що відповідає потребам читачів, неможливо займати лідируючі позиції на інформаційному ринку.

Роботу щодо підвищення якості продукції та послуг необхідно здійснювати за допомогою впровадження основних положень концепції Загального управління якістю в діяльність бібліотек.

Щодо бібліотек загальний менеджмент якості (TQM) є підходом до управління бібліотекою, спрямований на якість і базований на участі всіх бібліотечних працівників у задоволенні потреб читачів і суспільства в інформаційних та культурно-освітніх ресурсах бібліотек.

Створення моделі ділового вдосконалення бібліотеки на основі стандартів серії ISO 9000, стандартизація бібліотечних процесів надають можливість скласти уявлення про бібліотеку як про інформаційну культурно-просвітницьку установу; користуватися порівняльними одиницями обліку бібліотечної роботи для оцінки стану і прогнозу розвитку бібліотечної справи; керуватися єдиними правилами, технологіями, формами створення бібліотечних ресурсів.

Робота бібліотек, в яких впроваджується система менеджменту якості, свідчить про те, що цей процес здійснюється в основному не системно, а частіше на рівні здорового глузду, шляхом пристосування до конкретних умов діяльності запозиченого ззовні досвіду та окремих наукових розробок. А тому здійснюється здебільшого не ефективно. Основною причиною цього є нерозробленість в бібліотекознавстві методологічних, теоретичних і технологічних основ менеджменту якості в сучасних соціально-економічних умовах.

Для вирішення цієї проблеми необхідно піднімати рівень професійного розвитку бібліотечних працівників шляхом проведення тренінгів, дистанційного навчання, самоосвіти в області менеджменту якості, використання такого методу навчання, як коучінг в практиці роботи бібліотек.

Отже, в даний час університетські та інші наукові бібліотеки в усьому світі усвідомлюють необхідність наявності інструментів для ефективного управління. Інтерес до ефективного управління, що став звичним в одних країнах і тільки з'являється в інших, викликаний суттєвими змінами, також вплинув і на організаційну структуру бібліотек.

Якість для бібліотеки - це добре налаштована внутрішня технологія і механізм управління, націлені на інтереси користувача і задоволення його інформаційних запитів. Це означає, що однією з головних задач вищих навчальних закладів на сьогоднішній день є створення системи якості інформаційно-бібліотечних послуг, яка ефективно діє і постійно вдосконалюється, що впливають на підготовку високопрофесійних фахівців, на якість освітнього і науково-дослідного процесів у вищих навчальних закладах.

Якість в роботі бібліотеки варто застосовувати з таких причин:

По–перше, оптимізація робочих процесів;

По–друге, через систему менеджменту якості складають враження про ефективність роботи бібліотеки.

Однак, рівень якості не може бути визначений раз і назавжди. Він постійно оновлюється при виконанні будь–якого виду діяльності всім персоналом бібліотеки без виключення.

На сьогоднішній день університетські та інші наукові бібліотеки у всьому світі усвідомлюють необхідність в наявності інструментів для ефективного управління роботою, що в свою чергу супроводжується істотними змінами, які вплинули і на організаційну структуру бібліотек [1]:



  • бібліотеки вищих навчальних закладів стали використовувати комп'ютери;

  • у всьому світі значна кількість матеріалів пропонується в електронній формі, і вони повинні бути доступні для користувача;

  • природні ресурси поступово виснажуються, і фонди, так само як і традиції організації бібліотечного обслуговування, повинні адаптуватися до вимог, які змінюються. Необхідно знайти інструменти для ефективного використання ресурсів;

  • збільшується обсяг інформаційних ресурсів, доступних через глобальну мережу;

  • постійно зростає значення зв'язків з громадськістю. Бібліотекам потрібні засоби для ознайомлення громадськості і публікації результатів своєї діяльності.

Якість бібліотечно-інформаційної послуги - сукупність властивостей і характеристик (параметрів) послуги, що забезпечують її здатність задовольняти певні (обумовлені або передбачувані) потреби користувача відповідно до його запитів і очікувань;

Якість бібліотечно-інформаційного обслуговування - сукупність властивостей (параметрів) послуг, процесів і умов їх надання, що забезпечують задоволення відповідних потреб користувачів в даному виді обслуговування.

Якість бібліотечно-інформаційних послуг є головною складовою якості бібліотечного обслуговування в цілому, тому виділення обґрунтованих стандартизованих показників рівня якості і методів ідентифікації відповідності набуває актуального значення для вітчизняних бібліотечних установ. Ефективність профільної стандартизації може бути досягнута завдяки впорядкуванню, систематизації, типізації, уніфікації, взаємозамінності і оптимізації її об'єктів. Важливе місце в бібліотечно-інформаційній практиці посяде так звана параметрична стандартизація – стандарти параметрів, що характеризують основні показники якості послуг [2].

Під системою менеджменту якості в бібліотеці розуміють концепцію управління бібліотекою, що є сукупністю дій персоналу бібліотеки, відповідає поставленим, на визначеному періоді часу, вимогам різних категорій читачів, до якості бібліотечно-інформаційних послуг, а також якості сервісу, способам та формам надання інформації.

Для впровадження системи менеджменту якості бібліотека повинна:


  • ідентифікувати процеси, які є необхідними для системи менеджменту якості;

  • встановити послідовність і взаємодію цих процесів;

  • визначити критерії і методи забезпечення ефективної роботи й керування цими процесами;

  • забезпечувати готовність інформації, що є необхідною для підтримки роботи й контролювання цих процесів;

  • вимірювати, контролювати й аналізувати ці процеси, й здійснювати заходи, необхідні для досягнення запланованих результатів і постійного поліпшення [3].

В системі менеджменту якості бібліотеки використовується процесний підхід, що надає змогу розглянути кожний з технологічних процесів, якими опікується бібліотека, та знайти параметри, за якими можна їх поліпшити. Структура системи менеджменту якості містить такі елементи: планування якості, керування якістю, забезпечення якості, контроль якості, поліпшення якості, що наведено на рис. 1.



Рисунок 1 – Структура системи менеджменту якості.

Як вже згадувалося раніше, більшість бібліотек лише розпочинають впроваджувати систему менеджменту якості. Одночасне впровадження системи менеджменту якості в усіх відділах потребує значних зусиль, тож доцільно розпочати з окремого підрозділу.

Одним з відділів наукової бібліотеки, результати роботи якого на сьогодні мають найбільший попит, є відділ електронних ресурсів, який здійснює комплектування фонду електронної бібліотеки повнотекстовими виданнями та забезпечує їх збереження та захист.

На першому етапі впровадження елементів системи менеджменту якості розробимо технологічну мапу процесів, що відбуваються у відділі, на основі положення про електронну бібліотеку, яка зображена на рис. 2 [4].

Одним з підрозділів відділу електронних ресурсів є електронний читальний зал. Через те, що послуги цього підрозділу користуються підвищеним попитом як серед студентів, так і викладачів університету, то було вирішено здійснити самооцінку якості роботи цього підрозділу, використавши метод анкетування.

Результати обробки даних, що отримано за допомогою анкет, наведено на рис 4 – 10).

Для визначення найголовнішого показника якості та наскільки один показник важливіший за інший, застосуємо один із методів кваліметрії – експертний. Для здійснення цього було обрано вісім незалежних експертів та запропоновано їм розташувати головні показники якості роботи відділу електронних ресурсів в порядку їх значущості, найбільш важливому показнику присвоюють найбільший бал. Результати опитування експертів були оброблені у вигляді ранжованих рядів.

- зручність користування пошуковою системою бібліотеки;

- швидкість пошуку документів в електронному вигляді;

- якість електронних документів;

- колекція видань електронної бібліотеки;


- якість обслуговування в електронному читальному залі.

Рисунок 2 – Технологічна мапа процесів, що відбуваються у відділі електронних ресурсів.



Рисунок 3 – Типи електронних документів,

які користуються найбільшим попитом


Рисунок 4 – Атрибути, за якими найчастіше

здійснюється пошук електронних документів


Рисунок 5 – Зручність користування

пошуковою системою бібліотеки


Рисунок 6 – Швидкість пошуку документів


Рисунок 7 – Якість електронного документа


Рисунок 8 – Задоволеність колекцією видань ЕБ


Рисунок 9 – Користування

"Електронною доставкою документів"


Рисунок 10 – Якість обслуговування в ЕЧЗ
Результати опитування експертів наведені у вигляді ранжованих рядів:

1 експерт - ;

2 експерт - ;

3 експерт - ;

4 експерт - ;

5 експерт - ;

6 експерт - ;

7 експерт - ;

8 експерт - .

Під час підрахунку суми рангів показників якості отримано такі результати: =34, =27, =24, =16, =19. При цьому ваговий коефіцієнт для кожного і-го показника дорівнює:



(1)

Результати розрахунків за формулою (1) занесено до таблиці.

За результатами обробки анкет створюємо шкалу оцінок показників якості:


  • погано – 1 бал;

  • задовільно – 2 бали;

  • добре – 3 бали.

Обробляємо отримані дані по всім анкетам, розраховуємо середнє значення показників якості за формулою

(2)

де n – кількість анкет.

Отримані результати також додаємо до таблиці.

Так як одиничні показники якості не пов’язані між собою, то для розрахунку комплексного показника якості необхідно використовувати безрозмірні показники, тому необхідно перейти до показників якості у відносному вигляді, їх розраховують за формулою



(3)

де - нормоване значення показника якості, в даному випадку =3.



Таблиця – Значення показників якості

Показники

якості


Абсолютні значення показників якості



Відносні значення показників якості



Вагові коефі-цієнти



2005 р.

2011 р.

2005 р.

2011 р.

Зручність користування пошуковою системою

2,27

2,5

0,76

0,83

0,28

Швидкість пошуку

1,73

2,27

0,58

0,76

0,23

Якість електронних документів

2,17

2,3

0,72

0,77

0,2

Колекція видань

2,03

2,57

0,68

0,86

0,13

Якість обслуговування

2,3

2,8

0,91

0,93

0,16

В експертному методі вагові коефіцієнти показників якості повинні задовольняти умову:



.

Ця умова виконується.

Отримані вагові коефіцієнти розташуємо у ранжований ряд, для визначення головного показника якості:


Отже, за результатами експертної оцінки показник якості «зручність користування пошуковою системою бібліотеки» є найважливішим, «колекція видань електронної бібліотеки» найменш важливий.

Для оцінки роботи відділу електронних ресурсів в цілому за 2005 рік та за 2011 рік необхідно розрахувати комплексний показник якості, який складається з вище перечислених одиничних показників. Визначити комплексний показник якості можна на основі середнього гармонічного зваженого, середнього геометричного зваженого, середнього арифметичного зваженого та середнього квадратичного зваженого [5]. Отже, розрахуємо середні зважені.


  • середнє гармонічне зважене розраховується за формулою

, (4)
де m – кількість показників якості,

в 2005 році середнє гармонічне зважене складало: ;

в 2011 році середнє гармонічне зважене складає: ;


  • середнє геометричне зважене розраховується за формулою

(5)

в 2005 році середнє геометричне зважене складало: ;

в 2011 році середнє геометричне зважене складає: ;


  • середнє арифметичне зважене розраховується за формулою

(6)

в 2005 році середнє арифметичне зважене складало: ;

в 2011 році середнє арифметичне зважене складає: ;


  • середнє квадратичне зважене розраховується за формулою

, (7)

в 2005 році середнє арифметичне зважене складало: ;

в 2011 році середнє арифметичне зважене складає: .

Середнє геометричне зважене вважається найбільш універсальним та розповсюдженим комплексним показником, тому будемо вважати, що він найбільш точно відображає стан роботи відділу електронних ресурсів. Порівнявши роботу відділу в 2005 році та 2011, можна зробити висновок, що зміни в кращу сторону відбуваються, але досить повільно. Ідеальне значення комплексного показника якості – 1, в нашому випадку він складає 0,819, це не найгірший результат, але все рівно є куди розвиватися, і щоб цей процес відбувався швидше, необхідно впроваджувати систему менеджменту якості у повному обсязі.

Отже, було детально проаналізовано роботу відділу електронних ресурсів, зокрема, було зібрано дані про наповнення бази електронними документами за останні п’ять років та на основі них побудовано гістограми розподілу за весь період існування відділу та по кожному року окремо.

За допомогою методу мозкового штурму було згенеровано показники якості, що впливають на роботу відділу, які потім для наочного вигляду згрупували, використовуючи діаграму у вигляді дерева.



Було проведене анкетування користувачів одного з підрозділів відділу електронних ресурсів: електронного читального залу, в результаті чого можна зробити висновки, що загальний стан роботи електронного читального залу не досить задовольняє попит користувачів. Було розраховано комплексні показники якості загального стану ЕЧЗ на сьогоднішній день та яким він був п’ять років тому, в результаті було з’ясовано, що прогрес відбувся, але досить не значний.
Перелік посилань:

  1. Версан, В. Г., Системы управления качеством продукции [Текст]: учеб.–практ. пособие / В. Г. Версан, И. И. Чайка. – М. : Изд.стандартов, 1988. – 150 с.

  2. Грищенко, Т. Б. Задачі впровадження системи менеджменту якості в бібліотеках / Т. Б. Грищенко, О. М. Нікітенко, Л. О. Бояріна // Библиотека как часть информационно–образовательного пространства университета [Текст] : сб. докл. науч.–практ. конф. (к 80–летию НТБ НАУ “ХАИ”, Харков, 20 апреля 2010 г. – Х. : [б. и. ], 2010. – С. 70 – 72.

  3. Ильенкова, С. Д. Управление качеством [Текст] : учеб. пособ. / С. Д. Ильенкова. – М., 1998. – 195с.

  4. Система менеджменту якості в бібліотеці технічного університету / Л. О. Бояріна, Л. Г. Влащенко, Т. Б. Грищенко, О. М. Нікітенко // Бібліотека ВНЗ на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : монографія [Текст] / за ред. В. О. Ільганаєвої, Т. О. Колесникової. – Дн-вськ: вид-во Маковецький. – С. 166-175.

  5. Шишкин, И. Ф. Квалиметрия и управление качеством [Текст] : учеб. для вузов / И. Ф. Шишкин, В. М. Станякин. – М. : Изд-во ВЗПИ, 1992. – 208 с.


Дікунова О. А.,

м.Кривий Ріг
Діалогічна взаємодія бібліотечних фахівців та користувачів бібліотеки ВНЗ

як чинник у підвищенні якісної освіти

Розглянуто модель особистості сучасного бібліотечного фахівця. Проаналізовано соціально-психологічні аспекти бібліотечного спілкування. Запропоновано конкретні методи та форми удосконалення діалогічної взаємодії бібліотечних фахівців і користувачів бібліотеки ВНЗ.

The article deals with the individual model of modern library specialist. There are analyzed the social and psychological aspects of library communication. We propose specific forms and methods of improving the dialogue interaction library professionals and library users of the university.
В умовах глобальної інформатизації суспільства зростає роль спеціальних інститутів, відповідальних за накопичення і розповсюдження інформації. Все це відкриває перед сучасними бібліотеками не тільки великі можливості, а й ряд проблем, які потребують вирішення. З одного боку, збільшується потік інформації, і сучасні технології накладають певну відповідальність на бібліотечних фахівців за виховання інформаційної культури користувачів, що передбачає вільну орієнтацію в сучасних джерелах інформації, оволодіння культурою діалогічного спілкування. Значно розширюється бібліотечна сфера у мережевому середовищі, що призводить до зростання значення віртуального спілкування. З іншого боку, не зменшується роль традиційного спілкування, яке відповідає сутнісній потребі особистості в неопосередкованому контакті, і саме в бібліотеках, як осередках міжособистісного спілкування, воно є пріоритетним [1, с. 21].

Бібліотека ВНЗ є складною соціально-комунікаційною системою. Основне завдання бібліотеки вищого навчального закладу - забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування користувачів згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів. Якісна освіта майбутніх фахівців можлива лише за наявності потужної бібліотеки як інформаційного центру, де накопичується, зберігається та розповсюджується інтелектуальний капітал.

Пріоритети Болонського процесу, до якого приєдналася Україна, спрямовані на кардинальні зміни парадигми вищої освіти. Відбувається перехід у навчанні від формату «teaching» (навчаємо) до формату «learning» (вчимося). Студенти відчувають зміни у переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану форму навчання; у переході від формально-репродуктивної до самостійної пошуково-пізнавальної діяльності, до організації самоосвіти. Зменшується кількість аудиторних занять, натомість зростають обсяги самостійної та індивідуальної роботи, що в свою чергу дає можливість студентам повністю віддаватися навчанню. Для майбутнього фахівця важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. Повноцінною повинна бути самостійна пізнавальна діяльність студентів не тільки під керівництвом викладача. Досягнення нової якості освіти залежить й від рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування в бібліотеці вищого навчального закладу як своєрідного інформаційного центру забезпечення освітньо-наукової діяльності.

Отже, книгозбірням вищих навчальних закладів потрібен спеціаліст, який володіє високим рівнем професійних знань та має психологічні, педагогічні й комунікативні здібності, що є вирішальними у взаємодії з користувачами. Вища бібліотечна школа нині розробляє і впроваджує культуроцентричну модель особистості спеціаліста, якому притаманні високий рівень загального культурного розвитку, енциклопедичність гуманітарного знання, творчий потенціал, соціально-психологічна компетентність.

В сучасному обслуговуванні в бібліотеці ВНЗ відбуваються великі зміни. Змінюються інформаційні потреби користувачів. Ступінь їх задоволення – головний критерій оцінки бібліотечної роботи, результат, за яким користувач усвідомлює доцільність і необхідність звернення до послуг бібліотечного працівника. Якісне задоволення інформаційних запитів постійно перебуває в полі зору бібліотекарів і бібліографів. Складність визначення його в тому, що результати стають очевидними не відразу, а тільки після закінчення певного періоду часу. Ще складніше визначити рівень культури обслуговування. Обслуговування в бібліотеці ВНЗ – це високий рівень спілкування з користувачами, вміння надати необхідну інформацію, виявити зацікавленість і обізнаність у їх потребах. Сучасний бібліотечний фахівець – це ерудований, компетентний співрозмовник, що в певному розумінні виконує роль організатора в галузі управління знаннями. Він підкаже нові ідеї, дасть професійні консультації, розумні поради.

Проблема спілкування бібліотекарів і користувачів активно розробляється в дослідженнях бібліотекознавців. В цьому напрямку працюють С.Єзова (досліджує проблему культури спілкування та її формування), Л.Красинська (психолого-педагогічний аспект професійного спілкування бібліотекаря), С.Матліна (розглядає бібліотечне обслуговування як діалог), І.Мейжис (розробляє питання бібліотечного спілкування: його перцептивну, інтерактивну, комунікативну сторони), Є.Смоліна (вивчає проблеми спілкування в межах індивідуальної роботи з читачами), Я.Хіміч (досліджує соціально-психологічні особливості міжособистісного спілкування).

У суспільстві ще досить міцно існує стереотип щодо бібліотекаря, як посередника між книгою і читачем. В дійсності сьогодні бібліотечний фахівець забезпечує не тільки високу якість доступу інформації до користувача, а також виступає як чуйний, уважний педагог і досвідчений керівник у світі знань. Визначальними рисами сучасного бібліотечного спеціаліста є: професіоналізм, ерудиція, освіченість, комунікативна компетентність. Саме такими і мають бути бібліотекарі та бібліографи, які працюють зі студентською молоддю. Вони виховують не тільки її, а й самих себе, формуючи бібліотечного фахівця майбутнього: комунікативного та високоерудованого професіонала з творчим ставленням до своєї професійної діяльності [2, c. 23].

Сьогодні змінюються професійні орієнтири взаємодії бібліотечного фахівця і користувача як рівних партнерів у діловому спілкуванні. Саме спілкування також набуває нового змісту: це специфічний комунікативний фон усієї інформаційно-бібліотечної діяльності. Бібліотечний фахівець і користувач є головними дійовими особами бібліотечно-бібліографічного обслуговування, його суб’єктами. Але ролі цих суб’єктів відмінні. Користувач звертається до бібліотеки (бібліотекаря, бібліографа), розраховуючи на задоволення своїх інформаційних потреб, бібліотечний працівник зобов’язаний задовольнити потреби користувача. Тобто, в процесі бібліотечно-бібліографічного обслуговування відбувається взаємодія бібліотечних працівників і користувачів як носіїв певних соціальних ролей. Чітке розуміння змісту соціальних ролей та виконання правил взаємодії – запорука ефективного бібліотечного обслуговування, міжособистісного спілкування та обміну знаннями [4, c. 32].

Нові соціально-комунікаційні умови вимагають від бібліотечного фахівця ВНЗ творчого підходу у взаємовідносинах «користувач-бібліотекар». Орієнтація на суб’єкт-суб’єктні стосунки, що потребує високого професіоналізму; діалогічне спілкування, інтерес до самого процесу спілкування, що є могутнім засобом самопізнання і взаємопізнання; емпатія, толерантне ставлення до альтернативної думки; намагання якомога швидше і якісніше надати користувачеві необхідну інформацію — ось необхідні чинники продуктивного спілкування бібліотечного працівника та користувача.

Професійна компетентність бібліотечного спеціаліста, працюючого у вищому навчальному закладі – це заснована на знаннях, уміннях та досвіді спілкування здібність, що дозволяє вирішувати професійні завдання і здійснювати професійну діяльність, пов’язану з освітньо-науковою діяльністю. Бібліотечні працівники завжди утримували лідерство в організації інформації та знань. Починаючи з стародавніх бібліотек, створювалися спеціальні «фонди зафіксованих знань», розроблялися прийоми полегшення доступу до них у вигляді класифікацій, каталогів, бібліографічних покажчиків, зміст бібліотечних фондів описували відповідно до розроблених моделей структури і взаємозв’язків між галузями знань [3, c. 24].

Бібліотечні фахівці й сьогодні виконують ролі аналітиків при пошукові інформації. Саме вони мають найбільший досвід уточнення запитів, часто змушуючи користувачів усвідомити власні інформаційні потреби, навіть ті, що ще несформовані. Необхідно володіти високими професійними якостями, щоб забезпечити якісний рівень надання інформації. Професіоналізм бібліотечних фахівців у спілкуванні виявляється в прагненні розкрити й пізнати індивідуальність користувача, його запити. Бібліотекар або бібліограф мають справу з особистістю користувача, а це означає, що потрібно будувати відносини на діалогічній взаємодії двох особистостей.

Отже, розуміння бібліотечно-бібліографічного обслуговування як виду комунікації передбачає визнання діалогу між рівноправними партнерами. Отримавши запит, у якому відображені потреби користувача, бібліотечний фахівець спрямовує свою діяльність на його задоволення, а користувач допомагає йому в цьому. Діалогічна взаємодія передбачає взаємодопомогу в пошуку інформації, обмін знаннями, інтелектуальне взаємодоповнення, спільне визначення напряму пошуку. Якщо бібліотечний фахівець проводить діалог з користувачем професійно, то він досягає мети: користувачі отримують не тільки необхідну інформацію, а й задоволення від самого контакту, від спільного й ефективного вирішення проблеми.

Таким чином, бібліотекарі й бібліографи демонструють не тільки професійні знання, а й здатність до самооцінки – до розуміння і критичного аналізу особливостей своєї професійної поведінки.

Незнання правил спілкування – невміння спілкуватися можна назвати найголовнішою і найсерйознішою проблемою бібліотечного обслуговування. Для бібліотечного працівника вміння спілкуватися – професійна необхідність. Коли в процесі обслуговування виявляється, що спілкуватися не вміє користувач, то цей недолік можуть усунути кваліфіковані дії бібліотекаря, який повинен вміти встановлювати та зберігати діалог, уважно слухати, задавати доречні запитання, використовувати усі можливі інструменти саме діалогічного спілкування. Якщо ж спілкуватися не вміє або не бажає бібліотечний працівник, то бібліотечне обслуговування, яке ми розглядаємо як діалогічну взаємодію, стає не просто неефективним, а – беззмістовним, нераціональним, безглуздим.

Таким чином, задоволення інформаційних потреб користувача в бібліотеці передбачає активну взаємодію бібліотечного фахівця та користувача як партнерів. Інформаційний зв'язок між ними, відтак, стає двостороннім – набуває суб’єкт-суб’єктного характеру, що є специфічним для діалогічного спілкування. Саме діалог передбачає відкритість і довіру, повагу, відмову від авторитетної позиції, сумісний пошук розв’язання проблем. Уміння бібліотечного працівника спілкуватися, вести діалог, розуміти потреби користувачів й вибирати способи поведінки з ними визначає ефективність бібліотечно-бібліографічного обслуговування та є однією з важливих умов успішної діяльності бібліотеки ВНЗ.

Отже, бібліотечні фахівці повинні постійно підвищувати інтелектуальний потенціал своєї професії, а також володіти методами вирішення соціально-психологічних проблем, що виникають у взаємовідносинах з користувачами, дотримуватися норм професійної етики та забезпечувати інтелектуальну свободу користувачів.

В науковій бібліотеці Криворізького національного університету розроблена програма тренінгу «Професійна етика та культура спілкування» з метою корекції негативних моментів у спілкуванні з користувачами. Завданнями тренінгу є: формування навичок впевненої поведінки; розвиток вміння вести розмову, позитивно впливати на користувачів; розширення спектру конструктивних форм поведінки у складних ситуаціях спілкування.

Програма тренінгу включає різноманітні вправи, рольові ігри, групові дискусії, тестові методики, що спрямовані на підвищення рівня самосприйняття та самооцінки, на підтримку сприятливого уявлення про себе і свій потенціал, на вироблення позитивних думок про себе, а також на розвиток вміння реалістично оцінювати свої можливості, власний стиль професійного спілкування.

Досвід застосування такої моделі тренінгу в бібліотеці дає підстави говорити про позитивні результати щодо професійного спілкування бібліотечних працівників з користувачами.

З метою удосконалення діалогічної взаємодії бібліотечних фахівців і користувачів бібліотеки рекомендуємо з’ясовувати причини конфліктних ситуацій, аналізувати їх на бібліотечних нарадах і семінарах, приділяти увагу аналізу ситуацій спілкування, способам прийняття рішень. В процесі спілкування реалізуються особистісні й професійні якості бібліотечного фахівця. Їх розвитку сприятиме самоосвіта, що включає підвищення інтелектуального потенціалу та розвиток етико-психологічної культури і комунікативних здібностей.

Таким чином, бібліотека ВНЗ є відкритою інформаційно-комунікаційною системою, а розвиток і мобільність освіти підкреслює значення комунікативної діяльності бібліотечних фахівців. Комунікативна функція здійснюється за допомогою спілкування при обговоренні актуальних питань, невимушеного обміну інформацією про навчальні та наукові проблеми, інформаційні потреби та інтереси. Користувачі бібліотеки ВНЗ, насамперед студенти, зацікавлені в безпосередньому продуктивному спілкуванні та діалогічній взаємодії з бібліотечними фахівцями, що є основою ефективного бібліотечно-бібліографічного обслуговування, яке, в свою чергу, сприятиме якості навчально-пізнавальної та наукової діяльності.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconЮридична академія україни імені ярослава мудрого
Питання вдосконалення діяльності відділів рідкісних книг бібліотек в інформаційному забезпеченні науково-освітнього процесу : матеріали...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconН. В. Гонтаренко Методичний супровід інноваційної діяльності з педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів
Методичний супровід інноваційної діяльності з педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconІіі всеукраїнська конференція керівників ліцензованих навчальних закладів з підготовки персоналу охорони та суб’єктів охоронної діяльності
«Особливості провадження Ліцензійних умов освітньої діяльності закладів з підготовки персоналу охорони та розвитку ринку охоронних...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconИємництва матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору» київ 2017 р
...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconСучасні тенденції розвитку держави та права україни
П 68 Сучасні тенденції розвитку держави та права України: Збірник наукових праць / За ред. В.І. Терентьєва, О. В. Козаченка. – Миколаїв:...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconТворчий проект
Евристичні методи як один із перспективних напрямків активізації діяльності студентів вищих навчальних закладів через використання...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconМетодичні рекомендації з елективного курсу «косметології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017
Методичні рекомендації підготовлені згідно вимог, які передбачені типовими навчальними програмами для студентів медичних І стоматологічних...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconПрограма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, К. 2010 р
Навчальна: дати загальне уявлення про модерністські тенденції в українській літературі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., з’ясувати...
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconПрограма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Укладачі
Культурологія. Примірна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів iconЗакарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва «Освітянські вітрила: методика, теорія, досвід»
У інформаційному бюлетені зібрано статті наймасовіших фахових видавничих проектів мон україни, нан україни, інституту педагогіки...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка