Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930)



Скачати 246.27 Kb.
Дата конвертації12.06.2017
Розмір246.27 Kb.
ТипДовідка


Чернігівська міська централізована бібліотечна система

Центральна бібліотека імені М.М.Коцюбинського




Українська берегиня - Олена Пчілка

(1849 – 1930)

Біобібліографічна довідка для

організаторів дитячого читання


Чернігів – 2010

Чернігівська міська централізована бібліотечна система

Центральна бібліотека імені М.М.Коцюбинського

Українська берегиня - Олена Пчілка

(1849 – 1930)
Біобібліографічна довідка для

організаторів дитячого читання

Чернігів - 2010


ББК 83.3(4Укр)1

У45

У45 Українська берегиня - Олена Пчілка (1849 - 1930) : біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання / Упоряд. Г.Сурніна ; відп. за вип. Н.Власенко. – Чернігів, 2010.
Олена Пчілка (справжнє ім’я - Ольга Петрівна Драгоманова-Косач (29.07.1849 – 4.10.1930) в історії української культури, науки і суспільно-громадської думки межі XIX - XX століть становить цілу епоху. Минуло 80 років з дня смерті великої українки. Але, на думку сучасних дослідників літератури, ще недостатньо вивчена та поцінована творча спадщина видатної письменниці.

Біобібліографічна довідка «Українська берегиня – Олена Пчілка» містить відомості про життя і творчість Олени Пчілки та літературу про неї, перелік лауреатів премії імені Олени Пчілки видавництва «Веселка». Підготовка посібника проводилась за фондами та електронним каталогом Чернігівської міської ЦБС, сайтами мережі Інтернет.

Матеріали видання стануть у нагоді організаторам дитячого читання, бібліотекарям, викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією української культури.

ББК 83.3(4Укр)1

Упоряд.: Г.Сурніна

Відп. за вип.: Н.Власенко

Комп’ютерний набір: Г.Сурніна

Макетування: В.Марченко


Діти – се наш дорогий скарб,

се наша надія, се – молода Україна


Олена Пчілка
Передмова
Ці слова належать людині, яка все своє життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації..

Олена Пчілка - поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, педагог, науковець, фольклорист і етнограф, блискучий публіцист, видавець, активна громадська діячка, мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку.

Нині минуло 80 років з дня смерті відомої письменниці. На жаль, ім’я Олени Пчілки, чия біографія могла б замінити собою цілий посібник з історії української культури останньої чверті ХІХ – початку ХХ століть, стало відоме широкому загалу порівняно недавно. Довгий час іі твори в Україні не видавалися і замовчувалися.

Сучасники Олени Пчілки буквально божествили її. Микола Зеров назвав Олену Пчілку однією з «найхарактерніших фігур українського життя, громадського й літературного, в довоєнну добу».

«Сила її була в її індивідуальності. Волі вона була непохитної, характеру непоступливого, розуму обсяглого, почуття глибокого й гарячого, як вогонь, пристрасті некомпромісової» - напише у своїх спогадах історик М.Славинський.

Ось як писала Софія Русова про Олену Пчілку: «Коли згадаєш Ольгу Петрівну Косачеву, то все стає в уяві гарна постать з прекрасними очима, тісно затисненими устами й виразом твердої непохитної волі та ясного розуму. Розум і воля справді виявились в усій її діяльності, кермувала усім її і особистим і громадянським життям: вона не знала компромісу, мала певні переконання і велику мужність, щоб їх ясно й рішуче висловлювати. Усе життя вона любила український народ і віддано йому служила своїм різким словом…».

Невипадковим є і вибір псевдоніму - Пчілка. З цього приводу дочка письменниці Ізидора писала: «Олена Пчілка – псевдонім, що мама придбала собі, як була ще зовсім молода. Тоді молоде подружжя ( наші батьки) жили в Звягелі на Волині, там часом Ольгу звуть Олена, а що мама дуже захопилася збиранням етнографічного матеріалу (вишивки, тканини), то батько наш казав, що вона як тая пчілка працює».

Олена Пчілка є однією з творців - засновників української дитячої літератури, герої її творів знайшли своє відображення й на сцені дитячого театру, організованого нею ж.

В творчому доробку Олени Пчілки для дітей - вірші, байки, оповідання, казки, п’єси, сміховинки, ігри, спотиканки, загадки, прислів’я та приказки. Значне місце в збірках для дітей відведене фольклору - оригінальним зразкам і творам, обробленим письменницею.

Олена Пчілка видавала додаток до журналу «Рідний край» під назвою «Молода Україна», що був фактично першим періодичним виданням для дітей на Наддніпрянській Україні. На сторінках цих видань Олена Пчілка надрукувала чимало своїх художніх творів, публіцистичних статей і цікавих заміток із різних галузей знань - мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнографії, історії, музики, образотворчого мистецтва, а також творів інших письменників та перекладів світової літератури. Вона дбала, щоб мова цих видань була дохідлива і гарна. На думку культуролога Михайла Гуця, редагування і видання цих часописів було справжнім подвигом Олени Пчілки.

Різноманітна за тематикою і жанрами творчість для дітей Олени Пчілки і тепер не втратила свого культурного, естетичного, педагогічного значення і тому може активно використовуватись у справі виховання підростаючого покоління.




Жінка з роду Драгоманових

Біографія Олени Пчілки


Олена Пчілка походила з полтавського славетного роду Драгоманових, відомого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького, дядько – декабрист Яків Драгоманов – помер на засланні у Сибіру.

Ольга Петрівна пишалася своїм козацько-гетьманським родом Драгоманів (первісне значення слова «драгоман» - перекладач, урядовець для справ дипломатичних). «В нашій драгоманівській сім’ї, - згадувала вона, - збереглася пам’ять про те, що пращур нашого роду був заволока з Греччини, по національному походженні таки грек; служив він драгоманом при гетьманському уряді, за гетьмана Богдана Хмельницького, в Чигирині».

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні - Косач) народилася 29 червня 1849 році у дворянській сім’ї юриста Петра Драгоманова в місті Гадячі на Полтавщині.

Ось як розповідала Ольга Петрівна про місця, де проминуло її дитинство:

«Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замика її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, - а вона ж має так багато чудових куточків».

Батьки Ольги Петрівни були освічені люди і своїх дітей виховували в гуманістичному дусі. Батько захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. Дітей у сім’ї Драгоманових привчали шанувати природу, любити мистецтво. «Українська течія – се було наше природне оточення... Щодо пісень українських, - згадувала Олена Пчілка, - то не знаю, чи ще в якомусь панському домі співано їх так багато, як у нас». Мати й сама мала гарний голос, знала безліч пісень і співала їх дітям.

Коли діти підростали до «книжної науки», тоді вчив їх батько. Олена Пчілка пише в своїй біографії: «На весь вік зосталось у мене вражіння від того, як батько читав мені, дівчаткові, перший раз Гоголевого «Тараса Бульбу»: тато кликнув мене під яблуню й почав читати. Здається, ті яскраві малюнки чудового твору вкувалися з одного разу навіки мені в пам’яті».

З дванадцяти років Олена Пчілка навчалася в Київському зразковому пансіонаті пані Нельговської для шляхетних дівчат, де викладав історію її брат, знаменитий на всю Європу інтелектуал Михайло Драгоманов, який мав дуже великий вплив на сестру. Він залучає її до київської «Громади» (культурно - освітньої організації ліберальної української інтелігенції). Тут вона знайомиться з композитором Миколою Лисенком, письменником Михайлом Старицьким, вченими, етнографами і фольклористами Павлом Житецьким, Олександром та Софією Русовими. До «Громади» входив також чернігівець Петро Косач – тоді студент права Київського університету, який став чоловіком Ольги Петрівни.

Михайла Старицького можна вважати «хрещеним батьком» Олени Пчілки як літераторки. Саме він уперше запропонував їй спробувати себе в перекладі українською.

«Старицький приніс моєму братові показати свої українські переклади. Читати їх пішли до кабінету. Я почула з кабінету незвичайну декламацію і також проникла туди. По закінченню читання гість і господар щось обговорювали, я слухала, звісно, мовчки, сидячи збоку. - А Вам подобаються ці вірші? - спитав мене Старицький. - Так, - відповіла я. - Вони такі незвичайні! Обидва Михайли Петровичі розсміялися. Між тим, поезії Лермонтова, Міцкевича і Байрона українською - в тодішні часи могли видатися незвичайними не тільки юній «пансіонерці», але й представникові серйознішої публіки, більш знайомої з літературою. Після цього випадку Старицький, приносячи свої проби, жартома запрошував і мене: - Чи бажаєте послухати «незвичайні» вірші? Навесні 1868 року Старицький особливо захопився додатковими перекладами казок Андерсена і з цього приводу втягнув до українського письменства й мене. Тоді я вже була «на волі», бо ще 1866 року закінчила своє навчання; якийсь час я прожила в матері, у Гадячі (в нашій чудовій Драгоманівській садибі!), проте від зими 1867-го я знову жила в Києві, в братовій сім’ї, доповнюючи свою освіту різними мудрими книжками, які тодішня передова дівиця мусила прочитати. Про писательство, признаюся, я в той час зовсім не думала. Моєю першою літературною працею (навесні 1868-го) була випадкова компіляція якоїсь французької статті, на яку мене скерував брат, він же і прилаштував мій фельєтон до «Петербургских відомостей». Невимовна була моя радість, коли я побачила свою працю надрукованою і навіть отримала за неї гонорар від редакції «Петербургских відомостей». Мій тріумф став відомий мешканцям другої половини будинку Але Старицький, зайнятий тоді, як я вже сказала, перекладами казок Андерсена для видання цілої збірки, «напав» на мене, щоб я також спробувала себе в перекладі, ну хоча б того ж таки Андерсена українською мовою. Скільки я не відмовлялася, що не зможу добре зробити це - такою незвичною і важкою здавалася мені подібна праця, - Старицький дуже підбадьорював мене, запевняв, що українська мова рідна мені, що я так добре розмовляю українською. Нарешті, щоб захопити мене цією працею, купив і подарував мені томик в гарній оправі казок Андерсена французькою мовою, запевняючи, що мені значно легше буде перекладати з мови чужої, аніж я спробувала б перекладати з російської. Дві казки, нарешті перекладені мною з подарованої книжки, викликали в Михайла Петровича захват. Згодом я переконалася: якщо Старицькому подобалося чиєсь письмо, то завжди подобалося надзвичайно! Це можна пояснити як натурою його, що захоплювалася, так і пристрасним його бажанням збільшити коло українських письменників».

Дев’ятнадцяти літ Ольга Петрівна побралася з Петром Антоновичем Косачем, недавнім студентом і приятелем її брата. Після одруження сім’я переїздить на Волинь. Тут Ольга Петрівна займається вивченням народної творчості: записує пісні, збирає орнаменти, починає творити сама.

У Новограді-Волинському народилося троє старших дітей Михайло, Лариса (у майбутньому Леся Українка), Ольга.

Весною 1879 року О. П. Косач з дітьми приїхала в місто Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки. З перекладів російських і польських письменників була підготовлена і надрукована в 1882 році книга «Українським дітям».

В травні 1882 року сім’я Косачів переїхала в село Колодяжне на Ковельщині, яке стало з того часу їх постійною домівкою. В родинному маєтку Колодяжному народилися Оксана, Микола та Ізидора. Цей період свого життя Олена Пчілка назве «літературно-педагогічним».

Маючи на меті оточити своїх дітей «такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою», Ольга Петрівна не довіряла «офіційній школі». Тому спочатку разом з чоловіком викладали низку предметів вдома, приватно наймала викладачів, а влітку разом з дітьми постійно подорожує волинськими селами, щоб маленькі Косачі були свідками народних обрядових дійств, знайомилися з легендами та місцевими повір’ями. Результатом вивчення зразків української вишивки, став альбом «Український народний орнамент», який побачив світ у 1876 році та був презентований широкій громадськості на Всесвітній виставці у Парижі. Олена Пчілка стає єдиною на той час жінкою-керівником літературно-громадського часопису «Рідний край». На його сторінках редакторка порушує політичні, болючі соціальні питання, що так турбують громадськість на початку бурхливого XX століття. У «Рідному краї» друкують твори як відомих письменників – Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, так і молодих авторів - Олександра Олеся, Павла Тичини, Максима Рильського. Та більша частина творчого доробку письменниці - саме твори для дітей. Ще в дев’яностих роках вона співробітничала у львівському «Дзвінку», а з 1908 року Олена Пчілка почала видавати додатком до «Рідного краю» журнал «Молода Україна». Спромогтися на нього було нелегко. Готуючи кожний номер, віднаходила вона для маленьких читачів народні примовки, загадки, прислів’я, шаради, байки. У власних статтях намагається пробудити у малечі національну свідомість та прилучає читачів до здобутків світової культури. Нарешті «довелося говорити з українськими дітьми, українським словом, в українському часописи». Передплатників журналу 30, згодом - 40 родин, і то переважно інтелігенція боялася передплачувати журнал, вказуючи свої прізвища, зазначали прізвища прислуги. До співпраці у згаданому часопису, крім своїх доньок Лесі Українки, Ольги (Олесі Зірки) редакторка залучила художника О.Сластіона та історика Д.Яворницького. У виданні «Молодої гвардії» інколи наступали вимушені паузи, та коштами й невсипущою енергією редактора журнал протримався до 1915 року.

В 1914 році для молодших читачів вийшла з друку книга письменниці «Зелений Гай. Віршики й казки з малюнками для дітей», 1918 року - «Байки. Для сім’ї та школи», п’єси «Весняний ранок Тарасовий» і «Казка Зеленого Гаю», у 1919 році написана дитяча опера «Дві чарівниці» та збірка оповідань та віршів для дітей «Книжка - Різдвянка». Більшість дитячих п’єс Олени Пчілки було інсценізовано в аматорських гуртках Києва, Гадяча, Миргорода, Кам’янець-Подільського.

Дочка Лариса (Леся Українка) – видатна українська письменниця - з гордістю називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня. А Л.Старицька-Черняхівська, порівнюючи з Михасем та Лесею себе, інших однолітків, які навчалися у гімназії, приходить до висновку про незрівнянну перевагу вихованців «материнської школи»: «... вони були далеко серйозніші і освіченіші за нас. Одрізнялися вони від нас і мовою, і одежею. Балакали і ми по-українськи, але се вже була якась мішанина з російщиною, що затопляла нас у гімназії, - Леся ж і Михайло балакали добірною мовою, бо вони і вчилися на ній, що ж до одежі, то й тут вони відрізнялися від нас; скільки пам’ятаю Лесю та Михайла - все пам’ятаю їх в доброму українському вбранню - Михайла в сірій чумарочці, Лесю в спенсері, у вишиваній сорочці, білява голівка гладенько перев’язана стьожкою».

Ольга Петрівна підтримувала Лесю Українку і морально, і матеріально, і фізично. Їздила з нею на численні операції до Відня, Берліна. Пише Михайлові: «Лесі скілька місяців треба посилати по 80 рублів (бо німкені - 50 руб., та на свій росход, та Леся бере лекції англійської й італьянської мови; я не могла одмовити їй в сему, бо тільки ж вона й «жива» тією всякою словесністю)».

Відомий лист: «Так, я настояща Ніобея. Которе доростає - погибає. З Ніобеєю тілько діло було краще, бо і діти її покаменіли на смерть, і вона сама закаменіла, нічого не почуваючи. А з нами іначе! Леся терпить, тобто мовчить і думає, що я не бачу її мук всякого рода, що я навіть не чую, а єї стан фізичний лучче бачу, ніж вона сама. Вона, може, ще трохи надіється на вилічення, а я не надіюсь ні крихти, - всі ці паліативи - це одна мана і скорботна процедура, довга, марудна, тягнуча жили і з слабої, і з цілої сім’ї».

Початок ХХ століття приніс Олені Пчілці тяжкі особисті втрати - смерть сина Михайла (1903 рік), чоловіка (1909 рік), Лесі Українки (1913 рік). У час першої світової та громадянської воєн Олена Пчілка, незважаючи на похилий вік не кидає пера. В рідному Зеленому Гаю на околиці Гадяча вона організовує дитячий аматорський театр, пише для нього п’єси, періодично редагує газету Гадяцького повітового земства.

Особливу увагу Олена Пчілка присвячувала вихованню молоді в українському дусі. Великою пошаною і любов’ю користувалася вона в середніх школах Гадяча. Молодь з великою увагою слухала цікаві й змістовні доповіді Олени Пчілки про Панаса Мирного та про інших письменників. Учні шкіл, організовані в гуртку українознавства гадяцької української шкільної молоді, в особі Олени Пчілки мали свою улюблену позашкільну вчительку й велику приятельку, яка охоче допомагала членам гуртка організовувати шевченківські свята, а також доповіді на літературні теми, зокрема доповіді про Лесю Українку.

Лише 1924 року Всеукраїнська Академія наук виклопотала від уряду персональну пенсію для Олени Пчілки, обрала її членом-кореспондентом Академії наук, і письменниця повернулася до Києва, де продовжила творчу працю. Характерно, що саме Олені Пчілці судилося долею стати першою жінкою - членом-кореспондентом УАН.

Працюючи в Історично-філологічному відділі УАН, вона займалася етнографічними розвідками, писала спогади. Ольга Петрівна Косач весь час перебуває в епіцентрі українського культурницького руху. Вона є активним членом правління літературно-артистичного товариства, одним з організаторів низки заходів за ушанування пам’яті І.Котляревського, активною учасницею створення першої експозиції в Музеї старожитностей (нині Національний художній музей України). Один з сучасників письменниці згадує: «Оселившись у Києві, Олена Пчілка дуже швидко стала маркантною постаттю не тільки серед місцевого українства, що в ньому їй належало одне з чільних місць. Вона стала помітною фігурою і для всього Києва, а в тому числі і для вищої київської адміністрації».

Ще вона встигла надиктувати Теофану Черкаському, представникові харківського видавництва «Рух» у Києві (заарештованому 1931 року і згодом розстріляному), свою біографію, яка разом з низкою оповідань побачила світ за її життя, а 4 жовтня 1930 року письменниці не стало. Поховано її у Києві на Байковому кладовищі поряд із чоловіком П.А.Косачем, сином Михайлом, донькою Лесею Українкою. Не було промов на похороні, тільки Грушевський сказав: «Вічна тобі пам’ять на рідній землі!».



Твори для дітей
Гарбузова родина: вірші / О.Пчілка / худ. Л.Решетова. - Дніпропетровськ: Дніпрокнига,1998. – 8 с.

Годі, діточки, вам спать!: вірші, оповідання, казки, фольклорні записи / О.Пчілка / упоряд. та передм. О.М.Таланчук. / Пчілка О. - К.: Веселка, 1991. – 334 с.: іл.

Діточкам: вірші / О.Пчілка / худ. Л.Королевська. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига,1998. – 8 с.

Дивна хатка: вірші / О.Пчілка - К.: Веселка, 1986. – 31 с.: іл.

Збентежена вечеря : оповідання / О.Пчілка. - К.: Веселка, 1970. – 28 с.: іл.

Казочка про дідову рукавичку / О.Пчілка / худ. О.Харук – К.: Гроно, 1996. – 10 с.: іл.

Сосонка / О.Пчілка / упоряд. О.Шевченко. – К.: Школа, 2007. – 176 с.: іл.
Література про життя і творчість Олени Пчілки


  1. Антипчук Н. Часопис для дітей "Молода Україна" Олени Пчілки / Н.Антипчук // Дивослово . - 2010 .- № 6 .- С.39-43.

  2. Антипчук Н. Журнал «Молода Україна» Олени Пчілки, його ідейно-естетична та виховна цінність / Н.Антипчук // Укр. мова і літ-ра в шк. - 2009. - № 6. - С.39-43.

  3. Архипов В. Непримиренна / В. Архипов // Пчілка Олена. Викинуті українці / Олена Пчілка. - К., 2006. - С.6-36.

  4. Бойко В. Читати! Читати! Читати! Штрих до портрета укр. феміністок / В.Бойко // Укр. літ - ра в загальноосвітн. шк. .- 2008 .- № 3 .- С.26.

  5. Венцковський А. Образ людини в дзеркалі усміху : до 80-ліття від дня смерті Олени Пчілки / А.Венцковський // Літ. Україна. - 2010 .- 7 жовтня . - С.8.

  6. Гончар О. «Україна у великому боргу перед Оленою Пчілкою...» / О. Гончар // Гончар О. Щоденники : у 3 т. / О. Гончар. - К., 2004. - Т. 3. (1984-1995). - С.447-448.

  7. Грабовська І. Українська «жінка – лицар» між міфом і реальністю : публіцистика / І.Грабовська // Сучасність. – 2010. - № 3. – С.204 – 212.

  8. Гуць М. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки (Деякі архівні матеріали, пов’язані з відкриттям пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 року / М.Гуць // Слово і Час. – 2005. - № 10. – С.58 – 66.

  9. Дрофань, Л. Берегиня : худож.-докум. вид. / Л. Дрофань. - К. : Молодь, 2004. - 208 с.

  10. Дрофань Л. І правду й боротьбу благословити: до 150-річчя від дня народження О. Пчілки / Л.Дрофань // Дивослово. - 1999. - № 6. - С. 50 - 54.

  11. Єфремов С. Вибране / С. Єфремов. - К. : Наук. думка, 2002. - 760 с.

  12. Забужко О. Notre dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / О. Забужко. - 2-е вид., виправл. - К. : Факт, 2007. - 640 с. : іл. - (Висока полиця).

  13. Зеров М. Українське письменство / М. Зеров / упоряд. М. Сулима. - К. : Вид- во С.Павличко Основи, 2003. - 1301 с.

  14. Камінчук О. Олена Пчілка: аспекти творчої діяльності // Слово і Час. -1999. - №6. - С. 12-18.

  15. Константинівська О. Олена Пчілка. Сила її індивідуальності : до 160 - річчя від дня народження/ Константинівська О. // Культура і життя. – 2009. – 8 липня. – С.6.

  16. Мірошниченко Л. Олена Пчілка про світ дитини // Берегиня. - 1999. - число 3. - С. 3 – 8.

  17. Мірошниченко Л. «Український дитячий театр» О.Пчілки // Київська старовина / Мірошниченко. - Л. - 1999. - № 4. - с. 114 - 126.

  18. Олена Пчілка // Більчук М. Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і творчість / М.Більчук. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - С.132.

  19. Новаківська Л. Олена Пчілка і українські діти / Новаківська Л. // Рідна школа. - 1998. - №11. - С.8-9.

  20. Олена Пчілка // Дивосвіт «Веселка» : антологія літератури для дітей та юнацтва: в 3-х т. - Т.1. Українська література. - К.: Веселка, 2004. - С.297.

  21. Образний світ лірики Олени Пчілки // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 10. - С.56.

  22. Олена Пчілка // 120 розповідей про письменників: довідник / К.: Наш час, 2006. – С.117.

  23. Олена Пчілка // Провідники духовності в Україні: довідник / К.: Вища шк., 2003. - С.292.

  24. Олена Пчілка // Українська дитяча література: хрестоматія / К.: Вища шк.., 1992. - С.278.

  25. Олена Пчілка // Українка Л. Усі твори в одному томі / Українка Л. – К.: Ірпінь, 2008. - С.21.

  26. Олена Пчілка // Мовчун А. Рідне слово. Українська дитяча література. Книга I / Мовчун А., Варавкіна З. - К.: Арій, 2007. - С.474.

  27. Олена Пчілка //Мовчун А. Рідне слово. Українська дитяча література. Книга II / Мовчун А., Варавкіна З. - К.: Арій, 2007. – С.644.

  28. Святовець В. «В дітей мені хотілось перелити свою душу...» : Л.Українка очима О.Пчілки / Святовець В. // Київ. - 1995. - № 6. - С.146 - 148

  29. Славінський М. Гортаючи сторінки життя / М. Славінський // Славінський М. Заховаю в серці Україну / М. Славінський. - К., 2002. - С. 201-382.

  30. Таланчук О.М. Олена Пчілка і дитяча література // Актуальні проблеми сучасного літературознавства та мовознавства / Таланчук О.М., Дунаєвська Л.Ф. - К., 1991.-С. 140-144.

  31. Тарнавська М. Ювілей Олени Пчілки та її англомовний дебют / Тарнавська М. // Сучасність. - 2000. - № 2. - С. 100 -108.

  32. Хорунжий, Ю. Олена Пчілка: горда жіноча душа / Ю. Хорунжий // Хорунжий Ю. Шляхетні українки: есеї-парсуни / Ю. Хорунжий. - К.: Вид – во ім.О.Телеги. - 2004. - С. 5-22.

  33. Шабліовський Є.С. Олена Пчілка // Олена Пчілка : твори / Є.С.Шабліовський, О.Ф.Ставицький / Шабліовський Є.С. – К.: Дніпро, 1971. – С. 3 – 25.

  34. Інтегрований урок : Олена Пчілка - світоч національних ідей . – Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/integr_urok/3186

  35. О чём умалчивает официальная биография Олены Пчилки?. - Режим доступу : http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2009/06/29/612403.html відео

  36. Олена Пчілка . - Режим доступу : http://www.library.edu-ua.net/id/1114/

  37. Леся Українка. Колодяжне. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=JpAS2fRErHE відео

  38. Так жила Олена Пчілка. – Режим доступу : http.://ridnaukraina. com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=240&id=90


Видавництво «Веселка» - засновник премії імені Олени Пчілки
В 1991 році видавництво «Веселка» заснувало власну літературно-мистецьку премію імені Олени Пчілки за кращі веселчанські твори. Ця премія була заснована для заохочення письменників України, які пишуть для дітей. Особливість її в тому, що крім авторів оригінальних творів, відзначаються також упорядники найцікавіших тематичних збірників.

У конкурсі беруть участь лише ті видання, що вийшли протягом попереднього календарного року й не відзначені іншими літературними преміями.

Премія імені Олени Пчілки присуджується за найкращі, високохудожні книги, які сприяють національному відродженню, вихованню у дітей палкої любові до України, плеканню у них священного обов’язку вірно й самовіддано служити незалежній Українській державі.

Лауреата (чи кількох, якщо це колективна праця) визначають із сучасних авторів як за оригінальний твір, так і за антологічне чи енциклопедично-пізнавальне видання, своєрідне за ідеєю, принципом добору й подання матеріалу, написане на високому науково-художньому рівні.

Видання на здобуття літературної премії імені Олени Пчілки висувають творчі спілки і товариства, педагогічні колективи, громадські організації, бібліотеки, редакції газет і журналів, творчі об’єднання видавництва «Веселка».

За традицією, премію вручають у Національному музеї літератури. Зазвичай, урочистості відвідують літератори, художники, науковці, шанувальники прози та поезії, а також творчості майстрів пензля.



Серед переліку лауреатів премії можна побачити імена визначних постатей сьогодення: Дмитра Білоуса, Яреми Гояна, Валерія Шевчука, Євгена Сверстюка, Миколи Литвина, Антоніни Листопад та інших.

Лауреати премії

1992

Таланчук Олена Михайлівна, завідувач відділу фольклору та етнографії Інституту українознавства, кандидат філологічних наук – за підготовку найповнішого видання вибраних творів Олени Пчілки для дітей «Годі, діточки, вам спать!»

Сенатович Оксана Павлівна, поетеса – за книжку вибраних поезій для дітей «Вчиться вересень читати»

1993

Федорук Олександр Касьянович, заступник директора Інституту фольклору та етнографії імені М.Рильського – за художньо-документальну повість «Кирило Устиянович»

Шевчук Валерій Олександрович, письменник, перекладач, літературознавець

Шурко Леонід Терентійович, завідувач навчально-методичної лабораторії фольклору та етнографії Київського університету ім. Т.Шевченка

Нікула Анатолій Миколайович, спеціальний кореспондент «Голосу України» в Оттаві (Канада) – за упорядкування, підготовку текстів, коментарі, примітки, загальну редакцію книги «Біблія для дітей»

1994

Листопад Антоніна Іванівна, письменниця – за книгу поезій для дітей «Біла молитва братика»

Шевченко Олесь Євгенович, літератор, керівник творчого об’єднання видавництва «Веселка»

Біняшевський Ераст Володимирович, мистецтвознавець, кандидат медичних наук, учений секретар наукового центру фізики живого та мікрохвильової резонансної терапії «Відгук» – за упорядкування, примітки та художнє оформлення книги «Україно, нене моя (Сповідь: поезії, писанки…)»

1995

Литвин Микола Степанович, кобзар, письменник, журналіст – за повість-есе «Струни золотії»

Конопелець Віталій Іванович, поет, літературознавець, критик – за упорядкування книги «Заспіваймо собі»

1996

Гаєцька Ольга Ярославівна, українська письменниця, громадська діячка з США – за книгу оповідань, казок та віршів «Допоможіть ангелику»

Ілляш Микола Максимович, письменник, головний редактор видавництва «Український письменник»

Сверстюк Євген Олександрович, доктор філософії, письменник, головний редактор газети «Наша віра» – за книгу «Отче наш».

1997

Кир’ян Надія Володимирівна, поетеса, провідний редактор видавництва «Веселка» – за упорядкування книги для дошкільнят «Українська абетка»

Слабошпицький Михайло Федотович, критик, прозаїк, виконавчий директор Ліги українських меценатів – за книгу оповідань «Норвезький кіт у намисті»

1998

Куфко Ніна Броніславівна, поетеса, вчителька – за книгу п’єс-казок «Заяча крамничка»

1999

Давидов Анатолій, письменник – за книгу повістей «Цілющий камінь»

Бойко Ірина; Лисенко Олена; Яремійчук Ольга, редактори видавництва «Веселка»– за багатолітню редакційно-організаційну, наукову і літературну роботу, підготовку книг серії «Шкільна бібліотека»

2000

Іваннікова Людмила, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського НАН України, кандидат філологічних наук Онацько Михайло, художник, майстер народної творчості України – за книгу «Ой на Івана, та й на Купала»

2001

Гоян Ярема, директор видавництва «Веселка», заслужений діяч мистецтв України, письменник – за книгу есеїв «Воскреснемо!»

Білоус Дмитро, поет, перекладач, фольклорист, літературознавець – за книгу віршів «За Україну молюся»

2002

Паращенко Людмила, педагог, директор Київського ліцею бізнесу, голова Асоціації керівників шкіл Києва – за книгу «Жити і вчитися в Україні»

Шейко-Медведєва Неля, письменниця, театрознавець, кандидат філологічних наук – за книгу п’єс - казок «Зачаклована карета»

2003

Чайковський Богдан, літератор, заслужений працівник культури України та Польщі, видавець – за переклад книги білоруського письменника В.Бикова «Хресна дорога»

Міщенко Олексій, народний художник України, учений секретар Національної Академії мистецтв – за проілюстровану книгу «На тихі води, на ясні зорі»

Ковальчук Вікторія, художник – за ілюстрування видання «Благослови, мати!» та книги І.Світличного «Побрехеньки для Яремки»

2004

Гоян Михайло і Гоян Марія з Австралії, меценати, засновники  благодійного фонду «Українську книжку – українським дітям» – за багатолітнє подвижництво та благодійництво для дітей України, значний внесок в українське книговидання і вірність «Веселці»

Пшінка Микола, народний художник України, головний художник видавництва «Веселка»– за багатолітню подвижницьку працю в українській книжковій графіці, вагомий внесок у розвиток видавничої справи в Україні, вірність дітям та «Веселці»

2005

Василюк Володимир, перекладач, головний редактор Всеукраїнського літературно-мистецького журналу «Веселочка» – за професійність у сфері журналістики, значний внесок у розвиток творчих здібностей і талантів дітей України

Яцканин Іван (Словаччина), український письменник, головний редактор літературно-мистецького та публіцистичного журналу «Дукля» і дитячого журналу «Веселка» – за активну культурно-просвітницьку діяльність, підтримку української культури у Словаччині, розвиток творчих контактів з Україною

Марусик Василь, кореспондент Українського радіо – за подвижницьку працю в царині української культури та пропаганду дитячої книжки

2006

Андрухів Дмитро, письменник, завідувач редакції світової літератури видавництва «Веселка»

Рогач Галина, провідний редактор редакції української літератури видавництва «Веселка»

Ціпко Валентин, письменник, завідувач редакції науково-пізнавальної літератури видавництва «Веселка» – за вагомий внесок у книговидання для дітей

2007

Підпала Ніла, культуролог, літературознавець – за упорядкування книг В.Підпалого «Кожна бджілка – немов лічилка», «Сковородинські думи», «Любов’ю землю обігріти»

Хайнацька Наталя, голова Всеукраїнського центру дитячої книжки видавництва „Веселка” – за популяризацію видань «Веселки», виховання у дітей любові до рідної мови, історії та культури

Богаєвський Валентин, працівник видавництва «Веселка» – за багатолітню працю на ниві дитячого книговидання

2008

Кононенко Петро, учений, громадський діяч – за книгу «Голоси в пустелі»

Мокренко Анатолій, співак, народний артист України – за автобіографічні твори «У серці – рідна Україна» та «Знайти себе»




Перелік назв до книжкових виставок та

інших форм масової роботи присвячених Олені Пчілці

• Олена Пчілка - світоч національних ідей

• «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна»: Олена Пчілка

• І нарекла себе Оленою Пчілкою

• Олена Пчілка: «В дітей мені хотілось перелити свою душу й думку...»

• Світло добра і любові Олени Пчілки

• Так жила Олена Пчілка

• Славна дочка українського народу Олена Пчілка

• Олена Пчілка і молодь

• Олена Пчілка - талановита письменниця, мудра мати

• «... Робоча - як бджола»: Олена Пчілка

• «Діти - се наш дорогий скарб, се наша надія, се - молода Україна»: Олена Пчілка

• Олена Пчілка: барви особистості та феномен духу

• «Україна у великому боргу перед Оленою Пчілкою...» (О. Гончар)

• «Лети ж, рідне слово, лети в рідний край»: Олена Пчілка

• Олена Пчілка: горда жіноча душа

• Непідвладна забуттю: життя і творчість Олени Пчілки

• Українка, мати Українки: Олена Пчілка

• Олена Пчілка – мати, письменниця, педагог

• «Все, що виховаю і виплекаю віддам на благо України»: Олена Пчілка

• Олена Пчілка – письменниця, науковець, просвітянка, громадська діячка

• «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі?»: Олена Пчілка

• Літературний портрет Олени Пчілки

• Олена Пчілка: «Слово! Річ то велика, святая»



· Олена Пчілка – зірка українського відродження
З М І С Т

Передмова 4

Жінка з роду Драгоманових: Біографія Олени Пчілки 6

Твори для дітей 12

Література про життя і творчість Олени Пчілки 12

Видавництво «Веселка» - засновник премії імені Олени Пчілки 15

Перелік назв до книжкових виставок та інших форм

масової роботи присвячених Олені Пчілці 19

Українська берегиня - Олена Пчілка (1849 - 1930)

Біобібліографічна довідка

для організаторів дитячого читання


Відповід. за випуск: Н.Власенко

Комп’ютерне макетування: В.Марченко

Чернігівська міська центральна бібліотека імені М.М.Коцюбинського


Адреса: 14000 м.Чернігів, вул Кирпоноса, 22

Тел.: (0462) 77-51-20

(046422) 4-40-99

E-mail: lib-cls@ukr.net





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЧернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека ім. М. М. Коцюбинського
Д 44 Дивосвіт поезії Агнії Барто : бібліографічна подорож для юного читача / упоряд. Н. Крижановська; відп за вип. Н. Власенко. –...
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЧернігівська міська централізована бібліотечна система

Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconДепартамент освіти та гуманітарної політики управління культури черкаська міська централізована бібліотечна система черкаси 2017 «а було мені тоді…»
Гуманітарної політики управління культури черкаська міська централізована бібліотечна система
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconОлена Пчілка (Ольга Петрівна Косач Драгоманова, 1849 1930) посідає значне місце у розвитку української культури кінця XIX початку ххст

Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconІ вулиці твої поезіями сповнюють поети
Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника інформаційно—бібліографічний...
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЦентралізована бібліотечна система Подільського району міста Києва Центральна районна бібліотека імені Івана Франка
Едгар Аллан По : біобібліогр список літ. / уклад. Н. Романюк; дизайн серії та ред. О. Іоаніді; відп за вип. Г. Брагарник; цбс поділ...
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЦентралізована бібліотечна система подільського району м. Києва центральна районна бібліотека імені івана франка київ*2011 Від укладача
Пропонований біобібліографічний довідник присвячено постатям видатних архітекторів, які своєю творчою працею відобразили епоху, час...
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЦентралізована бібліотечна система Подільського району міста Києва Центральна районна бібліотека імені Івана Франка
Джеймс Хедлі Чейз : біобібліогр список літ. / уклад. Іоаніді О. В.; дизайн серії Іоаніді О. В.; відп за вип. Брагарник Г. А.; Цбс...
Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconЧеркаський департамент освіти та гуманітарної політики управління культури черкаська міська централізована бібліотечна система

Біобібліографічна довідка для організаторів дитячого читання Чернігів 2010 Чернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського Українська берегиня Олена Пчілка (1849 1930) iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей імені Павла Білецького – Носенка Письменник, педагог, мовознавець До 240-річчя П
Письменник, педагог, мовознавець : інформ бібліогр покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова; ред. Г. Бобкова; відп за вип. Л. Трошина;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка