Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018



Сторінка1/10
Дата конвертації20.02.2018
Розмір2.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Іван Тихонович Горбачук



Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Наукова бібліотека



Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи

Серія «Вчені НПУ імені М.П.Драгоманова»

Іван Тихонович Горбачук
Біобібліографічний покажчик

До 85-річчя від дня народження,

65-річчя науково-педагогічної діяльності

та 50-річчя роботи в НПУ імені М.П.Драгоманова


Київ – 2018

УДК 53(01):378(092):012Горбачук

Г67

Серія «Вчені НПУ імені М.П.Драгоманова»

Наукові редактори: Ю. А. Мусієнко, В. В. Єфименко, канд. пед. наук

Упорядник : Н. І. Тарасова
Бібліографічний редактор : Г. І. Шаленко

Відповідальна за випуск : Л. В. Савенкова, канд. пед. наук, заслужений працівник культури України

Г67Іван Тихонович Горбачук: біобібліографічний покажчик до 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в НПУ імені М.П.Драгоманова. – 4-е вид., допов. /наук. ред.: Ю.А. Мусієнко, В.В.Єфименко, упоряд.: Н.І. Тарасова, бібліогрю ред.: Г. І. Шаленко. – Київ : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2018. – 187 с.; іл.., портр. – (Серія: Вчені НПУ імені М.П. Драгоманова).
Біобібліографічний покажчик серії “Вчені НПУ імені М.П.Драгоманова” присвячений 85-річчю від дня народження, 65-річчю науково-педагогічної діяльності та 50-річчю роботи в НПУ імені М.П.Драгоманова голови профкому університету, заслуженого працівника освіти України, академіка Академії вищої освіти України, професора, завідувача кафедри методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Івана Тихоновича Горбачука.

Покажчик містить нарис науково-педагогічної і громадської діяльності, основні дати життя та діяльності, хронологічний перелік друкованих праць з іменним покажчиком, авторські свідоцтва та винаходи, літературу про життя та діяльність педагога і вченого професора Івана Тихоновича Горбачука.


УДК 53(01):378(092):012Горбачук

© Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2018.


Іван Тихонович Горбачук

профессор, заслужений працівникосвіти України, голова профкому університету, академік Академії вищої освіти України, завідувач кафедри методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова



В.П.Андрущенко,

доктор філософських наук, професор,

член-кореспондент НАН України,дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України,

лауреат Державної премії України в галузі освіти,

ректор Національногопедагогічного університетуімені М.П.Драгоманова

Вчений, педагог, громадський діяч
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова за свої понад 180 років існування славиться в Україні і світі багатьма славетними іменами його працівників:перший ректор університету Святого Володимира
М.О. Максимович, професор стародавньої філології
М.Ю. Якубович, професор чистої математики С.С. Вижевський, професор філософії, який мав читати педагогіку,
О.М. Новицький, професор педагогіки та психології
С.С. Гогоцький.

У різні роки початку ХХ ст. студентам читали лекції


О.М. Гіляров, С.А. Ананьїн, Н.М. Боголюбов, видатний математик і педагог Д.О. Граве та ін. Працювали в Університеті Святого Володимира його вихованці О.В. Фомін,
О.П. Александров (автор Чорнобильської атомної електростанції), С.Ф. Русова (педагогіка), К.Ф. Лебединцев (методика математики), О.П. Оглоблін (історія України),
Б.Я. Букреєв та М.М. Крилов – математики.

Сьогодні історію і славу університету продовжують творити нові покоління вчених і педагогів, які самовіддано працюють на університет і майбутнє України, готуючи вчителів усіх галузей знань, теорії і практики.Це такі, як: В.П. Андрущенко,


М.І. Шкіль, А.Т. Авдієвський, М.І. Жалдак, Є.В. Коршак,
Ю.П. Гудзь, О.С. Падалка, В.З. Смаль, П.І. Орлик, Т.М. Шашло, Л.І. Мацько, В.І. Бондар, В.М. Синьов, Г.М. Торбін,
Р.М. Вернидуб, М.С. Корець, М.В. Працьовитий та багато інших видатних освітян-педагогів НПУ ім. М.П. Драгоманова, які творять новітню історію педагогічної освіти і науки.

Чільне місце в теперішньому складі науково-педагогічних працівників займає професор Іван Тихонович Горбачук. Його ім’я добре відоме науково-педагогічній, культурно-просвітницькій та профспілковій громадськості не лише Національного педагогічного університету, а й регіонів України.

Закінчивши у 1959 році фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького, Іван Тихонович поринув у вчительську роботу фізика, потім – директора школи.

За якісну роботу на шкільній освітянській ниві у 1967 році відзначений нагрудним знаком „Відмінник народної освіти”.

Прагнення до науково-педагогічної роботи у вищій школі привело Івана Тихоновича знову до своєї Альма-матер, але вже на початку на посаді лаборанта, потім інженера і аспіранта.

З 1968 року навчається в аспірантурі, працює на посадах асистента, старшого викладача, заступника декана, доцента, завідувача кафедри, професора кафедри загальної фізики.

Прізвище Горбачук І.Т. асоціюється у свідомості колег із високою професійністю і сумлінністю, життєвою мудрістю й толерантністю, сміливістю і рішучістю. Коли 15 січня 1968 року фізична лабораторія, де велись держбюджетні дослідження, спалахнула від вибуху газу, саме І.Т.Горбачук врятував молодого непритомного колегу, викинувши його через вікно в кучугуру снігу.

Він є відомим вченим в галузі теплофізики і молекулярної фізики. Вперше в Радянському Союзі провів серію експериментальних досліджень нелінійних явищ електро- і масопереносу в гетерогенних дисперсних системах в сильних електричних полях. На розроблених експериментальних установках були одержані результати, підтверджені найновішою теорією всесвітньо відомого спеціаліста першої величини в цій галузі професора С.С.Духіна. На основі цих досліджень одержано 7 авторських свідоцтв та захищена кандидатська дисертація, а розробки впроваджені в ряді НДІ Росії, України, Литви, Болгарії тощо.

Творча спадщина Івана Тихоновича також плідна. Він має понад 160 друкованих праць, 7 винаходів та понад 30 навчальних посібників. Серед них особливе місце належить навчальним посібникам з фізики. Зокрема, він є головним співавтором оригінального україномовного комплексу навчальних посібників: тритомного теоретичного курсу загальної фізики, лабораторного практикуму та збірника задач для студентів вищих технічних і педагогічних закладів освіти, співавтором „Програми педагогічних університетів: загальна фізика”.

Іван Тихонович є фундатором Кафедриметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи, унікальної не лише в Україні, але й у світі. Учні та послідовники з гордістю розповідають підростаючим поколінням про легендарного Горбачука І.Т. За плідну працю на ниві фізичної науки та за громадську діяльність І.Т.Горбачук удостоєний ордена «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів, Почесного звання «Заслужений працівник освіти України», багатьох інших високих нагород.

З 1994 року і по даний час Іван Тихонович голова осередку „Просвіта” університету, є членом правління Всеукраїнського та Київського міського товариств „Просвіта”, організатором і старшим порадником „Молодої просвіти” студентів. Нагороджений знаком „Будівничий України”.

Особливо проявився організаторський талант професора Горбачук І.Т. в час, коли 1 листопада 1991 року він очолив первинну профспілкову організацію працівників освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Перш за все, він доклав значних зусиль для повернення нашому ВНЗ імені М.П.Драгоманова та перетворення закладу в педагогічний університет. В ці непрості часи яскраво розкрились такі риси його характеру як наполегливість, дипломатичність, здібності тактика і стратега з одного боку, так і чуйність, доброзичливість, інтелігентність, скромність, відповідальність за долю колективу і кожного члена профспілки зокрема з іншого.

Він обирався членом Президії Київської міської профспілки, делегатом V і XI з’їздів Профспілки працівників освіти і науки України та з’їзду Федерації професійних спілок України. Має найвищі профспілкові нагороди.

За ініціативи голови профкому і голови Ради трудового колективу університету професора І. Т. Горбачука в університеті регулярно укладається „Колективний договір”, діють соціальні програми, покращується оздоровлення співробітників та студентів, розширюється мережа оздоровчих баз відпочинку.

Тож зичимо Івану Тихоновичу міцного здоров’я, щастя, наснаги в подальшій роботі на науковій, педагогічній і громадській ниві.

Професор Дущенко В.П. –вчитель і видатний український вчений

Наукову, педагогічну і виховну спадщину професора В.П. Дущенка, на наш погляд, треба вивчати протягом всього життя і не одного покоління його послідовників. І, можливо, не так важливо осягнути увесь масив його здобутків у багатьох галузях знань, як зрозуміти, відчути і перейняти той дух творчості та самовідданої праці, який створював Віктор Павлович, як багатогранна особистість, серед великого колективу його наукової школи. Саме ненав'язлива атмосфера духовності і велика непереборна сила інтелектуального багатства була його притягальною силою. То було джерело розуму, знань, досвіду, вихованості, культури та багатьох інших людських чеснот. Недарма викладачі і асистенти на перерві поспішали на кафедру, щоб послухати лекції професора Дущенка В.П.

Віктор Павлович, як науковець, обіймав широкий обсяг наукової-дослідницької тематики у галузі молекулярної фізики і теплофізики. Він був одним із перших засновників в Україні нового наукового напрямку щодо вивчення процесів електро-тепло-масопереносу у капілярно-пористих гетерогенних дисперсних і полімерних системах. Це дало можливість розвинути широкий спектр експериментальних і теоретичних досліджень з виходом на впровадження цих досліджень у практику багатьох підприємств і галузей народного господарства.



Б.І.Андрусишин,

доктор історичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

академік Української академії історичних наук та Академії наук вищої освіти України,

декан Факультету політології та права

Національногопедагогічного університету імені М.П.Драгоманова

Він вирішив суперечку між фізиками та ліриками:

ліричний фізик

Іван Тихонович Горбачук народився на Берестейщині... Берестейщина, Берестейська земля, Брестщина – українська етнічна територія між Бугом і Прип’яттю, Яселдою і Нарвою. Із X ст. знаходилася у складі Київської держави. У 1080 – 1150 рр. належала до Турово-Пінського князівства, з 1150 р. – до Волинського, а з 1199 р. стала складовою частиною Галицько-Волинської держави. 1320 р. Берестейщину захопила Литва. У 1569–1795 рр. входила до складу Берестейського воєводства Речі Посполитої. За третім поділом Польщі 1795 р. потрапила під владу Російської імперії. Сьогодні – Республіка Білорусь. За умовами Ризького договору 1921 р. між Польщею, з одного боку, РСФСР та УСРР з другого, укладеного після завершення польсько – радянської війни 1920 р., західноукраїнські та західнобілоруські землі визнавалися за Польщею. Польська влада зобов’язувалася надати “особам російської, української та білоруської національності, які перебувають у Польщі, на основі рівноправності національностей, всі права, що забезпечують вільний розвиток культури, мови і виконання релігійних обрядів”.

Проте польський уряд систематично не виконував умови договору щодо забезпечення національно-політичних прав українського та білоруського населення. В такій історичній обстановці 18 січня 1933 р. в селі Батарея в багатодітній селянській родині Горбачука Тихона Трохимовича і Горбачук (Черкас) Анастасії Йосипівни на світ з’явився син Іван, який був третім за віком у сім’ї. Село Батарея знаходиться неподалік міста Береза Картузька (тепер м.Береза Брестської обл., Республіка Білорусь). Назва “Картузька” походить від костьолу чину картузіанців. У 1934 р. польські власті організували в Березі Картузькій концтабір для політв’язнів. Концтабір відзначався особливо жорстоким режимом. Через ув’язнення в таборі пройшли десятки тисяч українських і білоруських патріотів, тисячі з яких загинули від катувань, поневірянь, голоду та хвороб.

Згодом родина Горбачуків поселилася на хуторі, що розмістився між селами Батарея та Ястребель. Серед споконвічної поліської природи, у повсякденній нелегкій, але вільній праці у своєму власному господарстві разом з іще трьома братами і трьома сестрами, проходили дитячі та юнацькі роки І.Т.Горбачука, відбувалося становлення вільнолюбивої особистості, на яку з ранніх років покладалася відповідальність за ведення господарства, опікування молодшими братами і сестрами. Допитливий розум хлопця вимагав нового пізнання, нової інформації, нових знань. Батьки, незважаючи на те, що діти з раннього дитинства долучалися до господарства, послали сина спочатку до початкової школи у селі Батарея, згодом до семирічки у селі Міжлісся, а потім до середньої школи у місті Береза Картузька.

Дитячі та юнацькі роки були нелегкими, адже лише до свого 11-річного віку Івану Тихоновичу довелося пожити у трьох різних державах, не покидаючи рідних місць: Польщі (1933 – 1939 рр.), БРСР “за перших совітів” (1939 - 1941), генеральному окрузі “Білорусь”, створеному на окупованих білоруських землях згідно німецького генерального плану ”Ост“, який передбачав виселити і знищити 75% білоруського населення (1941 – 1944), потім знову в БРСР.

Чи сприймав ювіляр у такому юному віці згадані бурі перемін, воєн і поневірянь, які випали на долю його земляків (в період окупації на території Білорусії було 260 таборів смерті та їхніх філій, за період війни загинуло 2 млн. 200 тис. людей, 380 тис. білорусів було вивезено на примусові роботи до Німеччини). Але одне можна сказати достеменно, що світові події не обійшли родину Горбачуків. Із звільненням території Білорусії від німецьких окупантів, батька Тихона мобілізували до лав Червоної Армії. Додаткове навантаження по веденню господарства випало на матір та старших хлопців, яким виповнилося трохи більше десяти років. Після воєнного лихоліття, горя і страждань у 1945 р. з війни до рідного дому повернувся двічі поранений, але живий батько. Щасливе повернення батька дало можливість синові Іванові продовжити навчання у нелегкі повоєнні роки у Львівському політехнічному інституті, куди він вступив у 1952 р. Проте матеріальні нестатки не дали можливості продовжувати навчання. Довелося піти на вчительську роботу у сусіднє село Подусьє (благо, що закінчена середня школа таке право давала).

Через рік Іван Тихонович стає студентом фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького. Після смерті 1953 р. “вождя народів”, хоч і повільно, але почалися заходи щодо “десталінізації”, наближалися часи “відлиги”. Доба реформ призвела до змін не лише у вищих ешелонах влади, вона справила вплив на політичну й морально-психологічну атмосферу в країні, розламавши лід страху та довголітнього мовчання. Лібералізація суспільства далася взнаки і в духовному житті. Почалася нова хвиля “українізації”. Відкрито порушувалося питання про збереження української мови та розширення сфери її вживання. Зауважимо, що на початок 60-х років у восьми університетах України студенти-українці становили 61%, викладачі-українці – 56%, однак лекції українською мовою читали лише 34% викладачів.

Атмосфера розкутості, динамічності, меншої регламентованості привела до появи цілої плеяди молодих митців, літераторів, учених з нестандартизованим творчим обличчям, прогресивними громадськими позиціями.

Дух реформ у суспільстві позначився і на студентському загалові. З’явилася можливість дострокового складання сесії, виїзду в туристичні центри та табори відпочинку, де можна було оздоровитись і, найголовніше, заробити такі необхідні студентові кошти.

В інституті доля звела Івана Тихоновича з талановитими викладачами, справжніми майстрами своєї справи, серед яких завідувач кафедри фізики професор В.П.Дущенко та інші викладачі. В студентські роки зустрів і свою майбутню дружину – студентку-одногрупницю Людмилу Семенівну Манько, з якою довгі роки ідуть по життєвій дорозі, народили і виховали двох синів Сергія та Олександра. Після закінчення у 1959 р. інституту Іван Тихонович вчителював у селі Плесецьке Васильківського району на Київщині, працював за сумісництвом директором вечірньої середньої школи, згодом вчителював у школах міста Ірпеня, завідував консультативним пунктом заочної школи робітничої молоді. Плідна навчально-методична та організаційна робота не залишилася непоміченою освітянським керівництвом : у 1967 р. Міністерство освіти нагородило Івана Тихоновича нагрудним знаком “ Відмінник народної освіти“.

Переміни в суспільстві приводили і до певних реформацій в науці України, що не могло не позначитися на напрямах наукових досліджень в тому числі і у галузі фізики. 1950-і – 70-і роки минулого століття, здається, були “золотим віком” фізики. Фундаментальні дослідження були виконані в галузі фізики твердого тіла й низьких температур, надпровідності, радіофізики, теоретичної й експериментальної ядерної фізики, фізики плазми і керованого термоядерного синтезу, астрономії та радіоастрономії. Як у складі АН УРСР, так і у вищих навчальних закладах утворювалися нові спеціалізовані підрозділи, відділи, лабораторії і Іван Тихонович завжди знаходиться на передньому рубежі наукових пошуків. Кафедра фізики розробляє цікаві наукові проекти, веде державні госпрозрахункові теми, які здебільшого пов’язані з так званою ”оборонкою”.

У 1967 р. здібного випускника з уже чималим педагогічним досвідом запрошують на посаду інженера проблемної науково-дослідної лабораторії фізики рідного інституту. Вся подальша науково-педагогічна і життєва біографія ювіляра пов’язана з нашим університетом, де він формувався як науковець, викладач, лідер громадських організацій, вмілий педагог-вихователь, справжній освітянин.

Враженнями про спільну роботу на науково-педагогічній ниві ділиться член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН Вищої освіти України, завідувач кафедри загальної фізики Микола Іванович Шут: “Я знаю свого колегу, надійного друга, професора Івана Тихоновича Горбачука з часів нашої спільної роботи в науково-дослідній лабораторії полімерних і дисперсних матеріалів кафедри фізики. Іван Тихонович проводив дослідження в галузі електрокінетичних явищ в дисперсних системах у сильних електричних полях. Вплив сильних електричних полів на явища електрофорезу, електроосмосу до сьогоднійшнього дня залишається актуальною науковою проблемою. Особливо важливими були дослідження “дзета”-потенціалу в подвійних електричних шарах.

Ці результати захищені рядом авторських свідоцтв, опубліковані в провідних наукових журналах як в Україні, так і за кодоном. Логічним завершенням став захист у 1974 році дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спецільністю “теплофізика та молекулярна фізика”. Тема дисертації: “Исследование нелинейных электрокинетических явлений в сильных полях и разработка методов и приборов для измерения электрофореза”. Наукові керівники – доктор хімічних наук, професор С.С. Духін і доктор технічних наук професор В. П. Дущенко.

Із 1973 р. Іван Тихонович Горбачук – викладач кафедри загальної фізики. З перших днів роботи Іван Тихонович читає лекції, проводить практичні і семінарські заняття з курсу теоретичної фізики. Як викладач і науковець, він швидко набуває визнання і авторитету серед колег, пошани у студентів. У 1985-1986 рр. Іван Тихонович - завідувач кафедри загальної фізики, а з 1994 р. – професор нашої кафедри.

Після захисту дисертації Іван Тихонович проводить активну науково-педагогічну роботу в галузі дидактики фізики. Під його керівництвом захищена 1 кандидатська дисертація, значна кількість дипломних, кваліфікаційних і магістерських робіт. Нині Іван Тихонович академік академії наук Вищої освіти України, академік-секретар відділення фізики та астрономії. Він є одним із авторів унікального україномовного видання – комплексу навчальних підручників з курсу загальної фізики для педагогічних і технічних університетів”.

Наукові пошуки своїх вчителів продовжують вдячні учні, серед яких колишній аспірант І.Т.Горбачука доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної фізики В.П.Сергієнко: “За всі роки моєї праці в університеті (з 1973 р.) Іван Тихонович був і є моїм вчителем з великої літери. Для мене він найкращий викладач університету, найкращий голова профкому вищого навчального закладу в Україні. Все, що доручав йому колектив університету він завжди виконував досконало і самовіддано.

Іван Тихонович – людина з прогресивними поглядами, ерудована, інтелігентна, тому користується шаною і повагою серед молоді.Він навчив мене фізиці. За його високопрофесійними порадами я писав наукові статті, посібники, підручники, підготував кандидатську і докторську дисертації.Іван Тихонович взірець у всьому як доброзичлива і відповідальна, порядна і високопрофесійна особистість. За його підручниками із загальної фізики вчаться студенти всієї України. Він ще багато зробить для слави нашого університету”.

Ми не ставимо за мету висвітлити у повному обсягу всі важливі віхи життєвого шляху І.Т.Горбачука, його професійного зростання. Зауважимо лише, що він ішов по життєвій дорозі впевнено і послідовно. Якщо згадати не таке вже й далеке радянське минуле, то слід зауважити, що радянська система передбачала поетапне просування кар’єрними сходами. Кожен крок угору, вперед передбачав і супроводжувався набуттям певної суми знань, підвищення професійного досвіду. Одержати керівну посаду у сфері, про яку особа не мала жодного уявлення, не можна було й мріяти.

Такими кар’єрними щаблями пройшов наш ювіляр – від аспіранта, асистента кафедри фізики, заступника декана фізико-математичного факультету, старшого викладача, кандидата фізики-математичних наук, доцента, професора кафедри фізики, завідувача кафедри загальної фізики.

У 2000 році Указом Президента України Горбачуку І.Т. присвоєно звання „Заслуженого працівника освіти України”.

У грудні 2007 р. Вчена рада нашого університету одноголосно присвоїла І.Т.Горбачуку звання „Заслужений професор Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова”.

Іноді написати велику простору біографічну статтю легше, ніж сформувати про близьку людину коротку влучну думку. Про свого колегу сказали багато теплих слів його друзі, співробітники, учні, партнери по профспілковому та просвітянському цеху.

Директор Інституту іноземної філології, заслужений працівник освіти України, професор Володимир Іванович Гончаров наголосив: “Зустріч з Іваном Тихоновичем – яскравою та непересічною особистістю – була для мене однією із найвизначніших та щасливих зустрічей у моєму житті. Знайти слова про таку людину, як професор Горбачук, доволі складно. Чому? Та тому, що згадуються тільки слова у найвищому ступені: видатна людина, талановитий педагог, добрий та розумний співрозмовник, вимогливий, але доброзичливий керівник, чудовий батько і турботливий дідусь. Хтось скаже, що так не буває, але виявляється, що буває. Є люди, які за своєю суттю, Вчителі з великої літери. Вчитель – це той, хто формує людину. Іван Тихонович завжди був і є зразком ставлення до людей, роботи, взагалі, до життя.

З приходом Івана Тихоновича в профком в університеті встановився демократичний стиль керівництва з яскраво вираженим його лідерством. Вимогливість до себе і до підлеглих завжди поєднувалась у Івана Тихоновича з піклуванням про людей, з почуттям відповідальності за їх людську долю.

У день його ювілею я хочу побажати йому богатирського здоров'я, завжди сонячних і теплих днів в його житті. Дякую Вам дорогий наш друже і старший брате, за Ваше добро, яке Ви щедро даруєте людям”.

Директор Інституту української філології, кандидат філологічних наук, доцент Анатолій Васильович Висоцький зазначив:“Ми знаємо і високо цінуємо Вас як працелюбну, справедливу, щиросердну людину, обдарованого вченого талановитого педагога.Кілька десятиліть трудового життя пройшло в стінах нашого університету. Ви підготували тисячі вчителів, які працюють сьогодні по всій Україні, передаючи дітям усі ті знання і добро, яке отримали від Вас. Щоб Ви не робили, усе – від душі, з великою відповідальністю і вимогливістю. Цей духовний гарт і глибока громадянська відповідальність наснажує нас, ваших колег, торує стежки до дружніх, теплих взаємин. Усі ці якості надають Вам великої людської привабливості і згуртовують навколо Вас як колег, так і студентів.Для нас, Ваших колег, Ви є зразком оптимізму та сили духу, пунктуальності та працьовитості, величезної доброти та душевності”.

Громадська активність Івана Тихоновича є помітною на профспілковому полі фактично з початку незалежності України. Про ті часи, коли йшла ломка старих стереотипів, вибудовувалася нова концепція ролі і місця профспілок у житті країни, говориться у статті професора Горбачука “Історія профспілкового руху в Україні” (Газ. “Освіта”, 12 – 19 лютого 2003 р.): “В цей час професійні об’єднання почали відігравати помітну роль в політичному житті України: члени профспілок отримали представницькі мандати в парламенті, що дало їм змогу брати участь у підготовці законопроектів, що торкалися питань праці і соціального захисту трудящих. Профспілки використовують весь арсенал засобів боротьби за права трудящих, включаючи страйки та всеукраїнські акції протесту. На даному етапі профспілки вже є дійовим засобом розв’язання найбільш гострих і болісних проблем, що нагромаджувалися роками, або таких, що виникали час від часу”.

Згадує помічник Голови Федерації профспілок України у 1992–2003 рр. Дмитро Миколайович Балан: “Знаю І.Т.Горбачука як громадсько-активну людину, одного з найшановніших голів первинних профспілкових організацій працівників ВНЗ міста Києва. З 1991 р. і по сьогодні він є головою профкому НПУ імені М.П.Драгоманова. А це є свідченням, перш за все, що Іван Тихонович ніколи не був байдужим до долі співробітників університету, членів їх сімей, ветеранів війни і праці, що працювали в університеті. Відзначаючи його активну позицію профспілковця, колеги обирали його членом Президії Київської міської профспілки працівників освіти і науки, делегатом 2-х останніх з'їздів Профспілки працівників освіти і науки України та з'їзду Федерації професійних спілок України. За вагомий внесок у розвиток профспілкового руху в Україні Іван Тихонович Горбачук у 1995 р. нагороджений вищою нагородою Федерації профспілок України – Знаком „Профспілкова відзнака” та у 2007 р. нагрудним знаком ЦК Профспілки працівників освіти і науки України „Заслужений працівник Профспілки із ступенем золота відзнака”.

За професіоналізм, високу ерудованість, відповідальність, людяність і глибоку порядність свого профспілкового лідера шанують і поважають члени профспілкового комітету Драгоманівського університету. Заступник Голови профкому, доцент Світлана Олексіївна Ставицька підкреслює: “Іван Тихонович Горбачук вже понад 28 років очолює профспілкову організацію Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Одночасно, він є головою трудового колективу, що свідчить про високу довіру до його роботи як працівників, так і адміністрації університету.

За своєю внутрішньою суттю Іван Тихонович – це лідер, людина активна, наполеглива, цілеспрямована та відповідальна. Він завжди готовий виступити з ініціативами спрямованими на покращення умов праці й відпочинку співробітників університету та запропонувати конкретні шляхи для розв’язання проблем, що виникають в нашому повсякденному житті.

Саме під його керівництвом щорічно укладаються соціально спрямовані колективні договори між адміністрацією університету та його трудовим колективом.

Профспілкова робота вимагає наявності у людини специфічних особистісних рис: почуття справедливості, чутливості до потреб і турбот людей, щирого ставлення до них. Саме наявність таких якостей дає можливість Івану Тихоновичу ефективно керувати профспілковою організацією й разом з командою однодумців та помічників допомагати людям вирішувати різноманітні питання, з якими вони звертаються до профкому. За мудре керівництво, поважливе ставлення до людей Івана Тихоновича шанують і поважають всі члени профкому. Він уміє чітко й злагоджено організувати роботу своїх колег – профспілкових активістів на виконання тих завдань, що стоять перед профспілковою організацією університету.
Іван Тихонович є визнаним профспілковим лідером не лише в нашому університеті, а й у профспілковій організації працівників освіти і науки міста Києва, де він, як член Ради, виконує одне з найвідповідальніших доручень, відстоює інтереси освітян і на рівні міста, й на рівні держави”.

До добрих слів про ювіляра долучається колишній головний бухгалтер профкому Михаліна Наталія Борисівна:

”На моє глибоке переконання є посади, які вимагають людських якостей найвищого ґатунку. Такою є і посада голови первинної профорганізації.

Адже до профкому люди йдуть зі своїм горем, негараздами, несправедливістю, обставинами, які загнали в глухий кут, у безвихідь. Потрібно не тільки вислухати, а й почути, відчути, пропустити крізь душу і серце, розрадити, допомогти і словом і ділом.

І немає іншої людини, яка б краще виконала ці обов'язки, як наш ювіляр – Горбачук Іван Тихонович, який ось уже більше двадцяти шести років очолює первинну профорганізацію великого колективу викладачів і співробітників НПУ імені М.П.Драгоманова.

Іван Тихонович мудра, з багатим життєвим досвідом людина, яка чітко бачить мету і вміє її досягати, має тверді життєві принципи і сповідує високі духовні цінності, з хистом організатора і цікавістю до життя у всіх його проявах.

Нам, співробітникам профкому, пощастило працювати поруч з цією інтелігентною і порядною людиною, навчатися і наслідувати його приклад.

І ми щиро вітаємо його з ювілеєм. Бажаємо міцного здоров'я, довголіття, душевної рівноваги і родинного затишку, подальших успіхів в громадській роботі і нових перемог в житті.

А людська вдячність нехай додає сил і снаги, оптимізму і натхнення!”

Іще до однієї грані таланту І.Т.Горбачука хотілось би привернути увагу. З 1994 р. і по даний час він працює у правлінні Київського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, очолює осередок цієї поважної патріотичної організації у Драгоманівському університеті. Професор Горбачук вболіває за нашу духовність, особливо студентської молоді, піклується про стан української мови у студентському та викладацькому середовищі університету та у державі загалом, сіє зерна патріотизму у серцях і душах своїх учнів.

Саме про колегу-просвітянина говорить завідувач кафедри культури української мови, активний член “Просвіти”, професор Світлана Володимирівна Шевчук:

“У світлий день ювілею спадають на думку лиш добрі слова про людину щирої душі, працьовитої вдачі. Важко бодай пунктирно окреслити ті ділянки, де борозна Івана Тихоновича є найпомітнішою.

Він – провідний фахівецьекспериментальної і теоретичної фізики, автор україномовних підручників із загального курсу фізики, голова первинної профспілкової організації університету, академік-секретар відділення Фізики і астрономії Академії вищої освіти України. Іван Тихонович ще і голова осередку „Просвіта” університету. Завдяки його ентузіазму й наполегливості розширюються овиди українського слова: проводяться круглі столи, дискусії, наукові конференції з проблем функціонування української мови.

Вельмишановний Іване Тихоновичу, у січневий святковий цей час прийміть найкращі привітання: нехай морозна білокоса зима мережаними візерунками оздоблює Ваші дні, крицею відлунює здоров'я, а оселя повниться радістю, турботою рідних, веселим сміхом, увагою колег. Щоб доля обдаровувала Вас натхненням, творчістю, світлими помислами, а січень не засніжив, не замів, не припорошив снігами людяного серця”.

З роси й води Вам, шановний Іване Тихоновичу, на многії і благії літа.

Дорогий Іване Тихоновичу!

Президія Академії наук вищої освіти України вітає Вас з Ювілеєм і пишається Вами – людиною простою, дружелюбною, великим організатором і великим трудівником.

Ваш життєвий шлях – то типовий шлях учених – дітей війни – шлях, позначений труднощами і бідністю, пошуками шматка хліба, якому знаємо ціну і знаємо, як важко було його добути. Та й про те, як важко простому сільському хлопцеві було здобути вищу освіту, виявити свої неабиякі здібності перебороти ньютонове тяжіння і дійти до високостей сьогоднішнього дня – стати академіком, професором прославленого столичного вузу, наставником не одного покоління вчителів і вчених, що нині очолюють школи і ВНЗ, приносячи до пишного вінка здобутків Вчителя радість і гордість. Гордість за те, що не дарма прожиті кращі роки, не дарма витрачені сили і зусилля всього себе віддати людям, обійняти всю свою рідну землю. І той величезний труд, і та велика наукова скарбниця, численні наукові праці і підручники, що стали настільними книгами для великої студентської родини, і та діяльність, як і спільна участь в здобутках всього педуніверситету, у допомозі захисту прав кожного члена колективу – все те, разом взяте, присвятив Він улюбленій діяльності. І в тому, можливо, найбільша його заслуга!

Ніщо не може компенсувати затрачених ним сил і енергії – ні нагороди, ні словесні пошанівки. Єдине, що приймає Він як величне і святе – це справжню людську шану і справжню любов. І це, очевидно, не можна не відчути, як і не можна було не розкрити його таїни. Його ясночолого, ще зовсім молоду Людину, яка й далі впевнено приноситиме трудові наукові вінки до слави рідного університету, а відтак і Україні.

Вітаємо Вас, дорогий Академіку, зичимо Вам міцного здоров'я та подальших успіхів в ім'я звеличення великої України.


М. І. Дубина,
президент Академії наук вищої освіти України

Будівничий України

Голова осередку “Проcвіта” Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова професор Іван Тихонович Горбачук є без перебільшення одним із кращих поміж голів місцевих осередків “Просвіти” міста Києва. Найкраще характеризує професора І. Т. Горбачука як просвітянина діяльність у цьому навчальному закладі “Просвіти” – дієвої, потужної, чисельної організації, здатної впливати на всі процеси, які відбуваються в університеті, зокрема, на виховання студентської молоді в любові до рідного українського слова, української історії, своєї Батьківщини, на формування почуття національної гідності.

З його ініціативи у начальному закладі щорічно до Дня української мови та писемності проводиться місячник української мови, в рамках якого проводяться конференції та літературні читання, диспути та концерти, конкурси та вечори, виставки, фестивалі, екскурсії тощо.

Широко висвітлюється серед студентів діяльність Михайла Драгоманова – одного з засновників Київської “Просвіти”, ім'я якого носить Національний педагогічний університет.

В переліку помітних просвітянських справ – моніторинг з питань функціонування в навчальному закладі української мови як мови викладання, мови спілкування, мови підручників та посібників. Обговорення результатів опитування в аудиторіях та університетській пресі привертає увагу як викладачів, так і студентів до цієї болючої теми і є результативними. Вся інформація про мету та діяльність “Просвіти” представлена на стенді “Просвіти” в головному корпусі університету.

Це далеко не повний перелік усіх заходів, які проводить “Просвіта”, очолювана І. Т. Горбачуком. Просвітянська діяльність є суттєвим і важливим фактором громадського життя педагогічного колективу та студентства. Не можна не відмітити особистий внесок професора фізики І. Т. Горбачука в утвердження української мови в національній освіті. Він є співавтором тритомника з курсу загальної фізики та збірника задач до нього, першого і єдиного поки що повного україномовного курсу загальної фізики, за яким навчаються студенти усіх провідних вищих навчальних закладів України технічного та природничого напрямків. Цей підручник Міносвіти визнало кращим навчальним посібником для вищої школи.

Спілкуватися з Іваном Тихоновичем легко й приємно, завжди є повне розуміння вагомості тієї спільної праці, яку ми творимо в ім'я України, продовжуючи справу усіх великих Просвітян нашого часу

Горбачук Іван Тихонович відомий як професіонал, людина компетентна, вольова і доброзичлива, яка користується заслуженим авторитетом і повагою.

Тож многих Вам літ, вельмишановний Іване Тихоновичу, і хай Ваша професійна майстерність та життєвий досвід слугують і надалі тій благородній справі, яку ви робите.



З глибокою повагою,

Павло Мовчан, голова Товариства Просвіта,


Народний депутат України

Патріот, професіонал, людина


з великої букви

У час економічних реформ, у час нових орієнтирів, спрямованих на становлення української держави, виразніше постають думки, почуття і вчинки кожної конкретної людини. Час не дає змоги відмовчатися, відсидітися, перекласти особисті турботи на плечі іншого. Нинішній час мов рентген висвічує усі плюси і мінуси кожної особистості. У когось висвітлюється більше плюсів, у когось – зовсім мало мінусів.

За певних обставин чиїсь мінуси перетворюються навіть на плюси. Проте так буває лише у незвичайних, особливих людей, які уміють жити і творити добро для свого народу, присвячуючи цьому усе своє життя.

Із однією з таких непересічних особистостей доля звела і мене в студентські роки. Людиною, яка притягує до себе внутрішньою позитивною енергією, світлим розумом, красою, гарячим серцем і великою любов’ю до свого народу, своєї Батьківщини, виявився Іван Тихонович Горбачук, доцент кафедри загальної фізики.

За роки роботи в університеті познайомився з ним ближче, пізнав його глибше. Диву даєшся, звідки у нього стільки сили, наснаги, жадоби до краси й гармонії. Нібито він нічим і не відрізняється від інших, а як почне висловлювати свої думки, давати мудрі поради, надихати на важливу справу, то неможливо не слухати його, не можна не вірити йому, хочеться діяти разом з ним.

Іван Тихонович з плеяди славної української інтелігенції, яка не ховається від труднощів, яка є плоть від плоті свого народу, яка надихається ним і творить задля нього. Він з великої когорти тих, хто гордиться своєю приналежністю до талановитого і працьовитого, з багатою культурою українського народу, і як чесний син примножує його здобутки.

Мені довелося бути разом з Іваном Тихоновичем у різних ситуаціях. Спостерігаючи за ним, бачиш, що він скрізь однаковий: доступний, скромний, відкритий і щирий. Легко підтримує розмову з будь-ким на різноманітні теми; його широкий кругозір вражає співрозмовника, проте не відштовхує, а наближає до себе.

Професор, академік Горбачук І. Т. не уявляє свого життя без наукової і викладацької діяльності, без творчого процесу підготовки майбутніх фізиків. Він щасливий з того, що разом з колегами готує гідну студентську молодь. Важко переоцінити роль Івана Тихоновича на посаді голови трудового колективу університету. Завдяки його великому життєвому досвіду, мудрим рішенням у цей непростий час університет динамічно розвивається і завойовує нові освітянські рубежі.

Не дивно, що Іван Тихонович здобув заслужений авторитет серед вчених мужів, серед студентів, багатотисячного колективу драгоманівців, усіх, хто коли-небудь був поруч з ним.

Девізом його життя стали крилаті слова: “Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах”, бо не вміє він схилятися перед сірістю, плазувати перед неправдою. Не для цього породила його рідна земля, яку він любить, як своїх батьків.

Людина здатна перебороти внутрішній конфлікт, якої б сили він не був! Адже можна зробити крок до покращення способу життя, мінімізувати конфліктність, якщо розуміти і діяти за принципом: краще бути добрим, аніж злим.

Власне таким є і так чинить наш ювіляр І. Т. Горбачук.

І. Т. Горбачук – постать, яка уособлює в собі кращі риси патріота – інтелігента. Це Людина з великої букви, це самодостатня особистість, яскрава постать на науковому небосхилі.

Пишаюся тим, що ми стали однодумцями, друзями, побратимами, що наші душі поріднилися, що мені й надалі йти одним шляхом із Іваном Тихоновичем Горбачуком.



Дай, Боже, довгого нам шляху.

Нехай береже Вас Бог!
О. СПадалка,
член-кореспондент НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор


НПУ імені М. П. Драгоманова

Ця людина викликає захоплення

На щастя, на вузівському небосхилі час від часу трапляються харизматичні постаті, які з дивовижною гармонійністю поєднують у своїй роботі основні складові частини професії науково-педагогічного працівника вищої школи і в кожній з них сягають вершин, яким міг би позаздрити багато хто з нас. Саме такою людиною у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова є видатний учений, наставник відомих в Україні фізиків, професор, академік Академії вищої освіти і водночас надзвичайно скромна людина Горбачук Іван Тихонович.

Життєвий шлях його був важким: пережив голод, війну, розруху, але незважаючи на це, Іван Тихонович вважає свою долю щасливою.

І сьогодні, коли ми вшановуємо професора Горбачука І. Т. з нагоди його 80-річчя, він продовжує активно працювати на освітянській ниві, хоч за плечима стільки пройденого, пережитого, створеного. Тому викладачі й студенти всієї України не лише послуговуються науковим та навчальним працям Івана Тихоновича, а й захоплюються новітніми, свіжими ідеями і концепціями розвитку української науки, властивим йому особливо серйозним і відповідальним ставленням до будь-якої діяльності. Неординарність, справжня інтелігентність, виняткова скромність, щедрість і шляхетність, притаманні Івану Тихоновичу, виявляються скрізь і завжди.

Дорогий земляче! Вам пощастило з малою Батьківщиною. Криниці, джерела, витоки… Вони – чисті символи Білорусі. Вони ідентифікують Білорусь у світі, вирізняють її народ безпосередністю, відкритістю, щирістю, справжньою глибиною почуттів.

Мой родны кут, як ты мне мілы!.. О, як бы я хацеў спачатку

Забыць цябе не маю сілы! Дарогу жыцьця па парадку

Не раз, утомлены дарогай, Прайсьці яшчэ раз, азірнуцца,

Жыцьцём вясны мае убогай, Сабраць з дарог каменьні тыя,

К табе я ў думках залятаю Што губяць сілы маладыя, –

І там душою спачываю. К вясьне б маёй хацеў вярнуцца.


Шановний Іване Тихоновичу! Для мене Ви не лише старший колега. Для мене Ви ще старший друг, який вміє чути, допомогти, підтримати.

Коли починаєш спілкуватися з Вами, відразу потрапляєш у полон неповторної “горбачуковської магії”, яка твориться глибокою ерудицією, ґрунтовною життєвою мудрістю і теплим людяним ставленням до кожного.

Дорогий наш друже, хай нетлінним залишається Ваш титанічний труд, хай Бог посилає Вам міцне здоров’я і ще довго-довго “сійте розумне, добре, вічне”.

В. І. Гончаров, професор,

директор Інституту іноземної філології

Учитель життєвої мудрості і гуманізму

Дорогий Іван Тихонович, сердечно вітаючи Вас з 85-річчям і дякуючи долі за те, що наші життєві шляхи перетнулись і переплелись, хочу сказати, що Ви завжди були для мене великим Учителем – Учителем життєвої мудрості і гуманізму, відданості і патріотизму, порядності і доброзичливості, конструктивізму і цілеспрямованості. Вдячний Вам за багаторічні щирі і теплі стосунки між нами, за розуміння і підтримку здорових фізматівських починань, за Ваш неоціненний внесок у розбудову університету і відродження фізмату, збереження наших кращих освітянських традицій.

З приємністю згадую нашу цьогорічну поїздку на гриби, наші нескінченні бесіди у 125 аудиторії, наше з Вами перебування в кінці 80-х рр. зі студентами у селі Плоске Броварського району на сільськогосподарських роботах і події, ймовірності “нуль”, пов’язані з Вашим ім’ям, які відбулись зі мною, коли я їхав на Вінничину провідати родину.

Іване Тихоновичу – Ви гордість Фізико-математичного інституту, один з його кращих випускників, людина, яка пройшла усі сходинки професійного зростання від лаборанта та асистента до професора і завідувача кафедри. Сьогодні Ви – почесний професор університету, академік Академії наук вищої освіти, Заслужений працівник освіти України, активний громадський діяч, якому небайдужа доля колег і нашої спільної освітянської справи. Ви – яскравий взірець для наслідування.

Свій ювілей Ви зустрічаєте з потужним доробком, в чудовій фізичній і професійній формі, сповнені оптимізму і нових творчих планів.

Низько вклоняючись Вашому науковому, педагогічному та організаторському таланту, бажаю Вам сил і наснаги для реалізації всіх Ваших задумів і мрій. Творчого Вам довголіття. Нехай Вам життя приносить радість і насолоду.

Микола Працьовитий

професор, доктор фізико-математичних наук,

декан Фізико-математичного Інституту

Загальний курс фізики” –


новий багатотомний
навчальний посібник

Основні напрями формування вищої освіти в Україні передбачають як одну з необхідних передумов соціально-економічного розвитку суспільства використання плідного взаємозв'язку науки з виробництвом: функціонування фундаментальних наукових досліджень і на їх основі оснащення виробництва новими технологіями та автоматичними виконавчими лініями. Щоб це реалізувати в життя, потрібні наукові центри, конструкторські заклади, творчі кадри. Відповідно потрібна певна система навчання кадрів на всіх рівнях, починаючи з шкільного; потрібний кваліфікований вчитель, який започатковує навчання і виховання кадрів.

Державна система заходів удосконалення навчально-виховних процесів у середній і вищій школі спрямована на досягнення якісно нового рівня підготовки молодого покоління до трудового життя, до розбудови незалежної України.

Закон України “Про вищу освіту” спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян нашої держави. Він створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях. Вищим навчальним закладам, згідно з основними напрямами реформування вищої освіти в Україні, належить озброювати майбутніх фахівців міцними професійними знаннями і вміннями, передовим науково-методичним досвідом, спрямованим на розв'язання поставлених завдань. При цьому першочергове завдання, яке необхідно розв'язати при підготовці висококваліфікованого фахівця, — забезпечити його науковими знаннями відповідно до навчальних планів. Таким чином, забезпечення студентів навчальними посібниками є необхідною передумовою ефективного навчального процесу. Вони дають можливість виносити на лекційні заняття вузлові питання, а додаткові опрацьовувати самостійно; забезпечують підготовку студентів до практичних і лабораторних занять; сприяють прищепленню навичок роботи над джерелами наукової інформації.

Характерними якостями змісту навчальних посібників з фізики для вищої школи повинні бути науковість, діалектико-матеріалістичне тлумачення явищ природи і висвітлення ролі науки в суспільному виробництві; відбиття передових педагогічних ідей і позитивного досвіду вітчизняних і зарубіжних вищих навчальних закладів. Стабільними посібниками, наприклад, для студентів педагогічних закладів освіти стали “Курс фізики”, т. 1, т. 2 К. А. Путілова та т. З К. А. Путілова і В. О. Фабриканта; “Оптика” Г. Ландсберга; “Фізичні основи механіки” С. Е. Хайкіна; “Курс фізики” т. 1, т. 2, т. З І. В. Савельєва та ін. Однак стабільність посібників не означає їх незмінності. Стрімкий розвиток науки і техніки вимагає постійного підбору навчального матеріалу та оновлення змісту програм і навчальних посібників. Для цього доцільним є дотримання принципу генералізації, згідно з яким у посібниках центральне місце повинні займати провідні і найбільш загальні теорії. Оволодівши теорією, можна з'ясувати всякі частинні наслідки з неї.

Важливим також є принцип комплектності, який передбачає посилення зв'язків між навчальними предметами, комплектування їх навколо профілюючих курсів такою мірою, щоб результати навчально-виховної роботи, досягнуті в заняттях одним предметом, підхоплювалися, використовувалися і закріплювалися у вивченні інших предметів.

Саме таким основним вимогам до навчального посібника відповідає “Загальний курс фізики” т. 1, т. 2 – І. М. Кучерука, І. Т. Горбачука, П. П. Луцика та т. 3 І. М. Кучерука, І. Т. Горбачука й “Збірник задач з загального курсу фізики групи цих же авторів за редакцією проф. І. П. Гаркуші, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів інженерно-технічних і педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Характерно, що зміст цього першого І поки що єдиного комплексу посібників з загального курсу фізики в незалежній Укра'їні, який виданий українською мовою, спрямований на розкриття внутрішнього механізму фізичних явищ, на роз'яснення суті та застосувань основних фізичних законів, теорій і методів дослідження того, що становить фундамент сучасної фізичної науки, сприяє розвитку фізичного мислення та формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду студентів.

Порівняно з описово-експериментальними курсами минулого, такими як “Курс фізики” в п'яти томах О. Д. Хвольсона, “Курс фізики” В. О. Михельсона та ін., громіздкими за обсягом, вказаний “Загальний курс фізики” за редакцією проф. І. М. Кучерука більш зв'язаний з теоретичними узагальненнями, відображає фізичну науку в розвитку, з її суперечностями і проблемами. Така еволюція змісту посібника стала наслідком широкого включення кола питань, пов'язаних з успішним розвитком теоретичної фізики XX ст., без використання досягнень якої глибоко оволодіти знанням дослідної фізики не можливо.

В першому томі “Загального курсу фізики” (Механіка, Молекулярна фізика і термодинаміка І. М. Кучерука, І. Т. Горбачука, П. П. Луцика) формуються основні міри руху, викладаються закони механіки Ньютона та їх застосування: розглядаються основи молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та статистичні методи оцінки релаксаційного стану речовини, закони термодинаміки і термодинамічний метод дослідження фізичних явищ.

В другому томі “Електрика і магнетизм” викладаються вчення про електромагнітне поле, електронну теорію будови речовини, розрахунки кіл постійного і змінного струмів, електричне та магнітне поле в речовині, електромагнітні хвилі.

Третій том присвячено з'ясуванню питань оптики та квантової фізики, зокрема – законів геометричної оптики і розрахунку оптичних систем, хвильової і квантової теорії світла, теорії відносності; зрештою – теорії будови атома, основ квантової механіки, теорії будови ядра, фізики елементарних частинок. Для викладу фізичного матеріалу в повній мірі використовується апарат математичного аналізу і векторної алгебри. Узагальненням трьох томів “Загального курсу фізики” є збірник задач, який складено відповідно до діючих програм курсу для вищих педагогічних та технічних навчальних закладів. Він містить значну кількість якісних та кількісних задач з усіх розділів загального курсу фізики, довідкові таблиці та необхідні математичні додатки.

Характерним для цього інтегрованого посібника “Загального курсу фізики” в трьох томах та “Збірника задач” є те, що виклад провідних теорій сучасної фізики – теорії відносності і квантової механіки – не порушили логічної послідовності у розміщенні частин курсу (на відміну, наприклад, від “Фейнманівських лекцій з фізики” та “Беркліївського курсу фізики”), але їх відбиття можна бачити на змісті всього матеріалу. Спираючись на них, автори з'ясовують відхилення в певних умовах від законів і теорій класичної фізики, визначають межі їх застосування, пояснюють те, чого не могла з'ясувати класична фізика (інваріантність заряду, фазові переходи другого роду, надтекучість тощо).

Методи викладання навчального матеріалу в цих посібниках органічно пов'язуються із змістом питань науки та методами їх засвоєння. Наприклад, чітко проглядається дедуктивний метод у викладанні основ механіки та термодинаміки, індуктивний метод у формуванні вчення про будову атома та вчення про елементарні частинки. Це досить важливо, адже використання цих методів цілком виправдано, оскільки, як правило, для технічних спеціальностей виклад матеріалу ведеться здебільшого дедуктивним методом, а для фізичних спеціальностей – індуктивним. Авторам вдалося розумно використати ці два методи викладу матеріалу. При цьому характерно, що питання про методи і засоби фізичних досліджень вони ставлять в центрі уваги і широко висвітлюють як у вступі до певного курсу, так і у викладі його окремих частин. Повною мірою в посібниках висвітлено питання про ідеалізовані системи, про математичне, фізичне та комп'ютерне моделювання як метод пізнання у фізиці, про метод подібностей, про роль логіко-математичного моделювання у сучасній науці, а також розкрито питання про співвідношення модельних об'єктів і реальних, обґрунтована тенденція втрати наочності модельних об'єктів у міру подальшого розвитку фізики.

Позитивним є і те, що в “Загальному курсі фізики” висвітлено актуальні проблеми сучасної фізики. Однією з таких проблем сучасності, яка включає широке коло питань фізики, є поняття фізичного вакууму, віртуального заряду, освоєння космосу тощо. Ці питання тематично пов'язані з різними розділами курсу фізики і знаходять там своє відповідне відображення.

Як позитив слід також відзначити, що автори посібників належно оцінюють плідність принципу історизму, не забуваючи, що фізика як наука створювалася людством і існують певні закономірності розвитку науки, з якими вони знайомлять читачів.

Характерно, що найвизначнішим питанням фізики в посібниках “Загальний курс фізики” авторами дається чітке філософське тлумачення. Це викликано двома причинами: по-перше, “без оволодіння методологією найкращий розум набуває відтінку ремісництва” (Д. І. Блохінцев “Основи квантової механіки”). Суть другої в тому, що ВНЗ покликані здійснювати складний процес наукового і життєвого становлення молодої людини в активного члена суспільства.

В цілому слід констатувати, що навчальний посібник в трьох томах “Загальний курс фізики” та “Збірник задач” заслуговує схвалення фахівців і, починаючи з 1999 р., широко використовується професорсько-викладацьким складом вищих технічних і педагогічних закладів в процесі навчання і виховання студентської молоді, організації та проведенні їх самостійної роботи. Посібник може бути корисним також для аспірантів та наукових працівників.


Б. С. Колупаєв,

завідувач кафедри фізики, д.х.н., проф.

Рівненського державного гуманітарного університету,

заслужений працівник народної освіти України.



Основні віхи життя та діяльності

професора І.Т.Горбачука
Іван Тихонович Горбачук народився 18 січня 1933 року в селі Батарея Березівського району на Берестейщині (Республіка Білорусь) в родині селян Горбачука Тихона Трохимовича та Горбачук (Черкас) Анастасії Йосипівни.
1949 – Закінчив семирічну школу в с.Міжлісся
1952 – Закінчив Березівську середню школу № 1
1952–1953 – Працював учителем другого класу в с. Подусьє Березівського району
1954–1959 – Студент фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1957Одружився. Дружина, Горбачук (Манько) Людмила Семенівна,

до 1965 року працювала вчителем, потім до 2001 року – спеціаліст з обчислювальної та комп'ютерної техніки в системі харчової промисловості, нині пенсіонер


1958 – Народився старший син Сергій. В даний час - кандидат фізико-

математичних наук, займається підприємницькою діяльністю


1959-1962 –Працював учителем фізики і математики Плесецької середньої школи Васильківського району та директор вечірньої школи сільської молоді
1962 Народився молодший син Олександр. По закінченні Київської художньої Академії працював в Ірпінській середній школі № 1 художнього профілю. Закінчив історичний факультет НПУ імені М.П.Драгоманова та ВНЗ університет економіки та права «Крок», кандидат економічних наук, доцент
1962-1967 –Працював учителем фізики Ірпінської середньої школи № 3 та Ірпінської заочної школи
1967 Нагороджений нагрудним знаком „Відмінник народної освіти”
1967-1968 –Лаборант, інженер галузевої науково-дослідної лабораторії дисперсних та полімерних матеріалів кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1968-1971 – Аспірант кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1971-1973 – Інженер проблемної науково-дослідної лабораторії дисперсних та полімерних матеріалів кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1973 Асистент кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1974 – Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук ”Исследование нелинейных электрокинетических явлений в сильных полях и разработка методов и приборов для измерения электрофореза” у спеціалізованій раді Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького. Дисертація виконана під керівництвом професорів Духіна Станіслава Самойловича та Дущенка Віктора Павловича
1977-1980 – Заступник декана фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1978 – Старший викладач кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
– Керівник делегації викладачів та студентів до Краківської вищої педагогічної школи (Польща)
1980 – Відповідальний секретар приймальної комісії Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1980-1981 – Голова профкому співробітників Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
1981 – Вийшла друком перша частина навчального посібника Дущенко В.П., Барановський В.М., Бережний П.В., Горбачук І.Т., Шут М.І. Фізичний практикум.
1982 – Доцент кафедри загальної фізики Київського державного педагогічного Інституту імені О.М.Горького
– Науковий керівник лабораторії „Молекулярна фізика*' загального фізичного практикуму кафедри загальної фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
– Нагороджений медаллю „В память 1500-летия Києва”
– Створена зразкова лабораторія молекулярної фізики загального фізичного практикуму
1984 – Стажування в Шуменській вищій педагогічній школі (Болгарія). Проводив лекції та практичні заняття зі студентами, читав лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів Болгарії в м. Варна
– Вийшла друком друга частина навчального посібника

Дущенко В.П., Барановський В.М., Бережний П.В.,



Горбачук І.Т., Шут М.І. Фізичний практикум.
1985-1986 – Завідувач кафедри загальної фізики Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького
– Вийшла друком монографія – навчальний посібник И.Т.Горбачук ”Электрокинетические явления в дисперсных системах”.
1986 – Нагороджений медаллю А.С.Макаренка
1987 – Нагороджений медаллю „Ветеран праці”
1990 – Вийшов друком навчальний посібник Кучерук І.М.,

Горбачук І.Т. ”Загальна фізика. Електрика і магнетизм”.
31991 по даний час – Голова первинної профспілкової організації працівників освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та голова профкому
– Член Вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова
– Голова Ради трудового колективу університету
1993 – Вийшов друком навчальний посібник Барановський В.М., Горбачук І.Т., та ін. ”Загальна фізика. Збірник задач” за заг.ред. І.Т.Горбачука
1994 – Професор кафедри загальної фізики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
З 1994 по даний час – Голова університетського осередку „Просвіта” імені Тараса Шевченка
1995-2000 – Член Президії Київської міської профспілки працівників освіти і науки

1995 – Нагороджений нагрудним Знаком Федерації профспілок України „Профспілкова відзнака”
1997-2004 – Голова Комісії по координації роботи вищих навчальних закладів м. Києва з гуманітарних питань при Київській міській державній адміністрації та Раді ректорів Київського вузівського центру
З 1998 по даний час – Член правління Київського товариства „Просвіта” імені Тараса Шевченка
1999 – Вийшли друком 2, 3 томи навчального посібника ”Загальний курс фізики” авторів Кучерука І.М., Горбачука І.Т.,

Луцика П.П.


– Нагороджений знаком ”Подяка” голови Київської міської державної адміністрації.
2000 – Указом Президента України присвоєно почесне звання ”Заслужений працівник освіти України”
З 2000 по даний час – Голова комісії Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова із соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності
– Вийшов друком навчальний посібник ”Загальна фізика. Лабораторний практикум” авторів В.М.Барановського, П.В.Бережного, І.Т.Горбачука, М.І.Шута; за заг.ред І.Т.Горбачука
2001 – Вийшов друком другий том навчального посібника ”Загальний курс фізики” авторів Кучерука І.М., Горбачука І.Т.,

Луцика П.П.


2002 – Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла за заслуги по відродженню духовності в Україні
2003 – Вийшов друком навчальний посібник ”Загальна фізика. Збірник задач” авторів Гаркуші І.П., Горбачука І.Т. та ін.

– Нагороджений МОН України знаком ”Відмінник освіти України”

– Всеукраїнське товариство ”Просвіта” імені Тараса Шевченка. За вагомий особистий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави нагороджений знаком ”Будівничий України”



2004 – Обраний академіком АН ВШ України

– Вийшло друком друге видання ”Загального курсу фізики. Збірник задач” авторів Гаркуші І.П., Горбачука І.Т. та ін.
2005 – Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений орденом Святих Кирила і Мефодія.

– ”Почесна грамота” Верховної Ради України.

– Вийшла друком Програма педагогічних університетів (педагогічних інститутів) ”Загальна фізика” авторів М.І.Шута, І.Т.Горбачука, В.П.Сергієнка
2006 – Вийшло друком друге видання навчального посібника ”Загальний курс фізики” в 3-х томах авторів Кучерука І.М., Горбачука І.Т., Луцика П.П.

– Нагороджений знаком МОН України ”За наукові досягнення”

– Академія наук Вищої школи України присвоїв звання Лауреата нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України
2007 – Нагороджений АПН України знаком ”Ушинський К.Д.” № 105

– Розпорядженням Київського міського голови нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани» № 4171

– Президією ЦК профспілки працівників освіти і науки України нагороджений нагрудним знаком «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України» – «Золота відзнака»

– Рішенням Вченої ради № 5 від 29 листопада 2007 р. присвоєно звання Заслуженого професора НПУ імені М.П.Драгоманова і нагороджено Золотою медаллю М.П.Драгоманова


2008 – Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України № 14971

– Нагороджений знаком МОН України ”Петро Могила”

– Старшому синові Сергію виповнилось 50 років

– 8 грудня Наказом ректора призначений завідувачем нової кафедри Методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи


2009 – Нагороджений Почесною грамотою Президії Національної академії наук України
2010 – Указом Президента України № 10 від 11 січня 2010 р. нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня

– Указом № 633 від 11 січня 2010 р. Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений орденом Святого Юрія Переможця

–Вийшли друком навчально-методичні посібники:

1. «Практикум з розв’язання фізичних задач. Ч.3. Електрика і магнетизм» // В.М. Барановський, І.Т. Горбачук та ін.

2. «Експериментальні методи вивчення теплофізичних властивостей полімерів і композиційних матеріалів на їх основі». Спецфізпрактикум // В.М. Барановський, І.Т. Горбачук та ін.
2011 –Академією наук вищої освіти України нагороджений Медаллю ім.Івана Пулюя

–Початок виконання держбюджетної науково-дослідної роботи №22/11-12

–Вийшли друком навчально-методичні посібники:

1. Експериментальні методи визначення механічних властивостей полімерів.Ч.1. Спецфізпрактикум // В.М.Барановський, І.Т. Горбачук та ін.

2. Дослідження будови та принципу дії елементів структури аналогово-цифрового перетворювача. Спецфізпрактикум. Ч.3. //Горбачук І.Т., Козеренко С.І. та ін.
2012 –Рішенням Вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова нагороджений медаллю ім. М.П.Кравчука

–Створено нову навчально-наукову лабораторію «Спеціальний фізичний практикум для магістрів»

–Заключний звіт по держбюджетній науково-дослідній роботі №22/11-12

–Вийшли друком навчально-методичні посібники:



1. Лабораторні роботи з обладнанням PHYWE. Фізика 7 та Фізика 8. // Горбачук І.Т., Сергієнко В.П. та ін.

2. Дослідження навчальних фізичних процесів з використанням АЦП. Спецфізпрактикум. Ч. 4. // І.Т. Горбачук, В.В. Левандовський та ін.
2013 –Вийшло друком одинадцять статей

Проведена Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін», присвячена 80-річчю професора Горбачука І.Т., 18-19 січня 2013 р.

Помер мій рідний старший брат професор-дисидент Василь Тихонович Горбачук (25 грудня 2013 р.) – видатний освітянин, громадський діяч, засновник Україністики на Донеччині (м. Слов’янськ)
2014 – Вийшов друком навчально-методичний посібник «Практикум з розвязання навчальних фізичних задач».Ч.4. Оптика. Квантова фізика. // І.Т. Горбачук, В.М. Барановський та ін.
2015 – Проведений Всеукраїнський науково-методичний семінар присвячений пам’яті професора Дущенка В.П. «Сучасні проблеми фізико-математичної освіти і науки», 05 листопада 2015 р., м. Київ, НПУ імені М.П. Драгоманова

Указом президента України № 321 від 23.04. 2015 р. нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.


2016– Вийшли друком матеріали Всеукраїнського семінару проведеного 05.11.2015 р.
2017 – Проведена Міжнародна Науково-практична конференція «Сучасні проблеми фізико-математичної освіти і науки» присвячена 95 річчю від дня народження професора Дущенка В.П., 25-26 травня 2017 р. м.Київ, НПУ ім. М.П. Драгоманова. Надруковані тези доповідей.

Очолював організаційний комітет з виборів ректора НПУ ім. М.П. Драгоманова, які успішно відбулися 01 листопада 2017 року



Дружині, Людмилі Семенівні, виповнилось 80 років, а молодшому синові, Олександрові – 55.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconБібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012

Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 75 -річчя від дня народження
С 50 Кузьма Смаль: біобібліогр покажчик (до 75-річчя від дня народження). Чернівці, 2009. 28 с
Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconВипуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008

Біобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018 iconДо 120-річчя від дня народження
З-14 Дмитро Загул: біобібліог покажчик (до 120-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 24 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка