Біобібліографічний покажчик



Скачати 321.12 Kb.
Дата конвертації25.04.2018
Розмір321.12 Kb.

Відділ культури і туризму Прилуцької міської ради

Прилуцька міська центральна бібліотека

імені Любові Забашти

Прилуцька міська бібліотека для дітей

ім. Павла Білецького–Носенка

Натхненний вірою



Біобібліографічний покажчик

Прилуки


2017 р.

91.9: 63 (УКР – 4ЧЕРН – 2ПРИЛ)

Н 33

Натхненний вірою: біобібліогр. покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова ; ред. Г. Бобкова ; відп. за вип. Л. Зубко. – Прилуки, 2017. - 44 с. – (Прилуки. Міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького-Носенка).



Складачі: Гнатів Є.В., Кожевнікова Л.О.

Редактор: Бобкова Г.І.

Відп. за вип.: Зубко Л.І.

Від упорядників

Давно відомо, що історію творять люди, і не завжди можна оцінити вклад окремої особистості в загальну скарбницю людства. На наш погляд, внесок Миколи Куриленка - справжнього патріота та краєзнавця - у дослідження рідного краю заслуговує глибокого осмислення та розгляду. Тим більш, що за 10 років, які минули з часу виходу попереднього бібліографічного покажчика, з’явилися і нові видання праць краєзнавця, і матеріали про його діяльність.

Біобібліографічний покажчик містить відомості про краєзнавчий доробок М. Куриленка. У посібнику витримується хронологічний порядок розміщення інформаційних джерел.Вони у посібнику згруповані у розділи:

Життя – то мить, а вічне те, що встигли ми зробить (Біографія М. І. Куриленка);

Збережена пам’ять (Матеріали М. І. Куриленка);

З любов’ю до рідного краю (Публікації про життя і діяльність М. І. Куриленка);

Електронні ресурси;

Фільм про М. І. Куриленка;

Поетичними рядками (Вірші про М. І. Куриленка).

У межах одного року матеріал розміщено за алфавітом назв і прізвищ авторів та частково анотован для розкриття змісту публікацій. Окремі видання М.Куриленка розміщені в хронологічній послідовності. Відомості в розділах «Збережена пам’ять» (періодичні видання), «З любов’ю до рідного краю» та «Електронні ресурси» згруповано за алфавітом назв і прізвищ авторів. Біобібліографічний покажчик включає 149 назв.

При підготовці посібника використано матеріали із біобібліографічного покажчика «Микола Іванович Куриленко» з серії «Історики та краєзнавці Чернігівщини», створеного у співпраці Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленко та Прилуцької центральної районної бібліотеки у 2008 році. Нове видання, присвячене 70-річчю краєзнавця, тож воно доповнене публікаціями за останні 10 років, мапами православних храмів та монастирів Чернігівської та Полтавської областей, складеними М. І. Куриленком, переліком електронних ресурсів. Працю видатного краєзнавця увічнено у віршах місцевих авторів, які також внесені до даного посібника.

Видання містить матеріали з 1980 по 2017 роки. Добір матеріалу завершено у листопаді 2017 року. Бібліографічний опис здійснено відповідно існуючим державним стандартам. Посібник супроводжується допоміжним довідковим апаратом, що складається з іменного покажчика авторів публікацій.

Даний покажчик розрахований на істориків, викладачів, студентів вузів, краєзнавців, працівників музеїв і бібліотек, всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Пристрасть

Замало – бути!

Ще треба статись.

Не досить – статись,

ще треба вдатись.

І мало – вдатись,

ще й не піддатись!...

Замало бути.



(Іван Сокульський)

Микола Куриленко, відомий прилуцький краєзнавець, дослідник, зумів і бути, і статись, і вдатись, та ще й не піддатись. Короткий земний вік йому відміряно (1947 – 2008), але творчий – це довгі десятиліття, це життя – подвиг, це життя – пристрасть.

Людина смілива, самобутня, без комплексів, він завжди прагнув до високого, духовного, до нового, передового. Вражала його несамовита жага до пізнання у багатьох галузях людських знань, і він за короткий час самостійно увійшов у світ вищої науки. Пам’ятаю, як для опису церков Микола Іванович старанно освоював специфіку культової архітектури, як перекладав на українську мову «Чернігівську єпархію», яка стала його настільною книгою. А це більше двохсот сторінок тексту, ускладненого старослов’янізмами, церковними термінами!

Дев’яності роки ХХ століття! Час ставав дибом, ламалися світоглядні стереотипи мільйонів, шокували оприлюднені білі плями в історії народу.

Маючи публічно-громадський темперамент, не входячи до жодної політичної структури, Микола був однією із яскравих особистостей у Прилуках, одним з першопроходців у болючих, дражливих до цих пір питаннях Голодомору, релігії, рідної мови і культури. А це вимагало відваги, тому що не всі розуміли, не всі підтримували, навіть засуджували. Та він сміливо і рішуче відстоював актуальність тих проблем, які до цього часу були табу в суспільстві, на засіданнях міської ради, «Просвіти», в пресі тощо. Як Громадянин Прилук, він дослідив і написав «Історію іподрому», був ініціатором перейменування вулиць міста, встановлення пам’ятника Жертвам комуністичного режиму, повернення прилуцьких експонатів з Чернігівського обласного історичного музею. Був членом двох товариств – Української мови ім. Т.Г. Шевченка (Прилуки) та Охорони пам’ятників історії і культури (Чернігів).

Та найболючішим для нього була трагедія забороненого православ’я. І відновлення історичної справедливості у царині духовних святинь, відродження їх стало головною справою його життя. Висока мета! А це свідчення високого духу! Розпочалася епопея дослідження святинь Чернігівщини та Полтавщини. Якою ж вона була тяжкою! Об’їздити, обходити більше 30 тисяч кілометрів, зафотографувати декілька сотень церков, почерпнувши перед цим необхідну інформацію в архівах Санкт-Петербурга, Загорська, Києва, Полтави, Чернігова, Прилук, Лубен тощо! Ця складна, виснажлива справа була великою духовною насолодою дослідника: «… неповторна мить, … коли ти вперше своїм зором вихоплюєш верхівку невідомої тобі до цього церкви. Це єднання людини і церкви» (М. Куриленко).

Другим подвигом дослідника було створення книг (6), які стали безцінним довідником з релігійного краєзнавства Чернігівщини та Полтавщини. Така висока місія варта визнання, і воно прийшло ще за життя.

Книги вийшли за сприяння меценатів, які розуміли їх велику духовну і культурну значущість: ігумені Густинського Свято-Троїцького монастиря матушки Віри, настоятеля храму Архистратига Михаїла в с. Полонки протоієрея отця Володимира, Благочинного Прилуцького округу протоієрея отця Миколая, Почесного громадянина м. Прилуки Коптєва Юрія Вікторовича, Рожка Миколи Васильовича, Супруненко Людмили Миколаївни, Супруненка Миколи Івановича, Нестеренка Олега Владиславовича, Стрекозова Миколи Єгоровича, Задорожка Анатолія Миколайовича, Кожушко Євгенія Івановича.

Численні матеріали Миколи Куриленка в пресі зробили його ім’я відомим не тільки широкому загалу, а й в наукових колах. Він брав участь у міжнародних конференціях Києво-Могилянської академії, і його виступ про Святителя Іоасафа Білгородського викликав захоплення і схвалення іменитих дослідників із Східної Європи, США, Німеччини, Болгарії (2000 р.).

Свята пристрасть до храмів, до святих, до загинувших священників, знамениті книги-дослідження – «Свята Чернігівська земля», «Полтавщина православна», «Іоасаф, святитель прилуцької землі» тощо – зробили Миколу Куриленка великим поборником православ’я. Він був учасником Всеукраїнського Собору УПЦ (1989 р.), доповідачем на Всеукраїнській конференції про гоніння на Церкву в радянські часи, яка відбулася в Києво-Печерській Лаврі 27 березня 2007 року.

Спасибі, Миколо, що безстрашно підняв корогву православної віри над атеїстичним натовпом, що із темного небуття архівів повернув сучасникам імена репресованих священників і вчителів Чернігівщини та Полтавщини!

Ми пам’ятаємо тебе! А найголовніша пам’ять – КНИГИ! Твої книги відомі не тільки в Україні, а й за її межами, затерті руками тисяч читачів. А це найвища нагорода для автора, пристрасного Громадянина України!



Скотнікова Лідія Афанасіївна,

голова Прилуцького міського клубу книголюбів «Джерело»

імені Галини Черкасової

Слово про Миколу Куриленка

Перше, що вражало у цій людині – це неймовірна енергетика. Пан Микола просто горів своєю справою, намагався встигнути охопити якомога більше матеріалу, сфотографувати якомога більше церковних споруд. Окрім того, досліднику були притаманні позитивність та доброзичливість до інших людей. Пройнявшись дослідженням святих споруд, він сам проймався цією святістю і клав на вівтар дослідження свій час, матеріальні ресурси, своє серце. Йому не притаманне почуття жадібності чи гордині. Так, за невелику допомогу у дослідженні, пан Микола пропонував співавторство у цілій книзі.

Перший доробок дослідника, з яким я ознайомився, була карта Чернігівської області з позначенням кордонів благочинь та збережених церковних споруд. Варто уявити, скільки часу вартувало дослідити матеріали по сотнях споруд і локалізувати їх на карті.

Книга «Свята Чернігівська земля» робилася довго, проте вона стала яскравим променем у краєзнавчих студіях регіону. Вважаю, що аматор в історії Микола Куриленко зробив для дослідження церковної історії області більше, ніж будь-який титулований історик.

Останнім часом пан Микола займався дослідженням церков Полтавщини (вочевидь це обумовлене тим, що раніше Прилуччина належала до Полтавської губернії). На жаль, мені так і не вдалося потримати у руках результат дослідження краєзнавця – нагла смерть перервала пошуки прилучанина.

Його дослідження церковної архітектури та історії приходів є ПЕРШОЮ такою працею на Чернігівщині. І хотілося б, щоб приклад пана Миколи взяли інші дослідники. Не потрібно боятися помилок, потрібно робити і продовжувати справу цього талановитого прилучанина: доповнити таблицю приходів і церков, розширити блок дослідження історії споруд та парафій, провести ретельний архітектурний аналіз втрачених і збережених церков, додати плани архітектурних споруд, фото найбільш яскравих елементів інтер’єру. Працю із дослідження церковних споруд можна і варто розширювати як окремі дослідження по кожному благочинню, по кожному монастирю та церкві. Вважаю, що таке продовження справи життя, дасть панові Миколі втіху на тому світі.



Желіба О.В.

Магістр історії, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри політології та права

Ніжинського державного університету

імені Миколи Гоголя

«Життя – то мить, а вічне те, що встигли ми зробить»

(Микола Іванович Куриленко)

Біографія

Микола Іванович Куриленко народився 24 жовтня 1947 року в м. Прилуках у робітничій сім’ї. Батьки вчили любити Бога, шанувати рідну землю, поважати ближнього.

Навчався в Прилуцькій школі № 6.

Трудову діяльність М.І. Куриленко розпочав у 1963 році з Прилуцького раднаргоспу учнем автослюсаря. Дуже любив спорт. У 1966 р. став чемпіоном міста з боксу. В ці роки веде щоденник, в якому описує життя простого люду та його проблеми.

У 1966 році пішов до армії, маючи свої особисті переконання.

Закінчив Прилуцький гідротехнікум. Працював шофером, був інженером-будівельником.

У 1986 році добровільно поїхав будувати житло для переселенців Чорнобильської зони в с. Лук’янівці.

У 1988 році зі своїми однодумцями організував перше в місті неформальне об’єднання – відродження Густинського Свято-Троїцького монастиря. І у цьому ж році випустив плакат зі зверненням про відродження Густині. Порушував питання про повернення з Чернігівського музею до монастиря стародавнього Євангелія, подарованого в свій час гетьманом Самойловичем. Боровся за передачу віруючим церков, Спасо-Преображенського, Різдва Богородиці соборів. На сторінках газети піднімав питання про захист курганів, подарував місту рукопис «Сокиринського вертепу».

Корінний прилучанин, Микола Іванович усе своє життя присвятив рідному місту, вивченню та популяризації його історії. Ним написані: історія мікрорайону під народною назвою Хапки, де проживав автор, історія Прилуцького іподрому, нарис «Терор проти свого народу», численні статті у періодичних виданнях. З 2000 року розпочав публікацію про Іоасафа Білгородського, яка була надрукована на сторінках наукового журналу Києво-Могилянської академії «Наукові записки». За результатом дослідницької роботи футбольного руху міста Куриленко М.І. ініціював проведення турніру пам’яті загиблих прилуцьких футболістів місцевого клубу «Авангард», у 2004 році створив організацію «Ветеран» для футболістів, які раніше грали за цей клуб. Микола Іванович на початку 90-х років минулого століття одним з перших друкує матеріали про Голодомор 1932-1933 років та складає списки розстріляних вчителів та репресованих священників. За його особистою ініціативою у 1993 році встановлено хрест – пам’ятний знак жертвам Голодомору на міському цвинтарі по вул. Шевченка.

Проте, найвагоміший внесок Куриленка М.І. - у справі відродження духовного життя нашого Приудайського краю, Чернігівської та Полтавської областей. Його авторські праці «Історія Густинського Свято-Троїцького монастиря», «Спасо-Преображенський собор», «Прилуцьке Благочиння: історія, трагедія, відродження» (2001 р.), «Свята Чернігівська земля» (2007 р.), «Духовні святині на території Ніжинсько-Батуринської єпархії» (2007 р.) стали результатом величезної дослідницької роботи з історії церков, їх архітектури, де автор поєднав міні-наукові дослідження православної церкви та деяких церковних будівель з елементами опису архітектурних особливостей найбільш оригінальних споруд. Щоб зробити цю роботу краєзнавець за власний кошт обходив пішки і об’їздив різними видами транспорту понад 30 тисяч кілометрів, сфотографував 249 церков у Чернігівській та 163 – у Полтавській області.

За життя склав 2 мапи – «Чернігівська єпархія» та «Полтавська єпархія». Мапу Полтавської єпархії було складено з нанесенням спеціальних позначок – «церква-мучениця» - це церкви, що пішли під воду за час будівництва водосховища.

Протягом двох скликань (1990 – 1998 рр.) Куриленко М.І. обирався депутатом Прилуцької міської ради. У 1991 році разом із В. Лабазовим підняв прапор України над Прилуцькою міською радою.

Був учасником всеукраїнського собору УПЦ (1989 р.).

Протягом багатьох років організовував з учнями шкіл міста вивчення історії Прилуччини, вів уроки краєзнавства в школі № 2.

Був учасником 4-х міжнародних конференцій з релігійних питань. У 1995 році (разом із відомими краєзнавцями Н. Івахненко та Г. Ворончихіною) - конференції у Києво - Могилянській академії до 380-річчя з дня її заснування, де поза конкурсом виступив із доповіддю про відродження Густинського монастиря. У 2000 році – учасник конференції до 2000-річчя Різдва Христового у Києво-Печерській Лаврі. У 2000 році Микола Куриленко виступає на конференції у Києво – Могилянській академії до 385-річчя її заснування із доповіддю про Іоасафа Бєлгородського (до речі, на основі доповіді у 2011 році видано книгу «Іоасаф – святитель прилуцької землі»). 27 березня 2007 року на запрошення владики Філіпа Полтавського виступав на конференції у Києво – Печерській лаврі з доповіддю про репресоване священство та вчительство. За регламентом виступ тривав 15 хвилин. Але на прохання учасників його подовжили ще на 15 хвилин.

Чернігівським і Новгород-Сіверським єпископом Амвросієм в рік святкування 2000-річчя Різдва Христового був нагороджений пам’ятною медаллю та іконою «Різдво Христове».

Серце Миколи Івановича Куриленка перестало битись 6 січня 2008 року. Він пішов з життя раптово і залишив по собі окрім світлої пам’яті ще й низку незавершених праць.

Збережена пам’ять

Матеріали М.І. Куриленко

Окремі видання

1. ГУСТИНСЬКИЙ Свято-Троїцький монастир. — Прилуки: Б.в., 1997. — 88 с.: іл.

2. ПРИЛУЦЬКЕ Благочиння: історія, трагедія, відродження. – Чернігів : Деснян. Правда, 2001. – 432 с.: іл.

У книзі автор висвітлює історію церков Прилуччини.

3. ЦЕРКВИ та монастирі Чернігівщини: До 300-річчя Святителя Іоасафа Білгородського. – Прилуки, 2005.



Мапа церков та монастирів, складена М. Куриленком.

4. ДУХОВНІ святині на території Ніжинсько-Батуринської єпархії : [Фотоальбом]. – Ніжин : Міланік, 2007. - 29 с. : іл.

5. СВЯТА Чернігівська земля. – Ніжин: Міланік, 2007. – 223 с.: іл.

6. ПОЛТАВЩИНА православна. – Ніжин: Лисенко М.М., 2009. – 206 с.: іл.

7. ІОАСАФ, святитель прилуцької землі. – Прилуки: Прилуцька міська друкарня, 2011. – 28 с.

8. ПРИЛУЦЬКИЙ футбол. – Київ : Хімджест, 2016. – 183 с. : іл.



У книзі висвітлено історію виникнення та розвитку футболу, основні віхи становлення вітчизняного і, зокрема, прилуцького футболу.

Публікації в періодичних виданнях

1986 р.

9. НАС здружила праця // Правда Прилуччини. – 1986. – 20 серп.- С. 2.



Автор на будівництві житла для переселенців з Чорнобильської АЕС, с. Лук’янівка.

1987 р.

10. МАШИНИ і пішоходи // Правда Прилуччини. – 1987. – 18 листоп. – С. 3.



Безпека руху у м. Прилуках.

1988 р.

11. ВРЯТУЄМО архітектурне диво // Правда Прилуччини. – 1988. – 30 верес. – С. 3.



Густинський Свято-Троїцький монастир.

1989 р.

12. ДЕФОРМАЦІЯ совісті // Комсомольський гарт. – 1989. – 4 лют.



Стан надгробків на старому кладовищі м. Прилук.

13. СУБОТНИК милосердя // Правда Прилуччини. – 1989. – 11 лип.



Суботник по впорядкуванню старого кладовища.

1990 р.

14. БЕРЕЖУТЬ історію могили // Правда Прилуччини. – 1990. – 20 квіт. – С. 4.



Про поховання видатних людей на центральному міському кладовищі.

15. ГОЛОДНИЙ тридцять третій [у Прилуках] // Правда Прилуччини. – 1990. – 25 трав. – С. 3.

16. ЖИВА історія Густині // Правда Прилуччини. – 1990. – 5 трав. – С. 2.

Історія та архітектура Густинського монастиря, Густинський літопис, початок відродження обителі.

17. ЗАБУТІ кургани // Правда Прилуччини. – 1990. – 2 жовт.

18. ОСЕРЕДОК єднання України з Росією // Правда Прилуччини. – 1990. – 6 січ. – С. 3.

Історія Густинського монастиря та пов’язані з ним видатні особистості.

19. ПОДБАЙМО про храми // Правда Прилуччини. – 1990. – 28 листоп. – С. 3.



Стан храмів у Прилуцькому районі.

20. СЛОВО про мову // Правда Прилуччини. – 1990. – 5 жовт. – С. 2.



1991 р.

21. ВІДРОДЖЕННЯ // Правда Прилуччини. – 1991. – 29 трав. – С. 2.



Прилуцький Спасо-Преображенський собор.

22. ЛАДИНСЬКИЙ Покровський монастир: Це наші духовні цінності // Правда Прилуччини. – 1991. – 16 серп. – С. 4.



Історія монастиря в смт Ладан.

23. НОВА церква в Манжосівці // Правда Прилуччини. – 1991. – 20 верес. – С. 3.



Церква Різдва Богородиці в с. Манжосівка.

24. ОСВЯЧЕННЯ Пантелеймонівської церкви // Правда Прилуччини. – 1991. – 7 серп. – С. 2.



З історії церкви; освячення храму після реставрації.

1992 р.

25. ОДНИМ життям: Історія церков і монастирів Прилуччини // Скарбниця. – 1992. - №1 (черв.). – С. 3-5; №2 (лип.). – С. 8.

26. ПРО що розповідають древні храми: Сторінки історії // Правда Прилуччини. – 1992. – 17 груд. – С. 3.

Про Густинський монастир, склеп князів Репніних.

1993 р.

27. ГОЛОДОМОР на Прилуччині: Хроніка // Правда Прилуччини. – 1993. – 22 трав.



Виступ М.І. Куриленка на засіданні оргкомітету по підготовці і проведенню заходів до 60-річчя голодомору.

28. З ІСТОРІЇ Української Автокефальної православної церкви на Прилуччині // Світанок над Удаєм. – 1993. - № 3. – С. 3-4.

29. ЗБЕРЕЖЕНА святиня // Правда Прилуччини. – 1993. – 13 берез. – С. 6.

Трьох-Святительська церква на Кустівцях в м. Прилуки.

30. РЕПРЕСІЇ не скорили // Правда Прилуччини. – 1993. – 24 лип. – С. 6.



Терор проти священників с. Боршна.

31. ТЕРОР проти свого народу // Правда Прилуччини. – 1993. – 6 трав. – С. 4.



Репресовані священики прилуцького району.

1994 р.

32. В СТІНАХ древнього собору // Правда Прилуччини. – 1994. – 30 листоп. – С. 2.



Матеріал до 275-річчя Спасо-Преображенського собору.

33. ВДЯЧНИЙ за підтримку // Правда Прилуччини. – 1994. – 23 лип.



Подяка газеті «Правда Прилуччини» за співпрацю.

34. ВІДКРИТИЙ лист голові міської ради А.В. Шамраю та голові райради П.В. Фесенку // Світанок над Удаєм. – 1994. – верес.



З приводу реставрації Густинського монастиря.

35. ВІДРОДЖЕННЯ Густині // Правда Прилуччини. – 1994. – 27 лип. – С. 4.

36. ПОВСТАННЯ у Боршні // Світанок над Удаєм. – 1994. - № 9. – С. 3.

37. ПРОГРАМА кандидати в депутати до Верховної Ради України М.І. Куриленка // Правда Прилуччини. – 1994. – 19 лют. - С. 2.

38. Я АГІТУЮ вас не за себе, я агітую вас за Україну // Світанок над Удаєм. – 1994. - № 11 (бер.). – С. 4.

Звернення до виборців.

1995 р.

39. ЗАНЕПАД і відродження Густині: Наша духовна спадщина // Правда Прилуччини. – 1995. – 2 серп. – С. 3.

40. МЕККА українського відродження // Світанок над Удаєм. – 1995. - № 7 (груд.). – С. 8.

Києво-Могилянська академія.

41. СПАСО-Преображенському собору – 275 // Правда Прилуччини. – 1995. – 13 верес. – С. 1.



1996 р.

42. ЗА ВІДРОДЖЕННЯ вікових контактів: Духовні цінності // Правда Прилуччини. – 1996. – 6 берез. – С. 3.



Густинський Свято-Троїцький монастир.

43. ОСВЯЧЕННЯ церкви // Правда Прилуччини. – 1996. – 25 верес. – С. 4.



Освячення церкви Іоасафа Бєлгородського в с. Замісті.

44. СПАСО-Преображенський собор Прилук // Сіверянський літопис. – 1996. - № 2-3 (трав. – черв.). – С. 92-100.

45. ЯКЩО взятися разом: На сесію міської Ради // Правда Прилуччини. – 1996. – 27 квіт. – С. 2.

Пам’ятники архітектури м. Прилуки.

1997 р.

46. ЗАБУТА святиня // Правда Прилуччини. – 1997. – 18 черв. – С. 3.



Історія Вознесенської церкви в с. Радьківка Прилуцького району.

47. ТЕРОР проти церкви на Прилуччині // АИР. – 1997. – 3 июля, 10 июля,17 июля, 24 июля, 31 июля, 6 авг.



1998 р.

48. ЇХ УБИЛИ пострілом у потилицю // Правда Прилуччини. – 1998. – 10 черв. – С. 2.



Розстріл прилуцьких учителів та священників 21 квітня 1938 р. в Чернігові.

49. СЛАВА козаччини // Правда Прилуччини. – 1998. – 1 серп. – С. 4.



До 350-річчя з дня реєстру Прилуцького полку.

50. УКРАЇНА і українці: Густинський Свято-Троїцький монастир // Сіверщина. – 1998. – 19 черв. – С. 4.

51. УЧЕНИЙ і етнограф // Правда Прилуччини. – 1998. – 31 жовт. – С. 4.

Учений-історик, філолог і етнограф Йосип Бодянський.

1999 р.

52. ДУХОВНЕ відродження: До 400-річчя Густинського монастиря // Правда Прилуччини. – 1999. – 24 листоп. – С. 2.

53. ПАМ’ЯТЬ про них житиме вічно // Правда Прилуччини. – 1999. – 31 берез. – С. 2.

Спогади про трагедію 20 серпня 1964 р., коли загинула команда прилуцьких футболістів «Авангард».

54. ПОВЕРНЕННЯ на рідну землю // Правда Прилуччини. – 1999. – 8 груд. – С. 2.



Іоасаф Бєлгородський (Горленко).

2000 р.

55. БОЖЕСТВЕННА літургія // Правда Прилуччини. – 2000. – 21 трав. – С. 2.



Густинський Свято-Троїцький монастир.

56. ВІЗИТКА Прилуччини // Правда Прилуччини. – 2000. – 17 черв. – С. 1.



Про Густинський Свято-Троїцький монастир.

57. ІОАСАФ Білгородський: Нарис // Наукові записки. Т. 18: Ювілейний випуск, присвячений 385-річчю КМА. – Видавн. Дім К. М. Академія, 2000. – С. 66-70.

58. КАК вести себя в монастыре: Підбірку порад склав М. Куриленко // В двух словах. – 2000. – 30 нояб.

59. КВАШИНСЬКА церква // Правда Прилуччини. – 2000. – 5 січ. – С. 2.



Церква Іоанна Предтечі в Прилуках: історія церкви.

60. 53. НЕ ЗГАСНЕ зірка надії // В двух словах. – 2000. – 10 февр. – С. 1.



Церква в селі Полонках прилуцького району.

61. ТЕРОР проти свого народу // Авеста. – 2000. – 11 черв.



2001 р.

62. В. ГАРКОТ: «Усі свідомі люди очікували кардинальних змін у країні» // Авеста. – 2001. – 20 черв.



В. Гаркот – член прилуцької «Просвіти».

63. О. ДОРОШЕНКО: «Батьки виховували мене у любові до свого народу» // Авеста. – 2001. – 4 лип.

64. К. ДУРАС: «Прозріння до мене прийшло раніше ніж до інших» // Авеста. – 2001. – 1 серп.

К. Дурас – журналістка, голова прилуцької «Просвіти».

65. В. ЛАБАЗОВ: «Мене ніхто не зможе звинуватити у зміні своїх поглядів» // Авеста. – 2001. – 11 лип.



В. Лабазов – голова Міськрайонної організації Народного Руху України.

66. ЛИСТУВАННЯ матушки Антоніни з матушкою Глікерією // Світанок над Сіверщиною. – 2001. - № 5 (жовт.). – С. 6.

67. І. НАЛИВАНИЙ: «У разі перемоги путчу всі члени «Просвіти» сиділи б за гратами» // Авеста. – 2001. – 18 лип.

І. Наливаний – член прилуцької «Просвіти».

68. І. ПАВЛЮЧЕНКО: «Основна проблема сучасної України – тотальна бідність її громадян» // Авеста. – 2001. – 8 серп.



І. Павлюченко – член прилуцької «Просвіти».

69. Н. ПИСАНА: «Я категорично відмовилась від вступу до лав КПРС» // Авеста. – 2001. – 27 черв.



Н. Писана – член прилуцької «Просвіти».

70. С. ТЕСЛЕНКО: «Прилуцька «Просвіта» була поза контролем Компартії» // Авеста. – 2001. – 25 лип.



2002 р.

71. В ІМ’Я добра на землі // Прилуччина. – 2002. – 28 верес. – С. 2.



Розповідь про Іржавську чудотворну ікону Матері Божої.

72. ГУСТИНСЬКІ святині // Прилуччина. – 2002. – 1 трав. – С. 3.



Святі Євангелія Густинського Свято-Троїцького монастиря.

73. ГУСТИНСЬКИЙ Свято-Троїцький монастир // Віра і воля. – 2002. – 6 черв.

74. ДОБРА слава Димитрія Ростовського назавжди пов’язана з нашим рідним краєм // Прилуччина. – 2002. – 14 серп. – С. 3.

Життя і діяльність святителя Димитрія Ростовського (Туптала).

75. ЗАГІН спеціального призначення // Прилуччина. – 2002. – 20 лип. – С. 2.



Вручення бойової нагороди О. Дорошенку, члену прилуцької «Просвіти».

76. ЗІРКА, яка спалахнула і миттєво згасла // Прилуччина. – 2002. – 17 серп. – С. 4.



Прилуцька футбольна команда «Авангард».

77. ПРИЛУЦЬКИЙ богатир // Прилуччина. – 2002. – 21 груд. – С. 4.



Федот Онисимович Гавриш (1911-1951 рр.) – борець, циркач.

78. СВЯТИТЕЛЬ Іоасаф (Жевахов), митрополит Могильовський // Прилуччина. – 2002. – 11 груд. – С. 3.



Єпископ Могильовський Іоасаф (в миру князь Володимир Давидович Жевахов) (1874-1937 рр.).

79. У НАС одна історія // Прилуччина. – 2002. – 17 лип. – С. 3.



Про колекцію старожитностей Ічнянського краєзнавчого музею, ремесла на Ічнянщині, с. Качанівку.

2003 р.

80. ЙОГО портрет писали за наказом імператора // Прилуччина. – 2003. – 15 жовт. – С. 3.



Антон Антонович Антонський-Прокопович – професор, ректор Московського університету. Уродженець м. Прилуки.

81. МАТУШКА Глікєрія // Прилуччина. – 2003. – 19 лют. – С. 4.



Спогади матушки Глікєрії, яка в 1959 році покинула Густинський монастир через його закриття.

82. МОЇ хлопчаки: Присвячую своїм товаришам дитячих і юнацьких років // Прилуччина. – 2003. – 12 лип. – С. 4.

83. СИН двох народів // Прилуччина. – 2003. – 29 січ. – С. 4.

Видатний прилучанин, літератор, педагог, психолог, професор, ректор Московського університету А.А. Антонський-Прокопович. 

84. ТЕРНИСТИЙ шлях відродження // Прилуччина. – 2003. – 17 груд. – С. 2.



До 10-річчя відновлення Густинського Свято-Троїцького монастиря.

85. ТО не просто реконструкція. То повернення нашої юності // Прилуччина. – 2003. – 26 лип. – С. 2.



Реконструкція будинку культури заводу «Будмаш».

2004 р.

86. ВІДВІДАТИ 218 церков заради відродження // Град Прилуки. – 2004. – 18 лют. – С. 15.



Інтерв’ю з Миколою Куриленком.

87. ДОРОГАМИ Чернігівської єпархії: Нотатки подорожнього // Прилуччина. – 2004. – 17 квіт. – С. 6.



Літопис Прилуцького Благочиння.

88. ДОРОГАМИ Чернігівської єпархії: Нотатки подорожнього // Прилуччина. – 2004. – 19 черв. – С. 6.



Храми та ікони Варвинського та Срібнянського Благочиння.

89. ЛЕГЕНДАРНА команда // Град Прилуки. – 2004. – 14 лип. – С. 14.



Про футбольну команду «Авангард» м. Прилуки.

90. ПРИЛУКИ в історії України: 1988-2003 // Українська доля. – 2004. – 1 квіт., 8 квіт., 15 квіт.



2005 р.

91. БРАТИ Рожанські: Зірки прилуцького футболу // Прилуччина. – 2005. – 17 серп. – С. 3.

92. ВІДРОДЖЕННЯ духовності розпочнемо з вивчення і вшанування свого минулого // Прилуччина. – 2005. – 16 верес. – С. 3.

Виступ М. Куриленка на засіданні круглого столу в держадміністрації, присвяченого І. Білгородському.

93. ПРИЛУЦЬКИЙ стадіон – один з найкращих в області // Прилуччина. – 2005. – 27 серп. – С. 6.

94. РАДЬКІВСЬКІЙ церкві – 200 років // Прилуччина. – 2005. – 21 трав. – С. 6.

Історія Свято-Вознесенської церкви в с. Радьківка.

95. СВЯТО-Пантелеймонівській церкві – 100 років // Прилуччина. – 2005. – 23 квіт. – С. 6.



Свято-Пантелеймонівська церква в м. Прилуки.

2006 р.

96. ЦЕРКВІ на Сорочинцях – 150 // Прилуччина. – 2006. – 20 трав. – С. 2.



Про Свято-Миколаївську церкву в м. Прилуки.

2007 р.

97. ВЕЛИКИЙ майстер // В двух словах. – 2007. – 4 жовт. – С. 3.



Пам’яті футболіста А. Рожанського.

98. ПРО них не писали в газетах, не говорили по радіо… // В двух словах. – 2007. – 19 верес. – С. 15.



Про працівників-арештантів Ладанського ОКБ.

З любов’ю до рідного краю

Публікації про життя і діяльність М. І. Куриленка

99. БОБКОВА Г. Пам’яті дослідника рідного краю / Галина Бобкова // В двух словах. – 2008. – 25 груд. – С. 2.

100. БОЛЮЧА втрата: [Некролог] // Прилуччина. – 2008. – 16 січ. – С. 2.

101. ВШАНОВУЄМО краєзнавця // Інтернет-газета. – 2009. – 25 лют. – С. 1.



Відкриття меморіальної дошки М.І. Куриленку.

102. ГОРІЛА Г. З почуттям обов’язку та вірою / Галина Горіла // Град Прилуки. – 2012. – 24 жовт. – С. 21.



Про Миколу Куриленка та його внесок у справу відродження духовного життя Приудайського краю.

103. ГОРІЛА Г. Літописець православ’я / Галина Горіла // Прилуччина. – 2009. – 14 січ. – С.4.



Рік з дня смерті М.І. Куриленка – краєзнавця і дослідника старовини.

104. ДОРОШЕНКО В. Нова книга краєзнавця як пам’ять про нього / В. Дорошенко // Тиждень. – 2009. – 9 груд. – С.3.



Про книгу М.Куриленка «Полтавщина православна».

105. ДОСЛІДНИК. Ентузіаст. Неспокійна душа // Прилуччина. – 2007. – 24 жовт. – С. 1.



До 60-річчя М. Куриленка.

106. ДУРАС К. Дзвонар духовності нашої / Катерина Дурас // В двух словах. – 2013. – 3 січ. – С. 2.

107. ДУРАС К. Щоб не згасла свічка: Допоможіть у біді / К. Дурас // Правда Прилуччини. – 1999. – 17 лип. – С. 4.

Збір коштів на лікування тяжкохворого М.І. Куриленко.

108. ЗАГРЕБЕЛЬНА В. Людина зі щирим серцем / В. Загребельна // Закон і обов’язок. – 2002. - № 8-9 (берез.). – С. 4.



М.І. Куриленко на зустрічі з вихованцями ВК.

109. ІВАХНЕНКО Н. Діла і плани краєзнавців / Н. Івахненко // Правда Прилуччини. – 1990. – 17 лип. – С. 3.



Виступ М.І. Куриленка на засіданні прилуцького клубу «Краєзнавець».

110. ІВАХНЕНКО Н. З турботою про людей: Слово про депутата [М.І. Куриленко] / Н. Івахненко // Правда Прилуччини. – 1999. – 27 листоп.

111. ІВАХНЕНКО Н. Прилучани з Могилянської академії / Н. Івахненко // Правда Прилуччини. – 2002. – 3 лип. – С. 1.

Микола Куриленко на святкуванні 385-річчя Києво-Могилянської академії.

112. КАЛІШ Г. Чарівне світло Густині / Г. Каліш // Правда Прилуччини. – 1990. – 15 верес.



Дослідник Густині М.І. Куриленко.

113. КІРЄЄВ М. Він горить сам і запалює інших [М.І. Куриленко] / Микола Кірєєв // АИР. – 1998. – 25 янв.

114. КОЗЛЕНКО Н. «Прилуцький футбол» уже можемо прочитати / Наталія Козленко // Град прилуки. – 2016. – 29 черв. – С. 1.

В міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти Відбулася презентація книги М. Куриленка «Прилуцький футбол».

115. КОРОБОВА С. Пам’яті Куриленка / Світлана Коробова // Просто клас!. – 2011. – 22 верес. – С. 6.



Презентація книга М. Куриленка «Іоасаф, святитель Прилуцької землі» у Прилуцькій районній бібліотеці.

116. Краєзнавцю Миколі Куриленку від прилучан // Прилуччина. – 2009. – 20 лют. – С. 3.



Відкриття меморіальної дошки М. Куриленку.

117. КУРИЛЕНКО Микола Іванович: Біобібліографічний покажчик. – Ніжин: Лисенко М.М., 2008. – 28 с.

118. МАРЧЕНКО С. Неформали ідуть / С. Марченко // Пам’ятки України. – 1989. - № 1. – С. 11-13.

Прилуцький краєзнавець М.І. Куриленко.

119. МОХНАЧ А. Пам’яті краєзнавця / А.Мохнач // Тиждень. – 2009. – 6 січ. – С.4.



Про прилуцького краєзнавця М.Куриленка.

120. МОХНАЧ А. Пам’яті краєзнавця / А.Мохнач // Тиждень. – 2009.  – 18 лютого. – С.1.



12 лютого 2009 року в Прилуках відкрито меморіальну дошку М.Куриленку.

121. НАЗИВАЄМО переможців // Правда Прилуччини. – 1980. – 12 серп.



Серед переможців конкурсу по спорту – М.І. Куриленко.

122. НАШ вернісаж. Куриленко Микола Іванович (1947-2008рр.) // Літературний Чернігів. – 2008. - № 4. – С. 149-151, 161.

123. НОВАК С. Унікальний подарунок шанувальникам футболу / Сергій Новак // Відомості Чернігівщини. – 2016. – 22 черв. – С. 13.

Презентація книги «Прилуцький футбол» у Прилуцькій центральній бібліотеці імені Любові Забашти.

124. ПАМ’ЯТІ краєзнавця: Втрата // Тиждень. – 2008. – 16 січ. – С. 14.

125. ПАМ’ЯТІ патріота-краєзнавця М.І. Куриленка // В двух словах. – 2008. – 10 січ. – С. 16.

126. ПЕТРОВА  М. Гордість і смуток Густині / М. Петрова // Правда Прилуччини. – 1989. – 31 трав.



М.І. Куриленко – краєзнавець, дослідник Густині.

127. РЕП’ЯХ С. Безмежжя людської душі / С. Реп’ях // Гарт. – 2002. – 18 січ.



Рецензія на книгу «Прилуцьке Благочиння: історія, трагедія, відродження».

128. РЕП’ЯХ С. На поклик дзвонів: про Миколу Куриленка, краєзнавця, фотомайстра / Станіслав Реп’ях // Літературний Чернігів. – 2008. - № 4. – С. 149-151.

129. РЕП’ЯХ С. Під вітрилами віри / Станіслав Реп’ях // Деснян. правда. – 2008. – 12 січ. – С. 7.

Пам’яті М.І. Куриленка.

130. РИЖЕНКО А. Спогад про Миколу Куриленка / Анатолій Риженко // В двух словах. – 2009. – 26 лют. – С. 3.

131. СМИК Л. Пам’яті сподвижника, дослідника, краєзнавця… / Людмила Смик // В двух словах. – 2008. – 21 лют. – С. 2.

132. СМИК Л. Повернення до рідного дому / Людмила Смик // В двух словах. – 2009. – 19 лют. – С. 2.



Відкриття меморіальної дошки краєзнавцю М. Куриленку.

133. СМИК Л. Шляхами Полтавщини православної / Людмила Смик // В двух словах. – 2009. – 17 груд. – С. 13.



Про книгу М. Куриленка «Полтавщина православна».

134. ТЕРНИСТИЙ шлях до книги: Презентація книги М. Куриленка «Густинський Свято-Троїцький монастир» в районній бібліотеці // Правда Прилуччини. – 1998. – 28 берез.

135. ХТО вони, видатні люди Прилук // АИР. – 2003. – 17 сент.

Серед імен – М.І. Куриленко.

136. ЧЕРНЕНКО Л. Душа його співала в церковному хорі… / Лілія Черненко // Прилуччина. – 2008. – 22 лют.- С. 4.



Громадянська панахида на честь краєзнавця, дослідника старовини, літописця М. Куриленка.

Електронні ресурси

137. КОЗЛЕНКО Н. «Прилуцький футбол» уже можемо прочитати / Наталія Козленко [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://gradpryluky.info/index.php/rubriki-gazeti/rubryky-gazety/miski-novyny/item/873. – Заголовок з екрану.



Презентація нової книги Миколи Куриленка «Прилуцький футбол».

138. КУРИЛЕНКО Микола Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://proforientator.info/?page_id=7614. – Заголовок з екрану.



Біографічна довідка.

139. КУРИЛЕНКО Микола Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://libraryrajon.in.ua/index.php/tvorchiliudy/kraieznavtsi/36-tvorchi-liudy/kraieznavtsi/231-kurylenko-mykola-ivanovych . – Заголовок з екрану.



Біографічна довідка і фото на сайті Прилуцької центральної районної бібліотеки.

140. КУРИЛЕНКО Микола Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki . – Заголовок з екрану.



Матеріал з Вікіпедії.

141. КУРИЛЕНКО Микола Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://prk.rajon.in.ua/kraieznavtsi. – Заголовок з екрану.



Біографія краєзнавця на сайті Прилуцької районної ради.

142. ПОВЕРНЕННЯ до рідного дому: краєзнавець Микола Куриленко [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.val.ua/uk/14067.html . – Заголовок з екрану.



Життя і діяльність краєзнавця, відкриття пам’ятної меморіальної дошки.

143. ПОВЕРНЕННЯ до рідного дому: краєзнавець Микола Куриленко [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://svoboda.fm/culture/Culture/195875. – Заголовок з екрану.

144. ПРЕЗЕНТАЦІЯ книги прилуцького краєзнавця Миколи Куриленка «Прилуцький футбол» [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://pryluky-cmb.edukit.cn.ua/podii/ . – Заголовок з екрану.

Презентація книги М.І. Куриленка .

145. ПРИЛУКИ. Відкриття меморіальної дошки місцевому краєзнавцю М.І. Куриленку [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://www.cult.gov.ua/news/2009-02-13-898. – Заголовок з екрану.

146. ПРИЛУКИ. Відкриття меморіальної дошки місцевому краєзнавцю М.І. Куриленку [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://archive.li/NLjGz#selection-4651.0-4651.73. – Заголовок з екрану.

147. ПРИЛУКИ зверху у футболі [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://val.ua/politics/ukraine/181931.html. – Заголовок з екрану.



Турнір пам’яті загиблих футболістів прилуцького «Авангарду» відбувся в Прилуках.

148. СМИК Л. Пам’яті сподвижника, дослідника, краєзнавця… / Людмила Смик [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.pryluky.osp-ua.info/idxnews-24290.html . – Заголовок з екрану.



Електронна версія статті з газети «В двух словах».

Фільм про М. І. Куриленка

149. КОРОБОВА С. Я пам’ятаю і люблю / Світлана Коробова, Інгвар Нітомак [Електронний ресурс] . – Режим доступу: www.youtube.com/watch?v=e7Zkk7njdBY. – Заголовок з екрану.



Поетичними рядками

Вірші про М. І. Куриленка

Пам’яті Куриленка

А я знов повертаюсь до того,

Хто минулим Прилуччини жив,

І любов до Іоасафа святого

В своїх працях навічно лишив.

Цей дослідник писав про нього,

Відшукав його кожен крок,

Кожне слово, що йшло від Бога,

Він списав не один листок.

Під час подорожі в Густиню,

У розваленому монастирі

Він побачив склеп – святиню

І пройнявся теплом до землі.

До тієї земельки святої,

Де батьки Іоасафа сплять,

Вдячність наша пану Миколі,

Зміг статтю і про це написать.

Це був рік дев’яносто шостий,

Рік звитяжних його трудів,

Дослідити – не так то просто,

Скільки часу в архівах провів!

Рік двохтисячний. В Київ зранку

Наш Куриленко швидко мчить,

Їде з доповіддю в «Могилянку» -

Правда Білгородського звучить.

Краєзнавець працює завзято,

У дві тисячі п’ятий вступив

З багажем. Ой, який він багатий,

Бо немало досліджень зробив.

У цей рік випускається карта,

Де всі храми й монастирі,

Ця робота подяки варта –

Із любові вона до землі.

Карту він присвятив трьохсотріччю

З дня народження земляка,

Іоасафа пам’яті вічній,

Не міліє безсмертя ріка.

Хай ніколи не забувають

Наші діти Святителя слід,

Іоасафа пам’ять святая –

Це та вічність, яка не зна літ.

Світлана Коробова

Я пам’ятаю і люблю

Я говорю крізь час з тобою...

Коханий, в різних ми світах,

Душа і досі повна болю -

Їй не зарадили літа,

Бо аж ніскільки не лікують,

Лиш притупляють трохи біль.

Коханий, знаю, ти почуєш

Мій голос навіть і звідтіль.

Немає щастя тут без тебе,

Я посміхаюсь, а нутро

Слізьми хлюпоче, наче небо

Ллє в мене дощ таким відром,

В якого дна давно немає...

Перегортаю сторінки,

Книжки твої усе листаю -

Не перепишуть їх роки.

В руках тримаю першу книжку,

Що про Густиню ти писав,

Над нею років двадцять з лишком

В архівах різних працював.

Як православ’я літописець,

Чи то співак, чи диригент,

Не знаю як, але доніс ти:

Густиня - це культурний центр.

А ось про Храм, де вчать любити...

Як там співав церковний хор!

Біля ікон молились квіти,

Гортаю книгу про Собор -

І постає Преображенський

Із дерева о тій порі,

Недарма згадував Алеппський

Церкви Прилук, монастирі...

А ось "Прилуцьке благочиння"...

Історія усіх церков

Від заснування і донині.

Віддача Богу і любов,

Йому твоя безмежна вдячність...

Це прослідковується скрізь:

В тім, що творив, в що вірив... Бачиш,

Як дія з думкою зійшлись!

Ти по Чернігівщині їздив,

Вклонявся кожній із церков.

Яка ж душа у тебе чиста!

Яка ж в тобі жила любов

До Бога, до свого народу!

"Свята Чернігівська земля"

Дасть розуміння звідки, хто ти

І що нас, грішних, окриля,

Дає пізнать своє коріння...

Ти людям, Колю, допоміг...

Тримаю книгу про Святині.

Ікони - справжній оберіг.

І рятували, і зціляли,

Душі полегшували біль,

Із ними йшли на добрі справи,

До них з’їжджались звідусіль.

А пам’ятаєш, як владика

Тебе полтавський попросив

Подібну написати книгу

І згодою ти відповів?

"Полтавщина" так "православна"

З’явилась, і побачив світ

Церкви, що влучно описав нам

Ти, Колю! Пройдуть сотні літ,

А люди будуть відкривати

Нові для себе сторінки,

Перегортати, цитувати

І перечитувать рядки...

Сиділа я, перебирала

Твої нотатки і труди,

У книжку їх одну зібрала,

Бо в кожній літері є ти.

Про Іоасафа вийшла книга,

Лежить у мене столі,

Говорить з кожним серцем стиха

Святитель нашої землі.

І ще одна давнішня праця

У книгу вилилась "Футбол",

Знай, на одній із презентацій

Було відмічено, що гол

Забив в ворота ти посмертно...

Неправді добрий відсіч дав,

Ти друкував статті в газетах,

Питання часу піднімав:

І про культуру, і про мову...

Доносив це до учнів шкіл,

Був прикладом і діла, й слова,

Ти жив добром й добром творив,

Бо знав, життя - лиш мить, а вічне

У нашій вірі і ділах,

Не побоюсь пліток, відмічу,

Що ти залишився в серцях

Тих, хто пізнав тебе в любові,

По духу рідних нам людей...

Скажи, коханий, хоч би слово,

Проглянь крізь хмароньку хоч де...

Я так скучаю за тобою....

Озвись! До тебе говорю!

- Не побивайся... Чую, Олю...

Я пам’ятаю і люблю...

Світлана Коробова

Церкви… Церкви… Церкви… Собори –

Всю душу сповнили твою.

Здавалося, не знав ти змору

У нелегкому житію.

Носився з краю в край шалено,

Мотав дороги на клубок…

Здіймав подвижництва знамена,

Не шкодував себе… І – змовк.

І відійшов у потойбіччя,

Лишивши нам великий труд.

І буде пам’ятати вічно

Тебе весь православний люд.

Життя – мов блискавка змигнула,

І начебто й не знав цей світ…

Твоя мета висот сягнула –

І перейшов ти у граніт.

Підняв духовні ти святині,

Не шкодував не ніг, не рук…

Вклонімося ж йому всі нині,

Вклонімось доземно… він – з Прилук.

Микола Турківський

Іменний покажчик авторів публікацій

Б

БОБКОВА Г. 99



Г

ГОРІЛА Г. 102, 103



Д

ДОРОШЕНКО В. 104

ДУРАС К. 106, 107

З

ЗАГРЕБЕЛЬНА В. 108



І

ІВАХНЕНКО Н. 109, 110,111



К

КАЛІШ Г. 112

КІРЄЄВ М. 113

КОЗЛЕНКО Н. 114, 137

КОРОБОВА С. 115, 149

М

МАРЧЕНКО С. 118

МОХНАЧ А. 119, 120

Н

НІТОМАК І. 149

НОВАК С. 123

П

ПЕТРОВА М. 126



Р

РЕП’ЯХ С. 127, 128, 129

РИЖЕНКО А. 130

С

СМИК Л. 131, 132, 133, 148



Ч

ЧЕРНЕНКО Л. 136



Зміст

Від упорядників ..………………………………………………...С.3

Пристрасть (Стаття Л.А. Скотнікової)……………………….С.5

Слово про Миколу Куриленка (Стаття О.В. Желіби) ………С.8

«Життя – то мить, а вічне те, що встигли ми зробить» (Біографія М. І. Куриленка) ……………………………..……..С.10

Збережена пам’ять (Матеріали М. І. Куриленка) …………....С.13

З любов’ю до рідного краю

(Публікації про життя і діяльність М. І. Куриленка) …....…С.27

Електронні ресурси …………………………………………….С.32

Фільм про М. І. Куриленка …………………………………….С.34

Поетичними рядками

(Вірші про М. І. Куриленка) ........................................................С.35

Церкви та монастирі Чернігівщини (мапа) …………………..С.41

Православні храми та монастирі Полтавщини (мапа) ………С.42

Іменний покажчик авторів публікацій …………………...…..С.43




Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Біобібліографічний покажчик iconІван Рябенко Біобібліографічний покажчик Суми – 2012 Передмова Біобібліографічний покажчик «Іван Рябенко»
Біобібліографічний покажчик «Іван Рябенко» має на меті вперше зібрати інформацію про публікації відомого краєзнавця Сумщини, голови...
Біобібліографічний покажчик iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Біобібліографічний покажчик iconБіобібліографічний покажчик Прилуки 2012 ббк 91. 9: 85. 16
Шевченко Станіслав Олексійович: Біобібліографічний покажч./ Прилуцька мцб ім. Л. Забашти; укл.: Шовкун В. М., ред. Трошина Л.І.,...
Біобібліографічний покажчик iconД. Г. Білоуса Біобібліографічний покажчик

Біобібліографічний покажчик iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Біобібліографічний покажчик iconБіобібліографічний покажчик серії „Вчені нпу імені М. П

Біобібліографічний покажчик iconБібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012

Біобібліографічний покажчик iconНауково-технічна бібліотека Біобібліографія науковців Національного авіаційного університету Володимир Петрович харченко біобібліографічний покажчик Київ 2012

Біобібліографічний покажчик iconСерія «академіки напн україни» випуск 19 микола самійлович вашуленко мовознавець, учений, методист біобібліографічний покажчик київ 2011

Біобібліографічний покажчик iconДо 100-річчя від дня народження
Біобібліографічний покажчик містить інформацію про буковинського єврейського письменника, почесного громадянина м. Чернівці Йосифа...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка