Біографічна довідка



Скачати 318.62 Kb.
Дата конвертації17.05.2017
Розмір318.62 Kb.

Березнівська центральна районна бібліотекарезультат пошуку зображень за запитом

організаційно-методичний відділ




результат пошуку зображень за запитом

результат пошуку зображень за запитом

(до 150-річчя від дня народження

Михайла Грушевського (1866 — 1934)

Методико-бібліографічні матеріали


Березне -2016



ББК 78.3

Ф 94

«Фундатор відродження української держави»: до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : методико-бібліографічні матеріали / Березнівська центральна районна бібліотека, організаційно-методичний відділ; [підгот. Л.В.Андрощук, відп. за вип В.П.Гурин ]. - Березне, 2016. – с. 16

Методико-бібліографічні матеріали « Фундатор відродження української держави» присвячені 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського (1866–1934). Викладено коротку бібліографічну довідку про М.Грушевського

та запропоновано тематику заходів, які можна провести до дня народження історика.

Видання розраховане на бібліотечних працівників та вчителів.

Укладач: Л.В.Андрощук

Відповідальний за випуск: В.П.Гурин
©КЗ Березнівська централізована система публічно-шкільних бібліотек,2016

«Я сам прийшов до політики через історію,

і сей шлях вважаю нормальним...»

М. Грушевський

результат пошуку зображень за запитом
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в

містечку Холм в Царстві Польському (нині на території Польщі, має назву Хелм). Він закінчив Тифліську гімназію (1880–1886), історико-філологічний

факультет Університету святого Володимира (1886–1890). У 1891–1894 рр. –

професорський стипендіат на здобуття звання магістра історії при університеті, учень В.Антоновича. Під його керівництвом підготував конкурсну роботу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст.» (1891), удостоєну золотої медалі, та магістерську дисертацію «Барське староство»(1894).

У 1894 р. Грушевський переїхав до Львова і обійняв посаду професора

Львівського університета. Наукові контакти Грушевського зі Львовом почались ще в 1892 р. З 1893 р. він був членом Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, а в 1897–1913 рр. був головою Товариства. Грушевський ініціював роботу зі збирання джерел з історії України, які друкувалися в серійних виданнях:«Джерела до історії України - Руси», «Пам’ятки української мови та літератури». 1906 р. започаткував видання «Українсько-руського архіву». У 1898 р. разом з О.Маковеєм та І.Франком заснував та редагував літературно-публіцистичний журнал «Літературно-науковий вісник», у 1899 р. був одним із організаторів «Української видавничої спілки». 1897–1898 – М. Грушевський пише І-й том своєї фундаментальної праці – «Історія України-Руси», наприкінці 1898 року ця робота була надрукована у Львові. Останній, десятий том (присвячений подіям 1657–1659) було надруковано уже після смерті Грушевського – в 1936 році. У 1897 р. в газеті «Діло» Грушевський кинув клич «Добиваймося свого університету!», і відтоді очолив багатолітню боротьбу за створення у Львові самостійного українського університету. У 1906 р. він виступив з програмою заснування українських кафедр у всіх університетах підросійської України. Грушевський був ініціатором створення у Львові громадської організації –Товариства прихильників української літератури, науки і штуки (1904).

У 1907 р. Грушевський був обраний головою новозаснованого Українського наукового товариства у Києві, редагував його видання – «Записки УНТ у Києві», «Україна». 1907 р. переніс до Києва редакцію «Літературно-наукового вістника», друк власних творів. З ініціативи та за участю вченого у 1909–1912 рр. виходили популярні ілюстровані народні газети «Село» та «Засів».

В 1907 р. Грушевський подав свою кандидатуру на конкурс на заміщення

посади завідувача кафедри Університету св. Володимира, але через шовіністичні настрої адміністрації університету не отримав достатньої кількості голосів. Під час перебування у Львові він, як підданий російської імперії, не мав політичних прав в Австро-Угорщині; але він постійно цікавився політикою і був одним із організаторів першого політичного об’єднання в Галичині – Української національно-демократичної партії (1899). У 1905–1906 активно співпрацював з Українською думською фракцією в І та ІІ Державних думах Росії та її друкованим органом – «Украинским вестником». Він належав до засновників та членів Ради української політичної партії в Російській імперії – Товариства українських поступовців (1908).

Початок Першої світової війни застав Грушевського на відпочинку в селі

Криворівня (нині – Івано-Франківської області, а тоді – територія Австро-

Угорщини). З великими труднощами Грушевський зумів повернутись до Києва, де його заарештували за звинуваченням в австрофільстві. Після п’ятимісячного ув’язнення в Лук’янівській в’язниці він був висланий до Симбірська. Восени 1915 р. завдяки клопотанням авторитетних російських вчених отримав дозвіл переїхати до Казані, через рік – до Москви. На засланні продовжив наукову роботу, у Москві активно співпрацював з відомим громадсько-політичним виданням «Украинская жизнь». Тільки лютнева (1917) революція і падіння самодержавства в Росії дало змогу Грушевському повернутись до Києва. Зі створенням на початку березня 1917 р. у Києві Української Центральної Ради Грушевський був заочно обраний її головою. Таємним голосуванням переобраний на цій посаді Всеукраїнським національним конгресом 8 квітня 1917 р. Під керівництвом визнаного, авторитетного лідера українського руху Центральна Рада за короткий час пройшла шлях від гасел національно-культурної автономії до проголошення суверенної Української Народної Республіки (січень 1918) та її Конституції (квітень 1918). Грушевський був автором головних політичних документів УЦР, основних концептуальних положень Української революції. Він тісно співпрацював із створеною у квітні 1917 р. Українською партією соціалістів - революціонерів. Після гетьманського перевороту Грушевський відійшов від активної політичної діяльності. У 1919–1924 рр. перебував на еміграції (Прага, Париж, Женева, Берлін, Відень). Наукова та видавнича діяльність Грушевського зосереджувалась у заснованому ним Українському соціологічному інституті, громадсько-політична – в керівництві «Закордонною делегацією»Української партії соціалістів-революціонерів, редагуванні її друкованого органу «Борітеся – Поборете!», створенні Комітету «Голодним України».

На еміграції Грушевський розпочав роботу над ще одним великим науковим проектом – багатотомною «Історією української літератури».

У березні 1924 р. Грушевський повернувся в Україну за для продовження масштабних наукових досліджень та завершення написання фундаментальної «Історії України-Руси». У 1924-1930 рр. він очолював усі головні історичні установи ВУАН. За редакцією вченого в цей період було випущено 80 книг, серед них періодичні та серійні видання: «Україна», «Науковий збірник», «Студії з історії України», «За сто літ», збірники комісій порайонного дослідження історії України.У 1929 році Грушевський був обраний академіком АН СРСР.

Наслідком організаційно-структурного, ідеологічного та кадрового нищення наукових установ , очолюваних Грушевським, стала ліквідація на кінець 1930 року комісій Історичної секції, Науково-дослідної кафедри історії України, закриття всіх видань. Грушевський став об’єктом нещадної голобельної «критики», інспірованої і веденої більшовицьким керівництвом.

На початку березня 1931 р. Грушевський був змушений виїхати до Москви, що офіційно вважалося науковим відрядженням, фактично – «почесним вигнанням». Архівні джерела свідчать, що тотальне стеження за вченим органами ГПУ-НКВС розпочалося від перших днів повернення в Україну і завершилося арештом у березні 1931 р. та звинуваченням у керівництві сфабрикованим т. зв. «Українським національним центром» (УНЦ). Через короткий час після допитів у Харкові Грушевський був звільнений. Відкритий судовий процес у справі «УНЦ» не відбувся.

У 1931–1934 рр. Грушевський проживав у Москві під постійним наглядом більшовицької таємної поліції. Працював над десятим томом «Історії України-Руси», який був підготовлений до друку донькою Катериною та виданий вже по смерті історика на початку 1937 р.

24 листопада 1934 р. М.С. Грушевський помер у Кисловодську від сепсису через три дні після операції з видалення фурункула. 29 листопада 1934 його було поховано на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 6, біля Вознесенської церкви).

результат пошуку зображень за запитом

РЕКОМЕНДОВАНІ ЗАХОДИ

Бібліографічний огляд літератури:

Жив і творив заради України


Бліц-інформація:

М.С. Грушевський – Хто він?


Вечори, зустрічі, уроки:

Великий син українського народу

Великий Українець

Михайло Грушевський: голоси історії

Життя, віддане Україні

М.Грушевський: життя і діяльність очима потомків

М. Грушевський: Зевс Олімпу історичного

М.С. Грушевський - найвидатніший український історик, людина величезної ерудиції

М.Грушевський: на шляху до правди про нього

Слово про М.Грушевського та його працю ...

Совість української державності

Український Фенікс

Віртуально-історичний круїз по життєвих дорогах М.Грушевського:

Його життя – дороговказ у майбуття

Географія життя М. Грушевського
Історичні читання:

М. Грушевський - історик і будівничий нації

Михайло Грушевський: історичні поступи та здобутки

М.С. Грушевський як науковець і державний археограф

Перший президент відновленої української держави
Книжкові виставки:

Грушевський – державотворець – політик – будівничий

Великий громадянин України

Із забуття в безсмертя

Із літературної спадщини

М. Грушевський - апостол української ідеї

Михайло Грушевський – славетний історик України

Михайло Грушевський – фундатор відродження української держави

Повернув нації наймення

Українська ідея” М.Грушевського: історія і сучасність


Конференції:

Державність та духовність

М. Грушевський – видатний вчений, політичний та громадський діяч

Михайло Грушевський: історик і будівничий нації

Політична і публіцистична діяльність М.С.Грушевського

Правда життя і образу

Роль М.Грушевського в історії українського державотворення

Спадщина М. Грушевського і сьогодення


Круглий стіл:

Вклад наукової діяльності Михайла Грушевського у переосмисленні історії

спадку Київської Русі

Діяльність М.Грушевського на посаді голови Наукового товариства ім.

Т.Шевченка

Михайло Грушевський в об’єктиві реальності


Літературний захід:

Апостол української ідеї

Борець за незалежність України

Великий українець життя та діяльність М.С.Грушевського

Михайло Грушевський: життя і діяльність

Перший Президент України

Літературно-історичний екскурс:

Вірний син свого народу

Світ Михайла Грушевського
Презентація по слайдах:

Михайло Сергійович Грушевський – великий українець

М.С. Грушевський – великий син свого народу
Тематичні бесіди:

Грушевський М.С.політичний діяч, науковець, публіцист

Знамениті, великі, геніальні люди. Михайло Грушевський

Літературна творчість Михайла Грушевського

М. С. Грушевський – український історик, літературознавець,соціолог

Перший президент України


Хвилина історичної пам’яті:

М.С. Грушевський – борець за незалежність та свободу України

Сторінки великого життя
Хвилина історії:

М. С. Грушевський – життєвий та творчий шлях

Легендарні постаті України: Михайло Грушевський
Штрих до портрета:

В його серці жила Україна

І воскресне ім’я твоє

результат пошуку зображень за запитом

ФІЛЬМИ ПРО МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО





  • Галицька весна української ідеї (2016, режисер Тарас Каляндрук, фільм

присвячений 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського; зроблено акцент на львівський період життя та творчості Михайла Грушевського, який припадає на 1894-1914 рр.)


  • Гра долі. Михайло Грушевський. Вірю в Україну (2016, режисер Василь

Вітер; фільм присвячений 150-річчю від дня народження М. Грушевського)


  • Історик та історія




  • На порозі історії. Михайло Грушевський (2013, режисер Ірина Шатохіна;

стрічка про молоді роки Михайла Грушевського, розкаже про становлення відомої особистості та події, які передували написанню наукової праці, що вплинула на формування української історіографії — «Історії України-Руси»)


  • Нариси історії культури України з Мирославом Поповичем. Михайло

Грушевський (2015)


  • Невідома Україна. Нариси нашої історії. Фільм 86: «Михайло Грушевський» (2011, режисер Олена Єршова)




  • Обличчя купюри. Михайло Грушевський (2008, режисер Віталій

Загоруйко; ще малим він поклявся повернути історію своєму народу. За що заплатив занадто дорогу ціну.)


  • Обличчя української історії. Михайло Грушевський (2011; Україна - це

особистості, які формують обличчя її історії. Видатний громадський і державний діяч, визнаний лідер національно-демократичної революції, вчений-енциклопедист – таким постає в історії України М. Грушевський)


  • Українська революція (2 серії, режисер Іван Канівець, документальний

фільм на основі спогадів генерала та військового міністра УНР Всеволода Петріва)

МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ: ХТО ВІН?результат пошуку зображень за запитом

Розробка гри для юних ерудитів

Правила гри: Бібліотекар задає питання гравцям, за кожну правильну відповідь нараховуючи певну кількість балів. Виграє той, хто назбирає їх найбільше.

Розминка (1 бал): Михайло Грушевський — це.(Письменник, вчений, громадський діяч, політик, публіцист, академік, педагог)
Тур перший. Життя і діяльність Михайла Грушевського.

Обери правильну відповідь (2 бали):

Яку річницю від дня народження М. Грушевського відзначатиме Україна у 2016 році? (100 років; 120 років; 150 років).

Ким був батько М. Грушевського? (Педагогом; військовим; священиком).

В якому навчальному закладі М. Грушевський здобув початкову освіту? (Школа; гімназія; ліцей).

Який відомий український письменник вперше надрукував оповідання М. Грушевського? (І. Франко; І. Нечуй-Левицький; Панас Мирний).

Який відомий вчений-історик був вчителем М. Грушевського у Київському університеті? (В. Антонович; М. Драгоманов; М. Костомаров).

Яке наукове товариство Галичини очолив М. Грушевський? («Просвіта», «Громада», «Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка»).

Основна праця М. Грушевського? («Ілюстрована історія України», «Хто такі українці і чого вони хочуть», «Історія України-Руси»).

Як називається книга художніх творів М. Грушевського, видана у 1991 р. видавництвом «Веселка»? («Під зорями», «Предок», «Остання кутя»).

Після якої історичної події М. Грушевський повернувся до Києва? (Революція 1905-1907 рр.; Перша світова війна; Лютнева революція).

Яку посаду обіймав М. Грушевський у новоствореній Українській Народній Республіці? (Голова Центральної Ради; президент; прем’єр-міністр).

Як називалися основні документи Центральної Ради? (Декрети; закони; універсали).

Коли була проголошена повна незалежність України? (1917 р.; 1918 р.; 1919 р.).

Як склалася доля М. Грушевського після революції? (Був репресований; емігрував за кордон; емігрував, але згодом повернувся в Україну).

В якому році помер М. Грушевський? (1930; 1934; 1941).
Тур другий. М. Грушевський-письменник.

Впізнати оповідання за уривком (3 бали):

«Англійське військо прийшло до Бехаль-Джугур у вівторок 26 лютого в обід. Капітан Годж.послав сурмача з білим парламентським прапором сказати джугурцям, аби піддалися доброю волею. Але джугурці не схотіли.Вже заздалегідь дійшли до них звістки, що кляті бузувірські інглізи прийшли руйнувати оселі правовірних» («Бехаль-Джугур»).

«І раптом, при непевнім огні ватри, що хитаючись, то висував контури наваленого лому, то ховав їх в чорній пітьмі, я побачив його — мого предка з предтисячоліть, тільки дуже далеких» («Предок»).

«Я пішов назустріч, і, знявши капелюха, уклонивсь і привітав старого. Я пояснив йому доволі докладно, хто я, звідки, і де живу під цю пору, і перепрошуючи, спитав його ім’я, бо досі не здибався з ним в цій околиці.

— Не пізнаєш мене хіба?. Я Кривоніс, Максим Кривоніс, коли чував, — сказав він і показав на свій гострий, орлиний ніс, скривлений від давнього удару шаблею» («Розмова з Кривоносом»).

— Ну, панотче, — сказав гетьман, закусивши, — будемо говорити тепер далі... Кажіть, який посаг даєте за донькою? Бо наш молодець неабиякий! Від завтрашнього дня наставлений Грицько Пасічник сотником у Києві. Правда, пане полковнику?

— Правда, пане гетьмане, буде собі у Києві сотникувати, аби міг і війську служити, і молоду жінку пильнувати» («Ясновельможний сват»).
Тур третій. Географія життя М. Грушевського.

Гра з картками (вірно підібрати картки) (3 бали).

Холм — місце народження М. Грушевського.

Тіфліс — місто, в якому минули дитячі роки М. Грушевського.

Сестринівка — духовна батьківщина М. Грушевського.

Київ — місто найактивнішої політичної діяльності М. Грушевського.

Львів — місто, де М. Грушевський розпочинав свою наукову, педагогічну і громадську діяльність.

Симбірськ — місце заслання М. Грушевського.

Прага — місто, куди емігрував М. Грушевський після революції.

Кисловодськ — місце смерті М. Грушевського
КНИЖКОВА ВИСТАВКА результат пошуку зображень за запитом

«Повернув нації наймення»

   «Це був справжній вінець Грушевського. Лідер української науки, лідер українства став лідером цілої України, вождем і будівничим ЇЇ нової держави. Новою стала Україна - новим став і Грушевський».

О.Оглоблин

   Розділ І. «Творімо велику Україну»


   «Та прийде час, і ти вогнистім видом
    Засяєш у народів вольнім колі,
    Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
    Покотиш Чорним морем гомін волі.
    І глянеш, як хазяїн домовитий,
    По своїй хаті і по своїм полі...»
                                          І.Франко
   В цьому розділі слід подати М.Грушевського як політика.
  

Розділ II. «Відродженийфенікс»
«Грушевський сполучає в собі дві гігантські творчі постаті: найбільший дослідник тисячолітньої історії України і найбільшим творець живої історії - великого відродження України 20 століття.»
                                            Ю.Лавріненко


Цей розділ містить матеріали про творчу, зокрема історіографічну спадщину М.Грушевського. Розміщення матеріалу повинно сприяти одній меті - показу М.Грушевського як історика.
  Розділ ІІІ. «Я промовляю від української демократії»
 «Без Грушевського нам не побудувати незалежної України, першим президентом і великим літописцем якої він був. Відродження духовної культури народу запорука його воскресіння.»
Наш перший президент //Культура і життя.-1991.-23 груд.)
У цьому розділі рекомендуємо подати матеріали, які б засвідчували діяльність М.Грушевського як першого Президента, діяльність Центральної Ради, її Універсали.

ВЕЧІР ПОЛІТИЧНОГО ПОРТРЕТАрезультат пошуку зображень за запитом

«Совість української державності»

 І. «Найбільший творець живої історії»

Вступне слово бібліотечного працівника: У кожного народу є свої історичні

постаті першої величини, яких не в змозі зламати царі, можновладці чи оббрехати

найманці псевдонауки. До таких велетнів української національної культури, політичної думки і дії останніх двох століть, безперечно, належать Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський. Саме з їхніми іменами, їхньою творчою спадщиною насамперед пов'язані ідеї відродження української культури, науки, громадської думки, відродження історичної свідомості і національної гідності народу. Саме вони били на сполох з приводу майже цілковитої русифікації на Сході, полонізації або германізації на Заході. Саме їхній приклад, їхня самопожертва і непримиренна позиція революційних демократів будили свідомість народу, закликали його до боротьби за свою державність. На такому грунті великої історичної свідомості і виріс геній М.Грушевського - невтомного дослідника історії і культурі українського народу, поборника його соборності, злуки розшматованих українських земель. Але якщо погляди Тараса Шевченка і Івана Франка, хоч і в заідеологізованій ретуші, в цілому не підлягали забороні, то Михайла Грушевського, якщо і згадували, то неодмінно з негативними ярликами. Його наукова, культурницька, педагогічна, громадська і політична діяльність неодмінно подавалась у викривленому віддзеркаленні. Наукові праці М.Грушевського було вилучено з усіх бібліотек і поховано у спецсховищах. Лише в останні роки частина з них побачила світ. Хто ж він такий, Михайло Грушевський? Яким він бачив себе сам, яким маємо сприймати його ми, його нащадки?

   II. «М.С.Грушевський: між історією і політикою»
   Вчитель історії. У розповіді необхідно сконцентрувати увагу на дитячих і юнацьких роках М.Грушевського (коротко), його становленні як історика і політика до створення Центральної Ради.

  ІІІ. «На порозі нової України: думки і мрії першого Президента УНР»


  

Ведучий: Після лютневої революції 1917 р. Товариство українських поступовців трансформується в Центральну Раду, яка об'єднала людей найрізноманітніших класових, ідеологічних і політичних переконань (помірковані ліберально-демократичні діячі: Є.Чикаленко, С.Єфремов, Д.Дорошенко; соціал-демократи: В.Винниченко, С.Петлюра; члени соціалістично-революційної партії: . Коваловський, П.Христенко, М.Шаповал та ін. Після невдалої спроби М.Грушевського порозумітися з Тимчасовим урядом щодо питання надання Україні повної автономії, він повертається до Києва і наполягає на негайному скликанні Всеукраїнського національного конгресу, який відбувся 5-7 квітня 1917 Навколо ідеї повної автономії України було згуртовано 700 делегатів. 7(20) листопада 1917 р. Третій Універсал проголосив утворення Української Народної Республіка. Але проголошення 25 грудня 1917р. в Харкові України Республікою Рад і визнання над собою влади Раднаркому, фактичний відхід фракції більшовиків від принципів федералізму і продовження імперської політики збереження "єдиної і неділимої", поставили М.Грушевського і його прихильників перед неминучістю історичного вибору. Так народився Четвертий Універсал - декларація незалежності України, затверджений Малою радою і проголошений 24 січня 1918 р., але датований 9 (22) січня.

  

Читець 1: "Поки що ж перед нами велике і тяжке завдання соціального і політичного будівництва на Україні", стаття "Україна окремішна" - це звернення до своїх сучасників і до нас. сьогоднішніх). І перший її Президент твердо заповідав своїм нащадкам: "...всі, хто щиро приймає до серця інтереси українського народу, повинні дбати про збереження української окремішності від сторонніх впливів і втручань". "Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою Українського народу".

  

Ведучий: Покінчивши з московською орієнтацією, визволившись «від песького обов'язку» перед Москвою, М.Грушевський вважав винятково важливим і цінним:

  

Читець 2: «Роздумуючи над цим моментом, я думаю, що недаремно пролилась кров тисяч розстріляних українських інтелігентів і молоді, коли вона принесла і закріпила духовно визволення нашого народу від найтяжчого ярма, яке може бути: добровільно прийнятого духовного чи морального закріпощення. Я скажу різко, але справжніми словами: це духовне холопство, холуйство раба, якого так довго били по лиці, що не тільки забили в нім всяку людську гідність, але зробили прихильником неволі й холопства...» («На порозі Нової України»).

  

Ведучий: Вслід за відкиненням московської орієнтації народжуються нові концепції «орієнтації чорноморської» і «західної». Водночас міцнішає державний апарат України, розбудовуються військові кадри, а голова Центральної Ради пише історико-соціологічний трактат про «Підстави Великої України», в якому наголошує роль села, армії, міста і цілої нації в державному будівництві демократичної України. Багато з вищенаведених думок М.Грушевського не втратили своєї цінності і по сьогоднішній день.

  

Читець 1: М.Грушевський як ідеолог і лідер Центральної Ради відігравав відповідальну роль «того вартового, що сидить на задку останньої чумацької мажі і має пильнувати, щоб щось не впало або чогось не вкрали». Вчений розробив концепцію формування Центральної Ради і, очевидно, мав усі підстави заявити: «Проект організації Ц. (Центральної) Ради був моїм ділом».

  

Ведучий: Діяльність Центральної Ради під керівництвом М.Грушевського була яскраво демократична, обрана законним шляхом у тих формах, що відповідали певному стану суспільного розвитку. Вона влади не узурпувала, бо ні в кого не перехопила проводу. В дечому ж Центральна Рада навіть випереджала своє суспільство.

  

Читець 2: Як констатував Дмитро Дорошенко, «життя пішло не зовсім по тій схемі, яку укладав Грушевський: Україна дійсно вкрилась сіткою - але не загальнонаціональних комітетів, - а партійних організацій «Селянської спілки», яка національну справу ставила лиш як формальне гасло... Виявився великий брак інтелігентних сил на провінції... До того ж виявилося, що по всіх майже більших містах України провід захопила російська демократія, яка дуже противилася переведенню в життя українських домагань, особливо ж вороже ставилась вона до автономії України». Словом - усе йшло так, як і до тепер, на наших очах.    



Ведучий: Відродження і розбудова української державності Центральною Радою проходило серед надзвичайно складних внутрішніх і зовнішніх політичних обставин. І все ж, незважаючи на величезні перешкоди, Центральна Рада і М.Грушевський не лише спричинилися до національного самоусвідомлення українського народу, але й падали відповідну легально-державну структуру українській державі. Було прийнято ряд законодавчих актів: чотири Універсали Центральної Ради, закон про національно-персональну автономію національних меншин в Україні, закон про громадянство, закон про генеральний суд, закон про утворення війська,  міжнародні договори та інші державні акти. Окремої уваги заслуговує закон української держави - Конституція Української Народної Республіки (29 квітня 1919 р.). Конституція УНР стала фундаментом, на якому формувалися і розбудовувалися пізніші державотворчі концепції української нації, включно із теперішньою українською державою, яка пов'язує себе з демократичними основами УНР. Цей основний документ про державний устрій, права і вільності громадян може в усучасненій формі значно придатися при укладанні і прийнятті Конституції сучасної Української держави.

  

Бібліотечний працівник: Нашу розмову хочеться закінчити цитатою зі статті «В перші роковини Української Центральної Ради», в якій сучасники М.Грушевського так оцінювали його діяльність: «Провід У.Ц.Ради був у щасливих руках третього найвизначнішого діяча нової відродженої України, по Шевченкові і Драгоманову, проф. Михайла Грушевського. Його дотеперішній досвід у громадській праці, познайомлення з соборною Україною, знамените знання історії України й загальної, енергічність, ідейність і безприкладна працьовитість робили його провід незаступимим і певним успіху. Сі великі й рідкі прикмети голови У.Ц.Ради заважили дуже при плановім розвитку українського національного руху, від записки, представленої свого часу міністрам бувшої Росії в Петрограді через перший, третій і четвертий Універсали - до повної державної незалежності України». Теперішні державні будівничі української держави поділяють думки з вищенаведеної редакційної статті 1918 р. Через сімдесят три роки після її появи в редакційній статті «Наш перший президент», що з'явилася в київській часописі «Культура і життя» 23 грудня 1991 р., значиться: «Без Грушевського нам не побудувати незалежної України, першим президентом і великим літописцем якої він був. Відродження духовної культури народу - запорука його воскресіння».




ПУБЛІКАЦІЇ ПРО М.ГРУШЕВСЬКОГО результат пошуку зображень за запитом

НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ


  1. Білокінь С. Про ідеологічну боротьбу нашої доби : (зокрема про Михайла Грушевського і проблеми контрпропаганди) / С. Білокінь // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2014. - №50. - С. 4-5

  2. Білокінь С. Про ідеологічну боротьбу нашої доби : (зокрема про Михайла Грушевського і проблеми контрпропаганди) / С. Білокінь // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2015. - №1/2. - С. 10-11

  3. Гирич І. Спадщина М. Грушевського і сьогодення / І. Гирич // Історія України (Шк. світ). — 2001. — № 43. — С.4-7.

  4. Голобородько Я. Професор-державотворець / Я. Голобородько // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. — 2006. — № 8. — С.2-6.

  5. Петриков А. Мій батько охороняв Михайла Грушевського[Текст] / А. Петриков ; спілкувався Ю. Береза // Вільне слово : Громадсько-політична газета. - 2016. - №1/1 січ./. - С. 7.

  6. Радовський В. Битва на Цецорі : [дослідження] [Текст] / В. Радовський // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2016. - № 3. - С. 185-197. - Продовж. Початок : №10, 11, 12, 2015; №1, 2, 2016.

  7. Ольхіна Н. Історичні портрети : [добірка ст.] / Н. Ольхіна, Л. Непран, І. Рибак // Історія України (Шк. світ). — 2003. — № 29-32. — С.11-70.

  8. Соколова С. Сторінки великого життя : до 140-річчя від дня народж. Михайла Грушевського / С. Соколова // Укр. культура. — 2006. — №12. — 2-а с. обкл.

  9. Траверсе Т. Світ Михайла Грушевського : особистість і доба : психол. аспекти / Т. Траверсе // Дзеркало тижня. — 2006. — 8-14 лип. — С.21.

  10. Філіпчук Н. Велика чистка в НКВС, або Правда із задзеркалля : [про Миколу Грушевського, кандидата у члени ВКП(б), начальника СПВ НКВС УРСР] / Н. Філіпчук, О. Бантишев // Голос України. - 2010. - №194/16 жовт./. - С. 21



результат пошуку зображень за запитом

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Михайло Грушевський.Енциклопедія життя і творчості. [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html    – Назва з екрана. 

2. Михайло Грушевський біографія скорочено[Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://dovidka.biz.ua/mihaylo-grushevskiy-biografiya-skorocheno/- Назва з екрана. 

3. Михайло Грушевський [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://children.kmu.gov.ua/history/persons/1354.html- Назва з екрана. 

4. Михайло Грушевський видатний український вчений, державний діяч, громадянин [Електронний ресурс]// бібліотека Верховної ради України:сайт.- Режим доступу:http://lib.rada.gov.ua/static/excursion/grushevsk.html – Назва з екрана.

5. Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934), політичний діяч, науковець, публіцист [Електронний ресурс] // Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва : сайт. – Режим доступу:http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/157-vidatny-persony-grushevsky.html. – Назва з екрана.

6. Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) [Електронний ресурс] // Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка : сайт. – Режим доступу: http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/osobystosti/grushevskiy. – Назва з екрана. 

7. До Дня народження Михайла Грушевського. 10 фактів [Електронний ресурс] // Твоє місто : сайт. – Режим доступ http://tvoemisto.tv/news/do_dnya

narodzhennya_myhayla_grushevskogo_10_faktiv_73186.html – Назва з екрана. 

8. Дорошенко В. Грушевський у спогадах А. Ключко [Електронний ресурс] / В.Дорошенко // Енциклопедія життя і творчості І. Франка : сайт. – Режим доступу: http://www.ifranko.name/uk/Studies/FrankoAndHrushevsky/Kljuchko.html. – Назва з екрана.

9. Сім цікавих фактів про музей Михайла Грушевського у Львові [Електронний ресурс] // Фотографії старого Львова : сайт. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/7-tsikavyh-faktiv-pro-muzej-myhajla-hrushevskoho-u-lvovi/. – Назва з екрана. 

10. Кульчицький С. «Підривна література» Михайла Грушевського [Електронний ресурс] / С.Кульчицький // День : сайт. – Режим доступу:

http://day.kyiv.ua/uk/library/books/pidrivna-literatura-mihaylo-grushevskiy-pro-ukrayinsku-movu-y-ukrayinsku-spravu-na. – Назва з екрана.

11. Михайло Грушевський «Історія філософії М.Грушевського» [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.history.iv-fr.net/article.php?id

12. Михайло Грушевський [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/vidatn-d-yach-ta-tovaristva/mikhaylo-grushevskiy

13. Музей Михайла Грушевського [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. Режимдоступу:http://www.museum.if.ua/museums/r4/51.html-

14. Криворівнянський музей М. Грушевського [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.ifkm.if.ua/grush.html-

15. Михайло Грушевський - Твори - Письменник – Автор [Електронний ресурс]:



[Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:

http://www.ukrlit.vn.ua/author/grushevski.html-

16. Михайло Грушевський. Історія України - Руси [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm-

17. Михайло Грушевський. Історія української літератури. У 6 т. [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrushe.htm-

18. Михайло Грушевський. Вибрані статті. [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/hrs/hrs.htm-

Михайло Грушевський. Життя й діяльність [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm-

19. Михайло Грушевський [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://bratstvolviv.orthodoxy.ru/grusch.html-

20. Грушевський М. С. - життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.ukrtvory.com.ua/grush.html-

21. Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://dmh.lviv.ua/-

22. Музей-садиба Михайла Грушевського у с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.karpaty.info/ua/uk/if/vh/kryvorivnya/museums/hrushevsky/-

23.Грушевський Михайло Сергійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія : веб-сайт. – Режим доступу :https://uk.wikipedia.org/wiki– Назва з екрана.

результат пошуку зображень за запитом

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ




  1. Про відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : Указ Президента України від 09.02.2015 №63/2015 [Електронний ресурс] // Президент України Петро Порошенко : офіційне інтернет-представництво. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/632015-18421




  1. Панькова С. Біографія [Електронний ресурс] // Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості : веб-сайт. – Режим доступу : http://www.mhrushevsky.name/uk/Bio.html. – Назва з екрана




  1. Бурлака Г. Історична тематика в літературній творчості Михайла Грушевського / Г. Бурлака // Дивослово : науково-методичний.- 2011.

- №12. - С. 51 - 54. - ISSN 0130-5263


  1. Бурлака Г. Літературна творчість Михайла Грушевського / Г. Бурлака // Дивослово. — 2009. — № 1. — С. 48-54.




  1. Великий українець Михайло Грушевський [Текст] // Шкільний світ : всеукраїнська газета для вчителів. - 2016. - № 18. - С. 31-33.




  1. Пиріг Р. Михайло Грушевський в об’єктиві реальності : до 140-річчя з дня народж. / Р. Пиріг // Наука і суспільство. — 2006. — №11-12. — С.12-15




  1. Соколова С. Сторінки великого життя : до 140-річчя від дня народж. Михайла Грушевського / С. Соколова // Укр. культура. — 2006. — №12. — 2-а с. обкл.


ЗМІСТ



Біографічна довідка


3-5

Рекомендовані заходи


5-7

Фільми про М.Грушевського


7-8

Михайло Грушевський: хто він?

Розробка гри для юних ерудитів


8-9

Книжкова виставка :

«Повернув нації наймення»

10

Вечір політичного портрета:

«Совість політичної державності»

11-14

Публікації про М.Грушевського на сторінках періодичних видань


14

Інтернет ресурси


15-16

Список використаних джерел


17


результат пошуку зображень за запитом

результат пошуку зображень за запитом



Каталог: berezne -> files
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
files -> Відгуки, зауваження, пропозиції щодо розміщення, добору літератури, оформлення просимо надсилати на адресу
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
files -> Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках
files -> 2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
files -> Щоб не відійшов у забуття
files -> Великої Перемоги немеркнуче світло До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
files -> Ббк 91 о 24 «Я народився І жив для добра І любові»
files -> Ббк 4 б 48 Березнівщина – перлина українського Полісся : краєзнавчий бібліографічний посібник, випуск /матеріал підготували О. Гурин, Н. В. Юрчик. Березне, 2016. 78 с


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Біографічна довідка iconГолова Ради Литвин І. В. Біографічна довідка

Біографічна довідка iconЗміст Біографічна довідка
Твори В. Т. Качуріна
Біографічна довідка iconДовідка уповноваженого представника го «Майбутнє столиці»
Біографічна довідка уповноваженого представника го «Майбутнє столиці» на участь в установчих зборах з формування нового складу Громадської...
Біографічна довідка iconТема. Жив на землі поет…
Обладнання: мультимедійна установка, літературні анкети, волошки з написами «Біографічна довідка», «Поетична творчість», «Літературна...
Біографічна довідка icon"український педагог І народний просвітитель": Біографічна довідка
...
Біографічна довідка iconГенріх Бортіс. Коротка біографічна довідка
Велика Британія) під керівництвом професорів Філліса Діна (Phyllis Deane), Річарда Стоуна (Richard Stone), Девіда Чаммпернона (David...
Біографічна довідка iconЖиття у датах Біографічна довідка. Хронологічна таблиця
Народився Роман-Марія-Олександр Шептицький в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Рід Шептицьких – це одна з найдавніших...
Біографічна довідка iconЗміст Від упорядника 2 Біографічна довідка 3
Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії «Благовіст», літературної премії Омеляна І тетяни Антоновичів, премії ім....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка