Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна



Скачати 98,88 Kb.
Дата конвертації26.06.2017
Розмір98,88 Kb.
ТипКонспект

Відділ освіти Межівської райдержадміністрації

Начальник – Литвиненко О.О.

РКЗО «Новогригорівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Директор – Улянченко Л.М.


Конспект уроку української літератури

в 5 класі на тему:

«Богдан-Ігор Антонич.

Основні відомості про поета.

Поезія «Весна»»

Вчитель української мови

та літератури

Синякіна Ю.Ю.




с. Новогригорівка

2014 р.

Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія «Весна»

Мета уроку: розказати дітям про життєвий і творчий шлях Б.-І. Антонича; проаналізувати ідейно-художній зміст його вірша «Весна», визначити тематичну спрямованість програмового твору; розвивати пам'ять, культуру зв’язного мовлення, вміння раціонально використовувати навчальний час; виразно і вдумливо читати поезії; виховувати почуття поваги до творчості поета, любов до рідного краю.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Теорія літератури: ліричний герой

Міжпредметні зв’язки : образотворче мистецтво, музичне мистецтво

Обладнання: портрет Б.-І. Антонича, книжкова виставка його творів, ілюстрації та учнівські малюнки з весняним пейзажем, проектор, комп’ютер.

Ще гори куряться від снігу,

сім стріл неначе сім пісень,

і юнака вітає день

окрилений найменням: Ігор.

Горять скрипки в весільній брамі,

на ній стобарвний прапор дня.

Іду в захопленні й нестямі,

весни розспіваної князь.

Богдан-Ігор Антонич «Князь»

Хід уроку

І. Організаційний етап

- емоційне налаштування учнів до уроку (слайд 2)

- Я вітаю вас, діти, із сьогоднішнім днем. Зичу здоров’я, добра і гарного настрою. Посміхніться один одному!

Я всміхаюсь сонечку.

Разом: Добридень, золоте!

Я всміхаюсь квіточці.



Разом: Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику.



Разом: Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся.



Разом: Зичу вам добра!

ІІ. Мотиваційний етап. Оголошення теми та мети уроку. Робота з епіграфом ( слайд 3)

Учитель (на фоні ліричної мелодії). Він виріс із гілки дерева. Ходив по землі, поклавши руку на вітер. У другій руці тримав парасолю неба. А на плечі у нього було сонце. У нього була сестра ... Лисиця. У нього був брат ... учений Лис. У нього було багато друзів — усі звірята і рослини. Він чув шепіт трави, збирав у долоні росяний смуток кленів і шукав ключі від весни. А коли знаходив, ішов до корчми, яка була на Місяці, і напивався її досхочу. Хмелів від неї. Він був князем... Ще гори куряться від снігу, сім стріл неначе сім пісень, і юнака вітає день окрилений найменням: Ігор. Горять скрипки в весільній брамі, на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь.

Про цього "князя розспіваної весни" ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці. Нап'ємося сонця і краси з його поезії «Весна». (Учні записують тему уроку.)



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Конкурс «Інтелектуал» (слайди 4-9)

Завдання: розгадати впродовж кількох хвилин зашифроване слово за допомогою перших літер відповідей.

1 В

Е

С

Е

Л

К

А




2 Е

П

І

Т

Е

Т




3 С

О

Л

О

В

Е

Й

4 Н

А

В

Е

С

Н

І

5 А

К

Р

О

В

І

Р

Ш




  1. Через воду стежечка, А води не перейдеш. (Веселка). 2. Художній засіб – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну характеристику . (Епітет). 3. Назва прозового твору К. Малицької. («Соловей»). 4. Зійшли сніги, шумить вода, Земля вже квіти викида, Буяє травка молода, Все мертве ожива. Коли, діти, це буває? (Навесні). 5. Вірш, у якому всі перші літери рядків утворюють слово або речення. (Акровірш).

ІV. Вивчення нового матеріалу (усний журнал)

Вчитель. З друзями та гарним настроєм вирушаємо сьогодні у мандрівку. І триватиме ця подорож впродовж декількох уроків. Сьогодні у нас в гостях цікава особистість, обдарована людина. Хто ж він, діти? (Учитель продовжує розповідь, звертаючи увагу учнів на портрет поета)

Невеликий на зріст, білявий, з коротко стриженим волоссям, з добродушною і вибачливою усмішкою, в окулярах, він швидше нагадував сільського вчителя, ніж поета і глибоко інтелектуальну людину.

Так, це Богдан-Ігор Антонич. Тож вирушаймо в подорож цікавими сторінками усного журналу життєвої долі цього видатного митця.

Перша сторінка. Рідний край (Слайд 10 )

Звучить тиха лірична музика. Слово вчителя. (На екрані фотографії природи рідного краю)

Перша сторінка нашого усного журналу – рідний край… Дорога серцю земля батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси й долини, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це миле серцю довкілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну? Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок. Перед тобою відкрився чарівний світ – світ природи. Коло вікна цвітуть мальви, соняшник….

А над хатою синіє високе, безкрає, бездонне небо… Ширшає загадковий світ, і ти починаєш розуміти, що то – твоя Батьківщина, що звідси, від батьківського порога, від материнської пісні, вона бере свій початок.


  • Діти, а які ви знаєте прислів’я і приказки про рідний край? (Учні відповідають)

  • Дуже добре! А ми продовжуємо. З далекої Лемківщини, з краю з прадавньою історією забили джерела самобутнього обдарування – Богдана-Ігора Антонича.

Друга сторінка журналу. Дитинство поета (слайд 11)

Ми переходимо до другої сторінки журналу – дитинство поета.

Народився Антонич на Лемківщині в селі Новиця Горлицького повіту (тепер Польща) і був єдиною дитиною в сімї. (слайд 12) Батько, сільський священник Василь Кіт, незадовго до народження сина змінив прізвище на більш поважне – Антонич. Про дитячі роки поета відомо небагато. Він був хворобливим хлопчиком, тому початкову освіту здобував удома з приватною вчителькою. Нянею його була проста сільська дівчина з поетичною уявою. Вона знала напам’ять багато віршів і часто їх розказувала вголос, а малий Богдан слухав, запам’ятовував їх. Потім навчався у Сяноцькій гімназії. Це був єдиний заклад, де крім грецької та латинської мов вивчали ще українську. Вчився хлопець гарно, вчителі ставили іншим учням у приклад. На уроках хлопець майже ніколи не підіймав руки, полюбляв більше слухати і мовчати. Але завжди правильно відповідав на поставлені вчителями питання.

Сторінка третя. Юність (слайд 13)

Вже коли вчився у гімназії майбутній поет виявляв всебічні інтереси: поезія, спорт, малярство, техніка, медицина, музика. У своїх спогадах тодішні гімназисти відзначають дві риси характеру Антонича – прискіпливу допитливість і замкнутість, задуманість. Його постійним другом став старий, запорошений зшиток із віршами, з яким ділився Богдан потайними думами (слайд 14). Після восьми років навчання в гімназії Антонич вступає до Львівського університету на гуманітарний факультет. Антонич погано знав українську мову, мав виражений лемківський говір, дуже стидався цього, в гурті був мовчазним і замкнутим…. Тоді він самостійно взявся за студіювання української мови. Невдовзі його робота дала плідні результати. Знанням української мови він перевершив навіть друзів-галичан.



Четверта сторінка. Творчість (слайд 15)

Ще в студентські роки, 1931 році, Антонич видав першу поетичну збірку «Привітання життя», а поява другої – «Три перстені» (1934) – збіглася із закінченням навчання в університеті. Відтоді Антонич зайнявся журналістської й літературною працею; певний час він редагує молодіжний журнал «Дажбог», живучи від одного гонорару до другого. Багато працює над собою, пройшовши за короткий час значну творчу еволюцію. Спочатку, йдучи в руслі творчості модерних поетів, він привносить у свою поезію чимало формалізму:

Лисніє липовий, липневий липень,

Липучий і лискучий в білім збанку.



(Слайд 16) Антонич же другої половини 30-х років – це вже цілком сформований неповторний співець вічного єднання людини з природою.

(Слайд 17) Одна за одною виходять його збірки («Книга Лева» (1936), «Зелена Євангелія», «Ротації», що побачили світ уже після смерті поета у 1938 році.

П’ята сторінка. Останні роки життя (слайд 18)

Рано обірвалося життя поета. За офіційними даними причиною смерті стала низка причин - операція на апендицит , запалення легенів, висока температура – і слабке серце не витримало. Прожив Антонич лише 28 років, здобувши славу відомого поета ще за життя. Та доля розпорядилася так, що він був викреслений з історії української поезії (слайд 19)



( Відеоматеріали «Антонич у спогадах односельців»)

Сьогодні Антонич належить до тих, хто повертається із забуття в безсмертя.



V. Аналіз творчості. Вірш «Весна» (слайд 20)

Дуже мало прожив Б.-І. Антонич. Та в літературу увійшов як митець оригінального світобачення, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини і природи, погляд на людину як на невід’ємну частку навколишнього світу.



(Слайд 20) А зараз ви прослухаєте фрагмент одного музичного твору (прослуховування аудіозапису)

Завдання. З’ясувати, про що розповість вам музика.

(Орієнтовні відповіді учнів. Ця музика схожа на весняний струмок, який біжить і звеселяє дітей. Пробуджуються дерева від зимового сну, починається витикатися травичка, пташки співають весело, і сонечко посміхається людям)

Учитель. Тож яку пору року можна впізнати у цій музиці? (Весну)

Учитель. Так, діти. Ви щойно прослухали «Весняний вальс» Штрауса. А тепер послухайте Вірш Б.- І. Антонича «Весна» (учениця виразно читає вірш). Що спільного є між музикою та віршем? ( І музика, і вірш об’єднані спільної темою – пробудженням природи, - прийшла весна.) (слайд 21)

Учитель. Самостійно прочитайте вірш і вдумайтесь у зміст вірша.

Учитель. Відкрийте свої літературні словнички і запишіть: (слайд 22)

Ліричний герой – це ….

Бесіда за змістом (слайд 23)

  • З чим порівнює себе автор? (Антонич порівнює себе з травою).

  • Так, сам поет бачить себе як малу травинку у вічному коло обігу природи. Він ставить знак рівності між собою й травою – «росте Антонич і росте трава». Тут звучить мотив злиття людини з природою.

  • А що ми бачимо незвичайного у вірші? ( У вірші розмовляють «кучеряві вільхи», і зозулі можуть розклювати місяць, і можна почути «мову гайову», і «в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі».)

  • А де ми можемо зустріти, коли говорять дерева або зорі? (В казках).

  • Мистецтво поезії тут оказковане і часто зрівнюється з процесами природи.

Робота в групах (слайд 24)

Учитель. Зараз ми об’єднаємо клас в три групи:

  • Перша – «Дослідники».

  • Друга – «Художники».

  • Третя – «Літератори».

Завдання. Дослідники шукають у тексті епітети і порівняння (епітети «кучеряві вільхи», блакитне небо», «мова гайова», «найтайніші слова», порівняння «стовп, мов дзбан скляний», зорі-кулі», метафора «місяць розклюють зозулі», звертання « дощем квітневим, весно, не тривож»). Художники створюють колективний малюнок за віршем «Весна». Літератори складають казку «Росте Антонич і росте трава». У вас є 5-6 хвилин (слайд 25)

Кожна команда звітується, як вона виконала завдання, вчитель оцінює.

VІ. Виконання тестових завдань (слайд 26)

Учитель. Діти, ви гарно попрацювали на уроці, тож тепер з легкістю зможете виконати декілька тестових завдань (На екрані з’являються тестові завдання, діти піднімають руки і відповідають).

VІІ. Домашнє завдання (слайд 27)

Вивчити біографію поета, виразно читати вірш «Весна», намалювати ілюстрації до вірша



VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень (слайд 28)

Сьогодні ми причастилися сонцесяйною поезією Богдана-Ігора Антонича, його любов'ю до всього живого. Для нас він зупинив у своєму слові мить і закарбував вічність. Уміймо побачити її і доторкнутися до неї серцем і душею.



Червоні клени й клени срібні,

над кленами весна і вітер.

Дочасності красо незглибна,

невже ж тобою не п'яніти?

Я, сонцеві життя продавши

за сто червінців божевілля,

захоплений поганин завжди,

поет весняного похмілля.

Б-І. Антонич "Автопортрет "


Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconТест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconД. Павличко. Основні відомості про поета, перекладача. Громадянські мотиви лірики. Пісня „ Два кольори, яка стала народною
...
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconУрок читання у 4 класі 12. 02. 2013 Тема уроку : Вчитаймося в Лесине слово іскристе
Матеріал уроку : Біографічні відомості про Лесю Українку. Леся Українка «Давня весна», «Вечірня година»
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconУроки. Тема уроку: Павло Тичина. Короткі відомості про поета. "Гаї шумлять"
Мета уроку: засвоєння учнями відомостей про життя українського поета Павла Тичини, формування навичок виразного читання поетичних...
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconА вже весна, а вже весна …Анатолій Костецький «Починається весна»
Мета: почати ознайомлення учнів з творами Анатолія Костецького; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразом читання; формувати...
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconЗ літературної скарбниці. А вже весна, а вже красна!
Тема: а вже весна, а вже красна. Визначення загального емоційного настрою твору Анатолія Костецького «Починається весна»
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconДень Олімпійських ігор
Виховна – ознайомити дітей з історією виникнення Олімпійських ігор; з культурою І традиціями Стародавньої Греції, символікою Олімпійських...
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconТема. Майстерне відтворення краси природи, життєдайність, патріотичні почуття в поезії П. Тичина «Не бував ти у наших краях!» Мета уроку
Мета уроку: подати учням основні відомості про поета та край, де він народився, навчати виразно І вдумливо читати поезію Не бував...
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. Поезія Весна iconТема. Чорнобиль – моя тривога, скорбота, мій біль
На сьогоднішньому уроці мова піде про трагічну сторінку біографії нашої країни – Чорнобиль. Реактор вибухнув 26 квітня. Навколо цвіла...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка