Борис Крігер Маськін



Сторінка13/18
Дата конвертації09.04.2017
Розмір3.02 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

і нарешті:

«Чи є життя на Рабиновичі?»

А мені прізвище Рабинович у якості назви планети подобається, – рішуче заявив Лівий тапочок. – Тільки я б назвав її Товариш Рабинович – по-моєму, звучить дуже революційно. Я б узагалі всі планети перейменував. Меркурій перейменував би в планету Товариш Бонч-Бруєвич, Венеру – в Товариш Крупська, Землю – в Товариш Ленін, Марс – в Товариш Маркс, Юпітер – в Товариш Енгельс, Сатурн – в Товариш Сталін...

Це тому, що Сатурн пожирає своїх дітей? – єхидно вишкірився правий тапочок. – Що ж це вийде: в підручнику з астрономії буде написано: «Товариш Крупська надзвичайно гаряча…а Товариш Маркс припав пилом…»

Це не підручник астрономії виходить, а контрреволюція суцільна, – процідив мстиво Лівий тапочок. – Добре, тоді пропоную перейменувати планети в сучасних прогресивних лідерів – Марс в Манделу, Юпітер в Арафата…

Ага, сплю і бачу доповідь молодого астронома, котрий усю ніч спостерігав Червону Пляму на Арафаті…– глузливо вищирився Правий тапочок.

Та швидше за все планету назвуть якось романтичніше! – заперечив Булижник. – Ах, я б теж хотів стати небесним тілом.

А давайте зробимо Правий тапок небесним тілом, – запропонував Маськіну Лівий тапочок мстиво і боляче смикнув Маськіна за рукав.

Так, досить з мене. Нікого небесним тілом робити не будемо! – захвилювався Маськін. – Я так вважаю – куди тебе поклали, там і лежи. Чого дарма рипатися?

А як же прогрес! – запротестував Правий тапочок.

А як же літати! – загримів голосно Булижник.



А як же Рабинович? – невдоволено заголосив Лівий тапочок.

На цьому розмова і закінчилася…

_____________________

1 Нова планета, поки що має тимчасову назву 2003 UB313. Відкрили нову планету Майкл Браун з Каліфорнійського технологічного інституту, Чад Трухільо з обсерваторії Gemini на Гаваях і Девід Рабинович з Йєльського університету.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ПЯТИЙ

ЯК МАСЬКІН КОМЕТУ РЯТУВАВ


Після розмови з Булижником Маськін довго голову ламав – як це бути небесним тілом! Задумався, і зирк у вікно – а там Плюшевий Ведмідь з Шушуткою розпустувалися, бігають подвір’ям з дитячим луком і пускають стріли в небо. Стріла плавно і граціозно злітає високо-високо, до самісінького неба, а потім стрімко летить вниз і встромляється в лужок. Плюшевий Ведмідь з Шушуткою бігають і перевіряють, чи не влучили вони випадково у Царівну Жабу. Шушутка якраз вирішив одружуватися, тому що його дядько з Східної Божевільні, який був щасливо одружений, Шушутку попередив, що, мовляв, якщо не одружуєшся, то:

«Сам сплю, сам гуляю,

Сам си стелю, сам лягаю…»

Шушутка відразу ухопився за думку, що справу з одруженням треба вирішувати негайно, і попросив Плюшевого Ведмедя допомогти йому знайти Царівну-Жабу. Жаб на поляні було чимало, і їхні розжирілі попи-огузки заледве уникали влучних стріл, що сипалися з неба, але царівни серед них чомусь не траплялися.

Треба віддати належне Шушутці та Плюшевому Ведмедеві – вони завчасу евакуювали оберемкових котів з двору, щоби помилково не попасти у когось з них стрілою; уявіть собі кішку Басю у ролі Царівни-Жаби, та ще й з дірочкою в боці – адже все, що ця бочкоподібна кішка з'їсть, відразу ж вивалюватиметься назад, і вона схудне, що їй зовсім не пасуватиме, тому що худі зазвичай ще дратівливіші, ніж товсті, то хай вже вона буде краще товстою... Та й рідні Маськіна зі Східної Божевільні, що на той час гостювали в будинку Маськіна, теж радили кішку Басю не чіпати і не доводити до схуднення.

Поради родичів зі Східної Божевільні взагалі дуже цінувалися в Маськіному будинку. Брат Маськіна Дімич, наприклад, порадив Плюшевому Ведмедеві кинути лікуватися у лікаря Дуборіза, а звернутися до доктора Невмироffа, який хоч і був горілкою за національністю, але мав вищу медичну освіту і лікував цілком успішно. Дружина Дімича, Таніч, радила Плюшевому Ведмедеві дихати в спеціальний апарат, зроблений з переверненої каструльки і трубочки, що викликав просвітлення в голові Плюшевого Ведмедя і очищав розумову тирсу від сміття. Тому й лук Шушутка з Плюшевим Ведмедем позичили у Дімича, щоб було чим за Царівною-Жабою полювати, себто наречену Шушутці шукати, щоб вона застеляла йому ліжко.

Щоби Шушутка не переживав, його двоюрідна сестричка Дашатка зробила із фольги-золотинки від шоколадки маленьку корону, упіймала жабу і корону їй наділа. Шушутка від захвату ледь не задушив новоявлену Царівну-Жабу стрілою, посадив її в банку і відніс до себе в кімнату. Правда, зранку жаба заправляти Шушутці ліжко відмовилася, і вони мирно розвелися.

Поки Шушутка з Плюшевим Ведмедем запускали стріли в небо, а Маськін спостерігав це у вікно, хтось нервово став смикати його за рукав. «А раптом вони зіб'ють яке-небудь небесне тіло, що низько летить?» – метушився Невроз Маськіна, який забув сьогодні прийняти пігулку «Прози» (ліків, що допомагають краще засвоювати прозу життя) і був дуже неспокійним.

Маськін ніжно погладив свій Невроз по голові, спробувавши його заспокоїти, що небесні тіла так низько не літають, але про всяк випадок послав телеграму одній знайомій кометі «Темпель-1» 1, щоб вона до Землі близько сьогодні не наближалася, тому що вона і так недавно постраждала від президента Бушконя, який поставив їй синця під оком на честь Дня Незалежності Сполучених Штанів. Маськін не розумів, чому на честь дня незалежності якихось штанів треба кривдити небесне тіло, і послав Бушконю ноту протесту, проте Бушкінь у ноті-відповіді пояснив, що це був превентивний удар для того, щоб кометі не спало на думку гепнути на Землю.

Привід був поважний, але Маськін все-таки вирішив, що з кометою поступають несправедливо, і ухвалив їй всіляко допомагати та попереджати про повторні небезпеки. За це комета Маськіну привітно махала-метляла хвостом. А іншим не махала… А це так приємно, коли небесне тіло робить щось особливе спеціально для тебе.

Той день був доволі напружений, тому всі дуже стомилися і швидко вляглися спати. Коли близько другої ночі дідусевий годинник пробамкав і, наївшись доброї сметани, солодко заснув, тоді Невроз Маськіна прокинувся і тихо виліз із кошика Золотого кота, в якому він спав у спальні Маськіна. Йому здалося, що він помітив хвіст комети, що метлявся перед вікном будинку. Підійшовши до вікна, Маськін нічого не помітив і вирішив, що це побічна дія пігулок «Прози», завдяки яким сіра проза життя іноді квітчається легкими галюцинаціями. Оскільки Маськін напоїв його цими пігулками перед сном, то Невроз Маськіна вирішив нічому не дивуватися і знову ліг спати.

Наступним прокинувся Невроз Плюшевого Ведмедя, який так сильно крутився в кошику для паперів, що перекинув його набік і викотився на підлогу. У вікні чітко метлявся хвіст комети. Невроз Плюшевого Ведмедя теж приймав пігулки «Прози» і тому теж, не повіривши власним очам, заліз назад у кошик для паперів і заснув мирним фармакологічним сном.

Невроз Кашатки взагалі ще не лягав спати. Він безперервно щоночі спочатку накручував феном волосся на ніч, а потім розпрямляв його до ранку. Таким чином Невроз Кашатки взагалі вночі не спав, а спав вдень на її туалетному столику, обнявшись з феном. А чого дивуватися? Ви понакручуйте півночі волосся, а другу половину ночі його випрямляйте! Кожну волосинку окремо! Ще і не в такому місці і не з тим в обіймах заснете.

Невроз Кашатки теж помітив, що за вікном метляється хвіст комети, але відволікатися не став, тому що у нього залишалося ще багато ненакрученого волосся, а в третій години ночі треба було вже починати його знову випрямляти.

Невроз Шушутки теж спостеріг хвіст комети, але він спав у пісочному термометрі і боявся, що його знову вкраде корова Пегаска і здасть у магазин секонд-хенд. Тому його Невроз не міг залишити без нагляду пісочний термометр і вирішив, що в будинку достатньо й інших неврозів, які про все потурбуються.

У Золотого кота неврозу не було. Він був єдиною психічно здоровою людиною в будинку Маськіна, хоча на прискіпливий погляд був не людиною, а котом, і тому здоровим не вважався. Кішка Бася не мала неврозу, тому що вона сама була ходячим неврозом. Папуги були настільки дрібними, що за штатним розкладом привілею мати власний невроз не дістали, тому вони займалися самообслуговуванням і по мірі потреби служили один одному неврозами.

Невроз Корови Пегаски відлетів із нею разом на південь, і тому в корівнику був відсутній. Ну, а Невроз домовика-барабашки Цупика відбував термін за крадіжку пласкогубців в місцевому промтоварному магазині.

Отже, в будинку Маськіна нікому було помітити дуже дивне астрономічне явище, що відбувається на даху в цю дивовижну ніч. Тільки одна пара невсипущих, блискаючих шаленством очей стежила за ним з дупла. Це був Невроз сусіда Жмикрута, який живу дуплі дуба, що ріс у дворі Маськіна.

Тримаючись міцно за пічну трубу дому Маськіна, звисала справжнісінька комета з величезним білим хвостом, що розвівався у світлі променів хвацького парубійка-місяця.

А-А-А-А-А!!!! – зненацька загоголосив-заволав Невроз сусіда Жмикрута, і щодуху помчав стукати в двері будинку Маськіна.



Маськін кулею злетів з ліжка і побіг відкривати.

На порозі трусився з переляку Невроз сусіда Жмикрута.

Треба рятувати комету, вона може впасти і розбитися! – зарепетував щосили Невроз сусіда Жмикрута.

Не хвилюйся даремно, – відповів Маськін, голосно позіхаючи, – йди спати. Я вже її попередив телеграмою, що Шушутка з Плюшевим Ведмедем сьогодні стріляли з лука в небо, і щоб вона до Землі не наближалася.

Але вона наблизилася і сидить у нас на трубі! – відчайдушно закричав Невроз сусіда Жмикрута, закричав так голосно, що в будинку всі прокинулися і збіглися на той відчайдушний лемент.



Оскільки справа набрала такого розголосу, Маськін зі всіма мешканцями будинку висипали в двір і, на їхній великий подив, перед їхніми сонними-заспаними очима постала наступна картина: тримаючись за пічну трубу Маськіного дому, висіла справжнісінька комета з величезним білим хвостом.

Рятуйте комету! – закричали всі і побігли хто за драбиною, хто за бинтами, а хто за тарілкою манної каші.



Від крику-галасу комета так захвилювалася, що впала з даху в двір.



Всі гуртом до неї підбігли і, коли розмотали хвіст, побачили, що це була ніяка не комета «Темпель-1», а Булижник Маськіна власною персоною, який, зав'язавши біле простирадло замість хвоста комети, вирішив стати небесним тілом і заліз на дах. Але він не зумів набрати першу космічну швидкість2, необхідну, щоб покинути Землю, і застряг-таки на трубі Маськіного дому.

Про інші події ви знаєте. Ось як подіяла на Булижник вчорашня розмова. Його, бідного, довелося показати лікареві Невмироffу, який прописав йому постільний режим і спиртні промивання всередину. Діагноз лікаря Невмироffа звучав невтішно: «удар Булижника», що теж зустрічається, хоч і рідше, ніж поширеніший діагноз «забій булижником».

___________________
2Перша космічна швидкість – 7,91 км/сек (~25000 км/ч).

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ

МАСЬКІН І КАПІТАН ІБН-ОЛИВКА-АЛІБАБ
Схід – це не географічний напрямок, не прозаїчний клапоть землі, не потаємне місце в душі. Схід – це барвисте розмаїття заворожливих серпанків старовини, де серед переливів ніжного шовку завжди виблискують гострі кінці кинджалів, і немає такого куточка на Землі, де б не відчувалося солодко-тягуче і пряно-терпке дихання Сходу.

От і Маськін одного разу вирішив додати історію тисячу другої ночі до казкових тисячі і однієї ночі. Для збору матеріалів до цієї казки він спорядив шхуну зі свого старого корита і вже біля шостої години ранку йшов на всіх парусах, курсом навскоси через Атлантичний океан Маськіна, туди, на схід, де все починається і закінчується, де слово «так» найчастіше означає «ні», де все виявляється інакшим, аніж воно здається спочатку, і видається там, що Схід – це не суміш бруду і прянощів, а щось титанічно-величне в своєму, розпеченому сонцем, палкому ктемпераменті.

Опинившись там, ви не знаходите нічого, окрім затійливих казок і задушливих ночей та запаморочливого запаху кинджальної крові, що доноситься звідкись із сусіднього кварталу… Ох, цей неймовірний Схід, Схід, Схід – скільки суперечностей приховують твої розжарені обійми...

Маськін прибув на Схід о 6:05 ранку, тому що, як ви пам'ятаєте, Атлантичний океан Маськіна був всього лише величезною калюжею в дворі і перетнути його можна було за п'ять хвилин, ще на ходу встигнувши посваритися з жабами і погратись корабликами на середині калюжі. Отже, без особливих пригод Маськін прибув на Схід, де його зустрів знаменитий капітан Ібн-Оливка-Алібаб, який спочатку хотів Маськіна зарізати, як це останнім часом прийнято за місцевими звичаями, але виявилось, що Маськін, достеменно знаючи місцеві традиції, заздалегідь напередодні, відправив домовика-барабашку Цупика, який у Ібн-Оливки-Алібаби кинджал витягнув-поцупив. Тоді Ібн-Оливка-Алібаб вирішив проявити гостинність і спочатку прийняти Маськіна, як дорогого гостя: нагодувати, напоїти чорною арабською кавою, дозволити вибрати будь-яку дружину з свого гарему і потім вже зранку, якщо, звичайно, вийде, зарізати, як цього вимагає стародавня незаперечна традиція східної гостинності.

Маськін знав ці культурні особливості Сходу і вирішив не залишатися ночувати, тим більше що Маськін був особою невизначеної статі і гаремом цікавився мало. Хіба що поговорити з дівчатами про господарство та спитати, як там у них з постачанням. Але для таких цілей знайомство з гаремом програма візиту не передбачала.



Отже, Ібн-Оливка-Алібаб посадив Маськіна за стіл і став пригощати східними стравами: святковий обід почали за традицією кавуном і ароматною динею, потім пригощалися бінтас-сахі – солодким тістом, залитим розтопленим маслом і медом, потім пішов баранчик, начинений рисом, родзинками, мигдалем і прянощами, а також гострий соус хельба з червоного перцю, гірчиці і ароматичної трави, а завершився обід бульйоном. Такий дивний порядок подачі страв типовий на Сході.

На закуску, звичайно ж, були хумус, фалафель, чорні і зелені оливки, помідори, перець, а також горіхи, кавунове насіння, фініки. На солодке Ібн-Оливка-Алібаб пригощав Маськіна халвою і цукатами. Маськіну особливо сподобалася халва. Вже після обіду капітан подав свою знамениту каву1, яка, як годиться, була без цукру, однак із прянощами – гвоздикою, кардамоном, шафраном і мускатним горіхом.

_____________________

1 Кава – традиційний арабський напій; процес приготування є доволі складною процедурою, пов’язаною, як правило, з прийомом гостей.

Маськін добре знав східні традиції і став відмовлятися від четвертої чашки кави, але Ібн-Оливка-Алібаб, традиційно, наполягав, і Маськін видудлив весь кавник, навіть тапочки йому допомагали. Взагалі, ані Маськін, ані його тапочки кави, зазвичай, не пили, але чого не зробиш заради традиції? Хіба що тільки не даси себе зарізати.

Ось, наприклад, традиція відразу зарізати дорогого гостя виникла недавно і явно пов'язана не з цинізмом теперішнього часу, а з появою холодильників. Раніше зберігати їжу було ніде, і провізія згодовувалася гостям, щоб не пропадала, а гостя розпитували про новини, тому що не було телевізорів.

Тепер, з появою холодильників і телевізорів, є можливість вести господарство економніше. Зарізав гостя до обіду, можна заощадити величезну кількість високоякісних продуктів і таким чином вести набагато економніше господарство, що не вимагає таких колосальних витрат, яких потребували колись шейхи й імами. Надлишки зекономленого можна покласти на рахунок в швейцарський банк чи купити нарешті атомну бомбу, щоб наочно довести, що на Сході не тільки все починається, але й усе закінчується…

Нарешті після обіду капітан Ібн-Оливка-Алібаб непомітно за спиною помацав рукою – чи не з’явився його кинджал? Кинджал не намацувався, і він, зітхнувши, закурив кальян і почав свою розповідь про тисячу другу ніч.

Ми вийшли в море, як годиться, з Басри і попрямували в далекі країни з вантажем парчі, прянощів і біологічної зброї, яку президент Бушкінь даремно шукав у Басрі в засекречених підвалах і ямах. Вона знаходиться у нас абсолютно відкрито в системі водопроводу і каналізації, і на наших жителів давно не діє. Але якщо крапнути лише краплю такої води в систему водопроводу крупних міст Сполучених Штанів – перемога наших традицій на всі прийдешні століття забезпечена! Команда моя була надійною, всі чесні люди – сорок розбійників, один чесніший від іншого.

По дорозі ми заїхали в країну циклопів, які нині об'єдналися в Єдину Циклопію, де нас, на наше здивування, прийняли дуже добре. Циклопи тепер стали великими захисниками миру і більше нікого своїми руками не кривдять.


Ми ж, сповідуючи традиції, в країні циклопів напаскудили, повибивали циклопам останні очі і відправилися до птахи Рухх2 на гору Каф. Птаха Рухх нині стала двоголовою і грає на балалайці.

На наше здивування, вона нас теж прийняла прихильно, але ми їй яйця потовкли і шкаралупу поцупили. Нарешті, прибувши в Сполучені Штани, тому що дальшої країни не знайшлося, ми вирішили відразу застосувати біологічну зброю, але нас добре прийняли, навчили англійської мови, всю команду мою узяли на державну роботу, а мене призначили помічником начальника розвідки. Ось я і подумав: навіщо мені їх труїти? Вони від нашої служби самі поздихають.

А що, ці Сполучені Штани до всіх ставляться так гостинно? – недовірливо запитав Лівий тапочок, якому три рази відмовляли у візі в Сполучені Штани на підставі його лівих переконань.

Щось я не помічав, – насупився Правий тапок, якому за праві погляди теж три рази відмовили у візі.

Ні, не до всіх, – пояснив капітан Ібн-Оливка-Алібаб, – Сполучені Штани гостинно ставляться тільки до терористів. Прості ж люди їм, навпаки, гірші за ворогів. Вони навіть в анкеті на отримання візи питають: «Ви не терорист?» – якщо не терорист, то не пускають.

Не може бути! – не повірив Маськін.

На те вона і казка тисяча другої ночі, щоб розповідати неймовірні речі, – пояснив Правий тапочок.

А я так вважаю, що тероризм є наслідком неуважного ставлення до потреб трудового народу, – пояснив Лівий тапок Маськіна і ухопив іще одну оливку, так уже дуже вони йому засмакували.

Так чому ж ви всім у світі дошкуляєте? – запитав Маськін капітана Ібн-Оливку-Алібаба.

Традиція у нас така, а куди попреш проти традиції? – задумливо сказав капітан Ібн-Оливка-Алібаб і знову непомітно за спиною помацав рукою – де його кинджал? Кинджал знову не знайшовся, і він продовжив: – Те, що циклопи з птахами Рухх сьогодні стали нікчемами, справи не міняє. Ми як були вільними дітьми пісків – так і залишилися, і поки по світу ходить останній шмаркатий нікчема – не заспокоїмося.

________________

2Птаха Рухх – великий птах, який може понести в кігтях цілого верблюда, її можна знайти тільки на горі Каф.

Он воно як! – Маськін зробив вигляд, що зрозумів, а сам позадкував до своєї шхуни.

Куди ж це високоповажний Ібн-Маськін зібрався? – за традицією вкрадливо в третій особі запитав капітан Ібн-Оливка-Алібаб і намацав за спиною ручку від сковорідки.

Та… мені моркву садити пора, – збрехав Маськін, тому що морква у нього давно була посаджена, і дременув на свою шхуну, ледве тапочки за ним встигали.



Ну і нікчема цей Маськін, – з жалем процідив крізь зуби капітан Ібн-Оливка-Алібаб, – нічого не петрає в традиціях.

А кинджал домовик-барабашка Цупик Ібн-Оливці-Алібабу все-таки повернув поштою, щоб не зв'язуватися, а то він мужчина, знаєте, палкий і гарячий, не подивиться, що Цупик домовик…

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ СЬОМИЙ

МАСЬКІН І ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ
Одного дня Маськін почув по радіо інформацію, що всіх Маськіних запрошують поселитися в одному місці, щоб за ними легше було спостерігати. Маськін був позитивним громадянином і вирішив відвідати це місце, бо подумав, що це було б чудово жити разом зі всіма Маськіними. Цю країну назвали Маськопотамія, щоб усім було зрозуміло, де тепер живуть усі Маськіни.

У світі знову підіймав голову антимаськінізм, представники якого вважали, що бути Маськіним – явище шкідливе взагалі і для всього людства зокрема. В результаті цього явища більше ста років тому серед Маськіних виник зворотний рух: маськінізм, який, навпаки, вважав, що бути Маськіним – явище корисне. Маськінізм, звичайно, ніколи б не досяг успіху, як сотні інших течій і вірувань, що виникли і канули в небуття, коли б не основні ляльководи Землі, яким ідея видворити від гріха подалі всіх Маськіних і зібрати їх в одному місці сподобалася.

Як, ви хіба не знаєте, що на Землі є шість-сім основних ляльководів, які і розігрують основні світові спектаклі? А, то ви, мій любий читачу, наївно вважаєте, що долі миру вершаться на виду у всіх ? Ха-ха-ха!!! (Даруйте великодушно. Цей сміх у мене вирвався ненавмисне. Він скоріше – сміх крізь сльози, аніж веселий і радісний.) Ви дійсно вважаєте, що ті комічні фігури, які ми спостерігаємо на екранах наших телевізорів, і є ті особи, хто організовує всі ці світові спектаклі?

Пробачите покірно… Але я вам повинен розплющити очі: світом правлять ляльководи. Самі вони невидимі, тому що одягнені в чорне, а на тлі чорних куліс вони невидимі. Як у ляльковому театрі Образцова. Пам'ятаєте? Смикнув ляльковод за мотузочок – почалася війна. Смикнув за інший – війна закінчилася. Змахнув вусатий ляльковод рукою – і організувалася нова держава – Маськопотамія.

Місце для поселення Маськіних ляльководи вибрали не дуже придатне, тому що там жило більше всього антимаськінітів, але що поробиш, згідно стародавньої легенди Маськіних це було саме те місце, де Маськіним рекомендувалося зверху займатися натуральним господарством. Ляльководам, проте, це місце було зручне. Така собі лялькова арена, де можна малою, а головне, чужою кров'ю вирішувати світові конфлікти.

Чому вибрали саме Маськіних? Тому що вони найнаївніші. Їм морквину покажи – вони дві бачать. Ось тому їх і призначили вибраними Маськіними, щоб вони для всього людства бачили по дві морквини замість однієї, а все людство могло б їх шпигати...

Усі Маськіни, особливо ті, хто по природі простіший, кинулися селитися в Маськопотамії. Маськін теж не витримав і, зібравши всіх мешканців свого будинку, попрямував в Маськопотамію. Проте після прибуття йому сказали, що він не зовсім справжній Маськін і щоб стати справжнім, йому слід обрізати вуха до певної стандартної довжини. Крім того, Плюшевого Ведмедя треба було терміново відправити назад, тому що він не Маськін і підстригати йому нічого, і тут йому не країна Плюшевих Ведмедів, хай і не мріє…

А решту жителів Маськіного дому ухвалили переробити в Маськіних за 24 години. Для переробки Шушутці звеліли наростити вуха, Кашатці вкоротити, обом оберемкових котам надіти паперові вуха, папугам вищипнути пір'я у формі вух, а домовикові-барабашці Цупику у приказному порядку вставити зуби за його рахунок і відправити назад разом з Плюшевим Ведмедем, тому що якщо він домовик – то повинен сидіти удома. (Навіщо вставляти зуби, та ще за свій рахунок? Щоб забезпечити зайнятістю дантистів Маськопотамії, яких там була велика частина населення.)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Схожі:

Борис Крігер Маськін iconБорис Олійник: «Аби навчилися себе адекватно оцінювати, стали б сильнішими»
Але скільки б цікавих фактів із його біографії ми зараз не згадали, все одно Борис Олійник найперше Поет з великої літери та класик...
Борис Крігер Маськін iconБорис граб
Лаврова до василіан, а потім до Перемишля до гімназії. Борис учився дуже добре І вчасно почав заробляти собі на хліб лекціями. Батько...
Борис Крігер Маськін iconВарнеке борис Васильович
Варнеке борис Васильович 06. 1874, Москва – 31. 07. 1944, Київ – магістр загальної історії
Борис Крігер Маськін iconБорис Ілліч Олійник (1935) Борис Олійник
Указом Президента України В. Ф. Януковича Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені...
Борис Крігер Маськін iconБорис Грінченко, багатогранна діяльність як митця І вченого. Оповідання Каторжна
Розробка уроку з української літератури на тему: «Борис Грінченко, багатогранна діяльність як митця І вченого. Оповідання «Каторжна»,...
Борис Крігер Маськін iconУкраїни для дітей Серія «Дитячі письменники України». Вип. Серію засновано 2009 р. Борис Комар: «Найдорожчий маєте скарб добру душу» Біобібліографічний нарис Київ 2013
Борис Комар: «Найдорожчий маєте скарб — добру душу» : біобібліогр нарис / Нац б-ка України для дітей; авт уклад. Н. В. Загайна, О....
Борис Крігер Маськін iconБорис Грінченко [Електронний ресурс] : відео // отб

Борис Крігер Маськін iconЛітературна спадщина Бориса Грінченка Борис Грінченко жив І працював у XIX столітті, але його діяльність І творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні
Борис Грінченко жив І працював у XIX столітті, але його діяльність І творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні. Хто ж він за переконаннями,...
Борис Крігер Маськін iconСценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка Борис Грінченко

Борис Крігер Маськін iconОбговорення законодавства 4
Борис філатов поділився з україною позитивним досвідом дніпропетровщини зі стабілізації ситуації 7


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка