Борис Яценко дещо про методи дослідження "велесової книги"



Сторінка2/2
Дата конвертації11.04.2017
Розмір398 Kb.
1   2

"Велесова книга" – реальна, відтворює нашу правдиву історію і відкриває правдивий шлях у майбутнє.

***

Уже після написання цієї статті я ознайомився з публікацією А.А. Алексєєва "Книга Велеса: анализ и диагноз"42. Про те, що вона буде надрукована наприкінці 2002 року, мені повідомив О.В. Творогов ще влітку того ж року. Гадаю, він сподівався, що А. Алексєєв знайде хоч якісь аргументи на спростування автентичности ВК, яка набувала все більшого визнання в широких колах громадськости.

Я прочитав статтю А. Алексєєва вже після повернення з Індії, де працював над Відичним коментарем до Велесової книги, вивчав санскрит. У мене склалося враження, що цей виступ А. Алексєєва, являючи собою розгорнуту рецензію на ряд публікацій А. Асова, написаний на значно нижчому рівні, аніж його статті 90-х років. Передовсім, автор намагається запевнити, що він цілком згоден з висновками експертизи 1959 року про ВК як про підробку. Оголосивши цей діагноз, він уже менше турбувався по переконливість аналізу, який звівся лише до ряду апріорних тверджень.

А. Алексєєв вперто ігнорує сформульовані Д.С. Лихачовим основні принципи текстологічного аналізу давніх пам'яток і розглядає ВК, яка дійшла до нашого часу в пізнішій копії, в контексті лише IX ст.. Як і О. Творогов, він знову піднімає питання про відсутність у тексті ВК носових і редукованих, про певні фонетичні явища, властиві для пізнішого часу, про змішання польських, українських, рідше чеських лінгвістичних рис з нібито придуманими неймовірними граматичними формами.

Чим же пояснити той факт, що цінний мовний матеріал, який повинен був стати предметом серйозного дослідження, сучасний учений-славіст відкидає як непотріб, оголошує творчістю фальсифікатора? Тут можливе лише одне пояснення: сконцентрованість на старослов'янській мові порівняно короткого періоду X–XIII ст. не дозволяє вийти за його межі й охопити значно ширші хронологічні обрії історичної граматики – з V ст., коли вже виникли усні оповіді ВК, до IX ст., коли вони вперше були записані, до XV–XVII ст., коли ВК була переписана. Тому найпростіше було все незрозуміле нав'язати "фальсифікатору" і звинуватити його в незнанні законів граматики. Я переконаний, що всі підозри в підробці ВК /175/ відпали б, якби скептики глибше вникли в еволюцію розвитку слов'янських мов.

А. Алексєєв на виправдання своєї пасивності вирішив послатися і на мене, зауваживши: "Б.І. Яценко у своєму лінгвістичному аналізі книги взагалі не торкнувся питань граматики" (с. 201). Видно по всьому, що він не знайомий з моєю монографією 1995 року, де питання графіки, палеографії, орфографії і мови ВК, чеські і польські елементи, поліські особливості тексту пам'ятки в розрізі хронологічних періодів розглянуті досить детально41.

Викликає подив і твердження А. Алексєєва, що алфавіт ВК вторинний у відношенні до кирилиці. Адже відомо, що кирилиця (43 літери) формувалася поступово. Так, у києво-софійській азбуці IX ст. було 27 літер; в новгородській на бересті XI ст. – 32 літери; в новгородській азбуці "хлопчика Онфима" XIII ст. – 36 літер. В алфавіті ВК – 27 літер, і він старіший від новгородської азбуки XI ст. і молодший від києво-софійської IX ст., в якій чотири власне слов'янських літери, а у ВК їх уже дев'ять44.

Переключившись на розгляд жанрово-літературних особливостей ВК, А. Алексєєв зосередився не на оригінальних текстах, а на спотворених перекладах А. Асова (Барашкова, Буса Кресеня) і на цій основі представив ВК як украй недоладну, хоч такими були лише публікації московського перекладача. Так, Асов у кожне слово "тьма", не рахуючись з контекстом, вкладав лише одне поняття – "десять тисяч літ". Отож і Алексеев нарахував, за Асовим, 45 тисяч років, які нібито охоплює ВК, виходячи за межі навіть кроманьйонської доби. В іншому випадку, знайшовши знову ж таки в інтерпретації Асова слово "скотовод", Алексеев тут же зазначив, що ця лексема з'явилася лише у XVIII ст.

Проте рецензент мусив би врахувати, що Асов навіть слово "чародій" виводить від "чари" (рюмки), і припинити поширювати ці нісенітниці, приписуючи їх давній пам'ятці. Адже лише нестримне бажання знайти у ВК якомога більше невідповідностей ІХ-му століттю призвело до того, що і словосполучення "скотіводіаі" було прочитано як "скотовод", хоч насправді там два слова – скоті водіаі (д. 9а) – "худобу водили". Так і в іншій своїй статті 1995-го poку45, аналізуючи фразу "ходяі домові" (д. 2а), рецензент зорієнтувався на написання Асова "до мове" (нібито "в мовницу") і, згадавши легенду про апостола Андрія і новгородські лазні, зіронізував, що наші пращури були "банепоклонниками". Але в тексті ВК цей фрагмент прочитується просто "домовѣ" (додому) і зараз поширений в діалектах української мови.

Підправляючи Асова у тлумаченні фрази "душі пращуры наша... срящеті на ны" (д. 1) – нібито "сияют", А. Алексєєв висловив переконання, що тут відсутнє узгодження, і дав свій переклад теж у тепер. часі: "души предков встречают нас". Проте імперфект "срящеті" (зряшете) має інше значення – "дивилися на нас" і цілком відповідає всім граматичним нормам (про це див. в аналізі статті О. Творогова). /176/ Треба зважити також на те, що заміни з – с, ш – щ досить поширені в транслітерації тексту ВК і пояснюються тим, що А. Ізенбек та Ю. Миролюбов не завжди розпізнавали в оригіналі графеми, які підвішувалися до горизонтальної лінії і нерідко зливалися з нею.

Основним прорахунком А. Алексєєва в оцінці ВК є те, що він зосереджує свою увагу, передовсім, на тлумаченнях Асова, які не мають ніякого стосунку до пам'ятки. Отож не було потреби доводити, що ВК – це не канонічна книга на зразок Біблії, Корану чи Тори. Так само немає підстав зближувати ВК з Індійськими Відами (Ведами), які є творчістю давніх жерців. У ВК ж сказано, що жерці вкрали Віди в народу (д. 6д). На мою думку, ВК за своїм жанром – це історико-релігійні промови (виступи, заклики) кшатріїв (князів, воєвод), звернені, передовсім, до воїнів, а також до мирних огнищан. Не виключено, що окремі тексти відображають і позицію жерців, які висловлювали своє невдоволення військовою демократією (напр., д. 1) тощо. Можна погодитися з Алексєєвим, який вбачає у ВК лірико-драматичну тональність. Це і визначає характер тексту ВК, яка не зосереджує увагу на конкретних подіях і фактах, що властиво для літопису, а дає їм емоційну оцінку і закликає до дії. ВК є самоідентифікацією українського народу, який зберіг себе в буремних тисячоліттях стародавнього світу.

Приписуючи авторство ВК Ю. Миролюбову, А. Алексєєв зазначив: "Як православний він "підтягував" слов'янське язичництво до православ'я"46. Однак чи під силу було одній людині те, на що християнство спромоглося лише за кілька століть? Українське християнство ввібрало в себе майже всі язичницькі ідеї та символи, дещо адаптувало їх, в т.ч. монотеїзм і поняття про Трійцю. Щоправда, ВК не догматизує їх, заявляючи, що "Бог є єдин і множествен" (д. 30). Цим самим вона зближується з індуїзмом, у якому понад тридцять мільйонів богів і духів, Тріада і над ними Абсолют. Про дохристиянське єдинобожжя слов'ян писав ще М.І. Костомаров. І підтвердження цьому знаходимо у "Велесовій книзі".

Заперечуючи автентичність ВК, А. Алексєєв разом з тим відзначив, що "в культурній апології язичництва є смисл", що хрещення Руси "відкрило історичний період і наглухо закрило доісторичний, тому такою бідною виявилась наша "доісторична пам'ять". А. Алексєєв нагадує, що багато пам'яток різних народів тривалий час зберігали свою стабільність в усній формі і були записані вже на початку середньовіччя – в XI–XII ст.47.

Отже, і "Велесова книга" теж могла існувати в усній формі з V ст. і вперше записана в IX ст.. Прагнення А. Алексєєва заперечити це тим, що дощечки для письма неможливо було виготовити, бо не було пилки, що суцільна горизонтальна лінія як у деванагарі, могла розколоти дерево тощо48, викликає лише подив. Чи не свідчить це про те, що аргументи скептиків остаточно вичерпались?

Окремо слід сказати про те, хто і як виконує, як висловився А. Алексєєв, "національне замовлення", досліджуючи "Велесову книгу". /177/

Рецензент примітив, що інтерпретації Асова проникнуті російською великодержавною ідеєю, яка охоплює території загарбаних земель аж до Амуру. Цьому підпорядковане і припущення Асова про новгородське походження ВК, про окрему "мову" жерців, а також "хронологічна система" в 45 тисяч років тощо.

Разом з тим А. Алексєєв вирішив долучити до своєї концепції і мене (мабуть, для певної симетрії): "Праця Б.І. Яценка на Україні також виконує "національне замовлення" (с. 206). При цьому він послався не на моє дослідження, а чомусь на вміщену наприкінці книги біографію видавця: Іван Кислюк та його однодумці "вперто поширюють національні ідеї та надбання серед розбурханого моря низькопробної іноземщини". (Очевидно, видавець мав на увазі, передовсім, "твори" Асова). Не заперечуючи змісту сказаного, зауважу, що та біографія була додана до моєї книги за ініціативи видавця і відтворює його власну позицію.

Що ж до ідеї "замовлення", то її широко використовували тоталітарні режими як звинувачення в боротьбі проти національно-визвольних змагань. Не дивно, що й скептики уподобали його, бо не могли придумати чогось іншого: одні вважають, що ВК була створена для боротьби з радянським ладом (О. Творогов), інші вбачають у ній утвердження величі російської нації з позиції ксенофобії та антисемітизму (Л. Шульман, Г. Грабович). Моє ж завдання полягало в тому, щоб якнайточніше передати зміст ВК, нічого не додаючи і не віднімаючи. Тобто зберегти код давньої пам'ятки, доступний для кожного українця, який зберіг свою генетичну (історичну і доісторичну) пам'ять.

Отож якщо в цьому полягало національне замовлення, то я його виконав. Хочу вірити, що й А. Алексєєв, будучи серйозним дослідником, відчув велику притягальну силу "Велесової книги", в якій найповніше проявилися національний світогляд українців, їхній гуманізм, мужність і прагнення свободи.

______________



1 Лихачев Д.С. Текстология. Л., 1983. с.349.

2 Див. Влес книга. Літопис дохристиянської Русі-України, Лондон – Гаага. 1972. ч.6. с.27

3 Див. Лесной С. – "Влесова книга" – языческая летопись доолеговской Руси (История находки, текст и комментарии). Виннипег, 1966. с.8-9. (Виділено мною. – Б.Я.).

4 Там само. с. 9-10. (Виділено мною. – Б.Я.)

5 Там само. С. 29-32.

6 Там само. С.35. (Виділено мною. – Б.Я.).

7 Жуковская Л.П. Поддельная докириллическая рукопись (К вопросу о методе определения подделок). – Вопросы языкознания. 1960. №2. с.142-144. (Виділено мною. – Б.Я). Дальші посилання – в тексті.

8 Див. Книжное обозрение. 1988, 8 января.

9 Жуковская Л.П. О редакциях, издании 1800 г. и датировке списка "Слова о полку Игореве". – "Слово о полку Игореве" и его время. М. 1985, с.68 (Виділено мною. – Б.Я.)

10 Жуковская Л.П. Два замечания о методике изучения "Слова о полку Игореве". – Изв. АН СРСР. Серия пит-ры и языка. 1971. T.30. Вып. 3. с. 255-261. /178/

11 Див. Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской (По материалам граффити XI -XVII вв.). К. 1976. с. 169.

* Див. ТОДРЛ. Л. 1990. Т.43. с.203.

12 Яценко Б. "Пам'ятка України-Русі V-IX століть. – Велесова книга. Легенди. Міти. Думи. К., 1995. с. 291.

13 Там само. С.233-261. 2-е видання, К. 2001. с.216-287.

14 Див. Славянска филология. София, 1963. Т.4. с.321-323.

15 Влес книга: Літопис дохристиянської Русі-України. Лондон, Гаага. 1972. ч.6. 1975. ч. 7.

16 Творогов О.В. Что же такое "Влесова книга"? – Русская литература, 1988, №2. с. 77-102.

17 Творогов О.В. "Влесова книга" – ТОДРЛ. Л., 1990. Т.43, с. 170-254. Далі посилання – в тексті.

18 Филин Ф.П., Жуковская Л.П. "Влесова книга"... Почему же не Велесова? – Русская речь, 1980, №4. с. 117.

19 Лесной С. "Влесова книга" – языческая летопись... с. 24.

20 Там само. С.25.

21 Календар канад. фармера. С.151. Дальші посилання – в тексті.

22 Лексикон словенороський Памви Беринди. Підготовка тексту і вступна стаття В.В. Німчука. К. 1961. с.119 та ін.

23 Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгородские грамоты на бересте. М. 1986. с. 268.

24 Там само, с.269.

25 Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской. К. 1976. с.32, 73, 447-451.

26 Янин В.Л. Зализняк А.А. Новгородские грамоты... с.105-109.

27 Див. Історичні джерела та їх використання. К. 1964. Вип.1. с.195-202.

28 Див. Лесной С. "Влесова книга"...с.9.

29 Широкова А.Г. Чешский язык. М. 1961. с.51.

30 ЦНБ НАН України. Фонд 65; №6, арк.. 9 зв. Етнонім Engles цікавий тим, що близький до сучасного English, в якому диграф EN, можливо, того ж походження.

31 Див. Бернштейн СБ. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. М. 1961. с.204.

32 Там само. С. 204-206.

33 Безпалько О.П., Бойчук М.К., Жовтобрюх М.А., Самійленко СП., Тараненко І.Й. Історична граматика української мови. К. 1957. с.310.

34 Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики... с.176.

35 Безпалько О.П. та ін. Історична граматика... с.337.

36 Там само. С.409-410.

37 Див. Черных П.Я. Историческая грамматика русского языка. М. 1962. с. 311-313.

38 Безпалько О.П. та ін. Історична граматика... с.400-401.

39 Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. 1876. Ч.1-2. С. 417.

** Детальніше про це див.: Велесова книга. К. 2001. с.220-242. Підробка такого тексту, проекція з XX ст.. в IX-те із "зупинками" в XVII-му та XIV-XV-му століттях неможлива. Автори автентичного тексту й переписувачі природно користувалися мовними, естетичними, етичними нормами свого часу, що й відобразилося в пам'ятці.

40 Шаян В. Наша священна книга. – Велесова книга. К.1995. с.263-264.

41 Велесова книга. К. 2001. с.277-287.

42 Русская литература. 2002. №4. с.199-207. Дальші посилання – в тексті.

43 Велесова книга. Легенди. Міти. Думи. К., 1995. с.238-259.

44 Там само. С 238-239.

45 Див. Алексеев А.А. Опять о "Велесовой книге". Русская литература. 1995. №1. с.248-254.

46 Там само. С. 253.

47 Там само. С. 254.

48 Алексеев А.А. Книга Велеса... с.200. /179/
З видання:

Велесова книга: ритм. пер. укр. мовою, дослідження та рецензії Б. Яценка; рос. мовою – В. Яценка. – К.: Велес, 2004. – 256 с.
http://www.svit.in.ua

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2

Схожі:

Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" icon«психологія : визначення,її розділи, предмет, завдання та методи дослідження»
«Психологія: визначення, її розділи, предмет, задачі та методи дослідження» для студентів 4 курсу медичного факультету
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconТака дісталась
Провідними в моїй роботі є робота в інтерактивних групах, методи дослідження "ажурної пилки", різноманітні види диктантів, експрес-дослідження,...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconРобоча програма навчальної дисципліни методологія І методи соціологічного дослідження сучасної світової політики
Методологія І методи соціологічного дослідження сучасної світової політики Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconФотоефект. Закони фотоефекту
Навчальна: активізувати знання про методи наукового пізнання природи; сформувати в учнів уявлення про фотоефект І вивчити його закони;...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconРішення 24 березня 2016 року Київ №666/0/15-16 Про направлення звернення Сахновського В. А. стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А. М., Яценко Н. О., Мамонтової І. Ю
Про направлення звернення Сахновського В. А. стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А. М., Яценко Н....
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconПовідомлення про походження книги, про мистецтво читання. Вивчити читацькі інтереси школярів за допомогою питань: Твій улюблений письменник? Твій улюблений літературний герой? Про що ти читаєш найбільше охоче?
Мета: розширювати знання учнів про роль книги в житті людини, прищеплювати навички читацької культури, виховувати дбайливе відношення...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconБорис Олійник: «Аби навчилися себе адекватно оцінювати, стали б сильнішими»
Але скільки б цікавих фактів із його біографії ми зараз не згадали, все одно Борис Олійник найперше Поет з великої літери та класик...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconПрограма соціологічного дослідження
Тема Якісні методи в соціології
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" icon1-й чол голос: «Преподобний Сергій Радонєзький». 2-й чол голос
Києво-Печерській обителі св. Феодосієм в ХІ ст. Письменник Срібного віку Борис Зайцев так писав про нього у передмові до своєї книги...
Борис Яценко дещо про методи дослідження \"велесової книги\" iconЛекція n1 Тема :"Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні
Тема:”Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка