Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини



Скачати 451,24 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.07.2017
Розмір451,24 Kb.
  1   2   3



Центральна міська бібліотека для дорослих

ім. Бориса Антоненка-Давидовича

ЇХ НАДИХАЛА

РІДНА ЗЕМЛЯ

Видатні вчені, уродженці Роменщини

Бібліографічний довідник

Ромни-2013

Вступ.

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Т. Г. Шевченко
Долі українських учених дуже подібні між собою: їхню творчість знають на чужині і мало або зовсім не знають на батьківщині. Українська земля дуже багата на таланти. Цілу плеяду геніальних учених і винахідників, письменників і поетів вона подарувала людству. Але через трагічну долю цієї багатостраждальної землі багатьом її синам і дочкам доводилося залишати свій рідний край, поневірятися на чужині і там збагачувати скарбницю знань нашої цивілізації, бо на отчій землі таланти їхні не завжди належно оцінювалися.

Багато українських учених пережили тяжкі дні випробувань: це і погромні статті в пресі, й образливі допити і нестерпні тортури з протореною дорогою на Колиму. Тисячі з них — відомих, маловідомих і невідомих — закатовано, деякі на віки вічні спочили в колимській мерзлоті. І нині настав благословенний час для повернення слави і честі вірних синів України, її лицарів, що у часи найважчих лихоліть не зрадили своєї землі.

Усім нам треба усвідомити, що культура і наука кожної нації належать людству. А наш святий обов'язок шанувати своїх світочів науки і культури, пишатися ними і популяризувати їх, інакше наше самоусвідомлення як нації буде неможливим.

Їх надихала рідна земля. Видатні вчені, уродженці Роменщини [Текст]: бібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича; укладач провідний бібліограф МЦБС В. І. Салогуб. – Ромни, 2013.
Бібліогафічний довідник «Їх надихала рідна земля. Видатні вчені, уродженці Роменщини» призначений надати оперативну допомогу споживачу інформації з цієї теми. Тут подаються біографії видатних синів Роменської землі, які зробили значний внесок в розвиток не тільки вітчизняної, а й світової науки. Кожна стаття містить стислі відомості про час і місце народження вченого, його походження, освіту, трудовий шлях. Також наводиться список літератури, де можна знайти більше інформації про вченого та електронні ресурси.

Довідник розрахований на бібліотечних працівників, студентів, істориків, краєзнавців, всіх, кому не байдужа історія рідного краю.

НАША АДРЕСА:

Центральна міська бібліотека

для дорослих ім. Бориса

Антоненка-Давидовича

вул. Коржівська, 94

м. Ромни


Тел. 5-31-53

Ел. адреса: library-romny@ukr.net


Башта Трифон Максимович

(1904-1987)

Т.М. Башта народився 14 лютого 1904 р. на Полтавщині (нині село Чижикове Роменського р-ну) в багатодітній родині коваля. В 1914 р. сім'я переїхала в м. Ашхабад. Вісімнадцятирічним юнаком – після закінчення технічного залізничного училища – почав працювати помічником, а потім – машиністом потягу Середньоазіатської залізниці.

В 1923 р. родина Т.М.Башти повернулася до України. Після закінчення робітфаку в 1925-1930 рр. він навчався на механічному факультеті КПІ. У 1930-31 рр., навчаючись в аспірантурі КПІ (кафедра металорізальних верстатів), викладав у Інституті промзв'язку, був там заступником директора з навчальної роботи. Згодом його направили до Москви: закінчив Інститут червоної професури при ЦК ВКП(б) (1934 р.) та заочно механіко-математичний факультет Московського державного університету (1932 р.).

З 1934 р. Т.М.Башта працював у Експериментальному науково-дослідному інституті металорізальних верстатів. Тут він створив й очолив бюро гідравлічних передач – конструкторський і дослідницький центр, який першим у СРСР почав проектувати і впроваджувати гідравлічні передачі в конструкцію вітчизняних верстатів.

У 1935 р. Т.М. Башту обирають Ученим секретарем технічного відділення Академії Наук СРСР. У 1935-1936 роках під керівництвом Т.М. Башти було створено перший вітчизняний завод з виробництва гідравлічних приводів.

У 1938 р. Трифона Башту звинуватили у шкідництві й заарештували. У в'язниці доля звела його з А.М. Туполєвим. Коли останньому доручили створити авіаційне конструкторське бюро, одним із перших до нього ввійшов Т.Башта. Він вперше у вітчизняній практиці створив системи гідроприводів, що забезпечили виконання силових функцій керування бойових машин.

В 1940 р. Т.М. Башту достроково звільнили. Під час війни він працює спочатку інженером-коструктором фронтових авіаремонтних майстерень, а згодом стає начальником лабораторії Льотно-дослідницького інституту авіаційної промисловості.

В 1946 р. за пропозицією Т.М. Башти було створено дослідно-конструкторське бюро та завод посадкових пристроїв та гідравлічного обладнання літаків №279. Трифон Максимович став Головним конструктором та директором заводу. Більш ніж півстоліття всі літальні апарати, літаки, гелікоптери, ракетна та космічна техніка, включно всім відомий “Буран”, оснащувались та оснащуються виробами, сконструйованими на основі винаходів та розробок Т.М.Башти.

З 1955 р. Трифон Башта жив у Києві, працював в Інституті інженерів цивільної авіації (сьогодні – Національний авіаційний університет). Він – автор понад 200 друкованих праць, останню з яких видав у віці 79 років. Під його керівництвом підготували і захистили кандидатські дисертації близько 120 осіб, а докторські дисертацій – 12 осіб. Його учні очолили чимало наукових і конструкторських організацій колишнього Радянського Союзу і країн СНД.

Помер Т.М. Башта 17 вересня 1987 р. Похований у м. Києві.

Література:


  1. Сандул, В. Одержимість [Текст] / В. Сандул // Вісті Роменщини.- 1994. – 31серпня.

  2. kpi.ua/bashta‎ Башта Трифон Максимович. Національний технічний університет України [Електронний ресурс].


Борисяк Олексій Олексійович

(1872-1944)
Олексій Олексійович Борисяк народився 22 липня 1872 року в сім’ї інженера в м. Ромни. Онук професора Харківського університету Н. Д. Борисяка, одного з перших дослідників Донецького кам’яновугільного басейну, а по материнській лінії онук одного з героїв Севастопольської кампанії 1855-1856 років полковника Ползикова. Сім’я в якій ріс Олексій Олексійович була висококультурною. Мати, відома піаністка, приклала всі зусилля для того, щоб дати Олексію і його двом молодшим братам відмінну освіту, зокрема музичну, добрі знання іноземних мов і художньої літератури.

Батько Олексія працював на будівництві залізниць, тому сім’я часто переїздила. В постійних переїздах пройшло дитинство Олексія (Ромин, Суми, Кременчуг, Петербург, Кобри, Брест-Литовськ, Самара). Середню освіту здобув в Самарській гімназії, де на випускному вечорі разом з документом про середню освіту отримав Золоту медаль за особливі успіхи в навчанні. Крім того Борисяк займався самоосвітою, серйозним читанням художньої літератури і літератури з громадсько-політичних питань.

Восени 1891 року О. Борисяк вступив до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет на спеціалізацію природничі науки. Наприкінці першого навчального року за порадою батька перейшов до Гірничого інституту, який закінчив в 1896 році з Золотою медаллю із занесенням на мармурову дошку.
Намагаючись поповнити свої знання в галузі біології Олексій Олексійович прослухав у Петербурзькому університеті курс зоології і пізніше працював в Севастопольській біологічній станції. По закінченні Гірничого інституту О. О. Борисяк поступив в якості асистента в геологічний комітет. З цього часу розпочалась його велика наукова й викладацька діяльність. Близько 20 років він читав лекції в Гірничому інституті.

Тяжка хвороба змусила О. О. Борисяка перенести роботу в Крим, а з 1912 року зовсім відмовитися від особистої участі в польових роботах.

О. Борисяк вперше встановив системний розвиток зсувів і обвалів на південному березі Криму і встановив їх основний тип. В 1921 році під редакцією О. Борисяка видана десятиверстна геологічна карта Криму.

Історію Землі О. Борисяк розглядав в нерозривному зв’язку з історією розвитку органічного життя на Землі. О. Борисяку належить ряд робіт по пластинчатозябрових і головоногих молюсках. До вивчення викопних позвонкових О. Борисяк приступив в 1908 році, коли в сарматських відкладеннях поблизу Севастополя виявилась так звана гіппаріонова фауна ссавців. О. Борисяк досконало вивчив і описав деяких цікавих представників, серед них різноманітні носороги, в тому числі гігантський «індрикотерій». Ці роботи по викопних ссавцях дали О. Борисяку славу одного з найвідоміших палеонтологів ХХ століття.

Відомий педагог і популяризатор О. Борисяк написав чимало науково-популярних статей. Не дивлячись на слабке здоров’я, О. Борисяк завжди багато часу приділяв організаційній роботі. Декан гірничого інституту, завідуючий палеонтологічною секцією Геологічного інституту, член Президії Академії наук, редактор ряду значних видань – це лише частина обов’язків О. Борисяка.

В 1923 році О. О. Борисяк обраний членом-кореспондентом, а в січні 1929 року дійсним членом Академії наук СРСР. З 1930 року й до дня смерті 25 лютого 1994 року працював директором Палеонтологічного інституту.


Література:

  1. Малко, О. Палеонтолог зі світовим ім'ям [Текст]: Про О. О. Борисяка/ О. Малко// Вісті Роменщини. – 2002.- 17 липня.

  2. Обличчя на конверті [Текст]: О. Борисяк, геолог і палеонтолог, уродженець м. Ромни увічнений на поштовому конверті// Сумщина. – 2012. – 22 серпня.

  3. uk.wikipedia.org/wiki/Борисяк_Олексій_Олексійович‎ [Електронний ресурс].

  4. 84.237.19.2:8081/hoe/personalia/borisyak.pdf‎. Алексей Алексеевич Борисяк [Електронний ресурс].


Йоффе Абрам Федорович

(1880-1960)
Абрам Федорович Иоффе - физик, академик, создатель научной школы, лауреат Ленинской (1961) и Сталинской премий, Герой Социалистического Труда. Абрам Федорович Йоффе - фізик, академік, засновник наукової школи, лауреат Ленінської (1961) і Сталінської премій, Герой Соціалістичної Праці. Родился 29 октября 1880 г. в небольшом городке Ромны Полтавской губернии. Народився 29 жовтня 1880 в місті Ромни. В Ромнах не было гимназии — имелось лишь мужское реальное училище, в которое он и поступил. На той час у місті не було гімназії, а було лише чоловіче реальне училище, в якому він і навчався. В 1902 окончил Петербургский технологический институт А в 1905 Мюнхенский университет, где он работал у В. К. Рентгена. У 1902 закінчив Петербурзький технологічний інститут, а в 1905 - Мюнхенський університет, де і залишився працювати після закінчення. По возвращении в 1906 на родину работал в Петербургском политехническом институте. Після повернення в 1906 на батьківщину працював у Петербурзькому політехнічному інституті. В физической лаборатории института, которую возглавлял В.В. У фізичній лабораторії інституту Йоффе в 1906-1917 рр.. были выполнены блестящие работы по подтверждению эйнштейновской квантовой теории внешнего фотоэффекта, доказательству зернистой природы электронного заряда, определению магнитного поля катодных лучей (магистерская диссертация Петербургский университет, 1913 г.). були виконані блискучі роботи з підтвердження ейнштейнівської квантової теорії зовнішнього фотоефекту, доказу зернистої природи електронного заряду, визначення магнітного поля катодних променів (магістерська дисертація Петербурзький університет, 1913 р.). Наряду с этим А.Ф. Поряд з цим А.Ф. Иоффе продолжил и обобщал в докторской диссертации (Петроградский университет, 1915 г.) начатые еще в Мюнхене исследования по упругим и электрическим свойствам кварца и некоторых других кристаллов. Йоффе продовжив і узагальнив в докторській дисертації (Петроградський університет, 1915 р.) розпочаті ще в Мюнхені дослідження з пружним і електричним властивостям кварцу та деяких інших кристалів.

В 1913 г. получил звание магистра физики, а в 1915 за исследование упругих и электрических свойств кварца — степень доктора физики. У 1913 р. отримав звання магістра фізики, а в 1915 за дослідження пружних і електричних властивостей кварцу - ступінь доктора фізики. В 1913 был избран профессором. У 1913 був обраний професором.

Наряду с интенсивной исследовательской работой, А.Ф. Поряд з інтенсивною дослідницькою роботою, А.Ф. Иоффе много сил и времени уделял преподаванию. Йоффе багато сил і часу приділяв викладанню. Он читал лекции не только в Политехническом институте, профессором которого стал в 1915 г., но также на известных в городе курсах П.Ф. Він читав лекції не тільки в Політехнічному інституті, професором якого став в 1915 р., але також на відомих у місті курсах П.Ф. Лесгафта, в Горном институте и в университете. Лесгафта, в Гірничому інституті. Самым главным в этой деятельности Иоффе была организация в 1916 г. семинара по новой физике при Политехническом институте. Найголовнішим у цій діяльності Йоффе була організація в 1916 р. семінару з нової фізики при Політехнічному інституті. С 1918 — руководитель организованного по его предложению физико-технического отдела Гос. З 1918 - керівник організованого за його пропозицією фізико-технічного відділу Державного рентгенологического и радиологического ин-та в Петрограде, а затем до 1951 — директор Физико-технического ин-та АН СССР, созданного на основе этого отдела. рентгенологічного та радіологічного інституту в Петрограді, а потім до 1951 - директор Фізико-технічного інституту АН СРСР, створеного на основі цього відділу.

Абраму Федоровичу принадлежит заслуга организации в 1919 г. при Политехническом институте факультета нового типа: физико-механического, деканом которого он также был более 30 лет. Абраму Федоровичу належить заслуга організації в 1919 р. при Політехнічному інституті факультету нового типу: фізико-механічного, деканом якого він був більше 30 років. Его научная работа была сосредоточена в стенах ФТИ, одной из лабораторий которого он неизменно заведовал, хотя тематика ее исследований, как и название, претерпели изменения. У 20-ті роки основним напрямом його роботи було вивчення механічних та електронних властивостей твердого тіла.

Начало 30-х годов ознаменовалось переходом ФТИ на новую тематику.Початок 30-х років ознаменувався переходом ФТІ на нову тематику. Основным направлением стала ядерная физика. Основним напрямком стала ядерна фізика. А.Ф. А.Ф. Иоффе непосредственно ею и занимался. Йоффе безпосередньо нею і займався. С начала 30-х годов собственная научная работа А.Ф. З середини 30-х років власна наукова робота А.Ф. Иоффе сосредоточилась на другой проблеме — проблеме физики полупроводников, и его лаборатория в ФТИ стала лабораторией полупроводников. Йоффе зосередилася на іншій проблемі - проблемі фізики напівпровідників, і його лабораторія в ФТІ стала лабораторією напівпровідників.

З його ініціативи починаючи з 1929 р. були створені Фізико-технічні інститути у великих промислових містах (Харкові, Дніпропетровську, Свердловську, Томську), Інститут хімічної фізики АН СРСР. В годы войны Иоффе был участником строительства радиолокационных установок в Ленинграде, во время эвакуации в Казани был председателем Военно-морской и Военно-инженерной комиссий. У роки війни Йоффе був учасником будівництва радіолокаційних установок в Ленінграді, під час евакуації в Казані був головою Військово-морської і Військово-інженерної комісій. В 1952–1955 возглавлял лабораторию полупроводников АН СССР. У 1952-1955 очолював лабораторію напівпровідників АН СРСР.

В 1950 г. А.У 1950 р. А.Ф. Иоффе разработал теорию, на основе которой были сформулированы требования к полупроводниковым материалам, используемым в термо-батареях и обеспечивающим получение максимального значения их КПД. Йоффе розробив теорію, на основі якої були сформульовані вимоги до напівпровідникових матеріалів, використовуваних в термобатареях і забезпечували отримання максимального значення їх ККД. Вслед за этим в 1951 г. Л.С. Слідом за цим в 1951 р. Л.С. Стильбансом под руководством А.Ф. Стільбансом під керівництвом А.Ф. Иоффе и Ю.П. Йоффе і Ю.П. Маслаковца был разработан первый в мире холодильник. Маслаковца був розроблений перший у світі холодильник. Это послужило началом развития новой области техники — термоэлектрического охлаждения. Це слугувало початком розвитку нової галузі техніки - термоелектричного охолодження.

Иоффе – автор множества монографий и учебников.Йоффе - автор безлічі монографій і підручників. Большой популярностью пользовались его Лекции по молекулярной физике (1919), им был написан 1-й том Курса физики – Основные понятия из области механики. Великою популярністю користувалися його Лекції з молекулярної фізики (1919), ним був написаний 1-й том Курсу фізики - Основні поняття з області механіки. Свойства тепловой энергии. Властивості теплової енергії. Электричество и магнетизм (1927, 1933, 1940), а также (совместно с Н.Н.Семеновым) первая часть 4-го тома Молекулярная физика (1932, 1935). Електрика і магнетизм (1927, 1933, 1940), а також (спільно з Н. Н. Семеновим) перша частина 4-го тому Молекулярна фізика (1932, 1935). В середине 1930-х годов под его руководством прошло обсуждение принципов построения курса физики для технических вузов; одним из результатов этих бурных дискуссий стало издание замечательного курса общей физики Г.С.Ландсберга. У середині 1930-х років під його керівництвом пройшло обговорення принципів побудови курсу фізики для технічних вузів; одним з результатів цих бурхливих дискусій стало видання чудового курсу загальної фізики Г.С.Ландсберга. Иоффе был членом многих академий наук: Гёттингенской (1924), Берлинской (1928), Американской АН наук и искусств (1929), почетным членом АН Германии «Леопольдина» (1958), Итальянской АН (1959), почетным доктором Калифорнийского университета (1928), Сорбонны (1945), университетов Граца (1948), Бухареста и Мюнхена (1955). Йоффе був членом багатьох академій наук: Геттінгенської (1924), Берлінської (1928), Американської АН наук і мистецтв (1929), почесним членом АН Німеччини «Леопольдіна» (1958), Італійської АН (1959), почесним доктором Каліфорнійського університету (1928) , Сорбонни (1945), університетів Граца (1948), Бухареста та Мюнхена (1955).

Умер Иоффе в Ленинграде 14 октября 1960. Помер Йоффе в Ленінграді 14 жовтня 1960 року.

Література:



  1. Мягкович, Д. У пошуках «феномену Ромен» [Текст]: про відзначення 125-річчя Йоффе та проведення міжнародної конференції «Минуле, теперішнє, майбутнє термоелектрики» / Д. Мягкович // Вісті Роменщини. – 2005. – 5 листопада.

  2. Діброва, Г. Науковий подвиг [Текст] : академік А.Ф. Йоффе/ Г. Діброва// Ленінським шляхом. – 1980. – 19 жовтня.

  3. Каталог: Files -> downloads
    downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
    downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
    downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
    downloads -> Талант людини це божий дар
    downloads -> Василь Стус постать,що єднає
    downloads -> Антон павлович чехов
    downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
    downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека ім. Л. Забашти
Микола Костомаров – гордість України [Текст]: бібліографічний покажчик / уклад. Л. І. Зубко; відп за вип. Л.І. Трошина. – Прилуки:...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка
Філософія серця Василя Сухомлинського: бібліогр антологія /скл. Л. Нехайчик; ред. Л. Трошина; відп за вип. Є. Гнатів. – Прилуки:...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconВідділ культури та туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека ім. Л. Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького Носенка
Син Прилуцької землі [Текст]: біобібліографічний покажчик літератури (До 75-річчя М. Турківського) /уклад. Є. Гнатів; відп. Л. Нехайчик....
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі
Співець народної душі : інформ бібліогр покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Нехайчик; ред. Г. Бобкова; відп за вип. Л. Трошина; Прилуцька...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей імені Павла Білецького – Носенка Письменник, педагог, мовознавець До 240-річчя П
Письменник, педагог, мовознавець : інформ бібліогр покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова; ред. Г. Бобкова; відп за вип. Л. Трошина;...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconМіська бібліотека для дорослих
України. Він був єдиним митрополитом, який заступився за євреїв в часи геноциду. Митрополит Галицький, голова угкц андрей Шептицький...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconЦентральна міська бібліотека ім. М. М. Коцюбинського
Адамс Д. Путівник до Галактиці для космотуристів : Роман / Д. Адамс; Пер з англ. – Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2015. – 232...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини iconЧернігівська міська централізована бібліотечна система Центральна бібліотека ім. М. М. Коцюбинського
Д 44 Дивосвіт поезії Агнії Барто : бібліографічна подорож для юного читача / упоряд. Н. Крижановська; відп за вип. Н. Власенко. –...
Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича їх надихала рідна земля видатні вчені, уродженці Роменщини icon1. Видатні вчені-хіміки: довідник для вчителів /укл. В. Ю. Возний. –– К.: рад. Школа, 1973. 111с
Видатні вчені-хіміки: довідник для вчителів /укл. В. Ю. Возний. –– К.: рад. Школа, 1973. 111с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка