Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець



Скачати 108,69 Kb.
Дата конвертації19.04.2017
Розмір108,69 Kb.

Чабан Микола Петрович [псевд. і крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05.03.1958, м. Дніпропетровськ] – український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець.

Народився в українській сім’ї, де знали її історію, бо це була родина „ворога народу”. Його діда Андрія (коваля) було реабілітовано лише у 1974 р. „за відсутністю складу злочину”.

Оскільки мати Лідія Іванівна – білоруска, це сприяло вивченню М. Чабаном споріднених слов'янських мов: білоруської, польської, сербохорватської та кількох інших іноземних.

Навчався в українській середній школі № 9 у зросійщеному Дніпропетровську і виріс патріотом України. Ще школярем з’ясував у будинку-музеї Д. Яворницького, хто такий А. К. Войцехович, ім’я якого носила школа. З того часу розпочав краєзнавчу діяльність. З 14 років, слухаючи літературні передачі „Голосу Америки”, вперше почув імена Василя Чапленка, Святослава Гординського та багатьох інших, життєвий шлях яких пізніше досліджував, прагнучи повернути ці замовчувані імена в українську культуру.

1975 p. M. Чабан вступив до Дніпропетровського університету на відділення української філології. Під час студентських практик розпочав працю дослідника. Записував на магнітофон розповіді людей, які його зацікавили, – в Апостолівському районі на Дніпропетровщині, пізніше в Хустському районі на Закарпатті. Тоді ж почав друкувати замітки у пресі.

1980 р. успішно закінчив університет і розпочав журналістську працю у міській дніпродзержинській газеті „Дзержинець”. З цим містом М. Чабан пов'язував поглиблене дослідження краєзнавчої тематики (історія, архітектурні пам'ятки, життя і діяльність визначних письменників, журналістів, що базується на численному фактичному матеріалі, який раніше був не відомий читачам та ін.). Цьому сприяло знайомство з місцевим колекціонером, краєзнавцем Володимиром Кунцером, який сприяв творчим пошукам молодого журналіста та скеровував його дослідницьку працю. Через три роки, 1983 р., М. Чабан став заступником відповідального секретаря, а згодом завідувачем відділу листів, культури та побуту обласної молодіжної газети „Прапор юності”. Багато літ працював редактором з питань культури обласної газети „Зоря”.

Він не обминає гострих тем як минувшини (репресії, голодомор, війна в Афганістані), так і сьогодення. У зрусифікованому Дніпропетровську на науково-практичній конференції „Мова державна – мова офіційна” М. Чабан як член Спілки журналістів України 22 жовтня 1994 р. виступив із доповіддю „Як згорталася українізація у 30-х роках”, а пізніше опублікував на цю тему статтю „Як згорталася українізація на Придніпров'ї” (Борисфен: Дніпропетровськ.– 1994.– Ч. 10; Нові дні: Торонто.– 1994.– Ч. 536.– С. 13–15) та ін. З цієї тематики виступав у програмах Українського та обласного телебачення.

М. Чабан працював над темою трагедії українського народу, коли на найродючіших чорноземах України, зокрема на Дніпропетровщині, у 1932–1933 pp. радянською владою спеціально був спланований голод. Ця трагедія відтворена у дев’яти статтях у пресі. Свідчення селян, очевидців голодомору у Дніпропетровській області, були опубліковані М. Чабаном як одним із співавторів книги „33-й: Голод. Народна книга-меморіал” (Упоряд.: Л. Коваленко, В. Маняк.– К., 1991.– С. 204–207). Він – автор вступу „Голос вцілілих після голодомору” до книги „Голод 1933 року в Україні: Свідчення про винищення Москвою українського селянства” (Упоряд. Ю. С. Семенко.– 2-ге доп. вид.– Дніпропетровськ; Мюнхен, 1993.– С. 3–5) та ін.

Тема репресій, намагання радянської влади знищити свідому частину українців – близька й зрозуміла йому не лише з книжок, газет, а й через власну долю члена родини „ворога народу”. Тому цій темі він присвятив багато публікацій, зокрема: про Валер’яна Підмогильного (одинадцять статей), Петра Єфремова (десять), Михайла Пронченка (сім), Остапа Вишню (чотири статті) та ін.

У першому півріччі 1998 p. M. Чабан працював в архіві Служби безпеки України у Дніпропетровській обл. як член авторського колективу, який готував збірник нарисів „Реабілітовані історією”. Крім нарисів, до згаданого збірника він підготував і здав до друку серію статей до шостого випуску енциклопедичного словника „Українська журналістика в іменах” (Львів, 1999), а також до місцевої преси, зокрема статтю „Розстріляна редакція, або Як вони „працювали” з журналістами” (Зоря: Дніпропетровськ.– 1998.– 17 лют.) та ін.

М. Чабан написав передмову й упорядкував книжку П. Єфремова „Молитва Богу невідомому: Літературно-критичні статті” (Дніпропетровськ, 1993.– 68 с.).

Брав участь у багатьох науково-практичних конференціях та наукових читаннях. Його активна діяльність на цій ниві зауважена і відзначена (Нитченко Д. Науковець Микола Чабан у Свиднику // Вільна думка: Австралія.– 1994.– Ч. 32.–7 серп, та ін.).

З його участю як сценариста створений (1998) документальний фільм про Швецію, зокрема про родини українців, які зберегли і мову, й етнографічний побут, про українську громаду, яка допомогла йому відшукати у замку Гріпсхольм у запасниках музею маловідомий портрет гетьмана України Івана Мазепи.

Варто навести слова М. Чабана, які стали своєрідним девізом його творчої діяльності: „Манкурти-власники зруйнували культурну і духовну скарбницю України, її незліченні багатства розкидали по всьому світові. Зібрати ці розсипи, повернути їм первісний вигляд – у цьому бачу своє призначення на цій землі”. Це напружена програма творчої діяльності на багато років вперед, що підтверджується його численними публікаціями у пресі.

Для збирання відповідних матеріалів М. Чабан багато мандрує, вивчаючи історичні місця України, інші країни.

Його творчий доробок – статті, нариси, книжки, інтерв’ю, рецензії, передмови до книг інших авторів, які він редагує, – відзначається стилем, що зацікавлює читача. Варто наголосити, що М. Чабан переважно ґрунтовно досліджує Дніпропетровський (Січеславський) край, зокрема життя і творчість визначних особистостей Придніпров'я, які були знищені тоталітарною системою.

Одна з його улюблених тем, до якої автор час від часу звертається, – це насамперед життя і творчість академіка Дмитра Яворницького, про якого він підготував 37 матеріалів, видрукованих протягом 20 років у різних періодичних виданнях.

У книжці художньо-документальних нарисів „Вічний хрест на грудях землі” (Дніпропетровськ, 1993.– 104 с.) йдеться про багатьох визначних осіб – діячів національного відродження, пов'язаних з Придніпров'ям, – Лесю Українку, Адріана Кащенка, Василя Біднова, Галину Мазепу та ін. (усього 14 нарисів). У нарисі „За порадою Яворницького” автор розповідає, як 1911 р. на Полтавщині була збудована церква на зразок Самарського собору. В іншому нарисі – про те, як Катеринослав у вересні 1919 р. було перейменовано на „Січеслав” (нарис „Звідки назва Січеслав?”). Ще раніше М. Чабан опублікував на цю ж тему статтю „Січеслав” і його автор: [Походження назви „Січеслав”]” (Прапор юності: Дніпропетровськ.– 1990.– 31 лип.).

Як продовження вищезгаданого видання можна вважати наступну книжку „Січеслав у серці: Книга пам’яті” (Дніпропетровськ, 1994.– 104 с.). У 15 новелах тут відтворено долю або окремі епізоди із життя українських письменників, значна частина яких знищена сталінським режимом (Іван Ткачук, Валер’ян Підмогильний, Олесь Досвітний (Олександр Скрипаль), Григорій Епік, Максим Лебідь та ін.) і лише частина письменників встигла виїхати з Придніпров'я, продовжила творчу працю за кордоном, зокрема Василь Чапленко, Галя Мазуренко та ін.

У жовтні 1994 p., напередодні 139-х роковин з дня народження академіка Д. Яворницького, за цю книжку М. Чабан був нагороджений „Почесним дипломом ім. Дмитра Яворницького”. Ним же упорядкований збірник „Сучасники про Яворницького” (Дніпропетровськ, 1995.– 204 с.), де із багатьох друкованих і рукописних джерел зібрано спогади понад 50 авторів, про яких М. Чабан у примітках подав докладні біографічно-творчі довідки. Варто відзначити із наведених у книжці відомих особистостей з України – Максима Рильського, Петра Панча, Олену Пчілку, Дмитра Дорошенка, Олександра Ільченка, Григорія Кожушка (кобзаря), Луку Перепелицю (лоцмана), з діаспори – Миколу Костюка, Галю Мазуренко, Юрія Семенка, російського письменника Володимира Гіляровського, польського письменника Єжи Єнджеєвича та ін. Яр Славутич, спогади якого також наведені у збірнику, відзначив, що „Микола Чабан, січеславський краєзнавець і літературний критик”, цим виданням зробив „важливий внесок в українознавство”, і що ця книжка – „маленька енциклопедія до теми Яворницького” (Славутич Яр. Сучасники про Дмитра Яворницького // Український голос: Вінніпег.– 1998.– 18 трав.).

1996 р. вийшла другим виданням (перше – ще 1929 р.) книжка П. Козаря „Лоцмани Дніпрових порогів: Історичний нарис”. Упорядник М. Чабан доповнив її новими матеріалами, склав бібліографію праць автора і написав передмову.

Майже щорічно виходять з друку книжки М. Чабана. У нього зберігається рукопис, упорядкований ще 1982 р., в якому близько ста зразків фольклору білорусів села Сурсько-Литовського, які вже два століття живуть під Дніпропетровськом. Переселені сюди ще Потьомкіним, вони й досі зберегли свій фольклор. Поки книжка ще не надрукована, він публікує на цю тему статті, зокрема „На узмежках цвіла і выстаяла” (Голас Радзімы: Мінськ.– 1982.– 11 листоп.) та ін.

Уже п’ять літ лежить написана і підготовлена до друку книга краєзнавчих нарисів „Мандрівки старим Кам'янським” та ін.

М. Чабан листується з багатьма цікавими людьми, зокрема з письменником з Австралії Дмитром Нитченком-Чубом, оперною співачкою Марією Сокіл (США), поетом, лінгвістом, літературознавцем Яром Славутичем (Канада), письменником Юрієм Семенком (Німеччина), поетесою і художницею Галею Мазуренко (Англія) та багатьма іншими. Спілкуючись з ними, збирає цікаві відомості як про них, так і про інших особистостей, які використовує у своїй творчій діяльності. Так, від Д. Нитченка отримав копію книжки поезій Михайла Пронченка „Кобза”, виданої 1941 р. автором під час німецької окупації у Кривому Розі. Спільно з Анатолієм Пронченком, сином поета, М. Чабан перевидав її (Дніпропетровськ, 1995.– 160 с.), доповнивши ранніми віднайденими віршами, нарисами та спогадами М. Пронченка, його листами до Д. Яворницького та В. Сосюри, а також спогадами і статтями про нього. Серед них – сина А. Пронченка („Та в серце гнів багнетом коле”), Яра Славутича („Я пів землі пройшов”), Ю. Семенка та ін. Високо оцінив книжку „Кобза” вчений із Пряшева (Словаччина) академік Микола Мушинка, відзначивши, що вірші „не лише назвою, а й патріотичним духом, стилем та характером нагадують „Кобзар” Т. Г. Шевченка” (Мушинка М. З розстріляного покоління – до виходу книжки поета Михайла Пронченка „Кобза” // Кримська світлиця: Сімферополь.– 1996.– 6 квіт.).

Працюючи в архівах та закордонних столичних бібліотеках – у Софії (Болгарія), де шукав сліди Михайла Драгоманова і Лесі Українки; у Варшаві (Польша), де віднайшов багато цінних документів про В. Біднова, митрополита Діонисія; у Москві, де переглядав кам’янську газету „Отклики жизни” за 1912–1917 pp.) підготував майже 50 нарисів, що ввійшли до підготовленої до друку книжки „Мандрівки старим Кам’янським” (з історії Дніпродзержинська початку XX ст.) та ін. Для нього надсилаються також відповідні матеріали з бібліотеки ім. С. Петлюри (Париж), їм. В. Стефаника (Львів) тощо. Праця у музеї-архіві літератури і мистецтва України, відділі рукописів Інституту літератури Національної академії наук України, відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського НАН України, у бібліотеках Дніпропетровська та інших міст багато дала М. Чабану для подальшої творчості.

Рецензуючи його книги, голова Асоціації дослідників голоду-геноциду 1932–1933 pp. в Україні доцент Ігор Копотієнко відзначив: „Жоден народ Європи не має такої багатої на події історії, яку маємо ми, і такої бідної історіографії про ті героїчні й трагічні події... Тому відновлене М. Чабаном написання родоводів нашого краю заслуговує на всебічне схвалення і підтримку” (Дослідження на велику перспективу // Розбудова держави: Київ.– 1996.– Ч. 2).

Дніпропетровською обласною науковою бібліотекою 1997 р. виданий збірник „Моє Придніпров’я: Хроніка пам'ятних дат і подій області на 1998 рік: Бібліографічний покажчик”. У збірнику з нагоди 40-річчя з дня народження М. Чабана вміщено матеріал про нього.

1998 р. у Дніпропетровську обласним відділенням Всеукраїнської спілки краєзнавців та обласною бібліотекою видано тематичний краєзнавчий альманах „Січеславщина” (Вип. 2.– 58 с.), присвячений М. Чабану, його дослідницькій праці журналіста, письменника-краєзнавця. До збірника ввійшов нарис про нього, а також його розвідка „Любов Біднова (портрет на тлі епохи)” та бібліографія праць (696 позицій) з питань культури, історичного і літературного краєзнавства. Так, в Україні його статті публікуються у 15 містах загалом у 70 періодичних виданнях, з них 30 – у Дніпропетровську та ще 10 – у семи містах області, а у м. Києві – у понад двадцяти виданнях, зокрема у таких, як „Вітчизна”, „Слово і час”, „Київ”, „Україна”, „Старожитності”, „Культура і життя”, „Літературна Україна” та ін.

1999 р. цей збірник перевиданий із доповненням світлин та розділу „Іменний покажчик” (64 с.).

М. Чабан друкується у двадцяти періодичних іноземних виданнях (Австралія, Великобританія, Канада, США, Німеччина, Ізраїль, Казахстан). У Мінську та Дубровно (Білорусія) друкується білоруською мовою у трьох газетах; у Польщі публікує свої статті як польською мовою („Zycie Warszawy”), білоруською („Ніва”, Білосток), так і українською („Наше слово” та „Наша культура” (Варшава). У Москві (дві газети) і Краснодарі та у деяких газетах України його статті публікувалися російською мовою.

Опубліковано 82 відгуки та рецензії на його книги інших авторів та 21 відгук про літературно-журналістську та науково-дослідницьку роботу.

Варто відзначити, що до 40-річного віку М. Чабан став членом Спілки журналістів (1981 р.) та членом Спілки письменників (1996 p.); удостоєний „Почесного диплома їм. Д. Яворницького” (1994 р.) та став лауреатом: премії ім. народного артиста України Антона Хорошуна (1993 p.); журналу „Кур’єр Кривбасу” (Кривий Ріг) за 1994 та 1995 pp.; акції „Людина року – 1995” у номінації „Журналіст року”.

М. Чабан – один із найактивніших членів клубу „Ріднокрай” (м. Дніпропетровськ), веде у газеті „Зоря” рубрику „Пізнавай свій край”.

Друкується за вид.: Бачинський М. Чабан Микола Петрович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка.– Львів, 1999.– Вип. 6.– С. 348–354.
Література:

Відроджена пам’ять: Книга нарисів.– Дніпропетровськ: Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією», 1999.– 605 с.

Чабан М. За що розстріляли просвітянина?.– С. 215–224.

Чабан М. Розстріляна редакція.– С. 242–245.

Чабан М. Останнє прохання – не розлучати з родиною.– С. 369–375.

Чабан М. "Соціально небезпечний елемент".– С. 507–515.

Нащадок степу: Спогади про Валер’яна Підмогильного / Упоряд. М. П. Чабан.– Дніпропетровськ: Січ, 2001.– 221 с.; іл.; Також: Нащадок степу: Спогади про Валер’яна Підмогильного / Упоряд. М. П. Чабан.– Дніпропетровськ: ЧП „Ліра ЛТД”, 2001.– 221 с.; іл.

Чабан М. Великі в Катеринославі-Дніпропетровську // Дніпропетровськ: минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 287–399.

Чабан М. Вічний хрест на грудях землі: Худ.-документ. нариси.– Дніпропетровськ: УКВ ІМА-прес, 1993.– 103 с.

Чабан М. П. Діячі Січеславської „Просвіти” (1905–1921). Біобібліографічний словник: Наук. видання.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2002.– 536 с.

Чабан М. Доба спалила й пропекла. Нариси з історії літературного Придніпров’я. 1917–1934 // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С. 71–165.

Чабан М. „Заспявай мне на матчынай мове”: Фольклор.– Дныпропетровськ: УкО ІМА-прес, 2000.– 80 с.

Чабан М. П. Мандрівки старим Кам’янським. Документ. видання.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2004.– 224 с.

Чабан М. Портрет на тлі епохи // Відроджена пам’ять: Книга нарисів.– Дніпропетровськ: Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією», 1999.– С. 43–50.

Чабан М.П. Птахи з гнізда Придніпров’я.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– 480 с.

Чабан М. Січеслав у серці: Кн. пам’яті.– Дніпропетровськ: Дніпро, 1994.– 96 с.

Чабан М. Січеславці в Центральній Раді: Навч. видання.– Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2000.– 36 с.

Чабан М. П. Сучасники про Д. І. Яворницького: Спогади / В. Гіляровський, О. Пчілка, Є. Єнджеєвич та інші.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1995.– 204 с.

Чабан М. У старому Катеринославі. (1905–1920 рр.): Хрестоматія. Місто на Дніпрі очима українських письменників, публіцистів і громадських діячів.– Дніпропетровськ: ІМА-прес.– 2001.– 360 с.

* * *


Бачинський М. Чабан Микола Петрович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка.– Львів, 1999.– Вип. 6.– С. 348–354.

Степовичка Л. Микольця в Січеславі // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига 2005.– С. 421–425.

* * *

5 березня 40 років від дня народження Чабана Миколи Петровича (1958 р.): [Біогр. довідка, бібліогр.] // Моє Придніпров`я: Хроніка пам’ятних дат і подій області на 1998 рік: Бібліогр. покажч.– Дніпропетровськ, 1997.– С. 23–26.



Савченко В. В. Шлях у три покоління. Літературне Придніпров'я: Есе.– Дніпропетровськ: Січ, 2003.– С. 50–51.

Січеславщина: Краєзнавчий альманах. Вип. 2. / За ред. Г. К. Швидько.– Дніпропетровськ, 1998.– 57 с.



803 бібліографічні записи видань та публікацій М. Чабана і бібліографія про нього.

Січеславщина: Краєзнавчий альманах / Під ред. Г. К. Швидько.– Дніпропетровськ: УкО ІМА-прес, 1999.– 64 с.



Чабан Микола Петрович // Прозаїки, поети, публіцисти.. Дніпропетровська організація НСПУ: Наук.-допоміжн. Бібліогр. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006.– С. 134–140.
Каталог: region -> Gold%20names
Gold%20names -> Андрій Штогаренко
Gold%20names -> 18 лютого 1890 р. – у м. Катеринославі народився Володимир Михайлович Корецький
Gold%20names -> «Письменник-кольорист» Дмитро Яворницький
Gold%20names -> Співець славетного Запорожжя
Gold%20names -> Михайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Gold%20names -> 1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович
Gold%20names -> 24 листопада 1805 р. – народився Олекса Петрович Стороженко
Gold%20names -> 16 травня 1885 р. – (4 травня – за ст ст.) у Катеринославі народився Микола Михайлович Стасюк
Gold%20names -> Євген Вучетич – творець монументальних шедеврів
Gold%20names -> Мисик Василь Олександрович (1907-1983)


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconВидатні особистості рідного краю Слідами видатного земляка Микола Кузьмович Смоленчук
Смоленчук Микола Кузьмович (03 липня 1927 р. 14 січня 1993 р.) письменник, педагог, визначний учений-корифеєзнавець, краєзнавець,...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець icon110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987)
Ула́с Олексійович Самчу́к (7 (20) лютого 905 р., Дермань, тепер Здолбунівський район Рівненської області — липня 1987 р., Торонто)...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець icon24 листопада 1805 р. – народився Олекса Петрович Стороженко
Олекса Петрович Стороженко, український письменник, етнограф, художник. Проводив на Катеринославщині етнографічні дослідження
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconДитинство
Олександр Петрович Довженко (10 вересня 1894 — 25 листопада 1956) — український письменник, режисер, кінодраматург
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconКотляревський Іван Петрович
Полтава — †10 листопада (29 жовтня ст ст.) 1838, там же) — український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconОлександр Довженко (1894 1956)
Олександр Петрович Довженко відомий український письменник, кіносценарист І ре-жисер світового масштабу
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconКостопільський район) 2014 70 років від дня народження Петра Велесика (2 січня 1944) Петро́ Я́кович Веле́сик
...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconПлан іван Петрович Котляревський. Іван Якович Франко. Ліна Костенко. Марко Вовчок. Микола Григорович Хвильовий. Олександр Петрович Довженко. Ольга Кобилянська. Панас Мирний. Пантелеймон Куліш. Тарас Шевченко
...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconМикола трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський) (1907-1941)
Ярослав Гримайло охарактеризував Миколу Петровича як людину «із серцем хлоп'яти, невтомною енергією витівника, чулою душею батька,...
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець iconСтепан Будний (1933- 1958)
Степан Будний поет, учитель, журналіст. Він назавжди залишився в пам'яті молодим, двадцятип'ятирічним


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка