Частина ІI



Сторінка27/28
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.82 Mb.
ТипИсследование
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Завадська О.Р.


к.і.н., ст. викладач кафедри політології

«Національного університету «Острозька академія»

ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ГЛОБАЛІСТИКИ – ДОСЯГНЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ.


Яке б ставлення не висловлювали дослідники стосовно глобалістики, але жоден не може заперечити її особливого статусу. По-перше, тому, що вона не схожа на ні на одну з класичних наук(дисциплін), бо виникла на межі прикладних, природничих, гуманітарних наук; по-друге є інтегративним знанням про соціальні і природні процеси, а проблеми, що вона охоплює окреслені всепланетарним масштабом; по-третє, ми не можемо приписати їй фрагментарність, бо вона намагається використовувати комплексні підходи міждисциплінарної взаємодії за для вирішення завдань людства; по-четверте – вона стосується кожного громадянина і тільки від окремо взятої держави, а саме її політики, залежить чи наслідки глобалізації виявляться позитивним чи негативними для неї.

Енциклопедія «Global Studies» - фундаментальна праця в сфері глобальних досліджень побачила світ у 2012 р. в США [2]. Цим кроком вчені намагалися структурувати і стандартизувати напрацьований матеріал з ключових понять нового напрямку, що бурхливо розвивається у науковому колах.

Першим проявом інституалізації у світі цієї дослідницької сфери були конференції та з'їзди, що проводяться регулярно. Прикладом є щорічна Конференція з глобальних досліджень (Global Studies Conference), а також наукові часописи такі, як: «„Globalizations”», «„Global Governance”», «Global Networks — A Journal of Transnational Affairs». Важливим досягненням в цьому напрямку є створення центрів, що займаються вивченням процесів глобалізації - Центр з вивчення глобалізації та регіоналізації в університеті Уоріка, Центр з вивчення глобального управління у Лондонській школі економіки та Центру з глобалізації та сталого розвитку Колумбійського університету в Нью-Йорку. Європейські та американські університети вже випустили спеціалістів з глобальних процесів і глобальної взаємозалежності. На веб-сайті університету Фрайбурга напрямок «Глобальні дослідження» характеризується наступним чином: "Глобальні дослідження - це дворічна магістерська програма в галузі суспільних наук. Програма здійснюється спільно Університетом Freibugu, Університетом Кейптауна, FLASCO Аргентина в Буенос-Айресі, університетом Чулалонгкорн в Бангкоку та Університетом Джавахарлала Неру в Нью -Делі. Для порівняння, програма глобальних досліджень в Університеті Каліфорнії в Лос–Анджелесі була описана так: «Програма глобальних досліджень є міждисциплінарною програмою, яка дає можливість студентам першого рівня отримати стислі і міждисциплінарні знання з найважливіших проблем, з якими зіткнувся сучасний світ. Навчальна програма глобальних досліджень охоплює три області: суспільство і культуру, управління і конфлікти, економіку[ 1].

Ще одним надзвичайно важливим свідченням оформлення міждисциплінарної галузі досліджень є формування бази літератури з глобалізації. До них, насамперед, належать збірки текстів, складені в основному для студентів. Один з цих томів має назву «The Globalization Reader», під редакцією Франка Лехнера і Джона Болі ( Lechner, Boli, 2004 ). Не менш різноманітну збірку текстів можна знайти в The Global Transformation Reader розробленому Девідом Хелдом та Ентоні Мак-Гру ( Held, McGrew, 2000).

У Польщі вищеописані процеси проходять повільніше, ніж в західних країнах. Там доступні польською мовою тексти західних авторів, що стосуються впровадження в проблематику глобальних досліджень. Проте відсутні збірки текстів для читання. Організовуються конференції, де обговорюються глобальні проблеми сучасності, хоча зазвичай глобалізації присвячений лише одна з декількох сесій. Є часописи, де опубліковані статті з глобальних питань, але в контексті інших проблем. За сприяння Міністерства науки та вищої освіти Польщі виходить тільки один журнал, присвячений в основному питанням глобалізації: «Культура - Історія - Глобалізація" . Функціонують також кілька підрозділів, які займаються дослідженням проблем глобалізації - це Інститут глобальних та регіональних досліджень при Варшавському університеті, Департамент глобалізації та економічної інтеграції при Ягеллонському університету, кафедра Глобальної економічної взаємозалежності в школи економіки та лабораторія Інституту глобальних культурних досліджень у Вроцлаві). Нарешті, читаються курси і є спеціальності, присвячені глобалізації (наприклад, «Спеціалізовані ринки і конкуренція в умовах глобалізації» в університеті Економіки в Катовіцах або є спеціальності «Глобалізація культури» в напрямку Культурологія -університет Вроцлава), але ніде в Польщі не реалізується комплексний, міждисциплінарний підхід першого або другого ступеня навчання зі спеціалізації «глобалістика». Слід зазначити, що до недавнього часу це було не можливо зробити через чітко визначений список спеціальностей. Ситуація змінилась в 2012 р., коли було дозволено дидактичним інституціям(одиницям) вводити нові напрямки [1].

У Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова функціонує факультет глобальных процесів і зокрема, кафедра глобалистики. З 2007 р. факультет глобальних процесів виділений з факультету педагогічної освіти в самостійний структурний підрозділ. 2010 -2011 р. випустили перших спеціалістів. У 2011 р. засновано журнал «Вісник Московського університету» серія XXVII «Глобалістика і геополітика». Російська наукова школа активно займається розробкою методології нового дослідницького напрямку. Наприклад, про це свідчить випущена в 2013 р. праця російських дослідників «Політична глобалістика»[ 3].

Глобалізацію відмінити не можливо. Глобальні проблеми не вирішаться остаточно і за один день, особливо без участі громадянина окремо взятої держави. Кожна держава є учасником процесу глобалізації в більшій чи меншій мірі. Україні, зважаючи на своє вигідне геополітичне становище, варто максимально використовувати свій управлінський потенціал при розв’язанні завдань, що постали як наслідок світової кризи. Ресурсів української наукової спільноти вистачить, щоб перетворити результати глобалізаційних процесів у рушійну силу, яка б зробила нашу країну повноправним суб’єктом світових політичних відносин, впливовим учасником світового ринку. Варто починати з інституалізації на державному рівні програмних досліджень причин, наслідків, прогнозів, перспектив глобалізації для України, що дасть нам змогу планомірно окреслити стратегію і тактику дій нашої держави на шляху до побудови сильної держави.

Отже, з огляду на вище зазначене, вважаємо, що процеси глобалізації потребують комплексного вивчення та створення відповідних центрів моделювання глобальних процесів і ролі в них України.



Список використаної літератури:

  1. Chech F. Status Studiów globalnych i przemiany nauk społecznych / Kultura-Historia-Globalizacja. - № 14. – S. 49 – 68.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Частина ІI iconЧастина загальна
К66 Кримінальне право І законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М. Й. Коржанського-К.: Атіка, 2001. 432с....
Частина ІI iconЧастина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Частина ІI iconПерепелюк Володимир Григорович Адміністративний процес. Загальна частина: навчальний посібник
Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2003. 367 с
Частина ІI iconПрикметник як частина мови. Закріплення набутих знань
Тема: Прикметник як самостійна частина мови. Закріплення набутих знань
Частина ІI iconО. В. Чайковський Історія філософського факультету як частина історії ону

Частина ІI iconМетодичні рекомендації по роботі з документами особового походження
Загальна частина
Частина ІI iconВидатні англійські письменники та їх твори 8 клас
Вступна частина If you want to be famous after you are
Частина ІI iconСвітова література. 11 клас. Посібник для вчителя. Частина Деражня, 2011. с

Частина ІI iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни Сучасний поліьтчні технлгії ( 2 частина)

Частина ІI iconСвітова література. 11 клас. Посібник для вчителя. Частина Деражня, 2011. с



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка