Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека



Скачати 160,87 Kb.
Дата конвертації21.07.2017
Розмір160,87 Kb.

Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка
Глибоцька центральна районна бібліотека

(краєзнавча пам’ятка до 160-ї річниці від дня народження

румунського композитора, диригента Чіпріана Порумбеску

та 190 років від дня народження румунського письменника, громадського і духовного діяча Іраклія Порумбеску)

Чернівці

2013

ББК 85.313(4РУМ)-8я1

Р 60

Підготували:

Кузик Наталябібліотекар сектора краєзнавства Глибоцької ЦРБ,

Осадчук Ганна головний бібліотекар науково-методичного відділу ЧОУНБ ім. М. Івасюка
Комп’ютерний набір:

Сабран Людмила - методист Глибоцької ЦРБ
Редактор:

Рудько Іванна - завідувач редакційно-видавничого відділу ЧОУНБ ім. М. Івасюка
Відповідальна за випуск:

Ковальчук Ольга - директор Глибоцької ЦБС

Родина Порумбеску в літописі Буковини : краєзнавча довідка до 160-ї річниці від дня народження румунського композитора, диригента Чіпріана Порумбеску та 190 років від дня народження румунського письменника, громадського і духовного діяча Іраклія Порумбеску / упоряд. О. Ковальчук, Г. Осадчук. – Чернівці, 2013. – 12 с.


ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ
Народився Чіпріан Порумбеску 14 жовтня 1853 року в селі Шепіт Путильського району Чернівецької області в сім’ї Іраклія та Емілії Порумбеску.

Крім Чіпріана, в сім’ї ще було восьмеро дітей: п’ятеро хлопців та троє дівчат. Батько Чіпріана - відомий священик Іраклій Порумбеску, був першим вчителем сина на музичній ниві. Він закінчив Чернівецький теологічний інститут, автор віршів та робіт у прозі, фольклорист та публіцист. Уроки музики отримав від композитора Кароля Мікулі, директора Львівської консерваторії, який часто відпочивав в оселі свого друга Іраклія. Цей великий композитор пророчив Чіпріану велике майбутнє.

У 1863 році Чіпріан вступає на навчання в Сучавський ліцей, де найулюбленішим предметом стає музика. Великий вплив на музичні здібності Чіпріана мав в цей період вчитель музики Стефан Мосієвич, народжений у селі Бояни. В цьому селі Чіпріан провів частину дитинства, тому що його батько був певний час тут парохом місцевої церкви. В 1865 році Іраклій Порумбеску переїжджає з сім’єю в село Ступка (нині Сучавський повіт). Для Чіпріана це стає місцем найпліднішої праці.

В 1873 році він вступає на навчання в Чернівецький теологічний інститут, де вивчає церковну музику. Його викладачем був відомий буковинський композитор Сидір Воробкевич. Від нього отримав перші уроки гармонії та музичної теорії.

В жовтні 1875 року відкриває свої двері Чернівецький університет, в якому на базі Теологічного інституту створюється теологічний факультет. Чіпріан стає його студентом. На підставі європейських університетських традицій по ініціативі Теодора Штефанелі 22 грудня 1875 року румунські студенти створюють академічне товариство «Аброраса» («Буковина»), головою якого стає Чіпріан Порумбеску. В цей період Чіпріан стає відомим диригентом, композитором і поетом. Він складає музику на патріотичні вірші Васіле Александрі, організовує прекрасний хор. Поруч з ним в керівництві товариства «Аброраса» постійно знаходяться його друзі, відомі письменники, літературні критики, композитори, фольклористи Костянтин Мораріу, Захарій Воронка, Орест Попеску та Євген Сіретян.

За патріотичні погляди австрійська влада забороняє 11 листопада 1877 року діяльність товариства «Арбороаса», а його керівники були заарештовані. Між 1-3 лютого 1878 року відбувся політичний процес проти арештованих керівників товариства «Арбороаса». Суд визнав безпідставним їх арешт. Всі вони були звільнені. Однак здоров’я Чіпріана за місяці неволі було підірвано. Це був для нього вирішальний момент щодо стану його здоров’я, і так послабленого з дитинства.

Не дивлячись на стан здоров’я, Чіпріан закінчує навчання у Чернівецькому університеті. Переїжджає до Ступки, працює вчителем музики. Стан здоров’я погіршується. В 1879 році виїжджає до Відня, де записується на третій курс філологічного факультету, паралельно відвідує курси Віденської консерваторії. Основну увагу тут приділяє дисциплінам: гармонія, хористика.

Після 10 травня 1877 року, коли Румунія стає незалежною державою, основна діяльність Чіпріану Порумбеску направлена на патріотичні пісні. Так стає відомою пісня «Кинтекул тріколорулуй» («Пісня триколора») на слова і музику Чіпріана Порумбеску.

Перебуваючи у Відні, столиці світової музики, Чіпріан створює першу румунську оперу «Край ноу» на слова Васіле Александрі.

Важко хворий помирає на Буковині, у селі Ступка (тепер Румунія) 25 травня 1883 року.

Його ім’я присвоєне Бухарестській та Віденській консерваторіям, Румунському музичному ліцею у Кишиневі.
Зібраний матеріал допоможе бібліотечним працівникам у проведенні змістовних цікавих масових заходів. Пропонуємо деякі з них, зокрема:


  • подорож, екскурсія у минуле «Життя і творчість Чіпріана Порумбеску»;

  • музичний вечір, вечір музики «Музика серця великого румуна»;

  • вечір пам’яті «Гордість румунської музики»;

  • вечір-портрет «Буковини пишний цвіт»;

  • віртуальна подорож до бібліотеки с. Йорданешти Глибоцького району «Буковини пишний цвіт»;

  • віртуальна подорож «Території творчості Чіпріана Порумбеску – великого композитора зі світовим іменем»;

  • слайд-шоу «Музика серця великого румуна».

Заходи рекомендуємо проводити спільно зі школами естетичного виховання, клубними установами.

Такі творчі акції будуть доречні у районах, де проживають представники етнічних громад Буковини.

Літератури, матеріалів, які б висвітлювали музичну творчість Чіпріана Порумбеску немає, тому необхідно використовувати сучасні інформаційні технології для проведення змістовних масових заходів.
Віртуальна подорож

«Території творчості Чіпріана Порумбеску –

великого композитора зі світовим іменем»
(У приміщенні, де буде проходити подорож, екран. Портрет Ч. Порумбеску. Ведучий оголошує кожну зупинку і веде коротку розповідь під музику і зображення на екрані)
Перша зупинка. Село Шепіт Путильського району, де 14 жовтня 1853 року народився Чіпріан Порумбеску – в родині румунського письменника і священика польського походження Іраклія Порумбеску.

Перші уроки музики Чіпріан отримав від композитора Кароля Мікулі, директора Львівської консерваторії, який часто бував на відпочинку в оселі свого друга Іраклія. Цей видатний композитор пророчив Чіпріану велике майбутнє.


(Ця коротка розповідь проходить на фоні карпатської природи,

яку можна взяти з Інтернету)
Друга зупинка. Початкову освіту Чіпріан Порумбеску отримав в
с. Ілішешти, згодом, в 1863 р. навчався в цісарсько-королівській державній гімназії в м. Сучаві. В 1865 році його батько Іраклій Порумбеску переїжджає з сім’єю в село Ступка (нині Сучавський повіт). Тут під час канікул Чіпріан Порумбеску записував народні пісні циганів. Циганські мотиви простежуються у його композиціях як світського, так і церковного характеру. Їх часто виконував хор семінаристів, яким диригував сам Чіпріан.
Третя зупинка. Місто Чернівці.

В 1873 році, по закінченні Сучавської гімназії, Чіпріан приїхав до Чернівців, де вступив до богословської семінарії, яка в 1875 році була перетворена в теологічний факультет щойно відкритого університету. Чіпріан стає його студентом. На підставі Європейських університетських традицій по ініціативі Теодора Штефанелі 22 грудня 1875 року румунські студенти створюють Академічне Товариство «Арбороаса» («Буковина»), головою якого стає Чіпріан Порумбеску. В цей період він стає відомим диригентом, композитором і поетом. У Чернівцях написав свої перші мелодії. У 1875-1877 рр. був керівником студентських і робітничих гуртків та хорів, а також брав участь у національно-визвольних рухах проти угорського гніту, був арештований. Здоров’я Чіпріана за місяці неволі було підірвано.

Не дивлячись на стан здоров’я Чіпріан закінчує навчання у Чернівецькому університеті.
Четверта зупинка. Чіпріан Порумбеску переїжджає до с. Ступки
(16 км від Сучави), працює вчителем музики. Стан здоров’я його погіршується. В 1879 р. він виїжджає до Відня, вступає до Віденської консерваторії, де навчався до 1881 року. Тут побачили світ його перші музичні твори «Студентські пісні», до деяких з них зробив ілюстрації видатний буковинський художник Епамінонд Бучевський.

Після консерваторії Порумбеску виїхав до м. Брашова, де 1881-1882 рр. викладав у гімназії.


П’ята зупинка. Як засвідчують деякі біографічні відомості Чіпріана Порумбеску, він побував і в наших краях – в селі Йорданешти Глибоцького району. 31 січня 2003 року сільському клубу цього села надано ім’я - Будинок культури ім. Чіпріана Порумбеску. 16 червня 2003 р., напередодні 120-річчя з дня смерті композитора, на Будинку культури відкрито меморіальну дошку Чіпріана Порумбеску.

Шоста зупинка. Помер Чіпріан Порумбеску у 1883 році від туберкульозу в батьківській хаті в cелі Ступка, тепер Чіпріан-Порумбеску (YouTube: www.youtube.com/watch?v=kCX_UasEHL4)
(Музика «Балада» Чіпріана Порумбеску у виконанні Краснодарської філармонії,

диригент С. Жмурин)
(Хата, краєвиди села, погруддя Ч. Порумбеску, музей, сучасне село… криниця, високий хрест і музика, музика, музика…)
Важливу роль у мистецькому житті Буковини відіграв видатний композитор, талановитий скрипаль, диригент, культурно-громадський діяч, один з основоположників румунської класичної музики Чіпріан Порумбеску. В зв’язку з відзначенням у 2003 році 150-річчя від дня народження та 120 років з дня смерті великого румунського композитора напередодні міжнародна організація ЮНЕСКО оголошує 2003 рік роком Чіпріана Порумбеску.

За своє коротке життя композитор написав понад 250 творів, серед них: пісні і хори, романси і балади, церковна, камерна, інструментальна музика, з яких лише частина вийшла друком. У музичній спадщині митця, крім пісень на вірші Васіле Александрі, В. Бушбана, Дімітріє Болінтіняну, Матильди Куглер-Поні, є численні обробки румунських народних пісень. Більшість його творів присвячена патріотичній тематиці («Марш першого травня», «Румунський табір», «Олтар Путнянського монастиря», «Весняна пісня», «Серенада»). Оперети «Кандидат Лінта» (1877) та «Місяць молодик» (1882), що написані у Чернівцях (лібрето В. Александрі), отримали позитивні відгуки у німецькій та румунській пресі.

У 1879 р. композитор видав збірник «Колекція соціальних пісень для румунських студентів», куди ввійшли його власні твори, а також народні пісні: «Гімн об’єднання», «Хора», «Серце румуна», «Пісня триколора», «Драгою Воєвода» та інші.

Інструментальні твори «Бажання» (1879), «Замріяність» (1880), «Балада» для скрипки і фортепіано (1888), «Румунська рапсодія» для фортепіано (1882) принесли композитору світове визнання.

На основі матеріалів, взятих з Інтернету, можна провести захід у вигляді слайд-шоу «Музика серця великого румуна».
(В центрі уваги – портрет Чіпріана Порумбеску та ноти (макет) «Балади»,

під музику якої буде проходити захід)
У 1972 р. в Румунії було знято фільм режисера Георге Вітанідіса «Мюзикл, драма, біографія». Головну роль – роль Чіпріана Порумбеску виконував Іон Бесою (афіша фільму).

- Музичні замальовки з відео – танцювальна рапсодія колективу Сучави;

- Кінознайомство: відеоподорож до місця останнього проживання в
с. Ступка (нині Чіпріан-Порумбеску).

YouTube: www.youtube.com/watch?v=kCX_UasEHL4

Кліп про Ч. Порумбеску, автор – Сергій Лазо, диригент – Самвел Айропетян.


  • Сергій Лункевич «Мелодія дня» (ансамбль скрипалів на природі www.moldovenii.md/ru/news/view/.../156.../57).

  • Спектакль «Дайте волю песне» про Ч. Порумбеску (Одеська театральна оперета – автор Юрій Динов).

Сьогодні музика, пісні Порумбеску звучать на концертах, виконуються на конкурсах його імені.

За допомогою Інтернет-матеріалів можна дізнатись як цінувало, любило суспільство, громадськість Великого композитора.

Його ім’я носять Бухарестська та Віденська державні консерваторії, Румунський музичний ліцей в Кишиневі (Молдова), школа мистецтв в
м. Бельци (Молдова), музей етнографії Буковини (м. Сучава, Румунія).

У міському парку м. Сучави в 1933 році відкрито пам’ятник Чіпріана Порумбеску (скульптор І. Чирда).

У Чернівцях, на Центральній площі, 9, встановлено меморіальну дошку, яку урочисто було відкрито 14 жовтня 2003 року.
Напис: «В цьому будинку виступав всесвітньовідомий румунський композитор Чіпріан Порумбеску (1853-1883)» (автор меморіальної дошки Марчел Монастиряну).
До 100-річчя від дня народження Чіпріана Порумбеску в Румунії було випущено марку – 1853-1953 рр.

Поштову марку також було випущено в 2008 році в Молдові (до 155-річчя від дня народження).

У Чернівцях, Кишиневі, Бельцах є вулиці, що носять ім’я Чіпріана Порумбеску.

В 2013 році громадськість відзначає 190 років від дня народження румунського письменника, громадського і духовного діяча Іраклія Порумбеску, справжнє прізвище Голембіовський.

Зробимо невеличкий екскурс в історію.

Народився 9 березня 1823 року в селі Сучевіца Сучавського повіту (Румунія). В 1815 році за імперським наказом заклади Буковини були передані під контроль римо-католицької консисторії Львова. На місця православних вчителів прийшло багато викладачів римо-католиків і греко-католиків. Але певна частина православного населення вважала за краще навчати своїх дітей у даскалів. Тому Іраклій Порумбеску протягом 1828-1833 рр. навчався у даскала Генадія Платеньки, з монастиря Путна по Букварю, Часослову і Псалтирю.

Пізніше навчався у гімназіях Чернівців і Львова. Вищу освіту здобув у Чернівцях. Закінчив теологічний інститут (1847-1850). Водночас Порумбеску був секретарем редакції румунської газети «Буковина», яку видавали брати Гурмузакі в 1845 р.

З 1850 року вчителював у буковинському селі Шепіт, де в жовтні 1853 року народився його син Чіпріан. Талант до музики у шестирічного Чіпріана першим відкрив відомий буковинський композитор Кароль Мікулі, який приятелював з його батьком, часто відпочивав, знайомився з місцевими традиціями, фольклором, записував його, пробуджував інтерес до музики у допитливого хлопчини. Отже, саме дякуючи батькові та його приятелю, Чіпріан захопився музикою. Кароль Мікулі, пророчив хлопцеві велике майбутнє.

Великий вплив на музичні здібності Чіпріана мав і вчитель музики Стефан Мосієвич, народжений у селі Бояни. В цьому селі Чіпріан провів частину дитинства, тому що його батько був певний час тут парохом місцевої церкви.

У 1850 р. село Бояни перейшло у власність польсько-вірменської сім’ї Штефановичів. Земельні конфлікти селян з власником, змінилися релігійними конфліктами з православним священиком. Цією нестабільністю скористався уніатський священик з Садгори і почав переманювати боянчан в греко-католицьку віру. Для вирішення конфлікту вмішався владика Євген Гакман, але остаточно залагодити ситуацію вдалося тільки призначеному у 1857 р. священику Іраклію Порумбеску.

У 1865 році він переїжджає з сім’єю в село Ступка (нині Сучавського повіту). Сюди часто приїздив син Чіпріан на канікули, в гості.

З 1895 р. Іраклій – ігумен Путнянського монастиря.

Помер 13 лютого 1896 р. в селі Ступка (Румунія).

Крім місії духовного пастора, Іраклій Порумбеску був людиною широких просвітницьких інтересів. Писав ліричні та патріотичні поезії, байки, оповідання («До Аврама Янку», «Я – румунка», «До молдавського зубра», «Гімн школі»). Окремі з них покладені на музику. Письменник активно збирав буковинський фольклор («Десять днів гайдуківства», «Гайдук Дарій», «Цікавий епізод з Путнянського монастиря», «Емілія», «Епізод з 1848 року»).

Іраклій Порумбеску залишив цікаві спогади про перебування румунського поета Васіле Александрі в 1848 р. у Чернівцях і Чорнівці.

І лише після смерті письменника румунський публіцист Леонід Боднареску видав окремою книжкою твори Іраклія Порумбеску в Чернівцях у 1898 р.


На основі поданого матеріалу радимо бібліотечним працівникам провести годину повернутого імені «Іраклій Порумбеску – священик, письменник, вчитель».

ЛІТЕРАТУРА

Порумбеску Чиприан // Музикальная энциклопедия. М., 1978.
Т. 4. С. 410.

Порумбеску Чіпріан // УРЕ. 2-ге вид. К., 1983. Т. 9. С. 24.

Порумбеску Чіпріан : [біогр. довідка] // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. К., 1997. С. 487.

Порумбеску Чіпріан : [біогр. довідка] // Митці України : енцикл. довідник / упоряд. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. К., 1992. С. 473.

***


Porumbescu Ciprian : [біогр. довідка] // Satco E. Enciclopedia Bucovinei / E. Satco ; colaboratori principali E. Dimitriu, E. Beck; Biblioteca Bucovinei "I. G. Sbiera" Suceava. Suceava, 2004. Vol. II. Р. 254. Рум. мовою.

***


Чіпріан Порумбеску (Голембіовські) // Хто є хто на Буковині / авт.-упоряд. В. Болгов. К., 2006. С. 26.

Гусар Ю. 155 років визначному румунському композитору, музиканту, диригенту, громадсько-культурному діячу Чіпріану Порумбеску /1853-1883/ : [14 жовтня] / Ю. Гусар // Гусар Ю. С. Буковинський календар. Ювілеї - 2008 : словник-довідник / авт.-упоряд. Ю. C. Гусар. Чернівці, 2008. С. 89-90.

Порумбеску (Porumbescu) Чіпріян // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник / М. А. Богайчук. Чернівці, 2008. С. 219.

Чіпріян Порумбеску (1853-1883) // Буковинські композитори : навч. посібник / уклад. А. В. Плішка. Чернівці, 2011. С. 22-23.

Чіпріан Порумбеску (1854-1883) // Буковина. Визначні постаті 1774-1918 : бібліогр. довідник / авт.-упоряд. О. М. Павлюк. Чернівці, 2000.
С. 192-193.

***


Порумбеску (Porumbescu) Чіпріян : [біогр. довідка] // Музичне краєзнавство Буковини : хрестоматія; навчальний посібник до курсу "Музичне краєзнавство" / уклад. О. В. Залуцький. Чернівці, 2005.
Вип. 4. С. 75-76.

Учні й послідовники С. Воробкевича: Євсевій і Георгій Мандичевський, Порфирій Бажанський, Чіпріян Порумбеску, Костянтин Шандру // Кушніренко А. М. Історія музичної культури й освіти Буковини : навч. посібник / А. М. Кушніренко, О. В. Залуцький, Я. М. Вишпінська. Чернівці, 2011. С. 74-78.

Чіпріан Порумбеску (1853-1883) : [рум. комп.] // Буковини пишний цвіт / упоряд. і ред. М. Поляк ; літ. ред. М. Брозинський. Чернівці, 2011.
С. 198.

Чіпріян Порумбеску : [біогр. довідка] // Демочко К. Мистецька Буковина : нариси з минулого / К. Демочко. К., 1968. С. 98-99; Чернівці, 2008. С. 124-126 : фото ; Демочко К. Музична Буковина : сторінки історії / К. Демочко. К., 1990. С. 17-18.

***


Carlan N. Ciprian si Iraclie Porumbescu : studii, articole, materiale /
N. Carlan. Suceava : Lidana, 2012. 176 p. Рум. мовою.

Cionca N. Ciprian Porumbescu : [рум. музикант] / N. Cionca // Glasul Bucovinei. 2010. № 1 (An. XVII. Nr. 65). С. 71-98.

***


[Чіпріан Порумбеску] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2008 році) : бібліогр. покажчик. Чернівці, 2008. С. 200-201.

___________________________________________________________________
Віддруковано на обладнанні

Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка

58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 47; тел.: 52-62-05.

Наклад 20.



2013 р.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2013
2013 -> Бібліотека вищашко ла анотований огляд періодичних видань за 011 рік Випуск київ 2012
2013 -> Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія
2013 -> $RR00001,4,1,2,0,2 Поняття "політика" найчастіше вважається похідним від
2013 -> Карпатська Україна: документи І матеріали, хроніка подій”
2013 -> 95 років тому (1918) Українська Центральна Рада прийняла закони про Державний гарб Української Народної Республіки (тризуб), грошову систему, громадянство. 01. 03
2013 -> Анотація Папка призначена для вивчення теоретичного матеріалу за темою: “ Атомне ядро. Ядерна енергетика в 9 кл за програмою “Фізика
2013 -> Бібліотека панорама життя бібліотек збірник методичних матеріалів
2013 -> Йозеф Гайдн (ім'ям Франц сам композитор не називав себе ніколи) народився


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconВижницька центральна районна бібліотека Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка
Макарейчук Т. В., зав відділу науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі Чернівецької оунб ім. М. Івасюка
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconЧернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Івасюка Путильська центральна районна бібліотека
Данила Харов’юка : метод бібліогр матеріали. Чернівці : чоунб ім. М. Івасюка, 2013. 12 с
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconЧернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Серія: «Відомі родини в літописі культури Буковини»
Бажанського (1863-1933) та 80-річчя від дня народження лікаря, письменниці Зірки Колотило (1933-2006))
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconСарненська центральна районна бібліотека сектор інформаційно-бібліографічної роботи Серія : Гордість краю
Сарненська центральна районна бібліотека; методично-бібліографічний відділ. – Сарни. – 016. – с
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconХмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського
Планування – 2015: метод матеріали. Вип. 11 / Хмельниц. Оунб ім. М. Островського. – Хмельницький, 2014. – 60 с
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconБібліотеки сумщини (всі дані станом на 01. 01. 2015 року) обласна універсальна наукова бібліотека
У 2014 році бібліотека стала переможцем конкурсу ідей «Смарт-технології в навчальному процесі з використанням інтерактивної дошки»...
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconБібліотеки Дніпропетровщини
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconТростянецька районна центральна бібліотека т. Г. Шевченко І Сумщина
Т. Г. Шевченко І сумщина [ Текст ]: бібліографічний покажчик / Тростянецька районна центральна бібліотека; упоряд. З. Каруна. Тростянець,...
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconБерезнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
Апостол духу. Каменяр – Іван Франко: методико-бібліографічні матеріали /Березнівська центральна районна бібліотека, організаційно-методичний...
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка Глибоцька центральна районна бібліотека iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка