Червоний виклик



Сторінка15/56
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.43 Mb.
ТипКнига
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   56

10.3

Повоєнна відбудова промисловості. Грошова реформа


У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР ухвалила закон про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства країни на 1946–1950 рр. Було прийнято рішення іменувати народні комісаріати (наркомати) міністерствами.

На підставі загальносоюзного плану і в його рамках Верховна Рада УРСР у серпні прийняла закон про республіканську п’ятирічку. Ставилося завдання за п’ять років відновити довоєнний рівень виробництва у промисловості. Виходячи з того, що багато було зроблено в 1943–1945 рр., це завдання здавалося реальним.

Загальний обсяг капіталовкладень у господарство України становив у першій повоєнній п’ятирічці 6,7 млрд руб. (19,2% загальносоюзного). Більше половини виділених коштів було освоєно у промисловості (55,6%). Друге місце за обсягом капіталовкладень займали торговельні та комунальні підприємства, заклади науки, освіти, культури (14,4%), третє місце — житлове господарство (12,6%), четверте — транспорт і зв’язок (10,9%). Частка капіталовкладень, виділених на сільське господарство, дорівнювала лише 6,5%243.

Як і в роки війни, хоч і в менших масштабах, відбудовний процес здійснювався з допомогою аналогічних підприємств східних регіонів. Зокрема, Дніпровська ГЕС відроджувалася за допомогою 120 підприємств майже всіх республік СРСР. У 1950 р. Дніпрогес вийшов на проектну потужність, а свій перший струм дав іще в 1947 р.244

Поряд із відбудовою великих теплоелектроцентралей (ТЕЦ) і електростанцій районного значення (ДРЕС) споруджувалася мережа малопотужних електростанцій для колгоспів і радгоспів. Унаслідок дефіциту палива перевага віддавалася гідроелектростанціям. У 1950 р. вже працювала 891 сільська ГЕС, їхня сумарна потужність у 3,5 раза перевищувала довоєнну. Загальна кількість сільських електростанцій дійшла наприкінці п’ятирічки до 4 483, а їх потужність — до 133 тис. кВт (проти 62 тис. кВт у 1940 р.)245.

За п’ятирічку було відбудовано 129 шахт потужністю 52 млн тонн вугілля на рік і закладено 60 нових шахт потужністю 32 млн тонн. Довоєнний обсяг вуглевидобутку був відновлений, але місячний виробіток шахтарів дорівнював 22 тоннам вугілля проти 26 тонн у 1940 р. Почалося освоєння Львівсько-Волинського басейну, де були знайдені поклади вугілля промислового значення246.

Поряд з успішною відбудовою існуючих нафтових промислів у Бориславському районі було відкрито перспективні родовища нафти у Станіславській області (Долина). Були введені в дію старі газові промисли на Дашавському й Опарському родовищах, розвідані нові перспективні родовища — Шебелинське, Більче-Волицьке, Угерське. Україна дала в 1950 р. чверть загальносоюзного видобутку газу.

За видобутком залізної руди і виробництвом прокату республіка досягла довоєнного рівня в 1950 р., а за виплавкою чавуну і сталі — в 1951 р. Відбудова головних об’єктів машинобудівної промисловості була закінчена у 1948 р. Валовий випуск продукції машинобудування у 1950 р. майже наполовину перевищив довоєнний рівень247. Відбудова галузей групи Б відбувалася повільніше. У 1950 р. обсяг продукції легкої промисловості становив 79%, а харчової — 80% від довоєнного248.

Експлуатаційна довжина залізниць в Україні була відновлена ще в 1947 р., але обсяг перевезень відставав. Машинобудування почало поставляти транспорту електровози і перші зразки тепловозів — ТЕ-1, ТЕ-2. Були електрифіковані ділянки залізниць у Криворізькому залізорудному басейні й на Київському вузлі. Але на залізницях іще панувала паровозна тяга.



Грошовий обіг в СРСР, як і в усіх воюючих країнах, був деформований інфляцією. Тому одразу після війни в умовах суворої секретності почалася підготовка до грошової реформи. Секретність обумовлювалася наміром держави здійснити конфіскаційну реформу, тобто максимальною мірою зменшити грошові заощадження громадян. Напередодні обміну старих рублів на нові Міністерство фінансів СРСР розіслало на місця пакети з інструкціями, на яких стояв гриф «Відкрити тільки після одержання особливої вказівки». Деякі обласні й республіканські керівники зробили це раніше. Як бідкався тодішній міністр фінансів О. Звєрєв, у них «цікавість переважила службовий обов’язок»249. Чутки про несправедливий обмін поширилися, і населення кинулося скуповувати все підряд, рятуючи свої заощадження.

14 грудня 1947 р. була опублікована постанова Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі і промислові товари». Старі грошові знаки обмінювалися на нові у співвідношенні 10:1, розмінна монета обміну не підлягала. Обмін проводився з 16 по 22 грудня, а у віддалених районах — упродовж двох тижнів. Вкладники ощадних кас зазнали особливо великих втрат, тому що переоцінці підлягали лише вклади до 3 тис. руб. Облігації минулих державних позик обмінювалися на облігації нової позики у співвідношенні 3:1. У партійно-урядовій постанові про грошову реформу її конфіскаційний характер пояснювався необхідністю ліквідації «спекулятивних грошових нагромаджень»250. В Україні населення обміняло 7,2 млрд руб., що становило 19,2% загальносоюзної грошової маси251.



Одночасно з проведенням грошової реформи були ліквідовані пайкові та комерційні ціни на продовольчі і промислові товари. Рівень єдиних роздрібних цін перевищував довоєнні показники втричі. Внаслідок вилучення значної грошової маси під час обміну старих рублів на нові купівельна спроможність населення була істотно скорочена. Це дало можливість установити у 1948 р. державні роздрібні ціни на 17% нижче за рівень 1947 р. У 1949–1952 рр. приймалися постанови про зниження роздрібних цін на окремі товари. Внаслідок цього наприкінці п’ятирічки роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі в Україні майже зрівнявся з рівнем 1940 р.252

Від березня 1950 р. курс рубля щодо іноземних валют став визначатися вмістом золота. Встановився явно завищений уміст золота в рублі — 0,222 грами. Внаслідок цього за долар в офіційних розрахунках тепер сплачували 4 руб. замість 5 руб. 30 коп.253 Монополія зовнішньої торгівлі та валютна монополія захищали завищений курс рубля, який і далі залишався неконвертованою валютою.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   56

Схожі:

Червоний виклик iconМатеріяли до біографії письменника лопуцьки
«Лопуцька В. випускає незабаром у видавництві «Червоний Пролетар» збірку оповідань під назвою «Червоні зеленя». Крім того, письменник...
Червоний виклик iconКомунальний заклад «рівненська обласна наукова медична бібліотека» рівненської обласної ради
Закон урср про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Червоний прапор. 1991. 25 січ
Червоний виклик iconІсторія України в романах Валентин Чемерис
Але І у Дорошенко, І у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це «щось» — любов до...
Червоний виклик iconМедична бібліотека інформаційно-бібліографічний відділ
Батурін О. “Червоний Хрест” поспішає на допомогу: [про Бериславську районну організацію “Товариство Червоного Хреста України”] /...
Червоний виклик iconМисик Василь Олександрович (1907-1983)
Зшиток із його віршами Казка надіслав своєму другові Павлу Тичині, а той, у свою чергу, показав поезії школяра М. Зерову, М. Рильському,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка