Червоний виклик



Сторінка25/56
Дата конвертації15.03.2018
Розмір6.43 Mb.
ТипКнига
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   56

11.6

Індустріальний розвиток України


Як уже вказувалося, радянська військова промисловість розвивалася здебільшого поза межами України, в глибинних регіонах Росії. Безпосередньо в Україні розміщувалися тільки окремі підприємства. Зокрема, у Дніпропетровську в повоєнний період швидко розбудовувався найбільший у світі ракетобудівний комплекс, на якому працювали десятки тисяч науковців, інженерів, робітників.

Провідною для України залишалася кам’яновугільна промисловість. Держава вкладала величезні кошти в нове шахтне будівництво, яке повинне було забезпечити запланований приріст вуглевидобутку і перекрити видобуток у шахтах, що виводилися з експлуатації внаслідок вичерпання запасів палива. По всій країні ЦК ВЛКСМ оголосив у 1956 р. призов молоді на донецькі шахти. Прибуло 85 тис. робітників, половину яких становила українська молодь, головним чином із сільських районів західних областей356. З другої половини 50-х років почали освоюватися нові вугільні басейни — Львівсько-Волинський і Дніпропетровський буро-вугільний. Сукупний видобуток вугілля збільшився з 116 млн тонн у 1955 р. до 183 млн у 1965 р.357

Традиційний для України газо- і нафтовидобуток перемістився із західних областей на Лівобережжя. Серед нових родовищ особливою продуктивністю виділялося Шебелинське газоконденсатне на Харківщині в басейні Сіверського Дінця. Потужним на той період було й Радченківське газове родовище в Полтавській області. Видобуток нафти (разом з газовим конденсатом) зріс із 0,5 млн тонн у 1955 р. До 7,6 млн тонн у 1965 р., а природного газу — з 2,9 до 39,4 млрд кубометрів358.

Прискорено розбудовувався Криворізький залізорудний басейн. На розрізах металургійна сировина видобувалася найекономічнішим способом — відкритим. У 1955 р. став до ладу найбільший у Європі Південний гірничозбагачувальний комбінат. Видобуток залізної руди збільшився з 40 млн тонн у 1955 р. до 84 млн тонн у 1965. За видобутком залізної руди Україна посідала друге місце у світі після США, а за видобутком марганцевої руди (4,7 млн тонн у 1965 р.) впевнено утримувала перше місце359.

За десятиліття сукупна потужність електростанцій в Україні зросла з 6,5 до 18,9 млн кВт.360 Було здійснено будівництво потужних теплових електростанцій — Бурштинської, Ворошиловградської, Добротворської, Зміївської, Миронівської, Придніпровської, Сімферопольської, Слов’янської, Старобешівської та ін. Були побудовані основні гідростанції Дніпровського каскаду — Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, перші агрегати Київської.

До об’єднаної у першій повоєнній п’ятирічці Донецько-Дніпровської енергосистеми були підключені енергосистеми Києва, Харкова, Одеси та Криму. Зі створенням Західноукраїнської енергосистеми Україна увійшла в об’єднану енергосистему «Мир», яка покривала собою країни РЕВ. У 1965 р. виробництво електроенергії в Україні дійшло до 95 млрд кВт (проти 30 млрд у 1955 р.), з них експортувалося в країни РЕВ більше мільярда361.

За рівнем виробництва металургійної продукції на душу населення Україна випереджала економічно розвинені країни світу, хоча за якісними показниками виплавленого металу значно поступалася їм. Капітальне будівництво відбувалося в цій галузі з урахуванням новітніх технологій. Коли виявилося, що конверторна сталь унаслідок докорінних удосконалень технологічного процесу почала переважати мартенівську за якісними показниками, спорудження мартенів припинилося (з 1962 р.). Натомість на Криворіжсталі та інших заводах почали будуватися киснево-конверторні цехи. Виплавка сталі за десять років збільшилася з 17 до 37 млн тонн, а виробництво прокату чорних металів — з 11,6 до 26 млн тонн362.

Хімічна промисловість у СРСР завжди була малорозвиненою. В умовах науково-технічної революції це відставання ставало особливо помітним і позначалося передусім на галузях ВПК. У травні 1958 р. М. Хрущов поставив питання про прискорену хімізацію країни на пленумі ЦК КПРС. На створення «великої хімії» за рахунок перерозподілу бюджетних коштів були виділені великі асигнування.

На капітальне будівництво в хімічній промисловості України було спрямовано за 1959–1963 рр. в півтора раза більше коштів, ніж за всі попередні роки радянської влади. Це дало змогу побудувати 35 нових заводів і понад 250 великих хімічних виробництв. Повністю було оновлено за технічним рівнем найбільший у СРСР Лисичанський хімкомбінат, який виробляв мінеральні добрива і напівфабрикати для багатьох підприємств галузі. Швидко розвивався Рубіжанський хімічний комбінат — найбільше в СРСР підприємство з виробництва барвників для текстильної промисловості, отрутохімікатів та гербіцидів. На Горлівському азотнотуковому заводі став до ладу комплекс цехів полістиролів різноманітного призначення. Було збудовано і введено в дію чотири особливо великих підприємства — Роздольський гірничохімічний комбінат, Дніпропетровський шинний завод, Черкаський і Чернігівський заводи хімічних волокон. У 1963 р. вони дали 16% валової продукції галузі по СРСР363.

Виробництво мінеральних добрив стояло в хімічній промисловості України на другому місці після продукції, призначеної для ВПК. За 1955–1965 рр. заводи збільшили випуск добрив з 596 до 1582 тис. тонн (у перерахунку на 100 відсотків поживних речовин). Кількість азотних добрив зросла з 231 до 801 тис. тонн, фосфатних — з 246 до 519 тис. тонн, калійних — з 119 до 265 тис. тонн364.

Не менш динамічно зростала машинобудівна промисловість. В Україні виникло автомобілебудування, були створені сучасні підприємства, які виробляли радіоелектроніку та обчислювальну техніку. У Краматорську і Донецьку розпочалося виробництво надпотужних машин для гірничорудної промисловості. Ці машини давали змогу налагодити економічно вигідний видобуток корисних копалин відкритим способом на родовищах з глибиною залягання до 200–500 метрів. У Києві, Сумах та Мелітополі було налагоджено виробництво різних агрегатів і машин для хімічної індустрії.

Транспортне будування розвивалося досить стабільно. З 1956 р. у Ворошиловграді й Харкові було налагоджено серійний випуск тепловозів. Випуск паровозів з 1957 р. припинився, і незабаром частка паровозної тяги у залізничних перевезеннях зійшла нанівець. Завдяки застосуванню тепло- й електровозної тяги залізниці щорічно економили десятки мільйонів тонн дефіцитного вугілля.

На Харківському авіазаводі розпочався серійний випуск першого в світі швидкісного турбореактивного пасажирського лайнера Ту-104. З 1960 р. завод розпочав випуск більш досконалого літака Ту-124, який використовувався на внутрішніх і міжнародних авіалініях. Київський авіазавод випускав турбогвинтовий лайнер Ан-24, який став найбільш поширеною машиною свого класу в пасажирських перевезеннях.

Харчова й особливо легка промисловість у довоєнні часи була розвинена слабо. Під час повоєнної відбудови збереглися в основному довоєнні структурні пропорції. З другої половини 50-х років капітальне будівництво в цих галузях прискорилося. Нове будівництво і частково роботи з реконструкції підприємств здійснювалися з використанням імпортного устаткування, переважно з країн РЕВ. Важка індустрія, яка завжди обслуговувала потреби ВПК і власні, почала більшою мірою використовувати свої потужності для виробництва техніки для легкої та харчової промисловостей. Уперше в широких масштабах на цих підприємствах почали виробляти товари народного споживання. З цією метою на заводах, особливо в найбільш динамічній хімічній галузі, споруджувалися спеціальні цехи.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   56

Схожі:

Червоний виклик iconМатеріяли до біографії письменника лопуцьки
«Лопуцька В. випускає незабаром у видавництві «Червоний Пролетар» збірку оповідань під назвою «Червоні зеленя». Крім того, письменник...
Червоний виклик iconКомунальний заклад «рівненська обласна наукова медична бібліотека» рівненської обласної ради
Закон урср про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Червоний прапор. 1991. 25 січ
Червоний виклик iconІсторія України в романах Валентин Чемерис
Але І у Дорошенко, І у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це «щось» — любов до...
Червоний виклик iconМедична бібліотека інформаційно-бібліографічний відділ
Батурін О. “Червоний Хрест” поспішає на допомогу: [про Бериславську районну організацію “Товариство Червоного Хреста України”] /...
Червоний виклик iconМисик Василь Олександрович (1907-1983)
Зшиток із його віршами Казка надіслав своєму другові Павлу Тичині, а той, у свою чергу, показав поезії школяра М. Зерову, М. Рильському,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка