Д. І. Менделєєву присвячується…



Скачати 170.7 Kb.
Дата конвертації28.01.2018
Розмір170.7 Kb.

Тема : Д. І. Менделєєву присвячується…

Мета : ознайомити з життєвим шляхом Д. І. Менделєєва; показати велич і могутність титанічної праці вченого у відкритті періодичного закону і періодичної системи хімічних елементів; узагальнити та систематизувати знання учнів про Періодичний закон та Періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва; показати , що Періодичний закон є загальним законом розвитку природи, а Періодична система – грандіозним узагальненням хімічних знань про елементи та утворені ними речовини; вдосконалювати вміння аналізувати, порівнювати будову та властивості речовин; стимулювати пізнавальну діяльність учнів;

Форма проведення : усний журнал

Оформлення залу : портрет Д. І. Менделєєва; періодична система хімічних елементів, картки з символами хімічних елементів

Вчитель

2014 рік… 180 років від дня народження Д. І. Менделєєва та 145 років з дня відкриття періодичного закону. Відкриттю закону передувала тривала й напружена робота вченого протягом 15 років, а подальшому його поглибленню було віддано ще 25 років.



Це був великий вчений, педагог і громадський діяч. Сьогодні ми поговоримо про життєвий шлях цієї талановитої і скромної людини. За свої наукові заслуги він був обраний членом 50 академій і наукових товариств різних країн світу. Його ім.`ям названий 101 елемент родини актиноїдів, а також мінерал, міста, селища , вулиці, вулкани. Є збудовані пам’ятники, меморіальні дошки, створені музеї.

Сторінка1. Дитинство Дмитра Менделєєва.

Учень

Дмитро Іванович Менделєєв народився 27 січня (8 лютого) 1834 у Тобольську. У сім’ї він був останньою, сімнадцятою дитиною. (До часу його народження в сім'ї Менделєєвих з дітей залишилися в живих два брати і п'ять сестер. Дев'ятеро дітей померли ще в дитячому віці, а трьом з них батьки навіть не встигли дати імена.)

Його батько, Іван Павлович, обіймав посаду директора гімназії. У рік народження останнього сина, йому довелось через хворобу залишити службу.

Учениця

Пенсія, яку Івану Павловичу вдалося виклопотати, була невеликою, тому чисельна його сім’я опинилась у дуже скрутному матеріальному становищі. Основна маса турбот про сім’ю та виховання дітей лягла на плечі матері, Марії Дмитрівни, жінки розумної, із сильним характером та неабиякими інтелектуальними якостями. Опинившись у скрутному становищі, вона прийняла рішення переїхати з родиною в село Аремзянку (під Тобольськом), де їй вдалося налагодити роботу невеликого скляного заводу аптекарського посуду, який вона отримала від свого брата. Зайнята працею та турботами, Марія Дмитрівна не забувала й про духовне виховання своїх дітей: у родині любили читати.



Учень

Маленький Дмитро відрізнявся вразливістю, гарною пам’яттю та здатністю до рахування. Він виходив переможцем у іграх, де вимагалась кмітливість, Але понад усе полюбляв грати в учителя. Щоб найменші діти мали змогу навчатися в гімназії, сім’я повертається до Тобольська. Здібного Дмитрика віддають до гімназії на рік раніше належного віку.



Учениця

Гімназія залишила в душі Дмитра багато світлих спогадів про вчителів, незабутніми були також зустрічі та бесіди з декабристами, що були близькими до родини Менделєєвих. Впливом декабристів можна пояснити початок формування властивої Дмитру Івановичу Менделєєву справжньої інтелігентності, піднесено-благородного відношення до життя.

Після смерті Івана Павловича сталася пожежа, що знищила скляний завод. Саме тоді Марія Дмитрівна поставила собі за мету – після закінчення Дмитром гімназії влаштувати його у вищий навчальний заклад.

Сторінка 2. Студентські роки.

Учень

Коли прагнення вступити до Московського університету не принесло успіху

(туди приймали лише вихованців гімназій Московського навчального округу), залишалось або відправитись у Казань, або їхати до Петербурга, де було кілька вищих навчальних закладів. Зупинились на останньому.

Улітку 1850 року Д. І. Менделєєв подав документи до Медико-хірургічної академії, однак після першого ж випробування – присутності в анатомічному театрі – він не витримав. Від медичної кар’єри довелося відмовитися. Мати підказала інший шлях – стати вчителем. Так Дмитро вступив до Головного педагогічного інституту в Петербурзі на природничо-математичний факультет.



Учениця

Для шістнадцятирічного юнака почалось нове життя повне вражень, труднощів, випробувань. Серед останніх – смерть матері (1850), дядька – В.Д.Корнільєва, який матеріально підтримував Дмитра (1851), сестри Лізи (1851). Сам Дмитро Іванович важко захворів на туберкульоз. Однак жага до життя та любов до знань, що постійно посилювалася, перемагають хворобу. Якщо на першому році навчання успіхи були вельми посередніми, то у 1855 році Д. І. Менделєєв блискуче закінчив інститут із золотою медаллю. Йому було присвоєне звання старшого вчителя. У нього були непогані перспективи залишитися при інституті для вдосконалення у вибраних науках та здобуття степеня магістра, але Менделєєв не скористався нею, оскільки поганий стан здоров’я змусив його їхати працювати в Сімферопольську гімназію зі сподівання на те, що теплий клімат допоможе відновити сили та здоров’я.



Сторінка 3. Від вчителя до магістра хімії.

Учень

Дмитро Іванович працює в Сімферопольській гімназії. Користуючись перервою у заняттях, він розшукав знаменитого хірурга М. І. Пирогова. Той уважно оглянув Менделєєва і не погодився зі своїми петербурзькими колегами. Зрозумівши палку творчу натуру Менделєєва, він порадив йому не сковувати свого пориву, але розумно чергувати працю й відпочинок. Окрилений таким висновком талановитого лікаря, який не тільки втішив його, а й напророчив йому довге життя, Д. І. Менделєєв їде до Одеси. Працюючи старшим учителем у гімназії при Ришельєвському ліцеї, він з головою занурився в роботу. Вечорами він пише магістерську дисертацію, яку захищає в Петербурзі у вересні 1856 року й незабаром отримує право читати лекції в університеті. На початку 1857 року Дмитро Іванович отримує посаду приват-доцента Петербурзького університету.



Учениця

У квітні 1859 року магістра хімії Петербурзького університету, талановитого молодого вченого Д.І.Менделєєва відправляють в Німеччину на два роки «для удосконалення в науках». Йому надається право обирати для проживання та роботи місто, яке йому буде найбільш зручним. Відвідуючи багато які університетські міста Європи, він знайомиться з видатними вченими, оглядає їх лабораторії, закуповує обладнання, потрібне йому для досліджень. Працював Дмитро Іванович у своїй лабораторії подовгу, розраховуючи кожну годину свого часу, інколи до знемоги, до повної втрати сил. Йому здавалось, що він більше не зможе працювати далі в обраному напрямі. Але проходило кілька днів відпочинку в поїздці за приладами або реактивами, і Менделєєв знову повний сил. Так напружено працював він усе життя.



Сторінка 4. Викладацька діяльність.

Учень

У вересні 1860 році відбувся I Міжнародний з’їзд хіміків. Менделєєва обрали в числі 30-ти вчених до комісії, якій було доручено підготувати найважливіші рішнення з’їзду. Потім Менделєєв згадував, що вирішальним моментом у розвитку думки про періодичний закон він вважає 1860 рік, з’їзд хіміків в Карлеруе.

Після повернення Менделєєва у лютому 1861 року до Росії, його призначають керівником кафедри органічної хімії Петербурзького університету. У 1865 році він успішно захищає докторську дисертацію. Того ж року його обирають професором Петербурзького університету – спершу на кафедрі технічної хімії, а через два роки – загальної хімії. Лекції Дмитра Івановича користуються величезним успіхом. Вони були настільки цікавими, що їх приходили слухати навіть студенти інших факультетів – юристи, історики, медики…

Учениця

У першій половині 60-х років діяльність Менделєєва була широкою.

Працювати доводилося в декількох навчальних закладах, усюди маючи по декілька годин лекційних та лабораторних занять на тиждень. Окрім університету Дмитро Іванович викладав у Технологічному інституті і Інженерній академії, в Інституті інженерних шляхів сполучення і в Другому кадетському корпусі. Наприкінці 1863 року Менделєєв отримує посаду професора хімії в Технологічному інституті.

Робота в області технічної хімії підготувала Д.І.Менделєєва настільки, що він був призначений технічним експертом від Росії на Всесвітній виставці в Парижі у 1867 році.



Сторінка 5. Творче осяяння.

Учень

Узимку 1867-68 року Менделєєв почав писати підручник "Основи хімії" і відразу стикнувся з труднощами систематизації фактичного матеріалу. До середини лютого 1869 року, обмірковуючи структуру підручника, він поступово прийшов до висновку, що властивості простих речовин (а це є форма існування хімічних елементів у вільному стані) і атомні маси елементів зв'язує якась закономірність.

Менделєєв багато чого не знав про спроби його попередників розташувати хімічні елементи по зростанню їхніх атомних мас і про їх невдачі. Наприклад, він не мав майже ніяк інформації про роботи Шанкуртуа, Ньюлендса і Мейєра.

Учениця

Вирішальний етап його роздумів наступив 1 березня 1869 року (14 лютого по старому стилі ). Удень раніш Менделєєв написав прохання про відпустку на десять днів для обстеження артільних сироварень у Тверській губернії: він одержав листа з рекомендаціями з вивчення виробництва сиру від А. И. Ходнєва - одного з керівників Вільного економічного суспільства .

У Петербурзі в цей день було похмуре і морозно. Під вітром поскрипували дерева в університетському саду, куди виходили вікна квартири Менделєєва. Ще в постелі Дмитро Іванович випив кухоль теплого молока, потім устав , умився і пішов снідати. Настрій у нього був чудовий .

Учень

За сніданком Менделєєву прийшла несподівана думка: зіставити близькі атомні

маси різних хімічних елементів і їхні хімічні властивості. (Легенду про те, що ідея періодичної таблиці прийшла до нього уві сні, Менделєєв придумав спеціально для настирливих шанувальників, бо вони не відають про те, що таке творче осяяння. Насправді ж його просто осінило. Іншими словами, йому відразу і остаточно стало ясно, в якому порядку треба розкласти картки, щоб кожен елемент зайняв потрібне місце, згідно із законами природи.)

Сторінка 6. Періодична система хімічних елементів.

Учениця

Менделєєв закрився у своєму кабінеті. Він дістав з конторки пачку візитних карток і став на їхній зворотній стороні писати символи елементів і їхні головні хімічні властивості.

Менделєєв перекладав картки з одного горизонтального ряду в інший , керуючись значеннями атомної маси і властивостями простих речовин, утворених атомами того самого елемента . У який раз на допомогу йому прийшло доскональне знання неорганічної хімії. Поступово почав вимальовуватися вигляд майбутньої Періодичної системи хімічних елементів.

Учень

Так, спочатку він поклав картку з елементом берилієм Be (атомна маса 14) поруч з карткою елемента алюмінію Al (атомна маса 27,4), за тодішньою традицією прийнявши берилій за аналог алюмінію. Однак потім, зіставивши хімічні властивості, він помістив берилій над магнієм Mg. Засумнівавшись у загальноприйнятому тоді значенні атомної маси берилію, він змінив її на 9,4, а формулу оксиду берилію переробив з Be2O3 у BeО (як в оксиду магнію MgО). До речі, "виправлене " значення атомної маси берилію підтвердилося тільки через десять років.

Поступово Дмитро Іванович прийшов до остаточного висновку , що елементи, розташовані по зростанню їхніх атомних мас, виявляють явну періодичність фізичних і хімічних властивостей.

Протягом усього дня Менделєєв працював над системою елементів, відриваючись ненадовго, щоб пограти з дочкою Ольгою, пообідати і повечеряти.



Учениця

Увечері 1 березня 1869 року він набіло переписав складену ним таблицю і за назвою "Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній подібності" послав її в друкарню, зробивши позначки для складачів і поставивши дату "17 лютого 1869 року" (це по старому стилі ).

Так був відкритий Періодичний закон: властивості хімічних елементів і утворених ними простих і складних речовин знаходяться в періодичній залежності від значення атомних мас.

Менделєєву тоді було всього 35 років.



Сторінка 7. Відкриття чи не відкриття !?

Учень

Видрукувані листки з таблицею елементів Менделєєв розіслав багатьом вітчизняним і закордонним До від'їзду він ще встиг передати Н. А. Меншуткину, хімікові-органікові і майбутньому історикові хімії, рукопис статті "Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів" - для публікації в Журналі Російського хімічного суспільства і для повідомлення на майбутнім засіданні суспільства .

18 березня 1869 року Меншуткін – хімік – органік, майбутній історик хімії, зробив від імені Менделєєва невелику доповідь про Періодичний закон. Доповідь спочатку не залучила особливої уваги хіміків, і Президент російського хімічного суспільства , академік Микола Зінін (1812-1880) заявив, що Менделєєв робить не те, чим варто займатися дійсному дослідникові. Правда, через два роки, прочитавши статтю Дмитра Івановича "Природна система елементів і застосування її до указівки властивостей деяких елементів", Зінін змінив свою думку і написав Менделєєву: "Дуже, дуже добре, пребагато відмінних зближень, навіть весело читати, дай Боже Вам удачі в досвідченому підтвердженні Ваших висновків . Щиро Вам відданий і глибоко Вас поважаючий Н. Зінін".

Учениця

Менделєєву після відкриття Періодичного закону треба було зробити ще багато чого. Причина періодичної зміни властивостей елементів залишалася невідомою , не знаходила пояснення і сама структура Періодичної системи, де властивості повторювалися через сім елементів у восьмого. Однак з цих чисел був знятий перший покрив таємничості: у другому і третьому періодах системи знаходилося тоді саме по сім елементів.

Не всі елементи Менделєєв розмістив у порядку зростання атомних мас; у деяких випадках він більше керувався подібністю хімічних властивостей. Так, у кобальту Co атомна маса більше , ніж у нікелю Nі, у телуру Te вона також більша , ніж у йоду І, але Менделєєв розмістив їх у порядку Co - Nі, Te - І, а не навпаки. Інакше телур попадав би в групу галогенів, а йод ставав родичем селену Se.

Учень

Найважливіше у відкритті Періодичного закону - пророкування існування ще не відкритих хімічних елементів. Під алюмінієм Al Менделєєв залишив місце для його аналога "екаалюминію", під бором B - для "екабору", а під кремнієм Sі - для "экасиліцію". Так назвав Менделєєв ще не відкриті хімічні елементи.

Не всі закордонні хіміки відразу оцінили значення відкриття Менделєєва. Уже дуже багато чого воно змінювало у світі сформованих представлень . Так, німецький фізикохімік Вільгельм Оствальд, майбутній лауреат Нобелівської премії, стверджував , що відкрито не закон, а принцип класифікації "чогось невизначеного ". Німецький хімік Роберт Бунзен, що відкрив у 1861 році два нових лужних елементи, рубідій Rb і цезій Cs, писав, що Менделєєв захоплює хіміків "у надуманий світ чистих абстракцій".

Учениця

Професор Лейпцігського університету Герман Кольбе в 1870 році назвав відкриття Менделєєва "спекулятивним ". Кольбе відрізнявся брутальністю і неприйняттям нових теоретичних поглядів у хімії. Зокрема , він був супротивником теорії просторової будови органічних сполук і у свій час різко обрушився на статтю Якоба Вант-Гоффа "Хімія в просторі". Пізніше Вант-Гофф за свої дослідження став першим Нобелівським лауреатом. Але ж Кольбе пропонував таких дослідників, як Вант-Гофф, "виключити з рядів дійсних вчених і зарахувати їх у табір спіритів"!

З кожним роком Періодичний закон завойовував усе більше число прихильників, а його відкривач - усе більше визнання. У лабораторії Менделєєва стали з'являтися високопоставлені відвідувачі, у тому числі навіть великий князь Костянтин Миколайович, керуючий морським відомством.

Сторінка 8. Тріумф.

Учень

Нарешті, прийшов час тріумфу. У 1875 році французький хімік Поль-Еміль Лекок де Буабодран відкрив у мінералі ( сульфіді цинку Zn ) передбачений Менделєєвим "екаалюміній" і назвав його на честь своєї батьківщини галієм Ga (латинська назва Франції - "Галлія"). Він писав: "Я думаю, немає необхідності наполягати на величезному значенні підтвердження теоретичних висновків пана Менделєєва".

Помітимо, що в назві елемента є натяк і на ім'я самого Буабодрана. Латинське слово "галлус" означає півень, а по-французькому півень - "ле кок ". Це слово є й в імені першовідкривача. Що мав на увазі Лекок де Буабодран, коли давав назву елементові - себе або свою країну - цього уже ніколи не з'ясувати.

Учениця

У 1879 році шведський хімік Ларс Нільсон відкрив скандій, передбачений Менделєєвим як екабор . Нільсон писав: "Не залишається ніякого сумніву, що в скандії відкритий екабор... Так підтверджуються розуміння російського хіміка, що не тільки дали можливість пророчити існування скандію і галію, але і передбачати заздалегідь їхні найважливіші властивості". Скандій одержав назву на честь батьківщини Нільсона Скандинавії.



Учень

У 1886 році професор Гірської академії у Фрайбурге німецький хімік Клеменс Вінклер при аналізі рідкого мінералу аргиродита знайшов ще один елемент, передбачений Менделєєвим. Вінклер назвав відкритий ним елемент германієм Ge на честь своєї батьківщини, але це чомусь викликало різкі заперечення з боку деяких хіміків. Вони стали звинувачувати Винклера в націоналізмі, у присвоєнні відкриття, що зробив Менделєєв, що вже дав елементові ім'я "екасиліцій" . Збентежений Вінклер звернувся за порадою до самого Дмитра Івановичу . Той пояснив, що саме першовідкривач нового елемента має дати йому назву .



Учениця

Вгадати існування групи шляхетних газів Менделєєв не міг, і їм спочатку не найшлося місця в Періодичній системі.

Відкриття аргону Ar англійськими вченими У. Рамзаем і Дж. Релеєм у 1894 році відразу ж викликало бурхливі дискусії і сумніви в Періодичному законі і Періодичній системі елементів. Менделєєв спочатку порахував аргон алотропною модифікацією азоту і тільки в 1900 році під тиском незаперечних фактів погодився з присутністю в Періодичній системі "нульової" групи хімічних елементів, що зайняли інші шляхетні ( інертні , благородні ) гази, відкриті слідом за аргоном. Тепер ця група відома під номером VІІІ А.

У 1905 році Менделєєв написав: "Очевидно, періодичному законові майбутнє не грозить руйнуванням, а тільки надбудови і розвиток обіцяє, хоча як руського мене хотіли затерти, особливо німці".

Відкриття Періодичного закону прискорило розвиток хімії і відкриття нових хімічних елементів.

Сторінка 9. Світове визнання

Учень

У 80-ті роки укріплюються контакти Д.І.Менделєєва з передовими вченими світу, особливо з англійськими. Як видатного вченого його запрошували до Лондона читати лекції в Королівському інституті, у Британському хімічному товаристві. Найстаріші університети світу – Кембриджський та Оксфордський - присвоїли Менделєєву вчені ступені. Римська, Паризька, Лондонська та Бостонська Академії наук визнали його достойним бути їхнім членом. Дмитро Іванович був членом багатьох наукових товариств Європи і Америки.



Учениця

У 1876 році Дмитра Івановича обирають членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук, але вже у грудні 1880 року Петербурзька академія наук відмовила йому в обранні академіком: "за" проголосували дев'ять, а "проти" - десять академіків. Особливо непристойну роль при цьому зіграв секретар академії - Веселовський. Він відверто заявив: "Ми не хочемо університетських. Якщо вони і кращі за нас, то нам все-таки їх не потрібно".

Звістка про це викликала гнівний протест громадськості Росії. Викладачі Московського, Київського, Харківського, Одеського університетів обрали Менделєєва своїм почесним членом.

Учень

Знаменна подія відбулася 7 серпня 1887 року, коли Д. І. Менделєєв здійснив самостійний політ для спостереження сонячного затемнення на повітряній кулі «Руський», наповненій воднем. Дмитро Іванович був не тільки ініціатором польоту, але й пілотом та дослідником одночасно. Піднявшись на висоту близько 3 км, куля пролетіла над землею близько 100 км. Під час цього польоту вчений здійснював вимірювання за допомогою приладів, що знаходились в корзині. Серед цих приладів був сконструйований ним диференціальний барометр, який використовувався для визначення висот. За цей політ вчений отримав медаль Французької академії аеронавтики.

Навесні 1890 року Менделєєв приймає рішення залишити університет.

Сторінка 10. Наукова спадщина вченого.

Учениця

З 1890 по 1895 рік - Менделєєв консультант науково-технічної лабораторії Морського міністерства. З 1892 і до кінця життя очолював головну палату мір та ваги, яку перетворив в одну з найпередовіших у світі науково-дослідних установ у галузі метрології.

Масштаби діяльності Д. І. Менделєєва надзвичайні: геніальний хімік, видатний фізик, дослідник у галузі гідродинаміки, метеорології, геології. Запропонував промисловий спосіб фракційного розділення нафти, винайшов вид бездимного пороху. Він залишив багатющу наукову спадщину – понад 500 друкованих праць. Автор класичної праці «Основи хімії». Та найбільшою заслугою вченого було відкриття періодичного закону системи елементів.

Учень

В останні роки життя Д. І. Менделєєв приділяє велику увагу питанням народної освіти в Росії.

Йому було вже 70 років, коли запропонував свій проект арктичної експедиції, метою якої було освоєння Північного морського шляху.

В 73 роки він справляв враження міцної і сильної людини. І навіть смерть його була несподіваною. Після запалення легенів життя швидко згасло. 20 січня (2 лютого) 1907 року Дмитро Іванович Менделєєв помер. Похований він на Волковому цвинтарі в Петербурзі.

Похорон був урочистий. Безкінечні низки людей тягнулися до цвинтаря. Над траурною процесією здіймався величезний транспорант, на якому величезними літерами було зображено таблицю Періодичної системи елементів. Вона тріпотіла в поривах північного вітру і була подібна на велетенську птаху, що несла ім’я великого вченого у безсмертя.

Сторінка 11. Три служби.

Учениця

Менделєєв писав : « Я вислужив 48 років Батьківщині і науці. Головний предмет моїх захоплень – фізична хімія. Усього 4 предмети склали моє ім`я - періодичний закон, пружність газів, розуміння розчинів, підручник « Основи хімії » ».

« Кращий час життя і його головну силу віддав викладанню », - говорив вчений.

« З тисячі моїх учнів багато тепер усюди видатних діячів, і , зустрічаючи їх , завжди чув, що добре насіння посіяв, а не просту відбував повинність », - писав учений на схилі віку.

А коли називали його генієм, він морщився й гарчав : « Який там геній! Трудився все життя … ». З гордістю писав : « Сам дивуюся, чого тільки я не робив у своєму науковому житті ».

Учень

У своїх листах-заповітах дітям, які зберігаються зараз у його науковому архіві у Петербурзі, Дмитро Іванович писав, що шлях до розвитку та в кінцевому результаті до щастя людини лежить через її працю. Ось тільки працею вчений називав не будь–яку працю, а роботу свідому, корисну людям.

Праця, не суєта, не робота, не ломка сил, спокійне, любовне, розмірене виконання того, що треба для інших та для себе в даних умовах.

Учениця

Однім з основних завдань просвітництва повинно бути перетворення лінивих мрійників у діяльних шукачів

З юних років необхідно займатись самовихованням та не засмучуватись, якщо не вистачає вольових якостей

Пишайтеся тільки тим, що зроблено для інших… Головний секрет життя ось який: одна людина – нуль, разом – тільки люди

Задоволення – пролетить, воно собі, праця залишить відбиток довгих радощів –

вона іншим. Навчання – собі, плоди навчання – іншим. Іншого сенсу нема в навчанні, інакше в ньому нема сенсу. Інакшого заповіту , кращого, дати не можу. З ним живіть, його заповідайте



Сторінка 12. Сім'я і діти Д. І. Менделєєва

Учень

Дмитро Іванович був одружений двічі. У 1862 р. поєднувався шлюбом з Феозвою Микитівною Лещевою, уродженкою Тобольська (пасербиця знаменитого автора «Конька-Горбунка» Петра Павловича Єршова). Дружини була старша за нього на 6 років. У цьому шлюбі народилися троє дітей: дочка Марія (1863 р., померла в дитинстві), син Володя (1865-1898) і дочка Ольга (1868-1950). Наприкінці 1870 р.. Дмитро Менделєєв пристрасно закохався в Анну Іванівну Попову, дочку донського козака з Урюпінська. У другому шлюбі у Д. І. Менделєєва народилося четверо дітей: Любов, Іван і близнюки Марія та Василь. Д.І.Менделєєв був тестем російського поета Олександра Блока, одруженого на його доньці Любові.



Учениця

У Гейдельберзі з Менделєєвим сталась вельми пікантна історія. Там він познайомився з провінційною акторкой Агнесою Фойхтман, яка (за її запевненням) народила від нього дочку Розамунду. Про цей випадок Менделєєв через роки нехитро розповідав: «Коли я жив за кордоном, у мене була інтрижка, а від неї плід, за який довелося розплачуватися». Одноразова ціна «розплати» - 1000 рублів на утримання дочки. Ці гроші Дмитро Іванович позичив у знайомого ще по Педагогічному інституту професора Вишнеградського. Згодом Іван Олексійович

Вишнеградський був (у 1888-1892 роках) міністром фінансів в уряді Олександра III.

Факт Гейдельберзького батьківства Менделєєва так і залишився непідтвердженими



Сторінка 13. Анкета « Визнання ».

Учень

На підставі спогадів родичів Д. І. Менделєєва і його власних свідчень складена анкета « Визнання ».

Характерна риса – не любив , коли при ньому про кого – небудь говорили погано. Не любив у характері – невпевненість, необдуманість, топорність у роботі. Улюблена якість – правда, праця, прощення. Улюблене заняття в години відпочинку – клеїти ( колекції фотографій і гравюр з кольорових картин, футляри для альбомів і брошур, коробки, скриньки, маленькі дорожні ящики ). Місце, де любив жити – Боблово. Улюблена квітка – польові квіти. Улюблені тварини – кіт, собака. Улюблені птахи – канарка, білий папуга.

Учениця

Улюблені іноземні письменники – Рокамболь, Жуль Верн, Гюго. Улюблені російські письменники – Пушкін, Гоголь. Улюблені іноземні поети – Шекспір, Шиллер, Гете, Байрон. Улюблені російські поети – Пушкін, Жуковський, Майков, Тютчев. Улюблені російські композитори – Бородін, Глинка, Чайковський. Улюблені іноземні композитори – Л. Бетховен, Д. Вівальді. Улюблені іноземні художники – Мікеланджело, Рафаель. Улюблені російські художники – Крамськой, Куїнджі, Шишкін. Улюблений герой у дійсному житті – Петро І. Улюблені герої в художніх творах – червоношкірі індіанці.



Учень

Улюблена їжа – відварний рис з червоним вином, гречана каша, підсмажені на маслі коржі з вареного рису або геркулесу. Улюблений напій – міцний чай, який виписував з Китаю і сам заварював. Девіз : « Одна людина – нуль, разом – тільки люди ». Головний заповіт дітям – праця, робота не всяка, а робота осмислена, свідома, потрібна людям.



Л.Л. Кантицька, учитель хімії вищої категорії Котюжинської ЗОШ І – ІІ ступенів, Збаразький р – н, Тернопільська обл..

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Д. І. Менделєєву присвячується… iconУправління культури, національностей та релігій київської обласної держадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «70-ій річниці звільнення Київщини присвячується»
Київщини присвячується : до 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній...
Д. І. Менделєєву присвячується… icon180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва
У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень...
Д. І. Менделєєву присвячується… iconМ. С. Грушевський -історик, політик, громадянин. Біографія. 150-річчю з дня народження присвячується (1866-1934)

Д. І. Менделєєву присвячується… iconО світлої науки храм, життєвих досвідів пізнання!
Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. Д.І. Турбіна присвячується
Д. І. Менделєєву присвячується… iconСценарії новорічних вистав Зимова казка
Усім, хто з головою поринув у шкільну круговерть безкінечних шкільних свят, присвячується…
Д. І. Менделєєву присвячується… iconКультури та туризму
«Зарічненщина туристична: вузькоколійка» продовжує серію «Краєзнавство» і присвячується найдовшій вузькоколійній залізниці в Європі,...
Д. І. Менделєєву присвячується… icon165 річчю Уманського державного аграрного університету присвячується
У збірнику тез висвітлено результати наукових досліджень, проведених учасниками міжвузівської наукової конференції «екологія – шляхи...
Д. І. Менделєєву присвячується… iconНові дослідження пам’яток козацької доби в україні збірник наукових статей Присвячується світлій пам’яті Д. Я. Телегіна Випуск 25 Київ – 2016
Чверть століття зібрань однодумців – козакознавців
Д. І. Менделєєву присвячується… iconVii короленківські читання збірник наукових праць О. Ніколенко щоденник в. Г. Короленка 1917 року
Присвячується 155-річчю В. Г. Короленка та 95-річчю Полтавського державного педагогічного університету
Д. І. Менделєєву присвячується… iconУрок-вікторина присвячується 200річчю з Дня народження Т. Г. Шевченка
Т. Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності дітей, музичний слух, почуття ритму; виховувати любов...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка