Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка2/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56

Передмова


Професор І. І. Дахно вітає всіх, хто взяв у руки цю книгу і приступив до ознайомлення з нею. Сподівається, що таке ознайомлення буде корисним, приємним і, разом з тим, повчальним. Оскільки Козьма Прутков попереджав, що не можна обійняти те, що не обіймається, то автор і не збирається зірвати зірки з небосхилу, але вважає, що завдяки його праці стало на книжкових полицях на одну потрібну книгу більше.

Дотримується думки, що у фірмовій та особистій бібліотеці сучасного бізнесмена мають бути, принаймні, одна-дві книги про сучасний діловий етикет. Таких книг на нинішньому книжковому ринку є вже чималенько. В особистій бібліотеці автора цих рядків є дві книги з цієї сфери. Далі наведемо їх зміст для того, щоб у читача склалася уява про той матеріал, який містять подібні книги.

"Современный этикет. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 320 с. (Золотая библиотека хозяйки)"

Згадані вище дві книги - це, так би мовити, книги практичного спрямування.

Існує велика кількість книг, де службовий етикет розглядається з виключно наукової чи науково-практичної або ж практично-наукової точки зору.

Для прикладу вкажемо книжку, видану Міжрегіональною академією управління персоналом.

Етика ділового спілкування: Курс лекцій/Т. К. Чмут, Г. П. Чайка, М. П . Лукашевич, І. Б. Осечинська. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2003. - 208 с.

Ось її зміст.



Зміст

Вступ.............................................................. ... 3

Лекція 1. Предмет і завдання курсу....................... 5

Лекція 2. Спілкування як науково-практична

проблема........................................................... .19

Лекція 3. Моральні передумови ділового

спілкування ....................................................... .31

Лекція 4. Психологічна природа спілкування.........44

Лекція 5. Взаємодія та взаєморозуміння в контексті етики та культури ділового

спілкування ....................................................... .55

Лекція 6. Моральна культура спілкування та

службовий етикет................................................70

Лекція 7. Добір способів ділового спілкування.........83

Лекція 8. Вербальні засоби спілкування та

мовленнєвий етикет..............................................100

Лекція 9. Невербальні засоби спілкування та

культура поведінки .............................................113

Лекція 10. Індивідуальна бесіда як форма ділового

спілкування ....................................................... .126

Лекція 11. Колективне обговорення ділових

проблем ........................................................144

Лекція 12. Етичні та психологічні вимоги до виступу

в аудиторії........................................................162

Лекція 13. Етика та етикет у діловому спілкуванні

з іноземцями....................................................... .177

Книг про ділову кар'єру (а вона має багато дотичних з діловим етикетом), як здається, існує менше, ніж є попит на них. Ось тому автор цих рядків вирішив взяти у руки ручку (бо й досі створювати щось наукове він вміє лише ручкою, бажано кульковою) і написати популярним стилем про ділову кар'єру. Саме про ділову, а не про якусь іншу. Іншими видами кар'єри можуть, наприклад, бути політична, військова, артистична. Ті сфери автора не цікавлять, хоч з суспільної точки зору, можливо, є важливими. Автор знає їх недостатньо. Але знає анекдот про оперну професію. У ньому йдеться про те, що до директора оперного театру прийшла працевлаштовуватися співачка. Оглянувши поглядом директорський кабінет, вона дещо не помітила та й здивовано запитала директора: " А де у вас диван, на якому провіряється голос?".

Можливо між диваном і голосом є якийсь причинно-наслід-ковий зв'язок, але про це автор достеменно не знає, бо навіть у дитинстві не мріяв бути артистом чи співаком. До політики, а особливо до вітчизняних політиків, ставиться з огидою, не дивлячись на те, до якого блоку вони себе приписують. Військова кар'єра була впродовж 1971-1973 років, коли після закінчення університету довелося два роки покомандувати взводом на далекосхідному радянсько-китайському кордоні. Кар'єру розпочав лейтенантом, а закінчив - старшим лейтенантом. На тому знайомство з військом, слава Богу і закінчилося, якщо не рахувати кількох двотижневих вечірніх зборів, що проводилися для офіцерів запасу. Про військову, політичну, мистецьку кар'єру хай пише хтось інший. У цій книзі про зазначені види не йдеться.

Ділову ж кар'єру автор добре знає, бо як не як, а у квітні 2008 року досягнув пенсійного віку. За плечима - робота у академічних та галузевих науково-дослідних закладах, державна служба, адміністративно-викладацька діяльність. Є чималий власний трудовий досвід. Зрозуміло, - як позитивний, так і негативний. Опрацьована велива кількість матеріалу, опублікованого у засобах масової інформації. Врешті і народилася ця книга, яка буде у нагоді не лише тим, хто робить перші кроки на своїй трудовій ниві, але й тим, хто вже пройшов на ній довгий шлях.

Очевидно, найчисельнішим контингентом читачів цієї книги буде студентство. У них - прекрасний вік, але, зрозуміло, замало досвіду, в т. ч. і у сфері ділової кар'єри.

На сторінці 148-й "New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language" (Danbury (CT); Lexicon Publications, Inc., 1993) поняття "кар'єра" (career) пояснюється наступним чином:

o швидкий рух, імпульс, рушійна сила, поштовх (swift movement, impetus);

o прогрес у житті щодо чиєїсь роботи (progress through life with respect to one's work);

o засоби для заробітку на життя (means of earning a living);

o професія (використовується визначальнокар'єрний дипломат) (a profession (also used attributively, a career diplomat);

o рухатися швидко і нестійко (to move swiftly and erratically).

Наступна у зазначеній книзі нотатка "кар'єрист" (careerist) пояснює, що це - амбіційна людина, яка покладається на успіх своєї кар'єри, навіть, за рахунок інших (an ambitious person set on success in his career even at other's cost).

Як бачимо, в англійській мові поняття "кар'єра" має позитивне (щонайменше нейтральне) забарвлення, а поняття "кар'єрист" - негативне. За радянських часів поняття "кар'єрист" мало дуже негативний відтінок. Між поняттями "кар'єрист" і "ворог народу" тоді знак рівності, все ж таки не ставився. Можна було зрозуміти, що кар'єрист - це, так би мовити, кандидат у "вороги народу".

У цьому світі у чистому вигляді трапляється хіба-що кохання. Решта явищ і речей може мати як негативні, так і позитивні наслідки. За допомогою звичайнісінького кухонного ножа, мабуть, чималенько людей відправилися до Бога раніше, ніж вичерпали свій життєвий ресурс. Дияволу завжди ж вдається щось втнути тоді, коли Бог спить. Історія людства знає чимало випадків, коли до своєї мети хтось йшов по кістках інших людей.

Оскільки у сусідній з Україною країні кажуть: "Що занадто, - то не здраво ", то у цій книзі читач не побачить екстремізму. У книзі немає порад про те, як до свого службового добробуту йти по чужих кістках.

Якось під час лекції автор цих рядків нагадав студентам-заочникам слова Емануїла Канта про те, що у людини є лише два гальма - страх і совість. Негайно одна студентка сказала, що Е. Кант не врахував ще одне гальмо - лінь. Можливо ця студентка влучно доповнила німецького філософа, могила якого знаходиться у нинішньому Калінінграді.

Три гальма згадано для того, щоб наголосити - ця книга для тих, хто має перші два гальма (страх і совість) і не має третього гальма (лінь). Робота не любить лінивих і Бог допомагає тим, хто допомагає сам собі.

Автор висловлює вдячність за комп'ютерний набір розділів цієї книги студентам-заочникам Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП): Білявській Оксані, Гончарук Ірині, Новрузовій Тетяні, Тищенко Аліні, Кучанській Людмилі, Сангур-ській Оксані, Беляк Любові, Денисову Артему, Конобрицькому Василю, Мойсейонку Сергію, Калашниковій Лілії, Акопян Карині,

Озерузі Тетяні, Кожевниковій Альоні, Кутузу Геннадію, Костюк Марії, Варчуку Дмитру, Чуб Руслані.

Особлива вдячність методисту кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності МАУП Бабіч Ганні Валеріївні за надану допомогу.

На закінчення цієї "Передмови" автор зичить читачам, щоб для них справдилися слова з тосту у фільмі "Кавказька полонянка". Тост був короткий як постріл: "Так выпьем же за то, чтобы наши желания совпадали с нашими возможностями!" У рамках зазначених вище обмежень хай кожний з вас досягне того, чого вартий, а ця книжка хай допоможе зробити це красиво.

Краса, як відомо, править світом. Отже: "Вип'ємо ж за жінок, які потіснили чоловіків на багатьох відповідальних роботах, у багатьох сферах і у багатьох професіях, але не витіснили їх зі своїх сердець!"

Контактний телефон І. І.Дахна у Києві: 494-47-32 з переключенням на 14-87.

Розділ 1. Праця

1.1. Робота у далекому зарубіжжі


Кожна країна має свої специфічні особливості практично у всіх сферах свого життя. Завдяки цьому світ є цікавим і різноманітним. Національні особливості виявляються і у сфері праці.

Далі стисло ознайомитися з тим як працюють у США.

Там знайти роботу - завдання не з простих. Зрозуміло, що попит на низькокваліфікова-ну, а отже і невисокооплачувану працю, завжди є. Що ж стосується пристойної роботи, то для працевлаштування потрібно докласти зусиль. Необхідними є стаж роботи та вагомі рекомендації. Кота в мішку американці купувати не звикли.

Існують у США, так би мовити, негласні вимоги роботодавців. Оскільки американським компаніям є притаман-

ним командний дух, то при прийомі на роботу там приділяють серйозну увагу такій рисі кандидата на робоче місце як умінню працювати у команді. Ціниться та заохочується готовність співробітника виконувати певний час обов'язки, які прямо не стосуються його посади.

Перед потенційним роботодавцем не прийнято з'являтися у пригніченому стані. З тіла кандидата має випромінюватися енергія. Американці не люблять хворих. Вважають, що американці мають бути здоровими хоч би з огляду на те, що вони - американці.

Позитивними рисами роботодавці вважають впевненість кандидата та наявність щирої посмішки на його обличчі.

Якщо шукача роботи взяли на неї, то це не означає, що його проблеми закінчилися і він може бути спокійним до кінця днів своїх. Розслаблятися в Америці - не прийнято.

Втратити роботу там не складно. Передусім необтяжливою ця процедура є для приватних компаній. Слід зазначити, що оскільки США - країна федеративна, то це накладає свій відбиток і на трудове законодавство. Єдиного уніфікованого і всеосяжного законодавства у сфері праці там немає. У кожного штату воно своє.

Під час пошуку роботи шукач мусить регулярно звітувати про здійснені ним спроби знайти роботу. Наприклад, у штаті Нью-Йорк шукачів роботи два рази на місяць запрошують на співбесіду. Під час неї розглядають ті дії, які були вчинені у пошуку роботи. Пропонують варіанти працевлаштування.

Бюро з працевлаштування видають безробітним спеціальні щотижневики, куди записуються відомості про роботодавців, до яких шукачі звертаються.

Безробітним в Америці сплачується допомога. Прожити, хай не жирно, а все ж таки можна. Автор цих рядків восени 1995 році під час свого перебування у США бачив у негритянських кварталах м. Балтимора натовпи афро-американської (чорношкірої) молоді, які безцільно вешталися туди-сюди. Американська професура розповідала, що поміж чорношкірих є безробітні у третьому поколінні. Себто не працювали (а жили на допомогу) дід і баба, потім батьки, а нині - вже й онуки. Автор цієї книжки доходив висновку, що й внуки вже не запрацюють, бо потяг до праці у них атрофіювався.

У США вже давно ведеться боротьба з будь-якими дискриміна-ціями (особливо расовою). Сексуальні домагання там вважаються серйозним правопорушенням. Немало працівників втратили з-за цього свою роботу. Для багатьох політиків звинувачення у сексуальному домаганні означало кінець кар'єри. Згадаймо, які проблеми мав президент США Біл Клінтон.

Під час свого перебування у США автор цих рядків інколи ловив себе на думці, що американки видають бажане за дійсне. Все ж таки обминав їх як міг.

Американський роботодавець не має права цікавитися сімейним статусом жінки чи наявністю у неї дітей.

В Америці дозволяється роботодавцям влаштовувати працівникам тести на вживання наркотиків. Тестуванню підлягають і ті, кого беруть на роботу.

У США завжди високими були зарплати. Очевидно це пояснюється силою профспілок.

У всі часи США були пристанню для мільйонів некваліфікова-них робітників - мігрантів. Найчастіше їх залучали і залучають на виконання ручної праці.

Дешева некваліфікована робоча сила знижує зарплату. Далі зазначимо річні зарплати деяких категорій працівників. Не слід забувати й те, що розміри зарплат вказуються до сплати податків. Після сплати податків вони суттєво зменшуються. Відомості про зарплату американських працівників містяться і у рубриці " Професії" цієї книги.

Отже станом десь на 20062007 рік торічна зарплата складала (у тис. дол.): терапевти і хірурги - 247, юристи - 153, фінансові консультанти - 122, фармацевти--90, адміністратори початкового рівня - 60, адміністратори з досвідом роботи - 83,5, викладачі вузів - 81,5, асистенти лікарів - 75, кадрові працівники - 73,5, психологи - 66,5, оцінщики нерухомості - 66.

Під час свого перебування у США в 1995 році автор цих рядків дізнався про особливості оплати праці професора юридичного факультету Балтиморського університету. Впродовж року йому платили 100 тис. доларів. Платили лише за 9 місяців. Під час щорічної 3-місячної відпустки той мав жити за рахунок зекономлених коштів. Міг підшукати підробіток - чи то в університеті, чи то поза його межами. Після п'яти чи шести років роботи йому надавалася за рахунок університету можливість впродовж півроку виконувати якусь творчу роботу (навіть за межами США).

Національною рисою трудових відносин у США є короткі відпустки (це не стосується професури та, можливо, ще деяких категорій). Повідомлялося, що американські штати не мають будь- яких законів, що стосуються мінімальної тривалості відпусток. Як правило, тривалість відпустки визначається у контракті працівника з роботодавцем. На тривалість відпустки впливає статус кампанії, посада, термін роботи у компанії, а також штат, де знаходиться компанія.

Пересічна торічна відпустка у США триває близько 10 днів. При цьому близько 20% американців взагалі її не використовують. Оцінювалося, що в 2007 році працівники подарували своїм роботодавцям близько 439 млн днів відпусток. Це забезпечило збагачення роботодавців на суму в 60,5 млрд. доларів.

Пересічний американський чоловік мав відпустку, що на півдня буда більша, ніж жіноча відпустка.

Відпустка американців підраховується за простою формулою. За кожний відпрацьований місяць надається 8 годин відпустки.

Якщо працівник самовіддано відпрацював у компанії 15-20 років, то він мав право на місячну відпустку.

Виконані дослідження засвідчили, що у переліку головних пріоритетів американців відпустка знаходилася далеко позаду таких показників, як розмір заробітної плати, наявність медичного страхування, якість роботи.

Американські лікарі ставлять діагноз деяким працівникам "синдром відсутності відпустки". Тривала робота без відпустки може стати причиною виникнення серцевих нападів та інших серйозних захворювань.

Вчені дійшли висновку, що тривалість життя людей, які довго потерпали від цього синдрому, була меншою, ніж у алкоголіків. Щорічна відпустка знижувала ризик смерті на 20%.

Департамент праці США назвав навички, які найбільше цінують роботодавці. Це:

o здатність до самостійного розв'язання проблем;

o вміння спілкуватися з людьми;

o комп'ютерна грамотність;

o педагогічні знання.

Результати проведеного весною 2008 року у США соціологічного дослідження вказали, що для більшості американців можливість мати достатньо вільного часу була важливішою, ніж бути багатим. Лише 13 відсотків з понад 2,4 тисячі людей, які взяли участь у телефонному опитуванні, відповіли, що багатство для них - найосновніша цінність у житті. 67 відсотків респондентів зазначили, що їх основним пріоритетом є вільний час. Він для них був важнішим, ніж зробити кар'єру, створити сім'ю та мати дітей.

Дослідження виконувала організація "Pew Social and Demographic Trends Projet". Представник цієї організації Річард Марін зазначив-всі хочуть мати вільний час, щоб опікуватися тим, що їм подобається.

Соціологічне опитування також виявило, що люди з університетською освітою цінували кар'єру більше, ніж багатство.

Люди ж, що мали матеріальні труднощі, вважали гроші одним із своїх пріоритетів. Поміж тих, для кого гроші були одним з основних пріоритетів - представники етнічних меншин, малоосвічені люди та іммігранти.

Дослідження також виявило, що молодь думає про гроші більше, ніж старше покоління.

Багатство не потрапило до верхнього рядка рейтингу. Все ж таки 43 відсотки респондентів зізналися, що гроші відіграють у їх житті неабияку роль.

Британська компанія з трудових ресурсів "Investors in People" була замовником соціологічного опитування. Його тема-спупінь задоволення населення Великої Британії місцем своєї роботи. У квітні 2008 року було опубліковано результати цього соцопитування. Виявилося, що майже 40 відсотків працюючого населення Великої Британії були незадоволені місцем своєї роботи.

Основні чинники незадоволення:

o відсутність стимулів на роботі;

o занадто велике навантаження;

o низька зарплата;

o відсутність підтримки та уваги з боку начальства. Умовами праці були незадоволені, передусім, співробітники

великих компаній. Їх частка складала 39%.

В організаціях і фірмах з численністю до 250 чоловік незадо-волених було дещо менше-приблизно 30%.

Згідно з підрахунками статистичного бюро Євросоюзу, австрійці є найпрацелюбнішею нацією Європи. Щотижня вони відпрацьовували 44,3 години. Друге місце посідали Греція. Греки щотижня працювали 43,8 години. Великобританія мала показник 43 години.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) склала рейтинг найбільш працьовитих народів світу. Перше місце посіли жителі Південної Кореї. Інформацію про це навесні 2008 року оприлюднив американський журнал " Forbes ". Рівень працелюбності оцінювався за середньорічною кількістю робочого часу. На південного корейця впродовж року припадало 2357 годин робочого часу. У Південній Кореї 6-денний робочий тиждень вважається нормою, а не винятком з правила. 2004 року у школах та компаніях, де штат співробітників перевищував 1 тис. чоловік, було запроваджено 5-денний робочий тиждень. З огляду ж на давно усиновлені традиції цей захід залишився на папері. Південні корейці мирилися з мінімальною відпусткою. Нерідко вона складала щороку не більше ніж три дні. Максимальна відпустка у Південній Кореї-10 днів. Навіть заборони властей не могли змусити корейців працювати менше.

Другим за працелюбністю народом вважались греки. Пересічно на грека впродовж року припадало 2050 годин відпрацьованого часу. Наступні місця у першій п'ятірці країн - трудоголіків посідали Чехія, Угорщина та Польша. Пересічно впродовж року чехи відпрацьовували 1997 годин. Угорці щорічно працювали 1986 годин, а поляки - 1985 годин. Шосте місце посідала Туреччина. Її мешканці щороку віддавали праці 1918 годин свого життя. Сьоме місце було за Мексикою - 1883 години. Восьме місце дісталося Італії - 1800 годин.

У цьому рейтингу США посідали 9-е місце. На пересічного американця припадало лише 10 днів відпустки. Працював щороку пересічний американець близько 1797 годин. Американське законодавство не змушує компанії у примусовому порядку надавати відпустки. З огляду на це 25 відсотків працівників відпочивають лише у вихідні дні.

Наприкінці рейтингу працелюбності місця належали низці європейських країн. У Франції був 35-годинний робочий тиждень. Жителі Данії пересічно щорічно працювали 1391 годину, а Норвегії, Німеччині та Голландії - 1390 годин.

Дані про Україну у цьому рейтингу відсутні з огляду на дуже просту причину - Україна не є членом ОЕСР.

Портал hrzone.uk виконав дослідження ефективності використання робочого часу у Великій Британії. Результати було оприлюднено на початку осені 2008 року. Виявилося, що 40 з 365 днів витрачалися даремно. Понад 80 відсотків респондентів зізналися, що частину часу впродовж робочого дня вони витрачали не на виконання функціональних обов'язків. Половина опитаних зазначила, що даремно марнують щодня 2 -3 години.

Дослідження виконувалося з метою спростувати поширену точку зору про те, що у працівників немає часу на навчання. Той час, що марнується, міг би використовуватися на навчання.

Журнал "Business Week" на початку осені 2008 року оприлюднив щорічний рейтинг найкращих роботодавців для початківців. До рейтингу ввійшло 119 компаній. Переважна більшість їх - міжнародні. Це значило, що знайти роботу у їх філіалах можна було у багатьох країнах світу.

Вимоги - профільна освіта та добре володіння англійською мовою.

Порівнюючи з минулорічним рейтингом, відбулися значні зміни. До першої десятки вірвалася готельна мережа "Marriott". Раніше була на 45-му місті. У низці лідерів виявилися інвестиційні банки "Goldman Sachs" та " JP Morgan", які раніше до десятки не належали.

Як і раніше до новачків прихильного ставляться аудиторські компанії.



Далі наводимо таблицю найкращих для новачків роботодавців світу.

Місце

Компанія

Сфера діяльності

Пересічна щорічна зарплата (тис. дол.)

Пересічна щорічний бонус

1

Ernst and Young

Аудит

50-55

2864

2

Deloitte

Аудит

50-60

5305

3

Pricewater House Coopers

Аудит

50-55

3761

4

Goldman Sachs

Інвестиційний банк

60-65

-

5

KPMG

Аудит

50-55

2875

6

Marriott International

Готельний бізнес

35-40

2000

7

Google

Інтернет

дані відсутні

8

Lockheed Martin

Промисловість

55-60

4000

9

IBM

Високі технології

65-70

3800

10

JP Morgan

Інвестиційний банк
































Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка