Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка20/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   56

 

Розділ 6. Начальник

6.1.Начальник- це лідер

6.1.1. Гарний керівник


Гарний керівник виконує роль не лише адміністратора. Начальник - це, насамперед, лідер, який спрямовує енергію і посилає підлеглих на виконання роботи з максимальною відданістю. "Золотим правилом" начальника є таке:"Не слід робити ту роботу, яку можуть зробити підлеглі".Ситуацію умовно можна уявити таким чином - у начальника відрубані руки. Отже, сам своїми руками він вже не може діяти. Його завдання полягає у тому, щоб змусити підлеглих працювати як за себе, так і за начальника.

Щоб надовго затриматися на посаді начальника, слід не лише добросовісно виконувати свої обов'язки. Гарний керівник повинен бути лідером для співробітників. Адже лише

лідер, спираючись на свій авторитет, може ефективно організувати роботу співробітників і розв'язувати конфлікти, що неминуче виникають.

Стати начальником не лише на папері, а й на практиці, у свідомості співробітників, допомагають особисті якості. Поміж них - комунікабельність, самоконтроль, гнучкість, уміння ставити себе на місце інших людей, адаптивність, впевненість у собі.

Названі риси допомагають, навіть, неформальним лідерам повести за собою колег, змусити їх повірити у свої сили та спрямувати на досягнення цілей компанії. Професійні знання та навички значно продовжують період зберігання за людиною статусу лідера.

Шлях до лідерства у кожної людини - свій. Інколи його доводиться долати роками. Трапляється, що статус лідера завойовується блискавично завдяки діям у складній чи нестандартній ситуації.

Відомий американський фахівець у сфері менеджменту Іцхак Адізес у своїй книзі "Розвиток лідерів" стверджував, що ідеального менеджера немає. Кожний керівник має особистий стиль управління. Цей стиль визначається домінуючими рисами його характеру. Оскільки є неминучими конфлікти між носіями різних стилів, то важливе значення має те, щоб ці конфлікти були конструктивними. Для цього необхідно не лише зрозуміти свій стиль управління, але й навчитися мати справу з носіями іншого стилю.

Для визначення основних стилів управління. І. Адізес запропонував свою типологію. Вона базується на чотирьох функціях, що є життєво важливими для будь-якої організації:

- створення результатів;

- адміністрування (підтримання порядку);

- творчий підхід до справи;

- інтеграція (створення цінностей, які змусять людей діяти спільно).

І. Адізес вважав, що гарний керівник мусить досконало володіти якоюсь однією з функцій, зазначених вище, і задовільно поратися з іншими.

На думку І. Адізеса, навіть найкращі керівники компаній, не можуть одночасно виконувати всі чотири функції.

Як альтернативу "ідеальному менеджеру" І. Адізес пропонує команду, що взаємодоповнює. Між членами такої команди неминуче будуть виникати конфлікти. З огляду на це слід навчитися домовлятися. Слід мати на увазі, що в одні і ті ж слова та жести носії різних стилів вкладають різні значення.

Сприятливі умови для роботи компанії можна створити, якщо ми оволодіваємо мовою тих, з ким ми працюємо. Очевидно, це той випадок, про який говорив Ілліч, але не Ульянов, а Брежнєв: "Надо работать не с теми людьми, с какими хотелось бы, а какие есть".

З тим, хто абсолютно не схожий на вас, теж потрібно працювати. Не слід чекати, доки інший підлаштується під вас. Якщо ви хочете, щоб вас зрозуміли, то вам слід підлаштовуватися під співбесідника. І. Адізес дає конкретні поради як слід спілкуватися з представниками кожного типу - як заволодіти увагою, отримати схвалення свого рішення, скасувати невдалий план, повідомити неприємну новину.

Наприклад, щоб зацікавити Виробника, слід заговорити з ним про кризу. Це його зацікавить. Адміністратор або Бюрократ кризу ненавидять. Про неї з ними говорити не слід. Їх увагу можна заполонити згадкою про те, що ваша проблема полягає у тому, що порушено давно ухвалену норму або ж знехтувано здоровим глуздом.

Якщо "голодній кумі-хліб на умі", то з нею про хліб і потрібно говорити.

Кажуть, що справжній лідер має знаходити спільну мову з усіма опонентами.

Психологи Мадридського університету (Іспанія) дійшли висновку, що начальника практично неможливо переконати. Вчені дотримуються думки, що така самовпевненість начальника спонукається відчуттям влади. Для того, щоб у чомусь переконати шефа, краще за все говорити з ним у довкіллі, де відсутні атрибути влади (начальницьке крісло, стіл, кабінет з двома дверима тощо).

 6.1.2. Начальник-початківець


Чотирма правилами для керівника - початківця вважаються наступні:

1) Не ставитися зарозуміло. Не слід показувати, що керівник все знає і вміє. Слід покладатися на знання і кваліфікованість працівників. Кожний з них, у принципі, є компетентним у своїй сфері.

2) Слід мати авторитет. Якщо між начальником і підлеглим встановилися, навіть, дружні стосунки, - все ж таки необхідно бути лідером. Якщо начальник поступиться комусь іншому у колективі своїм становищем лідера, то функції начальника як лідера і авторитета неминуче будуть підірвані.

3) Начальник має надавати працівникам право на вчинення ними помилок. Не слід контролювати кожний крок співробітників. Їх потрібно привчати до відповідальності. Співробітникам необхідно надавати свободу, інакше вони стануть безініціативними, не будуть розвиватися та вдосконалювати свої знання. Якщо начальник відчуває, що він вміє щось робити краще, ніж підлеглий, все ж таки свою роботу підлеглий має виконувати з максимальною самостійністю. Той начальник, який відбирає у підлеглих свободу, буде виконувати ту роботу, яку б слід було виконувати підлеглим.

4) Слід докладати начальнику зусиль до того, щоб працівники сприймали робочий колектив як свою другу сім'ю. Підлеглі мають відчувати турботу про них у словах ти діях начальника.

6.1.3. Риси лідерів


Лідерам притаманні такі риси.

1. Вміння ставити перед собою важливі, а то й грандіозні завдання.

2. Начальник має говорити голосно та висловлювати свої думки відкрито та впевнено. Це призведе до того, що до думки начальника підлеглі змушені будуть прислухатися.

3. Начальник має не поступатися своїми інтересами. Він має навчитися торгуватися з підлеглими. Лідер має завжди знайти, як винайти вигоду для себе з будь-якої ситуації.

4. Начальнику не слід приховувати свої емоції. Не слід відкладати пояснення своїх вчинків на майбутнє. Свої почуття начальник має висловлювати у рамках пристойності. Кажуть, що рамки пристойності можна розсувати до рамок непристойності.

5. Начальник має докладати зусиль до того, щоб повернути у належне місце ситуації, які виходять з-під контролю. На цьому слід стояти до кінця. За це слід боротися незламно. Чим складнішою була несприятлива ситуація, яку начальнику вдалося зруйнувати, то тим більший авторитет він отримає в очах оточуючих. Не завадить про це вишукано нагадувати співробітникам тоді, коли це доречно.

6. Начальник не може існувати без того, щоб командувати. Підлеглі не зрозуміють того начальника, який не вміє цього робити.

7. Начальник мусить вміти сперечатися. Якщо він на це не здатний, то він - не начальник. Тим, хто хоче стати начальником, але ще не вміє сперечатися, слід неомінно навчитися цього.

8. Люди є егоїстами. Хтось - більшим, а хтось - меншим. Всіх людей, передусім, хвилюють їхні проблеми. Начальнику слід докласти зусиль до того, щоб довести підлеглим: досягнення мети начальника є шлях до вирішення проблем підлеглих. Керівникам слід докласти зусиль до того, щоб їх інтереси і проблеми стали інтересами і проблемами працівників.

9. Начальникам слід вміти постояти за себе. Хто не вміє, - той не начальник. Фахівці кажуть, що такому вмінню можуть допомогти заняття бойовими мистецтвами.

10. Начальникам не слід боятися викликати негативні емоції у стосунках. Начальник - не добра тьотя, яка завжди і скрізь всім подобається.

Слід мати на увазі, що у тих людей, які досягли успіхів, неминуче з'являються недоброзичливці та заздрісники. Встановлено, що частка недоброзичливців сягає приблизно 10 відсотків від кількості тих людей, які чули про везунчика.

У відомих публічних діячів частка недоброзичливців є ще вищою.

Отже, слід бути готовим до того, що не у всіх людей успіхи везунчика викличуть позитивні емоції. Заздрість і недоброзичливість слід розглядати як плату за успіх. Не було б успіхів - не було б і недоброзичливості.

Спочатку недоброзичливість створює певний дискомфорт, але потім везунчики до цього звикають. Імунітет з'являється досить швидко.

Якщо ж частка недоброзичливців менша ніж 10 відсотків, то це означає відсутність серйозних успіхів. Слід докласти зусиль до того, щоб успіхи з'явилися. Тоді з'являться і недоброзичливці.

11. Начальнику не слід вірити у те, що у житті існує ідеальний та безпроблемний шлях. Такого не буває. Будь-який шлях - це шлях спроб та помилок. Також в них слід виявити найважливіші та підготуватися до них. Отже, той хто не вміє розпізнавати важливе, - той не начальник.

12. Начальник не повинен бути вразливим. Дрібниці не повинні його турбувати. Начальник має бути, як кажуть, товстошкірим. Якщо начальник витрачатиме свою енергію на дрібниці, то у нього на інше енергії не залишиться.

13. Ініціативність - важлива риса начальника. Ініціативу далеко не всі завжди люблять у багатьох країнах і народах. Ініціатива, як кажуть підлягає покаранню. Хто її запропонував, - той її і виконує. Тому, хто здатний запропонувати ініціативу, ймовірно, раніше чи пізніше потрібна підтримка. У ініціатора з'являється моральне право прохати у вищого начальства дещо більше, ніж у тих виконавців, яких призначили "згори". Це знали, як свідчить досвід автора цих рядків, ще й за радянських часів. Партійний чи державний начальник, якого призначили на посаду, замість звільнюваного, прохав " на посаг" надання йому ресурсів, які б дозволили йому впоратися з тими завданнями, з якими не впорався попередник. До того, хто призначався на посаду, ставлення вищого начальства завжди було кращим ніж до тієї людини, яку з посади звільняли.

14. Начальник має бути помірковано самовпевненим.

В українській мові починає приживатися слово "ассертивність". Воно за походженням англійське - аssertiveness. Слава Богу, в українській мові у цьому випадку є й своє слово. Це - самовпевненість, впевненість у собі.

При описі сильних рис керівника найчастіше згадуються такі риси як концентрація, ефективність, компетентність. При описі слабких рис начальника на першому місці знаходиться самовпевненість. Кепсько коли начальник - самовпевнений, але ще гірше, коли окрім самовпевненості у нього нічого іншого немає.

Самовпевненість - це для керівника - палиця з двома кінцями. Кепсько, коли у керівника самовпевненості мало. Не краще і тоді, коли її занадто багато. Занадто велика самовпевненість дозволяє досягти короткотермінових цілей, але руйнує взаємини з підлеглими. У керівників, які мають невелику самовпевненість, встановлюються гарні взаємини з підлеглими. Що ж стосується досягнення цілей, то з цим керівники зі слабкою самовпевненістю, мають проблеми. Якщо ж керівнику вдається знайти баланс між ефективністю і гарними відносинами з підлеглими, то самовпевненість керівника не викликає незадоволення його підлеглих. Вони просто не помічають самовпевненості свого боса. Отже, кепсько, коли самовпевненості забагато і кепсько, коли її - замало.

Якщо самовпевненості недостатньо, то її потрібно розвивати, зокрема, на тренінгах.

Кажуть, то самовпевненість - це різниця між тим, коли людина відчуває, що їй море по коліна і тим станом, коли вона втрачає розум від страху. Багато чинників, що впливають на самовпевненість, від людини прямим чином не залежить.

Існує ціла низка прийомів, за допомогою яких самовпевненість можна усвідомлено зміцнювати. Самовпевненість потрібна не лише начальникам. Вона потрібна всім працівникам. Без розумної самовпевненості важко щось досягти.

Зміцненню самовпевненості сприяють такі заходи.

1. Одягайтеся статечно. Неохайний зовнішній вигляд відбивається на ставленні до вас оточуючих.

2. Крокуйте швидко. Саме так ходять упевнені у собі люди. Вони рухаються швидко, оскільки їм є куди йти, є з ким зустрічатися, є що вирішувати. У них є і важлива робота, яку потрібно виконати.

3. Тримайте поставу. Стояти слід прямо з піднятою головою. Оточуючим потрібно дивитися в очі. Цим ви справите позитивне враження на людей, які довкола вас.

4. Рекламуйте себе. Реклама - це не лише рушійна сила торгівлі, а й інструмент зміцнення самовпевненості. Ще з українського прислів'я відомо: "Хвали мене моя губонько, а то роздеру тебе

до вух".


5. Дякуйте собі. Щоденно слід відшукувати час, щоб подумати про те за що люди мають бути вдячні вам. Слід якомога частіше згадувати свої досягнення, вміння, навички та інші позитивні характеристики.

6. Робіть компліменти. Відшукуючи все найкраще у інших людях, ви опосередковано відкриваєте їм і свої кращі якості.

7. Сидіть на різного роду зібраннях у першому ряду. Багато людей віддають перевагу заднім рядам, щоб бути непоміченими. Схильність до непоміченості - це ознака браку самовпевненості.

Відвідуйте різного роду заходи, навіть, для вас нецікавих і робіть все залежне, щоб на тих заходах вас помічали. Американці називають це "помахати прапором".

8. Висловлюйтеся. На кожному груповому обговоренні виступайте, щонайменше, один раз. Завдяки цьому прийому ви удосконалюєте свої ораторські навички, а оточуючі визнають вас як лідера.

9. Опікуйтесь спортом. Спорт допомагає підтримувати форму. Ті, хто не у формі, відчувають себе невпевненими і непривабливими.


6.1.4. Начальник і криза


Водії знають, що найвірогідніше майстерність керування автомобілем провіряється у "пробках". Управлінська компетентність менеджерів найкраще провіряється у кризові періоди. Начальнику слід навчитися правильно будувати свої стосунки з підлеглими.

Фахівці радять вчиняти так.

Слід уникати утворення інформаційного вакууму. Якщо керівник буде мовчати, то неодмінно з'являться чутки і плітки. Якщо керівник не впевнений, як будуть розвиватися події, що може трапитися з компанією, скільки працівників потрібно буде скоротити і кого саме, - говорити начальнику потрібно. Інформація, почута від начальника, дасть можливість формувати у підлеглих конструктивне ставлення до подій, що відбуваються.

Відверта розмова про кризу здатна покращити клімат у колективі та знизити зайву тривогу, яка заважає роботі. Стосунки начальника з підлеглими завжди мають будуватися на правді. Це - надзвичайно важливо. Не менш важливим є і спосіб подання правдивої інформації. Правду можна подати як у негативному, так і позитивному світлі. Завдання начальника полягає у тому, щоб правда мала конструктивний характер.

Якщо у колективі виникла тривога чи, навіть, паніка, то начальник має докласти всіх залежних від нього зусиль, щоб колектив повернувся до конструктивізму. Про ризики та можливості необхідно говорити без істерики. До ситуації, що склалася, слід гнучко пристосовуватися і до процесу пристосування начальнику необхідно активно залучати співробітників.

Рішення, що ухвалюються, працівники мають розуміти. Добре, коли вони братимуть участь у процесі ухвалення таких рішень.

Начальнику слід максимально фокусувати увагу підлеглих на якісному виконанні роботи за кризових обставин, що виникли. Необхідно зосередитися на пошуку ідей, які можуть привести до зміцнення становища компанії. Доцільно ретельно аналізувати ситуацію. Життя ж ніколи не зупиняється. Разом з ним не помирає і бізнес. Для когось можливості у бізнесі закриваються, а для когось - відкриваються. Як співалося колись у пісні: "Кто-то теряет, а кто-то - находит".

Фахівці не рекомендують начальнику говорити, що він не знає про можливі варіанти розвитку подій. Такі слова підлеглі трактуватимуть як розгубленість. Не завадить зібрати працівників і разом подумати над тим, як компанії рухатися далі. Начальник - він і в Африці начальник. Начальник з огляду на свій соціальний статус, повинен показати, що він вміє притягати удар, нанесений кризовою ситуацією.

Працьовиті і талановиті працівники мають менше шансів втратити роботу, а якщо ж і втратили її, то вони мають більше шансів знайти нову роботу, порівнюючи з тими працівниками, кому Бог дав менше таланту і працьовитості. Працьовиті і талановиті співробітники - важлива опора начальника, особливо, в кризовий період.

Всім, хто був студентом, відоме прислів'я: "Любовь приходит и уходит, а кушать хочется всегда". Їсти хочеться і під час кризи. Окрім їжі важливе значення має і сон. Лікарі рекомендують щодоби спати 8 годин. Ті, хто спить менш ніж 7 годин, можуть заробити хвороби. У них виникають проблеми з увагою, порушується настрій, з'являється дратівливість, депресія тощо.

Наприкінці цієї рубрики подамо інформацію, що стосується США.

Одне з найбільших кадрових агентств у США "Randstad" у жовтні 2008 року повідомляло, що майже половина американців не поважають своїх начальників. В умовах кризи керівництво зосередилося на проблемі прибутків на шкоду опіці корпоративних взаємин. Менш ніж 30% американців вважали, що їх начальство є прикладом для наслідування та грає роль наставника.


6.1.5. Здоров'я начальника


Існує думка про те, що не буває здорових начальників. Начальник, як людина існує дещо у своєрідному довкіллі, яке обминає інших людей. На начальницьке здоров'я хворобам напасти простіше, ніж на здоров'я інших працівників.

Тим, хто готується стати начальником чи вже є ним, слід чітко усвідомити, які небезпеки чатують на керівній посаді та докласти зусиль, щоб не потрапити під їх тягар.

Багато начальників неналежним чином харчуються і їх шлунки хворіють. Керівникам доводиться багато працювати головою і вони заробляють свої мігрені. Начальники часто хвилюються, кепсько сплять і нерідко впадають у депресивний стан. Часто намагаються лікарів обминати десятою дорогою.

Начальники сприймають стрес як неминучу розплату за ту посаду, яку вони обіймають. Часто вони не у змозі помітити ту межу, яка відділяє невеликі нервові негаразди від вже серйозної хвороби. Такі люди далеко не завжди готові визнати, що зі здоров'ям у них - не все у порядку і його стан вже вийшов з-під контролю.

У економічно розвинених країнах здоров'ям начальників опікуються компанії, де вони працюють. Начальникам надаються страховки, абонементи у бізнес-клуби та тривалі відпустки, що надаються частинами. У більшості вітчизняних компаній медичне страхування поки що не поширене. Добре, коли замість медичного обслуговування керівникам пропонують якусь грошову компенсацію. Багато роботодавців вважають, що зарплати менеджерів має вистачити і на те, щоб вони самостійно слідкували за станом свого здоров'я.

Часто начальники вдаються до вживання пігулок. Фахівці стверджують, що пігулки не потрібні для підтримання здоров'я на належному рівні. Зазначають, що для того, щоб мати міцне здоров'я, потрібне правильне харчування, здоровий спосіб життя та гарний настрій.

Якщо зазначені передумови будуть виконані, то начальники будуть мати міцне здоров'я. У будь-якому разі цього бажає автор цих рядків, якого доля робила, хай не високого рангу, але все ж таки начальником.

Не так давно одержано відкриття дії серотоніну. Це - речовина, яка є хімічним передавачем імпульсів між нервовими клітинами людського мозку. Серотонін контролює апетит, сон, настрій та емоції людини, функціонування мозку.

Науці вже відомо, що мозок людини під час сну переналаштовує всі свої "мікросхеми". Він виконує це на основі того, чим людина спілкувалася впродовж дня. Те, що виконується щоденно, підвищує еластичність мозку та покращує його сприйнятливість до дій, які щоденно повторюються. Якщо людина робить те, що роблять інші люди, ними вона захоплюється, то це надає мозку можливість перепрограмування і налаштування на діяльний лад.

Фахівці рекомендують вчити інших з метою навчитися самому. Зазначають, що за такого методу мозок запам'ятовує 90% поданої інформації. Ті ж, кого вчать, запам'ятовують лише 50% наданої інформації.

На шляху до зростання своєї особистості слід діяти так. Необхідно визначитися зі своїм нинішнім становищем. Потім щоденно вчиняти дії на шляху до мети. Фахівці стверджують, що коли ви визначитеся зі своїм нинішнім становищем і поставите собі мету, то мозок самостійно створить з нейронів стежини, які ведуть до мети.

Своє робоче місце слід переобладнати так, щоб воно дозволяло максимально використовувати ваші знання та навички для розв'язання виробничих питань.

Ресурси людського мозку є реальним потенціалом компанії, у якій працює фахівець.

Перерва під час роботи сприятливо позначається на її виконанні. Безперервна розумова робота, можливо, є доцільною під час виконання якихось одноманітних дій. Коли ж розв'язуються якісь комплексні проблеми, то перерви у роботі виявляються корисними.

Британські вчені встановили, що для фізичного і розумового здоров'я важливу роль відіграє таке.

1. Контакти з іншими людьми, - членами сім'ї, друзями, колегами, сусідами.

2. Активність не лише на роботі, а і у побуті. Активний спосіб життя сприяє адекватному розумінню дійсності.

3. Допитливість допомагає зберігати душевну рівновагу.

4. Освоєння чогось нового приносить у життя радість пізнання та зміцнює впевненість у своїх силах.

5. Допомога друзям і незнайомим розширює коло спілкування і допомагає відчувати себе важливим членом суспільства.


6.1.6. Зміна керівництва


Менеджери часто скаржаться на текучку кадрів.

Часто зміна керівників є теж неабиякою проблемою. Наскільки зміна керівництва є частою - критеріїв, готових на всі випадки життя, немає. Тут багато що залежить від галузі, компанії і стійкості співробітників до змін. Для більшості співробітників серйозний стрес становить і щорічна зміна керівництва, не кажучи вже про частіші зміни.

Відомо, що кожна мітла мете по-своєму. Якщо керівники міняються двічі-тричі впродовж року, то виникає, щонайменше дві проблеми:

- у кожного начальника є своя манера спілкування, управління і контролю;

- кожний начальник має своє розуміння цілей і приоритетів компанії.

Першу проблему співробітникам вдається долати краще, ніж другу. До першої вони ще можуть адаптуватися. За другої проблеми може виникнути недовіра до управління, що призведе до прихованого чи відвертого саботажу.

Проблем не породжує зміна керівництва, якщо вона є обгрунтованою і зрозумілою. Якщо ж пріоритети керівництва є не зовсім зрозумілими, то це може означати, що компанію охопила лихоманка, або її власники ще й самі не знають, що вони хочуть. У таких компаніях спостерігається висока текучка кадрів. Часта зміна керівництва є симптомом текучки, а не її причиною. Співробітники звикають до певного стилю керівництва. Підлаштуватися під нового начальника завжди було непростою справою.

Якщо співробітник зацікавлений у роботі, то йому слід виробляти у собі звичку до змін і спокійно продовжувати виконувати свою роботу, не дивлячись на зміни керівництва. Начальники приходять і відходять, а робота - залишається.

У змінах керівництва можна вбачати і позитивні аспекти. Новий начальник задає емоційний імпульс. Він мотивує людей на розв'язання нових завдань і співробітники намагаються показати себе з найкращого боку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка