Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка22/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   56

  6.3. Начальник в очах підлеглих

6.3.1. Типи начальників


Зрозуміло, що всіх підлеглих цікавить стиль управління керівника компанії. Керівником може бути людина з широким світоглядом, яка вміє вислуховувати підлеглих і працювати у команді. Начальник може бути і жорстким та агресивним. Фахівці Чиказького університету 2007 року виконали дослідження трьох сотень характеристок кандидатів на посаду генерального директора. Виявилося, що в інвестиційному бізнесі перевагу віддають тим керівникам, яким притаманний жорсткий стиль керівництва. Професор зазначеного університету Стівен Каплан зазначав, що від керівників вимагається здатність діяти. Керівник одержує гроші за свою діяльність. Підлеглі теж мусять свою зарплату відпрацьовувати.

Є і інші висновки. Британський "Chartered Management Institute" опитав 1,5 тисячі менеджерів різного рангу. Виявилося, що агресивні і владні керівники руйнують мораль і негативно впливають на продуктивність праці підлеглихз. У доповіді цього інституту зазначалося, що на ефективність роботи британських компаній згубно впливає диктаторський і владний стиль керівництва. Цей стиль негативно позначається і на стану здоров'я та мотивованості працівників.

Якими б не були начальники, їх стиль управління має бути послідовним, бо непослідовність як за ліберального, так і диктаторського керівника породжує безцільну діяльність. Американський фахівець у сфері менеджменту зазначав, що менеджмент - це мистецтво змусити трьох людей виконувати роботу саме трьох людей.

Мабуть, у більшості українських компаній працівники ще залишаються призвичаєними до авторитарного стилю керівництва. Перехідний характер вітчизняної економіки, очевидно, віддає перевагу вольовим начальникам, які здатні ризикувати і нести відповідальність за ризики.

Далі типізацію начальників розглянемо дещо з більшими подробицями.

Статистичні спостереження вказують на те, що приблизно 70% працівників звільняються з роботи з огляду на те, що у них не склалися нормальні взаємини з начальником.

Біографії людей, які стали начальниками, без сумніву вирізняються між собою. Все ж таки помічено, що ті, кому судилося стати начальником, досить добре обізнані з людською психологією. Начальники бачать своїх підлеглих, про що свідчить і анекдот далеких радянських років.

У колгосп приїхав лектор з лекцією про міжнародне становище СРСР. Колгоспників зібрали у великому сільському клубі. Лектор читає лекцію. Раптом зі свого місця у залі встає голова колгоспу і каже: "Миколо, а ну вийди геть із зали!" Колгоспник встає зі свого місця в іншому кутку зали і полишає її. Лектор продовжує свій виступ. Голова колгоспу знову встає зі свого місця і велить: "Петро, а ну вийди геть із зали!" Петро тихо встає і виходить із зали. Лектор продовжує свою справу. Голова колгоспу знову встає зі свого місця і командує: "Сидір, а ну вийди із зали!". Той встає і спокійно виходить.

Лекція закінчилася. Колгоспники зааплодували лектору. Голова колгоспу повів лектора вечеряти. За чаркою лектор подякував за організацію лекції і запитав, чому голова колгоспу трьом односельчанам звелів вийти із зали, адже ті вели себе мирно і не бешкетували. Голова відповів: "Бз..ть".

Лектор здивовано запитав: " А як ви про це знали?" Голова відповів: "Я то свої кадри знаю!"

Якщо начальник знає свої кадри, то і кадрам не завадить знати начальника. Від такого знання багато у чому залежить робота фірми та атмосфера, що оточує працівників.

На думку психологів є такі типи начальників у зв'язку з їх ставленням до роботи.


Тип 1. Перфекціоніст


Перфекціоніст - від англійського слова perfect, що означає довершений, досконалий. Перфекціоніст любить, щоб все було ідеальним. Як кажуть, - "за вищим розрядом". Настрій у перфекціоніста негайно псується, якщо справи йдуть не так, як потрібно. Стандарти у такого типу начальників - завжди завищені. Він і у відмінно виконаній роботі зуміє знайти недоліки. Похвалу від нього дочекатися неможливо. Такий начальник може привселюдно критикувати працівника і примушувати іншого співробітника переробити виконану роботу. Перфекціоніст завжди керується правилом: "Могло б бути і краще".

Порада. Критику такого начальника не слід брати близько до серця. Він висловлює свою власну неадекватність. Те, що йому щось не подобається, - то його проблеми. Перфекціонізм часто викликається невпевненістю начальника у своєму становищі.

Якщо працівник намагається у відповідь на критику начальника стати найкращим працівником і не вчиняти жодних помилок, то це може призвести до протилежного результату. Якщо працівник боїться помилитися і не йде на розумний ризик, то це означає, що він не вдосконалить свої професійні навички. Не слід боятися братися за нові завдання і ставити запитання. Якщо ж необхідно, то можна звертатися за допомогою до самого начальника. Не завадить завчасно скласти план дій щодо конкретного завдання і одержати на нього схвалення начальника. Це означатиме, що працівнику вдалося перекласти на начальника частину відповідальності.

Тип 2. Ретроград


Це - консервативний тип характеру. Основне правило ретрограда - "Хай все буде, так як було досі". Будь-які зміни у робочій обстановці або у колі обов'язків підлеглих такий начальник рішуче відкидає . Навіть якщо зміни незначні. Ретрограда влаштовує чинний стан справ. Ретроград - ворог змін. Ворожнеча до змін не завжди може бути відвертою. Ретрогради свою опозицію до змін можуть реалізовувати і прихованими та хитрими способами.

Порада. Найкращим підходом вважається пряме залучення начальника до процесу змін. Якщо він стане частиною цього процесу, то він менш зневажливо ставитиметься до нього. Ретрогради сприймають зміни краще, якщо вони здійснюються поступово і непомітно. За таких обставин ретрогради встигають звикнути до них.


Тип 3. Локомотив


Цей тип начальника має звички виплескувати свої негативні емоції на людей, що його оточують. Викидання негативних емоцій - це своєрідний випуск пару.

До підлеглих "локомотив" ставиться вороже. Підлеглих він вважає нікчемами. За першої ж можливості всі невдачі звалюються на підлеглих.

Подібно справжньому локомотиву, такий начальник тягне на собі роботу всього офісу. Він діє диктаторськими і тиранічними методами. Дії локомотиву вписуються у правила: "Є дві точки зору з цього питання - моя та неправильна" і "Буде або так як я сказав, або ніяк".

Порада. Таким начальникам не слід піддаватися. З ними слід боротися, використовуючи ж їхню зброю. Начальник має чітко зрозуміти, що таке ставлення вас абсолютно не влаштовує. Якщо допече, то не завадить поскаржитися начальству начальника, вказавши що поведінка боса гальмує діяльність всього офісу. У боротьбі проти "локомотива" бажано об'єднатися з іншими співробітниками.


Тип 4. Пофігіст


Поняття походить від слова "фіга". Кажуть, що у далекі радянські часи президент Академії наук УРСР Б. Є. Патон якось сказав: "У нас в Академії - суцільна електрифікація. Всім все - до лампочки". Пофігіст роботу не сприймає серйозно, хоча є начальником. У підлеглих формується враження, що пофігіст знає про роботу менше, ніж вони. Лозунгами пофігіста є: "Робота може почекати", "Робота - не вовк, у ліс не втече".

Порада. Маючи такого начальника, працівникам доведеться продумати для себе завдання та встановлювати обов'язки. Спочатку це подобається підлеглим. Згодом така невизначеність розпочинає дратувати.

Доречною тактикою у такому разі є показ себе як незамінного працівника і взяття на себе частини обов'язків начальника. Психологи радять працівнику стати найкращим помічником начальника, супроводжувати його як тінь на всі наради і важливі зустрічі. Не виключено, що згодом ваші ділові хисти будуть помічені начальством вашого начальника і, можливо, вам дістанеться начальницьке крісло.

 Тип 5. Трудоголік


Трудоголік прибуває на роботу спозаранку, а йде з неї пізно ввечері. Особистого життя він не має. Весь його час це - робота, робота, робота. Такого ж ставлення до роботи він вимагає і від своїх підлеглих. Найкращим працівником, на думку трудоголіка, є не хто інший як він. Вважає, що його жертовність належним чином не оцінена. Трудоголік є кривавою раною всього колективу.

Порада. Помічено, що такі начальники люблять грубе підлабузництво. Слід постійно підкреслювати внесок трудоголіка у роботу компанії. З таким начальником доречно радитися навіть тоді, коли у цьому немає потреби. Варто підкреслювати його цінний життєвий досвід. Начальник вважатиме вас гарним працівником, навіть, якщо ви відмовлятиметеся працювати у позаурочний час.

Існує й інша класифікація начальників, беручи до уваги їх особисті якості. До таких начальників потрібно теж застосовувати особливі підходи. Про те, чи влаштовує вас ваш начальник, часто можна зрозуміти під час першої співбесіди.

Владний. Такий начальник - прямолінійний. Його мислення - категоричне. Він запитує і говорить, як кажуть, без вступу. Коливання йому не властиве. Своєю поведінкою у цілому і мовою зокрема начальник демонструє, що саме він є головною особою. Такий начальник встановлює тотальний контроль над всім і всіма. Поразки існують не для нього. Він виграє для того, щоб програли інші. За такого начальника працівникам не залишається нічого іншого як бути солдатами і виконувати накази свого командира. Працівники хіба що для самовтіхи можуть згадати такий анекдот.

Спрашивают еврея:

- Абрам, Вам нравится Ваша Сарра? Тот отвечает:

- А что мне остается делать?

Порада. Не варто показувати владному шефу свою незалежність. Недоцільно говорити йому, що він - неправ. Такому начальнику доцільно піддакувати. Зокрема, спочатку не викладати правильне вирішення того чи іншого питання, а запропонувати кілька варіантів, поміж яких є і найкращий. Начальник "клюне" на таку приманку, зупиниться на найкращому варіанті і буде впевнений, що це саме він розв'язав ту чи іншу проблему.

Амбіційний. Дії начальника цього типу спрямовані на виконання завдань та досягнення певних цілей. Він вважає за неодмінне вчасно і у повному обсязі довести все до конкретного завершення. Часто такого начальника мало що цікавить інше окрім результату. Під час співбесіди про прийом на роботу цей начальник може цікавиться вашими успіхами на попередній роботі.

Союзник. Для такого начальника вирішальне значення мають взаємовідносини з підлеглими та психологічна обстановка у колективі. Він ставиться до цього як до найважливішої складової робочого процесу. Начальник є ввічливим. Його цікавлять турботи і проблеми підлеглих. Його енергія спрямована на співробітництво. Від підлеглих він очікує справжньої зацікавленості у роботі. Він не пригнічує емоції і думки працівників. У команді встановлюється мир і взаєморозуміння. Щоправда бракує чіткості в управлінні. У документації - безладдя. Начальник не любить конфліктних ситуацій. Ухвалення рішень часто перекладає на інших.

Під час співбесіди про прийом на роботу такий начальник переважно цікавиться питаннями особистого характеру. Може, зрозуміло, цікавиться і інформацією з резюме.

Недовірливий. Йому притаманна підозрілість. На співбесіді у зв'язку з прийомом на роботу начальник цього типу ставить небагато запитань Про кандидата на посаду він дізнається опосередкованими способами. Під час співбесіди він любить слухати, а не говорити. Керівники цього типу дуже замкнуті. Вони вважають, що всі довкола них - вороги. Начальник нікому не довіряє. Він боїться, що його можуть обманути чи скомпроментувати.

Порада. Працюючи з таким начальником, слід, де тільки можливо, демонструвати безмежну відданість. Не завадить натякнути на ваші зв'язки з впливовими людьми та володіння вами важливою конфіденційною інформацією. Цей керівник дуже зацікавлений у тому, щоб у нього був хтось такий, що виконуватиме роль ширми.

6.3.2. Ставлення підлеглих до начальника


Психологи рекомендують низку способів про те, як сподобатися начальнику. Не забуватимемо - начальники є різними. Про це і йшлося у попередній рубриці. Тому пропоновані нижче шляхи до серця начальника слід обирати індивідуально з урахуванням характеру начальника.

1. До начальника не слід звертатися із зайвими запитаннями. Якщо ви впевнені у тому, що знаєте свою роботу так добре, як ніхто інший, то не слід набридати начальнику своїми запитаннями. Слід намагатися бути винахідливим і самому знаходити відповіді на ті запитання, які виникли у професійній діяльності.

Якщо щось працівнику незрозуміло, то начальника потрібно запитати. Коли ж питання мають постійний і настирливий характер, то вони можуть начальника розлютити.

Якщо працівник постійно перепитує, то це наводить начальника на думку про те, що він неуважно слухає інформацію або ж вважає її непотрібною для себе.

2. Проблеми слід розв'язувати самостійно. До начальника не слід йти з проблемою щодо якої ви певний час не подумали як її розв'язати. Якщо ви доповіли начальнику про проблему і негайно ж запропонували шляхи її розв'язання, то для чого тоді ви турбували начальника?

3. Не слід ніколи виправдовуватися, - від помилок ніхто не застрахований. Виправдовування вказує на слабкість. У відповідь на критику з боку начальника доречно сказати як ви будете вчиняти у майбутньому за аналогічної ситуації. За такого прийому увага вашого начальника сконцентрується на тому, що ви дійшли належних висновків за свої помилки. Ваша помилка у його пам'яті відійде на задній план. Саме це вам і потрібно. Ніколи не слід говорити, що потреба виникла не з вашої вини, а винуватим є хтось інший. Начальник може подумати, що працівник не здатний відповідати за власні помилки.

4. Емоції доцільно стримувати. Зокрема, під час гніву не надсилайте листів (письмових чи електронних) у відповідь на листи і повідомлення, які вас розлютили. Зрозуміло, що складати лист - відповідь можна будь-коли, але надсилати його доречно лише у спокійному стані. Конструктивні відповіді кращі, ніж деструктивні. Вашому начальнику припаде до вподоби ваша дипломатичність.

5. Доцільно робити більше, ніж ви зобов'язані. Начальнику сподобається ваша ініціативність і він запам'ятає ваш внесок у ділову діяльність.

Не слід заявляти керівництву, що якась робота не належить до кола ваших обов'язків і ви не будите її виконувати.

Якщо виникла якась термінова робота, то варто затриматися після закінчення робочого часу і розв'язати проблему.

6. Не слід ставити під сумнів кмітливість начальника. Пам'ятайте, що одна з британських королев якось зазначила: "Я все бачу, але мовчу". Ваш начальник теж все бачить і може вирізнити правду від неправди. Особливо часто підлеглі намагаються обурити начальника, повідомляючи йому причини свого відлучення з роботи. Причини слід вибирати вагомі і достовірні. Пам'ятайте, що один начальник якось казав: "Я б міг придумати і більш правдоподібний анекдот". Казати начальнику неправду можна тоді, коли ви впевнені, що він на це подивиться скрізь пальці.

7. Начальники не люблять тих, хто постійно скиглить. Намагайтеся бути оптимістом. Плакати слід тоді, коли не плакати вже просто не можна. Постійне скиглення притуплює увагу начальника і він може й не помітити, що у вас з'явилася справді серйозна проблема, яка вимагає його втручання чи допомоги.

8. Начальники - врешті-решт є людьми. Якщо вам сподобалося те, що зробив начальник, відгукніться про це позитивно. Краще за все, щоб цей відгук начальник почув від вас особисто.

9. Варто бути рішучим і активним. Ідеї замало пропонувати. Їх потрібно ще й упроваджувати у життя. Пам'ятайте, що вже здавна людство керується принципом - хто запропонував ідею, - той її і реалізує. Добре, коли вам вдається не лише висунути якусь ідею, а й впровадити її. Своєю інноваційною діяльністю ви сподобаєтесь начальнику.

10. Не варто говорити начальнику, що ви все знаєте у роботі. Цим можна викликати у начальства роздратування, оскільки воно дотримується думки, що знає більше за підлеглого.

11. Якщо якесь питання працівник вважає важливим, то слід стисло повідомити начальнику тему розмови. У такому разі начальник сам вирішить чи є питання терміновим і виділить для нього час.

Далі мова піде про те як реагувати на спалахи начальницького гніву.

Мабуть, поміж начальників не так вже й багато флегматиків. Не всі начальники є спокійними, врівноваженими і вдумливими людьми. Поміж керівників є чимало таких, котрі вважають, що співробітників можна змусити працювати лише підвищивши голос. Такі начальники дотримуються думки, що крик - неодмінний атрибут управлінського процесу. Дехто з начальників вибирає кожного разу іншого "хлопчика для биття".Якось в армії один старшина казав солдату: " Ти думаєш мені потрібна чиста підлога, яку ти миєш? Мені потрібно, щоб ти помучився".

Якщо начальник на вас кричить, то найпростіша порада - не звертати на це жодної уваги. Зрозуміло, - це легко сказати, але важко зробити. Мало знайдеться працівників, які після окриків начальників здатні абстрагуватися і далі спокійно продовжувати виконувати свою роботу. Більшість ображених вдаються до "програми відновлення".Вони п'ють чарку, "корвалол", валер'янку, каву, чай тощо, влаштовують довгі перекури, скаржаться іншим близьким людям.

Якщо не вдається негайно з пам'яті викреслити крик начальника, то психологи рекомендують вчиняти так.

1. Думайте про те, що все у цьому світі є тимчасовим. Можливо вам змінять начальника або ж ви незабаром працюватимите в іншому місці. Не забувайте, що і у сфері трудових відносин найкращим лікарем є час. Крик, який сьогодні вас неприємно вразив, через тиждень виявиться таким, що не вартий жодної вашої уваги.

2. Робота - це, без сумніву, важлива частина життя, але ж не все життя. У кожного щось є і поза роботою - у когось більше, а у когось - менше. Якщо робота не приносить вам морального задоволення, то до неї слід ставитися як до способу заробляння засобів до існування. Думайте про чергову зарплату та про те, на що її вистачить.

Пам'ятайте про це і тоді образливість криків вашого начальника набагато зменшиться.

3. Якщо ви належите до категорій людей з підвищеним відчуттям справедливості і не у змозі забути крики начальника, то тоді не залишається нічого іншого як шукати собі нове місце роботи зі справедливішим керівником, який на підлеглих не кричить, бо вміє стримувати свої емоції.

Начальник, як свекруха, завжди знайде до чого "причепитися". Критика з вуст начальника, зрозуміло, не викликає позитивних емоцій. Навіть якщо така критика промовляється начальником спокійно, без крику.

На критику начальства слід реагувати правильно. Критика з боку начальника є неминучим атрибутом робочих буднів. Зрозуміло, що критика буває різна - як конструктивна, так і деструктивна. За першої начальники нерідко вдаються і до персональних образ, ставлячи під сумнів інтелектуальні та фізичні здібності підлеглих працівників.

Психологи радять працівникам у випадку критики спочатку оцінити обстановку. Критики та образи можуть бути постійною манерою спілкування начальника з підлеглими працівниками. Якщо начальник за своїми природними якостями є хамом, то з цим потрібно примиритися або шукати нову роботую. Реагувати на таку критику не варто, адже начальника реагуванням не поліпшиш.

Якщо ж начальник у принципі не є хамом, але вам він нагрубив під впливом негативних емоцій, то доцільно начальника спочатку заспокоїти, а вже потім обговорити ситуацію, що викликала його гнів. Слід вияснити, яку роботу чи дію начальник вважає вдалим. Варто уточнити чи правильно ви зрозуміли зауваження начальника.

За конструктивної критики зауваження начальника можуть стосуватися як робочих завдань, так і особистих якостей працівника. Така критика не є надуманою. Вона - справедлива. Її, хоч це і неприємно, слід визнати. Якщо вина є достатньо серйозною, то не завадить вибачитися. Не варто часто вибачатися без гострої необхідності у цьому.

Не завадить уміння сприймати критику з гумором. Гумор не повинен ставити під сумнів зауваження начальника, але разом з тим має виставляти вас у кращому світлі.

Відповіді на критику мають бути короткими. Не рекомендують використовувати слова " ні", " але". Це допоможе уникнути нової хвилі критики з боку начальства.

Фахівці радять не виправдовуватися у відповідь на начальницьку критику. Спроби виправдатися результатів не принесуть, але зможуть знизити самооцінку працівника.

Не слід ніяковіти, навіть, перед найсуворішим начальником. Побачивши розгубленість, напругу або страх підлеглого, начальник буде цим задоволений і йому і надалі кортітиме покритикувати. Шкідливими для начальницького вуха є іронія та сарказм. Необхідно слідкувати за тим, щоб тон голосу був спокійним, зацікавленим та доброзичливим. Єхидні, дратівливі та агресивні нотки можуть викликати у начальника нову хвилю критичних зауважень.

Не рекомендується відповідати критикою на критику чи ображати начальника. Такими діями можна спровокувати конфлікт та зіпсувати стосунки з начальником.

Начальники мають великі можливості залити своїм підлеглим за шкіру розпечене масло. Дещо можуть зробити у відповідь і підлеглі.

Начальнику можна " досолити", але це слід робити правильно. Передусім це означає спосіб та частоту.

За присутності начальника можна безадресно вголос вимовляти репліки та запитання. Коментувати колезі дію чи розпорядження начальника, не звертаючи на нього уваги. Підкреслювати свою діловитість тоді, коли начальник хотів би з вами поспілкуватися. До арсеналу методів наступу на улюблені мозолі начальника належить і нагадування йому ненароком про те, що він сказав, а потім про це і забув.

Ефективним методом зневаги є погляд повз начальника, тобто непомічання його. Ніхто не любить ставлення до себе як до порожнього місця. Начальника може задіти і формальний стиль мови підлеглого працівника. Це нагадує страйк по-італійськи, коли робітники ніби й працюють, але жахливо кволо.

Використовують і такий варіант - все роблять дуже швидко, пробігаючи чи забігаючи і швидко прощаючись з гримасою - посмішкою.

Насамкінець цієї рубрики мова піде про те, коли друг є начальником працівника.

Психологи радять, як кажуть, тричі подумати перед тим як погодитися працевлаштуватися на роботу, де друг буде начальником. У цій ситуації є як певні переваги, так і небезпеки. Чого більше - відомо лише Богу.

Якихось загальних рецептів немає щодо того як поєднати дружбу з роботою.

Працівнику негайно ж слід налаштуватися на те, що його друг для нього став ще й начальником. Інакше позитивну для подальших взаємин не буде. Слід вести себе спокійно, концентруватися на кінцевому результаті. Свої незгоди доцільно висловлювати коректно. Коли працівник і його друг - начальник знаходяться поза роботою, то про неї не слід говорити. Якщо не дотримуватися цього правила, то можна зіпсувати як роботу, так і дружбу. За присутності інших співробітників працівник та його друг - начальник повинні утримуватися від обговорення планів на вихідні чи сумісного відвідування друзів і знайомих. Чим менше співробітники знатимуть про дружбу їх боса з їх колегою, - тим краще. Працівнику слід не лише боротися з бажанням полінуватися, а й не завадить виконувати додаткову роботу, яка б допомогла його другу. Успіхи друга - це й ваші успіхи. Невдачі друга - це й ваші невдачі.

Важливою є й необхідність придушення заздрощів у їх зародку у зв'язку з успіхами друга. Цим успіхам слід радіти, інакше це може зашкодити спільній роботі.

Психологи радять працівникові залишитися позитивно налаштованим, навіть, тоді, коли працівник згоден не зі всіма діями друга - начальника. Потрібно бути готовим і до того, що про друга дізнаєтесь щось таке, про що раніше і не здогадувались. Відкриття може бути і неприємним. Воно може започаткувати першу тріщину у дружбі. Все ж таки у перші місяці спільної роботи працівникові слід докласти максимальних зусиль для підтримки та підбадьорення свого друга - начальника.

Спеціалісти американської консалтингової фірми "Watson Wyatt" виконали дослідження 5,5 тисяч керівників та їх підлеглих. Дійшли висновку, що менеджери, які керують слабими підлеглими, з часом втрачають і власні навички. Як кажуть: "З ким поведешся, - того ж і наберешся". Американські дослідники стверджували, що ефективність роботи таких менеджерів знижувалась майже на 70 відсотків. Про ці результати повідомлялося у лютому 2008 року.


6.3.3. Тест "Діагностика професійної компетентності керівників різного рівня"


Тест було опубліковано у журналі "Персонал", 2008 р., № 1. Цей науковий журнал видається з 1991 року дочірнім підприємством Міжрегіональної Академії управління персоналом- "Видавничий дім "Персонал". Журнал виходить чотири рази на рік. Адреса редакції - Київ - 39, вул. Фрометівська 2, корп. 15. Телефон редакції (044) 490 95 19. E-mail-personal@iapm.edu.ua.

Призначення тесту

Пропонована методика відома під назвою "Чи знаєте ви себе й своє робоче місце?".

Виробництво - це насамперед люди. Як навчитися розуміти тих, з ким постійно перебуваєш пліч-о-пліч? Як підібрати правильний ключик до психологічних загадок, з якими постійно зіштовхуєшся в роботі з людьми? Перше правило психологічного аналізу - спершу пізнай себе. Для цього пропонуємо тест. Він підготовлений у трьох варіантах.



o Перший варіант - для директорів і їхніх заступників.

o Другий варіант - для керівників відділів, начальників цехів та інших керівників такого ж рівня.

o Третій варіант - для керівників першої лінії й провідних спеціалістів, наприклад, старшого інженера, провідного конструктора.

Інструкція до тесту

Процедура тестування така. Прочитайте питання й пропоновані відповіді. На аркуші паперу запишіть номер питання (римською цифрою) і відповідну вашій думці відповідь (арабською цифрою). Відповіді на 14 питань вашого варіанта оцініть відповідно до таблиці й інтерпретатора, що розміщені наприкінці методики.

Тестовий матеріал

Варіант перший: для директорів і їхніх заступників.

1. Яка ситуація на підприємстві, коли ви у тривалому службовому відрядженні?

1. Кожен робить що хоче.

2. Через місяць починає падати продуктивність.

3. Справи йдуть нормально, але загроза "збою" витає над усіма.



2. Ви вважаєте своїх заступників:

1. Найближчими співробітниками, які разом з вами управляють цим "кораблем".

2. Нешкідливими, а часом і корисними співробітниками.

3. Таємними суперниками, з якими треба постійно боротися.



3. Що ви відчуваєте, приймаючи термінові завдання міністерства?

1. Очікуєте об'єктивних труднощів.

2. Готові впоратися з будь-якими труднощами.

3. Впевнені, що немає безвихідної ситуації.



4. Основою вашої керівної діяльності ви вважаєте:

1. Оперативне вирішення проблем.

2. Концептуальний підхід до управління.

3. Координацію планових завдань і оперативне вирішення проблем.



5. Навіщо ви збираєте наради?

1. Щоб знайти альтернативні шляхи вирішення проблем підприємства.

2. Щоб довести до відома підлеглих свої погляди.

3. Щоб не порушувати давньої традиції періодичного "накачування" підлеглих.



6. Кому, на вашу думку, повинне належати право винагороди підлеглих?

1. Кожному керівникові підрозділу.

2. Лише деяким підлеглим керівникам.

3. Це тільки ваша прерогатива.



7. Ваш секретаріат розташований:

1. Там, де знайшлося місце.

2. Поруч із вашим кабінетом.

3. На тому ж поверсі, що й секретаріати Ваших заступників.



8. Яка площа вашого секретаріату?

1. Понад 25 кв. м.

2. Близько 15 кв. м.

3. Близько 25 кв. м.



9. Чому ви надавали перевагу, обставляючи свій кабінет?

1. Книгам.

2. Квітам.

3. Телевізору.



10. Ваші наради тривають:

1. Близько двох годин.

2. Майже півтори години.

3. Годину.



11. Чи добре ви знаєте керівників підприємств-постачальників і підприємств-замовників?

1. Досить поверхово.

2. Добре.

3. Лише за листуванням.



12. Відносини між вашим підприємством і замовниками залежать:

1. Від ініціативної політики збуту і якості вашої продукції.

2. Від вимог інструкцій, прийнятих багато років тому.

3. Від методів планування.



13. Від закордонного відрядження ви очікуєте:

1. Отримання інформації і встановлення корисних службових контактів.

2. Можливості пропагувати продукцію підприємства.

3. Інформації про іншу країну та її ринок.



14. Чи вважаєте ви, що реклама продукції вашого підприємства:

1. Необхідна, хоча й дорога справа.

2. Те, на чому не можна заощаджувати.

3. Обов'язкова частина діяльності підприємства.

Варіант другий: для керівників відділів, начальників цехів й інших керівників такого ж рівня.

1. Ви побоюєтеся, що ваш підрозділ без Вас:

1. Не обійдеться й дня.

2. Може спокійно обійтися - всі справи будуть залагоджені.

3. Може обійтися якийсь час.



2. Ваше співробітництво й контакти з іншими підрозділами підприємства:

1. Задовільні.

2. Поодинокі.

3. Недостатні.



3. Чи вважаєте ви, що деякі підрозділи й цехи на Вашому підприємстві треба:

1. Ліквідувати.

2. Залишити в спокої.

3. Узгодити кількість працівників відповідно до важливості завдань.



4. Що ви думаєте про керівників свого підприємства?

1. Цілком задоволені своєю роботою.

2. Працюють продуктивно.

3. Роблять усе, що можуть.



5. Як ви ставитеся до забезпечення підлеглих повною інформацією?

1. Вважаєте це необхідною передумовою гарної роботи свого підрозділу або цеху.

2. Це спосіб перекладання на них своєї роботи.

3. Це зайва справа.



6. Що ви робите, коли потрібно матеріально заохотити підлеглих?

1. Вирішуєте питання самостійно.

2. Консультуєтеся з начальством.

3. Практично не маєте такої можливості.



7. Якщо вам вдалося одержати ще одну кімнату, як ви Ті використаєте?

1. Для розміщення своїх співробітників.

2. Облаштуєте новий кабінет для себе і секретарки.

3. Як комфортабельний кабінет для себе.



8. Як ви поставите свій письмовий стіл?

1. Щоб світло падало на нього спереду.

2. Щоб Ви виглядали якомога переконливіше.

3. Щоб світло падало зліва.



9. Як ви ставитеся до тютюнового диму під час нарад у Вашій кімнаті?

1. Забороняєте курити.

2. Робите перерву для курців.

3. Не бачите через дим один одного.



10. Ваша думка про забезпечення підлеглих оргтехнікою:

1. Вважаєте це другорядним.

2. Вони цілком можуть позичати пристрої один в одного.

3. Надаєте важливе значення цьому "дріб'язку".



11. Ваша думка про постачальників:

1. Байдуже, хто постачальник, основне - вчасні поставки.

2. Ви готові допомагати постачальникам удосконалювати продукцію.

3. Ви вивчаєте результати застосування цієї продукції у виробах підприємства.



12. Чи вважаєте ви, що продукція:

1. Чудово розходиться сама.

2. Може бути успішно реалізована за мінімальних зусиль реалі-заторів.

3. Потребує реклами.



13. Ваше ставлення до професійних семінарів і конференцій:

1. Чудова можливість для нових контактів.

2. Допомагають довідатися новини у вашій галузі.

3. Це - втрата часу.



14. Що найважливіше для зміцнення доброго імені вашого підприємства?

1. Гарні службові й людські відносини в колективі.

2. Чітка робота відділу пропаганди й реклами.

3. Висока якість продукції.

Варіант третій: Для керівників першої лінії й провідних спеціалістів, наприклад, старшого інженера, провідного конструктора.

1. Чи вважаєте ви, що ваша посада й, відповідно,робота для підприємства:

1. Необхідна.

2. Марна.

3. Корисна, але не необхідна.



2. Як ви оцінюєте службову кваліфікацію своїх співробітників?

1. Дуже висока.

2. Поверхова.

3. Вкрай низька.



3. Ваші співробітники:

1. Тільки роблять вигляд, що працюють.

2. Працюють так само добре, як ви.

3. Працюють більше від вас.



4. Чого ви очікуєте від безпосереднього керівника?

1. Що він допоможе вам краще виконувати свою роботу.

2. Більше уваги до координації робіт у вашому підрозділі.

3. Що зможете дечого навчитися в нього.



5. Як ви уявляєте завдання підрозділу, в якому працюєте?

1. Вивчення поточних і перспективних завдань організації.

2. Виконання робіт.

3. Ваші функції зводяться лише до виконання прямих обов'язків і Вас не хвилюють завдання підрозділу.



6. Ви одержуєте винагороду за понаднормову роботу:

1. У найближчу зарплату.

2. Упродовж двох місяців.

3. Через більш як два місяці.



7. Кімната, в якій ви працюєте, призначена для:

1. Чотирьох і більше людей.

2. Двох-чотирьох осіб.

3. Однієї-двох осіб.



8. Ваше робоче місце освітлюється:

1. Лампами денного світла й світлом з вікон.

2. Тільки світлом з вікон.

3. Тільки лампами денного світла.



9. Гамір у Вашому кабінеті створюють:

1. Постійні розмови співробітників.

2. Голосні вказівки начальника.

3. Шум друкарських машинок і дзвінки телефонів.



10. На скільки осіб призначений у вас один телефонний апарат?

1. На чотирьох і більше.

2. На двох-чотирьох.

3. На кожного працівника.



11. Що ви знаєте про головних постачальників підприємства?

1. Тільки назву організації.

2. Характер виробництва.

3. Навіть прізвище директора й ім'я найгарнішої секретарки.



12. Що ви знаєте про долю продукції вашого підприємства?

1. Вона використовується іншими підприємствами як напівфабрикат.

2. Вам відомі її основні параметри й значення для замовників.

3. Доля продукції вас узагалі не цікавить.



13. Як організовано на вашому підприємстві інформаційне обслуговування?

1. Кожен співробітник повинен і може одержати для своєї роботи всю необхідну інформацію.

2. Вашому начальникові однаково, де і як ви отримуєте інформацію.

3. Керівники вашого підприємства вважають збирання інформації марною витратою часу.



14. Ваша думка про рекламу продукції вашого підприємства:

1. Вам байдужі ці питання.

2. Ви вважаєте це непотрібною справою.

3. Ви завжди розповідаєте, на якому підприємстві працюєте.



Опрацювання й інтерпретація результатів тесту

Проти номера питання у відповідному варіанті проставлена та відповідь, яку ви підкреслили. Визначте її оцінку в балах. Підсумувавши бали, ви довідаєтеся, до якої із чотирьох категорій належить ваше підприємство і чи правильно ви його оцінили.

Бали.....Питання.....


Бали

Питання

І

2

З

4

б

б

7

в

9

І0

ІІ

І2

ІЗ

І4

З

З

І

2

2

І

І

З

З

І

З

2

2

І

З

2

І

2

З

З

2

2

2

І

2

2

З

І

2

2

І

2

З

І

І

З

З

І

2

З

І

І

З

З

І

До 20 балів. Ситуація на підприємстві несприятлива. Необхідні істотні зміни, навіть, у самій концепції управління виробництвом.

21-28 балів. Підприємство постійно лихоманить. Час працює проти керівника. Необхідно прискорити аналіз ситуації й розробити нову концепцію системи керування і розвитку підприємства.

29-37 балів. Підприємство має добру репутацію. Але все-таки не можна забувати про те, що для стабільного успіху потрібно постійно вдосконалювати методи керівництва й діяльність підлеглих. Спочивати на лаврах небезпечно - це може призвести до погіршення ситуації і в підрозділі, і на підприємстві загалом.

38 і більше балів. Підприємство працює досить стабільно, злагоджено й добре. Але це зовсім не означає, що вже не можна нічого поліпшити. Необхідно час від часу консультуватися в експертів з організації виробництва, щоб зберегти досягнутий високий рівень.

До директора прийшов підлеглий. Прохав надати йому відгул, оскільки дружина вирішила влаштувати генеральне прибирання. Директор відповів, що це - не причина для відсутності. Підлеглий сказав: "Дуже дякую. Я був впевнений, що на Вас можна покластися".



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка