Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка31/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   56

8.6. Плітки і чутки


Всередині будь-якої компанії чи організації часто поширюються десятки чуток. Світова практика свідчить про те, що повністю викорінити чутки неможливо. Вони - вічні. Були, є і будуть. Можна навчитися управляти чутками, контролювати їх та використовувати у своїх цілях.

Зокрема, чутки можна використовувати для того, щоб маніпулювати кадрами. Наприклад, компанія вирішила реструктуризуватися. Постала потреба у значному скороченні кадрів. За такої ситуації доцільно поширити чутки про звільнення значної кількості працівників. Багато з них звільняться добровільно, знайшовши іншу роботу. Компанія зекономить на таких чутках значні суми коштів, які вона зобов'язана була б сплатити тим співробітникам, які б вона звільнила.

У багатьох компаніях чутками про бонуси і премії провокують конкуренцію між керівниками середньої ланки. Для цього потрібно пустити чутку про те, що якийсь начальник відділу за результатами року чи іншого періоду отримає більшу премію, ніж інші його колеги.

Можуть принести користь і негативні чутки.

Одним з таких прийомів є запуск у середовище співробітників інформації про "зовнішнього ворога". Наприклад, конкурент хоче задушити компанію, закрити її завод і на звільненій від заводу території побудувати свій об'єкт. Така чутка, без сумніву, буде сприяти згуртуванню співробітників оскільки загальні труднощі людей завжди згуртовують.

Якщо поширення чуток може завдати компанії значної шкоди, то доцільно використати прийом, що одержав назву "крадіжка галасу". Сутність прийому полягає у тому, що якийсь співробітник самостійно оприлюднює всі компрометуючі факти. Чистосердечне зізнання грає на руку такому співробітнику. Головне при цьому - вдало вибрати момент для саморозвінчування та розумно інтерпретувати факти.

З метою профілактики недостовірних чуток всередині компанії, не завадить створити систему офіційного інформування співробітників. Це може бути щотижневе розсилання новин, корпоративний інформаційний листок, різного роду зустрічі і наради.

Чутки у колективі виникають тоді, коли у співробітників є багато вільного часу або вони недостатньо захоплені роботою. Для ліквідації зазначеного, керівник повинен запропонувати цікавішу роботу, перерозподілити обов'язки, направити на курси навчання та підвищення кваліфікації.

Чутки особистісного характеру зазвичай виникають у розрізненому (незгуртованому) колективі. Позбутися таких чуток можна переговоривши віч-на-віч з плітником.

Офіс інколи нагадує великий кулер, навколо якого вештаються колеги і без зупинки запускають плітки. Знайдеться небагато співробітників, які здатні протистояти спокусі і не приєднатися до пліток. Практично всі розуміють, що поширювати інформацію за допомогою пліток - справа невдячна, а інколи і небезпечна.

Слово "плітка" сприймається негативно. Психологи ж вважають, що те, чого стосуються плітки, можна назвати і іншими поняттями - "стратегічний обмін інформацією", "консультування", "моніторинг" тощо.

Тривалий час людство існувало у вигляді малочисельних груп. Всі їх учасники знали один іншого в обличчя. Поняття "спілкування" має на увазі, що будь-яка інформація про сусіда, знайомого чи колегу у таких групах є суспільним надбанням. Звідси і походить звичка створювати плітки. Люди схильні відчувати потребу в інформаційному голоді та у задоволенні його. Бажання отримати нову порцію інформації є постійним. Отримавши цю порцію, людина зацікавлена у тому, щоб повідомити про нею інших. Ось так і працює механізм пліток.

Плітки можна розглядати як привід для спілкування і спосіб створення довірильних взаємин. Природа, як відомо, вакууму не терпить. Плітки заповнюють інформаційний вакуум. Під час скорочення штатів чи зміні керівництва плітки виконують роль "енергетичного підживлювача" колективу.

Плітка для керівника є сигналом про необхідність вжити заходів для покращання внутрікорпораційної комунікації. Вмілий і досвідчений керівник сприймає плітки як джерело інформації про почуття і думки рядових співробітників.

Плітки слід розуміти як важливу складову інформаційної підтримки службової кар'єри. Плітки - це своєрідний офісний радар. Він здатний попередити про важливі зміни у компанії ще до того, як про це стане відомо з офіційних джерел. Зрозуміло, що до інформації, охопленої плітками, не можна ставитися як до абсолютної істини. Плітки слід розглядати як своєрідний натяк. Вони є сигналом про можливу небезпеку чи, навпаки, про можливості для подальшого службового просування.

Плітка може людині зашкодити. Це відбувається тоді, коли цього хочуть ті, хто розпускає плітки.

Несприятливі плітки руйнують колектив. Незлі плітки можуть зміцнювати атмосферу довіри у колективі. Плітки можуть "підмочити" репутацію.

Якщо менеджер бере участь у плітках, то це може бути для керівництва сигналом про те, що він не вміє ладити з підлеглими і змушений використовувати доволі ризиковані методи комунікації.

Деякі плітки можуть тлумачитися як вияв сексуального домагання чи дискредитації.

Компанія "Before" підрахувала, що обговорення особистих проблем на роботі, офісні плітки та скарги на начальство коштували шведським роботодавцям в 2007 році майже 3 млн доларів. Виявилося, що у пересічній фірмі марнувалося на це 8-12% робочого часу. В ідеальному варіанті цей показник мав не перевищувати 1-3%.


8.7. Конфлікти


Американська компанія "Harris Interactive" виконала соціологічне опитування з метою дослідження чинників подразнення в офісах. Було складено рейтинг. Сімома найбільшими офісними гріхами вважаються такі (у дужках - відсоток респондентів):

1. плітки (понад 60%);

2. кепська організація часу (54%);

3. бруд і безпорядок на загальному просторі (45%);

4. занадто сильні запахи тютюну, парфумів та їжї (42%);

5. шуми (41%);

6. захоплення персональними електронними приладами (28%);

7. зловживання електронною поштою (22%).

Наведений перелік кваліфікується як "сім офісних гріхів".

Як свідчать показники, що наведені вище, головним порушником спокою в офісі є співробітники, які впродовж робочого часу займаються розпусканням пліток, вирішенням побутових питань або, одержавши листа за внутрішнім розсиланням, дають комп'ютеру команду "Відповісти всім". Респонденти вважали, що не можна придумати більш подразливішого чинника, ніж розпускання пліток про колег.

Поняття "кепська організація часу", зокрема, мала на увазі і особисті телефонні дзвінки в офісі та інтернет-серфінг у робочий час. Дратують співробітників немиті чашки у раковині, включені на високу гучність колонки, гучні розмови та, навіть, рінг-тони.

Виконане дослідження говорило, що поведінка людей не змінилася після змін у планіровці офісів у більшості компаній. Офіси стали більш відкритими.

Дослідження засвідчило, що співробітники ще залишаються недостатньо рішучими у супротиву подразливій поведінці. Близько 42 відсотків респондентів зазначили, що вони зробили б зауваження людині, яка занадто гучно розмовляє і лише 34% висловили б незадоволення плітками. 25 відсотків були готові прямо висловити офісному спамеру все, що вони про нього думають.

Звільнення з улюбленої роботи з-за однієї людини, яка не влаштовує співробітника - це занадто велика розкіш. Часто цією людиною, до того ж, не є начальник. Психологи радять продумати способи нейтралізації співробітника-ворога. Зустрічаються чотири види співробітників-ворогів: скандаліст, пліткун, скаржник, базіка.

Стисло опишемо їх.

Скандаліст. Це - співробітник, якому абсолютно не потрібна вагома причина для того, щоб здійняти крик в офісі. Як привід для крику можуть бути використані незачинені двері, чашка недопитої кави на вашому ж столі чи просто ж відсутність посмішки на вашому обличчі. Скандаліст підсвідомо чекає, що почує у відповідь зустрічний крик. Ось цього робити і не слід. Для скандаліста скандал є формою розваги і приведення себе в тонус. Найдоцільніший спосіб боротьби із скандалістом - зберігати спокій. Побачивши, що у співробітника не має наміру лаятися, скандаліст швидко втрачає інтерес до нього. Кажуть, що є дієвим і такий спосіб нейтралізації скандаліста як вияв до нього жалю.

Пліткун. Якщо ви стали помічати, що співробітники дивляться у ваш бік здивованим поглядами та перешіптуються між собою за вашою спиною, - це, очевидно, означає, що ви стали об'єктом пліток. Єдиним способом боротися з плітником - це тримати рот на замку у його присутності. Намагайтеся якомога менше розповідати будь-кому про своє особисте життя. Ніколи не говоріть критично щодо начальства та співробітників. Інакше - ваші шанси нажити собі додаткових ворогів різко зростуть.

Скаржник. У нього завжди і скрізь не все, так як у людей, - і на роботі, і вдома. Скаржник завжди на щось скаржиться. Він завжди знайде тему для скарги. У цьому не слід сумніватися. Скаржиться він не дарма. Робиться це для того, щоб інші прийшли йому на допомогу і виконували частину його роботи. Психологи кажуть, що скаржники не можуть терпіти собі подібних. Їх можна нейтралізувати зустрічними скаргами. Скаржник відстане і ваше життя та робота стануть спокійнішими.

Базіка. Зрозуміло що поміж офісних він є найменш небезпечним. Разом з тим він - найбільш надокучливий. Він годинами може без втоми базікати, базікати, базікати. Він без будь-якого жалю відволікає співробітника від роботи. Базіка впевнений, що вам надзвичайно цікаво слухати всі його теревені, - розпочинаючи від погоди і закінчуючи політичними подіями. Як правило, базік не цікавить наскільки уважно їх слухають. Найкращій спосіб боротьби з балаканням - намагайтеся не звертати жодної уваги. Якщо ж це не вмієте - не звертайте увагу на сторонні звуки, та зробіть вигляд, що надзвичайно зайняті. Вдалим способом нейтралізації базіки є встановлення між вами і ним якоїсь візуальної перепони. Нею може бути, наприклад, монітор або букет квітів. Базіка не буде докучати людині, яка фізично від нього чимось відокремлена.

Вчені університету Вашингтону у м. Сент-Луїсі, вивчивши конфліктні ситуації на роботі, дійшли висновку, що один негарний працівник може негативно впливати на весь колектив і здатний його зруйнувати. За такої ситуації дослідники рекомендують керівництву компанії терміново вжити заходів, оскільки негарна поведінка одного працівника може зруйнувати колектив. Негативна поведінка переважає позитивну. Негативна поведінка - сильніша.

Якщо проблемний працівник є для компанії цінністю, то вчені рекомендують ізолювати його в окрему кімнату.

Негарним працівником ці вчені вважали такого, який не виконує свою частину роботи, хронічно придавлений, емоційно нестабільний та агресивно поводиться щодо своїх колег.

Нідерландські вчені у результаті виконаного дослідження встановили, що офісних працівників найбільше дратує милостивий тон співробітників (44% опитаних), а також гучна мова (32%). Звичка начальства робити привселюдні зауваження подразнювали 37% опитаних.

34 відсотки респондентів назвали головним подразником причіпки і дріб'язковість начальства. Цей список також охоплював:

o гучні дзвінки мобільних телефонів - 30%;

o використання гучного зв'язку у громадських місцях -

22%;

o використання комп'ютерів-надолонників під час зборів -



9%;

o приставання у робочий час колег з особистими розмовами, розпитуваннями та наданням порад...

Дослідники університету штату Мічіган (США) проаналізували самопочуття і психологічний стан 2,3 тисяч людей впродовж десятиліття. Вчені дійшли висновку, що умови роботи зачіпають якість сну, а не навпаки. Також випливло, що проблеми з начальством та непорозуміння з колегами значно більше зашкоджують сну, ніж нічні зміни, велика кількість відпрацьованих годин роботи чи нестабільність роботи.

Нехватка сну може мати серйозні наслідки для людини, розпочинаючи з високого ризику дорожньо-транспортних пригод з огляду на сонливість і закінчуючи хронічними хворобами.

Дослідники встановили, що люди, які стурбовані станом робочих справ, а також ті, що конфліктують зі своїм начальством та колегами, приблизно в 1,7 рази ймовірніше отримають розлашту-вання сну. Така психологічна напруга створює реальні фізичні небезпеки для здоров'я.

Було встановлено, що сімейні лайки з-за роботи та наявність дітей до трьох років також є передумовами негативних змін у якості

сну.

Дослідники були здивовані деякими висновками. Зокрема, не знайдено було жодного зв'язку між порушенням сну і нічною роботою, роботою у вихідні дні та тривалим робочим графіком.



Під час співбесід у зв'язку з прийомом на роботу роботодавець чи його представники часто запитують у кандидата про конфлікти на роботі. Такі запитання спрямовані на те, щоб негайно провірити стресостійкість кандидата, оцінити його потенціальну чесність та вияснити чи його звільнення з роботи за попереднім місцем працевлаштування було пов'язано з конфліктними ситуаціями. Роботодавець намагається за відповідями кандидата зрозуміти як він поводитиме себе у конфліктних ситуаціях.

Як правило, на запитання про конфлікти кандидати відповідають у позитивному для себе світлі. Годі було б сподіватися, що кандидат щиро розповість про ситуацію, за якої він був ініціатором конфлікту.

Запитання про конфлікти на роботі ставляться кандидатам на посади, які передбачають постійні контакти з людьми. Варіантами відповіді про конфлікт:

1. Кажіть, що ви достатньо м'яка людина і їй не властиве доведення справи до прямого конфлікту. Ті суперечності, які виникали з колегами чи підлеглими, завжди розв'язувалися у конструктивній бесіді. Як керівник завжди приділяли велику увагу підбору команди і зазвичай конфлікти не виникали.

2. Якщо кандидат не втягувався у минулому у конфліктні ситуації, то можна описати те, що знає з досвіду інших - чому виник конфлікт, що було його предметом, як розгорталися події, як кандидат себе поводив, як розвивався конфлікт, як оцінює дії сторін.

3. Якщо у кандидата на минулих роботах були конфліктні ситуації, то не варто розповідати про ті з них, про які він жалкує. Спробуйте перед інтерв'ю згадати конфлікт, у якому вам вдалося знайти компроміс, виявивши при цьому гнучкість і врахувавши не лише свої інтереси, а й інтереси іншої сторони.


Розділ 9. Гендер


У цьому розділі познайомимося з наявністю у робочих відносинах, поряд з чоловічим, ще й жіночого елементу. Всього розмаїття ситуацій розділ, можливо, і не охопить, але на найважливіші з них він кине сніп проміння. Проблема поєднання жінки і роботи є такою, яку неможливо проігнорувати. Якщо ж, окрім жінки і роботи, у мереживо вплітається ще й чоловік, то створюються норми - від яких дух перехоплює. Дослідження, виконане 2007 року російським аналітичним центром Юрія Левади (син відомого українського радянського письменника) виявило, що суспільство віддає належне оцінці праці жінок. 81% респондентів вважали, що жінки мали переваги перед чоловіками у сфері виховання дітей, 38% - у мистецтві, 23% - у бізнесі, 18% - у науці, 16% - у спорті та 14% - в управлінні державою.

9.1. Робота жінок


Жінки - активні учасниці як матеріального виробництва, так і сфери послуг. Жінки пішли в армію, куди раніше їх не брали ніби за те, що вони неправильно розуміли команду "Ложись!". Управляти чоловіку жіночим колективом важко, але можна. До чоловіків-начальників жінки ставляться, очевидно, краще ніж до жінок-начальниць. Далі подаємо поради фахівців щодо управління жіночим колективом чи взагалі тим колективам, у складі якого є жінки.

Слід намагатися наймати на роботу молодих заміжніх жінок. Як правило, їм притаманне більше відчуття відповідальності за доручену роботу, ніж у незаміжніх жінок. Молоді заміжні жінки менш схильні до флірту, ніж незаміжні. Вони приходять на роботу, тому що вона необхідна їм, в першу чергу, як джерело існування їх та сім'ї. Вони - досить енергійні. Зацікавлені в інтенсивній та ефективній роботі.

Якщо ж доведеться наймати вже немолодих жінок, то краще поміж них вибирати тих, хто має досвід роботи поза домом. Немолоді жінки, які раніше не працювали у колективі, важко адаптуються до колективної роботи. Такі жінки часто люблять сваритися.

Худі дівчата менш добродушні і ефективні, ніж повненькі дівчата.

Слід лікарю, що опікується жіночими хворобами, оглянути кандидаток на роботу. Це допоможе уникнути у майбутньому всіляких юридичних позовів. Огляд дозволить виявити тих, хто має фізичні та психологічні проблеми, які є несумісними з тією роботою, яку доведеться виконувати.

Жінкам, яких беруть на роботу, слід чітко пояснити про фактор часу. Більшість жінок, як і Президент Віктор Ющенко, люблять запізнюватися. Можливо вони цього і не люблять, але запізнення відбувається автоматично. Так би мовити - стиль життя. Відчуття часу у жінок - дещо інше, ніж у чоловіків. В одному з анекдотів йшлося про те, що жінка сказала своєму чоловікові: "Я піду до сусідки на п'ять хвилин, а ти через кожні півгодини перемішуй варення у каструлі".

Кожній новій працівниці слід видавати денне завдання з тим, щоб уникнути постійних її звернень до керівника за вказівками.

Жінки прекрасно виконують чітко сформульовані завдання. Зате їм бракує ініціативи у самостійному формулюванні завдань. Недарма ж Адольф Гітлер казав: "Народні маси люблять, щоб з ними поводилися, як з жінками. А жінки люблять, щоб ними командували".

Працівницям слід дозволяти змінювати зайняття роботою впродовж дня. Монотонна робота їх нервує.

Критикувати та інструктувати жінок слід тактовно. Вони менш здатні, ніж чоловіки, терпіти грубість та безтактність. Жінкам не важко розплакатися. Не можна насміхатися над жінками. Це їх пригнічує. В результаті знижується ефективність роботи. Пам'ятаймо, що справжній джентльмен ніколи не зробить жінці зауваження, навіть, якщо вона неправильно несе бетонну залізничну шпалу.

Жінки, незалежно від віку, комплекції і сімейного стану, можуть прекрасно справлятися, практично, з будь-якими завданнями. Вони можуть виконувати і кропітку монотонну роботу. Чоловіки до неї мають значно меншу схильність. Здатні і до ініціативи. За словом до кишені не лізуть. Люблять мати гарний вигляд. У час, вільний від роботи, не проти того, щоб пофліртувати.

Вище мова йшла про поради чоловікам-начальникам.

Далі піде мова про поради жінкам. Лейтмотив цих порад - жіночність доречна завжди, навіть, в офісі, де б жінка не працювала. Слід постійно пам'ятати, що жінка є передусім жінкою, а потім вже - працівницею.

Автор цих рядків пам'ятає як у радянські часи, по суботах силоміць посилали працівників науково-дослідних інститутів збирати картоплю у підшефні радгоспи. Жінки - співробітниці, щоб не їхати, придумовували масу аргументів і підкреслювали, що вони - жінки. Завідувач відділом на це відповідав: "У нас нет мужчин и женщин! У нас есть сотрудницы и сотрудники!". Отже, жінок і чоловіків тоді не було. Секс, щоправда, був. Офіційно вважалося, що його немає. Жінкам потрібно наступне.

Слід правильно спілкуватися. Щоправда, одна жінка якось зазначила: "У нас, жінок є хоч жіноча логіка, а у чоловіків - немає і такої". Існує низка професій, наприклад, банківського службовця, де важливу роль відіграє вміння побудувати розмову. Без цього про успіх годі і мріяти. Микола Гоголь якось зазначав, що є дами приємні, а є - приємні у всіх відношеннях. Саме останні і потрібні для того, щоб бути діловим співрозмовником.

У спілкуванні жінки-працівниці головним інструментом є голос. Бажано, щоб він був багатим у тембровому відношенні та гнучким за модуляціями. Добре коли таким голосом нагородив Бог. Хто не одержав такий голос від природи, той має потурбуватися, щоб самостійно розвинути у собі відповідні здібності. Можна звернутися до педагога, який опікується технікою мови. Слід зазначити, що відомий диктор радянського радіо Юрій Левітан, як і багато інших євреїв, не вимовляв літери "Р". Потім натренувався і ніби заслужив обіцянку Гітлера, що коли німецькі війська захоплять Москву, то він першим повісить Сталіна, а другим - Левітана.

У розмові важливу роль відіграє логіка побудови фраз та правильність мови. Це дозволяє заволодіти увагою співбесідника щойно розмова почалася.

Слід оволодіти технікою активного слухання. Завдяки їй співбесіднику можна демонструвати щирий інтерес до нього як до особи та до предмету розмови. Важливим елементом спілкування є віддзеркалювання рухів співбесідника. Такий прийом слід використовувати обережно, щоб партнер не подумав, що його дражнять.

Фахівці радять відчути силу власного очарування. Слід відчути внутрішню свободу, навчитися висловлювати щиру зацікавленість у іншій особі, запастися терпінням, використовувати міміку та жести. Обличчя має сяяти від щирої усмішки. На обличчі не повинно бути слідів неприязні.

Психологи твердять, що враження про людину складаються впродовж перших кількох хвилин знайомства. Це враження багато в чому залежить від зовнішнього вигляду. Особливу увагу слід приділяти своїй зовнішності і одежі, якщо жінка-працівниця хоче відчувати себе комфортно на роботі і викликати до себе гарне ставлення колег.

Занадта оригінальність одежі є зайвою. Занадто короткі міні-сукні в офісі - недоречні. Вони можуть зашкодити і в побуті. Якось маленького хлопчика запитують:

Чому ти плачеш?

- Загубився від мами.

- Так тобі треба було триматися за мамину сукню.

- Так не дістав.

Недоречним в офісі є декольте до талії. Якось під час танців одна дама притиснулась до партнера і запитує:

- Чи не занадто глибоким є моє декольте? Той глянув на неї та й запитує у відповідь:

- А хіба у Вас на грудях росте волосся?

- Звичайно, ж ні!

- Е, тоді декольте у Вас занадто глибоке.

Одежа жінки-працівниці повинна бути модною, але без крайнощів.

Офісна одежа має бути чистою і акуратною. Про пожмакані сукні, плями, поламані "блискавки" та інші дефекти одягу слід забути.

Той, хто працює з людьми, зобов'язаний створювати гарне враження. Кожна працівниця має ставитися до себе як до візитівки тієї фірми чи організації, де вона працює.

Слід приділяти увагу не лише одежі, але й взуттю. Якщо людина любить чисті черевики, то вона, швидше за все, є акуратною і в інших аспектах. До речі, один джентльмен якось зазначав: "Якщо ви прокинулися вранці у ліжку без черевиків - не дивуйтеся. Значить ви вчора ввечері були тверезим". До сказаного, автор цих рядків рекомендує не спати взутим у ліжку, навіть, коли черевики були ідеально чистими.

Одежа повинна відповідати тому місцю, де людина працює. Якщо на роботі дотримуються вільного стилю одежі, то слід вибирати свою золоту середину.

На думку фахівців, визначальним в одежі є кольорова гама. Агресивне розфарбування викликає стомленість, подразнення, безпричинну злість. Агресивним розфарбуванням одягу є таке, що складається з дрібних клітин, зиґзаґів та інших малюнків від чого в очах рябіє. Для ділової одежі рекомендується синій колір. Він асоціюється з чимось авторитетним і надійним. Є сприятливими і спокійні зелені відтінки. Вони діють заспокійливо, налаштовують на доброзичливість.

Нейтральними кольорами вважаються сірий і білий. Вони є вдалими для робочої обстановки. Бежевий колір вважається таким, що запобігає конфліктам та викликає гарне ставлення.

Жінці-працівниці слід завжди працювати над собою, самовдосконалюватися, намагатися виконувати належним чином свої трудові обов'язки. Хто цього не хоче робити - для тих в Києві є

Окружна дорога, а функції, які виконують там жінки, - знаходяться поза сферою цієї книжки.

Далі мова піде про роботу жінок у чоловічому колективі. Дехто з жінок про це мріє, забуваючи, що ще стародавні греки казали: "Боги карають нас здійсненням наших мрій". Практика свідчить про те, що у чоловічому колективі жінка не сприймається як якась слабка істота. Чоловіки дивляться на неї, як на колегу і не закривають очі на службові недоліки представниці кращої половини людства.

Жінці-працівниці доцільно якнайкраще адаптуватися до чоловічого колективу і боротися за професійні досягнення нарівні з чоловіками. Жінка у чоловічому колективі - це не слабка ланка. Вона - рівноправний гравець. Професіоналів поважають, а то - й бояться. Найзліший чоловічий колектив шануватиме висококваліфікованого фахівця будь-якої статі.

Не забуваючи про свої стратегічні кар'єрні плани, слід пам'ятати і про суворі правила гри.

Жінка у чоловічому колективі буде завжди викликати увагу. Дехто з жінок вважає, що красиві сукні, вишукані прикраси, модний макіяж негайно ж викличуть захоплення, а від нього до кар'єрного злету відділятиме лише крок. Це - далеко від істини. Оскільки чоловічий колектив завантажений роботою, то у нього не буде часу звернути увагу на те, чим від вас пахне. На це звертав увагу лише письменник Костянтин Паустовський, який писав: "В комнате пахло молодой женщиной". Зрозуміло, що то був не запах парфум.

Жінці-працівниці (та й не лише працівниці) не завадить знати, що у чоловіків психіка побудована так, що вони не помічають дрібниць.

Зовнішній вигляд жінки має бути бездоганним, але без виклику. Поміж психологів є й такі, хто радить, щоб у жіночій одежі була присутня яка-небудь деталь чоловічого одягу. Зазначене не обов'язково має на увазі штани. Може бути жилет, піджак або нашийна хустка, яка імітує краватку.

Не відповідає дійсності думка про те, що після проведеної "стрілянини" очицями у жінок зникають всі проблеми. Оволодіти серцями чоловіків фірмового колективу є таким складним процесом, як і серцями монахів з Афонського монастиря у Греції. Чоловіків, насамперед, цікавить настільки жінка-працівниця буде корисною у роботі. А потім вже його увагу викликає решта козирів жінки-працівниці.

Психологи радять жінкам не стріляти очицями, а опікуватися професійним зростанням.

Насамкінець цієї рубрики розповімо про п'ять великих та п'ять малих речей, які має сучасна ділова жінка. Почнемо з малих:

П'ять малих речей:

1. Дамська сумочка. Це - така штука, куди кладуть ключі, гаманець та помаду. Для бізнес-леді цієї сумочки замало, адже там не вміщується папка з документами, пакет молока, батон тощо. Сучасні ділові жінки екіпіруються зручними великими сумками (торбами).

2. Ділова жінка вдома у своїй шафі має сукню, яка є малою за розміром, але яка слугує їй еталоном ваги, яку вона хотіла б мати.

3. Автомобіль. Ділові жінки віддають перевагу малим і прудким автомобілям. Щоправда, є й такі жінки, які люблять великі автомобілі. Автор цих рядків якось запитав американку для чого їй знадобився великий автомобіль? Вона відповіла: "The bigger - the safer", що у перекладі означає: "Чим більший, тим безпечніший". Преса вже повідомляла, що деякі диваки-чоловіки обзаводилися бронетранспортерами. Жінки бронетранспортерами поки що не керували.

4. Розмір ноги. Чим вона менша, - тим краща. Взагалі ж жіноча нога є дуже небезпечним органом тіла. Один джентльмен якось розповідав, що жінка поскаржилася йому на те, що у неї на нозі травма. Джентльмен почав розглядати ногу. Зрозуміло, нічого там не виявив, але... було вже пізно.

5. Порція. В меню у ресторанах можна побачити "дорослі" та "дитячі" порції. "Жіночих" порцій не буває. Жінки віддають перевагу дитячим порціям.

П'ятьма великими речами вважаються такі:

1. Шпильки. Сприймаються показником безтурботності життя жінки. Чим вищі підбори, - тим безтурботнішим є життя їх власниці.

2. Туалети. Черги до жіночих туалетів є завжди більшими, ніж до чоловічих. До останніх їх взагалі може не бути.

3. Парфуми - тестер. Маленькі тестери не підходять для того, щоб зрозуміти, чи є доречними ті чи інші парфуми - як пасує їх аромат з тонами одежі та відповідає часу доби.

4. Дзеркало. Має бути у квартирі чи будинку дзеркало завбільшки з людський зріст. Без великого дзеркала жінці жити важко. Очевидно, окрім великого дзеркала, жінка не обходиться без кількох люстерець. Один джентльмен колись зазначав, що найбільший дискомфорт дамі створює відсутність дзеркала у крамниці, де продаються жіночі шляпки.

5. Кохання. Чим кохання є більшим, тим жінка є щасливішою. Щоправда, донині не створено приладів, які б вимірювали тачи співставляли величину кохання і обсяг щастя. Не слід забувати й те, що американський письменник Марк Твен, коли його журналіст запитав про те чим перше кохання відрізняється від останнього, зазначив: "Тим, що перше кохання здається останнім, а останнє - першим". Яке б не було великим кохання, воно для жінки - замале.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка