Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка35/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   56

Розділ 11. Лінь, стомленість і депресія

11.1. Симулянти і порушники

11.1.1. Прискорення плину робочого часу


Лінь-це небажання працювати. Оскільки всі люди - різні, то й таке небажання у всіх людей має різну гостроту. Хтось - більш роботящий, а хтось - лінивіший.

На початку 2008 року у пресі повідомлялося, що у Боготі (Колумбія) за підтримки властей було створено музей ліні. Там були представлені речі, які не асоціюються з працею: канапи, телевізори, лежаки, ліжка. Створенням музею його ініціатори хотіли змусити людей задуматися над тим, що, окрім роботи, є праця. Музей користувався популярністю у жителів колумбійської столиці.

На початку 2008 року повідомлялося про результати дослідження, виконаного журналом

"Employment Review". В опитуванні брали участь 136 компаній. Загальна кількість їх співробітників - 300 тис. чол.. Понад 80% компаній повідомляли, що мають співробітників, які не здатні довести роботу до завершення або кепсько ставляться до роботи. Такі компанії мали проблеми з низькою продуктивністю праці. 10% компаній цю проблему вважали серйозною.

Лише 8% опитаних заявляли, що заходи, які вони вживають проти низької продуктивності праці, мають певні успіхи.

Результати опитування засвідчили, що для успішного розв'язання цієї проблеми необхідним є спілкування, а також чітке розуміння очікувань та постановок завдань. Раннє втручання засвідчуватиме, що керівництво має ясну уяву про існування проблеми.

Дуже важливим є й те, щоб співробітник, який кепсько працює, сам розумів і усвідомлював існування проблеми і брав на себе частину відповідальності за опрацювання рішення.

Залежно від конкретної причини низької продуктивності праці співробітника, його слід підтримати за допомогою навчання і тренінгів та регулярного контакту з безпосереднім начальником.

Важливими заходами з подолання невисокої продуктивності праці є вільне спілкування між менеджерами і персоналом та вміння забезпечити співробітника такою роботою, яка його стимулює.

81 відсоток опитаних компаній зазначали, що першим кроком у боротьбі із недоробітками має стати план розвитку, опрацьований разом з таким проблемним співробітником.

68 відсотків респондентів були згодні з тим, що потрібно регулярніше проводити оцінку діяльності.

38% зазначали, що у разі систематичних недоробок вони вживали дисциплінарних заходів.

118 компаній (94%) впродовж двох останніх років застосовували дисциплінарні покарання, щонайменше, до одного працівника за кепсько виконану роботу.

Оскільки - "Дым отечества нам сладок и приятен", то далі перейдемо від зарубіжного досвіду до вітчизняного.

Філософи кажуть, що час є парцелярним, тобто відносним. Може повзти як черепаха, а може летіти зі швидкістю світла. Альберт Ейнштейн цю філософічну премудрість пояснив дуже простим способом одному молодому надоїдливому журналісту. Вчений сказав йому: "Якщо вам на коліна сяде красива дівчина, то година, проведена з нею, вам здасться секундою. Коли ж вас оголеним місцем посадити на розпечену сковорідку, то секунда перебування на ній вам здасться годиною."

Ось так і на роботі. Для когось робочий день пролітає як мить. Комусь же робочий день триває нескінчено довго. Щоб робочий день рухався швидше, чи став коротшим, доречно скористатися порадами, які зазначаються далі.

1. Найпростіший спосіб прискорення плину робочого часу - це почати працювати. Якщо працівник буде ретельно виконувати свої обов'язки, то час прискориться. Такий працівник з подивом помітить, що він впродовж дня виконав, або майже виконав, свою норму. Наприкінці трудового дня такий співробітник може згадати лозунг, який він бачив у фільмах, що відображують місця ув'язнення: "На свободу - з чистою совістю!".

2. Коли працівник заморився під час робочого дня, то може себе потішити чаєм, кавою чи іншими напоями та бутербродами. Можна прочитати статтю в газеті чи журналі, поговорити з колегами, зателефонувати коханій людині (можна й більшій їх кількості, якщо вони є).

Зрозуміло, що вказаними вище процедурами не можна зловживати, оскільки, як можна здогадатися, вони не будуть викликати великого задоволення у начальства працівника.

3. Якщо є потреба у тому, щоб робочий день закінчився раніше з огляду на невідкладні обставини працівника, то про це доцільно прохати керівництво ще на початку робочого дня - пояснення про причини у такому випадку сприймаються краще. Мабуть, у більшості випадків керівництво йде назустріч проханню і внесе певні корективи у денну виробничу програму прохача. Та й прохачеві не завадить прогнати лінь, щоб за скорочений день виконати ту роботу, яку мусив виконати за повний робочий день. Не виключено, що ще ж колись доведеться відпрошуватися.

4. Якщо працівник, з огляду на відомі йому обставини, хотів би, щоб у нього регулярно чи постійно робочий день був коротшим, то про це теж необхідно поговорити з начальством. Рішення начальства прогнозувати важко, але спробувати потрібно хоча б тому, що під лежачий камінь вода не тече: "За спрос не бьют в нос".

5. Робочий день може здатися коротким, якщо з якоїсь причини співробітника не тягне додому. Можливо це трапляється тоді, коли його будинок перестає бути його ж фортецею. Коли дім не є фортецею, то втішати може й робота.

6. Робочий час значно прискорить свій біг, якщо працівник закохається у когось на роботі. Службовий роман є настільки індивідуальним явищем, що не можна давати якісь загальні поради. Кожний кує своє щастя самостійно. Не дивлячись на цікавість службового кохання воно знаходиться поза тематикою цієї книжки і її автор сподівається, що інші це явище опишуть краще, ніж він. Все ж таки згадує зауваження канадки українського походження. Спостереження канадської українки вже згадувалися у підрозділі 9.4.

Начальник зайшов у відділ і з обуренням говорить одному із співробітників про те, що впродовж тижня втретє бачить, як той байдикує. Вимагає пояснення. Співробітник повідомляє причину - м'яка підошва на черевиках начальника.

Навівши вже поради про те, як прискорити плин робочого часу, нижче поговоримо про те, як його скоротити. Згадаймо, що Антон Павлович Чехов казав: "Ничто так не улучшает рассказ как его сокращение". З точки зору ледаря кращою роботою може бути лише коротша за тривалістю робота.

11.1.2. Скорочення робочого дня


Видатний німецький філософ Людвіг Фейєрбах казав, що у "хатинах думають інакше, ніж у палацах". Це й справді так - яке буття, така й свідомість. На одні й ті ж речі і явища можна дивитись по різному. Недарма ж одна чудова дама говорила: "Мир таков, каковы его созерцатели".Кожний бачить те, що хоче бачити. Не є винятком з цього правила і виробниче середовище. Лінивенький працівник і його начальник по-різному дивляться на Олімпійський лозунг: "Швидше, вище, сильніше!". Працівникові стає зрозуміло, що абсолютно неможливо - швидше, зовсім нікуди - вище та й взагалі ніяк неможна - сильніше. Голову такого працівника заповнюють думки на кшталт - якби так працювати, щоб не працювати. Це щось на зразок страйку по-італійськи.

Практика сформувала низку відповідей на поставлене запитання. Їх стисло подано у вигляді пунктів.

1. Практично у кожній організації е регламентована тривалість обідньої перерви. Як правило, перерва триває від 45 хвилин до однієї години. Трудоголіки під час перерви швидко жують свої бутерброди. Часто роблять це не відриваючись від роботи. Ті ж працівники, які впевнені, що "Робота-не вовк, в ліс - не втече", обідню перерву використовують сповна. Про роботу забувають геть. До обідньої перерви прихоплюють й певний дообідній й післяобідній час.

2. За радянських часів підвищення кваліфікації персоналу було майже таким священним обов'язком як і захист соціалістичної Батьківщини, яка впевнено створювала світле комуністичне майбутнє. Щоправда, на всіх його не вистачало. На різного роду семінари і конференції керівники тоді намагалися послати працівників, відсутність яких не позначалася на роботі відділу, дільниці, цеху тощо. Компетентні ж працівники тягли воза і без семінарів та конференцій. Нині - не ті, що раніше часи, але для працівників, які не бажають працювати, ще зберігається можливість потинятися на навчальних заходах замість того, щоб працювати. Такі працівники дуже добре знають прислів'я: "Ученье - свет, а неученье - чуть свет - и сразу на работу!".

3. Найбільше можливостей для відпочинку, замість того щоб працювати, мають ті працівники, які палять. Щонайменше один раз на годину вони з гордо піднятою головою прямують до місць паління. Там впродовж, принаймні, чверті години можна і попалити, і поспілкуватися.

Боротьба з палінням ведеться у нас з тих пір, як автор цієї книжки кинув палити. А було це понад 40 років тому. Про успіхи цієї боротьби свідчить і той факт, що ряди палильників поповнили і представниці прекрасної статі (40 років тому палили лише окремі несвідомі будівниці комунізму).

Як би то не було, нині працівники, які палять, щоденно на понад годину скорочують собі тривалість робочого дня.

4. Кодекс законів про працю України прийшов до нас ще з колишніх часів. Його, зрозуміло, намагалися підлаштувати до нових реалій, але й досі, згідно з КЗП працівники мають більше прав, ніж обов'язків. За невелику роботу у вихідні і свята можна заробити повноцінні відгули. Нерідко трапляється й ситуація: "Отгул за прогул". Зазначене скорочує робочий час тим працівникам, які того хочуть. А їх когорта-чисельна.

5. Приємним, цікавим і корисним видом відпочинку можуть бути відрядження. Контролю за часом працівника практично немає у такому випадку (якщо, зрозуміло, не враховувати лозунг радянських часів: "Лучший контролер - рабочего совесть!"). Перебування відрядженого у чужих краях сприяє його спілкуванню з місцевими мешканцями на комерційних чи інших засадах, які діляться з ним хлібом, сіллю (а частенько і горілкою чи іншими цікавими напоями).

Відрядження ще більше нагадує відпочинок, коли його місцем є сприятлива в кліматичних і екологічних аспектах територія, порівнюючи з місцем роботи працівника.

Слід зазначити, що потяг до скорочення тривалості робочого дня властивий не лише працівникам на вітчизняних просторах. Цей потяг є привабливим, наприклад, і в країні, яку колись величали не інакше як "берлогою імперіалізму". Під час одного з опитувань 2008 року 47 відсотків респондентів у США повідомили, що пересічно вони щоденно недопрацьовують від однієї до трьох годин запланованого робочого часу. Грішили цим як чоловіки, так і жінки, як ті, хто любив свою роботу, так і ті, хто її ненавидів, як високо -, так і низькооплачувані працівники.

Федеральним трудовим законодавством США тривалість робочого тижня встановлена в 40 годин. Наймані працівники мають право працювати понадурочно, отримувати підвищену заробітну плату (зазвичай в 1,5 рази вищу за звичайну).

Відомим способом не працювати є отримання працівником лікарняного бюлетеня тоді, коли працівник насправді не хворий, але йому не хочеться працювати. Причин не хотіти працювати може бути безліч. Їх не можна перерахувати, навіть, з допомогою електронно-обчислювальної машини.

Подейкують, в Україні є немало фірм, які опікуються підробкою лікарняних. Такий спосіб-злочинний. Може настати кримінальна відповідальність. Існують і простіші способи одержання лікарняних, які не підпадають під Кримінальний кодекс України.

У пресі час від часу зустрічаються рекомендації про те, як скористатися "запаленням хитрощів". Писалося, що найпростіший спосіб-це піти до невропатолога і поскаржитися, що болить спина. Вона болить у всіх, але видимих ознак не подає. Зуб може дати пухлину, спина-ні. Це-на руку симулянтові.

Інший спосіб-вжити пігулки "Фарингосепт". Від них язик стає зеленувато-жовтим. Показавши лікареві язик і поскаржившись на те, що вам зле, можна одержати лікарняний.

Третій спосіб-прийти до лікаря і поскаржитися на кепське самопочуття. Ніби то болить голова, а тіло лихоманить. Коли лікар почне міряти тиск, то в цей момент слід упертися п'ятками у підлогу і сильно напружити ноги. Тиск підскочить так, що тонометр аж зашкалить. Лікарняний буде отримано.

Вище зазначено ті випадки, коли пацієнт обдурює лікаря. Можна здогадуватися, що знайдеться чимало лікарів, які видадуть лікарняний за гроші, послуги чи інші відомі їм чинники. Як казали колись на Смоленщині: "Был бы телевизор, а гости- найдутся". Нині в одному з рекламних оголошень зазначалося: "Група лікарів, які не беруть хабарів, пропонує за гуртовими цінами коньяк, вино, горілку, "Шампанське", ікру, цукерки, каву тощо".

У пресі повідомлялося, що згідно з рішенням Печерського райсуду міста Києва на лікарняному бюлетні не можна вказувати діагноз та код захворювання пацієнта. Раніше у бюлетні причина захворювання зазначалася. Наприклад, професійне захворювання, нещасливий випадок, невиробнича травма тощо.

Газета "Голос України" від 11 листопада 2009 року повідомляла, що у Чернігівській області викрито групу підприємців та лікарів-гінекологів центральної районної лікарні. Медики надавали фіктивні лиски непрацездатності, а підприємці - "брали" цих жінок на високооплачувану роботу. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відшкодував великі суми вагітним. Левову частку цих сум отримували організатори шахрайської схеми. Порушено кримінальні справи.

Що ж стосується чесного лікарняного, то слід зазначити наступне.

Право на лікарняний гарантує стаття 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності". Згідно з цією статтею під час хвороби заробітна плата нараховується.

Перші п'ять днів працівник хворіє за рахунок роботодавця. Решту терміну працівник хворіє за рахунок Фонду соціального страхування. Розрахунок виплат виконується виходячи із суми середньомісячної зарплати та залежить від страхового стажу. Якщо працівник працює на одному місці не довше ніж 5 років, то йому сплачують 60%. За наявності стажу від п'яти до восьми років-80%, а понад 8 років-100%.

Припустимо, у місяці 22 робочих дні. Заробітна плата працівника - 2500 грн. Працює в компанії менше ніж 5 років. На лікарняному перебував 10 днів:

- зарплата, що припадає на 1 робочий день: 2500:22=113,66;

- зарплата впродовж 10 днів хвороби: 113,66 грн*10 = 1136,6 грн.

- з урахуванням стажу працівнику нарахують: 60% від 1136 грн = 682 грн.

Співробітнику зі стажем від 5 до 8 років за лікарняним нарахують 909 грн., а зі стажем понад 8 років-1136,6 грн.

Для того, щоб отримати компенсацію за час хвороби, необхідно першого ж дня хвороби відкрити лікарняний лист. Після видужання відвідати лікаря і лист закрити.

Лікарняний видають за місцем проживання. Люди з іногородньою пропискою (реєстрацією) часто мають проблеми з отриманням лікарняного. Їм доводиться походити по кабінетах лікарні із заявою про надання їм разової медичної послуги.

Вийшовши на роботу, лікарняний слід пред'явити бухгалтерії. На лікарняному ставить підпис уповноважена у фірмі на це особа.

Фонд соціального страхування не оплачує лікарняний:

- тим, хто захворів, був травмований, здійснив злочин, перебуваючи в алкогольному або наркотичному сп'янінні;

- якщо працівник навмисно завдав шкоди здоров'ю, щоб ухилитися від роботи;

- якщо у працівника виявлені проблеми зі здоров'ям, коли він був у відпустці за свій рахунок або у додатковій відпустці у зв'язку з додатковим навчанням.

Німецькі лікарі стверджують, що сидяча робота в офісі, всупереч поширеній думці, провокує менше захворювань, ніж рухлива робота на свіжому повітрі. Вивчивши лікарняні листки, видані у Німеччині впродовж двох років, медики встановили, що офісні працівники рідше хворіють і знову стають здоровими втричі швидше, ніж ті, хто працює на повітрі.

Далі розмову поведемо про запізнення та прогули.

11.1.3. Прогули і запізнення


Влітку 2008 року в Україні відбулося одне із численних нині соціологічних опитувань. Присвячувалося воно ставленню до запізнень на роботу. Виявилося, що роботодавці ставляться до запізнень на роботу підлеглих лояльніше, ніж самі підлеглі ставляться до запізнень своїх колег.

51 відсоток опитуваних працівників вважали, що трудова дисципліна-це не лише повага до себе, але і до інших людей. Якщо працівник запізнюється на роботу, то він всім гальмує справи. Чоловіки до запізнень були налаштовані рішуче, ніж жінки (55% проти 47%).

39% респондентів (41%- жінки та 36%- чоловіки) схильні були думати, що головне - це результат роботи, а не просто сидіння в офісі. 10% респондентів затруднялися з чітким ставленням до запізнень. Вони вважали, що це залежить від того як часто і на який час працівник запізнюється. Вважали допустимим запізнення на 10 хвилин, а вже на 1-2 години - недопустимим. Також вважали, що непередбачувані обставини можуть бути у всіх і ці обставини слід вважати поважною причиною. Неприйнятними вважали регулярні запізнення.

Співробітники уважно слідкували за реакцією начальства на запізнення працівника, якщо на підприємстві не було прийнято запізнюватися.

Далі переходимо до арифметики роботодавця, тобто до їхнього ставлення до запізнень.

44% роботодавців вважали запізнення серйозним порушенням дисципліни.

47% роботодавців великих компаній дотримувалися думки, що головне - це результативність праці, а не просте перебування на робочому місці. Серйозними порушеннями роботодавці вважали п'янство на робочому місці та інші незаконні дії. Керівники визнавали, що і вони нерідко на свої робочі місця прибувають із запізненням, тому до запізнень підлеглих ставляться неприскіпливо.

9% роботодавців затруднялися з відповіддю. Зазначали, що потрібно визначитися з тим, що є запізненням. Вважали, що все залежить від професії та рівня відповідного фахівця. Вказували, що коли співробітника втрачати недоцільно, то ліпше хай він запізнюється чи не приходить на роботу взагалі.

Як і слід було сподіватися, - прогули та запізнення не лише українське явище.

Існує воно і поза межами славної України.

Влітку 2008 року повідомлялося про завершення одним з російських порталів, який опікується працевлаштуванням, конкурсу оригінальних пояснювальних записок, що стосувалися прогулів і запізнень. Зрозуміло, що конкурс мав жартівливий характер.

Переможців визначали у двох категоріях:

- ті, хто запізнилися;

- ті, хто карали.

Слід зазначити, що працівники називають пояснювальні записки "відмазками" (російською "отмазки").

Керівники та кадровики підприємств відшукували зразки незвичайних пояснювальних записок і надсилали їх Інтернетом.

У другій категорії (тобто начальницькій) перше місце посіла Надія Масленнікова. Вона надіслала пояснювальну записку, у якій працівник повідомив, що заблудився у густому тумані, коли вийшов вранці від малознайомої дівчини. Не знайшовши дорогу до метро, працівник вирішив перечекати непогоду у теплому приміщенні. Працівник вважав, що йому слід надати відгул для відновлення психічної рівноваги після пережитого сильного стресу, оскільки він виявив героїзм і винахідливість у складних погодних умовах.

Пояснювальна записка співробітниці Людмили Серебрєннікової була визнана найоригінальнішою у категорії працівників. Вона писала про те, що на роботу приходить щоразу пізніше, бо бігає на стадіоні зі своїм собакою. Бігали вони поки не зійде сонце. Схід відбувався восени щоразу пізніше. Зазначала, що так триватиме до 22 грудня. Після цієї дати обіцяла приходити на роботу щоразу раніше.

Титул "Опоздун года" виборола менеджер на ім'я Катерина. У своїй пояснювальній записці вона зазначала, що працює щомісяця на 24 години довше, ніж її колеги, запізнюється максимум на 2 години щомісячно. Зазначала також, що регулярно залишається працювати понадурочно. Свої запізнення мотивувала тим, що добирається до роботи на автомобілі, а дорога - непередбачувана.

Поміж причин запізнень чи прогулів були і такі: "Порізав носа, коли голився, і не зміг знайти пластиря", "Пофарбували під'їзд і я при виході прилип до підлоги".

Прогулюють і запізнюються і у США.

На початку 2008 року американський портал Careebuilder.com виконав опитування про те, які причини придумують працівники, щоб не йти на роботу. Виявилося, що близько третини всіх опитуваних щонайменше один раз в 2007 році симулювали хворобу і не виходили на роботу.

Зазначений портал навів перелік п'яти причин невиходу на роботу.

1. Одна дівчина ніби то вдарилася головою, пошкодила собі зуби, а коли нахилилася щоб виплюнути зуб, втратила свідомість.

2. Інший співробітник указав таку причину невиходу на роботу. Був у цирку. Йому в ухо потрапила моча тигра. Після цього у працівника жахливо розболілася голова.

3. Ще один працівник вирішив попробувати їжу своєї хворої собаки і теж захворів.

4. Співробітник поскаржився керівникові, що хтось підлив йому у салат ЛСД.

5. Перелік закінчувався поясненням одного співробітника, що він відпочивав на острові і затримався там, бо його човен віднесло в океан.

Закінчимо цю рубрику розповіддю про форс-мажорні обставини.

У житті часто трапляються ситуації, коли працівники, з огляду на незалежні від них обставини, не можуть вчасно прибути на своє робоче місце або ж взагалі можуть не прибути на роботу. Тобто такі співробітники потрапляють у справді форс-мажорні обставини.

Трудовим законодавством України форс-мажорні обставини прямим чином не регулюються. Тут спрацьовує загальне правило - на час виняткових обставин дія всіх правочинів припиняється.

Про форс-мажорні обставини слід вчасно повідомити роботодавця. Нині для абсолютної більшості працівників це не складає жодної проблеми хоч би з огляду на наявність мобільних телефонів.

Відсутність працівника на робочому місці за форс-мажорних обставин не можна кваліфікувати як прогул. Між форс-мажором і прогулом є, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Все ж таки не виключено, що знайдуться роботодавці, які не обмежаться усним повідомленням працівника, а вимагатимуть від нього письмових пояснень. До них доцільно буде додати довідки, що підтверджують зазначене у письмових записках.

Якщо працівник підтвердив форс-мажор, не можна звільняти його з роботи чи оголосити йому догану. Інших покарань, як відомо, трудове законодавство України не передбачає.

Фірма може не захотіти оплачувати дні фактичної відсутності працівника на робочому місці. Може запропонувати такому працівнику оформити відпустку за свій рахунок. Це суперечить духу трудового законодавства, але не його літері. Позиція роботодавця вважається законною.

Роботодавці стверджують, що відсутність з огляду на форс-мажорні обставини, навіть, не одного, а кількох співробітників фірми, не становить якоїсь справді серйозної небезпеки для бізнесу. У компаніях знають як вчинити у таких випадках. Можна перенести переговори на пізнішу дату, вирішити ті чи інші питання за допомогою технічних засобів комунікації, врешті-решт дати можливість поспілкуватися з працівником, який перебуває у тимчасовій ізоляції, за допомогою технічних засобів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка