Д21 Дахно, І. І. Ділова кар'єра [Текст] : навч посіб. / І. І. Дахно. – К. Цул, 2011. – 528 с. У книзі розглядаються різноманітні аспекти ділової кар'єри на всіх її етапах



Сторінка44/56
Дата конвертації11.04.2017
Розмір7.22 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   56

 14.1.4. Дії звільнених


Перспектива втратити роботу, очевидно, нікому не приносить радощі. Психологи радять не впадати у депресію тим, хто роботу все ж таки втратив.

Газета "Wall Street Journal" (США) у жовтні 2008 року сформулювала деякі поради як не впасти у депресивний стан. Заокеанські поради будуть доречними і на теренах України.

Якщо працівник звик до своєї професії і не має наміру її змінювати, то його дії мають відповідати їй. Відповідна професія є для звільненого працівника відомою. Він вже має певні звички та досвід. Є всі шанси на те, щоб повернутися до свого професійного життя.

Стратегія передбачає виконання пошуків роботи у таких сферах:

1. Слід зв'язатися з конкурентами вашого колишнього роботодавця. Конкуренти є практично завжди. Рекомендують спочатку зв'язатися з начальником того відділу, у якому хотіли б працювати. Це буде ефективніше, ніж спочатку встановлювати контакт (листом, по телефону чи електронною поштою) з відділом кадрів. Начальнику відділу (тематичного, галузевого) слід розповісти про професійний досвід. Невдача працівника на попередньому місці може виявитися його перевагою в очах конкурента.

2. Роботу слід шукати у сфері свого професійного інтересу чи інших, близьких до нього, сферах.

3. Шукати роботу слід і у дрібних компаніях. Роботодавці у невеликих компаніях менш вимогливі, а робота там - різноманітніша. Фахівець з високою посадою, яку він обіймав у великій компанії, для малої компанії вважається бажаною знахідкою.

Добре відомий американський журнал "U. S. News & World Report"у грудні 2008 року опублікував поради про те, що не можна робити після того, як працівник виявився звільненим з роботи. Подаємо їх стислий зміст.

1. У жодному випадку не відчувати сорому. Звільнення під час кризи вважається звичайним явищем, за яке ніхто ніколи не повинен відчувати сорому. Який може бути сором, коли з неба почав випадати сніг? Який може бути сором за те, що вовк з'їв вівцю? Звільнення - звичайне явище.

2. Не втрачайте самоконтролю. Якщо, навіть, дуже хочеться надіслати начальнику чи колегам своє гострослівне послання, то своє бажання слід неодмінно подавити. Світ тісний. Про такий вчинок дізнаються в інших компаніях, а це зашкодить майбутньому працевлаштуванню. Спалювати мости недоцільно, вони можуть ще знадобитися.

3. Слід економно ставитися до витрачання грошей. Таке витрачання на короткий час може поліпшити настрій, але нічого більшого не дасть. Гроші ж полетіли, і назад не повернуться. Слід купувати лише те, у чому є гостра необхідність. Чіпати недоторканний запас можна лише у критичному випадку.

4. Знайдіть тимчасову роботу.

5. Продовжуйте спілкування, не заривайтесь до нори. Можна поспілкуватися як з близькими, так і із знайомими людьми, а також з посторонніми, які потрапили у таке ж становище. Це можна виконати і за допомогою Інтернету.

6. Не слід ухвалювати поспішних рішень. Наприклад, переїжджати до іншого міста, кидати дружину тощо.

7. Не можна лінуватися та спускатися на соціальне дно. Бог допомагає тим, хто допомагає сам собі. У березні 1995 року, під час відвідування Лондона, автор цих рядків бачив бездомних (щоправда не таку вже й велику кількість) на вулицях британської столиці. Поміж них не було чорношкірих, хоч третя частина вагону лондонського метро була заповнена ними. На запитання автора, чому не має поміж бездомних чорношкірих, організатори перебування пояснили, що чорношкірі беруться за виконання будь - якої роботи і мають копійчину.

8. Не слід ставитися упереджено до можливостей державної служби зайнятості. Вона може надати реальну допомогу.

9. Піклуйтеся про своє здоров'я. Міцне здоров'я теж нікому не шкодило.

10. Не слід впадати у відчай. Мало можна знайти людей, у житті яких немає неприємностей. Люди долають їх. Життя триває. Це неодмінно станеться і у житті того, хто втратив роботу.

А далі переходимо до найдемократичнішого і найсправедлішого у світі суду. Зрозуміло, що ним є український.

14.1.5. Позовна заява


У руках звільнених роботодавцем працівників є така потужна зброя, як позовна заява. Зразки позовної заяви у зв'язку з трудовими відносинами знайти неважко. Це, мабуть, можна зробити і за допомогою Інтернету. У бібліотеках слід просити книги - збірники зразків правничих документів. У районних судах - на дошках об'яв ще за часів СРСР знаходилися зразки цих позовних заяв. Очевидно, вони є й нині.

Краще, коли правову допомогу надає кваліфікований адвокат. У зв'язку зі звільненнями та пов'язаними з ними спорами, можна спробувати обійтися і без адвоката, якщо його допомога - не по кишені. У звільнених працівників, як можна здогадатися, у гаманці грошей не густо.

Нинішні працівники, мабуть, вже не так бояться погроз роботодавців "зіпсувати" компроментуючим способом трудову книжку. Не ті вже нині часи. З радянськими їх не порівняти. Та й трудові книжки нині продаються на кожному кроці, а не є, як колись, документами суворої звітності.

Нагадаємо найголовніші норми трудового права, що стосуються цієї рубрики.

Роботодавці не горять бажанням звільнювати працівників за скороченням штатів. За цією підставою працівники мають попереджуватися за два місяці і їм має сплачуватися компенсація у обсязі місячної зарплати. Працівнику можна погоджуватись на формулювання "за згодою сторін". Тоді можна негайно йти до центру зайнятості та реєструватися на одержання допомоги. Вона надається через тиждень після того, як центр не підшукує нове робоче місце. За звільненням із формулюванням "за власним бажанням" працівнику доведеться чекати на допомогу впродовж 90 днів.

Якщо ж відбулося звільнення за бажанням роботодавця, а не за бажанням працівника чи з підробкою роботодавцем такої заяви, чи за прогул, чи за іншої причини, яку працівник вважає незаконною, то районному суду за місцем знаходження відповідача подається позовна заява. Слід мати на увазі важливу обставину, яка зберігається з вже далеких радянських часів - звернення до районному суду з будь - якого трудового спору для позивача є безкоштовним. Позовну заяву можна надіслати поштою (рекомендованим листом, щоб на руках збереглася квитанція, що такий лист надсилався)

У "шапці" заяви зазначаються:

o назва та адреса райсуду;

o позивач (прізвище, ім'я, по батькові; поштовий індекс, адреса, телефон);

o відповідач (повна назва роботодавця, його адреса, індекс, телефон);

Позовна заява може стосуватися не лише поновлення на роботі, але і стягнення заробітної плати, оплати часу вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

У тексті позовної заяви стисло зазначаються обставини прийому на роботу та звільнення. У позові має зазначатися, чому своє звільнення працівник вважає незаконним.

Наприкінці позовної заяви позивач прохає суд:

o зобов'язати відповідача на підставі ст. 235 КЗпП України надати довідку про невиплачену заробітну плату та копії наказів, які стосуються спору;

o поновити на роботі на такій-то посаді.

Позивач також прохає суд на підставі ст.. 117 КЗпП України:

o стягнути невиплачену заробітну плату, а також компенсацію за невикористану відпустку;

o стягнути його середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 1 ст. 237 КЗпП України позивач прохає суд стягнути моральну шкоду у такому - то розмірі.

Наприкінці позовної заяви позивач нагадує суду, що має право на звільнення від судових витрат за позовом, оскільки всі вимоги випливають з трудових відносин.

Позовну заяву слід підписати, зазначити дату. Додається ксерокопія позовної заяви, яку суд вручить відповідачу. До заяви позивач може додати, якщо має, копії документів, які стосуються спору і які підтверджують роботу і зарплату. Копії документів подаються в одному примірнику кожний.

Позов подається не пізніше ніж один місяць після звільнення або видачі трудової книжки.

Позивачеві правову допомогу може надавати не лише адвокат, а й інша людина (товариш, родич, тощо), якому позивач надасть нотаріально завірену довіреність.

Наші суди - це дзеркало нашого ж суспільства. Будьте готові до будь - якого розвитку подій і будь - яких темпів - як стрімких так і черепашиних. Недарма судовий процес розгляду спорів ще здавна одержав назву "тяжба". Залишається Богу дякувати, що нині врешті - решт правду можна добитися у Страсбурзі у Європейському суду з прав людини. Ціла низка громадян України вже протоптали стежку до Страсбурга. Отож, вперед в український суд, а якщо не повезе, то "дранг нах Страсбург".


4.2. Звільнення за ініціативою працівників


На початку цього підрозділу поведемо розмову про те, що працівники звільнятися не хочуть і що вони мають вчиняти, щоб робота від них не втекла.

14.2.1. Заходи працівників щодо збереження роботи


Простими правилами про те, як не втратити роботу під час загальної кризи чи скрутного становища компанії - роботодавця, є такі.

1. Не зловживати Інтернетом з особистою метою. Комп'ютерні ігри на робочому місці слід забути. Якщо шеф і дозволяє деякий час поблукати по Інтернету, то не слід забувати про те, що терпіння начальства не може бути безмежним. Можна разом з грою закінчити і свою кар'єру у компанії.

2. У відпустку потрібно йти не коли хочеться, а коли можна. Йти у відпустку у "гарячий період" вважається ознакою кепського тону. Якщо у компанії - завантаженість з роботою, то доречно піти у відпустку, коли завантаженість схлине. Не завадить надати допомогу іншим співробітникам у виконанні покладених на них обов'язків.

3. Якщо у компанії велика увага приділяється пунктуальності, то це слід завжди тримати у полі свого зору. Якщо на небі засвічуються зірки, - значить це комусь потрібно. Якщо у компанії моляться пунктуальності, то це потрібно роботодавцеві. Не слід запізнюватись на роботу, невчасно виконувати завдання, звітуватися із затримкою. Варто демонструвати кмітливість. Не слід постійно напрошуватись на похвали за виконану вчасно роботу. За це співробітники отримують зарплатню. Похвали доречні там, де щось робиться таке, що не охоплюється зарплатою. Доречно утримуватись від прохання відгулів. Дисциплінованості ж ніколи не буває забагато.

4. На роботі недоцільно завжди і всім говорити про те, що думаєте. Відвертість може зашкодити тим, хто не вміє тримати язика за зубами.

5. Доречно запропонувати керівникові шляхи збільшення прибутку компанії та обсягу продаж. Варто подумати і повідомити начальству яку ще роботу може виконувати працівник та на якій посаді працювати у разі скорочення посади, яку обіймає.

6. Вести себе спокійно, коректно, впевнено, не підставляти інших під звільнення (бо той, хто комусь копає яму, потрапить в неї сам). Не потрібно метушитися, підлабузнювати перед начальством, вишукувати помилки у колег.

7. Уникати конфліктних ситуацій; оскільки нерви у всіх напружені, конфлікт може спалахнути з-за дрібниці. Зачинщиків конфліктів начальство не любить.

8. Не допускати паніки - навіть у випадку звільнення життя триватиме і за наявності знань, досвіду та здоров'я працівник знайде собі іншу роботу.

14.2.2. Причини звільнення та їх інтерпретація


Причини, які змушують працівників звільнятися з роботи за власним бажанням, можна об'єднати у три групи:

o матеріальна компенсація та соціальні гарантії;

o професійна діяльність та функціональні обов'язки;

o психологічна обстановка.

Згідно із соціальним дослідженням, виконаним у Росії весною 2008 року, виявилось, що найважливішими приводами для звільнення були наступні:

o незадоволення заробітною платою (36%);

o відсутність кар'єрного зростання (17%);

o неможливість знаходження спільної мови з начальством

(15%);

o рутинна (одноманітна, нецікава) робота (10%);



o недотримання роботодавцем умов трудового договору (8%);

o незадоволення корпоративною культурою компанії (8%);

o незручне місцезнаходження компанії (5%);

o ненормований робочий день (3%);

o "чорна зарплата" (1%).

Ці дані були оприлюднені у київській газеті "15 минут" за 31 березня 2008 року. Щоправда виявилась неув'язка з відсотками. Їх загальна сума - 103.

Далі мова піде про те, як звільненим працівникам доречно інтерпретувати своє звільнення у процесі пошуку подальшої роботи.

Під час співбесіди про прийом на роботу неминуче у кадровика виникне запитання про причини звільнення з попереднього місця роботи. Запитання є дуже важливим. Намагання ухилитися від прямої відповіді може викликати підозру. З підозри може вирости відмова у прийомі на роботу. Не можна також під час розмови з кадровиком відповідати загальними фразами.

Не слід, зокрема, формулювати такі причини:

o не змогли оцінити;

o мала платня;

o пішов, куди брали.

Не варто кепсько відгукуватися про попередню компанію та колишніх колег. Цього не можна робити навіть тоді, коли, на ваш погляд, ваша інформація є чистою правдою, а не суб'єктивними враженнями. Не слід кадровика підводити до думки, що ви - конфліктна людина. Потрібно вміти м'яко сказати, що ваші ідеї щодо підвищення ефективності роботи не знайшли належної підтримки і це змусило звільнитися.

Грошей, мабуть, всім і завжди не вистачає. Роботодавці не люблять тих, хто змінює місця роботи виключно з фінансових міркувань. Бажання отримувати більше має бути аргументованим, спираючись на кваліфікацію та вартість робочої сили на ринку. Роботодавців мало цікавить витрати працівника, оскільки межі їх не має.

Переконливим є посилання про досягнення межі професійного зростання на попередньому місці роботи. Тут не завадять доречні компліменти на адресу колишнього керівництва і колег. Ви готові були зростати і далі, але масштаби попереднього місця роботи не дозволяли цього.

Варто уникати пояснення про те, що попереднє місце працевлаштування було вибрано поспішно і довелося звільнятися, довго не затримавшись. Потрібно говорити, що на момент працевлаштування місце здавалося цікавим і перспективним.

Ті, хто переходить із малої компанії у велику, мають робити акцент на професійному зростанні і перспективах розвитку.

Конфлікт з колишніми колегами можна подати як недовіру з боку старших за віком колег до стрімкої кар'єри молодого фахівця. Знову ж таки, відпустивши комплімент на їх адресу за ваше зростання там як професіонала.

Якщо працівника цікавить вища зарплата, то слід розповідати про свої професійні досягнення та успіхи.

Можна послатися на те, що перестав влаштовувати графік роботи у зв'язку зі зміною життєвих обставин та орієнтирів чи зміною місцезнаходження компанії.

Правдоподібним здаватиметься і пояснення про зміну керівництва. Всім здавна відомо, що кожна мітла мете по - своєму. Йшли колись до старої мітли, а тут з'явилася нова.

Кажуть, що найбільш доречним варіантом є звернення уваги потенційного роботодавця на те, що може зробити працівник для своєї майбутньої роботи.

Якщо у резюме претендента на вакантну посаду виявляється довгий перелік фірм, які претендент змінив за короткий час, то це може бути серйозною перепоною у працевлаштуванні. Перевага надається кандидатам, які на попередньому місці роботи попрацювали 2-3 роки.

В економічно розвинених країнах світу місяць лютий вважається важкою порою для підприємців, роботодавців. Справа в тому, що після Нового року у працівників відбувається переоцінка цінностей. Багато з них вирішує змінити кар'єру. У лютому чимало працівників звільняється з роботи. Кажуть, що у європейців з'являється бажання змінити професію, тобто пройти повну професійну переорієнтацію. У Європі тривале перебування працівника на одному і тому ж підприємстві характеризує його як безперспективного і лінивого. В Україні ситуація інша. Половина працівників хотіла б змінити місце роботи, а не професію. Головна причина - низька зарплата.

У кращі часи керівники компаній в Україні переглядали зарплати раз у рік. У гірші часи оптимальним вважається щорічна надбавка в 10-15 відсотків від загальної суми, але працівників влаштовувала і 5-відсоткова надбавка.

Слід враховувати плани кар'єристів. Вони не забувають обіцянки начальства про підвищення зарплати.

Для того, щоб зберегти колектив, керівництву необхідно завантажити його якимось цікавим і довгостроковим проектом. Психологи рекомендують не забувати і про веселі корпоративи.

Під час лютневого синдрому психологи радять шукачам роботи дочекатися весни, коли ринок праці оживає після зимової сплячки. Якщо є можливість, то доречно сходити у відпустку, а потім вирішувати, що є кращим - звільнення в нікуди чи робота, до якої вже не лежить душа.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   56

Схожі:

Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Неперевершена Аїда
Ріхарда Штрауса. Ці сценічні образи – як спалахи на небосхилі її творчості. Але була роль, яка з перших же виступів Соломії на оперній...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Координатор проекту: £ М. Шустер, начальник управління у справах преси та інформації Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградщина. Історія рідного крою [Текст]: навч посіб.: [для загальноосвіт навч закл. Кіровогр обл.];/за ред: І. А. Козир. Кіровоград:...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Частина Інтелект у цілому. С. Частина Мислення й вирішення проблем. С
Це як клацнути пальцями І готово! Суть у наступному: є якийсь механізм, що знаходить рішення в різних ситуаціях: І в побудові кар'єри,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Тема. Е. Золя «Кар'єра Ругонів». Закони спадково
Е. Золя, проаналізувати його епопею, ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення,...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Як правильно скласти резюме
Від того як буде складений цей документ, залежить не лише ваша кар'єра, а й, можливо, все ваше подальше життя. Тож пропонуємо вам...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Різновиди сучасних ділових паперів
Майбутнє достой­не місце в суспільстві, значуща соці­альна роль, успіх, кар'єра, активний зв'язок із зовнішнім закордонним світом...
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Моя улюблена акторка Біографія Кар`єра
«Дневники вампира» розповідається історія дівчини на ім'я Елена по волі долі що стала причиною смертельної сутички братів-вампірів....
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Інформаційний бюлетень нових надходжень до фондів Наукової бібліотеки мду
Екологія довкілля. Охорона природи : навч посіб. / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. К. Кондор, 2011. 292 с
Д21 Дахно, І. І. Ділова кар\Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму 020105 „Документознавство та інформаційна діяльність
Документологія : навч метод посіб для студ вищ навч закл напряму 020105 „Документознавство та інформ діяльність” / Рівнен держ гуманітар...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка