Давидич Наталія Миколаївна



Скачати 147,21 Kb.
Дата конвертації10.10.2017
Розмір147,21 Kb.

Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» А. Міцкевича
вчитель російської мови та

світової літератури

Давидич

Наталія Миколаївна
2012

МУРАФСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ

Тема. Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» А. Міцкевича.p2281041
Мета:

  • поглибити знання учнів про епоху романтизму;

  • сонет як жанр, розкрити ідейно-тематичний зміст, структуру «Кримських сонетів»;

  • на основі аналізу сонетів даного циклу визначити його основні мотиви, провідний настрій;

  • дослідити втілення рис романтизму у поезіях А. Міцкевича;

  • розвивати образне та критичне мислення учнів, навички аналізу поетичного твору, виразного читання поезій;

  • виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне.



Обладнання:

  • портрети А.Міцкевича;

  • тексти «Кримських сонетів» А. Міцкевича;

  • портрет М. Огінського;

  • Аудіозапис М. Огінський «Прощання з Батьківщиною»;

  • Аудіозапис «Звучання сопілки»;

  • фото кримських краєвидів, що пов´язані з сонетами А. Міцкевича;

  • відеофільми « Польща», «Побачення з Кримом», «Бахчисарай», «Акерманські степи»;

  • Кадри з документального фільму «Епоха. Адам Міцкевич»;

  • карта Криму.


Тип уроку: урок-подорож у поетичний світ митця з елементами

з дослідження (вивчення нового матеріалу).


Найбільші подвиг благородства було зроблено з любові до Батьківщини.

Ж.-Ж. Руссо

Хід уроку

1.Організаційний момент.

Вчитель: Доброго дня, дорогі мої учні та гості нашого уроку!

  • Чи готові мої діти до уроку ?

( Готові. Наш девіз : «Читати маємо щодня, нове пізнаємо на кожному уроці»)

Вчитель: А з яким настроєм розпочинаємо урок?
(«Кольоропис настрою» . Зображення за допомогою фарб настрою учнів )

(Сонячний,безхмарний,весняний,радісний, оптимістичний)


Вчитель: Девіз змістовний, настрій гарний, а хто знає «пароль» нашого уроку.
(Інтерактивна технологія «Пароль» .

Назвати суттєве для попереднього уроку слово чи словосполучення ,яке допоможе згадати про що говорили на попередньому уроці)
( Романтизм. А.Міцкевич. Ковно. Вільно. Литва. Краків. « Пан Тадеуш». Новогрудка . Балади « Рибка» « Лілея»)

Вчитель: Молодчики! Тож …
2. Створення емоційного настрою.

(Читання вчителем вірша)

Розслабтесь, друзі !

І примружте очі !

Відстороніться , клопоти життя,

Пірнемо в царство духу , де панують прекрасні і високі почуття

micha_kleofas_ogiski


(Тихо звучить «Полонез Огінського»)
Вчитель: Чи сподобалася музика ,яку ви щойно прослухали ?


  • ЇЇ автор також поляк Міхал Огінський.



(Портрет М. Огінського)
Вчитель: Можна любити Батьківщину, захищаючи її зі зброєю в руках, можна - творячи на її честь шедеври. Польський композитор Міхал Клеофас Огінський усіляко служив своїй багатостраждальній Батьківщині. На його очах сталася загибель великої Польської держави, яку ділили між собою великі країни. У складі загонів Косцюшка Огінський відчайдушно б'ється з військами Суворова, а коли опір згасає - емігрує. І під час битв, і у вигнанні він пише свої сповнені любові до Польщі твори, серед яких особливо відомий полонез «Прощання з Батьківщиною», музика якого пронизана болем за скривджену Вітчизну.

Вчитель: Сумом , відчаєм ,справжнім трагізмом перегукуються з Огінським рядки поезії А.Міцкевича

( Кадр з документального фільму «Епоха. Адам Міцкевич»)
Вчитель: Не буде перебільшенням стверджувати , що Міцкевич для поляків більше ,ніж поет . «Це найсвященніша і найпрекрасніша легенда Польщі»

( Презентація портретів поета, книг , фотографій)250px-adammickiewicz
3. Оголошення теми і мети

Вчитель: Сьогодні продовжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на алтар боротьби за свободу та незалежність рідної землі , але після вигнання так її вже й не побачив. Отже,тема нашого уроку : «Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщиною як провідний настрій « Кримських сонетів» польського поета – романтика А.Міцкевича»
Словникова робота :

Ностальгі́я (грец. nostos - повернення додому і algos - біль) — болісна туга за своєю Батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни.
Патріотизм (з грецької πατρίς, що означає Батьківщина) - любов до Батьківщини, яка включає в себе готовність постати на її захист та діяти в її інтересах.
Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми маємо не лише розширити свої знання про романтизм, сонет, як жанр, про життя і творчість поета А. Міцкевича, а й ненадовго завітаємо до його рідної Польщі ,розглянемо його взаємини з нашою батьківщиною , помилуємося краєвидами нашої України, зокрема, Кримом.

Проаналізуємо сонети ,визначимо їх настрій, читатимемо напам’ять ,ви презентуєте свої напрацювання,і , я маю надію , що після нашого уроку , на прикладі життя і творчості А.Міцкевича ви ще більше любитимете рідний край і ніколи йому не зрадите.


Вчитель: Готуючись до цього уроку, ми створили пошуково – дослідницькі групи,які повинні були обрати для аналізу сонет ,вивчити його напам’ять,визначити головну тему, провідний настрій,художні засоби; за можливості,підготувати презентацію чи ілюстрацію, написати есе « Що для мене Батьківщина»
Вчитель: Можна знайти в природі півтони

Можна життя спинити на півслові

Але нема в житті напівціни

Але нема в житті напів любові

Є тільки всепоглинаюча , безмежна ,до щему в серці любов до Батьківщини. Куди б не закидала його доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до великого Парижа – звідусюди думки його линули до рідної Польщі.

Відвідаємо Польщу і ми. Адже, епіграфом до « Кримських сонетів»



(Показ книги)

Міцкевич взяв слова Гете « Щоб поета зрозуміти,слід в краю його побути» . Тож торуємо шлях до Міцкевича



(Відеофільм «Польща»)

Вчитель: Ось така вона рідна поетові Польща. А його бентежна душа мандрує тернистими шляхами . Куди ж він прагне? Від чого тікає? Чому сумує? Що його хвилює? Над цими питаннями ми і розмірковуватимемо протягом уроку

І мета у нас така : ми спробуємо охарактеризувати поетичний світ митця,проаналізувати сонети, характер ліричного героя, визначимо риси романтизму в «Кримських сонетах», помилуємося разом з поетом краєвидами Криму,ви презентуєте свої напрацювання.

Тож помандруємо за поетом «українськими стежками» .

Зараз представників груп я прошу розповісти про перебування Міцкевича в Україні .


(Повідомлення « Українськими стежками»)

(Карта Криму)
( Кадр з документального фільму «Епоха. Адам Міцкевич.»Кримські сонети»)
Вчитель: Згадаймо, що таке сонет?

Бесіда на повторення вивченого:

  • 1. Згадайте, який ліричний твір називається сонетом?

  • 2. Де і коли з´явився сонет?

  • 3. Хто з поетів працював у цьому жанрі?


(Схема «Сонет»)

Вчитель: Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.

Робота зі словником літературних термінів.
Сонетний цикл – це низка віршів, об´єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів.

Вчитель: Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу. До складу сонетного циклу входять твори, об´єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

Усі поезії «Кримських сонетів» об´єднані спільною ідеєю – ностальгією за батьківщиною, яку змушений був покинути поет. Вісімнадцять сонетів пов’язує між собою образ ліричного героя. Його еволюція, душевна драма й емоційні конфлікти становлять головний інтерес автора. У кожному сонеті центральні образи несуть символічне навантаження та знаходять прояв в інших сонетах. Душа ліричного героя мандрує, і саме вона поєднує всі вірші в збірку.

Крим називають землею поетів. Його південну красу оспівувало не одне покоління митців. Привела сюди доля і польського поета А. Міцкевича. Тож спробуймо поглянути на Крим його очима


( Кадр з документального фільму «Епоха. Адам Міцкевич . «Побачення з Кримом»)

Вчитель: Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню. Але навіть краса не змогла вгамувати йог сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети», яку співвітчизник автора М. Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям». Це був єдиний позитивний відгук на книгу митця, яку реакційна польська критика засудила, зустріла зі злою ворожістю. Хоча мандрівка Кримом збагатила поетичну палітру митця, дала змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну, що через століття відгукнулося поетичним словом у творчості М. Рильського, М. Бажана, М. Пригари, П. Тичини, Б. Тена, М. Лукаша. Поезією А. Міцкевича захоплювався Т. Шевченко.

У 1825 р. із 14 серпня по 14 жовтня А. Міцкевич подорожував Кримом.

«…я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі.» А.Міцкевич

4. Презентація творчих робіт дослідницьких груп. Аналіз сонетів.

Вчитель: Щоб світ чужий як свій сприймати,

Душею вірші слід читати.




І група «Всезнайки». Сонет «Акерманські степи».

(Виразне читання сонета підготовленими учнями українською та російською мовами; визначення теми та провідного настрою сонета; аналіз художніх засобів. )



p2281031


(Відеоролик « Акерманські степи»)
Вчитель: - Який настрій панує у вірші?

- Визначте провідний символічний образ.

- Яку роль відіграє пейзаж у змалюванні настрою ліричного героя?
Вчитель: Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною, любов до батьківщини. «Акерманські степи» можна розглядати як пролог до усієї збірки, адже головна тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…» Уже в одному лише рядку сонета А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…» Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонета: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.



p2281036


ІІ група «Допитливі моряки» Сонет «Буря».

(Виразне читання сонета підготовленими учнями українською та російською мовами; визначення теми та провідного настрою сонета; аналіз художніх засобів. ) Вчитель: Як зображено бурю на морі в сонеті А. Міцкевича?

- Яку словесну картину створив поет у першій строфі?

- Прокоментуйте фразу з другої строфи: «Ступив на корабель жорстокий геній смерті».

- Назвіть зорові та слухові образи, які використовує поет, щоб передати враження катастрофи.

- Як буря на морі характеризує ліричного героя А. Міцкевича?

- Назвіть епітети та метафори, вжиті поетом у тексті сонету.

- Що символізує у вірші захід сонця?

- Як вдається авторові передати атмосферу тривоги за життя у першому терцеті вірша?

- Чи зможе людина вистояти у цій боротьбі?

- Чи не схилиться вона перед всепоглинаючою стихією?
ІІІ група «Ерудити» Сонет «Бахчисарай».
(Виразне читання сонета у перекладі М. Рильського українською та В. Левика російською.підготовленими учнями українською та російською мовами; визначення теми та провідного настрою сонета; аналіз художніх засобів. )
(Відеоролик «Бахчисарай»)

Вчитель: Бахчисарай – колишня столиця кримських ханів Гіреїв. Дуже багато років тому його правителі мріяли про валич і славу Бахчисарая. Але пройшли століття і від їхніх мрій залишився тільки фонтан і так сталося , що тільки він залишився вічним і величним.

– Яким зображено палац Гіреїв ? ( Палац мертвий , порожній )

– Як ви думаєте , символом чого є фонтан?

( Символом справжнього кохання,яке непідвласне часу, страдницької долі бранки , що гине в чужій землі )
ІV група «Мудра сова». Сонет «Гробниця Потоцької».

p2281038


(Розповідь учня про історію створення сонета, в основі якого – легенда про польку Марію з роду Потоцьких; виразне читання сонета підготовленими учнями українською та російською мовами; визначення теми та провідного настрою сонета; аналіз художніх засобів.)


Вчитель:

- Яка основна думка твору ? ( Чужина – це духовна неволя )

- Сонет побудовано з використанням прийому контрасту. Доведіть це, записуючи приклади у зошити.



Розкішні сади, край весни – смертна печаль.

Молода троянда – зів´яла в гаремі.

Зірки, обернені до польської землі – неможливість бути на Батьківщині.


  • Чому легенда про Марію набуває в сонеті узагальнюючого значення?

(Легенда про Марію набуває в «Кримських сонетах» узагальнюючого значення, як і біль ліричного героя, його туга за батьківщиною та водночас приреченість на вічне відчуження й душевні переживання, незрозумілі для інших:

І вчую я слова, що чув у ріднім краї,

Поет, складаючи тобі на честь пісні,

Побачить гроб і мій – для мене заспіває.)

в) як розкривається в сонеті душевна драма поета?


IV група «Пілігрими». Сонет «Пілігрим».

p2281040

(Виразне читання сонета підготовленими учнями українською та російською мовами; визначення теми та провідного настрою сонета; аналіз художніх засобів. )


Вчитель: У « Кримських сонетах» постійно звучить тема Батьківщини .Саме південна природа – така незвичайна ,яскрава викликає в ліричного героя постійні і сумні думки про свою Литву.Образ ліричного героя циклу «Кримські сонети» найповніше розкривається у вірші «Пілігрим». Герой А. Міцкевича – ніби в центрі світу й одночасно – над ним, над цим світом, щоб зрозуміти святі істини та сенс буття. Заради цього він і вирушив у далеку мандрівку.
– Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігримом»?

- Доведіть, що в основі катренів «Пілігрима» лежить прийом контрасту.

- Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

- Чи можна стверджувати, що образ коханої ототожнюється у А. Міцкевича з образом батьківщини?

- Які життєві істини відкрив ліричний герой?

- Який провідний настрій цього сонета? (Ностальгія).



5.Мозковий штурм.

Ліричний герой «Кримських сонетів». Який він?

(Учитель записує на дошці висловлювання учнів.)

(Показ схеми «Герой «Кримських сонетів» )

1. Мандрівник, пілігрим (за А. Міцкевичем). Здійснює подорож незнаною країною та відкриває її красу.

2. Мандри душі особистості.

3. Що він шукає на дорогах Криму? Себе, своє минуле кохання, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить.

4. Краса Криму зачаровує, але не втішає його.

5. Ліричний герой – патріот.

6. Ліричний герой – поет. Тонко відчуває красу та гармонію природи.

7. Схильний до філософських роздумів.

8. Замріяний і мужній, залишився вірним своїм ідеалам.
6. «Палітра почуттів»
Вчитель: Я пропоную вам під звуки сопілки за допомогою фарб створити « Палітру почуттів ліричного героя « Кримських сонетів»

Спогади друзів вказують на те, що Міцкевич був музично обдарованою людиною, він створював мелодії до власних поезій, любив читати вірші під музику, перевагу надавав звукам сопілки , які вважав найчарівнішими.


(Аудіозапис «Звучання сопілки»)
Вчитель: Які кольори переважають і чому ? Відповідайте за допомогою методу «ПРЕС»
Відповіді учнів.

(Я обрала спочатку темні фарби – тому що це символ поневірянь та туги за рідним краєм, потім голубі – це майбутнє…. зелені ,тому що це символ надії кожної людини.

7. Бесіда .Визначте риси романтизму у « Кримських сонетах»

Вчитель:

- Що є основою багатьох сонетів ? ( Легенди, перекази – це ми прослідкували в сонетах «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької» )

- Чи буденні картини змальовані в сонетах ? ( Ні, яскраві,екзотичні,»Бахчисарай» екстремальні «Буря» )

- Що в центрі уваги : сюжет чи переживання героя ? ( Головне – переживання )

– До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

- Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя?


Робота в зошитах. Створення опорного конспекту.

1. Основа віршів – кримські казки, легенди, перекази.

2. За формою сонети – лірична сповідь.

3. Ліричний герой – герой-самітник, мандрівник, людина, яка кидає виклик долі.

4. Картини, що постають перед читачем, тяжіють до екзотичного, виняткового.

5. Пейзаж – трагічний колорит, несе лірично-емоційне навантаження.

6. Мова сонетів насичена яскравими метафорами та порівняннями.

7. Поєднання пейзажної та філософської лірики.( Вперше в польській літературі )


8. Робота з епіграфом.

«Найбільші подвиги благородства було зроблено з любові до Батьківщини»
Вправа « Займи позицію» : ТАК. Частково ,НІ.
(Цитатна доріжка « Батьківщина» ) (Додаток 1)

Вчитель: Яка цитата найповніше розкриває зміст життя і творчості поета ?

Ліричний герой сонетів нарешті знаходить істину, яку він шукав на далеких дорогах. «Безсмертні лиш пісні…» Відірваний від Вітчизни герой не загинув духовно, його порятунком стала творчість, джерелом якої є любов до рідної землі. Автор утверджує в сонеті здатність перемагати неволю та смерть силою мистецтва.

А сам Міцкевич вимушений був поневірятися на чужині,вмерти серед чужих і повернувся на Батьківщину лише після своєї смерті
( Кадр з документального фільму «Епоха. Адам Міцкевич».

«Повернення Міцкевича»)

9. Інтерактивна вправа «Млинок. Сміття . Валіза»
Вчитель: Згадайте основні етапи життя і творчості Адама Міцкевича, підсумуйте почуте на сьогоднішньому уроці і виконайте вправу «Млинок. Сміття. Валіза .»

У розділ «Млинок» віднесіть те, що змусило вас задуматися; у розділ «Сміття» - те, чого не повинно бути у людському житті; а у розділ «Валіза» - те, що ви візьмете з цього уроку у далеку дорого під назвою «Життя».


Відповіді учнів:
«Млинок» - У чому ж щастя людини і сенс людського життя?

«Сміття» - Вигнання з Батьківщини.

«Життя» - Безмежна любов до рідного краю.
Домашнє завдання:
Високий рівень – прочитати вірш Лесі Українки «Бахчисарайська гробниця»,

дати відповідь на запитання : «Що спільне, а що відмінне у поезіях Лесім Українки і Адама Міцкевича.



Достатній рівень – написати твір –роздум «Що для мене Батьківщина».

Середній рівень – виразне читання одного із сонетів Адама Міцкевича.


Каталог: static -> doc -> 0000 -> 0000
static -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
static -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
static -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
0000 -> Улас Самчук Марія
0000 -> Конкурс на кращу розробку уроку з використанням краєзнавчого матеріалу Номінація : історія Урок-екскурсія в краєзнавчий музей
0000 -> Українська література 1920–1930-х років. Вступ. Складні суспільно-історичні умови, основні стильові напрями, їхнє розмаїття. «Розстріляне відродження»; домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки
0000 -> Інформаційно-бібліографічний відділ вічний, як народ До 200- річчя з дня народження Тараса Шевченка


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Давидич Наталія Миколаївна iconНестечук Наталія Миколаївна, методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації Друкується згідно рішення
Тащук Наталія Олександрівна, вчитель біології Пеньківського нвк, Шостак Тетяна Олександрівна, вчитель біології Пашковецького нвк,...
Давидич Наталія Миколаївна iconБірюкова Наталія Миколаївна Вихователь днз №19 М. Сміла Подорож стежками Лесиної творчості
Саме тому весь педагогічний колектив проводить багатоаспектну краєзнавчу роботу. Адже, щоб по справжньому полюбити свою країну, дитина...
Давидич Наталія Миколаївна iconНаталія Земна (Зубицька Н. П.)
Земна Наталія Петрівна: Біобібліогр покаж. / скл. І. Савенко; відп за вип. В. Білоусько. – Козелець, 2012. – 13 с
Давидич Наталія Миколаївна iconРозпорядження Кабінету Міністрів України №1726-р від 27. 08. 2010 року «Про підвищення рівня працевлаштування випускників вищих навчальних закладів». Розробники : Слівінська Наталія Миколаївна
Рекомендації розроблені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1726-р від 27. 08. 2010 року «Про підвищення рівня...
Давидич Наталія Миколаївна iconОсвіта. Виховання. Навчання аніщук, Антоніна Миколаївна
Аніщук, Антоніна Миколаївна. Дошкільна лінгводидактика : навч метод посіб для студ вищ навч закл спец. "Дошкільна освіта" / Аніщук...
Давидич Наталія Миколаївна iconНаталія звольська

Давидич Наталія Миколаївна iconВиконала: Зінчук Руслана Миколаївна

Давидич Наталія Миколаївна iconНаталія Володимирівна Горішна Біографія

Давидич Наталія Миколаївна iconУкладач: Артюх Наталія Олександрівна, учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №33, Рецензенти
Укладач: Артюх Наталія Олександрівна, учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №33
Давидич Наталія Миколаївна iconМащенко Ольга Миколаївна Полтава 2010 Робоча навчальна програма



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка