Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013



Сторінка10/37
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.73 Mb.
ТипПротокол
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   37

ЛІТЕРАТУРА

1. Мороховский А. Н. Стилистика английского язика / Мороховский А. Н., Воробьева О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В. – К. : Вища школа, 1991. – 273 с.

2. Auto J. Longman Register of New Words. – Longman, 1987.– 456 р.

Белан Алина,

студентка 4 курса Института филологии

и социальных коммуникаций

Научный руководитель: И.И. Ходыкина,

старший преподаватель
СОПОСТАВИТЕЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ФРАЗЕОЛОГИИ

В СТИЛИСТИЧЕСКОМ АСПЕКТЕ
Фразеология – богатейший источник эмоциональных экспрессивных средств, ярко отражающих национальное своеобразие языка.

Национальная выразительность фразеологии вовсе не означает отсутствия сходства во фразеологических системах различных языков. Наоборот, в них представлены многочисленные случаи абсолютного подобия и аналогии. Еще в большей степени черты общности и подобия свойственны фразеологии таких близкородственных языков, как русский и украинский.



Актуальность исследования продиктована тем, что в последнее время в языкознании все настойчивее выдвигается задача создания сопоставительной фразеологии славянских, уже – восточнославянских языков. В области русской и украинской фразеологии такие сопоставительные исследования начались еще в ХХ ст.: появились первые опыты двуязычных русско-украинских и украинско-русских фразеологических словарей, опубликованы статьи, описывающие отдельные участки фразеологии, тематические ряды и группы устойчивых оборотов двух языков. Но в стилистическом аспекте сопоставительное изучение русской и украинской фразеологии активно продолжается в различных направлениях: например, всё более актуальными становятся исследования соматических ФЕ (Т. Васильева, Л. Чурсина, В. Шубина, Т. Федуленкова, Ю. Долгополов и др).

Цель работы: рассмотреть теоретические предпосылки сопоставительного изучения фразеологии русского и украинского языков в стилистическом аспекте.

Методы: описательный, сопоставительный.

Стилистическое изучение фразеологического состава имеет свою специфику: положение фразеологии (или фразематики) в кругу других лингвистических дисциплин остается крайне неопределенным, поэтому точно указать объем и проблематику тех разделов фразеологии, которые чаще отдаются стилистике, чаще всего вызывают определенные трудности. Во всяком случае, к стилистике всегда относится характеристика экспрессивных оттенков фразеологических единиц, определение речевых сфер и литератypно-жанровых пределов их употребления. Кроме того, в стилистику же включается изучение и оценка фразеологических штампов, шаблонов (или клише), вращающихся в той или иной сфере речи.

В сопоставительно-стилистическом плане интерес представляют:

1) особенности фразеологических оборотов двух языков с точки зрения экспрессивно-образной и эстетической организации, которая во многом определяет их стилистические возможности последняя (пятая) спица в колеснице // п’яте колесо до воза [1, с.382]; свяжись с дураком – сам дураком будешь // з дурним зчепишся – дурним зробишся [1, с.404];

2) эмоционально-экспрессивные свойства и функционально-стилевое расслоение фразеологии чувствовать себя не в своей тарелке // почувати себе ні в сих ні в тих [1, с.442]; яблоко от яблони недалеко падает // яблуко від яблуні недалеко падає [1, с.445];

3) приемы создания разнообразных стилистических эффектов, основанных на использовании синонимических и антонимических отношений фразеологических оборотов это другой розговор // це інша річ [1, с.444]; ложный шаг // хибний крок [1, с.445]; в неоплаченном долгу // невиплатний боржник [1, с.251]; их многозначности был конь, да изъяздился // був кінь,та з’їздився;був колись горіх, а тепер свистун; був голосок, та позички з’їли; зійшов ні в честь, ні славу; з’їхав ні на що [1, с.238] и омонимии как собака устал (голодний) // як собака (пес) втомився (голодний) [1, с.317]; влезать в душу // указать в душу [1, с.250].

Таким образом, с стилистической точки зрения фразеологические единицы двух языков как аналогичны в своей экспрессивной организации, так и имеют различия, продиктованные менталитетом двух народов.
ЛИТЕРАТУРА


  1. Олійник І. С. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник // Олійник І.С., Сидоренко М.М. / [- 2-е изд., доп. та перероб.] . – К. : Радянська школа, 1978. – 447.



Бєлан Аліна,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В.А. Нищета,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ

У ПРОЦЕСІ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Формування творчої, гармонійної розвиненої особистості, яка може ефективно володіти думкою, переконливим словом, етичним риторичним вчинком в ім’я істини, добра, краси є предметом фундаментальних гуманітарних дисциплін.

Провідним у плекання риторичних умінь учнів сучасної школи вважається текстоцентричний принцип (М. Пентилюк), а найефективнішим шляхом – опрацювання навчальних текстів (Н. Голуб). На думку великої кількості дослідників, головним завданням шкільної риторики є навчання учнів ефективного публічного мовлення, тому непересічної ваги нині набувають групові форми роботи, інтерактивні методи навчання. У контексті зазначеного вважаємо напрям дослідження актуальним.

У методичних працях фахівців з риторичної освіти (Л. Антонова, Т. Анісімова, Б. Бобильов, Т. Воронцова, Т. Габдурахімова, А. Габідулліна, Л. Горобєц, Н. Голуб, Н. Іпполітова, І. Калмикова, М. Колтунова, З. Курцева, Т. Ладиженська, А. Михальська, О. Муштук, С. Мінєєва, О. Олійник, М. Пентилюк, Г. Почепцов, В. Рубанов, Г. Рузавін, О. Сиротиніна, І. Хоменко) розробляються ефективні шляхи формування риторичних умінь школярів. У центрі досліджень науковців (В. Андрієвська, Л. Варзацька, І. Єрмаков, Л. Пироженко, О. Пометун, С. Шевцова, О. Ярошенко) також – методики та технології, що сприяють формуванню в учнів навичок співпраці, співробітництва, співтворчості. Проте аспект застосування групових форм роботи в процесі реалізації текстоцентричного принципу розвитку риторичних умінь вивчена недостатньо.

Мета статті – дослідити механізми запровадження групової роботи в процес опрацювання навчальних текстів на уроках української мови.

Навчальним є текст, з яким виконуються навчальні дії, який є результатом навчальних дії і взаємодії, робота з яким здійснюється “з певною освітньою метою” [1, с. 118]. Саме такі навчальні тексти мають використовуватися в шкільній мовній освіті. Варто наголосити на слові “взаємодія”, адже саме взаємодія в процесі навчання є запорукою формування в учнів умінь співпраці, співробітництва, співтворчості.

Групова навчальна діяльність – це “спільна пізнавальна діяльність учнів у складі ма­лих груп, які створюються з учнів одного класу і діють відносно тривалий час. Суб’єктом групової діяльності виступає не окремий учень, а мала гру­па учнів …, очолює групу лідер, роль якого передбачена структурою групо­вої діяльності. Результат виконання групової роботи не зводиться до механічної суми результатів індивідуальних дій членів малої групи, а є вищим за ра­хунок прояву групового ефекту” (О. Ярошенко) [2]. В. Андрієвська звертає увагу на позитивне ставлення учнів до групового навчання, що сприятливо впливає на результат такої діяльності. Науковець виділяє окремі чинники ефективності застосування групових форм навчальної діяльності: підвищення активної діяльності учнів у складі груп; поглиблення розуміння предмета завдяки обміну інформацією; краще усвідомлення способів дій; розвиток водночас суперницьких і співробітницьких мотивів, ініціативності. Суперництво і співробітництво важливі задля підвищення результативності групової навчальної діяльності [2].

На думку О. Пометун, групову навчальну діяльність варто розглядати через призму інтерактивних методів навчання, оскільки і групове, і інтерактивне навчання – складові кооперативного навчання. Науковець пропонує інтерактивні методи (синтез думок, спільний проект, акваріум, мікрофон, мозковий штурм, “навчаючи–вчуся”, ажурна пилка, кейс-метод, дерево рішень, імітації, рольові ігри, метод “прес”, континуум, дискусія, дебати, драматизація тощо) вважати діяльнісною характеристикою форм групового навчання [3].

Зазначені особливості групової навчальної діяльності можуть знайти відображення і в процесі шкільної мовної освіти. Запровадження інтерактивних методів у процесі опрацювання навчальних текстів особливо ефективне, як в ході різних видів аналізу текстів, так і в процесі текстотворення.

Висновки. Різноманітні форми групової роботи доцільно й бажано використовувати в процесі роботи з навчальними текстами. Вони будуть ефективними у формуванні риторичних умінь школярів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Голуб Н. Навчальний текст / Голуб Ніна // Семантика мови і тексту : матеріали ХІ Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 26–28 вересня 2012 р.). – Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2012. – С. 117-120.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

3. Практика застосування інтерактивних технологій // Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : метод. посібник / [авт.-уклад. Пометун О., Пироженко Л.]. – К. : А.П.Н., 2002. – С. 27-65.



Бєлік Ольга,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О.В.Дуброва,

старший викладач (БДПУ)
ЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ ПРИСЛІВНИКІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖЕКА ЛОНДОНА “БІЛЕ ІКЛО”)
Перш за все треба зазначити, щотерміном “прислівник” об’єднується велика кількість різноманітних одиниць. Існує думка, що детальний опис цих слів, що претендує на певний рівень повноти, повинен взаємодіяти з кожнимприслівникомокремо. Саме тому категорія прислівника є постійним об’єктомполемік та дискусій представників різних лінгвістичних течій. Тож актуальність роботи полягає перш за все у тому, що прислівник, становлячи константну граматичну одиницю, водночас є постійно розвиваючим компонентом, що вимагає детального вивчення та дослідження. Серед питань, які хвилюютьнауковців, були і залишаються фундаментальні проблеми виділення прислівника як частини мови та визначення критеріїв класифікацій різних одиниць ( В. Виноградов, Б. Ільіш, Г. Глісон, Р. Кверк, Г. Почепцов, Т. Гівон та інші).

У нашій роботі застосовуються різні методи лінгвістичного дослідження: безпосереднє спостерігання, методи контекстуального аналізу, синтагматичного аналізу, узагальнення та класифікації.



Мета розвідки: дослідити та проаналізувати значення та функції прислівників у сучасній англійській мові на основі роману “Біле Ікло” Джека Лондона.

Варто наголосити, що за своїм значенням прислівники в англійській мові поділяються на наступні групи:способу дії (AdverbsofManner), часу (AdverbsofTime), частоти і повторюваності (Adverbsof Frequencyand Repetition), місця (AdverbsofPlace), ступеня (AdverbsofDegree [2, с. 688]).



Основною морфологічною ознакою прислівників, як і прикметників, в англійській мові (і прислівників в українській мові) є їх незмінність (за винятком зміни за ступенями порівняння, властивої прислівникам ступеня і способу дії).

За своєю формою прислівники бувають:прості (кореневі), похідні (з суфіксами і префіксами), складні та складені (які складаються з двох коренів або слів)[1, с. 244].

Прислівники в англійській мові можуть збігатися за формою з прийменниками, сполучниками, модальними словами, окремими суфіксами, частками. На відміну від цих груп слів прислівники виконують самостійну функцію в реченні, будучи обставинами.

Деякі прислівники збігаються за формою з прикметниками. У цьому разі ці слова розрізняються за функцією і значенням.

Тож, слід сказати, що у творі Джека Лондона “Біле Ікло” прислівники мають такі синтаксичні властивості: у реченні вони, як правило, виконують функцію обставини; сполучаються з дієсловами, визначаючи дію (стан); прислівники ступеня можуть сполучатися з іншими прислівниками і прикметниками, вказуючи на ступінь якості.Прислівники ж how, why, where, whenтощо, виконуючи функцію обставини, виступають питальними або єднальними словами канві художнього твору.

Отже, у нашій роботізроблено спробу проаналізувати значення та функції прислівників у сучасній англійській мові на прикладі одного з найвідоміших творів Джека Лондона “Біле Ікло”.


ЛІТЕРАТУРА

1. Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. – Л. : Просвещение, Ленингр. отделение, 1971. – 366 с.

2. AComprehensive Grammarof the English Language / R. Quirk, S. Greenbaum, G. Leech, J.Svartik. – 16– London : Longman, 2000. – 1779 p.

3. Gleason H. A., Jr. Linguistics and English Grammar. – New York : Rinehart and Winston, 1965. – 519 p.



Бєляєва Яна,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: С. М. Глазова,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
ФРАЗОТВОРЕННЯ як вияв ідіостилю Олеся Гончара
Досить довгий час вивчення фразотворчих процесів перебувало поза увагою лінгвістів. На сучасному етапі фразотворення (яке є яскравим показником стилю письменника) – актуальний аспект вивчення фразеологічних одиниць. Численні дослідження вчених останнього десятиріччя підтверджують це (В. Виноградова, Н. Амосова, Н. Шанського).

Метою роботи є аналіз фразеологічного матеріалу прози Олеся Гончара та з’ясування ролі фраземіки у формуванні індивідуально-авторського стилю письменника.

Фразотворення – це процес, у ході якого через модифікацію в семантиці, структурі, складі та граматичному оформленні сталих сполучень слів створюється новий стійкий словесний комплекс. Для формування ідіостилю Олеся Гончара більш значущими є афористичні вислови, які, з одного боку, є своєрідними символами його творчості, з іншого – в них виражається світобачення і світовідчуття письменника. Саме авторські афоризми сприймаються читачами й дослідниками як репрезентанти окремих творів або всього творчого доробку письменника. Так, невід’ємною частиною мовної тканини “Прапороносців” стали афоризми Гарно рятувати людей; Краще, ніж убивати; Найвища краса – це краса вірності. У наведених висловах, які асоціюються саме з творчістю О. Гончара, сконденсовано ознаки його стилю – глибокий ліризм, поєднаний з урочистою патетикою і піднесеністю.

Аналіз особливостей фразеології Олеся Гончара з погляду об’єднання в тематичні групи засвідчує, що фразеологічні одиниці ідіоматичного типу вживаються на позначення більш-менш чітко виражених реалій, рис зовнішності чи вдачі, емоційних виявів (пасльонові діти, ніяких тріщин у душі, не в ту форму відлитий), а афоризми здебільшого стосуються морально-етичної або суспільно-політичної сфер діяльності людини, наприклад: Бережіть собори душ своїх; На нашій вулиці анонімок не пишуть; У справедливих армій доля завжди прекрасна.

На доборі фразеологічних засобів не може не позначатись ідеологія, яка панує в сучасному авторові суспільстві. Ідеологічна система може спричинити використання в авторському стилі словосполук-ідеологем, пропагандистських штампів (використано частину гасла “Мир халупам! Війна палацам!”: – Царя скинуто! – Війна палацам! – Воля всім, всім, всім!).

При аналізі фраземіки прози О. Гончара привертає увагу відносно невелика кількість фразеологічних одиниць, що використовує митець у пейзажних описах. Причину цього вбачаємо в тому, що у фразеологічному фонді української мови кількість висловів, які можуть передавати пейзажні деталі, незначна. Творча ж індивідуальність письменника виявляється в наданні переваги фразеологізмам із значенням просторової необмеженості, наприклад: У повитих свіжим туманцем далях, скільки сягає око, бовваніють зелені острови сіл у садках; Без краю чиста блакить і живі крапинки птахів по ній – оце такий тепер світ над нами; На всі чотири сторони світу – рівнина і рівнина, колишнє морське дно; Зате голі стернища тепер відкрилися кудись аж на край світу.

Аналіз фраземіки в індивідуально-авторському стилі Олеся Гончара показав, що у фразеологічних одиницях наявні риси, які значною мірою впливають на формування ідіостилю. Основним чинником добору фраземіки є стильова домінанта й особливості авторського світогляду. Стильовою домінантою Олеся Гончара є поєднання романтичного та реалістичного (з пріоритетом – романтичного). Цим пояснюється прагнення автора до використання фразеологічних одиниць з виразним романтичним забарвленням. Оскільки названа риса ідіостилю митця простежується в більшості його творів незалежно від часу написання, вважаємо її стилетворчою.



ЛІТЕРАТУРА

1. Кохан Ю. І. Добір фразеологічного матеріалу як фактор формування ідіостилю письменника (на матеріалі прози Олеся Гончара) / Ю. І. Кохан // Вісник Харківського університету. – Х. : Лівий берег, 1999. – №426. – С. 220.

2. Калашник В. С. Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду: семантико-типол. аспект / В. С. Калашник. – К., 1985. – 172 с.

3. Лисенко О. М. Деякі аспекти фразотворчих процесів / О. М. Лисенко // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. – К. : КДЛУ, 1997. – С. 67-71. – (Серія: Філологія ; вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу).



Бідна Ольга,

студентка 2 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник Н. В. Володіна,

к.пед.н.,доцент (БДПУ)
СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

З КОМПОНЕНТАМИ “KALT” ТА “HEIß” У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ
Дослідженням зв’язку мови та культури присвячено праці Н. Артюнової, А. Вежбицької, В. Карасика, В. Маслової, Ю. Степанова, В. Телії тощо.

Метою представленої розвідки є дослідження фразеологічних одиниць з тепловим компонентом “kalt” та “heiß” у німецькій та українській мовах та виявлення загальних понять, які закріпились за тим чи іншим компонентом в обох мовах виявити їх специфіку. Матеріалом дослідження послужили дані фразеологічних словників та лексикографічних джерел сучасної української та німецької мови. [1, с. 2].

У досліджувальних словниках зафіксовано понад 182 лексичні одиниці, які використовуються для вербалізації концептів “kalt” та “heiß”. Під час аналізу ФО було встановлено, що значна кількість ФО німецької та української мови з тепловим компонентом “heiß\гарячий” позначають некомфортне або незвичне становище, в якому перебуває людина, наприклад: “mirist heiß”; “mir wurde für einen Augenblick ganz heiß” – спекотно, нестерпно[1, с. 520].

В українській мові подібні еквіваленти мають місце з тією ж саме конотацією: “його спіймали на гарячому”; “гарячий слід”; “під гарячу руку” [3, с. 15]. Наведені приклади свідчать про те, що концепти “heiß” та “гарячий” у ФО українській та німецькій мов співпадають і мають значення “збудження”, “гарячкуватості”, “скрутності становища”.

У деяких випадках лексема “heiß” може десемантизуватися і тоді набуває позитивного значення: “Heiß en Dank” – дуже вдячним бути, “mit heißem Herzen sehen” – сприймати с любов’ю. [3, с. 304].

Діапазон ознак концепту “heiß” включає такі контекстуальні значення, як характеристики людини, її психічний стан, що позначається метафоричними виразами: “heißeTräneweigen” – сумувати; “ein heißer Wunsch” – палке бажання [3, с. 304].

Одним із компонентів асоціативного поля “heiß\гарячий” виступає характеристика людини, її психологічний стан: “sichheiß reden”; “heißesBlut” – гарячкувата людина [1, с. 37].

В українській мові кількість ФО з компонентом “гарячий” дещо менша, наприклад: “гаряча голова” – запальна людина; “гарячі сльозі” – сильні почуття [3, с. 42-45]. Це підтверджує думку, що картина світу окремого індивіду складається з трьох шарів: універсального, ідіоетнічного та індивідуального. [2, с. 45-46].

Разом з тим, обидві мови мають приклади ФО, в яких сема “heiß” має два протилежних значення, які надають характеру людини «поступливість»: “Wederheiß nochkalt” – байдуже; “Wasichnichtweiß, machtmichnichtheiß” – стояти осторонь, не втручатися [1, с. 273].

ФО з тепловим компонентом “heiß” давно існують в українській та німецькій культурах, як дія або вчинок людини, наприклад: “j-mwirdderBodenzuheiß” – йти гарячою стежкою;“sichheiß reden” – втягнути когось у скрутне становище [2, с. 273]; “його спіймали на гарячому”; “всипати гарячих” [1, с. 37]. Якщо порівняти наведені приклади, то загальним значенням до концепту “гарячий” та “heiß” є покарання, непродумані, поспіль здійснені вчинки тощо.

Цікавим є використання концептів “kalt” та “холодний” у ФО обох мов. Наприклад, лексичні одиниці концепту “kalt” слугують для опису характеристики людини: “einekalteNatur” – нечутлива людинa;“einekalteFrau” – байдужа жінка. В українській мові один з ФО репрезентувала означення “холодний як лід” – байдужа нечутлива істота. Широкий асоціативний простір сприяв появі значної кількості ФО, які позначають стан людини: “miristschrecklichkalt” – дуже холодно [3, с. 806].Наведені ФО свідчатьпро співвідношення концепту “жаху”, “страхіття”, “застуди” у обох мовах.

Одним з найістотніших значень концепту “kalt” є позначення вчинку людини: “daswarwiekalteDusche” – зневажливе ставлення до людини, Даний факт можна пояснити культурною різницею сприймання світу німцями та українцями. Ядро основних значень ФО “kalt”, “холодний” виступають для позначення предметів: “kaltesWaffen” – холодна зброя; “kalteFarben” – холодні фарби.

Результати проведеного дослідження підтверджують той факт, що світ віддзеркалений призмою вторинних почуттів, який знайшов відбиток у ФО – це головний фактор, чинник універсальності та специфічності будь-якої національної картини світу, як наслідок розмежування універсалій людського фактору і національної специфіки різних картин світу.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бинович Л.Э. Немецко-русский фразеологический словар / Э. Л. Бинович, Н. Н. Гришин. – Изд. 2-е, исп. и доп. – М. : Русский язик, 1975. – 656 с.

2. Словник української мови в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1978. – Т.2. – С.37.; Т.11 – С.117

3. Paffen K.A. Deutsch-russisches Satzlexikon: In 3 Bd-n. – Leipzig: VEB Verlag Entzyklopädie, 1970. – S.



Бондаренко Юлія,

студентка 6 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В.А. Нищета,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ВІД ТЕКСТОЦЕНТРИЧНОСТІ ТА ТЕКСТООРІЄНТОВАНОСТІ

ДО РИТОРИЧНИХ УМІНЬ
У сучасній школі передовий учитель-словесник прагне не лише навчити учнів мови, а й навчити передусім за допомогою знань мови спілкуватися, створюючи тексти. З текстом тісно пов'язаний як процес навчання мови, так і результат. Текстоцентричний принцип навчання мови є одним із провідних, адже в процесі його реалізації реалізується також риторичний аспект української мови. Однак на сьогодні недостатньо вивчений контекст формування риторичних умінь школярів в процесі роботи з текстом. Це й зумовлює актуальність дослідження.

У працях науковців (О. Андрєєв, В. Аннушкін, В. Бєломорєц, Ю. Бєльчиков, В. Вандишев, М. Вашуленко, І. Ґудзик, Е. Зарецька, С. Іванова, Н. Кохтєв, Т. Ладиженська, М. Львов, Ю. Рождественський, Г. Сагач, О. Тарасова, Н. Чибісова) широко й глибоко висвітлений риторичний аспект тексту і текстоцентричної роботи. Проте вплив текстотворення безпосередньо на формування в учнів риторичних умінь і навичок не отримав форм навчальних технологій.



Мета статті – дослідити вплив реалізації на уроках української мови текстоцентричного принципу на формування риторичних умінь.

А. Дейкіна та Т. Малявіна виділяють текстоорієнтований підхід роботи з текстом. Цей підхід покладений в основу текстоорієнтованого навчання – однією із сучасних методичних систем [1, с. 8]. Під текстоорієнтованим навчанням слід розуміти цілеспрямовану педагогічну діяльність з формування мовлення учнів, здійснену на основі текстів, озброєння школярів навичками практичного володіння рідною літературною мовою як засобом спілкування. Саме таке навчання є універсальною системою, яка сприяє отриманню учнями різносторонніх знань практично з усіх предметів, а також риторичних умінь.

Це можуть бути такі види робіт з текстом: запитання й завдання за змістом тексту; робота над мовою тексту; корекційні вправи з орфографії й пунктуації; завдання для самостійної роботи тощо.

Текст, з одного боку, може бути стимулом для обговорення різноманітних соціальних, моральних й інших важливих проблем, з іншого боку – може надавати необхідний фактичний і мовний матеріал для створення власного мовного висловлення. В основу навчання школярів сприйняттю тексту и створенню власного мовленнєвого твору, на думку О. Крайніка, повинен бути покладений такий принцип, як єдність форми й змісту, оскільки задача автора полягає не тільки в тому,щоб передати певну інформацію, але й у тому, щоб викликати певну емоціонально-естетичну реакцію, при цьому вибір мовних засобів суворо визначений вимогами мотивування та естетичної значущості. У цьому випадку знання, отримані в процесі сприйняття текстової інформації, має моральну складову, тобто сприяє вихованню особистості школяра [2, с. 13].

В. Сульніченко розробив такі компоненти аналізу тексту: розуміння певного вислову; добір речень з тексту, які б допомогли визначити зміст виразу; добір заголовку до тексту у вигляді запитання, яке точно визначить поставлену проблему; пошук художнього прийому, визначення його мети; пошук виразу, що розкриває головну думку тексту; аналіз речень, виявлення ключових слів, доказ комунікативної передачі пафосу тексту за їх допомогою; пошук експресивної лексики (наприклад, слова з експресивно-зниженим характером) з коментарем; написання оповідання про історію з життя учнів відповідно до теми тексту; складання діалогу з ключовим словом з тексту або написання твору-роздуму [3, с. 42].

Зазначені методи і прийоми сприятимуть виробленню таких груп риторичних умінь: сприйняття тексту, аналітико-синтетичне опрацювання тексту, текстотворення, виголошення тексту, рефлексія власної риторичної діяльності.



Висновки. Цілеспрямована педагогічна діяльність із реалізації текстоцентричного принципу навчання мови сприятиме формуванню в учнів риторичних умінь. Текстоорієнтованість є також реалізацією риторичного аспекту української мови.
ЛІТЕРАТУРА

1. Дейкина А. Д. Реализация текстоориентированного подхода на занятиях по коррекции правописных умений и навыков в Х–ХІ класах / А. Д. Дейкина, Т. П. Малявина // Русский язык в школе. – 2011. – № 5. – С. 8–11.

2. Крайник О. М. Анализ текста как этап подготовки к сочинению-рассуждению / О. М. Крайник // Русский язык в школе. – 2009. – № 10. – С. 9–14.

3. Сульниченко В. Н. Творческая работа с текстом на итоговых уроках русского языка 9 классе как средство формирования коммуникативно-речевых умений школьников / В. Н. Сульниченко // Русский язык, литература, культура в школе и в вузе. – 2009. – № 3 (27). – С. 41–45.


Бондаренко Юлія,

студентка 6 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник:Т. Ю. Шевчинська,

старший викладач (БДПУ)
СЕМАНТИКО-СИМВОЛІСТСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛОРИСТИКИ

В АНГЛІЙСЬКІІЙ КУЛЬТУРІ
Актуальність даної теми полягає у тому, що на сьогоднішній день дуже популярною стали філологічні студії, що досліджують колороніми в художніх текстах та в національних символах різних лінгвоспільнот, і доводять, що будь-який колір може бути розтлумачений як слово, сигнал, знак або символ. У визначенні семантики кольору значну роль мають впливи культур. Англійська культура має свою специфіку «прочитання» того чи іншого кольору, що підкреслює художнє обрамлення тексту або повідомлення.

Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників розглядали питання щодо порівняння семантики кольорів у різних мовах і культурах (М. Болотіна, І. Ковальська, Г. Кудріна, А. Сердюк, Є. Шабашева), про особливості впливу кольору на психологію людини (С. Курій, М. Клюєв) тощо.



Мета роботи – це з’ясувати основні семантико-символістські особливості кольорів в англійській культурі, з’ясувати їх впливи на розуміння того чи іншого повідомлення, виокремити статистичні дані щодо асоціативного сприйняття кольорів носіями англійської мови.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: визначити основні семантичні особливості кольорів; виокремити ступінь асоціативного сприйняття кольорів в англійській мові.

У роботі використана комплексна методика дослідження, зокрема, описовий, структурно-функціональний, математичний методи.

“Колористика – наука про колір, що включає знання про природу кольору, основні, складові й додаткові кольори, основні характеристики кольору, кольорові контрасти…мови кольорів, гармонії кольорів і культури кольорів” [1].

Загальновідомо, що кожен колір викликає певну емоцію, відчуття. Слід зауважити, що кожна характеризуюча емоція залежить не тільки від самої людини, а й від впливу тієї чи іншої культури. Пор.: blue (синій) символізує печаль, журбу: feel blue – сумувати; blue study – похмурі роздуми; make the air blue – сваритися; blue devils – меланхолія; green (зелений) символізує молодість, свіжість або недосвідченість (простежується тісний зв’язок і зі східнослов’янськими культурами): be not as green as one is cabbage-looking – бути не таким вже нерозумним, як; green hand – новачок, недосвідчена людина; Do you see any green in my eye? Невже я маю вигляд простака?; yellow (жовтий) англійці використовують на позначення боягузтва, а в китайській мовній культурі колір виступає символом багатства та щастя, red (червоний) асоціюється в першу чергу в англійців з національною символікою, емблемою та вторинно асоціюється з агресією, злістю, що підтверджується ідіомою see red, яка позначає розізлитися, лютувати; pink (рожевий) – колір життєвої сили й молодості, звідси й виникає ідіома be in the pink of health – бути в прекрасному стані, у розквіті сил; purple (бузковий) досить часто асоціюється з розкішшю, оскільки вираз be born in purple має значення народитися в знатній (шляхетній) сім’ї, у розкоші; black (чорний) – традиційно похмурий колір, тому під час депресії чи у поганому настрої кажуть black dog.

За даними асоціативного експерименти визначено [2]:






black

white

red

yellow

green

blue

Усього

368

363

387

368

366

366

Явища жив./нежив. природи

94 (25.5)

110 (30.3)

176 (45.5)

223 (60.6)

233 (63.7)

240 (65.6)

предмети люд. культури

100 (27.2)

116 (31.9)

112 (28.9)

63 (17.1)

59 (16.1)

65 (17.8)

абстр. поняття

138 (37.5)

132 (36.4)

45 (11.6)

45 (12.2)

48 (13.1)

41 (11.2)

емоційні явища

31 (8.4)

5 (1.4)

52 (13.4)

33 (8.9)

25 (6.8)

19 (5.2)

Таким чином, колористика в англійській культурі може досить яскраво відображати семантику й символіку будь-якого слова, речення, при цьому виконуючи художнє обрамлення у мові англійців.

Перспективність нашої роботи полягає у подальшому вивченні колоронімів у творчості англійських та американських письменників епохи романтизму.


ЛІТЕРАТУРА

1. Клюев М. Колористика, психология восприятия цвета, цвіт и человек [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://rosdesign.com /design/kolorofdesign.htm

2. Кудрина О.В.,Мещеряков Б.Г. Семантика цвета в разных культурах [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.psyanima.ru/journal/ 2011/1/2011n1a1/2011n1a1.pdf

Бортник Володимир,

студент 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О.В. Дуброва,

к.філол.н., доцент (БДПУ)
АНТОНІМІЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ (КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ)
Вивчення антонімії в англійській мові є актуальним, оскільки в теперішній час у нашій країні зріс інтерес до цієї мови, вона стала не лише мовою комерційної та банківської сфер послуг, а й міжнародною мовою спілкування, тож з’являється необхідність у доскональному вивчені семантики сучасної англійської мови, враховуючи таке порівняно маловивчене явище як антонімія у контексті її постійного розвитку.

Англійська мова має багатий словниковий запас, яким ми користуємося при описі своїх почуттів, предметівта явищ оточуючого нас світу й для більш точного, експресивно-насиченого полілогуми використовуємо антоніми, які виконують функцію вираження протилежності у мові.

Проблемою антонімії в різні роки займалися такі учені-лінгвісти: Л. Новиков, Е. Родичева, А. Киреєв, А. Уфімцева тощо; багато наукових праць присвячено проблемі конверсивів ( М. Жиляєва, Е. Зуєва, З. Кумахова, Ю. Апресян, М. Моісеєвтощо),

Таким чином, об’єктом дослідження є процес функціонування антонімічних явищ в англійській та російській мовах.



Предметом дослідження є антонімія як спосіб вираження протилежності в англійській та російській мовах.

Метою ж роботи є дослідження антонімії і виявлення основних засобів її вираження в досліджуваних мовах.

В процесі дослідження використовується типологічний та порівняльно-історичний методи, за допомогою яких був виділений комплекс істотних ознак антонімів, що дають можливість визначити певні синтаксичні властивості, які є спільними для багатьох мов, зокрема англійської та російської.

При порівнянні антонімів у різних частинах англійської та російської мов стає зрозумілим, що способи їх утворення доволі схожі.

Отже, вдале використання антоніміву досліджуваних мовах робить їх більшвиразними, емоційнимиі, на наш погляд, більш коректними. Проте, ми вважаємо, не вартозанадтозловживатиподібними словами, інакшеефект використання цих слів буде протилежним.


ЛІТЕРАТУРА

1. Введенская Л. А. Стилистические фигуры, основанные на антонимах / Л. А. ВІведенская // Словарь антонимов русского языка. – М. : Астель – АСТ, 2003. – С. 422 – 429.



2. Комиссаров В.Н. Словарь антонимов современного английского языка / В. Н. Комиссаров. – М. : Международные отношения, 1964. – 288с.

3. Мороховский А.Н. Стилистика английского языка / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьёва. – К. : Вища школа, 1991. – 272с.

Бочарова Юлія,

студентка 4 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук.керівник: О.В. Дуброва,

к.філол.наук, доцент (БДПУ)
ФРАЗОВІ ДІЄСЛОВА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Перш за все хочеться зазначити, що у якості синонімів можуть виступати не тільки слова, властиві писемному мовленню, але й англійські фразові дієслова (phrasalverbs), які є не лише найбільш вживаними в англійській розмовній мові, але й одним з найважчих у розумінні та використанні, нерозуміння та незнання яких може призвести до багатьох казусів під час спілкування, тож їх вивчення та дослідження, класифікація та використання єактуальниму будь-який час, бо англійська мова, як і всі інші, розвивається під впливом глобалізаційних світових процесів.

Метою дослідження є дослідити та проаналізувати фразові дієслова сучасної англійської мови та розглянути їх значення й використання у повсякденному процесі вжитку.

Об’єктом розвідки є процес використання та функціонування фразових дієслів, в той час як предмет останньої становлять безпосередньо фразові дієслова сучасної англійської мови.

Фразові дієслова є джерелом утворення іменників та прикметників. Іменники або прикметники, які походять від фразового дієслова, наводяться у словнику після того значення фразового дієслова, від якого вони походять. Наприклад: “blackout”(“непритомність”) подається після фразового дієслова “blackout” (“suddenlybecomeunconscious”). Для тренування навичок вживання фразових дієслів у професійному мовленні пропонуються такі види вправ: key-wordtransformation, multiplechoice, gapfilling, wordmatching.

Слід зазначити, що фразові дієслова (вони ж усталені дієслівно-прийменникові сполучення) – це дієслова (multi-wordverbs), що складаються з декількох слів, одним з яких є дієслово, а іншим (або іншими) – прийменник або прислівник, що збігається з ним за формою. Відомо, що характерною відмінністю фразових дієслів є те, що у сполученні з певним прийменником, дієслово отримує зовсім інше значення, що відрізняється від основного, тому, вивчення фразових дієслів у англійській мові викликає певні труднощі, так як необхідно запам’ятовувати дієслова з їх новим значенням. Наприклад:

Go – йти, goon – продовжувати

Look– дивитися, lookfor – шукати

Не у всіх фразових дієслів англійської мови повністю змінюється зміст. Деякі з них є еквівалентними нашим дієсловам з префіксами. Наприклад:



Come – приходити, comeback – повертатися

Take – брати, takeout – вибирати

Ці дієслова можуть мати ті ж форми, що і прості дієслова. Фразові дієслова англійської мови дуже широко використовуються у розмовній мові, тому вивчити їх дуже важливо.

Англійські multi-wordverbs підрозділяються на три окремі підгрупи, які зазвичай (для зручності і спрощення) називають одним словом – фразові дієслова. Ці підгрупи називаються:

1) prepositionalverbs – прийменникові дієслова;

2) phrasalverbs – безпосередньо фразові дієслова;

3) phrasal-prepositionalverbs – фразово-прийменникові дієслова, що складаються з трьох слів.

Дізнатися, чи є те чи інше фразове дієслово перехідним чи неперехідним, роздільним чи нероздільним можна лише у словнику. Жодних інших правил не існує, тому таким важливим є запам’ятовувати кожне фразове дієслово та його значення. Також не слід плутати фразові дієслова із сталими висловами на зразок “stepoutofline”, “eatyourheartout” тощо, які називаються фразеологізмами або ідіомами.

Таким чином, ознайомлювати учнів із фразовими дієсловами та давати їм уявлення про багатство й різноманітність цього специфічного явища в сучасній англійській мові – дуже актуально в наш час.


ЛІТЕРАТУРА

1. Кортни Р. Английские фразове глаголы : Англо-русский словарь. – М. : Рус.Яз. 2001. – 767 с.

2. Longman Dictionary of Contemporary English, Pearson Education Limited, 2003. – 1950 р.

3. Longman Phrasal Verbs Dictionary, Pearson Education Limited, 2000. – 606 р.



Бурмістрова Вероніка,

студентка 3 курсу Інституту філології

та соціальних комунікацій

Наук. Керівник: О.О. Каліберда,

ст. викладач (БДПУ)
ВПЛИВ ЛАТИНИ НА РОЗВИТОК ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Англійська мова, як відомо, була сформована в результаті довгого та важкого шляху свого розвитку, протягом якого вона зазнавала значних змін внаслідок впливу інших мов. Латина особливо відбилась на загальному процесі становлення англійської мови та формуванні різних аспектів лексичної, граматичної та графічної систем.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що наслідки впливу латини досі виявляються у системі англійської мови, тому пояснити більшість аспектів можна лише проаналізувавши характер контакту протягом усього її розвитку.

Стосовно питань розвитку англійської мови налічується велика кількість літератури. Протягом багатьох десятиліть в Англії та США здійснювалася значна лексикографічна робота. Велика кількість зарубіжних авторів, які займалися питаннями англійської лексикології (М. Гухман, С. Гельберг, Е. Флауер, К. Бруннер та інші), спиралися на той факт, що розвиток та збагачення англійського словника відбувалося переважно шляхом лексичних запозичень з інших мов, зокрема з латинської.



Мета дослідження полягає у виявленні лексичних особливостей англійської мови, які сформувалися під впливом латини. У ході роботи використовувався порівняльно-зіставний метод.

Роль латинської мови в Середньовічній Британії визначалася такими історичними подіями як завоювання Британії Римською імперією, вплив цивілізації римлян та впровадження християнства. У Британії найдавнішими відбитками латинської мови є назви міст зі складовими частинами foss-, col-, -chester, -caster або -castle (з лат. fossa – рів, colonia – поселення, castra – військовий табір та castellum – укріплення): Fossbrook – Фосбрук, Lincoln – Лінкольн, Colchester – Колчестер, Manchester – Манчестер, Lancaster – Ланкастер, Newcastle – Ньюкасл [1,с.13].

Після численних війн між германськими племенами та романцями населення прийшло до мирного контакту. Розпочалася торгівля, і населення Британії отримало нові корисні знання. В першу чергу були запозичені назви продуктів: butyrum (лат.) – butter (суч. англ.) – масло, vinumwine – вино, discusdish – страва, блюдо, caseuscheese – сир та ін. До словникового запасу англійської мови увійшли також назви фруктів та овочів, найменування яких досі ними не використовувалися: cerasumcherry – вишня, pirumpear – груша, prunumplum – слива, piperpepper – перець та ін. Серед інших запозичень можна виділити: cuppacup – чаша, portusport – порт, гавань, millia passuummile – миля та багато інших [2, с.16].

Впровадження християнства та використання латини в церковній службі призвело до проникнення у англійський лексикон великої кількості латинських слів релігійного змісту. До них належать: episcopusbishop – єпископ, monachusmonk – монах, candelacandle – свічка та інші. З’являлися літературні твори латинською мовою, створювалися монастирські школи, що ознаменувало розширення світогляду британського населення. Були запозичені: назви, пов’язані з навчанням (scholaschool – школа, magisterschoolmaster – вчитель), назви рослин (rosa – rose – троянда, palma – palma – пальма), назви тварин (leolion – лев, pardusleopard – леопард), назви з галузей літератури, мистецтва, науки та освіти (canoncanon – правило, versusverse – поезія, papyruspaper – папір, theatrumtheatre – театр) та інші.

Розвиток науки та техніки, літератури та мистецтв протягом великого проміжку часу супроводжувався появою в словниковому складі англійської мови безліч слів, що виражали нові поняття та стали згодом загальновживаними: ideaidea – ідея, comoediacomedy – комедія, scenascene – сцена та безліч інших.

Отже, можна зробити висновки, що лексичний склад англійської мови збагачувався протягом століть завдяки контактам германських племен із сусідніми народами та завойовниками. Зокрема значний внесок у розширення її словника зробила латина, відбитки якої можна побачити у багатьох мовах світу.


ЛІТЕРАТУРА

1. Ревак Н. Латинська мова (для неспеціальних факультетів) 2-ге вид., виправлене і доповнене. / Н. Ревак, В. Сулим. – Л. : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – С.13

2. Nikolenko A. G. English Lexicology – Theory and Practice. / A.G. Nikolenko. – Вінниця, Новакнига, 2007. – С. 16

Бурмистрова Вероника,

студентка 3 курса Институт по филология

и социальных комуникации БДПУ

Научен ръководител: Д.С. Николова,

ст. преподавател (БДПУ)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   37

Схожі:

Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconСтудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Природничі науки Бердянськ 2013
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2013 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2009 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...
Дей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2013 iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка